2025-02-22T21:04:38-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-197819%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T21:04:38-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-197819%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T21:04:38-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T21:04:38-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід
Промислові регіони України, особливо прифронтові (Донецька, Луганська, Харківська і Запорізька області), зазнали найбільших збитків і втрат внаслідок повномасштабної війни. Потреби на їх відновлення, за спільною оцінкою міжнародних інституцій та уряду України, складають половину (50,46% або 207,2 мл...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Series: | Економіка промисловості |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197819 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-197819 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1978192024-07-19T10:20:30Z Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід Підоричева, І.Ю. Баш, А.С. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Промислові регіони України, особливо прифронтові (Донецька, Луганська, Харківська і Запорізька області), зазнали найбільших збитків і втрат внаслідок повномасштабної війни. Потреби на їх відновлення, за спільною оцінкою міжнародних інституцій та уряду України, складають половину (50,46% або 207,2 млрд доларів США) потреб на відбудову України. Зважаючи на структурну відсталість економіки промислових регіонів, у якій переважають галузі зі слабкою інноваційною активністю та низькою технологомісткістю, продовження довоєнних траєкторій їх розвитку є абсолютно неприйнятним і неконкурентним на тлі розгортання у світі Індустрії 4.0-5.0. В умовах істотної зміни профілів промислових регіонів через війну з’являється шанс відродити їх економіку, але вже на принципово нових, інноваційних, засадах. Для цього може бути використаний підхід смарт-спеціалізації, націлений на структурну трансформацію економіки та розвиток на цій основі нових конкурентних переваг регіонів і країн. Наголошено на необхідності проведення критичного аналізу та переосмислення напрямів імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України, що зумовлено різним ступенем врахування його основних засад в стратегіях регіонального розвитку на 2021-2027 рр. та потребою у структурній перебудові їх економік, подоланні наслідків війни для місцевого населення. Метою статті є ідентифікація ключових проблем у сфері організаційно-економічного забезпечення реалізації підходу смарт-спеціалізації у промислових регіонах України та визначення шляхів їх вирішення з урахуванням суто українських викликів і досвіду ЄС. Обґрунтовано роль організаційно-економічного супроводу імплементації підходу смарт-спеціалізації в національних умовах. Поглиблено наукові уявлення про основні організаційно-економічні проблеми та недоліки імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України. Звернуто увагу, що замороження цих проблем та відсутність відповідних дій щодо їх усунення унеможливить структурно-інноваційні перетворення в економіці регіонів на засадах сталого розвитку і, як наслідок, виключить можливість подолання їх структурної відсталості. Обґрунтовано пропозиції щодо шляхів вирішення існуючих організаційно-економічних проблем з урахуванням суто українських викликів, а також знань, одержаних в країнах-членах ЄС при реалізації цього підходу протягом останніх десяти років. Практична реалізація цих пропозицій дасть змогу скоригувати смарт-орієнтовані цілі та секторальні фокуси стратегій регіонального розвитку, спрямувати стратегії на трансформацію економіки промислових регіонів через підтримку секторів і галузей, які мають потенціал розвитку нових конкурентних переваг. Industrial regions of Ukraine, especially near-front territories (Donetsk, Luhansk, Kharkiv and Zaporizhzhia regions), suffered the greatest damage and losses as a result of the full-scale war. The needs for their recovery, according to the joint assessment of international institutions and the Ukrainian government, constitute half (50.46% or $207.2 billion USD) of the reconstruction needs for Ukraine. Considering the structural lag of the economy in industrial regions, dominated by sectors with weak innovation activity and low technological intensity, the continuation of pre-war development trajectories is absolutely unacceptable and non-competitive in the context of the Industry 4.0-5.0 which gains traction globally. In the conditions of a significant change in the profiles of industrial regions due to the war, there is an opportunity to revive their economy but on fundamentally new, innovative principles. Smart specialization can be utilized for this purpose, aiming at the structural transformation of the economy and the development of new competitive advantages for regions and countries. Emphasis is placed on the necessity of conducting a critical analysis and rethinking the implementation directions of smart specialization in the industrial regions of Ukraine. This is due to the varying degrees of consideration of its fundamental principles in the regional development strategies for 2021-2027 and the need for the structural transformation of their economies to overcome the consequences of the war for the local population. The purpose of the article is to identify key problems in the field of organizational and economic support for the implementation of the smart specialization approach in the industrial regions of Ukraine and to determine ways to solve them, taking into account purely Ukrainian challenges and EU experience. The role of organizational and economic support for the implementation of the smart specialization approach in national conditions has been substantiated. The scientific understanding of the main organizational and economic problems and shortcomings of the implementation of the smart specialization approach in the industrial regions of Ukraine has been deepened. It is highlighted that freezing these problems and the absence of appropriate actions to address them will prevent structural and innovation transformations in the economies of regions based on the principles of sustainable development, thereby excluding the possibility of overcoming their structural backwardness. Proposals on ways to solve existing organizational and economic problems are substantiated, taking into account purely Ukrainian challenges, and the knowledge obtained in the EU member states during the implementation of this approach over the last ten years. The practical implementation of these proposals will make it possible to adjust the smart-oriented goals and sectoral focuses of regional development strategies, to direct them to the transformation of the economy of industrial regions through the support of sectors and industries that have the potential to develop new competitive advantages. 2024 Article Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід / І.Ю. Підоричева, А.С. Баш // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 5-28. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.005 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197819 332.122:338.45:005.216.3(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| spellingShingle |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Підоричева, І.Ю. Баш, А.С. Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід Економіка промисловості |
| description |
Промислові регіони України, особливо прифронтові (Донецька, Луганська, Харківська і Запорізька області), зазнали найбільших збитків і втрат внаслідок повномасштабної війни. Потреби на їх відновлення, за спільною оцінкою міжнародних інституцій та уряду України, складають половину (50,46% або 207,2 млрд доларів США) потреб на відбудову України. Зважаючи на структурну відсталість економіки промислових регіонів, у якій переважають галузі зі слабкою інноваційною активністю та низькою технологомісткістю, продовження довоєнних траєкторій їх розвитку є абсолютно неприйнятним і неконкурентним на тлі розгортання у світі Індустрії 4.0-5.0. В умовах істотної зміни профілів промислових регіонів через війну з’являється шанс відродити їх економіку, але вже на принципово нових, інноваційних, засадах. Для цього може бути використаний підхід смарт-спеціалізації, націлений на структурну трансформацію економіки та розвиток на цій основі нових конкурентних переваг регіонів і країн. Наголошено на необхідності проведення критичного аналізу та переосмислення напрямів імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України, що зумовлено різним ступенем врахування його основних засад в стратегіях регіонального розвитку на 2021-2027 рр. та потребою у структурній перебудові їх економік, подоланні наслідків війни для місцевого населення.
Метою статті є ідентифікація ключових проблем у сфері організаційно-економічного забезпечення реалізації підходу смарт-спеціалізації у промислових регіонах України та визначення шляхів їх вирішення з урахуванням суто українських викликів і досвіду ЄС.
Обґрунтовано роль організаційно-економічного супроводу імплементації підходу смарт-спеціалізації в національних умовах. Поглиблено наукові уявлення про основні організаційно-економічні проблеми та недоліки імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України. Звернуто увагу, що замороження цих проблем та відсутність відповідних дій щодо їх усунення унеможливить структурно-інноваційні перетворення в економіці регіонів на засадах сталого розвитку і, як наслідок, виключить можливість подолання їх структурної відсталості. Обґрунтовано пропозиції щодо шляхів вирішення існуючих організаційно-економічних проблем з урахуванням суто українських викликів, а також знань, одержаних в країнах-членах ЄС при реалізації цього підходу протягом останніх десяти років. Практична реалізація цих пропозицій дасть змогу скоригувати смарт-орієнтовані цілі та секторальні фокуси стратегій регіонального розвитку, спрямувати стратегії на трансформацію економіки промислових регіонів через підтримку секторів і галузей, які мають потенціал розвитку нових конкурентних переваг. |
| format |
Article |
| author |
Підоричева, І.Ю. Баш, А.С. |
| author_facet |
Підоричева, І.Ю. Баш, А.С. |
| author_sort |
Підоричева, І.Ю. |
| title |
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід |
| title_short |
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід |
| title_full |
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід |
| title_fullStr |
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід |
| title_full_unstemmed |
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід |
| title_sort |
смарт-спеціалізація промислових регіонів україни: організаційно-економічний супровід |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197819 |
| citation_txt |
Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід / І.Ю. Підоричева, А.С. Баш // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 5-28. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Економіка промисловості |
| work_keys_str_mv |
AT pídoričevaíû smartspecíalízacíâpromislovihregíonívukraíniorganízacíjnoekonomíčnijsuprovíd AT bašas smartspecíalízacíâpromislovihregíonívukraíniorganízacíjnoekonomíčnijsuprovíd |
| first_indexed |
2024-07-21T04:01:04Z |
| last_indexed |
2024-07-21T04:01:04Z |
| _version_ |
1805159723185471488 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5
2024, № 2 (106)
УДК 332.122:338.45:005.216.3(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.005
Ірина Юріївна Підоричева,
доктор екон. наук, старший дослідник
Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
E-mail: pidoricheva@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0002-4622-8997;
Антоніна Сергіївна Баш,
аспірантка
Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
E-mail: antonina.bash@gmail.com
https://orcid.org/ 0009-0006-8086-0626
СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ:
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД 1
Промислові регіони України, особливо прифронтові (Донецька, Луганська, Харківська
та Запорізька області), зазнали найбільших збитків і втрат унаслідок повномасштабної війни.
Потреби на їх відновлення, за спільною оцінкою міжнародних інституцій та уряду України,
складають половину (50,46%, або 207,2 млрд дол. США) потреб на відбудову України. З ура-
хуванням структурної відсталості економіки промислових регіонів, у якій переважають га-
лузі зі слабкою інноваційною активністю та низькою технологомісткістю, продовження до-
воєнних траєкторій їх розвитку є абсолютно неприйнятним і неконкурентним на тлі розгор-
тання у світі Індустрії 4.0-5.0. В умовах істотної зміни профілів промислових регіонів через
війну з’являється шанс відродити їх економіку, але вже на принципово нових, інноваційних,
засадах. Для цього може бути використаний підхід смарт-спеціалізації, націлений на струк-
турну трансформацію економіки та посилення на цій основі нових конкурентних переваг
регіонів і країн. Наголошено на необхідності критичного аналізу та переосмислення напря-
мів імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України, що зумов-
лено різним ступенем урахування його засад у стратегіях регіонального розвитку на 2021-
2027 рр. та потребою в структурній перебудові їх економік, подоланні наслідків війни для
місцевого населення.
Метою статті є ідентифікація ключових проблем у сфері організаційно-економічного
забезпечення реалізації підходу смарт-спеціалізації у промислових регіонах України та ви-
значення шляхів їх вирішення з урахуванням суто українських викликів і досвіду ЄС.
Обґрунтовано роль організаційно-економічного супроводу імплементації підходу
смарт-спеціалізації в національних умовах. Поглиблено наукові уявлення про основні орга-
нізаційно-економічні проблеми та недоліки імплементації підходу смарт-спеціалізації в
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
__________________________________________
1 Статтю підготовлено в рамках виконання науково-дослідної роботи Інституту економіки промис-
ловості НАН України «Стратегічні напрями смарт-спеціалізації промислових регіонів України» (№ держ-
реєстрації 0121U114107) та науково-дослідного проєкту МОН України «Організаційно-економічне забез-
печення повоєнного сталого розвитку територій на основі інфраструктурно-сервісної методології розвитку
інноваційних спільнот» (№ держреєстрації 0123U100271).
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
промислових регіонах України. Акцентовано увагу на тому, що замороження цих проблем
та відсутність відповідних дій щодо їх усунення унеможливлять структурно-інноваційні пе-
ретворення в економіці регіонів на засадах сталого розвитку, що виключить можливість по-
долання їх структурної відсталості. Обґрунтовано пропозиції щодо шляхів вирішення існу-
ючих організаційно-економічних проблем з урахуванням суто українських викликів, а також
знань, набутих у країнах-членах ЄС при реалізації цього підходу протягом останніх десяти
років. Реалізація викладених пропозицій дасть змогу скоригувати смарт-орієнтовані цілі та
секторальні фокуси стратегій регіонального розвитку, спрямувати стратегії на трансформа-
цію економіки промислових регіонів через підтримку секторів і галузей, які мають потенціал
розвитку нових конкурентних переваг.
