Готи в І—VII ст.: територія розселення та просування за археологічними джерелами
Відмінності між оксівською та вельбарекою культурами, а також повідомлення Йордану породили історіографічну традицію про переселення племені готів зі Скандинавії до району Нижньої Вісли. Аналіз археологічних матеріалів дозволяє говорити лише про обмежену міграцію через море, яка суттєво не вплинула...
Збережено в:
Дата: | 1995 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
1995
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197243 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Готи в І—VII ст.: територія розселення та просування за археологічними джерелами / Ф. Бірбрауер // Археологія. — 1995. — № 2. — С. 32-51. — Бібліогр.: 89 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Відмінності між оксівською та вельбарекою культурами, а також повідомлення Йордану породили історіографічну традицію про переселення племені готів зі Скандинавії до району Нижньої Вісли. Аналіз археологічних матеріалів дозволяє говорити лише про обмежену міграцію через море, яка суттєво не вплинула на місцеві народи. Незважаючи на єдність вельбарської культури в І—ІІ ст., є можливість виділення на її території областей, заселених не лише готами, а й іншими німецькими племенами (гепіди, ругії).
Освоєння готами Волині, а потім більш південних областей України та Молдови (2-а область експансії) розпочалося на межі раннього та пізнього римських періодів із вторгнення малих груп, які утворили тут «формативну фазу» черняхівської культури.
Про місця перебування остготів у V ст. судити важко через однаковість східнонімецьких старожитностей між Чорним морем і Середнім Подунав'ям. |
---|