Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України

Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів. Археологічно зафіксовани...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Моця, О.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194917
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-194917
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статтi
Статтi
spellingShingle Статтi
Статтi
Моця, О.П.
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
Археологія
description Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів. Археологічно зафіксованими нині є об’єкти на території Херсонської обл. Окрім того, наявні матеріали дозволяють вести мову про кардинальні зміни у статусі окремих населених пунктів, на що впливали основи тогочасного суспільства.
format Article
author Моця, О.П.
author_facet Моця, О.П.
author_sort Моця, О.П.
title Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_short Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_full Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_fullStr Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_full_unstemmed Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_sort литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур україни
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2019
topic_facet Статтi
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194917
citation_txt Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр
series Археологія
work_keys_str_mv AT mocâop litovsʹkadobavdetalâhpisemnoítamateríalʹnoíkulʹturukraíni
first_indexed 2024-03-31T09:13:31Z
last_indexed 2024-03-31T09:13:31Z
_version_ 1796157999503376384
spelling irk-123456789-1949172023-12-01T17:00:15Z Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України Моця, О.П. Статтi Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів. Археологічно зафіксованими нині є об’єкти на території Херсонської обл. Окрім того, наявні матеріали дозволяють вести мову про кардинальні зміни у статусі окремих населених пунктів, на що впливали основи тогочасного суспільства. Времена после нашествия монголо-татарских орд хана Батыя привели ко многим кардинальным изменениям в жизни восточных славян, и в первую очередь на юге их ойкумены — территории современной Украины. Параллельно с вхождением в структуры Золотой Орды, жители многих регионов начали постепенно попадать под влияние нового европейского государственного образования — «Великого княжества Литовского, Русского и Жемайтийского». Именно в структурах последнего автохтоны чувствовали себя более комфортно, чем под властью Чингизидов. Сам «литовский этап» датируется временами между 1362 г. — временем битвы объединенных сил во главе с князем Ольгердом и ордынскими «князьками» и временем проведения Люблинского сейма (1569 г.), по решению которого украинские земли вошли в состав Польской Короны, которая тогда же объединилась с Великим княжеством Литовским в «Речь Посполиту» («Люблинская уния»). Хотя литовское проникновение в южном направлении началось уже в послемонгольское время. Имеющаяся в наличии информация (как археологических, так и письменных источников) позволяет в значительной степени по-новому освещать процессы, связанные с расширением литовского господства на юге Восточной Европы, а также с изменениями в статусе отдельных населенных пунктов — в первую очередь старой столицы Киева на Среднем Днепре. В отношении материальной культуры следует отметить, в первую очередь, качественный прорыв в военном деле (система вооружения, фортификационные сооружения), производстве керамических изделий и т. п. Кроме того, появилась возможность по-новому говорить о сущности средневекового восточноевропейского города, что было связано со спецификой аграрного феодального общества в целом и восточнославянского варианта в частности. Это, в свою очередь, позволяет пересмотреть старую формулировку «город — центр ремесла и торговли», которая господствовала на протяжении всей советской эпохи. В целом же необходимо констатировать, что послемонгольско-казаческие археологические памятники, в сравнении с раннеславянско-древнерусскими, изучены намного слабее. На этот факт необходимо обратить внимание при дальнейшем планировании средневековой тематики исследований. The times after the Mongolic-Tatar hordes of Batu Khan invasion led to many cardinal changes in the life of the Eastern Slavs, and primarily in the south of their oecumene — the territory of modern Ukraine. Simultaneously, with joining the Golden Horde, the inhabitants of many regions began to gradually fall under the influence of the new European state entity — the “Grand Duchy of Lithuania, Rus and Samogitia”. Namely, in the structures of the latter the autochthons felt themselves more comfortable than under the rule of Chingissids. The “Lithuanian stage” itself dates back to the times between 1362 — the time of the combined forces battle led by Prince Algirdas and the Horde “princes” and the time of the Lublin Seim (1569), by which Ukrainian lands became a part of the Polish Crown, which then united with the Grand Duchy of Lithuania in the “Commonwealth of Poland” (“Union of Lublin”). Although the Lithuanian penetration to the south had already begun in the post-Mongol period. The available information (both archaeological and written sources) allows in a significant degree of new points dealing processes associated with the expansion of Lithuanian dominance in the south of Eastern Europe, as well as with changes in the status of individual settlements — primarily the old capital of Kyiv at the Middle Dnieper. Regarding material culture, it should be noted, first of all, a qualitative breakthrough in military affairs (weapons system, fortifications), the manufacturing of ceramic products, etc. In addition, it became possible to talk in a new way about the essence of the medieval East European city that was associated with the specifics of the agrarian feudal society as a whole and the East Slavic version in particular. This, in turn, allows reconsidering the old wording “the city is the center of craft and trade”, which dominated throughout the Soviet era. In general, it is necessary to state that the post-Mongolian-Cossack archaeological sites, in comparison with the early Slavic-Old Rus, are much less studied.It is necessary to pay attention to this fact in the further planning of medieval research topics. 2019 Article Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194917 [904:94](477)"653" uk Археологія Інститут археології НАН України