Ключові слова: смарт-спеціалізація, інновації, структурна трансформація економіки,
сталий розвиток, відновлення, стратегії регіонального розвитку, промислові регіони.
JEL: H56, O31, R10, R58
Актуальність теми дослідження обу-
мовлена тим, що промислові регіони, час-
тина яких є прифронтовими, зазнали най-
більших збитків і втрат унаслідок воєнних
дій1. До промислових належать регіони, які
входять до складу трьох промислово розви-
нутих макрорегіонів України – Донецького,
Придніпровського та Слобожанського. Де-
які з них (Донецька, Луганська, Дніпропет-
ровська та Запорізька області) історично від-
різнялися значним геологічним потенціа-
лом, розвинутою гірничодобувною та мета-
лургійною промисловістю. Вони мають
значні запаси бурого та кам’яного вугілля
(Донецький кам’яновугільний басейн, Дніп-
ровський буровугільний басейн), залізних
руд (Криворізький залізорудний басейн, Бє-
лозерський залізорудний район), марганце-
вих руд (Великотокмацьке родовище, Ніко-
польський марганцевий басейн), алюмінію,
ванадію, нікелю, кобальту, танталу, ніобію,
стронцію. Серед потужних підприємств, зо-
середжених у цих регіонах, слід відзначити
ПАТ «Запоріжсталь», ПАТ «АрселорМіттал
Кривий Ріг», ПАТ «Інтерпайп Нижньодніп-
ровський трубопрокатний завод», АТ «Інтер-
пайп Новомосковський трубний завод»,
ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбі-
нат», АТ «Запорізький виробничий алюмі-
1 Наразі ситуація є такою, що потреби на відновлення промислових регіонів складають половину
(50,46%, або 207,2 млрд дол. США) потреб на відбудову України (розраховано за даними: Ukraine. Rapid
Damage and Needs Assessment February 2022 – February 2023 / Ed. A. Himmelfarb. The World Bank, the Gov-
ernment of Ukraine, the European Union, the United Nations. March 2023, Washington, DC. 132 p. URL:
https://documents1.worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177f03c0ab180057556615
497.pdf (дата звернення: 22.02.2024).
нієвий комбінат». Меншою мірою, ніж ви-
щезазначені регіони, але теж має потенціал
у добувній промисловості Сумська область.
На її території зосереджені запаси мінера-
льно-сировинних ресурсів, серед яких най-
поширенішими є: горючі корисні копалини
(природний газ, нафта, торф) і неметалеві
корисні копалини (кам’яна сіль, крейда, фо-
сфорити, кварцити, камінь будівельний, пі-
сок будівельний). До війни 2022 р. ця об-
ласть здебільшого спеціалізувалася на видо-
бутку та реалізації необробленої сировини,
що призвело до зниження її конкурентних
позицій та значного відставання в економіч-
ному розвитку від інших промислово розви-
нутих регіонів України. Водночас добувна
промисловість Сумської області має знач-
ний нереалізований потенціал, вивільнення
якого в сукупності з розвинутою харчовою
промисловістю та потужним сільським гос-
подарством (за умови розмінування терито-
рій) можуть становити основу відновлення
економіки Сумщини. Що стосується Полта-
вської та Харківської областей, то в галузе-
вій структурі виробництва цих регіонів до-
мінують галузі переробної промисловості –
харчова промисловість та машинобудуван-
ня. Кіровоградська область має виражений
аграрно-індустріальний характер економіки,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7
2024, № 2 (106)
а також значні запаси рудних ресурсів: ніке-
левих руд, хромової та графітової (Заваллів-
ське родовище) руди, урану.
Незважаючи на схожість траєкторій
попереднього розвитку промислових регіо-
нів і здебільшого їх спільні проблеми, зумо-
влені неефективними організаційними ру-
тинами «самозберігаючих коаліцій» (self-
sustaining coalition) великого бізнесу та міс-
цевої влади, які не зацікавлені в реструкту-
ризації економіки (Hassink, 2010), підходи
до якісного відновлення характеристик їх
економічних систем мають бути різними та
базуватися на унікальному наборі конкурен-
тних переваг, поєднанні фундаментальних і
структурних чинників розвитку.
До фундаментальних чинників розвит-
ку належить створення інновацій разом з
освітою, підготовкою та перепідготовкою
кадрів, медициною, соціальним забезпечен-
ням, розбудовою інфраструктури. Основу
структурних чинників становить виперед-
жальний і підтримуваний державою розви-
ток окремих сфер і секторів виробництва як
драйверів зростання, з вищою доданою вар-
тістю та продуктивністю завдяки впрова-
дженню інновацій. Такі структурні зміни та
відповідна державна економічна і соціальна
політика мають бути орієнтовані на досяг-
нення Цілей сталого розвитку до 2030 р., ви-
значених ООН 1 та імплементованих у зако-
нодавство багатьох країн, зокрема в україн-
ське 2 (Кіндзерський, 2023а).
Відновлення економіки промислових
регіонів до попереднього довоєнного рівня є
неприпустимим і неконкурентним на тлі роз-
гортання у світі Індустрії 4.0-5.0. Перспекти-
ви стати домінуючим підходом до якісного їх
відновлення має смарт-спеціалізація, яка,
1 Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development A/RES/70/1. United Nations.
URL: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/21252030%20Agenda%20for%20Sustainable%
20Development%20web.pdf (дата звернення: 22.02.2024).
2 Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України № 722/2019
від 30.09.2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825 (дата звернення: 22.02.2024).
3 Innovation-driven growth in regions: The role of smart specialisation. Paris: OECD. 2013. URL:
https://web-archive.oecd.org/2013-12-11/260180-smart-specialisation.pdf (дата звернення: 27.02.2024);
UNECE to consider incorporating Smart Specialisation into its policy advice on innovation. UNECE. 20 October 2014. URL:
https://unece.org/media/press/1670 (дата звернення: 27.02.2024).
власне, націлена на структурну трансформа-
цію економіки через інновації та їх спряму-
вання на досягнення цілей сталого розвитку в
регіонах і країнах.
Основні методологічні положення
концепції смарт-спеціалізації сформульова-
ні групою експертів Європейського Союзу
(ЄС) у 2007-2009 рр. (Foray, van Ark, 2007;
Foray, David, Hall, 2009) і впроваджені в По-
літику згуртованості на 2014-2020 роки в ме-
жах стратегії ЄС «Європа 2020» як попере-
дня умова для країн-членів ЄС та їх регіонів
в отриманні фінансової підтримки зі струк-
турних фондів для здійснення досліджень та
інновацій. У 2021 р. смарт-спеціалізацію бу-
ло інтегровано до нового стратегічного по-
рядку денного ЄС – Європейського зеленого
курсу, але вже з акцентом на сталий розви-
ток. Наразі цей підхід набув поширення, у
тому числі за межами ЄС, про що зокрема
свідчать програмні документи ОЕСР та
ООН 3, а також опубліковані результати
досліджень. Так, пошук за ключовими сло-
вами «smart specialisation» та «smart speciali-
zation» на порталі Research4Life, який охоп-
лює електронні колекції книг, журналів,
наукових звітів і конференцій таких всесвіт-
ньо відомих видавництв, як Elsevier, Sprin-
ger Nature, Oxford University Press, Cam-
bridge University Press, John Wiley & Sons,
Taylor & Francis та ін., за період з
01.01.2007 р. по 21.02.2024 р. складає 1027 і
1031 джерело відповідно. При цьому бли-
зько половини з них припадає на останні
(2020-2024) роки, що свідчить про зростаю-
чий інтерес дослідників до питань, пов’яза-
них зі смарт-спеціалізацією.
Проблемам упровадження підходу
смарт-спеціалізації в національних умовах
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
останнім часом присвячено чимало робіт ві-
тчизняних науковців. Це, зокрема дослід-
ження, виконані в Інституті економіки та
прогнозування НАН України (Єгоров, Ба-
жал та ін., 2020; Снігова, 2018; Yegorov,
Gryga, Ryzhkova, 2022); Інституті регіональ-
них досліджень імені М.І. Долішнього НАН
України (Возняк, 2021; Іщук, Созанський,
2020; Сторонянська та ін., 2022; Сторонян-
ська, Мельник, Лещух, 2020); Національ-
ному інституті стратегічних досліджень
(Шевченко, 2019); Інституті економіки про-
мисловості НАН України (Амоша, Череват-
ський та ін., 2020; Амоша та ін., 2018; Виш-
невський, 2022; Вишневський та ін., 2023;
Солдак, 2022; Швець, 2022; Shevtsova et al.,
2020; Shvets et al., 2023). Однак, по-перше, ці
дослідження лише частково стосуються про-
блематики промислових регіонів. По-друге,
виклики воєнного часу та нагальна потреба
у відновленні промислових регіонів на кар-
динально нових, інноваційних, засадах пот-
ребують критичного аналізу результатів і
переосмислення напрямів імплементації
підходу смарт-спеціалізації. Успішність цих
процесів визначається більшою мірою які-
стю організаційно-економічного супроводу,
який передбачає розроблення стратегій регі-
онального розвитку, їх адаптацію до умов
воєнного стану та повоєнного відновлення,
підготовку планів заходів, забезпечення до-
статніх людських, фінансових, інфраструк-
турних, технологічних ресурсів, а також ме-
ханізмів моніторингу та оцінювання резуль-
татів їх реалізації.
Мета статті – ідентифікувати ключові
проблеми у сфері організаційно-економіч-
ного забезпечення реалізації підходу смарт-
спеціалізації у промислових регіонах Укра-
їни та запропонувати шляхи їх вирішення з
1 Commission Staff Working Document. Ukraine 2023 Report. Accompanying the document. Communication
from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and
the Committee of the Regions 2023 Communication on EU Enlargement policy. European Commission. Brussels,
8.11.2023 SWD(2023) 699 final. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/system/files/2023-
11/SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf (дата звернення: 20.02.2024).
2 Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European
Union. Official Journal C 326, 26/10/2012 P. 0001 – 0390. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?
uri=celex%3A12012E%2FTXT (дата звернення: 20.02.2024).
урахуванням суто українських викликів і
досвіду ЄС.
Пріоритети ЄС у сфері регіональ-
ного розвитку та їх відтворення в держав-
ній регіональній політиці України в умо-
вах євроінтеграції та подолання наслідків
війни
8 листопада 2023 р. Європейською Ко-
місією опубліковано «переговорну рамку»
для ведення переговорів про вступ України
до ЄС, де визначено умови та реформи, які
Україні необхідно виконати для набуття по-
вноправного членства в ЄС 1. Вони, серед ін-
шого, стосуються завершення реформи де-
централізації (див. рисунок) і досягнення уз-
годженості державної регіональної політики
України з регіональною політикою ЄС, у
якій чільне місце посідає смарт-спеціаліза-
ція.
Відповідно до ст. 174 Договору про
функціонування ЄС (Treaty on the Functi-
oning of the European Union) «з метою спри-
яння загальному гармонійному розвитку
Союз розробляє та здійснює дії, що ведуть
до зміцнення його економічної, соціальної
та територіальної згуртованості. Зокрема,
Союз спрямовує свою діяльність на змен-
шення диспропорцій між рівнями розвитку
різних регіонів та відсталих районів, що пе-
ребувають у найменш сприятливих умовах.
