Українська політична еліта в літературному дискурсі представників Київської митрополії ХVII століття

• Дата: 2023
• Автор: Матушек, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192888
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Українська політична еліта в літературному дискурсі представників Київської митрополії ХVII століття / О. Матушек // Сіверянський літопис. — 2023. — № 2. — С. 19-24. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Мета дослідження – розглянути й вивчити, як саме представив Іоаникій Галятовський гетьмана Самойловича та Військо Запорозьке у передмові до «Скарбниці потрібної» (1676). Методи дослідження: описовий та дискурс-аналіз, який дозволяє кожен наступний текст розглянути як висловлювання з приводу певної теми в актуальному контексті. Новизна дослідження полягає у вивченні як образу гетьмана Самойловича з передмови до збірки «Скарбниця потрібна» Іоаникія Галятовського, так і способів художньої репрезентації Війська Запорізького. Висновки: У другій половині XVII ст. чернігівське інтелектуальне коло було «виключною точкою перетину» (за термінологією Мішеля Фуко), де зберігалися традиції Київської митрополії й формувалася ідентичність української козацької держави. Показово, що державна й духовна еліта походили з одного інтелектуального кола – Могилянської колегії. І в той час, коли державотворці працювали, тобто захищали й воювали, духовенство – молилося, виховувало суспільство, формувало ідеологію й створювало позитивний образ Війська Запорозького та його очільників. Більше того, церковні діячі як письменники допомагали через друковану продукцію провадити нову політику Гетьманщини. І чим далі, тим більше вона була суголосною з політикою Російського царства. Для творення позитивного образу як гетьмана, так і козаків Галятовський висвітлює їх дії задля спасіння душі, діяльність на славу Церкви, відповідність життєвої поведінки вченню київського церковного кола про віру і справи. Окрім того, сарматський ідеал став імпліцитною моделлю формування цих образів. У тексті постійно наголошується на Богородиці як опікунці гетьмана й козаків. Подальше дослідження цієї теми можна провадити, вивчаючи її послідовне розгортання в часі, а саме – через передмови до книг, панегірики та козацькі літописи.