Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час
На розлогому історично-археологічному тлі розглядається значення солі для давніх суспільств. Наголошується інтерес номадів до місць видобутку солі та особливо її транспортування. На підставі знахідок архаїчних кинджалів, вістер стріл та інших речей, а також слідів давніх доріг робиться висновок про...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195711 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час / Ю.В. Болтрик // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 63-80. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195711 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Болтрик, Ю.В. Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час Археологія |
| description |
На розлогому історично-археологічному тлі розглядається значення солі для давніх суспільств. Наголошується інтерес номадів до місць видобутку солі та особливо її транспортування. На підставі знахідок архаїчних кинджалів, вістер стріл та інших речей, а також слідів давніх доріг робиться висновок про контроль скіфів над приморськими місцями видобутку солі та торгівельними шляхами. |
| format |
Article |
| author |
Болтрик, Ю.В. |
| author_facet |
Болтрик, Ю.В. |
| author_sort |
Болтрик, Ю.В. |
| title |
Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час |
| title_short |
Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час |
| title_full |
Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час |
| title_fullStr |
Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час |
| title_full_unstemmed |
Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час |
| title_sort |
соляні промисли північного причорномор'я в скіфський час |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195711 |
| citation_txt |
Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час / Ю.В. Болтрик // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 63-80. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT boltrikûv solânípromislipívníčnogopričornomorâvskífsʹkijčas |
| first_indexed |
2024-03-31T09:17:01Z |
| last_indexed |
2024-03-31T09:17:01Z |
| _version_ |
1796158083408330752 |
| spelling |
irk-123456789-1957112023-12-06T19:17:36Z Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час Болтрик, Ю.В. Статті На розлогому історично-археологічному тлі розглядається значення солі для давніх суспільств. Наголошується інтерес номадів до місць видобутку солі та особливо її транспортування. На підставі знахідок архаїчних кинджалів, вістер стріл та інших речей, а також слідів давніх доріг робиться висновок про контроль скіфів над приморськими місцями видобутку солі та торгівельними шляхами. Не вызывает сомнений то колосальное значение, которое играла соль в древнем мире. Ее ценность определялась не только важностью этого продукта для человека (особенно с внедрением производящего хазяйства и изобре тением посуды), а так же для некоторых технологий (например, обработки шкур), но и тем, что в природе соль имеется не везде. Это ставило в неравные условия общества, обитавшие в районах добычи соли, и отдаленные от таких мест, которые могли получить ее путем обмена/торговли. Можно полагать, что, чем большим было расстояние доставки соли и чем трудне был тот путь, тем дороже она была. Ведь транспортировка соли провоцировала стремление контролировать такие пути, иметь с этого доход, что еще удорожало этот продукт. Но соль — продукт солнца и воды — водой и смывается. Иными словами, археологически зафиксировать до бычу и движение соли прямо невозможно. Это особенно касается Северного Причерноморья, где источником соли были отложения (выпадение, или кристаллизация) в закрытых мелких водоемах по северному побережью Понта. Поэтому здесь можно оперировать только косвенными данными. Для скифского времени такими даннями могут быть: 1) наличие по берегам Черного моря, включая лиманы рек, потенциальных мест добычи соли; 2) следы древних коммуникаций, обозначенные цепочками курганов, ко торые на позднейших картах совпадаю с направлением дорог; 3) так наз. случайные находки, особенно предметов вооружения, которые могут отражать контроль за местами добычи и путями транспортировки соли в отдаленные регионы, в данном случае — лесостепные; 4) топонимика и 5) писменные источники античного и средневекового времени. Анализ таких косвенных данных, а также некоторых других позволяет предположить, что скифы стремились контролировать не только источники добычи соли, но и особенно ее транспортировку, что было в их интересах не только с точки зрения получения доходов (взымания «таможенных сборов»), но и было под силу, а также стиму лировалось другими интересами. Имеется в виду постоянная потребность скифов в коже, которой в сыром виде было у них предостаточно, но не было условий для ее обработки в условиях кочевого быта. The colossal meaning which salt played in the ancient world is beyond question. its value was determined not only by the importance of this product for humans (especially when the reproducing husbandry was implemented and wares invented), as well as for some technologies (for instance, leather processing), but also by the fact that salt in nature can not be found everywhere. this fact placed in incomparable conditions the communities habituating in the saltmining areas and those in distance from such areas and able to obtain it only by the change/trade. it can be presumed that the larger was the distance of salt delivery and the more complicated was that route, the more expensive was salt. salt transportation provoked the aspiration for control over such routs and for having income from that, which made salt even more expensive. Nevertheless, salt as a product of sun and water is also washed away by the water. in other words, it is not possible to di rectly archaeologically record the saltmining and movement. it especially concerns the Black sea north area where sources of salt were not the deposits and correspondingly it was not extracted from mines, but sediments (fallout, or crystallization) in closed shadow reservoirs along the north coast of the Black sea. thus, only indirect data can be operated with here. such data for the scythian period can be the following: 1) potential places of saltworks availability on the coast of the Black sea; 2) traces of ancient communications marked by the chains of barrows, which agree with the route directions on the latest maps; 3) socalled accidental finds especially of arms which can reflect the control over the places of mining and routs of transporting salt into remote regions, particularly, into the foreststeppe ones; 4) toponymy, and 5) written sources of classical and Mediaeval periods. analysis of the listed, as well as other indirect data allows the author to presume that the scythians aimed at controlling not only saltmining sources, but especially its transporting, which was not only advantageous in sense of earning income («customs duties» withdrawing), but was feasible for them and also was stimulated by other interests. the latter means that the scythians felt a permanent need in leather; they had plenty of raw leather, but they did not have conditions for its processing in situation of nomadic everyday life. 2014 Article Соляні промисли Північного Причорномор'я в скіфський час / Ю.В. Болтрик // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 63-80. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195711 uk Археологія Інститут археології НАН України |