Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)

27 січня 2023 р. завершив майже сторічний земний шлях наш учитель і колега, видатний учений-токсиколог, гігієніст, один із засновників наукової школи з профілактичної токсикології, публіцист, громадський діяч, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслужений діяч науки і...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Яворовський, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Люди науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192946
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга) / О.П. Яворовський // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 4. — С. 92-103. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192946
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929462023-07-24T14:36:28Z Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга) Яворовський, О.П. Люди науки 27 січня 2023 р. завершив майже сторічний земний шлях наш учитель і колега, видатний учений-токсиколог, гігієніст, один із засновників наукової школи з профілактичної токсикології, публіцист, громадський діяч, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат премії імені О.О. Богомольця НАН України (2009), премій НАМН України з профілактичної медицини (1995, 2002, 2009, 2015) доктор медичних наук (1964), професор (1967), член-кореспондент НАН України (1992), академік НАМН України (1997) Ісаак Михайлович Трахтенберг. 75 років свого творчого життя, потужний заряд інтелектуальної, емоційної, душевної і духовної енергії він повністю віддав розвитку та самовідданому служінню вітчизняній науці, медико-профілактичній справі, медичній освіті, історіографії, вшануванню в авторських мемуаристичних творах пам’яті своїх мудрих попередників, сучасників, друзів і однодумців. On January 27, 2023, almost 100-year earthly journey of our teacher and colleague, an outstanding toxicologist, hygienist, one of the founders of scientific school in preventive toxicology, essayist, public figure, laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (2002), honored worker of science and technology of Ukraine (1994), laureate of Bogomolets Prize of the National Academy of Sciences of Ukraine (2009), prizes in preventive medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine (1995, 2002, 2009, 2015), doctor of medical sciences (1964), professor (1967), corresponding member of the NAS of Ukraine (1992), academician of the NAMS of Ukraine (1997) Isaak M. Trachtenberg was ended. He fully devoted 75 years of his working life, intellectual, emotional, mental and spiritual energy to the development and selfless service to Ukrainian science, preventive medicine sphere, medical education, historiography, honoring in original memoir writings the memory of his wise predecessors, contemporaries, friends and like-minded people. 2023 Article Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга) / О.П. Яворовський // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 4. — С. 92-103. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.04.092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192946 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Люди науки Люди науки
spellingShingle	Люди науки Люди науки Яворовський, О.П. Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга) Вісник НАН України
description	27 січня 2023 р. завершив майже сторічний земний шлях наш учитель і колега, видатний учений-токсиколог, гігієніст, один із засновників наукової школи з профілактичної токсикології, публіцист, громадський діяч, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат премії імені О.О. Богомольця НАН України (2009), премій НАМН України з профілактичної медицини (1995, 2002, 2009, 2015) доктор медичних наук (1964), професор (1967), член-кореспондент НАН України (1992), академік НАМН України (1997) Ісаак Михайлович Трахтенберг. 75 років свого творчого життя, потужний заряд інтелектуальної, емоційної, душевної і духовної енергії він повністю віддав розвитку та самовідданому служінню вітчизняній науці, медико-профілактичній справі, медичній освіті, історіографії, вшануванню в авторських мемуаристичних творах пам’яті своїх мудрих попередників, сучасників, друзів і однодумців.
format	Article
author	Яворовський, О.П.
author_facet	Яворовський, О.П.
author_sort	Яворовський, О.П.
title	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)
title_short	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)
title_full	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)
title_fullStr	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)
title_full_unstemmed	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)
title_sort	долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини і.м. трахтенберга)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Люди науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192946
citation_txt	Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга) / О.П. Яворовський // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 4. — С. 92-103. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT âvorovsʹkijop dolaûčiveršininaukirozdumiprotvorčijspadokkorifeâvítčiznânoítoksikologíítaprofílaktičnoímediciniímtrahtenberga