Серед зазначених регіонів особливу увагу
слід приділяти сільській місцевості, терито-
ріям, які перебувають під впливом промис-
лової трансформації, регіонам, що стражда-
ють від суворих та постійних природних або
демографічних недоліків, таким як регіони
Крайньої Півночі з дуже низькою щільністю
населення, а також острівним, транскордон-
ним і гірським районам»2.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9
2024, № 2 (106)
Воєнний стан спричинив створення великої
кількості військових адміністрацій на
місцевому рівні. Україна повинна
законодавчо уточнити критерії їх створення
та відновити місцеве самоврядування на
звільнених і прифронтових територіях, де
безпекова ситуація дозволяє демократично
обраним органам виконувати свої завдання
Міністерство розвитку громад, територій та
інфраструктури України має поєднувати
завдання щодо відновлення та розвитку
інфраструктури з реалізацією проєктів
регіонального розвитку, щоб стимулювати
місцеве відновлення та реконструкцію на
основі систематичного залучення місцевих
органів влади та громадськості
Через заборону на перегляд конституції під
час воєнного стану досі не були розглянуті
проекти конституційних змін, спрямовані
на те, щоб реформа децентралізації була
сталою та незворотною
Обмеженого прогресу було досягнуто в
ключових законодавчих документах,
спрямованих на роз яснення ролі рівнів
місцевої адміністрації (обласної, районної,
муніципальної) для розмежування
повноважень між центральним і місцевим
рівнями влади та запровадження відповідних
внутрішніх структур для муніципальних
адміністрацій
Не встановлено правила нагляду за
діяльністю місцевих органів влади
відповідно до Європейської хартії
місцевого самоврядування
Потребує продовження робота з надання
статусу юридичної особи муніципалітетам
публічного права на основі європейської
практики. Нещодавно ухвалений Закон
України «Про службу в органах місцевого
самоврядування» сприятиме більш
справедливим і прозорим правилам
працевлаштування чиновників
на місцевому рівні
Рисунок – Завдання Європейської Комісії щодо завершення реформи децентралізації в
Україні в умовах євроінтеграції
Джерело: складено авторами за: Commission Staff Working Document. Ukraine 2023 Report. Accompanying
the document. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European
Economic and Social Committee and the Committee of the Regions 2023 Communication on EU Enlargement
policy. European Commission. Brussels, 8.11.2023 SWD(2023) 699 final. URL: https://neighbourhood-
enlargement.ec. europa.eu/system/files/2023-11/SWD_2023_6 99%20Ukraine%20report.pdf (дата звернення:
20.02.2024).
Цими пріоритетами має керуватися Ук-
раїна при реалізації державної регіональної
політики. І хоча її засади були запроваджені
разом із реформою децентралізації, що роз-
почалася у 2014 р., воєнне вторгнення РФ
вплинуло на всі регіони та, як зазначено у
звіті ЄК, суттєво підвищило територіальні
диспропорції, які існували до 2022 р.1
Так, ще до початку повномасштаб-
ного вторгнення регіони України суттєво
1 Commission Staff Working Document. Ukraine 2023 Report. Accompanying the document. Communi-
cation from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Com-
mittee and the Committee of the Regions 2023 Communication on EU Enlargement policy. European Commis-
sion. Brussels, 8.11.2023 SWD(2023) 699 final. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/
system/files/2023-11/SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf (дата звернення: 20.02.2024).
відрізнялися за географічним розташуван-
ням, природними ресурсами, соціальними
параметрами, культурними особливостями
та економічним потенціалом. Станом на
2021 р. найбільшу частку валового регіо-
нального продукту (ВРП) в загальному об-
сязі України забезпечували м. Київ (23,4%),
Дніпропетровська (9,7%), Харківська
(5,9%), Львівська (5,4%), Київська (5,3%) і
Донецька (5,2%) області (табл. 1).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
Таблиця 1 – Деякі показники економічного розвитку регіонів України станом на 2021 р.
Регіони, області
ВРП
Обсяг реалізова-
ної промислової
продукції
Зайнятість насе-
лення у промисло-
вості
Регіональ-
ний екс-
порт това-
рів, % до
загаль-
ного об-
сягу
Кількість
ІАП*, %
до загаль-
ної кілько-
сті підпри-
ємств
млн грн
% до за-
гально-
го під-
сумку
млн грн
% до за-
гального
підсум-
ку
тис.
осіб
% до
загальної
зайнятості
регіону
Україна 5450849 100,0 3589379 100,0 2313,2 14,8 100,0 8,5
АР Крим … … … … … … … …
Вінницька 173531 3,2 90655,9 2,5 69,5 11,2 1,9 10,5
Волинська 92535 1,7 43489 1,2 48,0 13,3 1,2 6,5
Дніпропетров-
ська
582363 10,7 670478,3 18,7 324,8 24,1 17,9 9,4
Донецька 283326 5,2 387869,5 10,8 174,5 25,0 10,3 6,3
Житомирська 113919 2,1 60899 1,7 74,6 15,6 1,1 5,2
Закарпатська 75626 1,4 28296,1 0,8 54,5 11,3 2,5 9,0
Запорізька 228906 4,2 301074 8,4 150,7 21,7 7,0 14,6
Івано-Франків-
ська
119680 2,2 97484,3 2,7 66,8 12,3 1,7 16,3
Київська 291519 5,3 157978,3 4,4 126,4 17,0 3,7 9,1
Кіровоградська 99564 1,8 46697,9 1,3 47,5 13,5 1,5 9,6
Луганська 52135 1,0 24595,4 0,7 51,9 18,6 0,2 8,6
Львівська 296182 5,4 146990,3 4,1 153,7 14,9 4,3 10,0
Миколаївська 124162 2,3 83680,5 2,3 60,4 12,9 5,1 9,0
Одеська 271669 5,0 94699,0 2,6 81,2 8,3 2,5 7,0
Полтавська 266694 4,9 241570,8 6,7 94,5 17,2 4,7 8,8
Рівненська 88859 1,6 58566 1,6 63,2 13,9 1,0 8,5
Сумська 105254 1,9 61434,6 1,7 59,0 13,3 1,6 12,3
Тернопільська 81485 1,5 29882 0,8 34,9 9,0 1,0 17,3
Харківська 319796 5,9 231411,0 6,4 217,9 18,4 2,6 11,3
Херсонська 88182 1,6 40712,8 1,1 37,6 8,9 0,6 7,7
Хмельницька 119876 2,2 64357,5 1,8 59,3 12,0 1,3 8,4
Черкаська 131154 2,4 93617,4 2,6 72,0 14,7 1,3 9,8
Чернівецька 54582 1,0 19410,8 0,5 39,3 10,7 0,3 9,8
Чернігівська 113474 2,1 39512,7 1,1 48,9 12,3 1,7 9,8
м. Київ 1276376 23,4 474015,9 13,2 102,1 7,6 22,5 4,8
м. Севастополь … … … … … … … …
* Кількість ІАП (інноваційно активних підприємств), % до загальної кількості підприємств – дані наведено
за результатами спостережень 2018-2020 рр.
Джерело: розраховано і складено авторами за: Багатогалузева статистична інформація. Регіональна стати-
стика [2004-2021 рр.]. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/; Наукова
та інноваційна діяльність України 2020: стат. зб. Державна служба статистики України. Київ, 2021. С. 106.
Ключовим показником для визначення
економічної потужності регіонів є реалізо-
вана промислова продукція (РПП), найбіль-
ший обсяг якої в загальному обсязі України
мали Дніпропетровська (18,7%), Донецька
(10,8%) та Запорізька (8,4%) області, до них
також наближалися Полтавська (6,7%) і
Харківська (6,4%). Промислові підприємст-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11
2024, № 2 (106)
ва цих регіонів забезпечували працевлашту-
вання значної частки населення – 24,1% за-
йнятих у Дніпропетровській області, 25,0%
у Донецькій та 21,7% у Запорізькій. У Пол-
тавській та Харківській областях даний по-
казник дорівнював 17-18%. Відносно висо-
кий рівень розвитку промислових комплек-
сів й експортного потенціалу цих регіонів у
довоєнний період мав стратегічне значення
для економічного розвитку та підвищення
конкурентоспроможності країни загалом.
Водночас тісного зв’язку між рівнем проми-
слового розвитку та рівнем інноваційної ак-
тивності в них не спостерігалося. Регіони,
які мали найбільший промисловий потен-
ціал (наприклад, Дніпропетровська, Доне-
цька, Полтавська області) відставали від ін-
ших за багатьма параметрами інноваційного
розвитку. Так, якщо у Дніпропетровській і
Донецькій областях частка інноваційно ак-
тивних підприємств у загальній їх кількості
складала 9,4 і 6,3% відповідно, то в регіонах
із невеликим промисловим потенціалом
(Івано-Франківській і Тернопільській облас-
тях) – 16,3 і 17,3% (див. табл. 1).
Незважаючи на що промислово розви-
нуті регіони забезпечували основну частку
обсягу реалізованої промислової продукції,
питома вага реалізованої інноваційної про-
мислової продукції в регіональному обсязі
РПП була дуже низькою: у Дніпропетровсь-
кій області – 1,4%, Запорізькій – 1,2, Полта-
вській – 2,7, Харківській – 2,5% 1. Це вказує
на проблеми технологічного спрощення та
структурної слабкості економіки промисло-
вих регіонів, які ще більше загострилися під
впливом війни.
Так, за спільною оцінкою ООН, Світо-
вого банку, Європейської Комісії та уряду
України за рік повномасштабної війни
1 Наукова та інноваційна діяльність України. 2020: стат. зб. Державна служба статистики Укра-
їни. Київ, 2021. С. 238.
2 Ukraine. Rapid Damage and Needs Assessment February 2022 – February 2023 / Ed. A. Himmelfarb.
The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. March 2023, Washington,
DC. 132 p. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177f
03c0ab180057556615497.pdf (дата звернення: 22.02.2024).
3 About S3 Smart Specialisation. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/regional_policy/policy/
communities-and- networks/s3-community-of-practice/about_en (дата звернення: 27.02.2024).
(з лютого 2022 р. по лютий 2023 р.) загальна
сума прямих збитків і втрат, зазнаних Укра-
їною, сягнула 423,8 млрд дол. США 2. Най-
більше постраждали прифронтові промис-
лові регіони – Донецька (78,3 млрд дол.), Ха-
рківська (62,3), Луганська (36,0) і Запорізька
(25,4 млрд дол.) області. Така ситуація пот-
ребує здійснення цілеспрямованих структу-
рних змін, якісного відновлення територій,
активів і сфер промислових регіонів. Для
цього може бути використаний підхід смарт-
спеціалізації, але за умови його адаптації до
суто українських умов і з урахуванням набу-
тих знань щодо його імплементації в краї-
нах-членах ЄС.
Проблеми та напрями вдоскона-
лення організаційно-економічного забез-
печення реалізації підходу смарт-спеціа-
лізації в промислових регіонах України
Смарт-спеціалізація є підходом регіо-
нальної інноваційної політики, який спира-
ється на доступні локальні активи і ресурси,
зосереджується на обмеженому наборі пріо-
ритетних сфер (інвестиційних пріоритетів) і
потребує участі всіх зацікавлених сторін чо-
тириланкової спіралі – державного сектору,
науки, бізнесу і громадськості – протягом
усього стратегічного циклу (розроблення та
реалізації стратегій смарт-спеціалізації).
При цьому вибір, перегляд, моніторинг і ре-
алізація інвестиційних пріоритетів мають
підтримуватися учасниками на місцях.3 Під-
хід реалізується через стратегії смарт-спеці-
алізації (Smart Specialisation Strategies ‒ S3),
які у 2012 р. дістали нового трактування –
стратегії досліджень та інновацій для смарт-
спеціалізації (Research and Innovation
Strategies for Smart Specialisation ‒ RIS3). На-
разі ці поняття використовуються як рівно-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
цінні. Результат реалізації стратегій смарт-
спеціалізації має втілитися у структурних
змінах і розвитку на цій основі нових конку-
рентних переваг регіонів (Foray, Eichler,
Keller, 2021).
