Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин

Розглядається антропологічний склад похованих у Х—ХІІ ст. із курганного могильника в с. Гущин Чернігівського р-ну Чернігівської обл. Автор проаналізував серію черепів із розкопок 1872 та 1983 рр. за краніометричною і краніоскопічною методиками. Встановлено, що як чоловіча, так і жіноча складові...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Долженко, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194983
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин / Ю.В. Долженко // Археологія. — 2019. — №. 3. — С. 98-112. — Бібліогр.: 83 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-194983
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1949832023-12-03T10:02:12Z Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин Долженко, Ю.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу Розглядається антропологічний склад похованих у Х—ХІІ ст. із курганного могильника в с. Гущин Чернігівського р-ну Чернігівської обл. Автор проаналізував серію черепів із розкопок 1872 та 1983 рр. за краніометричною і краніоскопічною методиками. Встановлено, що як чоловіча, так і жіноча складові цієї групи населення Чернігово-Сіверщини належали до південноєвропеоїдно го антропологічного типу. Проведено їх зіставлення із синхронними вибірками. Рассматриваются антропологические признаки на человеческих черепах Х—ХІІ вв. из курганного могильника в с. Гущин Черниговского р-на Черниговской обл. Автор статьи исследовал 19 черепов из раскопок 1872 и 1983 гг. Мужские погребения, по данным археологов, принадлежат дружинникам. Установлено, что мужская серия черепов в среднем мезокранная. Ушная высота в рамках средних размеров. Лицо мезогнатное, умеренно широкое и относительно низкое по абсолютным размерам, сильно профилировано в горизонтальной плоскости как на верхнем, так и на нижнем уровне. Орбиты умеренной ширины и малой высоты, по показателю средние (мезоконхные). Нос выступает сильно, среднеширокий и средневысокий с умеренно высокой переносицей. По показателю — мезоринный. При типологической классификации мужчин из Гущина серия попадает в мезодолихокранный тип со среднешироким лицом, где находятся черниговские, переяславские и киевские поляне. Установлено, что женская серия характеризуется мезокранией. Лицо ортогнатное, умеренно широкое. Его верхняя высота малая. Горизонтальное профилирование лица резкое. Орбиты умеренно высокие. Носовое отверстие средней ширины. Нос выступает сильно. Переносица высокая. Выявлено, что по схеме типологической классификации женская серия попадает в мезокранный тип со средней шириной лица, где находятся киевские полянки. Следовательно, прослеживается один краниологический тип у женщин и мужчин данной сельской группы. При сравнении мужской исследуемой группы с синхронными сериями территории Киевской Руси отмечено некоторое сходство древнерусского комплекса Гущин с такими могильниками Южной Руси как Автуничи, Желни (Жовныно), Юрьев и Галич. The article deals with the features of human skulls of 10—12 cent. from a mound burial ground in Hushchyn village (Chernihiv region). The author has studied 19 skulls found during the excavations in 1872 and 1983. The male series are mesocranial according to cranial index in the mean. The otic height is moderate. The face is mesognatic, moderately wide and relatively low according to absolute measurements, highly profiled horizontally on upper and middle levels. The upper facial index indicates that it belongs to mesen. The orbits are moderately wide and low, moderate according to the index (mesoconchia). The nose is moderately wide with big projection angle and moderately high nasal bridge. Its index relates to mesorhynia. The male series from Hushchyn belongs to mesodolichocranic class with moderately wide face together with Polians of Chernihiv, Pereiaslav and Kyiv. Female series is mesocranic. The longitudinal diameter of brain case is big. The transversal diameter is moderate. The forehead is straight and moderately wide. The face is orthognatic, moderately wide, highly profiled horizontally. Its upper height is small. The orbits are moderately high. The nasal foramen is moderately wide. The nose protrudes strongly and has high nasal bridge. Female series belongs to mesocranic class with moderately wide face together with Poliany from Kyiv. Therefore, craniological type of women and men from the probed rural group is similar. The male group from Hushchyn is partially similar to the population of Southern Rus from Avtunychi, Zhelny and Halych. 2019 Article Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин / Ю.В. Долженко // Археологія. — 2019. — №. 3. — С. 98-112. — Бібліогр.: 83 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.098 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194983 [572.71:904.5]"653" uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Долженко, Ю.В. Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин Археологія
description	Розглядається антропологічний склад похованих у Х—ХІІ ст. із курганного могильника в с. Гущин Чернігівського р-ну Чернігівської обл. Автор проаналізував серію черепів із розкопок 1872 та 1983 рр. за краніометричною і краніоскопічною методиками. Встановлено, що як чоловіча, так і жіноча складові цієї групи населення Чернігово-Сіверщини належали до південноєвропеоїдно го антропологічного типу. Проведено їх зіставлення із синхронними вибірками.
format	Article
author	Долженко, Ю.В.
author_facet	Долженко, Ю.В.
author_sort	Долженко, Ю.В.
title	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин
title_short	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин
title_full	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин
title_fullStr	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин
title_full_unstemmed	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин
title_sort	краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. гущин
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194983
citation_txt	Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин / Ю.В. Долженко // Археологія. — 2019. — №. 3. — С. 98-112. — Бібліогр.: 83 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT dolženkoûv kraníologíâpohovanihudavnʹorusʹkomumogilʹnikubílâsguŝin
first_indexed	2025-07-16T22:40:57Z
last_indexed	2025-07-16T22:40:57Z
_version_	1837845087741018112
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 398 © Ю. В. Долженко, 2019 * Долженко Юрій Володимирович — молодший науковий співробітник відділу біоархеології Інсти- туту археології нАн України, ORCID 0000-0001- 9807-2835, yuriy_dolzhenko@ukr.net УДк [572.71:904.5]"653" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.098 Ю. В. Долженко * КРАНiОЛОГiЯ пОхОВАНих у ДАВНЬОРуСЬКОму мОГиЛЬНиКу БiЛЯ с. ГуЩиН Розглядається антропологічний склад похованих у Х—ХІІ ст. із курганного могильника в с. Гущин Черні- гівського р-ну Чернігівської обл. Автор проаналізував серію черепів із розкопок 1872 та 1983 рр. за краніомет- ричною і краніоскопічною методиками. Встановлено, що як чоловіча, так і жіноча складові цієї групи населення Чернігово-Сіверщини належали до південноєвропеоїдно- го антропологічного типу. Проведено їх зіставлення із синхронними вибірками. К л ю ч о в і с л о в а: краніологія, краніоскопія, антро- пологія, Гущин, Київська Русь, Чернігово-Сіверщина, дру- жинники. Антропологічні матеріали зі слов’янських кур- ганів та ґрунтових могильників Чернігівщини та й загалом майже з усієї території Дніпров- ського та Деснянського басейну досліджую- ться вже протягом 140 років. Вперше їх опра- цював російський антрополог о. П. Богда- нов (Богданов 1880, с. 1—11). Вибіркові ан- тропологічні дослідження чернігівських ма- теріалів проводили В. В. Бунак (Bunak 1932, р. 441—503), Г. Ф. Дебец (Дебец 1948, с. 382), Т. о. Трофімова (Трофимова 1946. с. 91—136), М. М. Герасимов (Герасимов 1949, с. 99—102), Т. І. Алексєєва (Алексєєва 1969, с. 73—86), В. Д. Дяченко (Дяченко, 1980), П. М. Покас (Покас 1985, с. 99—100; 1988, с. 118—127; 1994, с. 49—50). Метою цієї роботи є введення до наукового обігу та аналіз загальної краніологічної серії з давньоруського могильника у с. Гущин. Ця ви- бірка об’єднує всі відомі на цей час краніоло- гічні матеріали з Гущина, які вже були опублі- ковані. Вивчення цих матеріалів із залученням сучасних статистичних методів (канонічний і кластерний аналізи) та краніоскопічних ме- тодик сприятиме висвітленню історії форму- вання давньоруського населення Чернігово- Сіверщині та київської Русі у цілому. З краніологічними матеріалами Гущина з розкопок Д. Я. Самоквасова 1872 р. (Само- квасов 1908а, с. 103—119) раніше працюва- ли Г. Ф. Дебец, Т. І. Алексєєва, Г. А. Чесніс, А. А. Мовсесян та П. М. Покас. Т. І. Алексє- єва