first_indexed	2025-07-16T18:49:53Z
last_indexed	2025-07-16T18:49:53Z
_version_	1837830553192103936
fulltext	92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ДОЛАЮЧИ ВЕРШИНИ НАУКИ Роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга 27 січня 2023 р. завершив майже сторічний земний шлях наш учитель і ко- лега, видатний учений-токсиколог, гігієніст, один із засновників наукової школи з профілактичної токсикології, публіцист, громадський діяч, лауре- ат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат премії імені О.О. Богомольця НАН України (2009), премій НАМН України з профілактичної медицини (1995, 2002, 2009, 2015) доктор медичних наук (1964), професор (1967), член-кореспондент НАН України (1992), академік НАМН України (1997) Ісаак Михайлович Трахтенберг. 75 років свого творчого життя, потуж- ний заряд інтелектуальної, емоційної, душевної і духовної енергії він по- вністю віддав розвитку та самовідданому служінню вітчизняній науці, ме- дико-профілактичній справі, медичній освіті, історіографії, вшануванню в авторських мемуаристичних творах пам’яті своїх мудрих попередників, сучасників, друзів і однодумців. Восени цього року медична громадськість нашої країни від- значатиме сторіччя від часу заснування кафедри гігієни праці і професійних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і сторічний ювілей академіка НАМН України Ісаака Михайловича Трахтенберга, який віддав їй близько 25 років свого професійного життя. Кафедра, на яку 1946 р. прийшов аспірантом майбутній видатний вчений, ви- явилася його історичною ровесницею. І.М. Трахтенберг народився 11 листопада 1923 р. у Житоми- рі. Після закінчення Київської середньої школи № 44 він всту- пив на філологічний факультет Київського державного універ- ситету ім. Т.Г. Шевченка, на якому закінчив перший курс. На- вчання на мовному факультеті виявилося не марним. Інтерес до художньої літератури, зокрема до мемуаристики і публіцис- тики, він проніс, як добре відомо, через усе своє творче життя. У 1941 р. Ісаак Михайлович стає студентом Київського ме- дичного інституту, однак навчання перериває Друга світова війна. Інститут готується до евакуації в Харків, а потім у Че- лябінськ. У цей час Ісаак Михайлович разом з іншими сту- ЯВОРОВСЬКИЙ Олександр Петрович — доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, завідувач кафедри гігієни та екології № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.04.092 Ісаак Михайлович Трахтенберг (11.11.1923—27.01.2023) ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 93 ЛЮДИ НАУКИ дентами рив окопи на околицях Києва, пра- цював на спорудженні оборонних укріплень поблизу міста (за що в подальшому його було нагороджено медаллю «За оборону Києва»). Навчання в евакуації у м. Челябінськ він по- єднує з роботою інструментальника в «Челя- бенергомонтажі» на будівництві оборонного заводу, проходить 110-годинну підготовку та опановує військову спеціальність стрільця. Ісаак Михайлович виділявся серед студент- ського загалу не лише відмінною академічною успішністю, а й активною життєвою позицією. У 1943 р. його було обрано головою профко- му студентів інституту, нагороджено грамотою Челябінської міської ради депутатів трудящих. У 1944 р. Ісаак Михайлович з колективом студентів та викладачів Київського медичного інституту повернувся до Києва і продовжив перерване евакуацією навчання. У 1946 р. він з відзнакою закінчив лікувальний факультет, отримав рекомендацію на наукову роботу і за конкурсом вступив до аспірантури при кафедрі гігієни праці Київського медінституту, яку тоді за сумісництвом очолював ректор інституту доцент Левко Іванович Медведь — у подаль- шому доктор медичних наук, професор, заслу- жений діяч науки УРСР, академік АМН СРСР, міністр охорони здоров’я УРСР, директор Ін- ституту гігієни праці і професійних хвороб, за- сновник і перший директор Всесоюзного НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас, що нині має назву ДП «Науко- вий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медве- дя Міністерства охорони здоров’я України». Вчителями Ісаака Михайловича, які форму- вали його загальнотеоретичний і професійний лікарський світогляд, були видатні і добре ві- домі вчені професори М.С. Спіров, Г.В. Фоль- борт, В.П. Комісаренко, О.І. Черкес, Є.І. Чай- ка, Ю.С. Сапожніков, Б.М. Маньковський. На- вчальні дисципліни медико-профілактичного спрямування викладали такі визнані автори- тети, як П.І. Бараннік, О.М. Марзєєв, Л.В. Гро- машевський, Г.Х. Шахбазян, Д.М. Калюжний, С.С. Дяченко, С.С. Познанський, І.П. Барчен- ко, С.С. Каган. Ісаак Михайлович завжди пишався своїми вчителями, віддавав їм глибоку шану і з задо- воленням згадував кожного з них. Він вважав, що саме ці постаті зуміли пробудити в ньому інтерес до медицини не лише як до освітнього напряму і практичної галузі охорони здоров’я, а й як до науково-дослідницької сфери. Перші кроки в науці як аспірант-дослідник Ісаак Михайлович зробив, як уже згадувалося, під керівництвом Л.І. Медведя. Немає сумніву в тому, що аспірантуру на кафедрі гігієни праці йому запропонував сам Левко Іванович, який звернув увагу на всебічно розвиненого юнака ще в евакуації в Челябінську. Потім Л.