2025-02-22T16:41:00-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-192319%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T16:41:00-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-192319%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T16:41:00-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T16:41:00-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Лаврентій Крщонович – "значна й учена персона" Чернігівських Атен

Лаврентій Крщонович – "значна й учена персона" Чернігівських Атен

Мета статті: проаналізувати життєвий шлях та діяльність гравера, друкаря, письменника, церковно-релігійного діяча другої половини XVII – початку XVIIІ cт. Лаврентія Крщоновича. Наукова новизна: створення синтетичної праці, яка б висвітлила різні сторони діяльності Лаврентія Крщоновича. Методи досл...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Травкіна, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Series:Сiверянський літопис
Subjects:
Церковна старовина
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192319
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета статті: проаналізувати життєвий шлях та діяльність гравера, друкаря, письменника, церковно-релігійного діяча другої половини XVII – початку XVIIІ cт. Лаврентія Крщоновича. Наукова новизна: створення синтетичної праці, яка б висвітлила різні сторони діяльності Лаврентія Крщоновича. Методи дослідження: використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнючим підходами, завдяки яким трактування історичних подій та термінів відбувалося з огляду на досліджувану епоху. Висновки: доведено внесок Лаврентія Крщоновича в розвиток літератури та книгодрукування другої половини XVII – початку XVIIІ cт., продовження ним справи його покровителя й патрона чернігівського архієпископа Лазаря Барановича, утвердження Чернігова як важливого культурно-духовного осередку Гетьманщини. Стараннями Лаврентія Крщоновича за підтримки гетьмана Івана Мазепи був добудований найбільший храм Чернігова Троїцький собор, а Троїцько-Іллінський монастир отримав статус архімандрії.

Similar Items