Україна має нормативно-правове підґ-
рунтя для розроблення стратегій регіональ-
ного розвитку на засадах смарт-спеціаліза-
ції. Державна стратегія регіонального розви-
тку на 2021-2027 роки1 та Національна еко-
номічна стратегія на період до 2030 року2 пе-
редбачають використання і реалізацію всіма
регіонами України підходу смарт-спеціалі-
зації, а також їх приєднання до Європейсь-
кої платформи смарт-спеціалізації (S3 Plat-
form3). Проєкт оновленої Державної страте-
гії регіонального розвитку до 2027 року ви-
значає нові пріоритети регіонального розви-
тку на період до 2027 року, одним із яких є
«розвиток людського капіталу, відновлення
підприємницької активності та зростання
економіки на основі внутрішнього потенці-
алу територій та регіональних смарт-спеціа-
лізацій».4
Відповідно до Методики 5 смарт-спе-
ціалізація ‒ це «підхід, що передбачає аргу-
ментоване визначення суб’єктами регіона-
льного розвитку в рамках регіональної стра-
тегії окремих стратегічних цілей та завдань
щодо розвитку видів економічної діяльності,
які мають інноваційний потенціал з ураху-
ванням конкурентних переваг регіону та
1 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки: Постанова Ка-
бінету Міністрів України від 05.08.2020 р. № 695. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/695-2020-%D0%BF?find=1&text#Text (дата звернення: 21.02.2024).
2 Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова Кабінету
Міністрів України від 03.03.2021 р. № 179. URL: https://ips.ligazakon.net/document/KP210179?an=1 (редак-
ція від 21.04.2023 р.).
3 Наразі S3 Platform зосереджується на оновленнях і новинах, пов’язаних з S3 за межами ЄС. Для
країн-членів ЄС запущено нову систему – Smart Specialisation Community of Practice (S3 CoP), яка містить
усю необхідну інформацію про концепцію, політику, тематичні партнерства смарт-спеціалізації, поради
експертів, інтерактивну обсерваторію S3 тощо.
4 Інформаційне повідомлення про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України
«Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки». Міністерство ро-
звитку громад, територій та інфраструктури України. 5 грудня 2023 р. URL: https://mtu.gov.ua/news/
35001.html (дата звернення: 23.02.2024).
5 Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності
реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації: Наказ Міністерства регіональ-
ного розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р. № 79. Вер-
ховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text (редакція від 16.06.2020).
сприяють трансформації секторів економіки
в більш ефективні». Починаючи з 2021 р. не
менш ніж одна стратегічна ціль у стратегіях
розвитку областей на період 2021-2027 рр.
повинна була визначатися на засадах смарт-
спеціалізації. Промислові регіони також за-
лежно від характеристик регіональних інно-
ваційних екосистем при виборі стратегічних
цілей спиралися на підхід смарт-спеціаліза-
ції.
Аналіз перебігу реалізації підходу
смарт-спеціалізації в Україні свідчить про
різний ступінь урахування його засад у стра-
тегіях розвитку промислових регіонів на
2021-2027 рр. та необхідність удоскона-
лення організаційно-економічного забезпе-
чення цих процесів.
1. Не у всіх регіональних стратегіях
секторальні фокуси, які мають потенціал
смарт-спеціалізації, є достатньо обґрунто-
ваними і містять інноваційну складову, хоча
саме вона покликана активізувати структу-
рні перетворення в економіці шляхом моде-
рнізації традиційних галузей та/або ство-
рення цілковито нових наукомістких галу-
зей, та/або диверсифікації економіки через
синергію їх потенціалу. Наприклад, у Кіро-
воградській області основою для смарт-спе-
ціалізації обрано виробництво машин і уста-
ткування для сільського та лісового госпо-
дарства, а також виробництво олії та тварин-
них жирів. Останнє є традиційною галуззю
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13
2024, № 2 (106)
спеціалізації регіону, однак навряд чи можна
сказати, що виробництво олії та тваринних
жирів є вдалим вибором для смарт-спеціалі-
зації через його обмежений потенціал стру-
ктурно-інноваційної трансформації еконо-
міки. Такі помилки притаманні не тільки ук-
раїнським регіонам. У багатьох S3 ЄС перші
пріоритети смарт-спеціалізації мали анало-
гічний недолік і спиралися на традиційні га-
лузі з низьким інноваційним потенціалом.
Цей недолік у подальшому було нівельовано
саме завдяки тому, що смарт-спеціалізація є
безперервним процесом навчання, змін та
удосконалень. Вона передбачає якісний та
кількісний аналіз, діалог і співпрацю, упро-
вадження інновацій, моніторинг і оціню-
вання результатів, адаптацію до змін, а отже,
припускає перегляд і модифікацію пріорите-
тів залежно від таких факторів, як посилення
глобальних викликів, виникнення форс-ма-
жорних обставин (стихійні лиха, війни), по-
ява нових інноваційних можливостей струк-
турних змін економіки на основі знань тощо.
Експерти ЄС, зокрема розробники методо-
логічних положень підходу смарт-спеціалі-
зації, підкреслюють (Foray, Eichler, Keller,
2021), що започатковані проєкти можна при-
пинити, а нові – розпочати в будь-який мо-
мент ‒ усе залежить від одержаної інформа-
ції (успіху, невдач, несподіванок) при реалі-
зації запланованих проєктів і заходів. Вод-
ночас безпосередньо інвестиційні пріори-
тети смарт-спеціалізації не повинні постійно
змінюватися ‒ тут важливо досягти балансу
між стабільністю та змінами. Отже, адмініс-
трації регіонів, зокрема промислових, необ-
хідно проаналізувати чинні стратегії регіо-
нального розвитку на предмет відповідності
визначених у них цілей і секторальних фоку-
сів для смарт-спеціалізації логіці цього під-
ходу і насамперед – перспективам здійс-
нення структурних трансформацій еконо-
міки до вищого технологічного рівня та на-
буття на цій основі їх нових конкурентних
переваг.
2. У деяких стратегіях секторальні
фокуси сформульовані надто широко й уза-
гальнено (наприклад, у Сумській області як
такі обрано промисловий, аграрний компле-
кси і туристичну індустрію), а в інших – за-
надто конкретизовано (у Запорізькій обла-
сті: виробництво ендопротезів з молібдено-
вого і титанового складів, електродвигунів,
генераторів, трансформаторів, електророз-
подільної та контрольної апаратури, прово-
дів, кабелів і електромонтажних пристроїв,
машин й устаткування для сільського та лі-
сового господарства, двигунів та запчастин
до гвинтокрилів). Ні той, ні інший підходи
не відповідають логіці смарт-спеціалізації.
У цьому контексті варто дотримуватися по-
зиції експертів ЄС (Foray, Eichler, Keller,
2021), які закликають уникати як надто ши-
роких пріоритетів, так і занадто вузьких.
Слід зосереджуватися на трансформаційній
діяльності, концепція якої відображає нале-
жний рівень деталізації, який не є ані галузе-
вим (смарт-спеціалізація не є галузевою по-
літикою), ані окремим проєктом (S3 перед-
бачає налагодження тісних відносин, отри-
мання ефекту синергії та забезпечення взає-
модоповнюваності між проєктами та видами
діяльності). Належним рівнем деталізації є
набір взаємопов’язаних осіб, можливостей,
проєктів і заходів, спрямованих на вирі-
шення різних проблем і реалізацію певного
напряму змін.
3. При виборі секторальних фокусів
для смарт-спеціалізації промислові регіони
здебільшого деталізують види діяльності,
на яких вони традиційно спеціалізуються.
Натомість вибір пріоритетів смарт-спеціалі-
зації потребує дотримання балансу між тра-
диційними сильними сторонами регіону та
наявними активами і ресурсами з пошуком
нових можливостей інноваційного розвитку
(нових виробничих технологій, екологічно
чистих рішень, цифрових технологій тощо).
Єдиного підходу тут бути не може, але прин-
циповим моментом є те, що смарт-спеціалі-
зація орієнтується на вибір не окремих видів
діяльності, а їх груп, ринкових ніш і «доме-
нів» – сфери досліджень, розробок та інно-
вацій, що характеризується унікальними
знаннями (науковими, технологічними,
практичними тощо). Сфера смарт-спеціалі-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
зації – це здатність ефективно поєднувати
унікальні знання з ринковим потенціалом,
оскільки знання самі по собі не обов’язково
створюють економічну цінність, яка позна-
чається на рівні ВВП чи добробуту насе-
лення. З іншого боку, продукти з низьким
вмістом знань зазвичай не здатні тривалий
час втримувати споживачів і займати певну
ринкову нішу. Тому Європейська Комісія
рекомендує обирати сфери смарт-спеціалі-
зації, які перебувають на перетині різних га-
лузей, технологій і знань, що доповнюють
один одного1.
З урахуванням вищезазначеного доці-
льно обрати як вертикальну, так і горизон-
тальну смарт-спеціалізацію. Вертикальна
смарт-спеціалізація визначає групи галузей,
на розвитку яких регіон фокусується (напри-
клад, фармацевтична індустрія, авіаційно-
космічна промисловість, агропродовольс-
тво). До горизонтальної смарт-спеціалізації
належать знання, технології та інновації, які
можуть бути використані в обраних та ін-
ших галузях і секторах економіки (напри-
клад, цифрові технології, «зелена» енерге-
тика, кібербезпека, освітні програми). Це
дасть змогу спрямувати проєкти та заходи як
на підтримку пріоритетів, так і на вирішення
безлічі важливих завдань щодо розвитку
людського капіталу, інфраструктури дослі-
джень і розробок, розповсюдження та осво-
єння технологій тощо.
4. Не у всіх промислових регіонах об-
рано саме стратегічні смарт-орієнтовані
цілі, як це рекомендовано Методикою.2 Так,
у Донецькій та Полтавській областях смарт-
орієнтованими цілями є оперативні: відпо-
відно «розумна спеціалізація, заснована на
знаннях та інноваціях» та «інноваційний та
науковий розвиток економіки області на ос-
нові смарт-спеціалізації». У Дніпропетров-
ській та Кіровоградській областях визна-
1 What is Smart Specialisation. Smart Specialisation Platform. European Commission. URL:
https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/what-we-do (дата звернення: 27.02.2024).
2 Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результатив-
ності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації: Наказ Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р.
№ 79. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text (редакція від
16.06.2020).
чаються як стратегічні, так і оперативні
смарт-цілі. В інших промислових регіонах
(Запорізькій, Луганській, Сумській та Хар-
ківській областях) обрано по одній стра-
тегічній смарт-цілі. У цьому контексті слід
зауважити, що смарт-спеціалізація є підхо-
дом стратегічного планування регіонального
розвитку, і відсутність у Донецькій та Пол-
тавській областях стратегічних смарт-цілей
може призвести до втрати чіткого довго-
строкового вектора якісного розвитку регіо-
нів. Стратегічні смарт-цілі визначають дов-
гострокові трансформаційні напрями роз-
витку регіонів, а тому їх постановка є важ-
ливою умовою розкриття інноваційного по-
тенціалу та забезпечення успішної струк-
турної перебудови регіональних економік.
Формулювання стратегічних смарт-цілей є
підставою для визначення оперативних ці-
лей, розроблення плану заходів (з переліком
конкретних проєктів, дій, ініціатив і заходів)
та виділення фінансування на їх реалізацію.
Тому для Донецької та Полтавської облас-
тей доцільним є більш комплексний підхід
при доопрацюванні регіональних стратегій і
визначення не лише оперативних, але і стра-
тегічних смарт-цілей.
5. Викликом для регіонів стало залу-
чення бізнесу до розроблення стратегій ре-
гіонального розвитку. Так, якщо у ЄС бізнес
стимулюється до активної участі в обгово-
ренні пріоритетів смарт-спеціалізації перс-
пективою отримання додаткових коштів на
реалізацію проєктів смарт-спеціалізації, то в
Україні фінансових інструментів підтримки
цього процесу не передбачено, а отже, немає
можливості перевірити гіпотези, висунуті на
етапах якісного та кількісного аналізу, тран-
сформувати їх у пріоритети, які мають поте-
нціал структурних перетворень через інно-
вації. У цьому контексті влучним є приклад
Нижньосілезького воєводства Польщі (коли
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15
2024, № 2 (106)
підхід смарт-спеціалізації тільки-но почав
реалізовуватися), де серед пріоритетів було
обрано IT-сектор. У подальшому в резуль-
таті діалогу з IT-підприємствами було вияв-
лено, що їм не потрібна фінансова підтрим-
ка ‒ вони успішно розвиваються та є само-
достатніми, тому цей сектор було виклю-
чено з переліку пріоритетів. Разом із цим на
етапі подання проєктних заявок з’ясувало-
ся, що деякі з визначених смарт-спеціаліза-
цій є неактивними, підприємства пріоритет-
них видів діяльності подають значно менше
заявок порівняно з іншими, тому було
вирішено на наступний стратегічний період
їх (пріоритети) переглянути.
