Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів
Твердження частини сучасних науковців та політиків про існування єдиного східнослов’янського народу у вигляді т.зв. давньоруської народності робить необхідним ще раз звернутися до цієї складної проблеми і в першу чергу — до вивчення на сучасному рівні першооснов такого процесу у середньовічні ч...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194814 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 28-41. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194814 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Моця, О.П. Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів Археологія |
| description |
Твердження частини сучасних науковців та політиків
про існування єдиного східнослов’янського народу у вигляді
т.зв. давньоруської народності робить необхідним ще раз
звернутися до цієї складної проблеми і в першу чергу — до
вивчення на сучасному рівні першооснов такого процесу у
середньовічні часи. Наявна інформація дозволяє говорити
про початкові імпульси у розселенні в різні регіони Східної
Європи із півдня східнослов’янської ойкумени. А подальші
історичні процеси, що часто мали регіональну специфіку,
призвели до поступового формування уже після загибелі
Київської Русі трьох сучасних народів, хоча і у цьому питанні також існують певні нюанси. |
| format |
Article |
| author |
Моця, О.П. |
| author_facet |
Моця, О.П. |
| author_sort |
Моця, О.П. |
| title |
Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів |
| title_short |
Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів |
| title_full |
Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів |
| title_fullStr |
Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів |
| title_full_unstemmed |
Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів |
| title_sort |
нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194814 |
| citation_txt |
Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 28-41. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mocâop nagalʹnípitannâdoslídženʹetníčnoíístorííshídnihslovânserednʹovíčnihčasív |
| first_indexed |
2024-03-31T09:13:04Z |
| last_indexed |
2024-03-31T09:13:04Z |
| _version_ |
1796157988531077120 |
| spelling |
irk-123456789-1948142023-11-30T15:20:54Z Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів Моця, О.П. Статті Твердження частини сучасних науковців та політиків про існування єдиного східнослов’янського народу у вигляді т.зв. давньоруської народності робить необхідним ще раз звернутися до цієї складної проблеми і в першу чергу — до вивчення на сучасному рівні першооснов такого процесу у середньовічні часи. Наявна інформація дозволяє говорити про початкові імпульси у розселенні в різні регіони Східної Європи із півдня східнослов’янської ойкумени. А подальші історичні процеси, що часто мали регіональну специфіку, призвели до поступового формування уже після загибелі Київської Русі трьох сучасних народів, хоча і у цьому питанні також існують певні нюанси. Утверждения части современных историков и политиков о существовании единого восточнославянского народа в виде так называемой древнерусской народности делает необходимым еще раз обратиться к рассмотрению этой достаточно непростой проблемы. И в первую очередь — к изучению на современном научном уровне первооснов такого процесса в средневековые времена. Имеющаяся сегодня информация позволяет говорить о начальных импульсах в процессе расселения в разные регионы Восточной Европы и даже за ее пределы (на Балканы и в Центральную Европу) именно с юга восточнославянской ойкумены. Здесь новая этническая общность формировалась при участии потомков старых скифо-сарматских систем, которые достаточно существенно оказывали влияние на местный праславянский мир. Позже к ситуации «подключились» представители германских и тюркских языковых групп (готы и гунны), что в свою очередь, в какой-то мере, спровоцировало такой феномен как Великое переселение народов и окончательное образование трех ветвей славянского мира. Говоря о восточнославянской ойкумене, то во второй половине І тыс. н. э. на ее территории образовалось около 15 племенных союзов, которые позже трансформировались в племенные княжения. В более северных районах, на территориях современных Белоруссии и России в этническом развитии славян принимали участие древние балты и финно-угры — элементы старых субстратных структур, ассимилированные новыми переселенцами. Все они вместе на рубеже І—ІІ тыс. н. э. приняли участие в появлении нового образования, известного современникам под названием «Русь» или «Русская земля». Но и оно было достаточно неустойчивым, а поэтому воспринималось в основном лишь представителями новой социальной верхушки феодального общества. Преобладающее в количественном отношении сельское население на просторах Восточной Европы вообще слабо осознавало такое единство. Подобный «мир» распался в ХІІІ в. в результате глобальной катастрофы, связанной из нашествием орд хана Батыя. Дальнейшие исторические процессы, которые часто имели уже региональную специфику (в частности зарождение общества севрюков на украинско—русско—белорусском пограничье) привели к постепенному формированию трех современных восточнославянских народов. Хотя и в этом, казалось бы, полностью решенном вопросе, прослеживаются определенные нюансы, которые заслуживают дальнейших исследований. The statements of a part of modern historians and politicians about the existence of a single Eastern Slavic people in the form of the so-called Old Rus nationality makes it necessary to once again turn to the consideration of this rather difficult problem. First of all, to study at the present scientific level the fundamental principles of such a process in medieval times. The information available today makes it possible to speak of initial impulses in the process of settling in different regions of Eastern Europe and even beyond its borders (in the Balkans and in Central Europe) precisely from the south of East Slavic ecumene. Here, a new ethnic community was formed with the participation of the descendants of the old ScythianSarmatian systems, which had a significant impact on the local Slavic world. Later, representatives of the Germanic and Turkic language groups (Goths and Huns) joined the situation, which, in turn, to some extent provoked such a phenomenon as the Great Migration of Nations and the final formation of the three branches of the Slavic world. Speaking of the East Slavic ecumene, in the second half of the І thousand AD on its territory about 15 tribal unions were formed, which later transformed into tribal reigns. In the more northern areas, in the territories of modern Belarus and Russia, the ancient Balts and Finno-Ugrians, elements of the old substrate structures assimilated by new settlers, took part in the ethnic development of the Slavs. All of them together at the turn of the І—ІІ thousand AD took part in the emergence of a new formation known to contemporaries underthe name “Rus” or “Russian land”. However, itwas also quite unstable, and thereforewas perceived mainly only by representatives of the new social elite of the feudal society. The prevailing quantitatively rural population in the expanses of Eastern Europe was generally poorly aware of such unity. Such a “world” broke up in the 13 century as a result of a global catastrophe associated with the invasion of the hordes of Batu Khan. Further historical processes that often had already had regional specifics (in particular, the emergence of the Sevriuk society on the Ukrainian—Russian— Belorussian borderland) led to the gradual formation of three modern East Slavic peoples. Although in this seemingly fully resolved issue, certain nuances can be traced that deserve further research. 2019 Article Нагальні питання досліджень етнічної історії східних слов’ян середньовічних часів / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 28-41. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.028 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194814 94(=16) "653" uk Археологія Інститут археології НАН України |