опублікувала індивідуальні дані черепів з Гущина у своїй монографії (Aleksieywa 1966), де було подано 15 поховань (вісім чоловічих та сім жіночих). Дослідниця розглядала їх у скла- ді сільського населення Чернігово-Сіверщини (Алексеева 1973, с. 120—131 У 1983 р. антропологічна колекція з Гущи- на поповнилась новими матеріалами з чоти- рьох поховань (три чоловічі і одне жіноче), які були відкриті під час розкопок експедиції Ін- ституту археології нАн України під керівни- цтвом о. П. Моці та за участю співробітників Чернігівського історичного музею, які прово- дили рятівні охоронні роботи давньоруських пам’яток біля сіл Шестовиця та Гущин (Моця 1990а; 1990б). У відомому за розкопками Д. Я. Самоквасова (1908а; 1908в, с. 103—119) Гущинському курганному некрополі Х—ХІІ ст. під час розкопок о. П. Моці та П. М. Пока- са 1983 р. було досліджено п’ять насипів (ко- валенко, Моця, Шекун 1983; Ясновська 2010, с. 219). У двох курганах північної групи зафік- совано тілопокладення в підкурганних ямах із поховальним інвентарем (наконечник стріли, бронзова підвіска й залізні цвяхи). Під трьома насипами виявилися залишки тілоспалення на стороні з практично відсутнім, крім фрагмен- тів кераміки, інвентарем (коваленко, Моця, Шекун 1985, с. 288). Здобута інформація з цих двох некрополів дала о. П. Моці змогу припус- тити, що адміністрація та дружинники, яких спрямовував до чернігівської округи великий київський князь, оселялися не на порожньому місці, а в уже наявних населених пунктах, які переходили у їх власність (Моця 1988). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 99 П. М. Покас (1988, с. 118—127) опрацював давньоруські поховання, відомі на той час із середнього Подесення, та дав коротку харак- теристику окремо містянам і похованим з дру- жинних могильників Гущин, Шестовиця, Та- баївка та клонів. Як зазначив дослідник, у по- хованнях цих некрополів виявлено зброю та інші атрибути поховального обряду дружин- ників (Покас 1988, с. 123). Вибірка із Гущи- на розглядалась дослідником у складі загаль- ної серії з дружинних могильників, і числен- ність її залишилась невідомою (Покас 1985а; 1985б). Враховуючи висновки Т. І. Алексєєвої, яка брала до уваги соціальний статус померлих і досліджувала окремо міське та сільське насе- лення (Алексеева 1973, с. 120—131), П. М. По- кас зазначив, що за загальної мезо-ортокранії та вузьколицьої форми черепів — характерних рис для лівобережжя — ці групи дружинни- ків були неоднорідними. Чоловічі вибірки із некрополів Шестовиці, Гущина, Табаївки та клоніва, за даними П. М. Покаса, антропо- логічно виявилися близькими до містян. на- томість сільські мешканці загалом були одно- рідно вузьколиці з низьким обличчям. жіно- ча серія з могильників Шестовиці, Гущина, Табаївки та клоніва, навпаки, була ближчою морфологічно до сільських мешканців регіону (Покас 1988, с. 118—127). Пізніше П. М. Покас повторно дослідив та об’єднав матеріали з дружинних поховань із чотирьох могильників Чернігівщини: Гу- щин (виміри Т. І. Алексєєвої та П. М. Покаса), Шестовиця (виміри Г. П. Зіневич), Табаївка, клонів (виміри П. М. Покаса) — в одну серію дружинників (Покас 1993, с. 25—26). Проана- лізувавши ці матеріали, дослідник відзначив подібність дружинників з іншими давньорусь- кими групами Середнього Подесення. Щодо серії з Гущина, то вона не була описана й опуб- лікована П. М. Покасом окремо від матеріалів Шестовиці, Табаївки та клоніва, дослідник та- кож не вказав кількість та маркування черепів із Гущина, залучених ним до збірної вибірки дружинників. Дослідження середньовічних східних сло- в’ян Чернігово-Сіверщини проводились і за краніофенетичною методикою. литовський антрополог Г. А. Чесніс опублікував резуль- тати вивчення збірної серії полян IX—XIII ст., до якої він долучив черепи з любеча і Гущи- на з розкопок Д. Я. Самоквасова (1908, с. 103— 119), а також дві чернігівські вибірки — Бол- диної гори й групу поблизу храму св. Бориса та Гліба (Чеснис 1990, с. 48). За даними одно- факторного дисперсійного аналізу фенетич- них ознак ця серія, згідно з висновками до- слідника, не знайшла собі подібних, а під час використання тільки достовірно варіативних ознак виявила подібність до тверських криви- чів (Чеснис 1990, с. 56). Водночас східнослов’янські племена з ви- користанням фенетичних ознак на черепі вив- чала А. А. Мовсесян (розкопки Д. Я. Само- квасова). До групи полян чернігівських, крім серій, які використав Г. А. Чесніс, А. А. Мов- сесян додала вибірку з могильника Стольне (Мовсесян 1990, табл. 1, с. 33). отриману мат- рицю дистанцій між 16 слов’янськими група- ми було подано в графічній формі, з чого по- мітно, що чернігівські поляни близькі до пер- шої групи новгородських словен (Мовсесян 1990, табл. 1, с. 39). У подальшому дослідниця за допомогою канонічного аналізу продемон- струвала подібність групи з Чернігова (N = 30) до вибірки з києва XI—XII ст. (Мовсесян 2005, с. 186). У цій роботі автор проаналізував загальну серію із курганних могильників c. Гущин. До неї увійшли 15 черепів із розкопок Д. Я. Са- моквасова 1872 р. (Самоквасов 1887, с. 175— 224; 1908б, с. 188—201), а також чотири черепи з розкопок 1983 р. о. П. Моці, В. П. ковален- ка та А. В. Шекуна (коваленко, Моця, Ше- кун 1984; Моця 1988). Черепи з розкопок Д. Я. Самоквасова зберігаються у фондах науково- дослідного інституту і Музею антропології Московського державного університету ім. М. В. ломоносова за шифрами 2083, 20885— 2095 та 2098 (каталог краниологических… 1979). Матеріали з розкопок 1983 р. походять з чоловічих поховань 1 і 2 кургану 5 та жіночого поховання 1 з кургану 4 і зберігаються у фондах ІА нАн України під шифрами 6236, 6237, 6267 та 6268 відповідно. (Палеоантропологические коллекции… 1986, с. 470—471). Всі черепи да- туються Х—ХІІ ст. Чоловічі поховання, за ар- хеологічними даними, належать дружинникам (Моця 1990, с. 99—107). Після об’єднання ав- тором цього дослідження зазначених черепів у загальну серію Гущина, було отримано середні статистичні дані для чоловічої і жіночої груп і проведено порівняльний канонічний аналіз із синхронними вибірками. Загальну вибірку Гу- щина також було досліджено за методиками етнічної краніоскопії. Черепи вимірювалися за стандартною кра- ніологічною методикою, де ознаки нумеру- валися, за Р. Мартіном (Martin 1928, s. 688), а назомалярний та зигомаксилярні кути гори- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3100 зонтального профілювання обличчя вирахо- вувалися за допомогою номограми. Стать по- хованих визначалася за особливостями будо- ви черепа (Пашкова 1958) та посткраніального скелету, за наявності. комплексно за станом облітерації черепних швів, зношеності зубів та ознаками на скелеті встановлювався вік (ни- китюк 1960а, с. 115—121; 1960б, с. 118—129). Для статистичного опрацювання краніоло- гічних даних використані комп’ютерні про- Таблиця 1. Середні розміри та індекси серії чоловічих черепів з курганного могильника Гущин X—XII ст. Table 1. Average measurements and indexes of the male skulls series from the burial ground Hushchyn (9th—13th cent.) № за Мартіном ознаки ♂ M n σ m(M) ms min. max. 1 Поздовжній діаметр 183,7 10 6,9* 2,17 1,53 171,0 193,0 8 Поперечний діаметр 139,9 8 7,0* 2,48 1,75 131,0 155,0 17 Висотний діаметр 134,1 9 3,4** 1,15 0,81 129,0 138,0 5 Довжина основи черепа 100,0 9 5,7* 1,92 1,36 89,0 106,8 9 найменша ширина лоба 97,3 9 5,8* 1,94 1,37 90,0 105,0 45 Виличний діаметр 132,2 8 5,6* 1,98 1,40 120,0 138,7 40 Довжина основи обличчя 97,4 9 5,7* 1,91 1,35 88,0 105,3 48 Верхня висота обличчя 67,9 9 3,7** 1,23 0,87 63,0 74,0 43 Верхня ширина обличчя 104,3 9 4,5* 1,49 1,05 99,0 111,0 46 Середня ширина обличчя 94,6 8 5,1* 1,79 1,27 86,0 102,0 55 Висота носа 50,7 10 2,5 0,79 0,56 45,0 54,0 54 Ширина носа 25,3 9 1,5 0,51 0,36 22,0 27,0 51 Ширина орбіти 41,0 10 1,9 0,60 0,43 37,0 44,1 52 Висота орбіти 32,0 10 2,3* 0,73 0,52 29,0 36,2 20 Вушна висота 116,7 6 5,7 2,32 1,64 111,4 127,3 32 кут профілю чола від nas. 87,0 ° 7 3,3 1,25 0,89 82,0 ° 90,0 ° GM/FN кут профілю чола від gl 78,7 ° 7 1,7 0,64 0,46 77,0 ° 81,0 ° 72 кут загальнолицьовий 84,3 ° 6 3,0 1,23 0,87 82,0 ° 90,0 ° 75(1). кут випинання носа 30,4 ° 7 8,6 3,25 2,30 20,0 ° 48,0 ° 77. назомалярний кут 138,5 ° 9 5,3 1,76 1,25 133,0 ° 150,0 ° ∠ Zm`. Зигомаксилярний кут 124,4 ° 8 6,2 2,20 1,56 117,0 ° 132,0° Індекси 8:1 Черепний 75,8 8 4,2* 1,49 1,05 70,8 82,0 17:1 Висотно-поздовжній 73,3 9 1,7 0,56 0,39 71,0 75,4 17:8 Висотно-поперечний 97,5 7 3,0 1,15 0,81 92,8 101,5 9:8 лобно-поперечний 70,2 8 3,3 1,16 0,82 64,7 75,4 20:1 Висотно-поздовжній 62,6 6 3,4* 1,40 0,99 58,9 68,4 20:8 Висотно-поперечний 80,5 5 4,9* 2,18 1,54 71,9 83,7 10:8 коронарно-поперечний 85,2 7 3,7* 1,39 0,99 78,1 89,1 9:10 Широтний лобний 82,9 7 4,1* 1,56 1,10 76,3 86,8 45:8 Поперечний фаціо-церебральний 93,8 7 5,9* 2,22 1,57 85,2 100,5 48:17 Вертикальний фаціо-церебральний 50,6 9 2,3 0,77 0,54 47,8 54,8 9:45 лобно-виличний 74,0 8 3,2 1,12 0,79 68,9 79,5 10:45 коронарно-виличний 90,8 6 4,9* 1,99 1,41 85,3 98,3 48:45 Верхній лицьовий 51,2 7 2,9 1,08 0,76 47,1 55,4 54:55 носовий 50,2 9 3,9 1,29 0,91 44,0 57,8 DS:DC Дакріальний 63,4 8 6,4 2,27 1,61 56,8 76,5 SS:SC Симотичний 46,9 7 12,0 4,55 3,21 31,9 70,0 52:51 орбітний 78,2 10 5,7* 1,81 1,28 70,7 88,3 Примітки. M — середня арифметична величина, n — кількість випадків, σ — середні квадратичні відхилення, m (M) — похибка середньої арифметичної величини, ms — похибка середнього квадратичного відхилення. * перевищує стандартні величини середнього квадратичного відхилення. ** менше за стандартні величини серед- нього квадратичного відхилення. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 101 грами, які створили Б. о. й о. Г. козінцеви 1993 р. (Санкина, Моисеев 2006, с. 459—462). Також для характеристики давньоруської кра- ніологічної серії з Гущина було використано методику з етнічної краніоскопії, запропоно- вану о. Г. козінцевим (Kozintsev 1992). Під- рахування частот у відсотках та перетворен- ня їх на радіани з метою стабілізації дисперсії проводились завдяки застосуванню авторської комп’ютерної програми, яку написав 1996 р. антрополог А. В. Громов (2002). Краніометрична характеристика чолові чої серії (10 черепів) (табл. 1). Збереженість кісток мозкового відділу в більшості випад- ків задовільна. лицьова частина збереглася дещо гірше. Чоловіча серія за абсолютними розмірами характеризується помірними до- вжиною, шириною та висотою черепної ко- робки. Складається з чотирьох доліхокран- них, двох мезокранних та двох брахікранних черепів, у середньому, за черепним індексом (75,8), вона мезокранна, на межі з доліхокра- нією. на двох черепах не вдалося встанови- ти черепний індекс у зв’язку з тим, що збере- женість їх була незадовільною. За відносною висотою за першим висотно-поздовжнім по- кажчиком вибірка в середньому ортокранна, складається з семи середньо високих (орто- кранних) та двох високих (гіпсікранних) че- репів. За другим висотно-поперечним ін- дексом серія метріокранна, п’ять черепів є помірно високими (метріокранні) і два — високими (акрокранні). низьких (тайпено- кранних) черепних коробок не виявлено. Вушна висота в межах середніх розмірів, але на межі з великими, довжина основи черепа помірна. обличчя мезогнатне, сильно профільоване в горизонтальній площині як на верхньому, так і на середньому рівні. За абсолютними величи- нами воно відносно низьке, помірно широке (виличний діаметр, виміряний на шістьох че- репах, дорівнює 132,2). За покажчиком облич- чя належить до категорії мезен. орбіти помір- ної ширини й малої висоти, за покажчиком — середні (мезоконхні). ніс випнутий сильно, середньо широкий і середньо високий з помір- но високим переніссям. За покажчиком — ме- зоринний. Симотичний індекс великий (46,9), дакріальний також великий, що вказує на ви- соке перенісся. Загалом, у чоловічій вибірці перевищення величин середнього квадратичного відхилення помічено в 17 випадках із 38 (44,7 %), нижчи- ми за стандартні величини виявилися середні квадратичні відхилення у 16 ознак (42,1 %), і тільки у п’яти ознак (13,1 %) вони вкладаються у стандартні норми. Враховуючи значну варіа- бельність, можна висловити припущення про морфологічну неоднорідність групи. За типологією Т. І. Алексєєвої, чоловіча краніологічна серія з Гущина належить до ме- Таблиця 2. Середні розміри, індекси та статистичні дані чоловічих черепів з Гущина X—XII ст. та зіставлення їх з Неопонтійським (Понтійським) краніологічним типом (за: Дяченко 1986, с. 240; 1993, с. 151—166) Table 2. Average measurements, indexes and statistical data of the male skulls series from Hushchyn (9th—13th cent.) and its comparison with New Pontic (Pontic) craniological type (by: Дяченко 1986, p. 240; 1993, pp. 151—166) № за Мартіном ознаки ♂ M M Гущин Понтійський 1 Поздовжній діаметр 183,7 185,1―188,6 17 Висотний діаметр 134,1 136,7―137,7 45 Виличний діаметр 132,2 132,9 48 Верхня висота обличчя 67,9 68,5 72 кут загальнолицьовий 84,3° 85,0° 74. кут альвеолярної частини обличчя ― 79,0° 75(1). кут випинання носа 30,4° 27,9° ∠ Zm`. Зигомаксилярний кут 124,4° 127,0° Індекси 8:1 Черепний 75,8 73,8―75,3 48:45 Верхній лицьовий 51,2 52,1 54:55 носовий 50,2 50,9 DS:DC Дакріальний 63,4 46,3―59,5 SS:SC Симотичний 46,9 37,7―48,6 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3102 зодоліхокранного типу із середньо широким обличчям, куди зараховують чернігівських, переяславських та київських полян (Алексеева 1973, с. 67). За типологією В. Д. Дяченка (1986, c. 234—243; 1993, с. 151—166), чоловіча вибір- ка Гущин має риси понтійського (неопонтій- ського) краніологічного типу (табл. 2). однак, використання цієї типології в цьому випадку є суто умовним, оскільки на думку більшості до- слідників (Алексеева, Балановская, Балуева и др. 2002, с. 15; Сегеда 2001, с. 27—28), кла- сифікація В. Д. Дяченка не обґрунтована ста- тистичними методами. Антропологи переваж- но користуються типологією Т. І. Алексєєвої (1973, табл. 20, с. 67). Краніометрична характеристика жіночої серії (вісім черепів) (табл. 3). Рельєф переніс- ся, потилиці, виразність соскоподібних вирос- тків і надбрівних дуг незначні. жіночі черепи в середньому, за формою черепної коробки, як і в чоловічій групі, характеризуються мезо- кранією (індекс 76,0). Поздовжній діаметр че- репної коробки великий. Поперечний діаметр за світовими стандартами — середній (134,9). Таблиця 3. Середні розміри та індекси серії жіночих черепів з курганного могильника Гущин X—XII ст. Table 3. Average measurements and indexes of the female skulls series from the burial ground Hushchyn (9th—13th cent.) № за Мартіном ознаки ♀ M n σ m(M) ms min. max. 1 Поздовжній діаметр 177,7 8 7,1* 2,50 1,77 163,0 185,0 8 Поперечний діаметр 134,9 8 4,2 1,47 1,04 130,0 143,0 17 Висотний діаметр 131,0 7 5,0 1,89 1,34 124,0 137,0 5 Довжина основи черепа 98,6 7 2,6 0,97 0,69 95,0 101,0 9 найменша ширина лоба 94,2 8 3,5 1,23 0,87 89,0 101,0 45 Виличний діаметр 125,2 7 4,4 1,65 1,17 120,0 130,0 40 Довжина основи обличчя 89,9 5 2,6 1,17 0,83 86,0 93,0 48 Верхня висота обличчя 63,5 6 2,8 1,15 0,81 61,0 67,0 46 Середня ширина обличчя 88,7 6 4,0 1,63 1,15 84,0 94,0 55 Висота носа 47,7 7 2,9 1,09 0,77 44,0 52,0 54 Ширина носа 24,2 6 2,6* 1,04 0,74 22,0 27,3 51 Ширина орбіти 40,3 7 1,4 0,51 0,36 39,0 42,0 52 Висота орбіти 32,2 7 1,6 0,59 0,42 30,0 35,0 20 Вушна висота 109,0 8 2,9** 1,02 0,72 105,5 113,6 72 кут загальнолицьовий 86,6 ° 5 3,2* 1,44 1,01 82,0 ° 90,0 ° 75(1). кут випинання носа 27,5 ° 4 3,3** 1,66 1,17 23,0 ° 30,0 ° 77. назомалярний кут 136,5 ° 7 5,3* 2,0 1,42 131,0 ° 144,0 ° ∠ Zm`. Зигомаксилярний кут 128,3 ° 6 4,2 1,73 1,23 120,8 ° 132,0 ° Індекси 8:1 Черепний 76,0 8 3,2 1,12 0,79 71,4 81,0 17:1 Висотно-поздовжній 72,9 7 1,6 0,61 0,43 70,1 74,6 17:8 Висотно-поперечний 96,9 7 4,1 1,56 1,10 89,9 102,3 9:8 лобно-поперечний 69,9 8 1,7 0,62 0,44 67,1 73,2 20:1 Висотно-поздовжній 65,5 3 ― ― ― 61,6 70,7 20:8 Висотно-поперечний 87,5 3 ― ― ― 82,2 97,9 10:8 коронарно-поперечний 85,9 8 1,6 0,57 0,40 83,1 87,7 9:10 Широтний лобний 81,4 8 2,2 0,76 0,54 76,8 83,5 45:8 Поперечний фаціо-церебральний 93,7 7 4,5* 1,69 1,20 88,5 100,0 48:17 Вертикальний фаціо-церебральний 48,2 5 1,3** 0,57 0,41 46,3 49,6 9:45 лобно-виличний 75,2 7 4,5* 1,69 1,19 68,5 80,2 10:45 коронарно-виличний 91,6 7 4,7* 1,79 1,27 83,1 96,0 48:45 Верхній лицевий 51,1 6 2,8 1,14 0,81 48,4 55,8 54:55 носовий 50,7 6 3,2 1,33 0,94 47,8 55,1 SS:SC Симотичний 41,6 5 4,6 2,08 1,47 36,9 47,3 52:51 орбітний 79,9 7 3,8 1,45 1,02 73,2 83,3 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 103 Виявлено чотири мезокранні черепи, три до- ліхокранні та один помірно брахікранний. Ви- сота черепа в середньому за лінійними розмі- рами велика, за висотно-поздовжнім індексом помірна, а за висотно-поперечним — велика. Довжина основи черепа відповідає категорії помірних розмірів, на межі з великими. Чоло переважно пряме, помірно широке за абсо- лютними розмірами й за лобно-поперечним індексом. Широтний покажчик чола належить до категорії середніх величин. Потилиця вип- нута добре. обличчя за діаметром вилиць, який дорів- нює 125,2 мм, помірно широке. Верхня висота обличчя мала. Верхньолицьовий індекс (мезен) також свідчить про помірно широке обличчя в цілому. Довжина основи обличчя належить до категорії малих розмірів. Загальний лицьовий кут (86,6 °) свідчить про ортогнатність облич- чя. Горизонтальне його профілювання в серед- ньому різке як на верхньому рівні, так і на се- редньому. орбіти помірної ширини й малої висоти, за покажчиком (79,9) — помірно високі (мезо- конхія). носовий отвір характеризується