Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл

Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл

Стаття присвячена характеристиці бронзових кулеподібних наконечників стріл, розповсюджених у Причорномор’ї в ранньоскіфський час.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2018
Main Author: Могилов, О.Д.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2018
Series:Археологія
Subjects:
Статті
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195550
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл / О.Д. Могилов // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 12–21. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195550
record_format dspace
spelling irk-123456789-1955502023-12-05T16:38:38Z Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл Могилов, О.Д. Статті Стаття присвячена характеристиці бронзових кулеподібних наконечників стріл, розповсюджених у Причорномор’ї в ранньоскіфський час. The bronze bullet arrowhead accompanied by materials of an early Scythian time during the research of the internal rampart of the Motronyn hillfort in a Tiasmyn River basin, in 2017 was found. It complemented a small series of the similar items that originate from the Black Sea region. Approximately thirty similar finds are known today. The nearest analogies were found on the settlements of Zhabotyn and Ivanivka, on the South of Dnieper River Right-bank Forest-steppe, in the Tiasmyn River basin. A similar object occured near the Lykhachivka village in Povorsklia. Such types of arrowhead series are known from the territory of the Northern Caucasus: from the Zheleznodorozhny and Komarovsky burial grounds, from the Krasnoe Znamya, Mineralnye Wody and Bazhigan archaeological sites. They were found in Pre-Kelermes quiver set in a burial at Amasya in Turkey, and probably mark the Scythian campaigns to Anterior Asia. Analogies are known at the Sauromats of the Volga and the Urals, the Saks of Central Asia, the tribes of the Scythian time of Northern Kazakhstan and Tuva. The arrowheads from the Black Sea region are dated by the early Scythian time (7th — the first half of the 6th century BCE). Most of them are known in the archaeological sites of the Kelermes stage from the Komarovsky, Zheleznodorozhny, Mineralovodsky burial grounds. The burial near Amasya specifies on their existence on the Pre-Kelermes stage. The bullet arrowheads had a less area of contact with the target surface and could have a larger penetration. They could be used for fights against warriors dressed in defensive armour. As such finds are widespread on the vast spaces of Eurasia, it is possible to suppose the independent origin of similar artefacts in different regions. Probably, the bone arrowheads of a similar shape served as the prototypes, and the process of transformation passed within the framework of the replacement process of bone to a bronze and iron ones, well-known in the Early Iron Age. В 2017 г., во время исследования внутреннего вала Мотронинского городища бассейна р. Тясмин, был найден бронзовый пулевидный наконечник стрелы, сопровождавшийся материалами раннескифского времени. Он дополнил небольшую серию подобных вещей, происходящих из Причерноморья. Сегодня известно немногим более 30 похожих изделий. Ближайшие аналогии известны из сел Жаботина и Ивановки, на юге Днепровской Правобережной Лесостепи, в бассейне р. Тясмин. Подобный предмет найден у Лихачевки в Поворсклье. Целая серия таких изделий происходит с Северного Кавказа: Железнодорожный и Комаровский могильники, Красное Знамя, Минеральные Воды, Бажиган. Найдены они в погребении у Амасьи в Турции. Здесь они были в докелермесском колчанном наборе, и вероятно, маркируют скифские походы в Переднюю Азию. Аналогии известны у савроматов Поволжья и Приуралья, саков Средней Азии, племен скифского времени Северного Казахстана и Тувы. Стрелы из Причерноморья датируются раннескифским временем (VII — первая половина VI вв. до н. э.). Большинство из них известно в памятниках келермесского этапа: захоронения Комаровского, Железнодорожного, Минераловодского могильников. Захоронение близ Амасьи указывает на их бытование и на докелермесском этапе. Пулевидные стрелы имели меньшую площадь контакта с поражаемой поверхностью и могли иметь большую пробиваемость. Они могли использоваться для борьбы с одетыми в защитные доспехи воинами. Поскольку их находки распространены на огромных просторах Евразии, можно предполагать независимое возникновение подобных артефактов в разных регионах. Вероятно, прототипами послужили костяные стрелы аналогичной формы, а сам процесс трансформации проходил в рамках процесса замены кости бронзой и железом, известного в раннем железном веке. 2018 Article Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл / О.Д. Могилов // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 12–21. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.012 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195550 904.2 (4—11) «6383» uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Могилов, О.Д.
Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
Археологія
description Стаття присвячена характеристиці бронзових кулеподібних наконечників стріл, розповсюджених у Причорномор’ї в ранньоскіфський час.
format Article
author Могилов, О.Д.
author_facet Могилов, О.Д.
author_sort Могилов, О.Д.
title Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
title_short Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
title_full Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
title_fullStr Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
title_full_unstemmed Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
title_sort скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2018
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195550
citation_txt Скіфські кулеподібні бронзові наконечники стріл / О.Д. Могилов // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 12–21. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT mogilovod skífsʹkíkulepodíbníbronzovínakonečnikistríl
first_indexed 2025-07-16T23:39:45Z
last_indexed 2025-07-16T23:39:45Z
_version_ 1837848787201032192
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 212 © О.Д. МОгилОв, 2018 О.Д. Могилов * СКІФСЬКІ КУЛЕПОДІБНІ БРОНЗОВІ НаКОНЕчНиКи СТРІЛ УДК 904.2 (4—11) «6383» https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.012 * МОгилОв Олександр Дмитрович — кандидат істо­ ричних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археоло­ гії НАН України, mogilovod@gmail.com Стаття присвячена характеристиці бронзових куле- подібних наконечників стріл, розповсюджених у При- чорномор’ї в ранньоскіфський час. К л ю ч о в і с л о в а: наконечники стріл, озброєння, вій- ськова справа, поселення, поховання, скіфський час. влітку 2017 р., під час розкопок Мотронин­ ського городища в Потясминні, на півдні Дні­ провського лісостепового Правобережжя, було виявлено бронзовий кулеподібний втуль­ частий наконечник стріли (рис. 1, 1). Знахід­ ка зроблена при дослідженні валу внутрішньої цитаделі городища, у шарі глиняного викиду з рову. вона супроводжувалась матеріалами ран­ ньоскіфського часу. вістря відноситься до рід­ кісного в Причорноморській Скіфії типу. воно доповнило не надто велику серію схожих виро­ бів, відомих сьогодні у кількості більше трьох десятків. вірогідно, велика рідкість знахідок брон­ зових кулеподібних стріл стала причиною того, що вони не були відзначені й типоло­ гічно атрибутовані в фундаментальній роботі А.І. Мелюкової, присвяченій озброєнню скі­ фів (Мелюкова 1964). К.Ф. Смирнов, вивча­ ючи озброєння савроматів та спираючись на мало численні знахідки в їх ареалі, виділив бронзові кулеподібні вістря у відділ V, тип 2 (Смирнов 1961, с. 60). Нещодавно Ю.О. Про­ копенко, вивчаючи старожитності Передкав­ каззя другої половини I тис. до н. е., відніс зга­ дані вістря до III відділу, 2 підвідділу, 1 розділу, згадавши декілька таких виробів (Прокопенко 2014, с. 218). Мотронинський наконечник відносить­ ся до невеликої групи знахідок, відомих у пам’ятках скіфського кола на півдні Східної Європи, в Середній Європі та в Передній Азії (рис. 2). Ціла група подібних виробів відома на півдні Дніпровського Правобережного лі­ состепу, більша частина — в південному виги­ ні р. Тясмин. Зокрема, один предмет відомий з поселення на захід від с. Іванківка Чигирин­ ського району Черкаської області. він вирізня­ ється приземистими пропорціями та отвором (ливарним браком) в головній частині (рис. 1, 2). Селище, де він знайдений, дає матеріали пізнього передскіфського та скіфського (всіх етапів) періо дів, що можуть бути віднесені до VIII—IV ст. до н. е. Зі згаданого населено­ го пункту походять ще два кулеподібних нако­ нечники більш витягнутих абрисів (рис. 1, 3, 4). втім, точно встановити до якого саме з декіль­ кох поселень в околицях вони належать важ­ ко 1. З рову Жаботинського поселення на Тара­ совій горі відоме ще одне вістря (рис. 1, 9) (Да­ раган 2011, рис. II, 20). З околиць с. Жаботин відомі ще три схожих вироби 2. вони походять з урочища Ярки (рис. 1, 5), селища в місцевості Скабове (рис. 1, 6) та з Тарасової гори (рис. 1, 7). Цікаво, що на екземплярах з Ярків та Скабо­ вого внизу при литті виділено боковий шип — характерний конструктивний елемент ранньо­ скіфських стріл, що заважав вийманню стріли з тіла. З Пастирського городища, нашаруван­ ня якого охоплюють весь скіфський час, по­ ходить вістря, що являє собою проміжний тип між кулеподібними та дволопатевими 3 (рис. 1, 9). З боків у нього наявні заокруглені виступи: чи то ливарні шви, чи то ледь намічені лопа­ ті. З Українського лісостепу походить ще один 1 Щиро вдячний завідувачу Сектору археологічних досліджень НІКЗ «Чигирин» С.в. Руденку за надані матеріали з с. Іванівка. 2 Дякую завідувачу Історичного музею Кам’янського ДІКЗ Ю.Ю. ляшку за надані матеріали з с. Жабо­ тин. 3 Роботи Пастирської експедиції Інституту археології НАН України в 2017 р. (кер. в.І. Баранов). Колек­ тивна стаття, присвячена виявленим того року нако­ нечникам стріл скіфського часу, зараз готується до друку. Користуючись нагодою, висловлюю щиру по­ дяку співробітникам Пастирської експедиції в.І. Ба­ ранову, А.в. Скибі, Я.в. володарцю­Урбановичу за дозвіл на використання нововиявленої знахідки. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 13 наконечник. він знайдений біля с. лихачівка в Поворсклі (Шрамко 1984, рис. 6, 9). Наступна значна серія кулеподібних на­ конечників відома з Північного Кавказу. Па­ м’ятки, в яких вони знайдені, визнаються фа­ хівцями такими, що належать не тільки власне скіфам, а й місцевому меотському та кобан­ ському населенню. вироби з поховання 8 кур­ гану 2 некрополя Залізнодорожний 2 (рис. 1, 13, 14) вирізняються приземистими пропор­ ціями (лимберис, Марченко 2014, рис. 2, 25, 26). Наконечник з кургану 5 Краснознамен­ Рис. 1. Бронзові наконечники стріл: 1 — Мотронинське городище; 2 — Іванівка, поселення; 3, 4 — Іванівка; 5—7, 9 — Жаботин: 5 — урочище Ярки, 6 — селище Скабове; 7, 9 — поселення на Тарасовій горі; 8 — Пастирське городище; 10 — лихачівка; 11 — Краснознаменський могильник, курган 5; 12 — Комарове, поховання 8; 13, 14 — Залізнодорожний могильник 2, курган 2, могила 8; 15, 16 — Бажиган; 17 — північ грозенської області; 18 — Сержень­Юрт, поселення; 19, 20 — Каррас, могила III; 21 — Мінеральні води, поховання 30; 22 — Развальське поселення; 23, 24 — Уллубаганали, поховання 4; 25—29 — Амасья; 30, 31 — Теюш, поховання 2; 32 — Блюменфельд, курган А12; 33 — Соболевський курган; 34 — Сара, курган 7; 35 — Покровка, курган 2; 36 — Мечетсайський курган 10; 37 — Благословенський могильник 6, курган 1; 38 — лебедівка V, курган 27; 39 — Кирик­Оба II, курган 27; 40 — Бесоба, курган 4; 41, 42 — Аржан; 43 — Алипкаш, курган 13; 44 — Сакар Чага, курган 23; 45 — Нижньогнилівське поселення; 9 — за М.М. Дараган; 10 — за Б.А. Шрамком; 11 — за в.г. Петренко; 12 — за М.П. Абрамовою; 13, 14 — за Н.Ю. лімберіс, І.І. Марченко; 15—17 — за Є.І. Крупновим; 18—20, 23, 24 — за в.І. Козенковою; 21 — за г.Є. Афанасьєвим, А.П. Рунічем; 22 — за С.в. Махортих, в.А. Фоменко; 25—29 — за V. Ünal; 30, 31 — за V. Vasiliev, A. Badea, I. Man; 32—37 — за К.Ф. Смирновим; 38 — за Б.Ф. Желєзчиковим, в.М. Клепіковим, І.в. Сергацковим; 39 — за С.Ю. гуцаловим; 40 — за М.К. Кадирбаєвим; 41, 42 — за М.П. грязновим; 43 — за М.К. Хабдуліною; 44 — за л.Т. Яблонським; 45 — за Е.С. Шарафутдиновою ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 214 ського могильника (рис. 1, 11) досить своєрід­ ний — він має огранену поверхню (Петренко 2006, табл. 55, 164). Ще одне вістря з похован­ ня 8 Комаровського могильника (рис. 1, 12) знайдене в сагайдачному наборі з келермесь­ кими типами (Абрамова 1974, рис. 2, 19). Два наконечника витягнутих пропорцій походять з півночі колишньої грозенської області (рис. 1, 15, 16) (Крупнов 1948, рис. 33, 10). Ще один предмет з цього району знайдений в Бажига­ ні (рис. 1, 17) (Крупнов 1954, рис. 42, 13). Ку­ леподібне конічне вістря (рис. 1, 18) виявлене на відомому Сержень­Юртівському поселенні (Козенкова 1982, табл. 11, 6). Ще один предмет (рис. 1, 22) виявлений на Развальському сели­ щі кобанської культури біля м. Залізноводська, що датоване IX—VII ст. до н. е. (Махортых, Фо­ менко 1994, с. 80—81, рис. 2, 7). Наконечники з поховання 3 могильника Каррас (рис. 1, 19, 20) мають з боків два поздовжніх лопатеподіб­ них виступи. в.І. Козенкова описує їх як ли­ варні шви на кулеподібних наконечниках (Ко­ зенкова 1995, с. 24, табл. III, Г, 2, 3). Пара на­ конечників з могили 30 Мінераловодського некрополя (рис. 1, 21) вирізняються округліс­ тю вістря (Афанасьев, Рунич 1976, рис. III, 24). ведучи мову про бронзові кулеподібні стріли на Північному Кавказі, не можна обійти ува­ гою знахідки (рис. 1, 23, 24) з могили 4 некро­ поля Уллубаганали (Козенкова 1995, рис. 1, 21). вони теж кулеподібної форми, втім зроблені шляхом скручування бронзової пластини. Ти­ пологічно, технологічно та культурно вони різ­ няться зі скіфськими виробами, представля­ ючи собою місцеве кобанське явище. Нареш­ ті, п’ять стріл відомі зі знищеного поховання між Тасовою і ладіком біля Амасьї в Малій Азії (рис. 1, 25—29). в. Юнал вказує на аналогію їм з розташованого неподалік Богазкьоя (старо­ давньої Хаттуси) (Ünal 1983, S. 69—78, Abb. 3, 1—5). Ці знахідки є свідчення скіфських похо­ дів у Передню Азію в добу архаїки. віддзерка­ ленням експансії номадів у Середню Європу є дві знахідки з поховання 2 біля м. Теюш в Тран­ сильванії (рис. 1, 30, 31). Як і стріла з Красноз­ наменського кургану, вони мають огранену по­ верхню (Vasiliev, Badea, Man 1973, fig. 7, 1, 2). Аналогії скіфським кулеподібним стрілам відомі й в інших Євразійських степових регіо­ нах та сусідніх територіях. І тут вони не багато­ чисельні, та все ж трапляються. Зокрема, у сав­ роматів Поволжя та Приуралля вони знайдені в курганах А12 в Блюменфельді, Соболевсько­ му, 7 біля Сари, 2 неподалік Покровки (рис. 1, 32—35) (Смирнов 1961, рис. 16, Б, 65; 19, Б, 54; 21, Б, 42; 1964, рис. 16, 2а, 1). вістря з десято­ го Мечетсайського кургану обладнане шипом на втулці (рис. 1, 36), що є архаїчною ознакою (Смирнов 1964, табл. 23, 2). Знахідка з курга­ ну 1 некрополя Благословенський V (рис. 1, 37) має грані на голівці (Смирнов 1964, табл. 37, 1а, 