Ознаки і моделі сучасного капіталізму: висновки для підприємств періоду цифровізації економіки

Розглянуто теоретичні та історичні аспекти розвитку капіталізму в Європі, який динамічно розвивається, створює і долає глибокі соціально-економічні кризи. Сучасний капіталізм має складну структуру: «ядро», «периферію» і невеликий середній прошарок «сателітів». Країни капіталістичного ядра «переросли...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автори: Брюховецька, Н.Ю., Булєєв, І.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Назва видання:Вісник економічної науки України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193047
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ознаки і моделі сучасного капіталізму: висновки для підприємств періоду цифровізації економіки / Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 3-15. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Розглянуто теоретичні та історичні аспекти розвитку капіталізму в Європі, який динамічно розвивається, створює і долає глибокі соціально-економічні кризи. Сучасний капіталізм має складну структуру: «ядро», «периферію» і невеликий середній прошарок «сателітів». Країни капіталістичного ядра «переросли» свої економічні моделі, а країни периферії «не доросли» до діючих моделей «ядра». Визначено, що більшість країн знаходяться у пошуку більш досконалих моделей розвитку виробництва, максимізації прибутку правлячих класів, еліт. Для цього використовуються механізми прискорення науково-технічного прогресу, нових технологічних укладів, відповідних інститутів. Технічний прогрес супроводжується втратами духовності, руйнацією цінностей і традицій, що суттєво гальмує розвиток економіки та підприємств. Нестабільність суспільства виникає як результат неспівпадання суспільних, колективних (групових) та особистих інтересів населення, класів, елітних груп, кланів, сімей. Суспільні науки розвиваються під впливом класових інтересів правлячих еліт. Реально існує відставання економічної науки від економічної практики. Ліберальні теорії, орієнтовані на виключення держави від економіки, ускладнюють становище реального виробництва, суб’єктів господарювання. Визначено, що незважаючи на систематичні кризи, капіталізм забезпечує певний рівень технічного прогресу (чотири виробничі революції, шість технологічних укладів), поглибив суспільний поділ праці, підвищив рівень продуктивності праці, освоює ІКТ, цифровізацію і т.ін. Виходячи із сучасного стану науки та практики перспективними для підприємств стають моделі господарювання адекватні теоріям «інклюзивного капіталізму», «нового інтегрального господарського укладу», «конвергенції», «народного капіталізму». Їх використання потребує глибоких знань в галузі управління, планування та їх носіїв – ініціативних, наполегливих, відповідальних, самодостатніх, постійно оновлюючих свої навички, професіоналізм. Мета дослідження – виявлення ознак і характерних особливостей моделей сучасного капіталізму, формування напрямів їх використання підприємствами в умовах ІКТ, цифровізації економіки. Методологічні передумови дослідження – пріоритети духовності у системі «свідомість-матерія; духовно-біо-соціальна сутність людини та суспільства; базис суспільства – духовність та традиційні цінності народу; суспільні економічні закони базуються на емпіричних знаннях, гіпотезах та вірі, закріплених правом і мораллю; система та координація інтересів держави, суспільства, корпорацій, підприємств; пріоритет суспільних інтересів; підвищення ролі натуральних показників оцінювання, що необхідні в умовах цифровізації економіки. Методи дослідження: діалектичний; концепція трьох сил розвитку; історичний; еволюційний; пізнання – «від емпіричного сприйняття до абстрактного (теоретичного) осмислення, від цього до практики»; аналізу та синтезу; моделювання; порівняння, оцінювання, нормування.