Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)

Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)

Висвітлено наукову біографію відомого українського вченого-антикознавця Ф.М. Штітельман.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автори: Буйських, С.Б., Чуєва, К.Є.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2014
Назва видання:Археологія
Теми:
Історія науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195562
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман) / С.Б. Буйських, К.Є. Чуєва // Археологія. — 2014. — №. 1. — С. 124-131. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195562
record_format dspace
spelling irk-123456789-1955622023-12-05T17:01:45Z Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман) Буйських, С.Б. Чуєва, К.Є. Історія науки Висвітлено наукову біографію відомого українського вченого-антикознавця Ф.М. Штітельман. В январе 2014 г. исполнилось 100 лет со дня рождения Фани Моисеевны Штительман (1914—1992) — известно­ го украинского ученого, признанного специалиста в области античной археологии, искусствоведа, плодотворно разрабатывавшего в своих трудах актуальные вопросы античного искусства — как Северного Причерноморья, так и Древней Греции и Рима в целом. Данная статья является первой в историографии попыткой составить очерк научной биографии Ф.М. Шти­ тельман и дать объективную оценку ее научного наследия. В статье приведены основные биографические сведе­ ния и рассмотрены два периода научной деятельности Ф.М. Штительман: археологические исследования Ольвии и ее сельскохозяйственной округи в рамках экспедиций Института археологии УССР (1944—1954 гг.), а также изучение и пополнение фонда античного искусства Киевского музея западного и восточного искусства (ныне Национальный музей искусств им. Богдана и Варвары Ханенко) на протяжении 1955—1971 гг. in January 2014, 100 year passed since Fania Moiseyivna shtitelman was born (1914—1992). she was a famous ukrainian scholar, a well­known specialist in Classical archaeology and art who fruitfully developed in her works topical issues of an­ cient Greek art, both of north coast of the Black sea, and of ancient Greece and rome as a whole. The article is the first attempt made in historiography to create an outline of F.M. shtitelman’s scientific biography and to present an objective evaluation of her scientific heritage. it presents the main biographic evidences and discusses two periods in F.M. shtitelman’s scientific activity: archaeological research in Olbia and its rural vicinity within the expedition of the institute of archaeology of the ussr (1944—1954), and also the study and completion of the ancient Greek art col­ lection in the Kyiv Museum of the Western and eastern art (today the Bohdan and varvara Khanenko national Museum of arts) during the period between 1955 and 1971. 2014 Article Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман) / С.Б. Буйських, К.Є. Чуєва // Археологія. — 2014. — №. 1. — С. 124-131. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195562 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія науки
Історія науки
spellingShingle Історія науки
Історія науки
Буйських, С.Б.
Чуєва, К.Є.
Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)
Археологія
description Висвітлено наукову біографію відомого українського вченого-антикознавця Ф.М. Штітельман.
format Article
author Буйських, С.Б.
Чуєва, К.Є.
author_facet Буйських, С.Б.
Чуєва, К.Є.
author_sort Буйських, С.Б.
title Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)
title_short Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)
title_full Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)
title_fullStr Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)
title_full_unstemmed Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман)
title_sort дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження ф.м. штітельман)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2014
topic_facet Історія науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195562
citation_txt Дослідниця античної історії та культури (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман) / С.Б. Буйських, К.Є. Чуєва // Археологія. — 2014. — №. 1. — С. 124-131. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT bujsʹkihsb doslídnicâantičnoíístoríítakulʹturido100ríččâvíddnânarodžennâfmštítelʹman
AT čuêvakê doslídnicâantičnoíístoríítakulʹturido100ríččâvíddnânarodžennâfmštítelʹman
first_indexed 2025-07-16T23:40:03Z
last_indexed 2025-07-16T23:40:03Z
_version_ 1837848807042187264
