Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу

Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу

В последнее время накоплен археологический и аналитический материал, достаточный для решения проблемы использования самородной меди в древности. Спектральный, химический и металлографический анализы древнейшего металла из ближневосточных рудников Эргани Маден близ турецкого города Диарбекир, Талмесс...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1985
Автор: Риндіна, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 1985
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197041
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу / Н.В. Риндіна // Археологія. — 1985. — Вип. 51. — С. 11-21. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-197041
record_format dspace
spelling irk-123456789-1970412024-04-02T14:14:46Z Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу Риндіна, Н.В. Статті В последнее время накоплен археологический и аналитический материал, достаточный для решения проблемы использования самородной меди в древности. Спектральный, химический и металлографический анализы древнейшего металла из ближневосточных рудников Эргани Маден близ турецкого города Диарбекир, Талмесси в центральном Иране и поселений докерамического неолита, датируемых VIII—VII тыс. до н. э., Телль Рамад, Телль Магзалия (анализы проведены автором), Чатал Гукж, Чайеню Тепсси и др., позволяет заключить, что зона, в пределах которой человек познакомился с самородным металлом, охватывает значительный район Ближнего Востока от Анатолии и Восточного Средиземноморья на западе до Иранского Хузистана на востоке. Открытие нового материала, видимо, было совершено почти одновременно в разных территориально удаленных друг от друга центрах. Самородная медь, как и обсидиан, находилась в сфере активного торгового обмена, разрушавшего неолитическую замкнутость первобытных коллективов Ближнего Востока. Первоначально самородок был освоен человеком как разновидность мягкого камня. Затем благодаря специфическим свойствам, он был выделен человеком среди прочих природных материалов. Техника формовки самородного металла в VII тис. до н. э. включала приемы его холодной кузнечной обработки: свободную ковку, плющение, изгиб, обрезку, сверление, обточку и, видимо, полировку. Лишь в V тыс. до н. э. становятся известны высокотемпературная плавка меди в горнах с искусственным дутьем, литье и специальное упрочение металла ковкой. 1985 Article Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу / Н.В. Риндіна // Археологія. — 1985. — Вип. 51. — С. 11-21. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197041 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Риндіна, Н.В.
Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу
Археологія
description В последнее время накоплен археологический и аналитический материал, достаточный для решения проблемы использования самородной меди в древности. Спектральный, химический и металлографический анализы древнейшего металла из ближневосточных рудников Эргани Маден близ турецкого города Диарбекир, Талмесси в центральном Иране и поселений докерамического неолита, датируемых VIII—VII тыс. до н. э., Телль Рамад, Телль Магзалия (анализы проведены автором), Чатал Гукж, Чайеню Тепсси и др., позволяет заключить, что зона, в пределах которой человек познакомился с самородным металлом, охватывает значительный район Ближнего Востока от Анатолии и Восточного Средиземноморья на западе до Иранского Хузистана на востоке. Открытие нового материала, видимо, было совершено почти одновременно в разных территориально удаленных друг от друга центрах. Самородная медь, как и обсидиан, находилась в сфере активного торгового обмена, разрушавшего неолитическую замкнутость первобытных коллективов Ближнего Востока. Первоначально самородок был освоен человеком как разновидность мягкого камня. Затем благодаря специфическим свойствам, он был выделен человеком среди прочих природных материалов. Техника формовки самородного металла в VII тис. до н. э. включала приемы его холодной кузнечной обработки: свободную ковку, плющение, изгиб, обрезку, сверление, обточку и, видимо, полировку. Лишь в V тыс. до н. э. становятся известны высокотемпературная плавка меди в горнах с искусственным дутьем, литье и специальное упрочение металла ковкой.
format Article
author Риндіна, Н.В.
author_facet Риндіна, Н.В.
author_sort Риндіна, Н.В.
title Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу
title_short Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу
title_full Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу
title_fullStr Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу
title_full_unstemmed Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу
title_sort про використання самородної міді в найдавнішій металургії близького сходу
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 1985
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197041
citation_txt Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу / Н.В. Риндіна // Археологія. — 1985. — Вип. 51. — С. 11-21. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT rindínanv provikoristannâsamorodnoímídívnajdavníšíjmetalurgííblizʹkogoshodu
first_indexed 2024-04-03T09:38:48Z
last_indexed 2024-04-03T09:38:48Z
_version_ 1796158215596015616

Схожі ресурси