У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова

У статті розглядається життєвий шлях і наукова спадщина відомого українського археолога, дослідника проблем походження слов’ян і давньої історії України Євгена Володимировича Максимова. Провідне місце у його науковому доробку посідають дослідження зарубинецької культури — проблема формування кул...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Абашина, Н.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2021
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/196024
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова / Н. С. Абашина // Археологія. — 2021. — №. 2. — С. 5–14. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-196024
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статтi
Статтi
spellingShingle Статтi
Статтi
Абашина, Н.С.
У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова
Археологія
description У статті розглядається життєвий шлях і наукова спадщина відомого українського археолога, дослідника проблем походження слов’ян і давньої історії України Євгена Володимировича Максимова. Провідне місце у його науковому доробку посідають дослідження зарубинецької культури — проблема формування культури, її хронологія, історична доля.
format Article
author Абашина, Н.С.
author_facet Абашина, Н.С.
author_sort Абашина, Н.С.
title У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова
title_short У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова
title_full У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова
title_fullStr У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова
title_full_unstemmed У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова
title_sort у пошуках витокiв слов’ян. до 100-рiччя вiд дня народження є. в. максимова
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2021
topic_facet Статтi
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/196024
citation_txt У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова / Н. С. Абашина // Археологія. — 2021. — №. 2. — С. 5–14. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT abašinans upošukahvitokivslovândo100riččâviddnânarodžennâêvmaksimova
first_indexed 2024-03-31T09:18:23Z
last_indexed 2024-03-31T09:18:23Z
_version_ 1796158116549623808
spelling irk-123456789-1960242023-12-08T21:03:15Z У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова Абашина, Н.С. Статтi У статті розглядається життєвий шлях і наукова спадщина відомого українського археолога, дослідника проблем походження слов’ян і давньої історії України Євгена Володимировича Максимова. Провідне місце у його науковому доробку посідають дослідження зарубинецької культури — проблема формування культури, її хронологія, історична доля. 28 января 2021 г. исполнилось 100 лет со дня рождения известного украинского археолога, исследователя проблем происхождения славян, доктора исторических наук, профессора, лауреата Государственной премии Украины в области науки и техники (1991) Евгения Владимировича Максимова. В 1949 г. Е. В. Максимов окончил Киевский университет имени Т. Г. Шевченко. С 1949 по 1998 гг. он работал в Институте археологии НАН Украины, в отделе археологии ранних славян — со дня его создания в 1974 г. В 1968 г. Е. В. Максимов защитил кандидатскую диссертацию, в 1983 г. — докторскую диссертацию. Е. В. Максимов исследовал археологические культуры лесостепной территории Украины I тыс. до н. э. — I тыс. н. э. Он провел раскопки и ввел в научный оборот материалы памятников зарубинецкой культуры — городищ Пилипенкова Гора, Бабина Гора, Монастырек, могильников Пирогов, Козаровичи, Дедов Шпиль и др. В научном наследии Е. В. Максимова более 200 печатных работ. Ведущее место занимают исследования, связанные с зарубинецкой культурой: проблема формирования культуры, ее хронология, анализ основных категорий материала и их изменений во времени под действием внутренних и внешних факторов. Е. В. Максимов первым среди исследователей доказал, что зарубинецкая культура не является модификацией какой-либо одной культуры — местной или перенесенной мигрантами из Центральной Европы. Зарубинецкая культура — новообразование. Она возникла в результате интеграции культурных традиций мигрантов и местного населения. От мигрантов в зарубинецкой культуре появились элементы латенской культуры. Е. В. Максимов впервые использовал фрагменты античных амфор из зарубинецких памятников Среднего Поднепровья как хронологические реперы и определил, что ранней датой культуры является конец III в. до н. э. или рубеж III/II вв. до н. э. Памятники позднего периода позволили Е. В. Максимову понять историческую судьбу зарубинецкой культуры. Они стали основой киевской культуры, которая демонстрирует генетическую близость к культурам славян VI—VII вв. Е. В. Максимов предполагал, что носители зарубинецкой культуры близки к праславянам и считал, что в этногенезе славян зарубинецкая культура сыграла значительную роль. On January 28, 2021 there was the 100th anniversary of the birth of, Yevhen Volodymyrovych Maksymov, the famous Ukrainian archaeologist, researcher of the problems of the Slavs’ origin, Doctor of Historical Sciences, professor, laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1991). In 1949 Ye. V. Maksymov graduated from the Taras Shevchenko National University of Kyiv. From 1949 to 1998 he worked at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, in the Department of Early Slavic Archaeology from the day of its creation in 1974. In 1968 he defended his Ph.D. thesis, in 1983 he defended his doctoral dissertation. Ye. V. Maksymov studied archaeological cultures of the Ukrainian Forest-Steppe in the 1st millennium BC — 1st millennium AD. He conducted excavations and introduced into scientific circulation the materials of Zarubyntsi culture sites: the settlements of Pylypenkova Hora, Babyna Hora, Monastyrok, the burial grounds of Pyrohiv, Kozarovychi, Didiv Shpil and others. In the scientific heritage of Ye. V. Maksymov there are more than 200 publications. The leading place is occupied by research related to Zarubyntsi culture — the problem of its formation, chronology, analysis of the main categories of material and their changes over time under the influence of internal and external factors. Ye. V. Maksymov was the first among the researchers to prove that the Zarubyntsi culture is not a modification of any one culture — local or transferred by migrants from Central Europe. Zarubyntsi culture is a new historical formation. It arose as a result of the migrants’ cultural traditions integration and the local population. From the Zarubyntsi culture migrants occurred elements of the La Tène culture. Ye. V. Maksymov first used fragments of ancient amphorae from Zarubyntsi sites of the Middle Dnieper as chronological benchmarks and determined that the early date of the culture is the end of the 3rd century BC or the boundary of the 3rd /2nd century BC. Sites of the late period allowed Ye. V. Maksymov to understand the historical fate of the Zarubyntsi culture. They became the basis of the Kyiv culture, which demonstrates the genetic relationship to the cultures of the Slavs of the 6th—7th centuries Ye. V. Maksymov suggested that the bearers of the Zarubyntsi culture were close to the Proto-Slavs and believed that this culture played a significant role in the Slavs’ ethnogenesis. 2021 Article У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова / Н. С. Абашина // Археологія. — 2021. — №. 2. — С. 5–14. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.005 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/196024 [904:929](477)(=16) uk Археологія Інститут археології НАН України