14). Кулеподібні наконечники (рис. 1, 38— Рис. 2. Карта розповсюдження бронзових кулеподібних стріл в Причорномор’ї: 1 — Теюш; 2 — Пастирське городище; 3 — Жаботин; 4 — Мотронинське городище; 5 — Іванівка; 6 — лихачівка; 7 — Залізнодорожний могильник; 8 — Краснознам’янський могильник; 9 — Развальське селище; 10 — Мінеральні води; 11 — Каррас; 12 — Комарово; 13 — північ грозенської області; 14 — Бажиган; 15 — Сержень Юрт; 16 — Амасья ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 15 40) відомі також з курганів 4 могильника Бе­ соба (Кадырбаев 1984, рис. 1, 4), 27 некрополя Кирик­Оба II (гуцалов 2011, рис. 8, 17), 27 гру­ пи лебедівка V (Железчиков, Клепиков, Сер­ гацков 2006, рис. 38, 1) тощо. в Середній Азії кулеподібний наконечник (рис. 1, 44) відомий з кургану 23 могильника Сакар Чага (Яблонский 1996, рис. 19, 6). в Пів­ нічному Казахстані знахідка, що має огранену поверхню (рис. 1, 43) походить з кургану 13 мо­ гильника Алипкаш (Хабдулина 1994, табл. 15, 32). Аналогічні вироби відомі й у Туві (рис. 1, 41, 42), зокрема в знаменитому кургані Аржан (грязнов 1980, рис. 11, 12). Незважаючи на нечисленність добірки, се­ ред кулеподібних стріл можуть бути виділені окремі варіанти. Найбільш численними є кла­ сичні стріли-кулі з гострим вістрям (рис. 1, 1, 2, 5—7, 9, 10, 15, 16, 18, 25—28). До окремого варіанту можна віднести наконечники з заокру- гленим вістрям (рис. 1, 21, 22). Останні, між ін­ шим, могли вдало використовуватись при по­ люванні на хутрового звіря, щоб не пошкодити цінну шкіру. Існують і наконечники з помірно округлою голівкою (рис. 1, 3), що є перехідни­ ми між двома означеними варіантами. Цікаві наконечники приземистих пропорцій з широкою основою (рис. 1, 13, 14). Окремий вид скла­ дають багатогранні вироби (рис. 1, 11, 30, 31). Окрім цього, як зазначалось, іншокультурними виробами є предмети виготовлені шляхом скру­ чування бронзової пластини (рис. 1, 23, 24). Бронзові кулеподібні наконечники стріл за формою близькі до однотипових кістяних вістер, що побутують в Північному Причор­ номор’ї протягом всієї скіфської епохи, й ма­ ють коріння в доскіфських пам’ятках. У скіфський час існують і залізні кулеподібні наконечники. Навряд чи можна ставити під сумнів факт походження розглянутих бронзо­ вих вістер від кістяних. Саме від них вони отри­ мали свою округлу в перетині форму. У кістяних виробах такий розріз пояснювався природ­ ною круглою в перетині формою кістки. Така трансформація йшла в загальному руслі про­ цесу заміни кістки на бронзу, при виготовлені різноманітних предметів, що проходив в епо­ ху пізньої бронзи — на початку раннього залізного віку. Перші проби заміни кістяних кулеподібних наконечників стріл на бронзові бачимо ще в добу фінальної бронзи. Зокрема, в заповненні землянки на Нижньогнилівському поселенні кобяковської культури в Нижньо­ му Подонні знайдено кулеподібне вістря з бронзи, що має розширену середню частину (рис. 1, 41) (Шарафутдинова 1973, рис. 38, 7). в подальшому, в передскіфських поховальних пам’ятках IX—VIII ст. до н. е. на півдні Східної Європи подібні вироби ніби не відомі. У вся­ кому разі, в узагальнюючих роботах з пам’яток Українського лісостепу (Тереножкин 1961; Ско­ рый 1999), степового регіону (Тереножкин 1976; Махортых 2005), Північного Кавказу (Дударев 1999; Эрлих 2007) вони не згадуються. Масове поширення описаних виробів відноситься до ранньоскіфської доби. Мож­ ливе відносно точне датування далеко не всіх таких предметів з Європейської Скіфії. Адже частина з них не пов’язана з комплек­ сами. Найранішими є стріли з поховання біля Амасьї в Туреччині. в сагайдачному наборі (рис. 3, I) серед дволопатевих вістер тут па­ нують ромбічні вироби. втім, трапляють­ ся і листовидні наконечники. Таке сполучен­ ня характерне для ранньоскіфських докелер­ меських пам’яток. відоме воно, наприклад, в кургані 524 в Жаботині (ильинская 1975, табл. VII). До цього часу можуть відноситись своєрідні вироби з Уллубаганали, що супровод­ жувались ромбічними шипованими наконеч­ никами (Козенкова 1995, табл. III, Б). Більше знахідок виявлено в похованнях келермесько­ го часу. Так, в Залізнодорожному могильнику в сагайдаку (рис. 3, II) були дволопатеві ромбічні й листовидні, а також трилопатеві й тригранні листовидні чи з трикутною голівкою наконеч­ ники (лимберис, Марченко 2004, рис. 2). в Комаровському могильнику (Абрамова 1974, рис. 2), окрім місцевих кобанських пласких вістер, були й келермеські типи (рис. 3, III). в захороненні 30 Мінераловодського могиль­ ника (Афанасьев, Рунич 1976, рис. III) відомі трохлопатеві вістря келермеських типів (рис. 4, II). в шарах Сержень­Юртівського поселення переважали ромбічні наконечники характерні для пізніх доскіфських та ранньоскіфських докелермеських пам’яток. Є тут і дволопатеві листовидні та тригранні й трилопатеві вістря з трикутною голівкою, що властиві для келер­ меського часу. Цікавий сагайдачний набір з Теюшу (Vasiliev, Badea, Man 1973, fig. 4—7). Тут з класичними дволопатевими та трьохлопатевими наконеч­ никами стріл келермеських типів трапились і довговтульчасті вістря, близькі до новочеркась­ ких. У похованні був і залізний меч скіфського типу з волютоподібним навершям (рис. 4, I). вказаний склад набору стріл виглядає дуже незвично. Адже новочеркаські стріли мож­ на б було очікувати зустріти разом з пізніми ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 216 Рис. 3. Ранньоскіфські комплекси з кулеподібними вістрями стріл: I — Комарово, могила 8 (за М.