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 124 Історія науки У перший день нового, 2014­го, року виповни­ лося 100 років від дня народження Фанні Мой­ сеївни Штітельман — визначного фахівця в га­ лузі античної археології, дослідниці Ольвії та її сільської округи, а також відомого мистецтво­ знавця, яка плідно розробляла питання антич­ ного мистецтва Північного Причорномор’я, Давньої Греції та Риму, досліджувала античні колекції українських музеїв. Біографічних даних про Ф.М. Штітельман вкрай мало. Ледь не єдиними згадками про неї були стислі довідкові статті (Мезенцева 1997, с. 102—103; Куріло 2002, с. 243). Немає й пу­ блікацій, присвячених аналізу її наукової та музейної діяльності. Тож ця стаття покликана бодай частково, за першими результатами до­ слідження наукової спадщини Ф.М. Штітель­ ман, заповнити цю прогалину. Нарис ґрунту­ ється на опублікованих і неопублікованих нау­ кових працях дослідниці та матеріалах архівів Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (далі Музей Ханенків) та Ін­ ституту археології НАНУ. Фанні (Фаня) Мойсеївна Штітельман на­ родилася 1 січня 1914 р. у м. Житомир. Після закінчення школи навчалася тут у Коопера­ тивному технікумі за спеціальністю «бухгал­ тер» (1928—1931 рр.), а в 1934—1939 рр. — на історичному факультеті Київського державно­ го університету ім. Т. Шевченка. Здобувши уні­ верситетську освіту та спеціальність «історик», у 1939—1941 рр. працювала науковим співро­ бітником Центрального історичного музею у Києві. Під час війни була в евакуації в м. Чка­ © С.Б. БУЙСьКИХ, К.Є. ЧУЄВА, 2014 лов (Оренбург) і до Києва повернулася в 1944 р. (Особова справа, арк. 1, 2) 1. У повоєнний час Ф.М. Штітельман десять років (1944—1954 рр.) працювала науковим співробітником скіфо­античного відділу Ін­ ституту археології АН УРСР. У 1955 р. пере­ йшла на роботу до Київського музею західно­ го і східного мистецтва — Музею Ханенків, де працювала до 1971 р. включно, не пориваючи наукових зв’язків з Інститутом археології. Працюючи в Інституті, а згодом співпра­ цюючи з ним, Ф.М. Штітельман провадила ак­ тивну експедиційну діяльність, брала участь у роботі різних експедицій, у першу чергу в Оль­ вії (Максимов 1996, с. 56) і на її хорі (Славин 1976, с. 181), а також керувала експедиціями на хорі Ольвії (1938—1940, 1945—1953, 1956— 1959 рр.), очолювала Інгульську та Інгулець­ ку експедиції Інституту археології (1945—1953, 1956 рр.), а згодом брала участь у роботі Ки­ ївської археологічної експедиції (Мезенцева 1997, с. 102). У 1945—1949 рр. дослідниця, разом з чо­ ловіком — Борисом Михайловичем Рабічкі­ ним — здійснила суцільну археологічну розвід­ ку Нижнього Побужжя та зафіксувала 56 по­ селень античної доби (Крыжицкий, Буйских, Отрешко 1990, с. 4), отримала значний но­ вий матеріал, що характеризував різні аспек­ ти історії та культури регіону в античну добу. В 1950­і рр. Ф.М. Штітельман також здійснила 1 Особова справа Фані Мойсеївни Штітельман, що зберігається в архіві відділу кадрів Музею Ханен­ ків, облікових номерів не має. Справа започаткова­ на 1955 р., найпізніші документи — накази — дату­ ються 1969 р. С.Б. Буйських, К.Є. Чуєва ДОСЛІДНИЦЯ АНТИЧНОЇ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ (до 100-річчя від дня народження Ф.М. Штітельман) Висвітлено наукову біографію відомого українського вченого-антикознавця Ф.М. Штітельман. К л ю ч о в і с л о в а: персоналія, Ф.М. Штітельман, Ольвія, антична культура, Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 125 пробні розкопки низки поселень ольвійської сільської округи, зокрема пунктів Аджигол­ Мис, Закисова Балка 1 і 2, Безименна Балка, Чортувате 1, Дідова Хата та ін. (Крыжицкий и др. 1990, с. 27, 53, 54, 60, 87). Із досліджених Ф.М. Штітельман пам’яток найвагоміші результати були отримані на по­ селенні Закисова Балка 1, на південь від Оль­ вії (Крыжицкий и др. 1989, с. 7; Крыжицкий, Буйских, Отрешко 1990, с. 54), де було відкри­ то рештки кварталу сирцево­кам’яних буді­ вель iv—iii ст. до н. е. та виявлено значний і різноманітний масив речових знахідок (Шті­ тельман 1958). За матеріалами цих розкопок і розвідок Ф.М. Штітельман підготувала та за­ хистила 1952 р. в Москві, в Інституті археології АН СРСР, кандидатську дисертацію «Городи­ ща, поселения и могильники Бугского лимана vii—ii вв. до н. э.» (Штительман 1952). Її нау­ ковим керівником був Л.