Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.

У статті розглядаються скарби великої майнової вартості рубежу ІV— V ст., розташовані на території Волині. Автор висловлює власний погляд на культурну та етнічну належність цих пам'яток, подає їх історичну інтерпретацію....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1995
Автор: Козак, Д.Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 1995
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197281
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст. / Д.Н. Козак // Археологія. — 1995. — № 4. — С. 50-65. — Бібліогр.: 65 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-197281
record_format dspace
fulltext
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Козак, Д.Н.
Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.
Археологія
description У статті розглядаються скарби великої майнової вартості рубежу ІV— V ст., розташовані на території Волині. Автор висловлює власний погляд на культурну та етнічну належність цих пам'яток, подає їх історичну інтерпретацію.
format Article
author Козак, Д.Н.
author_facet Козак, Д.Н.
author_sort Козак, Д.Н.
title Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.
title_short Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.
title_full Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.
title_fullStr Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.
title_full_unstemmed Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст.
title_sort культурно-історична інтерпретація скарбів волині рубежу iv—v ст.
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 1995
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197281
citation_txt Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст. / Д.Н. Козак // Археологія. — 1995. — № 4. — С. 50-65. — Бібліогр.: 65 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT kozakdn kulʹturnoístoričnaínterpretacíâskarbívvolinírubežuivvst
first_indexed 2024-05-30T04:02:57Z
last_indexed 2024-05-30T04:02:57Z
_version_ 1800448798548295680
spelling irk-123456789-1972812024-05-29T21:25:14Z Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст. Козак, Д.Н. Статті У статті розглядаються скарби великої майнової вартості рубежу ІV— V ст., розташовані на території Волині. Автор висловлює власний погляд на культурну та етнічну належність цих пам'яток, подає їх історичну інтерпретацію. В статье суммируются данные о кладах типа Ласково — Качино, содержащих большое количество римских вещей из драгоценных металлов, золотые медальоны римских императоров и римские монеты. Эти клады датируются в рамках последней четверти IV — первой четверти V вв., а были зарыты, по мнению автора, в начале V в. Установлено, что все известные клады, содержащие золотые медальоны, найдены в среде скопления находок римских монет и поселений вельбарской культуры. Эти скопления составляют определенные территориальные группы, которые оставили отдельные вельбарские племена. Как известно, золотыми медальонами награждались высшие военные и гражданские чины за особые заслуги перед Империей, а также отдельные вожди варварских племен, отличившихся на службе Риму. Исходя из археологического изучения Волыни, которое показало, что здесь, с конца II до рубежа IV—V вв. присутствуют лишь памятники вельбарской культуры, автор утверждает, что рассматриваемые клады принадлежали германскому населению — готам. Является очевидным, что сосредоточить клад такой огромной стоимости как Ласковский или Борочицкий было под силу только человеку с высоким социальным статусом — военному племенному вождю, который неоднократно побывал в Подунавье, на границах с империей. По письменным источникам известно, что такие вожди и «короли» были в готском обществе. Жажда наживы, стремление к нагромождению в своих руках большого количества драгоценностей, поднимающих социальный статус, толкало готских вождей и рядовых общинников к войне, грабежу, наемничеству. Исходя из наличия на Волыни большого количества золотых медальонов, которые были наивысшим отличием Рима за военную доблесть, можно утверждать, что готы этих земель играли важную роль в военных событиях Подунавья конца IV — начала V вв. не исключено также, что какая-то часть золотых медальонов могла попасть к военным предводителям готов в результате грабежа или контрибуции. Археологические данные позволяют утверждать, что в границах только сегодняшней Волынской области было 3—4 племени или племенных объединений во главе с выдающимися вождями, потенциальными обладателями кладов, принимавшими участие в походах на Дунай и возвращавшимися с большой военной добычей. Автор предполагает, что причиной зарытия таких больших сокровищ послужили экстраординарные для готов события — война со славянскими племенами, в первую очередь Поднестровья, возглавляемых дулебами. The author summarizes data on buried treasures like those from Laskovo-Kachino which contain many Roman things made of noble metals, golden medallions of Roman emperors and Roman coin. Those treasures are dated the last quarter of the 4th cent, and the first quarter of the 5th cent. A. D. In the author’s opinion they were hidden at the treasures known which contain golden medallions were found in places of accumulation of Roman coin findings and in settlements of Velbarian culture. The accumulations compose definite territorial groups which were remained by certain Velbarian tribes. As known, golden medallions were given to higher military and civil officials for their particular merits for the Empire and to certain chiefs of Barbarian tribes who distinguished themselves in actions for Rome. The archaeological studies of Volyn have shown that from the end of the 2nd cent, till the beginning of the 4th-5th cent. Velbarian culture prevailed there, which is confirmed by the relics found. Basing on this fact the author insists that the treasures in question belonged to German population, namely, to the Goths, It is obvious that so highly valuable treasure as that from Laskovo or from Borochitsy might be concentrated in hands of only a high-rank official: a military tribal chief who many times visited the Danube territories on the borders with the Empire. Written sources show that such chiefs and «kings» were in the Gothic society. A thirst for easy money, striving for concentration of high amounts of treasures in their hands, which made their social status higher, impelled Gothic chiefs and common men to war, robbery and pillage. Taking into account high quantities of golden medallions in Volyn (those medallions were the highest awards for military deeds given in Rome), we may state that the Goths inhabiting those territories played rather important part in military actions at the Danube banks in the late 4th and early 5th cent. It is quite possible that certain part of golden medallions might come to military chiefs of the Goths as a result of robbery or contribution. Archaeological findings permit affirming that only within the borders of the present-day Volyn Region there were 3—4 tribes or tribal communities headed by eminent chiefs who participated in campaigns to the Danube and came back with rich military spoils and who in future would possess the hidden treasures. The author supposes that it were extraordinary events for the Goths, namely, the war with the Slavonic tribes, first of all with those who inhabited the Dniester banks, headed by the dulebes, which impelled the Goths to hide such huge treasures. 1995 Article Культурно-історична інтерпретація скарбів Волині рубежу IV—V ст. / Д.Н. Козак // Археологія. — 1995. — № 4. — С. 50-65. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197281 uk Археологія Інститут археології НАН України