Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
Вопрос о времени заселения славянами Тисо-Дунайского бассейна, в том числе и нынешней территории Закарпатской области УССР, в исторической науке на протяжении долгого времени продолжает дискутироваться. Автор статьи в свете новых археологических исследований, исторических и летописных источников вы...
Збережено в:
| Дата: | 1973 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
1973
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194596 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. / С.І. Пеняк // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 3-13. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194596 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1945962023-11-27T18:48:58Z Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. Пеняк, С.І. Статті Вопрос о времени заселения славянами Тисо-Дунайского бассейна, в том числе и нынешней территории Закарпатской области УССР, в исторической науке на протяжении долгого времени продолжает дискутироваться. Автор статьи в свете новых археологических исследований, исторических и летописных источников выделяет три этапа в процессе заселения славянами Верхнего Потисья и Закарпатья: а) появление в первой половине I тысячелетия н. э. небольших славянских групп, оставивших памятники типа карпатских курганов, пшеворской, пряшевской культур; б) массовое заселение восточнославянскими племенами Верхнего Потисья и Закарпатья — вторая половина I тысячелетия (VI—IX вв.); в) новый приток в эти районы из южнорусских степей в связи с нападениями кочевников-печенегов и половцев. В это время материальная и духовная культура приобретает древнерусский характер. В статье рассматривается ряд памятников (поселения, городища, могильники), дается картина общественно-экономического развития края во второй половине I тысячелетия н. э. Основными отраслями хозяйства признаны земледелие и скотоводство, из ремесел наиболее развитыми были кузнечное производство, гончарство и ткачество. Славянские памятники Закарпатья причисляются к группе восточнославянских, принадлежащих древнему населению Северо-Восточных Карпат — «белым» хорватам. 1973 Article Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. / С.І. Пеняк // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 3-13. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194596 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Пеняк, С.І. Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. Археологія |
| description |
Вопрос о времени заселения славянами Тисо-Дунайского бассейна, в том числе и нынешней территории Закарпатской области УССР, в исторической науке на протяжении долгого времени продолжает дискутироваться.
Автор статьи в свете новых археологических исследований, исторических и летописных источников выделяет три этапа в процессе заселения славянами Верхнего Потисья и Закарпатья: а) появление в первой половине I тысячелетия н. э. небольших славянских групп, оставивших памятники типа карпатских курганов, пшеворской, пряшевской культур; б) массовое заселение восточнославянскими племенами Верхнего Потисья и Закарпатья — вторая половина I тысячелетия (VI—IX вв.); в) новый приток в эти районы из южнорусских степей в связи с нападениями кочевников-печенегов и половцев. В это время материальная и духовная культура приобретает древнерусский характер.
В статье рассматривается ряд памятников (поселения, городища, могильники), дается картина общественно-экономического развития края во второй половине I тысячелетия н. э. Основными отраслями хозяйства признаны земледелие и скотоводство, из ремесел наиболее развитыми были кузнечное производство, гончарство и ткачество.
Славянские памятники Закарпатья причисляются к группе восточнославянских, принадлежащих древнему населению Северо-Восточных Карпат — «белым» хорватам. |
| format |
Article |
| author |
Пеняк, С.І. |
| author_facet |
Пеняк, С.І. |
| author_sort |
Пеняк, С.І. |
| title |
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. |
| title_short |
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. |
| title_full |
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. |
| title_fullStr |
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. |
| title_full_unstemmed |
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. |
| title_sort |
слов’янське населення закарпаття другої половини і тисячоліття н. е. |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
1973 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194596 |
| citation_txt |
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. / С.І. Пеняк // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 3-13. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT penâksí slovânsʹkenaselennâzakarpattâdrugoípoloviniítisâčolíttâne |
| first_indexed |
2024-03-31T09:12:03Z |
| last_indexed |
2024-03-31T09:12:03Z |
| _version_ |
1796157966183825408 |