М. Славін. Проблематика наукових досліджень вченої мала два основні напрями: 1) антична археоло­ гія, насамперед, історія та культура Ольвії та її сільської округи; 2) античне мистецтво. З най­ важливіших розробок першого напряму від­ значимо публікацію матеріалів розкопок 1951 та 1952 рр. — залишків металообробної май­ стерні перших століть н. е. на ділянці «Л» рим­ ської цитаделі Ольвії (Штительман 1955); вве­ дення до наукового обігу матеріалів розкопок 1948 та 1949 рр. поселення iv—iii ст. до н. е. Закисова Балка 2 (Штітельман 1958); узагаль­ нювальну статтю, присвячену пам’яткам Ниж­ нього Побужжя vi—ii ст. до н. е. (Штительман 1956); публікації мармурової надгробної сте­ ли i ст. н. е. з Ольвії з зображенням сцени про­ щання (Штітельман 1951) і срібного медаль­ йона ii ст. з Ольвії з рельєфним зображенням Афіни (Штительман 1965). Важливі спостере­ ження щодо розвитку бронзоливарного ремес­ ла в Північному Причорномор’ї містить її стат­ тя про дві ливарні форми зі збірки Київсько­ го історичного музею (Штітельман 1947). Але, безперечно, найвагомішим внеском дослідни­ ці в розробку ольвійської та північнопричор­ номорської античної проблематики загалом є її дисертація (Буйських 1997, с. 18). Як відомо, досить тривалий час Ольвію до­ сліджували саму по собі, без її сільської окру­ ги. Оскільки систематичні розкопки на хорі не провадилися, загальна картина історії Ольвії, зокрема її економічного та культурного жит­ тя, яку намагалися окреслити вчені, була не­ повною, а часом і спотвореною (Крыжицкий и др. 1989, с. 5—6). Лише усвідомивши, як на­ голошував Л.М. Славін, «що без вивчення су- часних Ольвії стародавніх городищ і могільників низових районів Буго-Дніпровського басейну не може бути і мови про повне і всебічне вивчення і правильне розуміння історії і культури Ольвії, археологи практично взялись за розвідкову і роз- копну роботу в Побужжі і Подніпров’ї» (Славін 1943, с. 78). Широке розгортання цих досліджень у по­ воєнний час суттєво поповнило матеріал, що характеризував різні сторони історії та культу­ ри Нижнього Побужжя за античної доби. Пер­ шою працею, в якій було монографічно уза­ гальнено цей принципово новий для Ольвії комплекс археологічних джерел, і стала дисер­ таційна робота Ф.М. Штітельман і пов’язаний з нею цикл статей і публікацій (Штительман 1952; 1953; 1954; 1956). Згідно з концепцією Ф.М. Штітельман, у vii—vi ст. до н. е. греки заснували свої тор­ говельні факторії в кількох пунктах узбереж­ жя Бузького лиману в місцевих поселеннях або поблизу них. Найбільшим із них була Оль­ вія, яка незабаром після заснування на по­ чатку vi ст. до н. е. стала найзначнішим еко­ номічним, політичним і культурним центром Північно­За хідного Причорномор’я. Сільських поселень пізньо архаїчного — ранньокласично­ го часу нав коло Ольвії було небагато. Кількість їх суттєво зросла на початку iv ст., а в iv—ii ст. до н. е. фіксується суцільна заселеність узбе­ режжя Бузького лиману. Більша частина посе­ лень припинила існування в ii ст. до н. е., а дея­ кі функціонували і в перші сторіччя н. е. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 126 На наш погляд (Буйських 2007, с. 68), од­ ним із найвагоміших висновків дисертації Ф.М. Штітельман була теза, що найближчі до Ольвії поселення становили її сільськогоспо­ дарську округу, а заразом — одне ціле з нею в економічному та політичному аспектах (Шти­ тельман 1953, с. 47; 1954, с. 105; 1956, с. 271; 1958, с. 141). Виникнення хори Ольвійської держави дослідниця відносила до пізньокла­ сичного — ранньоелліністичного часу. Щодо причин появи спеціальної аграрної території поліса вона зазначала: «Щоб налагодити безпе- ребійне постачання населення міста, що розрос- талося, продуктами, в першу чергу хлібом, і не залежати від примх ринку, Ольвія в IV—III ст. до н. е., подібно до Херсонеса, Танаїса та інших античних центрів, повинна була потурбувати- ся про створення навколо міста своєї сільсько- господарської округи» (Штительман 1952, с. 18). До неї, на думку дослідниці, входили такі відо­ мі нижньобузькі поселення як Широка Балка, Закисова Балка, Волоська коса, біля с. При­ бузьке (Чортувате), с. Кателине та ін. Населення сільської округи, за Ф.М. Шті­ тельман, становили переважно «калліпіди — елліно­скіфи — мікселліни» (Штительман 1952, с. 21; 1954, с. 10). Характерною особли­ вістю культури й побуту населення Нижнього Побужжя за античної доби вона вважала по­ єднання місцевих традицій і тих, що привнес­ ли в регіон грецькі колоністи (Штительман 1956, с. 263), тобто злиття двох елементів — грецького та скіфського (Штительман 1952, с. 21; 1956, с. 271). Але кожній науці, зокрема й археології, притаманний невпинний поступ, і з накопи­ ченням нових матеріалів і методик відмира­ ють старі уявлення та постулати — одні пов­ ністю, інші частково. Тож і в цьому разі не всі ідеї, які понад 60 років тому висловила в дисертації Ф.М. Штітельман, витримали пе­ ревірку часом. У першу чергу, це стосуєть­ ся етнокультурної характеристики населення сільської округи Ольвії, невиправдано пере­ більшеної в бік так зв. «місцевої» варварської складової, що загалом було прикметно працям 50­х рр. зі скіфо­античної археології Північно­ го Причорномор’я. Та це не применшує зага­ лом значення роботи Ф.