Фальшиві "пророцтва" чернігівського "архиєпископа" Херувима Дегтяря як підґрунтя войовничих містифікацій московського патріарха Кіріла

• Дата: 2022
• Автор: Шумило, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192323
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Фальшиві "пророцтва" чернігівського "архиєпископа" Херувима Дегтяря як підґрунтя войовничих містифікацій московського патріарха Кіріла / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 157-166. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Мета статті: проаналізувати фальшиві «пророцтва» про неподільність України, Росії та Білорусі, які приписуються чернігівському святому архимандриту Лаврентію (Проскурі; 1868–1950) і які московський патріарх Кіріл (Гундяєв) заклав в основу фундаменталістської ідеології «русского міра» та «сакрального» обґрунтування загарбницької війни РФ проти України в 2022 р. Автор доходить висновку, що насправді за словами очільника РПЦ МП криється обман і фальсифікація, а сам прп. Лаврентій Чернігівський ніколи не висловлював приписуваних йому політичних ідей та гасел. З точки зору православної теології ці ідеї можуть розцінюватись як єретичні, оскільки зазіхають на основний догмат православного віровчення – про єдність Божественної Трійці. Проведений аналіз текстів та витоків їх походження засвідчив, що справжнім автором цих лжепророцтв є Херувим Дегтяр із Чернігівщини, який вперше оприлюднив цей фейк у 1994 р. у сфальсифікованій і виданій у Москві книжці про прп. Лаврентія (Проскуру) Чернігівського. Належачи до сектантської напівкатакомбної течії «секачівців» і самозвано видаючи себе то за «схиархимандрита», то за «схиархиєпископа», він був одним із перших, хто на початку 1990-х рр. почав поширювати в середовищі РПЦ МП псевдоправославні сектантські культи «святості» Івана Грозного та Григорія Распутіна. Автор аналізує і вводить до наукового обігу маловідомі архівні документи, які стосуються як Херувима Дегтяря, так і Лаврентія Проскури, розкриває маловідомі факти їх біографій, поглядів та діяльності. За висновками автора, після канонізації в УПЦ МП прп. Лаврентія Чернігівського його життєпис і повчання в 1994 р. були суттєво сфальсифіковані та спотворені самозваним «схиархиєпископом» Херувимом Дегтярем, який на імені святого спробував створити собі популярність та імідж «учня старця», приписавши подвижнику «висловлювання» і «пророцтва», які насправді той ніколи не казав і не поділяв. Таким чином було здійснено цілеспрямоване перекручення як церковної історії, так і справжнього образу подвижника та сповідуваних ним переконань. Через цю провокацію шанованому в народі чернігівському святому було приписано політичні гасла та ідеї для їх подальшого просування та поширення серед віруючих від «його імені», штучно надаючи їм авторитету «пророцтв» і тим «сакралізуючи» ці ідеї. Ці вигадані «висловлювання» і «пророцтва» були взяті на озброєння при розробці в РФ новітньої імперсько-фундаменталістської ідеології «русского міра», яку посилено пропагує нинішній патріарх РПЦ МП Кіріл Гундяєв. Автор доходить висновку, що в основу проповідуваної в РПЦ МП ідеології «русского міра» покладено гасла, які запозичено не з православної церковної традиції, а з сектантських нетрів маргінальних течій – від відвертих самозванців та авантюристів. Ці фальшиві «пророцтва» нині використовуються для обґрунтування і виправдання як ідей відновлення СРСР / Російської імперії, так і загарбницької війни РФ проти України та здійснення геноциду українського народу.