Інформаційно-комунікаційний простір України в умовах російсько-української війни (2014–2023)

• Дата: 2023
• Автор: Ніколаєць, Ю.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192902
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Інформаційно-комунікаційний простір України в умовах російсько-української війни (2014–2023) / Ю. Ніколаєць // Сіверянський літопис. — 2023. — № 2. — С. 140-152. — укр.

У статті охарактеризований розвиток основних сегментів інформаційно-комунікаційного простору України в умовах російсько-української війни. Визначені чинники, які вплинули на динаміку споживання медіа громадянами України, а також умови, що визначають рівень довіри громадян до різних джерел інформації та специфіку їх верифікації. Мета полягає у визначенні впливу російсько-української війни на характер змін інформаційно-комунікаційного середовища України та окресленні засобів протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям, спрямованим проти суверенітету та територіальної цілісності України. У дослідженні використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, узагальнення, а також спеціальні методи дискурс-аналізу, контент-аналізу. Новизна дослідження полягає в тому, що воно є однією з перших в Україні спроб комплексного аналізу динаміки інформаційно-комунікаційного простору України в умовах російсько-української війни. Висновки. В умовах війни українські громадяни змогли створити комфортне для патріотів країни інформаційне поле, орієнтоване на поширення впевненості у можливості перемогти агресора. Це дозволило тривалий час успішно протистояти впливу ворожих інформаційно-психологічних операцій. Цьому певний час сприяла сформована звичка перевіряти інформацію, а також доступність альтернативних джерел контенту в соцмережах, відеохостінгах та месенджерах. З часом соцмережі все частіше почали використовувати для поширення антиукраїнських наративів, що змусило Україну вдатися до нових форм контролю за розповсюдженням інформації. Водночас зусилля держави з протидії поширенню інформації, спрямованої на порушення територіальної цілісності та суверенітету України, є недостатніми. Для виправлення ситуації потрібні скоординовані зусилля органів управління, правоохоронних органів та українського громадянського суспільства, спрямовані на формування середовища, для якого антиукраїнські випади будуть неприйнятними, а критика влади буде виключно конструктивною, спрямованою не на дестабілізацію ситуації в державі, а на покращення роботи владних структур.