І. Мед- ведь мав змогу оцінити інтелектуальний рівень і знання Ісаака Михайловича з гуманітарних, Ісаак Трахтенберг з однокурсниками по Київському медичному інституту після повернення з евакуації. Київ, 1944 р. Студентська академічна група І. Трахтенберга в Київ- ському медичному інституті. Київ, 1945 р. 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ЛЮДИ НАУКИ теоретичних, клінічних і медико-профілак- тичних дисциплін на державних іспитах, коли з усіх предметів випускник одержав оцінку «відмінно». На кафедрі Ісаак Михайлович розвивав і втілював у життя ідеї свого вчителя, досліджу- ючи питання токсикології та гігієни праці при роботі з ртутьорганічними пестицидами. Його перші експериментальні розробки, виконані ще наприкінці 1940-х років, були присвячені токсикології металоорганічних сполук — етил- меркурофосфату та етилмеркурохлориду — фунгіцидів першого покоління, які набули тоді значного поширення для передпосівної обробки насіння злакових культур. Резуль- тати цих досліджень він згодом узагальнив у своїй кандидатській дисертації «К токси- кологии органических соединений ртути — этилмеркурфосфата и этилмеркурхлорида», яку успішно захистив у 1950 р. І.М. Трахтенберг уперше довів, що пари етил- меркурофосфату і етилмеркурохлориду (РОС) як у гострих, так і в хронічних експериментах, виявилися в 3—5 разів більш токсичними, ніж пари металічної ртуті, а при пероральному введенні були навіть токсичнішими за суле- му — найотруйнішу з відомих на той час неор- ганічних сполук ртуті. Порівняно з металічною ртуттю та сулемою етилмеркурофосфат і етил- меркурохлорид значно краще адсорбувалися тканинами (особливо нервовою), довше цир- кулювали в організмі і повільніше виводилися з нього, мали вищі кумулятивні властивості, токсичність ртутьорганічних сполук зростала зі збільшенням їх водорозчинності. У 1952 р. з приходом на посаду завідувача кафедри члена-кореспондента АМН СРСР Гайка Хачатуровича Шахбазяна її науково-до- слідницький потенціал почав значно зростати. У будівлі на вул. Пушкінській, 22 створюєть- ся наукова лабораторія з додатковим штатом працівників і віварієм. Було сконструйовано і встановлено отруювальні камери з устатку- ванням для вентиляції та відбору проб пові- тря, придбано обладнання для дослідження умовних рефлексів і стану серцево-судинної системи у лабораторних тварин, прилади і ре- активи для біохімічних, імунологічних та гіс- тологічних досліджень тощо. Продовжилися розпочаті раніше і розгорнулися нові експери- ментальні та виробничо-гігієнічні досліджен- ня з вивчення токсичності і характеру впливу на організм та об’єкти довкілля ртуті, ртутьор- ганічних, хлорорганічних і фосфорорганіч- них пестицидів та агрохімікатів. До наукової роботи було залучено викладачів кафедри І.М. Трахтенберга, В.Є. Балашова, М.Ф. Бо- рисенка, І.В. Савицького, Г.О. Гончарук, аспі- рантів В.С. Бурого, Г.І. Кулик, М.М. Коршуна, В.Р. Уваренка, В.В. Черпака, молодших науко- вих співробітників В.В. Кирсенка, В.І. Закор- донця, Ф.А. Лаговського. У цей період І.М. Трахтенберг продовжує розробляти наукову тему з «ртутної небезпе- Перша лекція з гігієни праці, яку І.М. Трахтенберг прочитав у новому корпусі санітарно- гігієнічного фа- культету Київсько- го медінституту. Лютий 1967 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 95 ЛЮДИ НАУКИ ки». Він проводить виробничо-гігієнічні до- слідження на 197 «ртутних об’єктах» (підпри- ємства приладобудування, електропідстанції, установи, в яких використовують контроль- но-вимірювальні прилади, виробничо-технічні та експериментальні майстерні, дослідницькі і навчальні лабораторії, установи медико-біо- логічного профілю), досліджує на вміст ртуті 6895 проб повітря і 1452 проби будівельних матеріалів, проводить клініко-статистичний аналіз матеріалів спеціального клінічного об- стеження стану здоров’я 790 працівників різ- них професій, зіставляє умови праці зі станом здоров’я обстежених осіб. Ісаак Михайлович звертає увагу на те, що в деяких випадках, навіть коли вміст ртуті не перевищував гігієнічний норматив або стано- вив 2—3 ГДК, у стажованих працівників при поглиблених медоглядах реєстрували неспе- цифічні клінічні прояви, зокрема вегетативну дисфункцію, функціональні порушення ви- щих відділів центральної нервової системи тощо. Тобто спостерігалася ситуація, коли пев- на ртутна небезпека для здоров’я працівників існувала навіть у разі дотримання або незна- чного перевищення гігієнічного нормативу. Для з’ясування можливості розвитку хро- нічної ртутної інтоксикації (мікромеркуріа- лізму) І.М. Трахтенберг проводить багатопла- новий хронічний експеримент на різних видах лабораторних тварин, спрямований на роз- криття патогенезу цієї інтоксикації. Він вста- новлює фази клінічного перебігу й особливості клінічних проявів у кожній з них, використо- вуючи показники відповідних реакцій лабора- торних тварин усіх рівнів — від організмового до клітинного, субклітинного і молекулярно- го. Розвиток інтоксикації з відносно низьким, але довготривалим впливом він пояснює до- веденими ним раніше токсико-кінетичними і токсико-динамічними властивостями ртуті та її сполук — високими адсорбційними харак- теристиками, довготривалою циркуляцією в організмі і елімінацією з організму, високою матеріальною кумуляцією. Головною особливістю токсичного впливу малої інтенсивності І.