Можливим шляхом вирішення цієї
проблеми для українських, у тому числі про-
мислових, регіонів можна розглядати синх-
ронізацію смарт-орієнтованих цілей і секто-
ральних фокусів із пріоритетними напря-
мами розвитку науки, техніки та інновацій-
ної діяльності в Україні (табл. 2). Це дало б
змогу відкрити доступ до фінансових ресур-
сів реалізації підходу смарт-спеціалізації у
вигляді українських та європейських про-
грам, грантів, інвестиційних проєктів тощо
та підтримувати співпрацю з бізнесом, а та-
кож стало б дієвим інструментом вирішення
структурних проблем регіонів.
Таблиця 2 – Актуальні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної
діяльності згідно із Законом України 1
Пріоритетні напрями розвитку
науки і техніки
Стратегічні пріоритетні напрями
інноваційної діяльності
1 2
Науково, економічно та соціально об-
ґрунтовані напрями науково-технічного
розвитку на довгостроковий період (понад
10 років), яким надається пріоритетна дер-
жавна підтримка з метою формування ефе-
ктивного сектору наукових досліджень і
науково-технічних розробок для забезпе-
чення конкурентоспроможності вітчизня-
ного виробництва, сталого розвитку, наці-
ональної безпеки і оборони України та під-
вищення якості життя населення
Науково й економічно обґрунтовані та ви-
значені відповідно до цього Закону напрями
провадження інноваційної діяльності, наці-
лені на забезпечення національної безпеки й
оборони, економічної безпеки держави, ство-
рення високотехнологічної конкурентоспро-
можної екологічно чистої продукції, надання
високоякісних послуг та збільшення експорт-
ного потенціалу держави з ефективним вико-
ристанням вітчизняних і світових науково-те-
хнічних досягнень
1) національна безпека і оборона 1) технологічне оновлення та розвиток
сфер національної безпеки і оборони
2) фундаментальні наукові дослідження
з найбільш важливих проблем розвитку на-
уково-технічного, соціально-економічного,
суспільно-політичного, людського потен-
ціалу для забезпечення конкурентоспромо-
жності України у світі та сталого розвитку
суспільства і держави
2) освоєння нових технологій транспорту-
вання енергії, впровадження енергоефектив-
них, ресурсозберігаючих технологій, осво-
єння альтернативних джерел енергії
3) інформаційні та комунікаційні техно-
логії
3) освоєння нових технологій високотехно-
логічного розвитку транспортної системи, ра-
кетно-космічної галузі, авіа- і суднобуду-
вання, озброєння та військової техніки
1 Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-14#Text (дата звернення: 22.02.2024).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
Закінчення табл. 2
1 2
4) енергетика та енергоефективність 4) освоєння нових технологій виробництва
матеріалів, їх оброблення і з’єднання, ство-
рення індустрії наноматеріалів і нанотехноло-
гій
5) раціональне природокористування 5) технологічне оновлення та розвиток аг-
ропромислового комплексу
6) науки про життя, нові технології про-
філактики та лікування найпоширеніших
захворювань
6) упровадження нових технологій та обла-
днання для якісного медичного обслугову-
вання, лікування, фармацевтики
7) нові речовини і матеріали 7) широке застосування технологій більш
чистого виробництва та охорони навколиш-
нього природного середовища
8) розвиток сучасних інформаційних, кому-
нікаційних технологій, робототехніки
Джерело: складено авторами.
Відповідно до Закону України1, який
набув чинності 13.01.2024 р., пріоритетні на-
прями розвитку науки і техніки та інновацій-
ної діяльності враховують нагальні потреби
сфер національної безпеки та оборони для
зміцнення обороноздатності України і вва-
жаються актуальними до припинення або
скасування воєнного стану в Україні» та «до
31 грудня року, наступного після припи-
нення або скасування воєнного стану». Уря-
дом та міністерствами2 планується підготу-
вати законопроєкти з визначенням пріорите-
тних напрямів, націлених на повоєнну відбу-
дову України.
6. Не всі промислові регіони мають на
меті або враховують у стратегіях можли-
вості входження або поліпшення своїх пози-
цій у глобальних ланцюгах доданої вартості.
Таку оперативну мету поставила лише адмі-
ністрація Харківської області («упровад-
ження кластерного підходу до побудови
смарт-спеціалізованої структури економіки,
інтегрованої в глобальні ланцюги створення
доданої вартості»). Також зауважують на
цьому, але не ставлять за мету Полтавська і
1 Там само.
2 Про актуальні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні.
13.01.2024 р. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/pro-aktualni-prioritetni-
napryami-rozvitku-nauki-tehniki-ta-innovacijnoyi-diyalnosti-v-ukrayini (дата звернення: 17.02.2024).
Донецька області. У стратегіях інших про-
мислових регіонів про це немає згадки.
Смарт-спеціалізація може стати ефективним
інструментом для поліпшення позицій про-
мислових регіонів у глобальних ланцюгах
доданої вартості. Однак це потребує від віт-
чизняних виробників готовності успішно
конкурувати на міжнародному ринку. Про їх
інтеграцію в систему міжнародних вироб-
ничо-розподільчих відносин та її рівень
свідчать обсяг експорту товарів і послуг,
структура зовнішньої торгівлі товарами та
послугами, частка продукції переробної
промисловості (у тому числі високотехноло-
гічної) в загальному товарному експорті, а
наукоємних послуг – у загальному експорті
послуг, участь у спільних проєктах із міжна-
родними партнерами, відповідність міжна-
родним стандартам, співпраця із зарубіж-
ними компаніями та залучення іноземних ін-
вестицій.
7. При визначенні смарт-орієнтованих
цілей промислових регіонів не враховано мо-
жливості міжрегіонального співробітниц-
тва, що спричинило дублювання сектораль-
них фокусів сусідніх регіонів. Наприклад, у
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17
2024, № 2 (106)
всіх областях Придніпровського макрорегі-
ону одним із секторальних пріоритетів об-
рано машинобудування – у Дніпропетровсь-
кій області загалом; у Запорізькій та Кірово-
градській областях – окремі його галузі, у
тому числі машини й устаткування для сіль-
ського та лісового господарства. Така ситуа-
ція не забезпечує ефективного витрачання
фінансових ресурсів і замість співпраці про-
вокує конкуренцію між регіонами, знижує
ефективність реалізації стратегій та гальмує
структурні зрушення в економіці регіонів.
Без налагодження ефективної координації
стратегій регіонального розвитку, узго-
дження та синхронізації співпраці, цілей і ді-
яльності регіонів навряд чи можна розрахо-
вувати на вирішення цієї проблеми. Одним
із можливих рішень є створення Координа-
ційної ради з питань смарт-спеціалізації як
консультативно-дорадчого органу при уряді
з широким представництвом усіх зацікавле-
них сторін – від громадськості до державної
влади. Це надало б йому високого статусу і
достатніх повноважень щодо впливу на пе-
ребіг реалізації смарт-спеціалізації в Укра-
їні, а також уможливило б урахування інте-
ресів різних сторін у процесі прийняття рі-
шень. Виходячи з типового положення про
консультативний, дорадчий та інший допо-
міжний орган, утворений Кабінетом Мініст-
рів України1, до його основних завдань може
бути віднесено:
забезпечення координації дій органів
виконавчої влади з питань, що стосуються
реалізації підходу смарт-спеціалізації в Ук-
раїні;
підготовка пропозицій щодо форму-
вання і реалізації державної та регіональної
інноваційної політики;
1 Типове положення про консультативний, дорадчий та інший допоміжний орган, утворений Кабі-
нетом Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. № 599. Урядовий пор-
тал. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/223288470 (дата звернення: 26.02.2024).
2 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної по-
літики та політики відновлення регіонів і територій: Закон України від 09.07.2022 р. № 2389-IX. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2389-20#Text (дата звернення: 26.02.2024).
3 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реаліза-
ції, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад: Наказ
Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 р. № 265. 40 с. URL:
https://mtu.gov.ua/content/strategichne-planuvannya-regionalnogo-rozvitku.html (дата звернення: 26.02.2024).
визначення шляхів, способів і механіз-
мів вирішення проблемних питань, що вини-
кають при реалізації інноваційної політики,
підвищення ефективності діяльності центра-
льних і місцевих органів виконавчої влади,
удосконалення нормативно-правової бази з
питань смарт-спеціалізації.
Сьогодні області, які входять до
складу макрорегіонів, незалежно здійсню-
ють регіональну інноваційну політику та не
враховують потенціал міжрегіонального
співробітництва в ліквідації наслідків війни
на економіку регіонів і громад. Однак, ма-
ючи взаємопов’язану інфраструктуру, поді-
бну структуру економіки та подібні про-
блеми, шляхом співпраці та об’єднання ре-
сурсів вони могли б забезпечувати більш ди-
намічний інноваційний розвиток макрорегі-
онів. Цьому сприятиме система трирівне-
вого стратегічного планування регіональ-
ного розвитку (Державна стратегія регіо-
нального розвитку України – регіональні
стратегії розвитку – стратегії розвитку
територіальних громад), запроваджена За-
коном України2. Вона допоможе скоордину-
вати цілі та пріоритети довгострокового ро-
звитку країни та її окремих територій (мак-
рорегіонів, регіонів і громад), налагодити
співпрацю між різними рівнями управління,
залучити громадськість і зацікавлені сто-
рони на місцях до розроблення та реалізації
стратегій. Так, відповідно до вищезазначе-
ного закону та Методичних рекомендацій3
кожна громада матиме власну стратегію ро-
звитку, яка повинна узгоджуватися з Держа-
вною стратегією регіонального розвитку, ре-
гіональною стратегією розвитку за стратегі-
чними цілями і термінами реалізації. Наяв-
ність такої стратегії є обов’язковою умовою
для планування видатків місцевого бюд-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
жету, отримання коштів Державного фонду
регіонального розвитку, інвесторів і міжна-
родних донорів на фінансування інвестицій-
них проєктів розвитку громад. Усі проєкти
громади мають відповідати стратегічним та
оперативним цілям, завданням і пріоритетам
розвитку певної території, що визначаються
її стратегічними документами.
Основним завданням для виконавчих
органів місцевого самоврядування (міських,
сільських і селищних рад), на які поклада-
ється завдання розроблення проєктів таких
стратегій, є забезпечення максимальної про-
зорості й публічності цього процесу, заохо-
чення якомога більшої чисельності місце-
вого населення до обговорення та надання
зворотного зв’язку. При такому партнерсь-
кому підході терміни розроблення стратегій
хоча й збільшуються, проте це дозволяє вра-
хувати місцеву специфіку, реальні проблеми
і потреби населення, їхнє бачення напрямів,
пріоритетів відновлення та розвитку терито-
рій громад. Виходячи з існуючої практики
запровадження такого підходу в українських
громадах, зокрема Запорізької області1, його
реалізація може передбачати широке інфор-
мування мешканців про всі етапи розроб-
лення стратегії через засоби масової інфор-
мації та соціальні мережі, залучення їх до
робочих груп, проведення відкритих засі-
дань і громадських обговорень.
8. На відміну від тенденцій розвитку
смарт-спеціалізації в ЄС, в українських, у
тому числі промислових, регіонах недоста-
тньо уваги приділено напрямам трансфор-
мації, які забезпечують переведення еконо-
міки на рейки сталого розвитку. Так, рівно-
значність політичних цілей («смарт-зрос-
тання, стале зростання, інклюзивне зрос-
тання»), яка закладалася у стратегію «Євро-
1 Стратегія розвитку громади – не просто документ з цифрами, це визначення майбутнього, до якого
прагне громада. Інтерв’ю з радником із регіонального розвитку Запорізького Центру розвитку місцевого
самоврядування К. Божковою. Децентралізація. URL: https://decentralization.ua/news/10947 (дата звер-
нення: 26.02.2024).
2 Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. European Commission.
URL: https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%
202020%20-%20EN%20version.pdf (дата звернення: 26.02.2024).
3 Horizon Europe Strategic Plan (2021 – 2024). European Commission. Luxembourg: Publications Office
of the European Union. 2021. 101 p., р. 19. URL: https://www.eeas.europa.eu/sites/default/ files/horizon_eu-
rope_strategic_plan_2021-2024.pdf (дата звернення: 26.02.2024).
па 2020»2, з початком нового європейського
стратегічного порядку денного стала менш
виразною, а акценти змістилися вбік сталого
та інклюзивного зростання, на досягнення
якого спрямовуються сучасні стратегії
смарт-спеціалізації в ЄС (Smart Specialisa-
tion Strategies for Sustainable and Inclusive
Growth ‒ S4+). У таких умовах наукова та
інноваційна діяльність покликані не просто
створювати інновації безвідносно їх цільо-
вого призначення або з метою виключно
економічного зростання, а продукувати такі,
які будуть сприяти вирішенню глобальних
викликів і розглядатимуться як спосіб дося-
гнення Цілей сталого розвитку на період до
2030 р. Окрім того, підхід смарт-спеціаліза-
ції в ЄС посилює місієорієнтована іннова-
ційна політика, спрямована на вирішення
значущих суспільних проблем шляхом роз-
роблення та реалізації скоординованого па-
кету політичних заходів, законодавчих ініці-
атив і проєктів у сфері науки, технологій та
інновацій. Місії займають проміжну ланку
між Цілями сталого розвитку та конкрет-
ними дослідницькими й інноваційними
проєктами. На період 2021-2024 рр. у ЄС ви-
значено п’ять місій, які реалізуються в ме-
жах Рамкової програми з досліджень на
інновацій «Горизонт Європа» (Horizon
Europe): боротьба з раком; адаптація до клі-
матичних змін; відновлення та очищення
океанів і прісних вод; розбудова кліматично
нейтральних міст як центрів інновацій; за-
безпечення здорових ґрунту та їжі3.
Оскільки чинні стратегії розвитку про-
мислових регіонів України формувалися до
початку повномасштабного вторгнення, а
також з урахуванням істотної зміни їх про-
філів через деіндустріалізацію, деурбаніза-
цію значної частини територій необхідно
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19
2024, № 2 (106)
здійснити оцінку відповідності смарт-цілей
та секторальних фокусів, визначених у регі-
ональних стратегіях, сучасним і повоєнним
потребам відновлення промислових терито-
рій на засадах сталого розвитку й викорис-
тати смарт-спеціалізацію для екологізації
промислових регіонів. У цих регіонах ще до
2022 р. спостерігався високий рівень антро-
погенного навантаження через промислові
викиди, а внаслідок воєнних дій екологічні
проблеми загострилися. Так, наприклад,
через пожежі шкода, завдана лісовим маси-
вам і дорогам, оцінюється на рівні понад
1,5 млрд дол. США і охоплює 183,2 тис. га
переважно в Донецькій, Луганській і Хар-
ківській областях1.
При оновленні регіональних стратегій
слід також ураховувати можливості приєд-
нання регіонів до виконання місій ЄС. На-
приклад, якщо йдеться про боротьбу з ра-
ком, то регіони можуть розвивати біотехно-
логії та сферу геноміки2. Це дозволить їм ак-
тивно долучатися до проєктів Рамкової про-
грами «Горизонт Європа», спрямованих на
реалізацію місій, які можуть бути запрова-
джені в регіональному контексті; налагод-
жувати співпрацю з регіонами ЄС, які мають
аналогічні пріоритети смарт-спеціалізації з
метою більш ефективного використання ре-
сурсів, обміну досвідом і досягнення спіль-
них цілей.
Окрім того, коригування секторальних
фокусів із подальшим визначенням пріори-
тетів смарт-спеціалізації промислових регіо-
нів доцільно здійснювати, виходячи з перс-
пектив міжтериторіального співробітництва
(з містами, регіонами, країнами-членами
ЄС). Як зазначають фахівці Об’єднаного до-
слідницького центру (Joint Research Centre)
ЄС, більшість викликів, з якими наразі сти-
каються суспільства, не мають меж, тому їх
подолання буде значно ефективнішим, якщо
території співпрацюватимуть, використо-
1 Ukraine. Rapid Damage and Needs Assessment February 2022 – February 2023 / Ed. A. Himmelfarb.
The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. March 2023, Washington,
DC. 132 p., р. 109. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740
d1177f03c0ab180057556615497.pdf (дата звернення: 22.02.2024).
2 Геноміка визнається тією наукою, що зможе побороти рак і справити величезний вплив на здоров’я
людей у всьому світі (Див.: Росс А. Індустрії майбутнього. Київ: Наш формат. 2017. 320 с., с. 58-64).
вуватимуть досвід, можливості та ресурси
одна одної. ЄС підтримує міжтериторіальне
співробітництво за допомогою ініціатив,
спрямованих на регіональну владу (напри-
клад, через програму «Interreg»), дослідни-
цьку спільноту (Horizon Europe), кластери
(Euroclusters) та екосистеми (Regional
Innovation Valleys) (Bianchi et al., 2024). Од-
ним із векторів міжтериторіальної співпраці
(промислових регіонів України з промисло-
вими територіями ЄС) можна розглядати
спрямування спільних зусиль на модерніза-
цію технологій, підвищення інноваційності
виробництва, підготовку кваліфікованої ро-
бочої сили з метою зайняття/поліпшення по-
зицій у глобальних ланцюгах доданої варто-
сті не як постачальників сировини, а вироб-
ників готової промислової продукції висо-
ких переділів.
У процесі перегляду секторальних фо-
кусів і визначення пріоритетів смарт-спеціа-
лізації порівняльні переваги регіонів мають
ураховуватися, але не повинні домінувати. У
даному контексті варто звернутися до ро-
боти Р. Хаусмана і Д. Родріка (Hausmann,
Rodrik, 2002), які акцентують увагу на тому,
що країни з майже однаковими запасами ре-
сурсів і факторів виробництва спеціалізу-
ються на дуже різних видах продукції. На-
приклад, Бангладеш експортує значні обсяги
капелюхів, а в Пакистані такого виробниц-
тва майже немає, натомість він експортує
тонни футбольних м’ячів, тоді як у Бангла-
деш ця галузь є нерозвинутою. Серед країн
із високим рівнем доходу дослідники навели
приклад Південної Кореї, яка є світовим лі-
дером у виробництві мікрохвильових печей
і майже не експортує велосипедів, тоді як на
Тайвані ситуація є протилежною. Р. Хаус-
ман і Д. Родрік вважають, що ці спеціалізації
неможливо приписати порівняльній пере-
вазі, яка визначається вибором виду діяльно-
сті з найменшою вартістю витрат. Насправді
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
вони є результатом випадкових спроб само-
пізнання (self-discovery) з подальшою іміта-
цією. Спеціалізація Південної Кореї на виро-
бництві та експорті мікрохвильових печей, а
Тайваню – велосипедів, найімовірніше, є ре-
зультатом успішного експерименту підприє-
мців, які наважилися відтворити зарубіжні
моделі та практики.
Як зазначено в роботі (Rodrik, 2004),
самопізнання (self-discovery) не тотожне на-
уково-дослідним розробкам та інноваціям у
загальному розумінні цих термінів, оскільки
воно не створює нових продуктів (процесів),
проте виявляє, що певний товар, добре відо-
мий на світових ринках, може бути виготов-
лений усередині країни з низькими витра-
тами. Це може потребувати деяких техноло-
гічних пристосувань, щоб адаптувати інозе-
мну технологію до внутрішніх умов, але такі
пристосування рідко складають щось таке,
що є реально патентоспроможним і таким,
що можна монополізувати. До того ж ре-
жими політик у країнах, що розвиваються, є
непорівнянними з патентною системою, яка
захищає інновації в розвинутих країнах.
Втім підприємці, які зрозуміли, що їхні кра-
їни є відповідним місцем для заснування но-
вого виду діяльності (як-от швейні вироби у
Бангладеш, зрізані квіти в Колумбії та IT в
Індії), принесли цим країнам значні соціа-
льно-економічні вигоди, а технологічні при-
стосування та імітаційні практики стали
ключовим механізмом, який уможливив ро-
звиток національної промисловості.
Вищезазначене свідчить про доціль-
ність залучення та освоєння в промислових
регіонах передових іноземних технологій,
що дасть змогу здійснити технологічне вдо-
сконалення та диверсифікацію їх виробни-
чої структури за рахунок нових продуктових
ліній і створення нових видів діяльності. Во-
дночас, як підкреслюється в роботі (Кіндзер-
ський, 2023b, с. 41), запозичуючи іноземні
технології та створюючи на їх основі власні
виробництва, Україна об’єктивно зіткнеться
1 Alexander Hamilton’s Final Version of the Report on the Subject of Manufactures [5 December 1791].
Founders Online. National Archives. URL: https://founders.archives.gov/documents/Hamilton/01-10-02-0001-
0007 (дата звернення: 28.02.2024).
з конкурентами як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках, які вже пропонують
аналогічну продукцію. Тому важливо, щоб
на початкових етапах держава вдавалася до
інструментів тимчасового захисту українсь-
кого ринку і формування попиту на ньому в
тих секторах, які стануть драйверами зрос-
тання.
Існує багато прикладів розвинутих
країн, які свого часу активно впроваджували
протекціоністські заходи. «Першим в істо-
рії, хто висунув аргумент на користь викори-
стання таких заходів, був міністр фінансів
США А. Гамільтон. У 1791 р. у своєму звіті
до Конгресу1 він заявив, що уряд США має
підтримувати та розвивати національні га-
лузі мануфактур, які поки що перебувають у
«зародковому стані», захищаючи їх від зару-
біжних конкурентів, аж поки вони не зміцні-
ють. Як урядові заходи захисту американсь-
ких мануфактур він запропонував викорис-
товувати тарифи і субсидії, а також наголо-
шував на необхідності інвестування в інфра-
структуру (особливо відзначав важливість
доріг і каналів для внутрішнього судноплав-
ства), спонукання людей до здійснення відк-
риттів і винаходів за допомогою премій та
всебічної підтримки. Цей курс США запро-
вадили у 1816 р., і вже на початку 1830-х ро-
ків мали найвищий середній промисловий
тариф у світі, який протримався майже ціле
століття – до початку Другої світової війни.
Ідеї А. Гамільтона щодо необхідності підт-
римки та розвитку виробничих галузей, за-
хисту їх від зарубіжних конкурентів були
розвинуті німецьким економістом Ф. Ліс-
том, який визнав, що вільна торгівля є кори-
сною для країн з однаковим рівнем розви-
тку, але шкодить відсталим країнам, якщо
вони торгують з економічно потужнішими
державами. Тому він застерігав економічно
слабкі країни передчасно відкривати свої ри-
нки для зарубіжних промислових товарів і
закликав вводити вільну торгівлю повільно
та поступово. Адже спочатку таких країнам
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21
2024, № 2 (106)
потрібно здійснити індустріалізацію, розви-
нути конкурентоспроможний промисловий
сектор, а вже потім вони можуть вигідно ві-
дкритися для глобальної вільної торгівлі.
Норвезький економіст Е. Райнерт на-
гадує, що всі багаті сьогодні країни викори-
стовували одну й ту саму стратегію – вони
відмовлялися від сировинної орієнтації на
користь переробної промисловості та
обов’язково проходили через період, коли
емуляція – бажання та прагнення зрівнятися
або перевершити – була їх головним пріори-
тетом. Він влучно зауважує, що після 1957
р., коли Радянський Союз запустив перший
супутник і стало зрозуміло, що він випере-
джає США в космічних перегонах, перший
міг би, озброївшись рікардовою теорією,
стверджувати, що американці мають порів-
няльну перевагу в сільському господарстві,
а не в космічних технологіях. Дотримую-
чись такої логіки, США мали б виробляти
продукти харчування, а Радянський Союз –
космічні технології. Проте США обрали не
рікардову теорію, а протилежну їй стратегію
емуляції, створили у 1958 р. НАСА, щоб на-
здогнати і перевершити Радянський Союз у
сфері космічних технологій (Reinert, 2019).
