Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть
Метою статті є висвітлення особливостей художньої кераміки та гутного скла Чернігова др. пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст., їхнього розвитку у взаємозв’язках з іншими видами мистецтва. Методологія дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму, які дозво...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192316 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 30-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-192316 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Адруг, А. Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть Сiверянський літопис |
| description |
Метою статті є висвітлення особливостей художньої кераміки та гутного скла Чернігова
др. пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст., їхнього розвитку у взаємозв’язках з іншими видами мистецтва. Методологія дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму, які дозволяють проведення всебічного вивчення творчості керамістів та гутників зазначеного періоду. Наукова новизна роботи визначається постановкою та розробленням теми, яка ще не розглядалася. Зроблена перша спроба комплексного вивчення цієї проблеми. Висновки.
У формуванні стилістичних рис бароко в мистецтві Чернігова важливу роль відіграв керамічний
комплекс, який мав складну структуру. Будівельна кераміка існувала в трьох видах. Головне значення мала звичайна і фігурна цегла. Фасади будівель спочатку не вкривали штукатуркою. Черепиця з
зеленою поливою вкривала дахи споруд (будинок полкової канцелярії) та окремі елементи будівель.
Архітектурно-декоративна кераміка представлена деталями оздоблення у вигляді керамічних
вставок на фасадах, сюжетних рельєфних композицій та різних видів кахель для печей. Провідне
місце посідали керамічні рельєфи з будинку Чернігівського колегіуму та інших споруд. Невідомий
автор ескізу керамічної ікони «Спас нерукотворний» взорував на зображення в стародруках, а
форму з дерева зробив не дуже вправний мебляр чи тесляр. З’ясована відсутність потреби первісно
вкривати фарбами керамічні твори. Запропоновано варіант іконографічної схеми керамічної ікони
«Богоматір з дитиною», яка спирається на більш ранній тип чернігівської ікони «Єлецької Богоматері». Можливо, автором ескізу був Іван Щирський, а форму з дерева зробив місцевий різьбяр іконостасів. Керамічну дошку з гербом І. Мазепи краще назвати меморіальною. Це – робота визначних майстрів. Автором ескізу, вірогідно, міг бути Іван Щирський разом із Лаврентієм Крщоновичем. Форму виготовили різьбярі іконостасів, а кахлярі завершили роботу. Про високий професійний
рівень кахлярів свідчать відтворені печі в келіях Єлецького монастиря. Завдяки дослідженням археологів стало відомо про існування двох печей-горнів на незаселеній тоді території між Дитинцем і
Єлецьким монастирем, де, мабуть, і були виготовлені керамічні ікони, дошка з гербом І. Мазепи для
Чернігова, Новгорода-Сіверського та Батурина. Чернігівщина була одним із головних осередків
мистецтва гутного скла в Україні. У творчості гутників вдало поєднались риси бароко з глибинними народними традиціями. |
| format |
Article |
| author |
Адруг, А. |
| author_facet |
Адруг, А. |
| author_sort |
Адруг, А. |
| title |
Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть |
| title_short |
Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть |
| title_full |
Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть |
| title_fullStr |
Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть |
| title_full_unstemmed |
Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть |
| title_sort |
художня кераміка та гутне скло чернігова другої половини xvii – початку xviii століть |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192316 |
| citation_txt |
Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 30-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT adruga hudožnâkeramíkatagutneskločernígovadrugoípolovinixviipočatkuxviiistolítʹ |
| first_indexed |
2023-10-18T23:17:51Z |
| last_indexed |
2023-10-18T23:17:51Z |
| _version_ |
1796157745419780096 |
| spelling |
irk-123456789-1923162023-07-13T14:54:34Z Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть Адруг, А. Історія міст і сіл Метою статті є висвітлення особливостей художньої кераміки та гутного скла Чернігова др. пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст., їхнього розвитку у взаємозв’язках з іншими видами мистецтва. Методологія дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму, які дозволяють проведення всебічного вивчення творчості керамістів та гутників зазначеного періоду. Наукова новизна роботи визначається постановкою та розробленням теми, яка ще не розглядалася. Зроблена перша спроба комплексного вивчення цієї проблеми. Висновки. У формуванні стилістичних рис бароко в мистецтві Чернігова важливу роль відіграв керамічний комплекс, який мав складну структуру. Будівельна кераміка існувала в трьох видах. Головне значення мала звичайна і фігурна цегла. Фасади будівель спочатку не вкривали штукатуркою. Черепиця з зеленою поливою вкривала дахи споруд (будинок полкової канцелярії) та окремі елементи будівель. Архітектурно-декоративна кераміка представлена деталями оздоблення у вигляді керамічних вставок на фасадах, сюжетних рельєфних композицій та різних видів кахель для печей. Провідне місце посідали керамічні рельєфи з будинку Чернігівського колегіуму та інших споруд. Невідомий автор ескізу керамічної ікони «Спас нерукотворний» взорував на зображення в стародруках, а форму з дерева зробив не дуже вправний мебляр чи тесляр. З’ясована відсутність потреби первісно вкривати фарбами керамічні твори. Запропоновано варіант іконографічної схеми керамічної ікони «Богоматір з дитиною», яка спирається на більш ранній тип чернігівської ікони «Єлецької Богоматері». Можливо, автором ескізу був Іван Щирський, а форму з дерева зробив місцевий різьбяр іконостасів. Керамічну дошку з гербом І. Мазепи краще назвати меморіальною. Це – робота визначних майстрів. Автором ескізу, вірогідно, міг бути Іван Щирський разом із Лаврентієм Крщоновичем. Форму виготовили різьбярі іконостасів, а кахлярі завершили роботу. Про високий професійний рівень кахлярів свідчать відтворені печі в келіях Єлецького монастиря. Завдяки дослідженням археологів стало відомо про існування двох печей-горнів на незаселеній тоді території між Дитинцем і Єлецьким монастирем, де, мабуть, і були виготовлені керамічні ікони, дошка з гербом І. Мазепи для Чернігова, Новгорода-Сіверського та Батурина. Чернігівщина була одним із головних осередків мистецтва гутного скла в Україні. У творчості гутників вдало поєднались риси бароко з глибинними народними традиціями. The purpose of the article is to highlight the features of Chernigov art ceramics and glassware of the second half of the XVII – the beginning of the XVIII c., their development in relationships with other types of art. The research methodology is based on a systematic approach, on general scientific principles of objectivity and historicism, which allow a comprehensive study of the creativity of ceramists and potters of the specified period. The scientific novelty of the work is determined by the formulation and development of a topic that has not yet been considered. The first attempt at a comprehensive study of this problem was made. Conclusions. In the formation of baroque stylistic features in the art of Chernihiv, an important role was played by the ceramic complex, which had a complicated structure. Construction ceramics existed in three types. The main importance was ordinary and shaped brick. The facades of the buildings were not covered with plaster at first. Tiles with green watering covered the roofs of buildings (the regimental office building) and individual elements of buildings. Architectural and decorative ceramics are represented by decoration details in the form of ceramic inserts on the facades, story-relief compositions and various types of tiles for furnaces. The leading place was occupied by ceramic reliefs from the building of the Chernihiv Collegium and other buildings. The unknown author of the sketch of the ceramic icon «Savior not made by hands» relied on images in old prints, and the wooden form was made by a not very skilled furniture maker or carpenter. The absence of the need to initially cover ceramic works with paints has been clarified. A version of the iconographic scheme of the ceramic icon «The Mother of God with Child» is proposed, which is based on an earlier type of the Chernihiv icon «The Mother of God of Yelets». Perhaps the author of the sketch was I. Shchyrskyi, and the wooden form was made by a local iconostasis carver. The ceramic plaque with the coat of arms of I. Mazepa should be called a memorial plaque. This is the work of outstanding masters. The author of the sketch could probably be I. Shchyrskyi together with L. Krschonovych. The shape was made by the carvers of the iconostasis, and the tilers completed the work. The high professional level of the tilers is evidenced by the recreated stoves in the cells of the Yelets monastery. Thanks to the research of archaeologists, it became known about the existence of two horn furnaces on the then uninhabited territory between Dytynets and the Yeletsky Monastery, where, apparently, ceramic icons were made, as well as a board with the coat of arms of I. Mazepa for Chernihiv, Novgorod-Siversky and Baturin. Chernihiv region was one of the main centers of the art of stained glass in Ukraine. In the work of the hutniks, baroque features were successfully combined with deep folk traditions. 2022 Article Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 30-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7406601 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192316 739 (477.51)«16/17» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |