Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса
Розглядається один з методів виявлення дії гідрофізичного чинника в прибережних водах і досвід його застосування під час підводних досліджень Херсонеса Таврійського в 2010 р....
Збережено в:
| Видавець: | Інститут археології НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195337 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса / А.А. Букатов, А.В. Кулагін, Р.М. Рейда // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 121-125. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195337 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методика археологічних досліджень Методика археологічних досліджень |
| spellingShingle |
Методика археологічних досліджень Методика археологічних досліджень Букатов, А.А. Кулагін, А.В. Рейда, Р.М. Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса Археологія |
| description |
Розглядається один з методів виявлення дії гідрофізичного чинника в прибережних водах і досвід його застосування під час підводних досліджень Херсонеса Таврійського в 2010 р. |
| format |
Article |
| author |
Букатов, А.А. Кулагін, А.В. Рейда, Р.М. |
| author_facet |
Букатов, А.А. Кулагін, А.В. Рейда, Р.М. |
| author_sort |
Букатов, А.А. |
| title |
Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса |
| title_short |
Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса |
| title_full |
Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса |
| title_fullStr |
Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса |
| title_full_unstemmed |
Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса |
| title_sort |
досвід застосування трасерного методу в акваторії херсонеса |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Методика археологічних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195337 |
| citation_txt |
Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса / А.А. Букатов, А.В. Кулагін, Р.М. Рейда // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 121-125. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT bukatovaa dosvídzastosuvannâtrasernogometoduvakvatorííhersonesa AT kulagínav dosvídzastosuvannâtrasernogometoduvakvatorííhersonesa AT rejdarm dosvídzastosuvannâtrasernogometoduvakvatorííhersonesa |
| first_indexed |
2024-03-31T09:15:23Z |
| last_indexed |
2024-03-31T09:15:23Z |
| _version_ |
1796158054033522688 |
| spelling |
irk-123456789-1953372023-12-04T15:26:01Z Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса Букатов, А.А. Кулагін, А.В. Рейда, Р.М. Методика археологічних досліджень Розглядається один з методів виявлення дії гідрофізичного чинника в прибережних водах і досвід його застосування під час підводних досліджень Херсонеса Таврійського в 2010 р. С целью выявления влияния гидрофизического фактора со стороны моря в 2010 г. был поставлен эксперимент по применению трассерного метода в районе акватории Херсонеса Таврического с помощью обломков маркированной археологической керамики. Маркирование проводилось акриловой краской светло-серого цвета, предназначенной для покраски бетонных полов и стойкой к химическому и физическому воздействию. Было подготовлено около 300 кг обломков керамики весом каждый от 10 до 150 г. Эксперимент позволил проследить движение и изменение обломков керамики, сброшенных с этой целью. Предварительно можна говорить о таких фазах пребывания маркированных обломков на поверхности дна: 1) Нулевая фаза характеризуется четкой локализацией обломков на небольшой площадке в месте сброса. Длительность ее: с момента сброса маркированной керамики до первого заметного волнения в нашем случае с 27.08 по 30.09.2010 г.; 2) Первая фаза характеризуется транспортированием обломков вдольберегового течения и распределением их полосой паралельно береговой линии. Длительность ее периода совпадает с первым штормом; 3) Вторая фаза характеризуется «набиванием» маркированных обломков в прибрежную полосу. Длительность ее, вероятно, зависит от количества и мощности прибойной волны, в нашем случае, очевидно, до года; 4) Третья фаза характеризуется постепенным видоизменением керамических обломков в сторону «оптимальной» формы в виде гальки. Длительность: от попадания фрагментов в прибрежную полосу, покрытия их слоем гальки и началом активного абразивного влияния последней. Не вызывает сомнений то, что полученную в результате эксперимента схему движения керамических об- ломков можна экстраполировать на археологический материал с отвалов, который сбрасывали в море в течение многих сезонов раскопок Херсонеса. Вероятно, попадание его на большие глубины не происходило. Ярким примером, который иллюстрирует судьбу археологических материалов, попавших в прибрежную полосу, может быть пляж под Уваровской базиликой, галька которого имеет «археологическое» происхождение. Уникальные условия, в которых находится каждый затопленный памятник археологии, конечно, не позволяют прямо переносить результаты этого эксперимента на другие объекты исследований. Но все же они довольно однозначно указывают на принципиальную перспективность применения указанного метода для исследования каждого конкретного случая. An experiment with the usage of trace evidence method in water area around Tauric chersonesos with the help of marked archaeological ceramic fragments was conducted in 2010 aiming to detect the influence of the sea’s hydrophysical factor. Wreckage was marked by acrylic light-grey paint for covering of concrete floor which is persistent for chemical and physical impact. about 300 kg of ceramic fragments weighting from 10 to 150 g were prepared. The experiment allowed the authors to trace the movement and change of ceramic pieces dropped with that aim. Preliminary it is possible to speak of the following phases of marked wreckage stay on the sea surface: a) zero phase is characterized by the precise localization of the fragments on a small area at the place of sinking. it lasts since the marked ceramics sinking till the first visible roughness, in our specific case from 27.08 to 30.09.2010; B) The first phase is characterized by transportation of the shreds along coastal current and their allocation in a parallel to coastline belt. Duration of its period coincides with the first storm; c) The second phase is characterized by «jamming» of marked fragments into the coastline. its duration apparently depends on quantity and strength of breakers; it is evidently around a year in case of our experiment; D) The third phase is described by the gradual modification of ceramic fragments towards the «optimal» form in shape of pebbles. its duration lasts since the fragments’ falling into the coastline, their covering with pebbles, and the beginning of the pebbles’ active abrasive influence. Undoubtedly that the scheme of ceramic fragments’ movement obtained following the experiment can be extrapolated upon the archaeological material from the backfills which was dropped into the sea during many seasons of excavations at chersonesos. Probably, this material never got into the great depth. The beach under Uvarov Basilica can be a striking example illustrating the destiny archaeological materials having got into the coastline, where pebbles are of «archaeological» origin. of course, unique circumstances of each sunken archaeological site do not allow extending this experiment’s results upon other researched objects. nevertheless, they quite clearly indicate the principal perspectives of this method’s usage for the study of each separate case. 2013 Article Досвід застосування трасерного методу в акваторії Херсонеса / А.А. Букатов, А.В. Кулагін, Р.М. Рейда // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 121-125. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195337 uk Археологія Інститут археології НАН України |