У справі вибору стратегії розвитку що може
бути більш наочним для слаборозвинутих
країн і регіонів третього світу? (Підоричева,
2022).
У контексті вищезазначеного слід під-
креслити, що Угода про асоціацію між Укра-
їною та ЄС (частина 2 Глави 10 «Конкурен-
ція») (далі – Угода) передбачає надання
права державній та місцевій владі України
розглядати можливість упровадження дер-
жавної допомоги окремим підприємствам
або виробництву окремих товарів, якщо
вона сприяє (п. 3 ст. 262 Угоди)1:
економічному розвитку регіонів із
надзвичайно низьким рівнем життя або із
суттєвим рівнем безробіття;
виконанню важливого проєкту для спі-
льного інтересу Сторін або для виправлення
1 Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським
співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від
16.09.2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (редакція від 30.11.2023).
значних порушень нормальної роботи в еко-
номіці України чи однієї з держав-членів
ЄС;
розвитку певної економічної діяльно-
сті або певних економічних сфер, якщо така
допомога не має несприятливого впливу на
умови торгівлі всупереч інтересам Сторін;
підтримці культури та збереженню ку-
льтурної спадщини, якщо така допомога не
має несприятливого впливу на умови торгі-
влі всупереч інтересам Сторін;
досягненню цілей, дозволених відпо-
відно до правил ЄС щодо горизонтальних
блоків виключень і правил щодо горизонта-
льної та галузевої державної допомоги, яка
надається відповідно до викладених у них
умов;
залученню інвестицій з метою забезпе-
чення відповідності обов’язковим стандар-
там, визначеним директивами ЄС, зазначе-
ними в Додатку XXX до Глави 6 «Навколи-
шнє середовище» Угоди, протягом вказа-
ного періоду імплементації.
Ці норми мають бути використані ре-
гіональною владою промислових регіонів
для обґрунтування доцільності надання дер-
жавної допомоги тим секторам і галузям
промислового виробництва, які, згідно із
стратегіями регіонального розвитку, можуть
виступити драйверами структурних транс-
формацій і сформувати на цій основі нові
конкурентні переваги регіонів.
Висновки. Промислові регіони Укра-
їни, особливо прифронтові (Донецька, Луга-
нська, Харківська і Запорізька області), за-
знали найбільших збитків і втрат унаслідок
повномасштабної війни. За спільною оцін-
кою міжнародних інституцій та уряду Укра-
їни потреби на їх відновлення складають по-
ловину (50,46%, або 207,2 млрд дол. США)
потреб на відбудову України. Ураховуючи
специфіку, структурну вразливість еконо-
міки промислових регіонів, у якій переважа-
ють галузі зі слабкою інноваційною актив-
ністю та низькою технологомісткістю, про-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
довження довоєнних траєкторій їх розвитку
є абсолютно неприйнятним. Відтворення си-
ровинної, низькотехнологічної, екологічно
забрудненої економіки не відповідає заса-
дам сталого розвитку, унеможливлює струк-
турні перетворення та підвищення якості
життя. В умовах істотної зміни профілів
промислових регіонів через руйнування та
втрату активів і ресурсів з’являється шанс
відновити їх економіку, застосовуючи нові,
інноваційні, підходи та практики. Смарт-
спеціалізація є одним із підходів регіональ-
ної інноваційної політики, яка, власне, наці-
лена на структурну трансформацію еконо-
міки шляхом модернізації традиційних галу-
зей та/або створення цілковито нових науко-
містких галузей, та/або диверсифікації еко-
номіки завдяки синергії їх потенціалу. Вона
покликана стимулювати економічне зрос-
тання, створювати робочі місця, підвищу-
вати рівень конкурентоспроможності регіо-
нів і країн.
Починаючи з 2016 р. смарт-спеціаліза-
ція поступово впроваджується в Україні,
хоча перебіг цього процесу та його завер-
шення були перервані війною. Відповідно
до Методики розроблення, проведення моні-
торингу та оцінки результативності реаліза-
ції регіональних стратегій розвитку та пла-
нів заходів з їх реалізації, прийнятої в бере-
зні 2016 р., не менш ніж одна стратегічна
ціль у стратегіях розвитку областей на пе-
ріод 2021-2027 рр. повинна була визнача-
тися на засадах смарт-спеціалізації. Проми-
слові регіони також при виборі стратегічних
цілей спиралися на підхід смарт-спеціаліза-
ції. Однак, як засвідчив аналіз, цей процес
супроводжувався значними організаційно-
економічними проблемами – від браку мето-
дичної бази до відсутності фінансових ін-
струментів і координаційних механізмів під-
тримки смарт-спеціалізації. Як наслідок,
урахування підходу смарт-спеціалізації в
стратегіях регіонального розвитку було об-
меженим і не адаптованим до українських
умов, а саме:
не у всіх регіональних стратегіях сек-
торальні фокуси, які мають потенціал смарт-
спеціалізації, є достатньо обґрунтованими і
містять інноваційну складову;
у деяких стратегіях секторальні фо-
куси сформульовано надто широко й узага-
льнено, а в інших – занадто конкретизовано,
при їх визначенні промислові регіони здебі-
льшого деталізують види діяльності, на яких
вони традиційно спеціалізуються;
не у всіх промислових регіонах обрано
саме стратегічні смарт-орієнтовані цілі, у де-
яких як такі визначено оперативні цілі;
викликом для регіонів стало залучення
бізнесу до розроблення стратегій регіональ-
ного розвитку, відсутність фінансових ін-
струментів підтримки цього процесу;
не всі промислові регіони ставлять за
мету або враховують у стратегіях можливо-
сті входження або поліпшення своїх позицій
у глобальних ланцюгах доданої вартості;
при визначенні смарт-орієнтованих ці-
лей промислові регіони не враховували мо-
жливості міжрегіонального і міжтериторіа-
льного співробітництва, що спричинило ду-
блювання секторальних фокусів сусідніх ре-
гіонів;
області, які входять до складу макро-
регіонів, незалежно здійснюють регіональну
інноваційну політику, відсутні координація
стратегій, узгодження та синхронізація спів-
праці, цілей та діяльності регіонів;
на відміну від тенденцій розвитку
смарт-спеціалізації в ЄС, українські, у тому
числі промислові, регіони приділяють недо-
статньо уваги напрямам трансформації, які
забезпечують переведення економіки на
рейки сталого розвитку.
Наявні проблеми в комплексі з викли-
ками війни здатні унеможливити структу-
рно-інноваційні перетворення в промисло-
вих регіонах, законсервувати сировинний,
низькотехнологічний характер їх економіки.
Вони потребують вирішення з урахуванням
суто українських викликів, а також знань,
одержаних у країнах-членах ЄС при реаліза-
ції цього підходу протягом останніх десяти
років, зокрема:
промисловим регіонам необхідно ак-
туалізувати стратегічні та оперативні цілі,
секторальні фокуси, які мають потенціал
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23
2024, № 2 (106)
смарт-спеціалізації, з урахуванням деіндуст-
ріалізації, деурбанізації значної частини їх
територій унаслідок війни, максимально на-
близити їх до перспектив здійснення струк-
турної трансформації економіки та розвитку
на цій основі нових конкурентних переваг;
коригування смарт-орієнтованих цілей
і секторальних фокусів важливо здійсню-
вати на засадах сталого розвитку з метою на-
самперед екологізації економіки промисло-
вих регіонів і при цьому виходити з наявних
можливостей поліпшення їх позицій у гло-
бальних ланцюгах доданої вартості не як по-
стачальників сировини, а як виробників го-
тової промислової продукції;
промисловим регіонам слід обрати як
вертикальну, так і горизонтальну смарт-спе-
ціалізацію, тобто відповідно ті групи галу-
зей, які мають потенціал трансформаційної
діяльності, на розвитку яких регіон сфокусу-
ється, й ті знання, технології та інновації, які
можуть бути використані в обраних та ін-
ших галузях і секторах економіки для вирі-
шення різних проблем і реалізації визначе-
ного напряму змін;
Донецькій і Полтавській областям до-
цільно використати більш комплексний під-
хід при доопрацюванні регіональних страте-
гій і визначити не лише оперативні, але й
стратегічні смарт-орієнтовані цілі;
промисловим регіонам доцільно синх-
ронізувати смарт-орієнтовані цілі та секто-
ральні фокуси з пріоритетними напрямами
розвитку науки, техніки та інноваційної дія-
льності в Україні, а також місіями ЄС, що
відкриє доступ до фінансових ресурсів реа-
лізації підходу смарт-спеціалізації (через ук-
раїнські та європейські програми, гранти, ін-
вестиційні проєкти та інші ініціативи) та до-
зволить залучати бізнес до співпраці;
з метою налагодження ефективної мі-
жрегіональної співпраці та координації про-
цесу смарт-спеціалізації доцільно створити
Координаційну раду з питань смарт-спеціа-
лізації як консультативно-дорадчий орган
при уряді з широким представництвом заці-
кавлених сторін і достатніми повноважен-
нями щодо впливу на перебіг реалізації
смарт-спеціалізації в Україні;
при розробленні стратегій розвитку те-
риторіальних громад як невід’ємної складо-
вої системи трирівневого стратегічного пла-
нування регіонального розвитку України ва-
жливо забезпечити максимальну залуче-
ність місцевого населення до цього процесу,
щоб урахувати його реальні проблеми і пот-
реби, бачення пріоритетів відновлення та ро-
звитку громад;
у процесі відновлення промисловим
регіонам потрібно залучати передові інозем-
ні технології для технологічного вдоскона-
лення та диверсифікації виробничої струк-
тури через започаткування нових продукто-
вих ліній і нових видів діяльності. Створю-
ючи нові власні виробництва на базі техно-
логічних запозичень, важливо на початко-
вих етапах вдаватися до тимчасової держав-
ної підтримки незміцнілих вітчизняних ви-
робників у тих секторах і галузях промисло-
вого виробництва, які можуть виступити
драйверами зростання та сформувати на цій
основі нові конкурентні переваги регіонів.
Пункт 3 ст. 262 Угоди про асоціацію між Ук-
раїною та ЄС окреслює випадки й умови на-
дання права державній та місцевій владі Ук-
раїни впроваджувати таку державну допо-
могу. Характер та інструменти державної
підтримки секторів і галузей із високим по-
тенціалом трансформації економіки, з ура-
хуванням провалів держави та ринку, є на-
прямом подальших досліджень.
Література
Амоша О., Лях О., Солдак М., Череватський Д.
(2018). Інституційні детермінанти впро-
вадження концепції смарт-спеціалізації:
приклад старопромислових регіонів Ук-
раїни. Журнал європейської економіки.
Т. 17. № 3. С. 310-344.
Амоша О.І. (Ред.), Череватський Д.Ю. та ін.
(2020). Циркулярна смарт-спеціалізація
старопромислових шахтарських регіонів
України: монографія / Д.Ю. Череватсь-
кий, М.О. Солдак, О.В. Лях, Ю.С. Залоз-
нова та ін.; за заг. ред. О.І. Амоші; НАН
України, Ін-т економіки пром-сті. Київ.
196 с.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
Вишневський О.С., Рабошук С.Я., Лісовець І.С.,
Гончаренко М.О. (2023). Напрями вдос-
коналення стратегування смарт-спеціалі-
зації регіонів України з позицій шумпете-
ріанства, інституціоналізму та девелоп-
менталізму. Економіка промисловості.
№ 1 (101). С. 40-55. DOI: http://doi.org/
10.15407/econindustry2023.01.040
Вишневський О.С. (2022). Смарт-спеціаліза-
ція з позицій провідних шкіл економічної
теорії. Вісник економічної науки України.
№ 1 (42). С. 3-8. DOI: https://doi.org/10.
37405/1729-7206.2022.1(42).3-8
Возняк Г.В. (2021). Смарт-спеціалізація у
постулатах економічних шкіл: теоретич-
ний дискурс. Актуальні проблеми роз-
витку економіки регіону. Вип. 17 (1).
С. 153-162. DOI: https://doi.org/10.15330/
apred.1.17.153-162
Єгоров І.Ю. (Ред.), Бажал Ю.М. та ін. (2020).