М. Трахтенберг вважав таку дію низьких концентрацій ртуті, за якої на перший план виступають не симптоми, спе- цифічні для тіолових отрут, а неспецифічні, приховані зміни і порушення в регуляторних системах і обмінних процесах, що розвивають- ся поволі, крок за кроком. М.В. Лазарев оха- рактеризував таку дію як феномен патогена, який «закрадається» в організм. Ці ідеї та отримані результати І.М. Трах- тенберг виклав у своїй докторській дисер- тації «Микромеркуриализм как гигиени- Кафедра гігієни праці і професій- них захворювань; у першому ряду зліва направо: В.В. Паустовська, Г.О. Гончарук, І.М. Трахтенберг, Г.Х. Шахбазян, І.Є. Ліхтенштейн, І.В. Черкас, І.В. Савицький 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ЛЮДИ НАУКИ ческая проблема (вопросы гигиены труда, экспериментальной токсикологии и профи- лактики)», яку захистив у 1964 р. Ця робота викликала значний позитивний резонанс у токсиколого-гігієнічних колах колишнього СРСР. Офіційні опоненти академіки В.К. На- вроцький, О.І. Черкес, Д.М. Калюжний від- значили високий рівень теоретичного аналізу проблеми токсичних впливів малої інтенсив- ності на прикладі вивчення закономірностей дії на організм низьких концентрацій ртуті та її сполук. У своїх відгуках вони підтримали принципову вимогу автора щодо необхіднос- ті зниження ГДК парів ртуті в повітрі робочої зони у 3—5 разів, а також його позицію щодо доцільності проведення профілактичних ме- дичних оглядів, спрямованих на виявлення найбільш ранніх специфічних і неспецифічних змін у стані здоров’я працівників, та широко- го використання засобів патогенетичної про- філактики меркуріалізму, зокрема донаторів сульфгідрильних груп та пектинів. Ісаак Михайлович стає одним з провідних фахівців на теренах колишнього СРСР з про- блеми профілактики небезпечної дії факторів малої інтенсивності. Питання мікромеркуріа- лізму поступово трансформується у глобальну проблему впливу на організм людини екзоген- них чинників малої інтенсивності різної при- роди — хімічних, фізичних, біологічних, які за- бруднюють довкілля. Він ставить питання про необхідність здійснення гігієнічного контролю за вмістом ртуті не лише в повітрі робочої зони, а й в атмосферному повітрі, воді відкритих во- дойм, ґрунті, оскільки ртуть є глобальним за- бруднювачем біосфери. У 1969 р. професор І.М. Трахтенберг видав фундаментальну працю «Хроническое воздей- ствие ртути на организм (современный аспект проблемы меркуриализма и его профилакти- ка)». У цій монографії він не лише навів ба- гатий фактичний матеріал щодо поширення і колообігу ртуті в середовищі життєдіяльності людини, а й розглянув питання етіології, па- тогенезу, проявів професійного меркуріалізму, токсикодинаміки ртуті та гігієнічного норму- вання її парів у повітрі робочої зони. Особливу увагу він приділив аналізу впливу малих кон- центрацій ртуті і взаємозв’язку специфічних і неспецифічних проявів мікромеркуріалізму, зокрема з точки зору оцінки перебігу деяких обмінних процесів, вищої нервової діяльності, функції щитоподібної залози, активності сис- теми гіпофіз — кора наднирників. Ці здобутки не лише зумовили визнання Ісаака Михайловича як фундатора нового на- Ісаак Михайлович веде засідання студентського наукового гуртка кафедри ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 97 ЛЮДИ НАУКИ укового напряму, а й сприяли зростанню авто- ритету кафедри як солідного наукового осе- редку в галузі профілактичної токсикології. Ісаак Михайлович дуже оперативно реагу- вав на появу нових глобальних хімічних небез- пек для біосфери, які з’являлися в результаті науково-технічного прогресу. Так, з появою в оточенні людини такого небезпечного чинни- ка, як синтетичні полімери і пластичні маси, які вже тоді широко використовували в про- мисловому виробництві, будівництві та побуті, І.М. Трахтенберг з колегами видав монографію «Токсикологическая оценка летучих веществ, выделяющихся из синтетических материалов» (1969). Найскладнішим у токсикології синтетичних полімерів і пластмас було і залишається пи- тання гігієнічного нормування їх летких ком- понентів, які є сумішами речовин відносно по- стійного не до кінця розшифрованого складу. Вже тоді Ісаак Михайлович запропонував нор- мувати їх за «провідним» або «характерним» компонентом, встановлена для ізольованої дії якого ГДК мала коригуватися з урахуванням коефіцієнта сумації або потенціювання суміс- ної токсичної дії летких компонентів пластмас. Цю здатність І.М. Трахтенберга відчувати нове і прогнозувати перспективу його роз- витку можна проілюструвати і такими двома прикладами. Після аварії на Чорнобильській АЕС Ісаак Михайлович привернув увагу ме- дичної громадськості до надважливої гігіє- нічної проблеми — небезпеки комбінованої, комплексної і поєднаної дії іонізуючої радіації, важких металів і пестицидів. Після появи на- нотехнологій і наночастинок перші публікації з оцінки їхньої небезпеки для здоров’я людини і об’єктів довкілля також вийшли з-під його пера. І цей перелік можна продовжувати. Кілька слів про науково-педагогічну кар’єру Ісаака Михайловича на кафедрі гігієни праці і професійних захворювань. Після закінчення аспірантури й успішного захисту кандидат- ської дисертації у 1951 р. його було переведено на посаду асистента кафедри, а в 1956 р. обра- но на посаду і затверджено у вченому званні доцента. Після захисту докторської дисертації у 1966 р. І.М. Трахтенберга обрано і затвердже- но у вченому званні професора кафедри. І.М. Трахтенберг був блискучим педагогом. Він проводив практичні і семінарські занят- тя, читав для студентів 5-го і 6-го курсів са- нітарно-гігієнічного факультету повний курс лекцій із загальної і спеціальної гігієни праці, брав активну участь у підготовці і став співав- тором першого в країні підручника із загальної гігієни праці (1970). Разом з В.В. Фролькісом, який працював тоді на кафедрі нормальної фізіології Київського медінституту, Ісаак Ми- хайлович створив і видав методичні рекомен- дації з викладання основних тем з фізіології праці студентам санітарно-гігієнічного фа- культету. В цей самий час на кафедрі він про- водив дослідження з питань фізіології розумо- вої праці, вивчаючи механізм «сеченовського феномену» (феномену активного відпочинку), взаємозв’язок розвитку втоми і відновлення працездатності у студентів. За результатами цих досліджень спільно з С.М. Рамшаном він видав монографію «Гигиена умственного тру- да студентов» (1973). Значну увагу Ісаак Михайлович приділяв роботі з членами наукового студентського гуртка кафедри. Серед гуртківців, які викону- вали під його керівництвом експерименталь- ні дослідження з токсикології, були, зокрема, І.М. Трахтенберг інформує про наукові досягнен- ня кафедри делегацію на чолі з міністром охорони здоров’я СРСР Б.В. Петровським та міністром охоро- ни здоров’я УРСР П.Л. Шупиком 98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ЛЮДИ НАУКИ Юрій Щербак і Юрій Фурманов. У подальшо- му вони стали докторами медичних наук, про- фесорами, здобули широке визнання в нашій країні і за її межами не лише як медики, а й як письменники, публіцисти, дипломати. Свою повсякденну навчально-методичну роботу на кафедрі Ісаак Михайлович поєдну- вав з викладанням на громадському факуль- теті підвищення кваліфікації лікарів, який функціонував тоді у структурі Київського медичного інституту, а згодом трансформу- вався у факультет підвищення кваліфікації ви- кладачів та в Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У 1961 р. Ісаака Михайловича обрали голо- вою профкому співробітників Київського ме- дінституту, і певний час він опікувався проф- спілковими справами. У 1972 р. І.М. Трахтенберг переходить до Київського НДІ гігієни праці і профзахворю- вань (нині — ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України»), органі- зовує і очолює там лабораторію промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин, у якій він працював понад пів століття. Тут він повністю зосереджується на науково-дослідній роботі, займаючись як фундаментальними, так і прикладними питан- нями профілактичної токсикології. Створивши творчий колектив однодумців — токсикологів і гігієністів, здатних вирішувати складні наукові завдання, Ісаак Михайлович заглибився у розроблення такої важливої про- блеми, як біологічна норма в токсикології. Роз- глядаючи норму з філософських і загальнобі- ологічних позицій, І.М. Трахтенберг відзначав труднощі в її обґрунтуванні, пов’язані з існу- ванням численних проміжних станів між нор- мою і патологією та відсутністю чітких кри- теріїв розмежування стану норми, адаптації, передпатології і патології хімічного генезису. Він аргументував необхідність застосування ймовірнісного підходу для визначення норми, а також врахування її сезонних коливань і, що особливо важливо для прикладної токсиколо- гії, навів фізіологічні, біохімічні, гематологічні та інші показники і константи, які характери- зують норму у лабораторних тварин, яких ви- користовують в експерименті. З цієї проблематики Ісаак Михайлович за- лишив нам у спадок монографічні видання, значення яких сьогодні важко переоцінити: «Показатели нормы у лабораторных живот- ных в токсикологическом эксперименте» (Мо- сква, 1978; Пекін, 1984); «Проблемы нормы в токсикологии» (Москва, 1991). І.М. Трахтенберг значною мірою збагатив вітчизняну профілактичну токсикологію здо- бутками в розділі вікової токсикології. У сво- їй монографії «Нариси вікової токсикології» (2005) він наводить та аналізує експеримен- тальні дані, а також матеріали клінічних спо- стережень щодо дії хімічних забруднювачів виробничого та навколишнього середовищ на організм з урахуванням вікових особливостей реакцій на вплив токсикантів. У цій книзі він висвітлює результати досліджень науковців- токсикологів з таких питань, як вікові осо- бливості формування адаптації організму до токсичного впливу, вплив токсичного факто- ра на темпи старіння, вікова специфіка біохі- мічних, імунологічних та морфологічних змін в організмі. Друзі-однодумці, академіки Юрій Ілліч Кундієв та Іса ак Михайлович Трахтенберг, на міжнародному кон- гресі з медицини навколишнього середовища, м. Дуй- сбург, Німеччина, 1994 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 99 ЛЮДИ НАУКИ І.М. Трахтенберг, О.П. Яворовський і Ю.