Антисипативний менеджмент – дієва концепція розробки і реалізації політики повоєнного відновлення України

• Дата: 2023
• Автори: Колосов, А.М., Чеботарьов, Є.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2023
• Назва видання: Економічний вісник Донбасу
• Теми: Відновлення економіки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/196412
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Антисипативний менеджмент – дієва концепція розробки і реалізації політики повоєнного відновлення України / А.М. Колосов, Є.В. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 162-171. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Розглянуто питання актуальності й об’єктивної необхідності запровадження антисипативного менеджменту в діяльності підприємств та інших суб’єктів як концепції, спрямованої на передбачення й завчасне реагування на зовнішні прояви загрозливого характеру в умовах наростання невизначеності процесів на ринку та загалом в суспільстві. Загальний зміст даних питань розглянуто з проєкцією на проблематику розробки й реалізації політики повоєнного відновлення України. Об’єктивна необхідність у концепції антисипативного менеджменту пояснюється тим, що суспільство остаточно вступило в етап розвитку, для якого є характерним переважання непередбачуваності та хаотичності проявів ринкових і суспільних процесів над взаєминами споживача і виробника на ринку, що цілком відображатиме стан економіки в процесі післявоєнного відновлення України. Проблематика просування антисипативного менеджменту до управлінської практики пов’язана із необхідністю розробки інструментів і технології його застосування. У системі моніторингу і аналізу стану діяльності підприємств необхідно запровадити застосування категорії генерального показника діяльності підприємства, здатного найбільш чутливо реагувати на прояви зовнішніх чинників загрозливого характеру. Задля спостереження загрозливих явищ у середовищі функціонування підприємств необхідно встановлення їх слабких сигналів як ранніх провісників виникнення загроз у майбутньому, а також очікуваної тривалості процесу їх нагромадження аж до максимально можливої їх величини, досягнення якої призводить до значних втрат підприємства, що може розглядатися як стан його кризи, а то й катастрофи – у разі вимушеного призупинення діяльності підприємства. Вирішальною складовою реалізації антисипативного підходу є запровадження поняття й визначення у часі точки біфуркації, тобто крайнього моменту прийняття антикризових заходів, дія яких встигає запобігти розвитку кризи підприємства. Показано схематично, що маючи дані щодо тривалості процесу запровадження антикризових заходів точка біфуркації на часовій осі визначається шляхом відкладання від очікуваного моменту кризи часу запровадження антикризових заходів вліво.