Оповідання про Миколу Святошу в Києво-Печерському патерику: досвід герменевтичного аналізу
Мета статті полягає у здійсненні герменевтичного аналізу одного з оповідань Києво-Печерського патерика – оповіді про Миколу Святошу, князя, який у важкий час міжкнязівських чвар покинув своє князювання задля чернечого шляху. Це не просте патерикове оповідання, воно присвячене не стільки розповіді пр...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192896 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Оповідання про Миколу Святошу в Києво-Печерському патерику: досвід герменевтичного аналізу / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2023. — № 2. — С. 91-96. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета статті полягає у здійсненні герменевтичного аналізу одного з оповідань Києво-Печерського патерика – оповіді про Миколу Святошу, князя, який у важкий час міжкнязівських чвар покинув своє князювання задля чернечого шляху. Це не просте патерикове оповідання, воно присвячене не стільки розповіді про власно Миколу, скільки про його стосунки з лікарем; аналіз їхніх діалогів,
проведений із урахуванням основних особливостей ісихастського вчення, дозволяє робити висновки
про зв’язок цього оповідання із філософією богопізнання, якого можливо досягнути шляхом безперервної сердечної молитви. Новизна статті полягає саме у використанні методу герменевтичного
аналізу щодо обраного оповідання та розгляді його з точки зору ісихастського вчення про безперервну молитву.
Зроблені висновки про те, що цей твір можна проаналізувати як ісихастське повчання про
суть аскези, повчання про безперестанну молитву, пом’якшення серця, споглядання («созерцанiе»),
а також про милостиве пастирство. Микола Святоша постав перед нами не лише як цілительбезсрібник, яким він названий в Каноні печерським святим, складеному Петром Могилою, а й як дивовижно проникливий пастир-ісихаст, який мав великий педагогічний талант і вмів м’яко й милостивно підвести людину до розуміння глибин православного сприймання світу. Оповідання про Миколу Святошу, за умови його правильного прочитання, є однією із найяскравіших проповідей ісихазму
й ісихастського пастирства в літературі Київської Русі, і це робить його унікальним твором нашої прадавньої літератури. |
---|