П. Абрамовою); II — могильник Залізнодорожний 2, курган 2, поховання 8 (за Н.Ю. лімберіс, І.І. Марченко); III — Амасья (за V. Ünal) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 17 Рис. 4. Поховання з сагайдачними наборами: I — поховання 2 в Теюші (за V. Vasiliev, A. Badea, I. Man); II — по­ ховання 30 Мінераловодського могильника (за г.Є. Афанасьєвим, А.П. Рунічем). 1—43, 53, 54, 58—61 — бронза; 49 — кераміка; 50—52, 56, 57, 64 — залізо; 55 — срібло; 62, 63, 65 — кістка ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 218 передскіфськими чи ранньоскіфськими доке­ лермеськими дволопатевими наконечниками з ромбічними чи листовидними голівками, а ніяк не в сагайдаку келермеської доби. У якості паралелі такому незвичному набору можна на­ звати хіба що знахідки з пошкодженого похо­ вання в вільшані в Пороссі. Інвентар звідси має типовий передскіфський новочеркасько­ жаботинський вигляд. втім, разом зі звичайни­ ми доскіфськими вістрями, тут виявлено і набір трьохлопатевих наконечників, що мають більш пізні абриси (Ковпаненко, Скорый 2003—2004, рис. 3—16). За набором новочеркаської вуз­ ди, «жаботинського» посуду з врізним орна­ ментом, вільшанський курган відноситься до пізнього доскіфського часу. Захоронення з Те­ юшу можна датувати за більш пізніми, чисель­ но переважаючими наконечниками келермесь­ ких типів. вірогідно, новочеркаські знахідки вказують на більш ранній хронологічний відрізок комплексу в межах келермеського етапу. Підтверджує ранньоскіфську атрибуцію і меч з волютоподібним навершям, що вхо­ дить до числа найбільш ранніх знахідок такого типу (Махортих 1995). Наконечник з рову Жа­ ботинського поселення, за даними М.М. Да­ раган супроводжувався керамічним комплек­ сом властивим для етапів Жаботин I і II за її періодизацією, або ж маркував фінал гори­ зонту II (Дараган 2011, с. 534, 564, рис. II, 20). горизонти I і II відображають доскіфські старожитності. Не зовсім ясно, чи заходить «Жаботин II» у початок ранньоскіфського часу. «Жаботинські» наконечники, за М.М. Дара­ ган, маркують кінець етапу II, але епонімний ранньоскіфський курган 524 в Жаботині (де вони складають основу) віднесено вже до ета­ пу III (Дараган 2011, с. 534, 572). На жаль, супутні наконечникові матеріали з рову поки не опубліковані, що не дозволяє скласти власної думки про них. У верхніх нашаруваннях над цим місцем були вже вістря стріл келермесь­ ких типів. У класичних доскіфських похован­ нях на півдні Східної Європи, з характерним новочеркаським інвентарем, як говорилось, бронзові кулеподібні наконеч ники поки що не відомі. Отже, питання іс нування таких стріл в доскіфську добу поки залишається відкритим. всі достовірно ві домі на сьогодні випадки їх знахідок в захороненнях Причорномор’я відносяться до ранньоскіфської доби (VII — перша половина VI ст. до н. е.). При цьо­ му, більша частина комплексів — келермесь­ кого часу (середина VII — перша половина VI ст. до н. е.). А стріли з Амасьї відносяться до докелермеської доби (вірогідно, близько першої половини (третини) VII ст. до н. е.). в савроматських старожитностях бронзові кулеподібні стріли існують і пізніше. Хоча, як свідчить мечетсайське вістря з шипом на втулці, й тут вони з’явились у ранньоскіфську добу. Цілий ряд курганів тут містять як келермеські стріли, так і базисні, з прихованою втулкою на­ конечники. вони були в наборах з курганів А12 в Блюменфельді, 7 біля Сари, (Смирнов 1961, рис. 16; 21). в Бесобі у вузді існують з одно­ го боку ранні пряжки­пронизки, а з іншого — вже дводірчасті псалії. в сагайдаку тут були як келермеські вістря з листовидною чи трикут­ ною голівкою, так і базисні типи (Кадырба­ ев 1984, рис. 1). в Північному Причорномор’ї подібні «змішані» комплекси відносяться до другої половини VI ст. до н. е. (Могилов, Ді­ ст. до н. е. (Могилов, Ді­ денко 2009, с. 52). Курган 27 некрополя лебе­ дівка V автори датують IV ст. до н. е. (Желез­ чиков, Клепиков, Сергацков 2006, с. 37, 38). втім, у сагайдачному наборі тут присутні ба­ зисні стріли та вістря з виступаючою втулкою та кінцями граней, що утворюють шипи, що властиве радше для V ст. до н. е. Схожі сполу­ чення типів стріл бачимо і в кургані 27 некро­ поля Кирик­Оба II (гуцалов 2011, рис. 8). Поховання в Сакар Чага в Середній Азії (Яблонский 1996, рис. 18—20) супроводжу­ валось бронзовими дволопатевими втуль­ частими та місцевими черешковими стріла­ ми, набором зооморфних блях, а також ран­ німи бронзовими трьохдірчастими паліями та вудилами, що мають на гризлах «строге» рифлення у вигляді двох рядів опуклин. Цей «орнамент» має доскіфське коріння, і поде­ куди існує й у архаїчних скіфських пам’ятках (Могилов 2003, с. 32—35). Інвентар дозво­ ляє впевнено датувати комплекс ранньосак­ ським часом, вірогідно, не пізніше VII ст. до н. е. Комплекс кургану Аржан відно­ ситься до ранніх пам’яток скіфського кола у Центральній Азії. А в питаннях відносної хронології, може співвідноситись ще з ком­ плексами доскіфського часу в Північному Причорномор’ї (Тереножкин 1976, с. 210). Чи могли мати кулеподібні наконечники стріл спеціалізацію при застосуванні в бою, чи на полюванні? Через відсутність лопатей, пло­ ща контакту з поверхнею, що вражається, у них зменшується. Отже, при ударі зберігаєть­ ся енергія та збільшується пробивна сила. Це могло робити їх більш ефективними при за­ стосуванні проти воїнів в захисному обладун­ ку. відсутність лопатей у них, однак, зменшу­ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 19 вала стабілізацію в польоті; що, втім, можна було компенсувати оперенням стріли. Чи мали розглянуті причорноморські на­ конечники регіональні особливості? Через малочисленність добірки впевнено говорити про це важко. вістря приземистих, широких пропорцій відомі поки що лише в Прикубан­ ні (рис. 1, 13, 14). З Північного Кавказу та Се­ редньої Європи походять вироби з ограненою поверхнею (рис. 1, 11, 30, 31). втім, ледь по­ мітні грані проглядаються й на деяких лісосте­ пових виробах. Сильна округлість вістря на­ конечника характерна для декількох північ­ нокавказьких виробів з пам’яток кобанського кола (рис. 1, 21, 22). У екземпляра з Потясмин­ ня (рис. 1, 3) таке заокруглення вже помітно слабше. Стріли з позначеним шипом на втул­ ці відомі в Потясминні та ареалі савроматської культури (рис. 1, 5, 6, 36). З огляду на розповсюдження на великих про­ сторах, можна припускати, що виникнення бронзових кулеподібних стріл було незалежним у різних регіонах Євразії, та ілюструвало заміну кістки бронзою, з розвитком продуктивних сил. Абрамова М.П. Погребения скифского времени Цен­ М.П. Погребения скифского времени Цен­М.П. Погребения скифского времени Цен­ трального Предкавказья. Советская археология. 1974, № 2, с. 195—212. Афанасьев г.Е., Рунич А.П. Минераловодский могильник VI—IV вв. до н. э. Известия Юго-Осетинского научно- исследовательского института Академии наук Гру- зинской ССР. 1976, вып. XX, с. 23—40. грязнов М.П. Аржан. Царский курган раннескифского времени. ленинград, 1980. гуцалов С.Ю. Этнокультурная специфика могильни­ С.Ю. Этнокультурная специфика могильни­С.Ю. Этнокультурная специфика могильни­ ка Кырык­Оба II. Российская археология. 2011, № 1, с. 81—96. Дараган М.Н. Начало раннего железного века в Днепров­ М.Н. Начало раннего железного века в Днепров­М.Н. Начало раннего железного века в Днепров­ ской Правобережной лесостепи. Киев, 2011. Дударев С.л. взаимоотношения племен Северного Кав­ С.л. взаимоотношения племен Северного Кав­С.л. взаимоотношения племен Северного Кав­ каза с кочевниками Юго­восточной Европы в пред­ скифскую эпоху (IX —первая половина VII вв. до н. э.). Армавир, 1999. Железчиков Б.Ф., Клепиков в.М., Сергацков и.в. Древ­ Б.Ф., Клепиков в.М., Сергацков и.в. Древ­Б.Ф., Клепиков в.М., Сергацков и.в. Древ­ в.М., Сергацков и.в. Древ­в.М., Сергацков и.в. Древ­ и.в. Древ­и.в. Древ­ ности лебедевки (VI—II вв. до н. э.). Москва, 2006. ильинская в.А. Раннескифские курганы бассейна р. Тяс­ Тяс­Тяс­ мин. Киев, 1975. Кадыбарев М.К. Курганные некрополи верховьев р. илек. Древности Евразии в скифо-сарматское время. Мо­ сква, 1984, с. 84—93. Ковпаненко г.Т., Скорый С.А. Ольшана: погребение предскифского времени в Днепровской Правобе­ режной лесостепи. Stratum plus. 2003—2004, № 3, с. 265—288. Козенкова в.и. Типология и хронологическая класси­ фикация предметов кобанской культуры. восточ­ ный вариант. Свод археологических источников. 1982, в 2—5, с. 1—85. Козенкова в.и. Оружие, воинское и конское снаряжение племен кобанской культуры (систематизация и хро­ нология). Западный вариант. Свод археологических источников. 1995, вып. в 2—5, с. 1—166. Крупнов Е.и. Археологические работы в грозенской области в 1946 г. Краткие сообщения Института истории материальной культуры. 1948, вып. XX, с. 67—73. Крупнов Е.и. Прикаспийская археологическая экспеди­ Е.и. Прикаспийская археологическая экспеди­Е.и. Прикаспийская археологическая экспеди­ ция. Краткие сообщения Института истории мате- риальной культуры. 1954, вып. 55, с. 95—105. лимберис Н.Ю., Марченко и.и. Новые протомеот­ ские комплексы Закубанья (могильник Железно­ дорожный­2). Археологические вести. 2014, вып. 20, с. 165—181. Махортих С.в. Про кинджали скіфського типу з простим антенним навершям. Археологія. 1995, № 4, с. 104— 111. Махортых С.в. Киммерийцы Северного Причерноморья. Киев, 2005. Махортых С.в., Фоменко в.А. Развальский клад. Древно- сти скифов. Киев, 1994, с. 79—85. Могилов О.Д. Еволюція орнаменту на вудилах передскіф­ О.Д. Еволюція орнаменту на вудилах передскіф­ ського часу півдня Східної Європи. Археологія. 2003, № 4, с. 32—37. Могилов О.Д. Діденко С.в. Скіфський курган 448 біля с. Журовка — пам’ятка перехідного часу в Потясминні. Археологія. 2009, № 3, с. 45—55. Петренко в.г. Краснознаменский могильник. Элит­ в.г. Краснознаменский могильник. Элит­в.г. Краснознаменский могильник. Элит­ ные курганы скифской эпохи на Северном Кавказе. Мос ква; Берлин; Бордо, 2006. Скорый С.А. Киммерийцы в Украинской лесостепи. Киев; Полтава, 1999. Смирнов К.Ф. вооружение савроматов. Материалы и ис- следования по археологи СССР. 1961, № 101, с. 1—160. Смирнов К.Ф. Савроматы. Москва, 1964. Тереножкин А.и. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев, 1961. Тереножкин А.и. Киммерийцы. Киев, 1976. Хабдулина М.К. Степное Приишимье в эпоху раннего железа. Алматы, 1994. Шарафутдинова Э.С. Наконечники стрел из поселений кобяковской культуры эпохи поздней бронзы. Крат- кие сообщения Института археологии АН СССР. 1973, вып. 134, с. 101—105. Шрамко Б.А. из истории скифского вооружения. Воору- жение скифов и сарматов. Киев, 1984, с. 22—39. Эрлих в.Р. Северо­Западный Кавказ в начале железного века. Москва, 2007. Яблонский л.Т. Саки Южного Приаралья (археология и антропология могильников). Москва, 1996. Ünal V. Zwei Graber eurasisher Reiternomaden im nordlishen Zentraianatolien. Beiträge zur Allgemeinen und Verglei- chenden Archäologie. 1982, vol. 4, pp. 65—81. Vasiliev V., Badea A., Man I. Doua noi morminte scitice de­ scoperite la Teius. Sargetia. 1973, no. 10, pp. 27—43. Надійшла 03.04.2018 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 220 А.Д. Могилов Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела археологии раннего железного века Института археологии НАН Украины, mogilovod@gmail.com СКиФСКиЕ ПУлЕвиДНЫЕ БРОНЗОвЫЕ НАКОНЕЧНиКи СТРЕл в 2017 г., во время исследования внутреннего вала Мотронинского городища бассейна р. Тясмин, был найден бронзовый пулевидный наконечник стрелы, сопровождавшийся материалами раннескифского времени. Он до­ полнил небольшую серию подобных вещей, происходящих из Причерноморья. Сегодня известно немногим более 30 похожих изделий. Ближайшие аналогии известны из сел Жаботина и ивановки, на юге Днепровской Право­ бережной лесостепи, в бассейне р. Тясмин. Подобный предмет найден у лихачевки в Поворсклье. Целая серия таких изделий происходит с Северного Кавказа: Железнодорожный и Комаровский могильники, Красное Знамя, Минеральные воды, Бажиган. Найдены они в погребении у Амасьи в Турции. Здесь они были в докелермесском колчанном наборе, и вероятно, маркируют скифские походы в Переднюю Азию. Аналогии известны у савроматов Поволжья и Приуралья, саков Средней Азии, племен скифского времени Северного Казахстана и Тувы. Стрелы из Причерноморья датируются раннескифским временем (VII — первая половина VI вв. до н. э.). Большинство из них известно в памятниках келермесского этапа: захоронения Комаровского, Железнодорожно­ го, Минераловодского могильников. Захоронение близ Амасьи указывает на их бытование и на докелермесском этапе. Пулевидные стрелы имели меньшую площадь контакта с поражаемой поверхностью и могли иметь боль­ шую пробиваемость. Они могли использоваться для борьбы с одетыми в защитные доспехи воинами. Поскольку их находки распространены на огромных просторах Евразии, можно предполагать независимое возникновение подобных артефактов в разных регионах. вероятно, прототипами послужили костяные стрелы аналогичной фор­ мы, а сам процесс трансформации проходил в рамках процесса замены кости бронзой и железом, известного в раннем железном веке. К л ю ч е в ы е с л о в а: наконечники стрел, вооружение, военное дело, поселение, погребение, скифское время. Oleksandr D. Mogylov Ph.D., Senior researcher of the Early Iron Age Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, mogilovod@gmail.com SCYTHIAN BULLET­TYPE BRONZE ARROWHEADS The bronze bullet arrowhead accompanied by materials of an early Scythian time during the research of the internal rampart of the Motronyn hillfort in a Tiasmyn River basin, in 2017 was found. It complemented a small series of the similar items that originate from the Black Sea region. Approximately thirty similar finds are known today. The nearest analogies were found on the settlements of Zhabotyn and Ivanivka, on the South of Dnieper River Right­bank Forest­steppe, in the Tiasmyn River basin. A similar object occured near the Lykhachivka village in Povorsklia. Such types of arrowhead series are known from the territory of the Northern Caucasus: from the Zheleznodorozhny and Komarovsky burial grounds, from the Krasnoe Znamya, Mineralnye Wody and Bazhigan archaeological sites. They were found in Pre­Kelermes quiver set in a burial at Amasya in Turkey, and probably mark the Scythian campaigns to Anterior Asia. Analogies are known at the Sauromats of the Volga and the Urals, the Saks of Central Asia, the tribes of the Scythian time of Northern Kazakhstan and Tuva. The