М. Штітельман. Вона стала неоціненним доробком у вирішенні проб­ леми ідентифікації хори Ольвійського поліса та стала потужним імпульсом для розгортання планомірних і багаторічних досліджень антич­ них пам’яток Нижнього Побужжя (Буйських 2007, c. 74). Це була перша в нашій науці пра­ ця з­поміж усіх основних центрів Північного Причорномор’я, присвячена комплексному вивченню аграрної території грецького поліса, виконана за матеріалами ольвійського регіону. Вона не втратила актуальності й досі та посідає чільне місце в золотому фонді ольвійської іс­ торіографії. Переходячи до другого напряму наукової роботи Ф.М. Штітельман — мистецтвознавчих досліджень, наголосимо, що вони також тісно були пов’язані з археологічними, насамперед північнопричорноморськими, матеріалами, зо­ кре ма, з колекцій провідних музеїв України. У жовтні 1955 р. Фаня Мойсеївна Штітель­ ман стала співробітницею Київського музею західного та східного мистецтва, з яким були пов’язані наступні 16 років її життя. За мате­ ріалами особової справи, тут вона обіймала такі посади: наукового співробітника (кінець 1955 — початок 1956 рр.), вченого секретаря Музею (1956—1958 рр.), завідувача відділу ан­ тичного мистецтва (1958—1962 рр.), науково­ го (1963—1965 рр.) та надалі старшого науко­ вого співробітника — вірогідно, до звільнення в 1971 р. 2 У Музеї Ханенків зберігаються три групи документів, що стосуються життя та нау­ кової роботи Ф.М. Штітельман: — особова справа з фотографією та автобіо­ графією (в архіві відділу кадрів); — атрибуційні повідомлення, рукописи пу­ блікацій, наукове листування (в науковому ар­ хіві Музею Ханенків); — чернетки документів, нотатки, приватні листи, окремі відтиски деяких публікацій тощо (в робочому архіві античного фонду). Наукове опрацювання та укладання опи­ су останньої групи документів, що з невідомих причин багато років не були внесені до «офі­ ційного» наукового архіву Музею, ще триває. Згодом планується виділити їх в окремий осо­ бовий фонд Ф.М. Штітельман — корпус мате­ ріалів і публікацій, пов’язаний з її життям і ді­ яльністю. В бібліотеці та архіві Музею Ханен­ ків також зберігаються примірники публікацій дослідниці, що стосуються музейної колекції. Матеріали наукового архіву Музею Ханен­ ків дозволяють стверджувати, що внесок до­ слідниці у поповнення та вивчення античної колекції був надзвичайно вагомим. Фаня Мой­ сеївна, вочевидь, одразу визначилася з напря­ мом роботи, оскільки наприкінці 1955 р. роз­ почала роботу над каталогізацією античного 2 Особова справа Ф.М. Штітельман, арк. 1, Доповнен­ ня до Особового аркушу відділу кадрів. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 127 зібрання. Зауважимо, що ні до Ф.М. Шті тель­ ман, ні кілька десятиліть по тому (до 2006 р.) відділу античного мистецтва в Музеї не було, а до початку 1950­х рр. колекція загалом не була виділена в окремий фонд. Упродовж 1955— 1963 рр. Ф.М. Штітельман уклала перший і до­ нині єдиний каталог творів античного мистец­ тва (НА ММХ, Оп. 2, од. зб. 455, спр. 22), до якого увійшла більшість пам’яток античного фонду за винятком підробок. На жаль, каталог не був надрукований. Укладання каталогу, як і всі дослідження музейного зібрання Фанею Мойсеївною, су­ проводжувалися систематизацією та поповне­ нням колекції, активними пошуками в галузі історії формування та вивчення колекції, а та­ кож уточненням атрибуції творів. Уже в люто­ му 1956 р. Ф.М. Штітельман зробила перший огляд античного фонду Музею на конферен­ ції в Інституті археології УРСР. Неопублікова­ ні тези доповіді збереглися в науковому архіві Музею Ханенків (Оп. 2, од. зб. 153, спр. 26), а узагальнений стислий нарис історії формуван­ ня й вивчення колекції вийшов лише в 1972 р. (Штительман 1972; див.: Чуєва 2009, с. 95, 98, прим. 2). Появі цього нарису передувало з’ясування провенансу творів, відомості про походження яких були втрачені під час війни. Серед них — срібний медальйон із зображен­ ням Афіни з Ольвії (Штительман 1965), опи­ саний Е. фон Штерном (Штерн 1907), тера­ котова протома Деметри (Штительман 1970), червонофігурний кратер з розписом Київсько­ го майстра (зі сценою танку пірріхи) та брон­ зова ойнохойя, знайдені в кургані між селами Пищальники та Лазурці на Канівщині (Шти­ тельман 1971) та ін. Ф.М. Штітельман зібрала інформацію про походження цих витворів, ар­ гументувала нову атрибуцію та навела відому їй бібліографію. Ці відомості досі затребувані в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вче­ них (Фіалко 2001; Чуєва­Гаскевич 2002 та ін.). Вона також ідентифікувала низку експонатів, зокрема скляних посудин, з колекції Ханен­ ків — за старими обліковими номерами, нега­ тивами та публікаціями в дореволюційних ви­ даннях. З­поміж них згадаємо два етруські те­ ракотові поліхромні антефікси iv ст. до н. е., придбані Ханенками з відомої колеції маркіза де Кампана. Фрагменти їх із фондів Київсько­ го історичного музею (КІМ) 3 були передані до нинішнього Музею Ханенків у 1956 р. разом з 3 Нині Національний музей історії України. іншими предметами античної археології 4. Зго­ дом на прохання Ф.М. Штітельман співробіт­ ники КІМ знайшли ще кілька уламків анте­ фіксів, завдяки чому їх вдалося реставрувати (Штительман 1968, с. 94, прим. 5). Ф.М. Штітельман доклала значних зусиль до формування античної колекції Музею. Крім згаданої передачі витворів з КІМ, в якій вона брала безпосередню участь, наприкінці 1950­х — на початку 1960­х рр. завдяки особис­ тим контактам Фані Мойсеївни на постійне зберігання до Музею надійшла низка предме­ тів античної археології та мистецтва — знахідки з розкопок і випадкові з Ольвії, Березані та ін. Як свідчать збережені в науковому архіві Му­ зею Ханенків листи та витримки з листів, саме в ці роки вона активно листувалася з колега­ ми з Миколаєва та Ольвії щодо передачі зна­ хідок до Музею. Особливо цікаві кілька листів від завідувача археологічного відділу Микола­ ївського історико­краєзнавчого музею Фео­ досія Тимофійовича Камінського (1888—1978) (Николаевцы 1999, с. 157), з родиною якого, зважаючи на сердечний і шанобливий тон лис­ тів, Ф.М. Штітельман була в дуже приязних стосунках. Сам Ф.Т. Камінський передав до Музею Ханенків 11 предметів — червоногли­ няну амфору 5 в 1957 р. та ще 10 од. у 1960 р. — переважно дрібний керамічний посуд (сітчасті лекіфи та ін.) і фрагменти кераміки — випад­ кові знахідки з Ольвії, віднайдені свого часу в миколаївських колекціонерів (Г.П. Цвєтаєва) та мешканців с. Парутине 6. Супровідні листи від 8 та 24 квітня 1960 р. заслуговують на окре­ му публікацію, оскільки містять цікаві спога­ ди Ф.Т. Камінського про власників та історію деяких предметів, знайдених в Ольвії. З метою заповнення тематичних і хронологічних лакун у колекції Ф.М. Штітельман вела переговори й з профільними установами, про що свідчать окремі листи. У підсумку до Музею надійшли: — 4 предмети з Миколаївського обласно­ го краєзнавчого музею — червонолакова кера­ 4 За актом від 12.06.1956 р. з КІМ до Музею Ханенків було передано близько сотні предметів, деякі з при­ міткою — «Зі збірки Ханенка» (зокрема, три кіпр­ ські посудинки кінця ІІ та початку І тис. до н. е.); антефікси в тогочасних документах були названі акротеріями, один навіть не мав облікового номе­ ра (НА Музею Ханенків, оп. 7, од. зб. 103, справа 2, арк. 6—14). 5 Акт № 12 від 01.09.1957 р. (там само, Оп. 7, од. зб. 109, справа 2, арк. 66). 6 Акт № 2 від 10.04.1960 р. (НА Музею Ханенків, Оп. 7, од. зб. 147, справа 2(1), 19, арк. 4). ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 128 міка з розкопок С. Семенова­Зусера в Ольвії 1920 р. 7 (1957 р.); — 6 монет (4 дельфіни, борисфен та ольвій­ ський асс) з Ольвійського заповідника, випад­ кові знахідки 8 (1957 р.); — 24 предмети (гіпсові наліпи на саркофаги, чорнолакова кераміка та ін.) з Керченського історико­культурного заповідника (1958 р.) 9; — у 1963 р. 5 предметів (східногрецька ке­ раміка, зокрема фрагмент блюда з профіль­ ними зображеннями голів чоловіків і гусок) з розкопок Березані 1960 р. 10 (Лапин 1961, с. 47—48). Низка предметів також була подарована му­ зею або придбана в приватних осіб. Серед них варто згадати три срібні римські монети, по­ даровані видатним українським археологом М.Ю. Брайчевським у 1957 р. 11 (Чуєва­Гаске­ вич 2002, с. 34). Загалом, за той час, поки Ф.М. Штітельман опікувалася античною колекцією, вона зросла на понад 200 од. зберігання, фактично вдвічі, оскільки до фонду АТК нині входить близько 400 од. зберігання. До музею повернулися дея­ кі твори з колекції Богдана та Варвари Ханен­ ків, та й серед решти надходжень було чимало цікавих пам’яток. Нарешті, під час упорядкування фонду до­ слідниця несподівано виявила відому епігра­ фічну пам’ятку доби Київської Русі — фраг­ мент корчаги межі Х—ХІ ст. з написом «Благо- датнейша полна корчага сия», знайденої в Києві в 1915 р. Як зазначено в довоєнній інвентарній книзі Му зею, «верх античного посуду з грецьким написом» (старий інв. № 5111) походить зі збір­ ки Ханенків. Фото корчаги та напис неоднора­ зово публікували, проте сама пам’ятка вважа­ лася втраченою (Рыбаков 1948; Высоцкий 1985, с. 104—105 та ін.). Ф.М. Штітельман підготува­ ла від по відне атрибутивне повідомлення 12, і в 7 Акт № 2 від 08.01.1957 р. (там само, Оп. 7, од. зб. 109, справа 2, арк. 3). 8 Акт № 9 від 19.06.1957 р. (там само, Оп. 7, од. зб. 109, справа 2, арк. 18). 9 Акти № 1/58 від 02.08.1958 р. та № 2/58 від 02.08.1958 р. (там само, Оп. 7, од. зб. 118, справа 2, арк. 12—15). 10 Акт № 6 від 28.11.1963 р. (там само, Оп. 7, од. зб. 181, справа 2, арк. 21, 22). 11 Акт № 11 від 24.06.1957 р. (там само, Оп. 7, од. зб. 109, справа 2, арк. 65). 12 Штительман Ф.М. Обломок верхней части ребер­ чатой амфоры с углубленной надписью из Киевско­ го музея западного и восточного искусства. Атри­ бутивное сообщение (Оп. 2, од. зб. 175, справа 26, арк. 128—130). 1957 р. «уламок корчаги» було передано до КІМ, де він зберігається й нині 13. Атрибутивні повідомлення про окремі па ­ м’ятки та групи предметів стали важливим до­ робком Ф.М. Штітельман. Деякі з них стали підставою для переведення окремих експона­ тів до інших фондів або музеїв (як пам’ятки середньовічного східного скла або згаданий фрагмент корчаги). У науковому архіві Музею Ханенків зберігається низка атрибутивних по­ відомлень Ф.М. Штітельман. За 1958 р. — це фрагмент скляної посудини з арабським на­ писом; італійсько­коринфська ольпа; згадані етруські антефікси з колекції Ханенків, кра­ тер Київського майстра та бронзова ойнохойя (v ст. до н. е.), медальйон із зображенням Афі­ ни (ІІ ст.) 14; за 1960—1962 рр. — римські брон­ зові статуетки ларів і Фортуни; бронзова стату­ етка жінки — підробка під античність; півден­ ноіталійські червонофігурні вази iv ст. до н. е.; етруський рельєф із зображенням сцени опла­ кування; коринфська кераміка vi ст. до н. е. та відомий «Ханенківський аск» із зображенням комастів 15; за 1965 р. — мармурова архаїстична жіноча голова 16; за 1966 р. — теракотова про­ тома Деметри або Персефони 17 v ст. до н. е. (Штительман 1970) і повідомлення, присвя­ чене підробкам в античній колекції. Консуль­ туючись з фахівцями, Ф.М. Штітельман упер­ ше виділила групу сумнівних предметів (усьо­ го 11). Деякі з цих творів, зокрема з колекції Ханенків, як слушно зауважила дослідниця, тривалий час «считались даже украшением ан- тичной коллекции», проте їхні стилістичні або технологічні ознаки вказують на пізнє поход­ ження 18. 1969 р. були атрибутовані теракотові статуї «орант» (плакальниць) з Канози ІІІ ст. до н. е. (Чуєва 2006, с. 59) і візантійська бронзо­ ва фібула viii—iX ст. зі щитком у вигляді пави­ ча з колекції Богдана та Варвари Ханенків 19. Згодом кілька атрибутивних повідомлень Ф.М. Штітельман доопрацювала та видала у вигляді статей (Штітельман 1965; 1968; 1970; 1971), але в деяких випадках уточнені атри­ 13 Акт № 2 від 10.09.1957 р. (НА Музею Ханенків, Оп. 7, од. зб. 112, справа 6). 14 Там само, Оп. 2, од. зб. 203, справа 26; Оп. 2, од. зб. 261, справа 26. 15 Там само, Оп. 2, од. зб. 250, справа 26. 16 Там само, Оп. 2, од. зб. 280, справа 26, арк. 46—50. 17 Там само, Оп. 2, од. зб. 293, справа 26, арк. 16—23. 18 НА Музею Ханенків, Оп. 2, од. зб. 293, справа 26, арк. 59—77. 19 Там само, Оп. 2­Н, од. зб. 320, справа Н­26, арк. 38—41. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 129 буції з невідомих причин навіть не були вне­ сені до чинної облікової документації музею. Запропонована атрибуція фібули зі щитком у вигляді павича та інші атрибуції Фані Мойсе­ ївни, що ґрунтуються на літературі 1960­х рр., нині потребують перевірки, проте важливим, безперечно, лишається сам факт повернення з небуття предметів з колекції Богдана та Варва­ ри Ханенків і започаткування ґрунтовного все­ бічного вивчення зібрання, що супроводжува­ лося стилістичним і техніко­технологічним аналізом, а також консультаціями відомих фа­ хівців — радянських і зарубіжних: А.О. Білець­ кого, В.Д. Блаватського, В.Ф. Гайдукевича, А.А. Передольської, Н.З. Куніної, Г.І. Соколо­ ва, В.О. Анохіна, П. Девамбеза (Лувр) та ін. Обсяг цієї публікації не дозволяє детально описати всі види музейної роботи, в яких бра­ ла участь Фаня Мойсеївна. Загалом зауважи­ мо, що, зважаючи на архівні документи, вона приділяла значну увагу побудові якісно нової експозиції античного розділу, проводила екс­ курсії, готувала рецензії на статті та ін. Але до­ кументи особової справи свідчать, що напри­ кінці 1960­х рр. обстановка в Музеї стала для неї критичною, і в 1971 р. Фанні Мойсеївна змушена була звільнитися. Завершуючи цей нарис, слід обов’язково згадати дві найвідоміші монографічні пра­ ці Ф.М. Штітельман — «Антична скульпту­ ра» (Штітельман 1968) і «Античне мистецтво» (Штітельман 1977). У першій надано стислий, але дуже насиче­ ний і ємкий аналітичний нарис виникнення та основних етапів розвитку пластичного мистец­ тва Стародавньої Греції та Риму від епохи ар­ хаїки (vii—vi ст. до н. е.) до пізньоантичного часу (v ст. н. е.) включно. Є в книжці й розділ, присвячений скульптурі античних держав Пів­ нічного Причорномор’я — Ольвії, Херсонеса та Боспору (Штітельман 1968, с. 58—65). Ці­ каво, що серед мистецького матеріалу, вико­ ристаного Ф.М. Штітельман для дослідження, більше половини займають не всесвітньові­ домі скульптурні шедеври з Британського му­ зею, Лувру чи музеїв Рима й Афін, більшість з яких радянським дослідникам була відома лише за фотографіями, а предмети мистецтва з музеїв Москви, Ленінграда, Керчі, Севасто­ поля та Києва, більшість з яких була виявле­ на розкопками античних пам’яток Північного Причорномор’я. Видання 1977 р. — це перший альбом із серії «Світове мистецтво в музеях України», присвя­ чений античному мистецтву. Він добре відомий в Україні та СНД, а також у європейському та американському антикознавстві. Багато років працюючи над ним, Ф.М. Штітельман зібра­ ла в альбомі найбільш вишукані та цікаві тво­ ри античного мистецтва — кам’яну скульптуру, теракоти, кераміку, вироби з бронзи, скла, до­ рогоцінних металів та ін. з музейних колекцій Києва, Одеси, Херсона, Сімферополя, Севас­ тополя, Ялти, Феодосії, Керчі. Як і в поперед­ ній книжці, багато предметів, представлених в альбомі, походять з розкопок античних цен­ трів Української Надчорноморщини. Альбом містить три нариси — «Мистецтво Стародавньої Греції», «Мистецтво Стародав­ нього Риму» та «Мистецтво античних міст Пів­ нічного Причорномор’я», послідовно пода­ ні трьома мовами — українською, російською та англійською — та супроводжується вичерп­ ним науковим каталогом включених до ньо­ го предметів мистецтва. Книжка й досі лиша­ ється єдиною 20 та, наголосимо, дуже вдалою спробою дати більш­менш повне уявлення про кращі пам’ятки мистецтва античної доби, що зберігаються в музеях України. Фаня Мойсеївна Штітельман багато зро­ била, але могла б зробити набагато більше. За спогадами колег, вона обстоювала незалежну позицію та думку, тож не могла цілком реалізу­ вати себе ні як повноцінний історик­археолог, ні як мистецтвознавець. Їй навіть не дали змо­ ги видати за матеріалами дисертації моногра­ фію з чудовими кольоровими таблицями ке­ раміки з її розкопок античних поселень Ниж­ нього Побужжя. Та й те, що вона лишила після себе в науці, — справжній пам’ятник праце­ любству, високій культурі, сумлінню та вірнос­ ті своїй професії. В останні роки життя Фаня Мойсеївна за­ знала тяжкої втрати — раптово помер її єдиний син Семен. Вона пішла з життя тихо 1992 р. і лишилася в пам’яті колег і близьких як дуже симпатична й світла особистість. Насамкінець хочемо навести декілька ряд­ ків з її монографії «Антична скульптура», аби читач міг хоч трохи доторкнутися до творчос­ ті цієї непересічної особистості — дослідни­ ці за переконанням і фахом, і закоханого в ан­ тичність романтика — в душі. Отже: «Не було в Греції, мабуть, жодної гірської вершини, зій- 20 Видання подібного альбому нині дуже актуально, бо за майже сорок років, що минули після виходу книж­ ки Ф.М. Штітельман, завдяки розкопкам, музей­ ні зібрання України поповнилися багатьма новими цінними знахідками предметів античного мистец­ тва, які широкому загалу майже невідомі. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 130 шовши на яку, не побачив би, бодай на самісінь- кому обрії, блискотливої морської далини. Прозо- ра синява вода з усіх боків омивала країну, глибо- ко врізаючись у суходіл. Море, скрізь море. І гори. Вони або виступають просто з води, позбавля- ючи узбережжя зручних стоянок для кораблів, або, мов обернуті на схід підкови, простягають- ся крізь острови Егейського моря аж до Малої Азії, утворюючи смугу чудових гаваней. Напро- чуд гарні гори навесні, коли на їхніх схилах роз- квітають сніжно-білі гіацинти й червоні ане- мони, золотаві нарциси й лілові фіалки. А над усім цим небо — бездонне, безхмарне, палюче…» (Штітельман 1968, с. 3). Буйських С.Б. Л.М. Славін і дослідження хори Ольвійської держави // Археологія. — 1997. — № 4. — С. 15—23. Буйських С.Б. Хора Ольвійського поліса (до історії наукової розробки проблеми) // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 66—77. Высоцкий С.А. Киевские граффити Xi—Xvii вв. — К., 1985. Крыжицкий С.Д., Бураков А.В., Буйских С.Б., Отрешко В.М. Сельская округа Ольвии. — К., 1989. Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Отрешко В.М. Античные поселения Нижнего Побужья (археологическая карта). — К., 1990. Куріло О.Ю. Нариси розвитку археології у музеях України. — К., 2002. Лапин В.В. Раскопки поселения на острове Березань 1960 г. // КСИА АН УССР. — 1961. — 11. — С. 43—52. Максимов Е.В. Л.М. Славин в послевоенные годы (1945—1955) // Мир Ольвии. К 90­летию проф. Л.М. Слави­ на. — К., 1996. — С. 54—58. Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопедичний словник­довідник. — Чернігів, 1997. Николаевцы. 1789—1999 гг. Энциклопедический словарь. — Николаев, 1999. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. — М.; Л. — 1948. Славін Л.М. Основні підсумки вивчення Ольвії за радянський період // Наук. зап. Ін­ту історії і археології АН УРСР. — Уфа, 1943. — 1. — С. 67—99. Славин Л.М. Некоторые итоги изучения ольвийской хоры // ХКААМ. — М., 1976. — С. 180—186. Фіалко О.Є. Червонофігурні кратери із скіфських пам’яток. // Археологія. — 2001. — № 1. — С. 80—89. Чуєва-Гаскевич К. Історія формування античної колекції київського Музею мистецтв ім. Ханенків // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. — 2002. — 3. — С. 33—34. Чуева Е.Е. Терракотовые статуи плакальщиц из собрания Музея искусств имени Богдана и Варвары Ханен­ ко // Религиозное мировоззрение в древних и современных обществах: праздники и будни. viii Междунар. крымская конф. по религиоведению. Тез. докл. и сообщ. — Севастополь. — 2006. — С. 59—60. Чуєва К. Античні пам’ятки // Пам’ятки України. — 2009. — № 3. — С. 94—99. Штерн Э. Медальон с изображением Афины из Ольвии. Из коллекции И.Л. Конельского. — Одесса, 1907. Штітельман Ф.М. Дві ливарні форми для бронзових наконечників стріл із збірки Київського історичного му­ зею // Археологія. — 1947. — І. — С. 161—164. Штітельман Ф.М. Мармурова надмогильна стела з Ольвії (розкопки 1946 р.) // Археологія. — 1951. — V. — С. 226—232. Штительман Ф.М. Городища, поселения и могильники Бугского лимана vii—ii вв. до н. э. Автореф. дисс. … канд. истор. наук. — М., 1952. Штительман Ф.М. Поселения скифского времени на побережье Бугского лимана // КСИА АН УССР. — 1953. — 2. — С. 46—47. Штительман Ф.М. Городища, поселения и могильники Бугского лимана vii—ii вв. до н. э. // КСИА АН УССР. — 1954. — 3. — С. 102—105. Штительман Ф.М. Раскопки мастерской по обработке металла в Ольвии // КСИА АН УССР. — 1955. — 4. — С. 62—63. Штительман Ф.М. Поселения античного периода на побережье Бугского лимана // МИА. — 1956. — 50. — С. 255—272. Штітельман Ф.М. Поселення біля Закисової Балки (Розкопки 1948—1949 рр.) // АП. — 1958. — VII. — С. 131— 142. Штительман Ф.М. Медальон с изображением Афины из Ольвии // СА. — 1965. — № 4. — С. 223—227. Штітельман Ф.М. Антична скульптура. — К., 1968. Штительман Ф.М. Протома Деметры из Киевского музея западного и восточного искусства // СА. — 1970. — № 4. — С. 203—206. Штительман Ф.М. Античные сосуды, найденные в кургане скифского времени вблизи Киева // КИАМ. — Л., 1971. — С. 39—44. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 131 Штительман Ф.М. Античное собрание Киевского музея западного и восточного искусства // Xv наук. конф. ІА АН УРСР. Тези доп. — Одеса, 1972. — С. 273—277. Штітельман Ф.М. Античне мистецтво. — К., 1977 (Серія «Світове мистецтво в музеях України». — Т. І). Надійшла 28.02.2013 С.Б. Буйских, К.Е. Чуева ИССЛЕДОВАТЕЛьНИЦА АНТИЧНОЙ ИСТОРИИ И КУЛьТУРЫ (к 100­летию со дня рождения Ф.М. Штительман) В январе 2014 г. исполнилось 100 лет со дня рождения Фани Моисеевны Штительман (1914—1992) — известно­ го украинского ученого, признанного специалиста в области античной археологии, искусствоведа, плодотворно разрабатывавшего в своих трудах актуальные вопросы античного искусства — как Северного Причерноморья, так и Древней Греции и Рима в целом. Данная статья является первой в историографии попыткой составить очерк научной биографии Ф.М. Шти­ тельман и дать объективную оценку ее научного наследия. В статье приведены основные биографические сведе­ ния и рассмотрены два периода научной деятельности Ф.М. Штительман: археологические исследования Ольвии и ее сельскохозяйственной округи в рамках экспедиций Института археологии УССР (1944—1954 гг.), а также изучение и пополнение фонда античного искусства Киевского музея западного и восточного искусства (ныне Национальный музей искусств им. Богдана и Варвары Ханенко) на протяжении 1955—1971 гг. S.B. Buiskykh, K.Ye. Chuieva researCher OF anCienT GreeK hisTOry anD CuLTure (to the 100th anniversary of F.M. shtitelman) in January 2014, 100 year passed since Fania Moiseyivna shtitelman was born (1914—1992). she was a famous ukrainian scholar, a well­known specialist in Classical archaeology and art who fruitfully developed in her works topical issues of an­ cient Greek art, both of north coast of the Black sea, and of ancient Greece and rome as a whole. The article is the first attempt made in historiography to create an outline of F.M. shtitelman’s scientific biography and to present an objective evaluation of her scientific heritage. it presents the main biographic evidences and discusses two periods in F.M. shtitelman’s scientific activity: archaeological research in Olbia and its rural vicinity within the expedition of the institute of archaeology of the ussr (1944—1954), and also the study and completion of the ancient Greek art col­ lection in the Kyiv Museum of the Western and eastern art (today the Bohdan and varvara Khanenko national Museum of arts) during the period between 1955 and 1971.

Схожі ресурси