ма- лою висотою й помірною шириною, носовий індекс належить до категорії середніх розмірів (мезоринія). ніс випнутий сильно. Перенісся високе. У жіночій вибірці перевищення величин середнього квадратичного відхилення поміче- но в семи випадках із 32 (21,8 %), нижчими від стандартних величин виявилися середні ква- дратичні відхилення у 21 ознак (65,6 %), і тіль- ки у чотирьох ознак (12,5 %) «сигма» вклада- ється у стандартні норми. Враховуючи значну варіабельність, можна припустити морфоло- гічну неоднорідність жіночої серії. За типологічною схемою Т. о. Рудич (2014, с. 150), жіноча серія за чотирма важливими ознаками належить до мезокранного типу з се- редньою шириною обличчя, куди відносяться київські та чернігівські «полянки». Порівняльна характеристика антропо логічних особливостей давньоруського населення з Гущина та його сусідів. Порівнюючи метрич- ні дані досліджуваної вибірки і загальної серії Чернігова, слід звернути увагу на подібність таких основних індексів як черепний (мезо- кранія), верхньолицьовий (мезен), носовий (мезоринія), орбітний (мезоконхія), симотич- ний (помірний) (Долженко 2014, с. 80). Якщо порівнювати лінійні розміри, у цих серіях по- дібні поздовжній, поперечний та висотний діа метри черепної коробки, виличний діаметр (помірний), верхня висота обличчя (мала), отже, морфологія черепа у чоловіків з Гущина та Чернігова дещо подібна. Для виявлення основних напрямків мор- фологічних зв’язків давньоруського населен- ня з с. Гущина та визначення його місця в системі антропологічних типів київської Русі X—XIII ст. дослідження проводилося за допо- могою міжгрупового багатовимірного кано- нічного аналізу (Дерябин 2008, с. 212—229). Залучалися такі 14 ознак: поздовжній, попере- чний і висотний діаметри черепа (b-br), най- менша ширина лоба, виличний діаметр, висо- та обличчя, висота й ширина орбіт, висота й ширина носа, назомалярний і зигомаксиляр- ний кути, симотичний індекс та кут випинан- ня носа. Для порівняльного аналізу залучено дані різних дослідників про 47 чоловічих краніо- логічних серій II тис., з яких 22 групи похо- дять із давньоруських міст: Галич, Возвягель, київська серія з вул. Паторжинського, а та- кож м. Переяслав-Хмельницький (Рудич 2007, с. 400—406); Витачів, Смоленськ, київ-1, Стара Рязань (Алексеева 1973); Путивль (Покас 1984, с. 181—212); Юр’їв (орлов, Моця, Покас 1985, с. 49—60); новогрудка (Саливон 1971, с. 99); Верхній київ, Гора Щекавиця в києві (козак 2010, с. 40); Псков (Санкина 2000, с. 14—17); Стара ладога (Санкина, козинцев 1995, с. 90— 107); Ярославль (Гончарова 2011, с. 206); Чер- нігів (Долженко 2011, с. 46—81; 2014, с. 80); Погориння (Дорогобуж і Пересопниця) (Дол- женко, Прищепа 2016, с. 165—190), любеч (Веремейчик, Долженко 2013, с. 18; Должен- ко 2015, с. 3—39); києво-Печерська лавра (Дя- ченко 1993, с. 151—166), Воїнь (Dolzhenko 2015, s. 95—102), желні 1 (Долженко, Прядко 2016, с. 3—22). Сільські та дружинні серії представлено матеріалами з 25 східнослов’янських могиль- ників: київські «поляни», «сіверяни», «кри- вичі» (смоленські, тверські, ярославські, ко- стромські, володимирські), «в’ятичі», «ради- мичі», «дреговичі», «новгородські словени» (Алексеева 1969, с. 73—86; 1973, с. 123); Шес- товиця (Зіневич 1962, с. 37—47); Монастирок (Дяченко, Покас, Сухобоков 1984, с. 4—26); Григорівка, Бучак (козак 2000, с. 67—80); Бранешти, Василів (Великанова 1975, с. 96— 1 Матеріали, які увійшли до цієї серії, уточнено за по- льовою документацією авторів розкопок (Дяден- ко, Моця 1986, с. 82—90) та польовими маркуван- нями В. Д. Дяденка кожного черепа (Дяденко 1972, с. 316—318). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3104 111); Бегунці (Хартанович, Чистов 1984, с. 74—105); Південно-Східне Приладожжя (Санкина 2000, с. 15—16); збірні групи Брест- ської та Гродненської обл., які ототожнюють із західною гілкою «дреговичів» (коробушки- на, Саливон 1990, с. 146—147); кам’яне (Дя- ченко, Покас, Сухобоков 1984, с. 9—13); хут. Зелений Гай (Долженко 2013, с. 43—55); ліс- кове (Долженко, Веремейчик 2015, с. 83—90), липове (Долженко 2017, с. 122—143); Автуни- чі (коваленко, Моця 1992, с. 5—10; Должен- ко 2018а; 2018б, с. 79—97); полоцькі «криви- чі» (емельянчик 2012, с. 165). За I канонічним вектором (кВ) (23,0 % за- гальної дисперсії) чоловічі черепи з с. Гущин (Долженко 2018а) отримали додатні значен- ня вектора (0,632) та виявилися подібними до таких серій з Чернігівської Землі як Авту- ничі (0,640) і Путивль (0,650), і меншою мі- рою, до груп київської та переяславської зем- лі — Верхній київ (0,664), Юр’їв (0,854), желні (0,497). на розподіл серій за цим кВ найбіль- ше вплинули такі ознаки: виличний діаметр (0,616), висота носа (0,445), найменша шири- на лоба (0,478) та кут випинання носових кіс- ток (0,922). За кВ II (15,8 % загальної дисперсії) відзна- чається подібність досліджуваної групи, яка отримала малі від’ємні значення (–0,121), до таких серій: Бучак (–0,118), любеч (–0,152), Рис. 1. Результати канонічного аналізу. Зіставлення 47 чоловічих груп IX—XIII ст. з вибіркою Гущин у про- сторі І–ІІ кВ. 1 — радимичі; 2 — кривичі-1; 3 — Зелений Гай; 4 — кривичі-2 Fig. 1. The results of canonical analysis. Comparison of 47 male groups of 9th —13th c. and Hushchyn sample in the space of 1st and 2nd canonical vectors. 1 —Radymychi; 2 — Kryvichi-1; 3 — Zelenyi Hai; 4 — Kryvichi-2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 105 ліскове (–0,163), «радимичі» (–0,086). на роз- поділ серій вплинули довжина черепної короб- ки (–0,519), ширина носа (0,293), орбіт (0,547) і висота орбіт (0,212). За кВ III (11,8 % загальної дисперсії) Гущин (рис. 2) також отримує малі від’ємні значення кВ (–0,097). Можна відзначити подібність цієї серії до вибірки Зелений Гай з Чернігівської Землі (–0,033), а також полоцьких кривичів (–0,126), Галича (0,011). основними диферен- ціюючими ознаками є поперечний (0,743) і ви- сотний діаметр черепної коробки (0,436), ви- сота обличчя (0,240), назомалярний (0,602) та зигомаксилярний (0,402) кути обличчя та си- мотичний індекс (–0,287). Також було проведено порівняльний клас- терний аналіз, який виявив подібність дослі- джуваної групи до вибірки Галич (дистанція 1,042 при загальній 12,975) на десятому кроці кластеризації. У цілому результати канонічного та клас- терного багатовимірного аналізів свідчать про певну подібність антропологічного типу похо- ваних з давньоруського комплексу Гущин та таких могильників як Автуничі, желні, Юр’їв та Галич. Усі вони представляють різні регіо- ни Південної Русі: Чернігівську землю, Пере- яславську, київську та Галицьку (рис. 1; 2). Етнічна краніоскопія. краніоскопічні дані значно доповнюють результати краніологіч- ного аналізу під час вивчення ранніх етапів ґенези українців і східних слов’ян загалом. У цій роботі для характеристики черепів дав- ньоруської групи Гущин використовувалась система краніоскопічних ознак за методи- кою, яку запропонував антрополог о. Г. ко- зінцев (Kozintsev 1992, p. 213—244). За крані- оскопічною методикою загалом досліджено 19 черепів (чоловічих і жіночих), переважну більшість із них автором було опрацьовано у Рис. 2. Результати канонічного аналізу. Зіставлення 47 чоловічих груп IX—XIII ст. з вибіркою Гущин у тривимір- ному просторі. 1 — Чернігів; 2 — Зелений Гай; 3 — Витачів; 5 — Галич; 6 — поляни київські; 7 — кривичі-2; 8 — кривичі-3; 9 — дреговичі; 10 — радимичі Fig. 2. The results of canonical analysis. Comparison of 47 male groups of 9th—13th c. and Hushchyn sample in the 3-D (three- dimensional) space. 