arrowheads from the Black Sea region are dated by the early Scythian time (7th — the first half of the 6th century BCE). Most of them are known in the archaeological sites of the Kelermes stage from the Komarovsky, Zheleznodorozhny, Mineralovodsky burial grounds. The burial near Amasya specifies on their existence on the Pre­Kelermes stage. The bullet arrowheads had a less area of contact with the target surface and could have a larger penetration. They could be used for fights against warriors dressed in defensive armour. As such finds are widespread on the vast spaces of Eurasia, it is possible to suppose the independent origin of similar artefacts in different regions. Probably, the bone arrowheads of a similar shape served as the prototypes, and the process of transformation passed within the framework of the replacement process of bone to a bronze and iron ones, well­known in the Early Iron Age. Keywords: arrowheads, armor, military science, settlement, burial, Scythian time. References Abramova M.P. Pogrebeniia skifskogo vremeni Tcentralnogo Predkavkazia. Sovetskaia arkheologiia. 1974, no. 2, pp. 195­212. Afanasev G.E., Runich A.P. Mineralovodskii mogilnik VI­IV vv. do n. e. Izvestiia Iugo-Osetinskogo nauchno-issledovatelskogo instituta Akademii nauk Gruzinskoi SSR. 1976, vol. 20, pp. 23­40. Daragan M.N. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Kyiv, 2011. Dudarev S.L. Vzaimootnosheniia plemen Severnogo Kavkaza s kochevnikami Iugo­Vostochnoi Evropy v predskifskuiu epokhu (IX ­ pervaia polovina VII vv. do n. e.). Armavir, 1999. Erlikh V.R. Severo­Zapadnyi Kavkaz v nachale zheleznogo veka. Moskva, 2007. Griaznov M.P. Arzhan. Tcarskii kurgan ranneskifskogo vremeni. Leningrad, 1980. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 21 Gutcalov S.Iu. Etnokulturnaia spetcifika mogilnika Kyryk­Oba II. Rossiiskaia arkheologiia. 2011, no. 1, pp. 81­96. Iablonskii L.T. Saki Iuzhnogo Priaralia (arkheologiia i antropologiia mogilnikov). Moskva, 1996. Ilinskaia V.A. Ranneskifskie kurgany basseina r. Tiasmin. Kyiv, 1975. Kadybarev M.K. Kurgannye nekropoli verkhovev r. Ilek. Drevnosti Evrazii v skifo-sarmatskoe vremia. Moskva, 1984, pp. 84­93. Khabdulina M.K. Stepnoe Priishime v epokhu rannego zheleza. Almaty, 1994. Kovpanenko G.T., Skoryi S.A. Olshana: pogrebenie predskifskogo vremeni v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Stratum plus. 2003­2004, no. 3, pp. 265­288. Kozenkova V.I. Tipologiia i khronologicheskaia klassifikatciia predmetov kobanskoi kultury. Vostochnyi variant. Svod arkheologicheskikh istochnikov. 1982, vol. V 2­5, pp. 1­85. Kozenkova V.I. Oruzhie, voinskoe i konskoe snariazhenie plemen kobanskoi kultury (sistematizatciia i khronologiia). Zapadnyi variant. Svod arkheologicheskikh istochnikov. 1995, vol. V 2­5, pp. 1­166. Krupnov E.I. Arkheologicheskie raboty v Groznenskoi oblasti v 1946 g. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury. 1948, vol. 20, pp. 67­73. Krupnov E.I. 1954. Prikaspiiskaia arkheologicheskaia ekspeditciia. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury. 1954, vol. 55, pp. 95­105. Limberis N.Iu., Marchenko I.I. Novye protomeotskie kompleksy Zakubania (mogilnik Zheleznodorozhnyi­2). Arkheologicheskie vesti. 2014, vol. 20, pp. 165­181. Makhortykh S.V. Pro kyndzhaly skifskoho typu z prostym antennym navershiam. Arkheolohiia. 1995, no. 4, pp. 104­111. Makhortykh S.V. Kimmeriitcy Severnogo Prichernomoria. Kyiv, 2005. Makhortykh S.V., Fomenko V.A. Razvalskii klad. Drevnosti skifov. Kyiv, 1994, pp. 79­85. Mohylov O.D. Evoliutsiia ornamentu na vudylakh peredskifskoho chasu pivdnia Skhidnoi Yevropy. Arkheolohiia. 2003, no. 4, pp. 32­37. Mohylov O.D. Didenko S.V. Skifskyi kurhan 448 bilia s. Zhurovka ­ pamiatka perekhidnoho chasu v Potiasmynni. Arkheolohiia. 2009, no. 3, pp. 45­55. Petrenko V.G. Krasnoznamenskii mogilnik. Elitnye kurgany skifskoi epokhi na Severnom Kavkaze. Moskva; Berlin; Bordo, 2006. Sharafutdinova E.S. Nakonechniki strel iz poselenii kobiakovskoi kultury epokhi pozdnei bronzy. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR. 1973, vol. 134, pp. 101­105. Shramko B.A. Iz istorii skifskogo vooruzheniia. Vooruzhenie skifov i sarmatov. Kyiv, 1984, pp. 22­39. Skoryi S.A. Kimmeriitcy v Ukrainskoi Lesostepi. Kyiv; Poltava, 1999. Smirnov K.F. Vooruzhenie savromatov. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1961, no. 101, pp. 1­160. Smirnov K.F. Savromaty. Moskva, 1964. Terenozhkin A.I. Predskifskii period na Dneprovskom Pravoberezhe. Kyiv, 1961. Terenozhkin A.I. Kimmeriitcy. Kyiv, 1976. Ünal V. Zwei Graber eurasisher Reiternomaden im nordlishen Zentraianatolien. Beiträge zur Allgemeinen und Vergleichenden Ar- chäologie. 1982, Bd. 4, ss. 65­81. Vasiliev V., Badea A., Man I. Doua noi morminte scitice descoperite la Teius. Sargetia. 1973, no. 10, pp. 27­43. Zhelezchikov B.F., Klepikov V.M., Sergatckov I.V. Drevnosti Lebedevki (VI­II vv. do n. e.). Moskva, 2006.

Similar Items