Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів. Археологічно зафіксовани...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194917 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194917 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статтi Статтi |
| spellingShingle |
Статтi Статтi Моця, О.П. Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України Археологія |
| description |
Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський
період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних
українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони
якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів.
Археологічно зафіксованими нині є об’єкти на території
Херсонської обл. Окрім того, наявні матеріали дозволяють вести мову про кардинальні зміни у статусі окремих
населених пунктів, на що впливали основи тогочасного
суспільства. |
| format |
Article |
| author |
Моця, О.П. |
| author_facet |
Моця, О.П. |
| author_sort |
Моця, О.П. |
| title |
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України |
| title_short |
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України |
| title_full |
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України |
| title_fullStr |
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України |
| title_full_unstemmed |
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України |
| title_sort |
литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур україни |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Статтi |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194917 |
| citation_txt |
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mocâop litovsʹkadobavdetalâhpisemnoítamateríalʹnoíkulʹturukraíni |
| first_indexed |
2024-03-31T09:13:31Z |
| last_indexed |
2024-03-31T09:13:31Z |
| _version_ |
1796157999503376384 |
| spelling |
irk-123456789-1949172023-12-01T17:00:15Z Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України Моця, О.П. Статтi Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів. Археологічно зафіксованими нині є об’єкти на території Херсонської обл. Окрім того, наявні матеріали дозволяють вести мову про кардинальні зміни у статусі окремих населених пунктів, на що впливали основи тогочасного суспільства. Времена после нашествия монголо-татарских орд хана Батыя привели ко многим кардинальным изменениям в жизни восточных славян, и в первую очередь на юге их ойкумены — территории современной Украины. Параллельно с вхождением в структуры Золотой Орды, жители многих регионов начали постепенно попадать под влияние нового европейского государственного образования — «Великого княжества Литовского, Русского и Жемайтийского». Именно в структурах последнего автохтоны чувствовали себя более комфортно, чем под властью Чингизидов. Сам «литовский этап» датируется временами между 1362 г. — временем битвы объединенных сил во главе с князем Ольгердом и ордынскими «князьками» и временем проведения Люблинского сейма (1569 г.), по решению которого украинские земли вошли в состав Польской Короны, которая тогда же объединилась с Великим княжеством Литовским в «Речь Посполиту» («Люблинская уния»). Хотя литовское проникновение в южном направлении началось уже в послемонгольское время. Имеющаяся в наличии информация (как археологических, так и письменных источников) позволяет в значительной степени по-новому освещать процессы, связанные с расширением литовского господства на юге Восточной Европы, а также с изменениями в статусе отдельных населенных пунктов — в первую очередь старой столицы Киева на Среднем Днепре. В отношении материальной культуры следует отметить, в первую очередь, качественный прорыв в военном деле (система вооружения, фортификационные сооружения), производстве керамических изделий и т. п. Кроме того, появилась возможность по-новому говорить о сущности средневекового восточноевропейского города, что было связано со спецификой аграрного феодального общества в целом и восточнославянского варианта в частности. Это, в свою очередь, позволяет пересмотреть старую формулировку «город — центр ремесла и торговли», которая господствовала на протяжении всей советской эпохи. В целом же необходимо констатировать, что послемонгольско-казаческие археологические памятники, в сравнении с раннеславянско-древнерусскими, изучены намного слабее. На этот факт необходимо обратить внимание при дальнейшем планировании средневековой тематики исследований. The times after the Mongolic-Tatar hordes of Batu Khan invasion led to many cardinal changes in the life of the Eastern Slavs, and primarily in the south of their oecumene — the territory of modern Ukraine. Simultaneously, with joining the Golden Horde, the inhabitants of many regions began to gradually fall under the influence of the new European state entity — the “Grand Duchy of Lithuania, Rus and Samogitia”. Namely, in the structures of the latter the autochthons felt themselves more comfortable than under the rule of Chingissids. The “Lithuanian stage” itself dates back to the times between 1362 — the time of the combined forces battle led by Prince Algirdas and the Horde “princes” and the time of the Lublin Seim (1569), by which Ukrainian lands became a part of the Polish Crown, which then united with the Grand Duchy of Lithuania in the “Commonwealth of Poland” (“Union of Lublin”). Although the Lithuanian penetration to the south had already begun in the post-Mongol period. The available information (both archaeological and written sources) allows in a significant degree of new points dealing processes associated with the expansion of Lithuanian dominance in the south of Eastern Europe, as well as with changes in the status of individual settlements — primarily the old capital of Kyiv at the Middle Dnieper. Regarding material culture, it should be noted, first of all, a qualitative breakthrough in military affairs (weapons system, fortifications), the manufacturing of ceramic products, etc. In addition, it became possible to talk in a new way about the essence of the medieval East European city that was associated with the specifics of the agrarian feudal society as a whole and the East Slavic version in particular. This, in turn, allows reconsidering the old wording “the city is the center of craft and trade”, which dominated throughout the Soviet era. In general, it is necessary to state that the post-Mongolian-Cossack archaeological sites, in comparison with the early Slavic-Old Rus, are much less studied.It is necessary to pay attention to this fact in the further planning of medieval research topics. 2019 Article Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194917 [904:94](477)"653" uk Археологія Інститут археології НАН України |