І. Кундієв на святкуванні 85-річчя кафедри гігієни і професійних захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця І.М. Трахтенберг у своєму робочому кабінеті в Інсти- туті медицини праці Працюючи в Інституті медицини праці і професійних захворювань, Ісаак Михайлович не лише не відійшов від досліджень проблем «ртутної небезпеки», а й поширив їх на інші важкі метали, оскільки вважав, що не лише ртуть, а й усі важкі метали є глобальними за- бруднювачами довкілля. З великою приємністю хочу зазначити, що мені довелося рецензувати 5 випусків нарисів з токсикології важких металів за редакцією І.М. Трахтенберга, надрукованих у видавни- чому домі «Авіцена» у 2016—2017 рр. Кожен з цих випусків є окремою книгою, присвяченою певному металу: перший — свинцю; другий — ртуті; третій — кадмію; четвертий — марганцю; п’ятий — залізу. Ісаак Михайлович приурочив видання нарисів до 110-річчя від дня наро- дження видатного вченого-новатора, засно- вника вітчизняної наукової школи профілак- тичної (гігієнічної) токсикології, вчителя, дру- га і близької до нього за родинними зв’язками людини — академіка Левка Івановича Медве- дя, значна частина робіт якого була присвя- чена вивченню впливу на людину та об’єкти навколишнього середовища токсичних сполук металів. У цьому циклі видань І.М. Трахтенберг уза- гальнив не лише власні багаторічні досліджен- ня і спостереження, а й дані наукової літера- тури та сучасних інформаційних баз і джерел з токсикології важких металів, які було одер- жано й опубліковано іншими вітчизняними та закордонними дослідниками. За повнотою зібраної і проаналізованої інформації щодо токсикології свинцю, ртуті, кадмію, марганцю, заліза видані матеріали можна без перебіль- шення вважати енциклопедичними. Крім того, у співавторстві з Л.М. Шафраном Ісаак Михайлович написав розділ «Тиоловые яды» до монографії «Общая токсикология» (2003), в якому детально, на молекулярному рівні охарактеризував здатність ртуті, свинцю, миш’яку, кадмію, сурми блокувати сульфгі- дрильні групи понад 100 біомолекул (білків, ферментів, нуклеїнових кислот, гормонів), що призводить до розвитку патології хімічного ге- незису. До скарбниці видань Ісаака Михайловича, присвячених питанням токсикології важких металів, входять і такі фундаментальні пра- ці, як «Тяжелые металлы во внешней среде: современные гигиенические и токсикологи- ческие аспекты» (1994) та «Книга о ядах и отравлениях. Очерки токсикологии» (2000). Цей напрям наукових досліджень академіка І.М. Трахтенберга високо оцінили і міжнарод- на наукова спільнота, і Українська держава. Зокрема, у 1994 р. наукову доповідь Ю.І. Кун- дієва і І.М. Трахтенберга «Комбинированное воздействие тяжелых металлов и радиону- клидов на организм ликвидаторов аварии на ЧАЭС», виголошену на Міжнародному кон- 100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ЛЮДИ НАУКИ На засіданні клубу творчої інтелігенції імені В.В. Фролькіса На засіданні консультативно-експертної групи «Лі- карська токсикологія» гресі з медицини навколишнього середовища в м. Дуйсбург (Німеччина), було удостоєно першої премії. У 2002 р. І.М. Трахтенберга, Ю.І. Кундієва, Д.Д. Зербіна та інших учених за цикл наукових досліджень «Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі довкіл- ля України: медико-екологічні дослідження, обґрунтування та досвід впровадження профі- лактичних заходів» було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки. Ще одним актуальним напрямом розвитку української токсикологічної науки, який зба- гатив та істотно доповнив академік І.М. Трах- тенберг, стала лікарська токсикологія. У 1996 р. Ісаак Михайлович очолив кон- сультативно-експертну групу (КЕГ) «Лікар- ська токсикологія» Державного експертного центру МОЗ України і керував нею впродовж 26 років, займаючись як практичною експер- тизою матеріалів, що надходили на реєстрацію лікарських засобів, так і методологічною та на- уковою роботою. Діяльність комісії, очолюва- ної Ісааком Михайловичем, була спрямована насамперед на вдосконалення принципів і ме- тодів токсикологічних досліджень на етапі до- клінічних досліджень лікарських засобів. Зо- крема, під його керівництвом було розроблено й офіційно затверджено Методичні рекомен- дації з експериментального вивчення токсич- ної дії потенційних лікарських засобів (1999); документ «Вивчення кумулятивних власти- востей лікарських засобів при доклінічних до- слідженнях» (2000); збірник «Доклінічні до- слідження лікарських засобів» (2001, 2002). У 2017 р. до 25-річчя від дня заснування Державного експертного центру МОЗ України за загальною редакцією академіка І.М. Трах- тенберга було видано монографію «Лікарська токсикологія. Ювілейні нотатки». У 2019 р. вийшла друком фундаменталь- на колективна праця за загальною редакцією І.М. Трахтенберга «Лікарська токсикологія. Доклінічні дослідження», в якій висвітлено іс- торичні та сучасні аспекти розвитку лікарської токсикології, наведено критерії, показники і тести, які застосовують у доклінічних токси- кологічних дослідженнях, підходи до оцінки гострої, субхронічної та хронічної токсичнос- ті лікарських засобів, їхньої токсикокінетики, токсикодинаміки та фармакології безпеки, розвитку побічних реакцій. До лікарсько-токсикологічного напряму до- сліджень Ісаака Михайловича слід віднести також монографії «Лекарственные средства в неврологии, психиатрии и наркологии» (у співавторстві з В.