Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи

За нинішньої культурно-хронологічної систематики джерел доби бронзи Західної Волині городоцько-здовбицька та стжижовська культури постають значною мірою синхронними. Водночас тут усе рельєфніше проступає ще один компонент — сліди культури Бабине....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут археології НАН України
Дата:2013
Автор: Бунятян, К.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2013
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194910
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи / К.П. Бунятян // Археологія. — 2013. — №. 1. — С. 33-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-194910
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Бунятян, К.П.
Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи
Археологія
description За нинішньої культурно-хронологічної систематики джерел доби бронзи Західної Волині городоцько-здовбицька та стжижовська культури постають значною мірою синхронними. Водночас тут усе рельєфніше проступає ще один компонент — сліди культури Бабине.
format Article
author Бунятян, К.П.
author_facet Бунятян, К.П.
author_sort Бунятян, К.П.
title Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи
title_short Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи
title_full Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи
title_fullStr Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи
title_full_unstemmed Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи
title_sort етнокультурна ситуація на західній волині за доби ранньої бронзи
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2013
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194910
citation_txt Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи / К.П. Бунятян // Археологія. — 2013. — №. 1. — С. 33-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT bunâtânkp etnokulʹturnasituacíânazahídníjvolinízadobirannʹoíbronzi
first_indexed 2024-03-31T09:13:29Z
last_indexed 2024-03-31T09:13:29Z
_version_ 1796157998749450240
spelling irk-123456789-1949102023-12-01T16:03:32Z Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи Бунятян, К.П. Статті За нинішньої культурно-хронологічної систематики джерел доби бронзи Західної Волині городоцько-здовбицька та стжижовська культури постають значною мірою синхронними. Водночас тут усе рельєфніше проступає ще один компонент — сліди культури Бабине. Относительно культурной ситуации на Западной Волыни в раннем бронзовом веке (за среднеевропейской си- стематикой) ныне существует две точки зрения. Согласно И.К. Свешникову, городоцко-здолбицкая культура, с которой начинается этот период, была частично синхронна следующей культуре — стжижовской. Польские же исследователи, следуя концепции авторитетного ученого Я. Махника, считают городоцко-здолбицкую культу- ру — в их терминологии, восточный вариант межановицкой — кратковременным явлением, развитие которого было прервано из-за возникновения/формирования стжижовской культуры. Несостоятельность этой концепции особенно отчетливо проявилась с появлением работы польского архео- лога Е. Либеры. Проанализировав бифасиальные орудия — площи (в обычной терминологии, мечи, кинджалы и стилеты) и серповидные (или серпы), которые традиционно считали стжижовскими, исследователь пришел к выводу, что своего рода взрыв бифасиальной индустрии произошел на Западной Волыни в ранней фазе межано- вицкой культуры (т. е. городоцко-здолбицкой) и выделил типы орудий, характерные для ранней, классической и поздних ее фаз, а также стжижовской культуры. Вместе с этим было подтверждено предложение Я. Махника о появлении иволистых заушниц с выдавленным снизу ребром (группа 3, за А. Точиком), которые считали стжи- жовским типом украшений, в ранней фазе межановицкой культуры (читай — городоцко-здолбицкой, поскольку для межановицкой они какраз и нехарактерны), засвидетельствованное недавно и 14С датами. Но что удивитель- но, культурно-хронологическая дифференциация больших бифасов никак не повлияла на оценку ситуации на Западной Волыни. И далее постулируется тезис Я. Махника: сначала ее пространства занимала межановицкая культура (т. е. городоцко-здолбицкая), а потом, от классической фазы, стжижовская. Получается, что изделия из местного кремня, характерные для двух последних фаз межановицкой/городоцко-здолбицкой культуры есть, как и памятники, а культуры нет, поскольку ее сменила стжижовская. На самом деле, если согласиться с типологически-хронологическими построениями Е. Либеры и культурно- хронологической систематикой древностей Малопольши и Западной Волыни, то следует признать синхронность стжижовской культуры и межановицкой, а также городоцко-здолбицкой, начиная не позднее классической фазы последних. На долгий век городоцко-здолбицкой культуры указывают не только определенные хронологические маркеры, но и даты 14С, полученные для двух объектов поселения Дубно-Волица 2 со смешанными материалами (стжижовской культуры и городоцко-здолбицкой), хотя их интерпретировать сложно из-за единичности. Но что важно, на Западной Волыни все более рельефно ощущается еще одно культурное явление — бабинская культура (ранее — культура многоваликовой керамики), которая сформировалась и основной территорией кото- рой были степные и лесостепные пространства Украины за пределами Западной Волыни. Она представлена здесь не только костяными пряжками-медальонами, но и, что важнее, керамикой, зафиксированной здесь на более чем 30 поселениях. Следует согласиться с Р.