1 — Chernihiv; 2 — Zelenyi Hai; 3 — Vytachiv; 5 — Halych; 6 — Polans (eastern); 7 — Kryvichi-2; 8 — Kryvichi-3; 9 — Drehovychi; 10 — Radymychi ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3106 фондах нДІ і Музею антропології МДУ (До- лженко 2018, с. 39—80). За вказаною методикою враховувалися шість традиційних краніоскопічних ознак: ін- декс поперечно-піднебінного шва (ІППШ); клиноподібний верхньощелепний шов (кВШ); задньовиличний шов (ЗВШ); надорбітні отво- ри (но); потиличний індекс (ПІ); частота під- орбітного візерунку типу II (ПоВ II). Для ПІ, ІППШ, ЗВШ, но та ПоВ II дані складалися без урахування статі, для кВШ вираховувались напівсуми чоловічих і жіночих значень. Потиличний індекс (ПІ), який указує на співвідношення випадків вормієвих кісток потилично-соскоподібного шва та одночасно лямбдоподібного шва становив 0,0 % (30 спо- стережень). Таким чином, у давньоруського населення з Гущина він відсутній, що вказує на європеоїдність серії за цією ознакою (табл. 4). клиноподібний верхньощелепний шов (кВШ) частіше трапляється у європеоїдів, ніж у монголоїдів (Kozintsev 1992). Таким чином, досліджувана серія з показником 44,2 % (54 спостереження) містить великі відсотки цієї ознаки. Враховуючи, що середня статистич- на норма кВШ для європеоїдів складає 32,9 % (козинцев 1988, с. 55). Задньовиличний шов (ЗВШ) на черепах із Гущина складає 8,0 % (25 спостережень), це малий показник, що свідчить про європеоїд- ність групи. Частота підорбітного візерунку типу II (ПоВ-II) в досліджуваній серії 46,5 % (26 спо- стережень). Можна констатувати малий відсо- ток ПоВ-II на черепах, що вказує на належність групи до південних європеоїдів. Різниця між незваженими середніми величинами у північ- них (55,8 %) та південних європеоїдів (46,6 %) Таблиця 4. Частоти краніоскопічних ознак в окремих краніологічних серіях ІX—XVI ст., % * Table 4. Frequency of cranioscopical analysis in separate craniological series of 9th —16th cent., % * У дужках вказано загальну кількість спостережень. Рад. — Радіани. № Серія Сто- літ- тя ПІ Рад. ПоВ- II Рад. ЗВШ Рад. кВШ Рад. ІППШ Рад. но Рад. 1 Гущин X— XII 0 (30) 0,359 46,5 (26) 1,496 8,0 (25) 0,617 44,2 (54) 1,457 67,7 (31) 1,925 24,3 (37) 1,043 2 Чернігів-I (поховання, до- до-до- буті 1889 р.) X— XIII 10,8 (126) 0,692 49,4 (87) 1,559 11,1 (72) 0,692 45,9 (204) 1,488 77,3 (97) 2,144 32,3 (133) 1,212 3 Чернігів-II (по- ховання, добуті в 1984—2009 рр.) X— XIII 8,0 (247) 0,589 56,4 (94) 1,699 1,7 (114) 0,289 29,4 (241) 1,144 62,8 (202) 1,830 25,9 (297) 1,070 4 Загальна серія Чернігова X— XIII 9,5 (373) 0,638 53,0 (181) 1,631 5,1 (194) 0,466 35,8 (445) 1,281 67,5 (299) 1,929 27,9 (430) 1,114 5 Путивль XI— XIII 0 (45) 0,378 65,2 (23) 1.870 4,3 (46) 0,455 34,8 (92) 1.268 56,0 (50) 1,689 42,8 (56) 1,429 6 любеч (збірна серія) XI— XII 8,7 (88) 0,728 58,2 (67) 1,974 8,1 (74) 0,684 46,5 (151) 1,556 78,2 (78) 2,223 34,3 (67) 1,256 7 новгород- Сіверський XII— XVI 0 (60) 0,247 68,9 (29) 1,950 5,0 (40) 0,500 33,0 (95) 1,224 63,8 (47) 1,847 25,7 (35) 0,965 8 липове X— XIII 12,2 (82) 0,810 44,6 (47) 1,430 10,9 (55) 0,629 37,5 (140) 1,135 53,5 (84) 1,722 25,0 (68) 1,053 9 Автуничі X— XIII 9,5 (58) 0,708 39,1 (23) 1,571 0 (21) 0,276 20,4 (70) 0.676 70,0 (36) 2,021 20,3 (59) 0,945 10 хут. Зелений Гай XI— XII 0 (33) 0,444 38,9 (18) 1,356 18,1 (22) 0,908 44,6 (47) 1,467 61,3 (31) 1,870 26,3 (38) 1,088 11 Медвеже X— XIII 0 (18) 0,376 26,6 (15) 1,110 0 (14) 0,320 37,5 (32) 1,318 52,9 (17) 1,627 14,3 (21) 0,810 12 ліскове XI— XIII 0 (25) 0,395 38,4 (13) 1,351 5,8 (17) 0,564 33,9 (30) 1,254 55,0 (20) 1,667 11,5 (26) 0,726 13 кам’яне IX— XII 0 (22) 0.376 66,6 (6) 1,872 0 (14) 0,320 35,7 (26) 1,167 93,7 (16) 2,560 35,7 (28) 1,289 14 Шестовиця ІX— XI 0 (18) 0,444 72,7 (11) 2,010 0 (19) 0,276 28,4 (30) 1,154 93,3 (15) 2,542 22,8 (35) 1,010 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 107 лише 10 % у зв’язку з дуже високими частотами в памірській серії (козинцев 1988, с. 86). Індекс поперечного піднебінного шва (ІППШ) помірний. Він становить 67,7 % (31 спостереження). оскільки незважене середнє для європеоїдів дорівнює 70,5 %, а для монго- лоїдів — 49,9 % (козинцев 1988, с. 110), можна вважати досліджувану серію європеоїдною. Частота надорбітних отворів (но) (Тома- шевич 1988. с. 119—128) на людських черепах із давньоруського могильника Гущин помірна 24,3 % (37 спостережень). Це також свідчить про європеоїдність групи. Висновки. Проведений аналіз дає змогу зробити наступні висновки. За класифікацією Т. І. Алексєєвої, серія чоловічих черепів з Гу- щина належить до мезодоліхокранного типу з середньо широким обличчям, куди відно- сяться чернігівські, переяславські та київські «поляни». За схемою типологічної класифіка- ції Т. о. Рудич, жіноча серія, за чотирма важ- ливими ознаками, належить до мезокранного типу з середньою шириною обличчя, куди від- носяться київські та чернігівські «полянки». Таким чином, простежується однаковий кра- ніологічний тип у жінок і чоловіків цієї «сіль- ської» групи. Враховуючи значну варіабель- ність багатьох краніологічних ознак, можна висловити припущення про певну морфоло- гічну неоднорідність як чоловічої, так і жіно- чої групи. Порівнюючи чоловічу групу Гущина із синхронними серіями території київської Русі методом багатовимірного канонічного та клас- терного аналізу, відзначено певну подібність дружинників з Гущина до чоловічого населен- ня Південної Русі, яке залишило могильни- ки Автуничі, Юр’їв, желні та Галич. Просте- жуються також тенденції подібності черепів з Гущина до серій з могильників Чернігово- Сіверщини, таких як любеч та хут. Зелений Гай. За даними багатовимірної статистики продемонстровано відмінність досліджуваної вибірки від містян із Чернігова, хоча морфоло- гічно було зафіксовано певні спільні риси. За даними етнічної краніоскопії, де жінки і чо- ловіки розглядаються спільно, вибірка Гущин належить до південних європеоїдів. У подальшому, аналізуючи загальну чоло- вічу серію черепів з дружинних могильників Чернігово-Сіверщини, перспективним буде перевірити висновки П. М. Покаса про подіб- ність цієї соціальної групи до містян. на цьому етапі дослідження такі висновки частково під- тверджуються результатами канонічного ана- лізу, який виявив антропологічну близькість чоловічого населення Гущина до містян із лю- беча, желні, Юр’єва та Галича. Алексеева, Т. И. 1973. Этногенез восточных славян. Мо- сква. Алексєєва, Т. І. 1969. Антропологічний склад населення давньоруських міст. Матеріали з антропології Укра- їни. київ, 4, с. 73-86. Алексеева, Т. И., Балановская, е. В., Балуева, Т. С., Бужи- лова, А. П., Веселовская, е. В. и др. 2002. Восточные славяне: антропология и этническая история. Москва: научный мир. Богданов, А. П. 1880. курганные жители Северянской земли по раскопкам в Черниговской губернии. Из протоколов антропологической выставки, 35, 1, 4, с. 1-11. Великанова, М. С. 1975. Палеоантропология Прутско- Днестровского междуречья. Москва. Веремейчик, е. М., Долженко, Ю. В. 2013. Могильник XII—XIII вв. на Замковой горе в любече (по мате- риалам раскопок 2010—2012 гг.). 5-я международная конференция «Алексеевские чтения». Тезисы. Москва, с. 18. Герасимов, М. М. 1949. Реконструкция лица по черепу из гробницы № 4. Приложение 2. к статье: Рыбаков Б.А. Древности Чернигова. Материалы и исследования по археологии древнерусских городов. Москва; ленин- град, 1, с. 99-102. Громов, А. В. 2002. Антропология населения окуневской культуры Южной Сибири: Эпоха бронзы. Диссер- тация на соискание ученой степени к. и. н. Санкт- Петербург. Гончарова, н. н. 2011. Формирование антропологическо- го разнообразия средневековых городов: Ярославль, Дмитров, коломна. Вестник антропологии. Научный альманах, Москва, 19, с. 202-216. Дебец, Г. Ф. 1948. Палеоантропология СССР. Москва; ле- нинград: Из-во Академии наук Союза ССР. Дерябин, В. е. 2008. Курс лекций по многомерной биоме- трии для антропологов. Москва. Долженко, Ю. В. 2011. До антропології похованих у Чер- нігівському некрополі X—XIII ст. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 26, с. 46-81. Долженко, Ю.В. 2013. Антропологічні матеріали з дав- ньоруського курганного комплексу у хутора Зелений Гай. Археологія, 2, с. 43-55. Долженко, Ю. В. 2014. Антропологічний склад давньо- руського Чернігова. Наукова збірка: Історична ан- тропологія та біоархеологія України, київ, 1, с. 49-84. Долженко, Ю. В. 2015. До краніології давньоруського населення любеча. Наукові записки Тернопільсько- го національного педагогічного університету імені Во- лодимира Гнатюка. Серія: історія, 1, 1, Тернопіль, с. 3-39. Долженко, Ю. В. 2017. курганний могильник липове XI—XII ст. за даними краніології. Історична пам’ять. Полтава, 36, с. 122-143. Долженко, Ю. В. 2018а. Антропологічний склад населен- ня Південноруської землі (за даними етнічної крані- оскопії). Scriptorium nostrum, 2 (11). Херсон, с. 39-80. Долженко, Ю. В. 2018б. Давньоруський комплекс Авту- ничі: за даними краніології. Ніжинська старовина, 26 (29), с. 79-97. Долженко, Ю. В. 2018в. До краніології давньоруських по- ховань у с. Гущин. Міжнародна наукова-практична ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3108 конференція «VІІ Міждисциплінарні гуманітарні чи- тання». Тези доповідей. київ, с. 29-32. Долженко, Ю. В., Веремейчик, о. М. 2015. населення се- лища ліскове XII—XIII ст. за даними краніології. Сі- верщина в історії України. Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 8, київ; Глухів, с. 83-90. Долженко, Ю. В., Прищепа, Б. А. 2016. Антропологічні матеріали ХІ—ХІІІ ст. погоринських міст Дорогобу- жа і Пересопниці. Матеріали дослідження археології Закарпаття і Волині, 20, с. 165-190. Долженко, Ю. В., Прядко, о. о. 2016. краніологія на- селення давньоруського міста желні. Наукові за- писки з української історії: збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький, 38, с. 3-22. Дяденко, В. Д. 1972. Давньоруський могильник біля с. жовнино Черкаської обл. Матеріали XIII конф. ІА АН УРСР. київ, с. 316-318. Дяченко, В. Д. Планова тема № 67. Архів ІА. Щоденни- ки з розкопок поселення у с. Жовнин за 1961—1969 рр. київ. Дяченко, В. Д. 1980. Плановая тема отдела ИА нАнУ «Антропологическая типология древнерусской на- родности». Архив ИА нАнУ. киев. Дяченко, В. Д. 1986. Антропологический состав средневековых восточных славян. Проблемы эволюционной морфологии человека и его рас. Москва: наука, с. 234-243. Дяченко, В. Д. 1993. Антропологічний склад києва і його околиці у середньовіччі (XI—XIII ст.). Стародав- ній Київ. Археологічні дослідження 1984—1989. київ, с. 151-166. Дяденко, В. Д, Моця, о. П. 1986. жовнинський могиль- ник XI—XIII ст. Археологія, київ, с. 82-90. Дяченко, В. Д., Покас, П. М., Сухобоков, о. В. 1984. Древнерусское население левобережной Украины (по материалам могильника у с. каменное). Антро- пологические данные о составе древнего населения на территории Украины. киев, с. 4-26. емельянчик, о. А. 2012. Антропологический состав сред- невекового сельского населения Полоцкой зем- ли по данным краниологии. Вестник Антропологии. Научный альманах. Москва, 22, с. 161-173. Зіневич, Г. П. 1962. До антропології Шестовицького мо- гильника. Матеріали з антропології України. київ, 2, с. 37-47. каталог краниологических и остеологических коллекций института и музея антропологии МГУ (1865-1977) (сост. Алексеева, Т. И., Эренбург, Р. Б.). Москва, 1979. коваленко, В. П., Моця, А. П., Шекун, А. В. 1983. отчет об охранных работах у с. Шестовица в 1983-1984 гг. киев. 1983/37. коваленко, В. П., Моця, А. П., Шекун, А. В. 1984. Работы Шестовицкой экспедиции. Археологические открытия 1983 года. Москва, с. 287-288. коваленко, В. П., Моця, о. П. 1992. Давньоруське по- селення біля с. Автуничі на Чернігівщині. Пробле- ми вивчення середньовічного села на Поліссі. Чернігів, с. 5-10. козак, о. Д. 2000. Антропологічний склад та морфофізіо- логічні риси давньоруського населення Середнього Подніпров’я (за матеріалами могильника Григорів- ка). Археологія, 1, с. 67-80. козак, о. Д. 2010. Кияни княжої доби. Біоархеологічні сту- дії. київ. козинцев, А. Г. 1988. Этническая краниоскопия. Расовая изменчивость швов черепа современного человека. ле- нинград. коробушкина, Т. н., Саливон, И. И. 1990. Сельское насе- ление среднего Побужья IX—XIII вв. Советская ар- хеология, 3, с. 146-147. Мовсесян, А. А. 1990. к вопросу о генетических предпосылках формирования древнерусской народ- ности. Вопросы антропологии. Москва, с. 31-46. Мовсесян, А. А. 2005. Фенетический анализ в палеоантро- пологии. Москва. Моця, А. П. 1990а. Срубные гробницы южной Руси. Проблемы археологии Южной Руси. киев, с. 99-107. Моця, о. П. 1990б. Гущинський могильник. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. київ. Моця, А. П. 1990в. клонівський могильник. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. київ. Моця, о. П. 1988. Феодалізація Чернігівської округи в Х ст. (за даними поховальних пам’яток). Археологія. київ, 61, с. 11-15. никитюк, Б. А. 1960а. о закономерностях облитерации швов на наружной поверхности мозгового отдела че- репа человека. Вопросы антропологии, 2, с. 115-121. никитюк, Б. А. 1960б. определение возраста человека по скелету и зубам. Вопросы антропологии, 3, с. 118-129. орлов, Р. С., Моця, А. П, Покас, П. М. 1985. Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей. Зем- ли Южной Руси в IX—XIV вв. киев, с. 49-60. Палеоантропологические коллекции института Археоло- гии Ан УССР: каталог в II т. (сост. круц С.И., Ше- пель е.А., Сегеда С.П., Потехина И.Д., Покас П.М., назарова Т.А., литвинова л.В., Рудич Т.А.). киев, 1986, т. 1, с. 470–471. Пашкова, В. И. 1958. Определение пола и возраста по чере- пу. Ставрополь. Покас, П. М. 1988. Антропологическая характеристи- ка погребений. Приложение к монографии: Макси- мов, Е. В., Петрашенко, В. А. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. киев, c. 135-138. Покас, П. М. 1984. Антропологическая характеристи- ка серии черепов из раскопок в Путивле в 1979— 1981 гг. Приложение 1 к плановой теме 81, 1984/81. Сухобоков О. В. Историко-культурное развитие юж- норусских земель в IX—XIV вв. киев, с. 181-212. Покас, П. М. 1985а. Антропологічна характеристика се- редньовічного і сучасного населення Чернігівщини. Перша Чернігівська наукова конференція з історичного краєзнавства. Чернігів, с. 99-100. Покас, П. М. 1985б. население Черниговской земли (по данным антропологии). Историко-археологический семинар «Чернигов и его округа в IX—XIII вв.». Тезисы докладов. Чернигов, с. 31-33. Покас, П. М. 1988. Средневековое население среднего Подесенья — по данным антропологии. Чернигов и его округа в IX—XIII вв. киев, с. 118-127. Покас, П. М. 1993. Деякі особливості антропологічно- го складу населення давньоруської Чернігівщини за матеріалами Д. Я. Самоквасова. Слов’яни і Русь у науковій спадщині Д. Я. Самоквасова. Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого 150- річчю від дня народження Д. Я. Самоквасова. Чернігів, с. 25-26. Покас, П. М. 1994. До антропології середньовічного на- селення Посейм’я. Проблеми ранньослов’янської і дав- ньоруської археології Посейм’я. Матеріали наукової конференції, присвяченої 900-річчю Вира – Білопілля. Білопілля, с. 49-50. Рудич, Т. А. 2007. население левобережной Украины в древнерусское время (по материалам могильника Переяслав-Хмельницкий). Вестник антропологии, Москва, 15, 2, с. 400-406. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 109 Рудич, Т. о. 2014. Населення Середнього Подніпров’я I—II тисячоліття за матеріалами антропології. київ. Саливон, І. І. 1971. краніологічна характеристика серед- ньовічного населення м. новогрудка. Матеріали з археології України, 5, с. 92-110. Самоквасов Д. Я. 1887. Северянские курганы и их значе- ние для истории. Труды III Археологического съезда, 1, с. 175-224. Самоквасов, Д. Я. 1908а. Могилы русской земли. Москва, с. 191-205. Самоквасов, Д. Я. 1908б. Описание археологических раско- пок и собрания древностей. Москва. Самоквасов, Д. Я. 1908в. Указатель городищ Чернигов- ской губернии. Северянская земля и северяне по горо- дищам и могилам. Москва, с. 103-119. Санкина, С. л. 2000. Этническая история средневекового населения Новгородской земли по данным антрополо- гии. Санкт-Петербург. Санкина, С. л. козинцев, А. Г. 1995. Антропологическая характеристика серии скелетов из средневековых погребений Старой ладоги. Антропология сегодня. Москва, 1, с. 90-107. Санкина, С. л., Моисеев, В. Г. 2006. Александр Григорье- вич козинцев. Personalia. Антропологический форум, 5, с. 459-462. Сегеда, С. П. 2001. Антропологічний склад українського на- роду: етногенетичний аспект. київ. Томашевич, Т. В. 1988. Закономерности распределения частот подглазничных каналов черепа человека. Вопросы археологии. Москва, 80, с. 119-128. Трофимова, Т. А. 1946. кривичи, вятичи и славянские племена Поднепровья по данным антропологии. Со- ветская этнография. Москва, 1, с. 91-136. Хартанович, В. И., Чистов, Ю. к. 1984. Антропологичес- кий состав средневекового населения Ижорского плато (применение двух моделей факторного анали- за в краниометрическом исследовании). Проблемы Антропологии древнего и современного населения севе- ра Евразии. ленинград, с. 74-105. Чеснис, Г. А. 1990. Фенетические взаимоотношения средневековых восточных славян по дискретным признакам черепа. Вопросы антропологии. Москва, 84, с. 47-58. Ясновська, л. В. 2010. Давньоруські старожитності Черні- гівщини в дослідженнях Відділу давньоруської та се- редньовічної археології ІА нАн України. Археологія і давня історія України. київ, 1, с. 216-225. Aleksieywa, T. I. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurga-, T. I. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurga-T. I. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurga-. I. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurga-I. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurga-. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurga-�shodnioslowianskie czaszki z kurga- now plemennych. Materialy i prace Antropologiczne. Za- klad antropologii Polskiej Akademii Nauk. �roclaw, 72. Bunak, V. 1932. Neues Material zur Aussonderung Anthropologischer Typen unter des Bevölkerung Osteuropas. Zs. Morphol. Anthrop., XXX, 3, s. 441-503. Dolzhenko, Yu. V. 2015. Die Bevölkerung der Stadt �oy- der Stadt �oy-der Stadt �oy- Stadt �oy-Stadt �oy- �oy-�oy- in XII—XIV jh. nach Kraniologiedaten. East European Scientific �ournal. �schodnioeuropejskie �zasopismo Na- �ournal. �schodnioeuropejskie �zasopismo Na-�ournal. �schodnioeuropejskie �zasopismo Na-. �schodnioeuropejskie �zasopismo Na-�schodnioeuropejskie �zasopismo Na- �zasopismo Na-�zasopismo Na- Na-Na- ukowe. �arszawa, Polska; III, s. 95-102. Dołżenko, J. 2017. �ariatywnosc terenowa w badaniu kranio- logicznym ludnosci Czernihowa w X-XIII w. Znanstvena misel journal. Ljubljana, vol. 1, no 10, pp. 31-50. Kozintsev, A. 1992. Homo. Ethnic Epigenetics: A new approach Ethnische Epigenetik, 43/3. Jena, New York, рp. 213-244. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie. In Systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthro- pologischen Methoden für Studierende, Ärzte und For- schungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Jena, bd. II. Надійшла 17.06.2019 Ю. В. Долженко Младший научный сотрудник отдела биоархеологии ИА НАНУ, OR�ID 0000-0001-9807-2835, yuriy_dolzhenko@ukr.net кРАнИолоГИЯ ПоГРеБенныХ В ДРеВнеРУССкоМ МоГИльнИке У с. ГУЩИн Рассматриваются антропологические признаки на человеческих черепах Х—ХІІ вв. из курганного могильника в с. Гущин Черниговского р-на Черниговской обл. Автор статьи исследовал 19 черепов из раскопок 1872 и 1983 гг. Мужские погребения, по данным археологов, принадлежат дружинникам. Установлено, что мужская серия чере- пов в среднем мезокранная. Ушная высота в рамках средних размеров. лицо мезогнатное, умеренно широкое и от- носительно низкое по абсолютным размерам, сильно профилировано в горизонтальной плоскости как на верхнем, так и на нижнем уровне. орбиты умеренной ширины и малой высоты, по показателю средние (мезоконхные). нос выступает сильно, среднеширокий и средневысокий с умеренно высокой переносицей. По показателю — мезо- ринный. При типологической классификации мужчин из Гущина серия попадает в мезодолихокранный тип со среднешироким лицом, где находятся черниговские, переяславские и киевские поляне. Установлено, что жен- ская серия характеризуется мезокранией. лицо ортогнатное, умеренно широкое. его верхняя высота малая. Гори- зонтальное профилирование лица резкое. орбиты умеренно высокие. носовое отверстие средней ширины. нос выступает сильно. Переносица высокая. Выявлено, что по схеме типологической классификации женская серия попадает в мезокранный тип со средней шириной лица, где находятся киевские полянки. Следовательно, про- слеживается один краниологический тип у женщин и мужчин данной сельской группы. При сравнении мужской исследуемой группы с синхронными сериями территории киевской Руси отмечено некоторое сходство древнерус- ского комплекса Гущин с такими могильниками Южной Руси как Автуничи, желни (жовныно), Юрьев и Галич. К л ю ч е в ы е с л о в а: краниология, краниоскопия, антропология, Гущин, Х—ХІІ вв. Чернигово-Северщина. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3110 Yuriy V. Dolzhenko �unior Researcher of the Department of bioarchaeology of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, OR�ID 0000-0001-9807-2835, yuriy_dolzhenko@ukr.net CRANIOLOGY OF ANCIENT RuS BuRIALS NEAR HuSHCHYN VILLAGE The article deals with the features of human skulls of 10—12 cent. from a mound burial ground in Hushchyn village (Chernihiv region). The author has studied 19 skulls found during the excavations in 1872 and 1983. The male series are mesocranial according to cranial index in the mean. The otic height is moderate. The face is mesognatic, moderately wide and relatively low according to absolute measurements, highly profiled horizontally on upper and middle levels. The upper facial index indicates that it belongs to mesen. The orbits are moderately wide and low, moderate according to the index (mesoconchia). The nose is moderately wide with big projection angle and moderately high nasal bridge. Its index relates to mesorhynia. The male series from Hushchyn belongs to mesodolichocranic class with moderately wide face together with Polians of Chernihiv, Pereiaslav and Kyiv. Female series is mesocranic. The longitudinal diameter of brain case is big. The transversal diameter is moderate. The forehead is straight and moderately wide. The face is orthognatic, moderately wide, highly profiled horizontally. Its upper height is small. The orbits are moderately high. The nasal foramen is moderately wide. The nose protrudes strongly and has high nasal bridge. Female series belongs to mesocranic class with moderately wide face together with Poliany from Kyiv. Therefore, craniological type of women and men from the probed rural group is similar. The male group from Hushchyn is partially similar to the population of Southern Rus from Avtunychi, Zhelny and Halych. K e y w o r d s: craniology, cranioscopy, anthropology, Hushchyn, 10—13 c., �hernihiv-Siversk region. References Alekseev, V. P. 2008. Proishozhdenie narodov Vostochnoi Evropy. Izbrannoe, vol. 4. Moskva. Alekseeva, T. I. 1973. Eetnogenez vostochnykh slavian. Moskva. Aleksieieva, T. I. 1969. Antropolohichnyi sklad naselennia davnoruskykh mist. Materialy z antropolohii Ukrainy. Kyiv, issue 4, pp. 73-86. Bogdanov, A. P. 1880. Kurgannye zhiteli Severianskoi zemli po raskopkam v Chernigovskoi gubernii. Iz protokolov antropologiche- skoi vystavki, vol. 35, p. 1, issue 4, pp. 1-11. Velikanova, M. S. 1975. Paleoantropologiia Prutsko-Dnestrovskogo mezhdurechia. Moskva. Veremeichik, E. M., Dolzhenko, Iu. V. 2013. Mogilnik XII-XIII vv. Na Zamkovoi gore v Liubeche (po materialam raskopok 2010- 2012 gg.). 5-ia mezhdunarodnaia konferentsia «Alekseevskie chteniia». Tezisy. Moskva, pp. 18. Gerasimov, M. M. 1949. Rekonstruktsyia litsa po cherepu iz grobnitsy No. 4. Prilozhenie 2. k state: Rybakov B. A. Drevnosti �herni- gova. Materialy i issledovaniia po arkheologii drevnerusskikh gorodov. Moskva; Leningrad, vol. 1, pp. 99-102. Goncharova, N. N. 2011. Formirovanie antropologicheskogo raznoobraziia srednevekovykh gorodov: Iaroslavl, Dmitrov, Kolomna. Vestnik antropologii. Nauchnyi almanakh, Moskva, issue 19, pp. 202-216. Gromov, A. V. 2002. Antropologiia naseleniia okunevskoi kultury Iuzhnoi Sibiri: Epokha bronzy. Dissertaciia na soiskanie uche-Dissertaciia na soiskanie uche- noi stepeni k.i.n. Sankt-Peterburg. Debets, G. F. Paleoantropologiia SSSR. Vol. IV. Moskva; Leningrad: Izd. AN SSSR, 1948. Deriabin, V. E. 2008. Kurs lekcii po mnogomernoi biometrii dlia antropologov. Moskva. Dolzhenko, Iu. V. 2010. The Population of Chernihiv and its Suburbs in Mediaeval Epoch (Anthropological Aspect). Arheologia, no 1, pp. 42-49. Dolzhenko, Iu. V. 2011. Do antropolohii pokhovanykh u Chernihivskomu Nekropoli X-XIII st. Naukovi zapysky z ukrainskoi isto- rii. Pereiaslav-Khmelnytskyi, issue 26, pp. 46-81. Dolzhenko, Iu. V. 2013. Anthropological Materials from Zelenyi Hai, the Ancient Rus Barrows Burial Ground. Arheologia, Kyiv, no 2, pp. 43-55. Dolzhenko, Iu. V. 2014. Antropolohichnyi sklad davnoruskoho Chernihova. Naukova zbirka: Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy, Kyiv, issue 1, pp. 49-84. Dolzhenko, Iu. V. 2015. Concerning Craniology of Ancient Russ Population of Lyubech. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: istoriia, issue 1, p. 1, Ternopil, 2015, pp. 3-39. Dolzhenko, Iu. V. 2017. Burial Mound Grave of 11th-12th Centuries’ Lypove according to Craniological Data. Istorychna pamiat. Poltava, issue 36, pp. 122-143. Dolzhenko, Iu. V. 2018. Anthropological Composition of the Population of the Southern Russ Land (According to Ethnic Cranioscopy Data). Scriptorium nostrum, no 2 (11). Kherson, pp. 39-80. Dolzhenko, Iu. 2018. Ancient Russ Complex of Avtunychi: by the Data of Craniology. Nizhynska starovyna, 2018, issue 26 (29), pp. 79-97. Dolzhenko, Iu. V. 2018. Do kraniolohii davnoruskykh pokhovan u s. Hushchyn. Mizhnarodna naukova-praktychna konferentsiia “VII Mizhdystsyplinarni humanitarni chytannia”. Tezy dopovidei. Kyiv, 2018, pp. 29-32. Dolzhenko, Iu. V. 2019. Rural Population of Chernihiv-Siverian Region of 10th-13th Cent. According to Craniometric Data. Storinky istorii: Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv, issue 47, pp. 7-30. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 111 Dolzhenko, Iu. V., Veremeichyk O. M. 2015. Naselennia selyshcha Liskove XII-XIII st. za danymy kraniolohii. Sivershchyna v istorii Ukrainy. Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, issue 8, Kyiv; Hlukhiv, pp. 83-90. Dolzhenko, Iu. V., Pryshchepa B. A. 2016. Anthropological Materials of Х-ХIII Centuries from Towns of upper Goryn’ River Region - Dorogobuzh and Peresopnytsya. Materialy doslidzhennia arkheolohii Zakarpattia i Volyni, issue 20, pp. 165-190. Dolzhenko, Iu., Priadko о. 2016. The population of Old Rus town Zhelny after Craniological Materials. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii: zbirnyk naukovykh statei. Pereiaslav-Khmelnytskyi, issue 38, pp. 3-22. Diadenko, V. D. 1972. Davnoruskyi mohylnyk bilia s. Zhovnyno Cherkaskoi obl. Materialy XIII konf. IA AN URSR. Kyiv, 1972, pp. 316-318. Diadenko, V. D. Planova tema No. 67. Arkhiv IA. Shchodennyky z rozkopok poselennia u s. Zhovnyn za 1961-1969 rr. Kyiv. Diadenko, V. D, Motsia, O. P. 1986. Zhovnynskyi mohylnyk XI-XIII st. Arheologia, Kyiv, 1986, pp. 82-90. Diachenko, V.D. 1986. Antropologicheskii sostav srednevekovykh vostochnykh slavian. Problemy evoliutsionnoi morfologii chelove- ka i ego ras. Moskva: Nauka, 1986, pp. 234-243. Diachenko, V. D. 1993. Antropolohichnyi sklad Kyieva i yoho okolytsi u serednovichchi (XI-XIII st.). Starodavnii Kyiv. Arkheolohichni doslidzhennia 1984-1989. Kyiv, pp. 151-166. Diachenko, V. D. 1980. Planovaia tema otdela IA NANu “Antropologicheskaia tipologiia drevnerusskoi narodnosti”. Arkhiv IA NANU. Kiev. Diachenko, V. D., Pokas, P. M., Suhobokov, O. V. 1984. Drevnerusskoe naselenie Levoberezhnoi ukrainy (po materialam mogil- nika u s. Kamennoe). Antropologicheskie dannye o sostave drevnego naseleniia na territorii Ukrainy. Kiev, pp. 4-26. Emelianchik, O. 2012. Anthropology of Medieval Rural Population of the Polotsk Land by Craniological Data. Vestnik Antropologii. Nauchnyi almanakh. Moskva, issue 22, pp. 161-173. Zinevych, H. P. 1962. Do antropolohii Shestovytskoho mohylnyka. Materialy z antropolohii Ukrainy. Kyiv, 1962, issue 2, pp. 37- 47. Katalog kraniologicheskikh i osteologicheskikh kollektsyi instituta i muzeia antropologii MGu (1865-1977) (sost. Alekseeva T. I., Jerenburg R. B.). 1979. Moskva. Kovalenko, V. P., Motsia A. P., Shekun A. V. 1983/37. Otchet ob ohrannykh rabotah u s. Shestovitsa v 1983-1984 gg. Kiev. Kovalenko, V. P., Motsia A. P., Shekun A. V. 1984. Raboty Shestovitskoi ekspeditsyii. Arheologicheskie otkrytiia 1983 goda. Mo- skva, pp. 287-288. Kovalenko, V. P., Motsia, O. P. 1992. Davnoruske poselennia bilia s. Avtunychi na Chernihivshchyni. Problemy vyvchennia sered- novichnoho sela na Polissi. Chernihiv, pp. 5-10. Kozak, O. D. 2000. Antropolohichnyi sklad ta morfofiziolohichni rysy davnoruskoho naselennia Serednoho Podniprovia (za ma- terialamy mohylnyka Hryhorivka). Arheologia. Kyiv, no 1, pp. 67-80. Kozak, O. D. 2010. Kyiany kniazhoi doby. Bioarkheolohichni studii. Kyiv. Kozintsev, A. 1992. Homo. Ethnic epigenetics: A new approach Ethnische Epigenetik, vol. 43/3. Jena, New York, рp. 213-244. Korobushkina, T. N., Salivon I. I. 1990. Selskoe naselenie srednego Pobuzhia IX-XIII vv. Sovetskaia arheologia, no 3, pp. 146- 147. Movsesian, A. A. 1990. K voprosu o geneticheskikh predposylkakh formirovaniia drevnerusskoi narodnosti. Voprosy antropologii. Moskva, pp. 31-46. Movsesian, A. A. 2005. Feneticheskii analiz v paleoantropologii. Moskva. Motsia, A. P. 1990. Srubnye grobnitsy iuzhnoi Rusi. Problemy arkheologii Iuzhnoi Rusi. Kiev, pp. 99-107. Motsia, O. P. 1990a. Hushchynskyi mohylnyk. �hernihivshchyna. Entsyklopedychnyi dovidnyk. Kyiv. Motsia, O. P. 1988. Feodalizatsiia Chernihivskoi okruhy v X st. (za danymy pokhovalnykh pamiatok). Arheologia. Kyiv, no 61, pp. 11-15. Nikitiuk, B. A. 1960. O zakonomernostiakh obliteratsii shvov na naruzhnoi poverkhnosti mozgovogo otdela cherepa cheloveka. Voprosy antropologii, issue 2, pp. 115-121. Nikitiuk, B. A. 1960a. Opredelenie vozrasta cheloveka po skeletu i zubam. Voprosy antropologii, issue 3, pp. 118-129. Orlov, R. S., Motsia, A. P, Pokas, P. M. 1985. Issledovaniia letopisnogo Iurieva na Rosi i ego okrestnostei. Zemli Iuzhnoi Rusi v IX -XIV vv. Kiev, pp. 49-60. Orlov, R. S. 1988. Razvedka v Porose. Arkheologicheskie otkrytiia 1986. Kiev, pp. 137, 321, 322. Paleoantropologicheskie kollektsyi Instituta Arkheologii AN uSSR: katalog v II t. (sost. Kruts, S. I., Shepel, E. A., Segeda, S. P., Potekhina, I. D., Pokas, P. M., Nazarova, T. A., Litvinova, L. V., Rudich, T. A.) 1986. Kiev, vol. 1, pp. 470-471. Pashkova, V. I. 1958. Opredelenie pola i vozrasta po cherepu. Stavropol. Pokas, P. M. 1988. Antropologicheskaia kharakteristika pogrebenii. Prilozhenie k monografii: Maksimov E.V., Petrashenko V.A. Sla- vianskie pamiatniki u s. Monastyrek na Srednem Dnepre. Kiev, pp. 135-138. Pokas, P. M. 1984. Antropologicheskaia kharakteristika serii cherepov iz raskopok v Putivle v 1979-1981 gg. Prilozhenie 1 k plano- voi teme 81, 1984/81. Sukhobokov O. V. Istoriko-kulturnoe razvitie iuzhno-russkikh zemel v IX-XIV vv. Kiev, pp. 181-212. Pokas, P. M. 1985. Antropolohichna kharakterystyka seredniovichnoho i suchasnoho naselennia Chernihivshchyny. Persha �her- nihivska naukova konferentsiia z istorychnoho kraieznavstva. Chernihiv, pp. 99-100. Pokas, P. M. 1993. Deiaki osoblyvosti antropolohichnoho skladu naselennia davnoruskoi Chernihivshchyny za materialamy D.Ya. Samokvasova. Sloviany i Rus u naukovii spadshchyni D. Ya. Samokvasova. Materialy istoryko-arkheolohichnoho seminaru, pry- sviachenoho 150-richchiu vid dnia narodzhennia D.Ya. Samokvasova. Chernihiv, pp. 25-26. Pokas, P. M. 1994. Do antropolohii serednovichnoho naselennia Poseimia. Problemy rannoslovianskoi i davnoruskoi arkheolohii Poseimia. Materialy naukovoi konferentsii, prysviachenoi 900-richchiu Vyra-Bilopillia. Bilopillia, pp. 49-50. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3112 Pokas, P. M. 1985. Naselenie Chernigovskoi zemli (po dannym antropologii). Istoriko-arheologicheskii seminar «�hernigov i ego okruga v IX-XIII vv.». Tezisy dokladov. Chernigov, pp. 31-33. Pokas, P. M. 1988. Srednevekovoe naselenie srednego Podesenia - po dannym antropologii. �hernigov i ego okruga v IX-XIII vv. Kiev, pp. 118-127. Rudich, T. A. 2007. Naselenie Levoberezhnoi ukrainy v drevnerusskoe vremia (po materialam mogilnika Pereiaslav-Khmelnit- skii). Vestnik antropologii. Moskva, no 15, part 2, pp. 400-406. Rudych, T. O. 2014. Naselennia Serednoho Podniprovia I-II tysiacholittia za materialamy antropolohii. Kyiv. Salyvon, I. I. 1971. Kraniolohichna kharakterystyka serednovichnoho naselennia m. Novohrudka. Materialy z arkheolohii Ukrai- ny, issue 5, pp. 92-110. Samokvasov, D. Ia. 1908. Mogily russkoi zemli. Moskva, pp. 191-205. Samokvasov, D. Ia. 1908. Opisanie arkheologicheskikh raskopok i sobraniia drevnostei. Moskva. Samokvasov, D. Ia. 1887. Severianskie kurgany i ikh znachenie dlia istorii. Trudy III Arkheologicheskogo siezda, vol. 1, pp. 175- 224. Samokvasov, D. Ia. 1908. ukazatel gorodishh Chernigovskoi gubernii. Severianskaia zemlia i severiane po gorodishcham i mogilam. Moskva, pp. 103-119. Sankina, S. L. 2000. Etnicheskaia istoriia srednevekovogo naseleniia Novgorodskoi zemli po dannym antropologii. Sankt-Peter- burg, 2000. Sankina, S.L. Kozintsev, A.G. 1995. Antropologicheskaia kharakteristika serii skeletov iz srednevekovykh pogrebenii Staroi Lado- gi. Antropologiia segodnia. Moskva, issue 1, pp. 90-107. Sankina, S. L., Moiseev, V.G. 2006. Aleksandr Grigorevich Kozintsev. Personalia. Antropologicheskii forum, issue 5, pp. 459-462. Tomashevich, T. V. 1988. Zakonomernosti raspredeleniia chastot podglaznichnykh kanalov cherepa cheloveka. Voprosy arkheolo- gii. Moskva, issue 80, pp. 119-128. Trofimova, T. A. 1946. Krivichi, viatichi i slavianskie plemena Podneprovia po dannym antropologii. Sovetskaia etnografiia. Moskva, no 1, pp. 91-136. Hartanovich, V. I., Chistov, Iu. K. 1984. Antropologicheskii sostav srednevekovogo naseleniia Izhorskogo plato (primenenie dvukh modelei faktornogo analiza v kraniometricheskom issledovanii). Problemy Antropologii drevnego i sovremennogo naseleniia se- vera Evrazii. Leningrad, pp. 74-105. Yasnovska, L. V. Davnoruski starozhytnosti Chernihivshchyny v doslidzhenniakh Viddilu davnoruskoi ta serednovichnoi arkheo- lohii IA NAN ukrainy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Kyiv, 2010, issue 1, pp. 216-225. Chesnis, G. A. 1990. Feneticheskie vzaimootnosheniia srednevekovykh vostochnykh slavian po diskretnym priznakam cherepa. Voprosy antropologii. Moskva, 1990, issue 84, pp. 47-58. Aleksieywa, T. I. 1966. �shodnioslowianskie czaszki z kurganow plemennych. Materialy i prace Antropologiczne. Zaklad antropolo- gii Polskiej Akademii Nauk. �roclaw, no. 72. Bunak, V. 1932 a. Neues Material zur Aussonderung Anthropologischer Typen unter des Bevölkerung Osteuropas. Zs. Morphol. Anthrop., Bd. XXX, H. 3, S. 441-503. Buxton, L. H. D., Morant, G. D. 1933. Essential Craniological Technique. Journal Royal Anthropological Institute, vol. 63, p. 19- 47. Dolzhenko, Yu. V. 2015. Die Bevölkerung der Stadt �oyin XII-XIV jh. nach Kraniologiedaten. East European Scientific �ournal. �schodnioeuropejskie �zasopismo Naukowe. �arszawa, Polska; czesc III, с. 95-102. Dołżenko, J. 2017. �ariatywnosc terenowa w badaniu kraniologicznym ludnosci Czernihowa w X-XIII w. Znanstvena misel jour- nal. Ljubljana, vol. 1, no 10, pp. 31-50. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie. In Systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologi- schen Methoden für Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Jena, 1928, Bd. II.

Краніологія похованих у давньоруському могильнику біля с. Гущин

Institution

Ähnliche Einträge