А. Шаповаловою, П.В. Во- лошиним, 2003) та «Фармацевтическое пра- во в безопасном самолечении: лекарственные средства, отпускаемые без рецепта врача» (у співавторстві з В.А. Шаповаловою, А.В. Сте- фановим та ін., 2005). У 2008 р. у зв’язку з по- силенням біоетичного акценту в токсикології і переходом від використання лабораторних тварин до альтернативних об’єктів і методів ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 101 ЛЮДИ НАУКИ З академіком С.В. Комісаренком на засіданні Кабінету Міністрів України, листопад 2015 р. З академіком Борисом Євгеновичем Патоном, травень 2017 р. досліджень І.М. Трахтенберг у співавторстві з В.М. Коваленко, Н.В. Кокшаревою та ін. вида- ли монографію «Альтернативні методи і тест- системи. Лікарська токсикологія». Результати токсикологічних досліджень академіка І.М. Трахтенберга викликали зна- чний інтерес і здобули визнання в Європі та світі. Достатньо зазначити, що його наукові праці опубліковано в Німеччині, Швеції, Поль- щі, Китаї, Болгарії. Його результати увійшли в монографічні видання, навчально-методичні посібники, керівництва та огляди, випущені під егідою Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Міжнародної програми хімічної безпеки (МПХБ), міжнародного реє- стру потенційно токсичних хімічних речовин (МРПТХР). У 1986 р. І.М. Трахтенберга було призначено головним позаштатним спеціалістом Міністер- ства охорони здоров’я України з профілактич- ної токсикології (на цій посаді він працював понад 20 років). У 1992 р. його обрано членом- кореспондентом НАН України; у 1993 р. — членом-кореспондентом, а у 1997 р. — дійсним членом Національної академії медичних наук України. Протягом усього свого творчого життя Іс- аак Михайлович Трахтенберг підтримував тісне спілкування з кафедрою, медико-профі- лактичним факультетом і Національним ме- дичним університетом імені О.О. Богомольця. Він брав участь у роботі спеціалізованої вченої ради з гігієни, соціальної медицини і мікро- біології як опонент, його запрошували на всі ювілейні урочистості, щорічні читання, при- свячені О.О. Богомольцю та Є.Г. Гончаруку. Зокрема, у лютому 2007 р. він виступив на тре- тіх читаннях пам’яті видатного вченого акаде- міка Є.Г. Гончарука з науковою доповіддю на тему «Хімічна небезпека в Україні та шляхи її подолання». У вересні 2008 р. на науковій кон- ференції «Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо зумовленої захво- рюваності в Україні», присвяченій 85-річчю кафедри гігієни праці та професійних захво- рювань Національного медичного університе- ту імені О.О. Богомольця, Ісаак Михайлович Вручення державної нагороди 102 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ЛЮДИ НАУКИ І.М. Трахтенберг у домашньому робочому кабінеті в день свого 90-річчя виголосив чудову доповідь з надзвичайно те- плими спогадами про кафедру, під час роботи на якій він став визнаним вченим, — «Чверть сторіччя у стінах рідної кафедри (небайдужі нотатки)». Багатьом випускникам медінститу- ту, вчителям та мудрим попередникам, з якими в стінах Alma Mater його звела історична доля, Ісаак Михайлович присвятив свої мемуари, нариси, есе. І.М. Трахтенберг організував і впродовж ба- гатьох років очолював Клуб київської творчої інтелігенції імені В.В. Фролькіса. У такий спо- сіб він вшанував пам’ять свого найближчого друга, видатного вченого, першого віцепрези- дента НАМН України академіка Володимира Фролькіса. Членами клубу були лікарі, пись- менники і поети, архітектори і художники, відомі актори та режисери. Кожне засідання клубу ставало справжнім святом для київ- ських інтелектуалів, на засіданнях обговорю- вали найрізноманітніші актуальні питання науки, культури, мистецтва, проводили пре- зентації книг, статей, нарисів. Слід зауважити, що тема «Киев и его почитатели» домінувала в діяльності клубу останні 20 років. На засі- данні клубу було презентовано книги Ісаака Михайловича «Запоздалые заметки», «Оста- новиться, оглядеться», «Мой Киев, мои киев- ляне», «В начале нового века», «Избранные очерки». У серії публіцистичних видань книга «Избранные очерки» з передмовою експрези- дента Л.Д. Кучми стала 20-ю — ювілейною. За плідну трудову, наукову, педагогічну, гро- мадську і культурну діяльність І.М. Трахтен- берга удостоєно державних нагород України: медалі «За оборону Києва» і «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941— 1945 гг.», знака «Відмінник охорони здоров’я» (1982), медалі «Ветеран праці» (1985), нагруд- ного знака «50 років героїчної оборони м. Ки- єва» (1991), ордена «За заслуги» III ступеня (1998), II ступеня (2013) та I ступеня (2017), Почесної грамоти Кабінету Міністрів Украї- ни (2004), Почесної грамоти Верховної Ради України (2008), а також «Медалі Леонардо да Вінчі» Європейської академії природни- чих наук (2013), «Медалі Миколи Амосова» (2017), відзнаки за професіоналізм та мило- сердя «Орден Святого Пантелеймона» (2020). Загалом І.М. Трахтенберг опублікував по- над 400 наукових праць, у тому числі 20 моно- графій, довідників і посібників. За його науко- вим консультуванням і під його керівництвом підготовлено 17 докторів і 42 кандидати наук. Глибоку повагу і вдячність викликають лі- тературно-художні твори Ісаака Михайлови- ча Трахтенберга, які доповнюють його твор- чий портрет і підкреслюють непересічність, талановитість і гуманність цієї незвичайної людини. Це трилогія «Запоздалые заметки» (2000, 2001, 2002); «Из записных книжек и не только…». Книга 1, книга 2 (2003), книга 3 (2005); «Остановиться, оглядеться… Воспо- минания, раздумья, портреты. В двух книгах» (2008); «Слово про alma mater, її вихованців, учителів і мудрих попередників» (2006, 2021); «Письма друзей, единомышленников, коллег. Из эпистолярного архива Исаака Трахтен- берга» (2010); «Пятьдесят эскизов времени. Избранные публикации из международного общественно-политического еженедельни- ка «Зеркало недели», 1995—2011 гг.» (2011); «Мой Киев, мои киевляне. В 2 книгах» (2013); 5-томне видання «В начале нового века». Т. 1, т. 2 (2015), т. 3 (2017), т. 4 (2018), т. 5 (2019); «Бабин Яр. Минуле і сьогодення» (2016, 2020); «Здравниця «Конча-Заспа». Традиції, досвід, ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 103 ЛЮДИ НАУКИ перспективи. До 60-річчя від дня заснування» (2017); «Избранные очерки» (2020). Характеризуючи особистісні риси Ісаака Михайловича, хотів би передусім відзначити його активну громадянську позицію і безкомп- ромісність у відстоюванні своєї думки щодо проблем розвитку вітчизняної науки, атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, медичної освіти та практичної охорони здоров’я, осо- бливо коли йшлося про підготовку лікарів-гі- гієністів та епідеміологів, реорганізацію в кра- їні санітарно-епідеміологічної служби, яку Іса- ак Михайлович відверто називав непродума- ною і невдалою. Усі ми добре пам’ятаємо його гострі й переконливі виступи з цих питань на загальних зборах Національної академії ме- дичних наук України, на зборах відділення те- оретичної і профілактичної медицини, вчених радах та інших зібраннях. Нам не вистачатиме публічності і сміливості Ісаака Михайловича, високої культури й гостроти його слова, вмін- ня донести той чи інший посил до слухача — одним словом, його високого ораторського мистецтва. В обговоренні згаданих проблем його улюбленою трибуною слугували також газети «Дзеркало тижня», «День», щотижне- вик «2000», які підтримували державницьку позицію академіка. Як вченого І.М. Трахтенберга характери- зувала енциклопедичність знань, бездоганна пам’ять, інтуїтивне відчуття нового в науці й уміння прогнозувати розвиток і наслідки тієї чи іншої події, тенденції або явища. Ісаак Михайлович був чесним, умів відмо- вити, але завжди зберігав доброту, співчував і допомагав десяткам і сотням людей, що оточу- вали його, у вирішенні безлічі як виробничих, так і завжди сущих життєвих питань. Найяскравішим феноменом І.М. Трахтен- берга для всіх нас, його колег, друзів і одно- думців, була його колосальна працездатність і не менш потужна продуктивність праці, можна сказати навіть ширше і глибше — креативність, яка надихала і підтримувала Ісаака Михайло- вича до останніх днів його земного життя. Він любив повторювати слова нобелівського лау- реата Альберта Швейцера «Якщо вам за 60, у мене є один рецепт: багато працювати і — ще більше працювати». Ісаак Михайлович під- твердив справедливість слів великого лікаря, філософа і гуманіста А. Швейцера власним яскравим, продуктивним і красивим творчим довголіттям. Свої спогади і роздуми про відомого вченого і величного вчителя хотів би завершити улю- бленими словами самого академіка І.М. Трах- тенберга із книги «150 років Київському ме- дичному інституту»: Текут в реке истории года, Смывая все, что суетно и бренно, Но Alma mater неприкосновенно Святые имена хранит всегда. Oleksandr P. Yavorovskyi Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine SURMOUNTING THE PEAKS OF SCIENCE Reflections on the creative legacy of the luminary of domestic toxicology and preventive medicine I.M. Trachtenberg On January 27, 2023, almost 100-year earthly journey of our teacher and colleague, an outstanding toxicologist, hygien- ist, one of the founders of scientific school in preventive toxicology, essayist, public figure, laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (2002), honored worker of science and technology of Ukraine (1994), laureate of Bogomolets Prize of the National Academy of Sciences of Ukraine (2009), prizes in preventive medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine (1995, 2002, 2009, 2015), doctor of medical sciences (1964), professor (1967), corresponding member of the NAS of Ukraine (1992), academician of the NAMS of Ukraine (1997) Isaak M. Trachtenberg was ended. He fully devoted 75 years of his working life, intellectual, emotional, mental and spiritual energy to the development and selfless service to Ukrainian science, preventive medicine sphere, medical educa- tion, historiography, honoring in original memoir writings the memory of his wise predecessors, contemporaries, friends and like-minded people.

Долаючи вершини науки (роздуми про творчий спадок корифея вітчизняної токсикології та профілактичної медицини І.М. Трахтенберга)

Репозитарії

Схожі ресурси