А. Литвиненко, что речь идет об инфильтрации населения этой культуры на Западную Волынь. Как представители трех культур — городоцко-здолбицкой, стжижовской и бабинской — делили это пространство и какие правила соседства и сожительства были выработаны здесь, вот в чем вопрос. Contemporarily there are two points of view concerning the cultural situation in Western Volyn region at the Early Bronze Age (under the Middle European System). According to I.K. Sveshnikov, Horodotsko-Zdovbytska culture which was opening this period was partly synchronous to the next one, Stzhyzhovska culture. On the other hand, the Polish researchers following the conception of J. Machnik, an authoritative scholar, consider Horodotsko-Zdovbytska culture, in their terminology an eastern variant of Mezhanovytska culture, to be a short-term phenomena which development was interrupted due to creation/formation of Stzhyzhovska culture. The failure of this conception especially clearly showed when the work of Polish archaeologist E. Libera appeared. Having analyzed bifacial tools «ploshchas» (swards, daggers, and stilettos, in usual terms) and sickle-shaped (or sickles) which traditionally were referred to Stzhyzhovska culture, the researcher came to a conclusion that a kind of a burst of bifacial industry happened in Western Volyn at the Early phase of Mezhanovytska culture (i.e. Horodotsko-Zdovbytska culture). He also divided types of weapons peculiar for the early, the classic and the late phases of this culture, as well as for Stzhyzhovska culture. Along with that the assumption made by J. Machnik about the appearance of willow-leave-shaped ear-rings with a stamped rib below (group 3, by A.Točik), which before were considered Stzhyzhovska culture adornments, in the early phase of Mezhanovytska culture was confirmed (read Horodotsko-Zdovbytska culture as for Mezhanovytska culture they are just not typical). This was also recently supported by C14 dates. However, surprisingly the cultural and chronological differentiation of large bifacial tools has not influenced the evaluation of situation in Western Volyn. J. Machnik’s thesis is still being postulated: first, the region was occupied by Mezhanovytska culture (i.e. Horodotsko-Zdovbytska) and then from the classic phase it was occupied by Stzhyzhovska culture. It follows that tools made of local flint peculiar for the two late phases of Mezhanovytska/Horodotsko- Zdovbytska culture existed, as well as the sites, while the culture did not because it was replaced by Stzhyzhovska culture As a matter of fact, if agree with E. Libera’s typological and chronological constructions and with cultural and chronological systematization of Lesser Poland and Western Volyn antiquities, we should acknowledge the synchronism of Mezhanovytska and Stzhyzhovska, as well as Horodotsko-Zdovbytska cultures starting from not later than the classic phase of the two latter. The long life of Horodotsko-Zdovbytska culture is indicated not only by certain chronological markers, but also by C14 dates obtained from two objects at Dubno-Volytsya 2 settlement with mixed materials (of Stzhyzhovska and Horodotsko-Zdovbytska cultures), though it is difficult to interpret them because of their singleness. However, what is important that another cultural phenomena, Babynska culture (previously Multiraised Border Pottery culture), is being more strongly felt in Western Volyn. It formed beyond the bounds of Western Volyn in Steppe and Forest- Steppe Ukrainian areas which was its main territory. This culture is represented here not only by bone belts-medallions, but what is more important, by ceramics recorded at more than 30 settlements. One should agree with R.O. Lytvynenko that the matter concerns the infiltration of this culture population into Western Volyn. The question is how representatives of three cultures (Horodotsko-Zdovbytska, Stzhyzhovska, and Babynska) shared this space and what were the neighborhood and living together rules here. 2013 Article Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи / К.П. Бунятян // Археологія. — 2013. — №. 1. — С. 33-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194910 uk Археологія Інститут археології НАН України