Формування «розумної спеціалізації» в
економіці України: колективна моногра-
фія; за ред. І.Ю. Єгорова; НАН України,
ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН Укра-
їни». Київ. 278 с.
Іщук С.О., Созанський Л.Й. (2020). Методо-
логічні засади вибору потенційних сфер
смартспеціалізації регіонів України. Еко-
номіка та право. № 2. С. 32-44. DOI:
https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.0
32
Кіндзерський Ю.В. (2023a). Інновації, стру-
ктурні перетворення і державна політика
їх забезпечення крізь призму викликів
сталого розвитку та повоєнного віднов-
лення. Оцінка інноваційного розвитку та
структурні трансформації в економіці
України: колективна монографія / за ред.
І.Ю. Єгорова, Ю.В. Кіндзерського; НАН
України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув.
НАН України. Київ. С. 9-23.
Кіндзерський Ю.В. (2023b). Можливості за-
стосування концепції підприємницької
держави для забезпечення структурно-
інноваційних трансформацій при повоєн-
ній відбудові економіки України. Еконо-
мічний аналіз. Т. 33. № 1. С. 37-45. DOI:
https://doi.org/10.35774/econa2023.01.037
Підоричева І.Ю. (2022). Смартспеціалізація
та ефект вільної торгівлі: питання теорії.
Сучасні тенденції розвитку фінансових
та інноваційно-інвестиційних процесів в
Україні – 2022: матеріали V Міжнар.
наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 25 лютого
2022 р.). Вінниця, 2022. C. 248-251. URL:
https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/fi
ip/fiip2022/paper/view/14804/0 (дата звер-
нення: 22.02.2024).
Снігова О.Ю. (2018). Розкриття потенціалу
смарт-спеціалізації для подолання регіо-
нальної структурної інертності в Україні.
Економіка України. № 8 (681). С. 75-88.
Солдак М.О. (2022). Особливості віднов-
лення старопромислових територій в кон-
тексті Глобальних цілей та реалізації
стратегій смарт-спеціалізації. Економіч-
ний вісник Донбасу. № 2 (68). С. 187-198.
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-
2022-2(68)-187-198
Сторонянська І.З., Мельник М.І., Лещух І.В.
(2020). Передумови і стратегічні прі-
оритети смарт-спеціалізації регіону.
Економіка України. № 4. С. 39-55. DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.
04.039
Сторонянська І.З. та ін. (2022). Смарт-спе-
ціалізація регіонів України: методологія
та прагматика реалізації: монографія /
за наук. ред. Сторонянської І.З.; ДУ «Ін-
ститут регіональних досліджень імені
М.І. Долішнього НАН України». Львів.
424 с.
Швець Н.В. (2022). Концепція смартспеціа-
лізації: сутнісний зв’язок з теоріями еко-
номічного розвитку. Вісник економічної
науки України. № 2 (43). С. 16-28. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2
(43).16-28.
Шевченко А.В. (2019). Стратегічні пріори-
тети впровадження смарт-спеціалізації у
промисловості України. Бізнес Інформ.
№ 10. C. 130-135. DOI: https://doi.org/10.
32983/2222-4459-2019-10-130-135
Bianchi G., Matti C., Pontikakis D., Reimeris R.
et al (2024). Innovation for place-based
transformations. Bianchi G. (Ed.). Luxem-
bourg: Publications Office of the European
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25
2024, № 2 (106)
Union. 183 р. DOI: https://doi.org/10.2760/
234679.
Foray D., David P., Hall B. (2009). Smart
specialization – the concept. Knowledge
Economists Policy Brief. No. 9. URL:
https://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/
download_en/kfg_policy_brief_no9.pdf
(дата звернення: 25.02.2024).
Foray D., Eichler M., Keller M. (2021). Smart
specialization strategies – insights gained
from a unique European policy experiment
on innovation and industrial policy design.
Review of Evolutionary Political Economy.
Vol. 2. P. 83-103. DOI: https://doi.org/
10.1007/s43253-020-00026-z
Foray D., van Ark B. (2007). Smart speci-
alisation in a truly integrated research area is
the key to attracting more R&D to Europe.
Knowledge Economists Policy Brief. No. 1.
URL: https://ec.europa.eu/invest-in-research/
pdf/download_en/policy_brief1.pdf (дата
звернення: 25.02.2024).
Hassink R. (2010). Locked in decline? On the
role of regional lock-ins in old industrial
areas. Handbook of Evolutionary Economic
Geography / Boschma R., Martin R. (Eds.).
Edward Elgar, Cheltenham. P. 450-468.
Hausmann R., Rodrik D. (2002). Economic
development as self-discovery. URL:
https://growthlab.hks.harvard.edu/files/gro
wthlab/files/2002_econ_development_self_
discovery_hausmann_rodrik.pdf (дата звер-
нення: 21.02.2024).
Reinert Eric S. (2019). How Rich Countries got
Rich … and Why Poor Countries Stay Poor.
New York: Public Affairs. 378 р.
Rodrik D. (2004). Industrial policy for the
twenty-first century. URL: https://drodrik.
scholar.harvard.edu/files/dani-rodrik/files/
industrial-policy-twenty-first-century.pdf
(дата звернення: 21.02.2024).
Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M.,
Pchelynska H. (2020). In search of smart
specialization to ensure the sustainable
development of the post-conflict territory:
the case of the Luhansk region in Ukraine.
European Journal of Sustainable Deve-
lopment. Vol. 9. No. 2. P. 512-524. DOI:
https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512
Shvets N., Shevtsova H., Pidorycheva I., Proko-
penko O., Maslosh O. (2023). Sustainable
development of agriculture based on the
smart specialisation approach: cases of the
Central and Eastern European countries.
Agricultural and Resource Economics:
International Scientific E-Journal. Vol. 9(1).
P. 260-282. DOI: https://doi.org/10.51599/
are.2023.09.01.12
Yegorov I.Yu., Gryga V.Yu., Ryzhkova Yu.O.
(2022). Enabling the Triple Helix Model
Through the Implementation of Smart Speci-
alization: the Case of Ukraine. Sci. innov.
Vol. 18 (4). Р. 3-16. DOI: https://doi.org/
10.15407/sci ne18.04.003
References
Amosha, O., Liakh, O., Soldak, M., & Chere-
vatskyi, D. (2018). Institutional determi-
nants of implementation of the concept of
smart specialization: an example of old
industrial regions of Ukraine. Journal of
European Economy, 17 (3), pp. 310-344 [in
Ukrainian].
Amosha, O.I. (Ed.), Cherevatskyy, D.Yu. et al.
(2020). Circular smart specialization of old
industrial mining regions of Ukraine. Kyiv,
Institute of Industrial Economics, National
Academy of Sciences of Ukraine. 196 р. [in
Ukrainian].
Vyshnevskyi, O.S., Raboshuk, S.Ya., Liso-
vets, I.S., & Honcharenko, M.O. (2023).
Directions for improving smart-specializa-
tion strategy of the regions of Ukraine from
the positions of schumpertianity, instituti-
onalism, and developmentalism. Econ.
promisl., 1 (101), рр. 40-55. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2023.0
1.040 [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O.S. (2022). Smart specializa-
tions from the standpoint of leading schools
of economic theory. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 3-8. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1
(42).3-8 [in Ukrainian].
Voznyak, H.V. (2021). Smart specialization in
the postulates of economic schools:
theoretical discourse. Aktualni problemy
rozvytku ekonomiky rehionu, 17 (1), pp. 153-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
26 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
162. DOI: https://doi.org/10.15330/apred.
1.17.153-162 [in Ukrainian].
Yehorov, I.Yu. (Ed.), Bazhal, Yu.M. (2020).
Formation of "smart specialization" in the
Ukrainian economy. Institute for Economics
and Forecasting, National Academy of
Sciences of Ukraine. Kyiv, 278 р. [in
Ukrainian].
Ishchuk, S.О., & Sozanskyy, L.Y. (2020).
Methodological principles for choosing
potential areas of smart specialization of the
regions of Ukraine. Ekonomika ta pravo, 2,
pp. 32-44. DOI: https://doi.org/10.15407/
econlaw.2020.02.032. [in Ukrainian].
Kindzerskyi, Yu.V. (2023a). Innovations,
structural transformations and the state
policy of their provision through the prism of
the challenges of sustainable development
and post-war recovery. In: Evaluation of
innovative development and structural
transformations in the economy of Ukraine:
a collective monograph (pp. 9-23). In
I.Yu. Yehorova, Yu.V. Kindzerskyi (Eds.).
Institute for Economics and Forecasting,
National Academy of Sciences of Ukraine.
Kyiv [in Ukrainian].
Kindzerskyi, Yu. V. (2023b). Possibilities of
applying the concept of an entrepreneurial
state to ensure structural and innovative
transformations during the post-war
recovery of Ukraine's economy. Economich-
nyi analiz, 33 (1), pp. 37-45. DOI:
https://doi.org/10.35774/econa2023.01.037
[in Ukrainian].
Pidorycheva, I.Yu. (2022). Smart specialization
and the effect of free trade: a question of
theory. Modern trends in the development of
financial and innovation-investment proces-
ses in Ukraine – 2022: materials of the 5th
International scient. and pract. conference
(Vinnytsia, February 25, 2022) (pp. 248-
251). Vinnytsia, 2022. Retrieved from
https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/
fiip/fiip2022/paper/view/14804/0 [in Ukra-
inian].
Snihova, O.Yu. (2018). Smart specialization
potential revealing for the overcoming of
regional structural inertness in Ukraine.
Economica Ukrainy, 8 (681), pp. 75-88 [in
Ukrainian].
Soldak, M.O. (2022). Peculiarities of Resto-
ration of Old Industrial Areas in the Context
of Global Goals and Implementation of
Smart Specialization Strategies. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2(68),
pp. 187-198. DOI: https://doi.org/10.12958/
1817-3772-2022-2(68)-187-198 [in Ukraini-
an].
Storonyanska, I.Z., Melnyk, M.I., & Lesh-
chukh, I.V. Preconditions and strategic
priorities for a region’s smart specialization.
Economica Ukrainy, 4, pp. 39-55. DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.
04.039 [in Ukrainian].
Storonyanska, I.Z. et al. (2022). Smart speci-
alization of the regions of Ukraine: metho-
dology and pragmatics of implementation. In
I.Z. Storonyanska (Ed.), Dolishniy Institute
of Regional Research, National Academy of
Sciences of Ukraine. Lviv, 424 р. [in
Ukrainian].
Shvets, N.V. (2022). The Concept of Smart
Specialisation: a Connection in the Essence
With Theories of Economic Development.
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43),
рр. 16-28. DOI: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2022.2(43).16-28 [in Ukrainian].
Shevchenko, A.V. (2019). Strategic Priorities
of Introducing Smart-Specialization into
Ukraine’s Industry. Business Inform, 10,
pp. 130-135. DOI: https://doi.org/10.32983/
2222-4459-2019-10-130-135 [in Ukrainian].
Bianchi, G., Matti, C., Pontikakis, D., Reime-
ris, R. et al. (2024). Innovation for place-
based transformations. In G. Bianchi
(Ed.). Luxembourg, Publications Office of
the European Union. 183 р. DOI:
https://doi.org/10.2760/234679
Foray, D., David, P., & Hall, B. (2009). Smart
specialization – the concept. Knowledge
Economists Policy Brief, 9. Retrieved from
https://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/
download_en/kfg_policy_brief_no9.pdf
Foray, D., Eichler, M., & Keller, M. (2021).
Smart specialization strategies – insights
gained from a unique European policy
experiment on innovation and industrial
policy design. Review of Evolutionary
Political Economy, 2, pp. 83-103. DOI:
https://doi.org/10.1007/s43253-020-00026-z
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27
2024, № 2 (106)
Foray, D., & van Ark, B. (2007). Smart
specialisation in a truly integrated research
area is the key to attracting more R&D to
Europe. Knowledge Economists Policy
Brief, 1. Retrieved from https://ec.europa.eu/
invest-in-research/pdf/download_en/policy_
brief1.pdf
Hassink, R. (2010). Locked in decline? On the
role of regional lock-ins in old industrial
areas. In R. Boschma, R. