Зниження облікової ставки пришвидшить економіку без посилення інфляції. Економіка України – це авто, що їде на ручному гальмі

Суспільство введено Національним банком у оману, що головним інструментом керування інфляцію є облікова ставка. Насправді найголовнішим фактором виступає грошова маса, а облікова ставка грає допоміжну роль тонкої настройки інфляції відносно того рівня, що встановлюється під дією грошової маси. Поми...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автор: Рябошлик, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Назва видання:Вісник економічної науки України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193067
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Зниження облікової ставки пришвидшить економіку без посилення інфляції. Економіка України – це авто, що їде на ручному гальмі / В.В. Рябошлик // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 164-169. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Суспільство введено Національним банком у оману, що головним інструментом керування інфляцію є облікова ставка. Насправді найголовнішим фактором виступає грошова маса, а облікова ставка грає допоміжну роль тонкої настройки інфляції відносно того рівня, що встановлюється під дією грошової маси. Помилкове перебільшення спроможності облікової ставки впливати на ціни незалежно від поведінки грошей, призвело до того, що спроби досягти цільової інфляції шляхом завищення ставки знівельовано протиспрямованою більш потужною дією грошової маси. З іншого боку, одночасно з недосягненням приборкання інфляції, «успішно» досягнуті побічні негативні наслідки ставки, такі як завищення вартості кредитування економіки. При цьому, сам принцип НБУ тримати ставку не нижче інфляції викликав серйозні запитання міжнародних експертів. Разом з тим, це не означає принципової неспроможності облікової ставки впливати на ціни, а означає, що умовою для запуску «інфляційної» функції ставки є попереднє приблизне досягнення цільової інфляції за допомогою головного інструменту – грошової маси. А поки коливання емісії і грошової маси ще не вгамовані, і необхідного монетарного фону ще не створено, ставку цілком можливо скорочувати без наслідків для інфляції. Головне, подолати стереотип безвідповідальності зниження ставки і прийти до одкровення, що облікова ставка не диктує, а рихтує інфляцію продиктовану грішми. Конкретно, обґрунтовано зниження ставки з 25 відсотків до нуля. Цей аналіз може бути використаний для доповнення Десяти кроків запропонованих Ю. Свириденко у статті «Яку економіку ми будуємо?» (URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2022/07/8/7357 131/). Пропонується, щоб пункт про «збільшення кредитування українськими банками на підставі державних гарантій» було розширено наступним абзацем: «Перед цим заходом, збільшити кредитування українськими банками за рахунок відмови від помилкової версії політики інфляційного таргетування, прийнятого в Україні, і повернення обліковій ставці НБУ її головної ролі впливати на вартість кредитів комерційних банків таким чином, щоб сприяти не занепаду, а розквіту економіки. Для цього перейти від поточної облікової ставки у 25% до ставки близької до нуля. Це сприятиме здешевленню кредитів, збільшенню кредитних ресурсів, і зростанню частки банківських кредитів у джерелах фінансування капітальних інвестицій». І це також можна розглядати як публікацію у продовження міжнародної дискусії «План післявоєнних реформ: чи є можливість для цивілізаційного стриб ка?» проведеної по матеріалах вищезгаданої статті Ю. Свириденко.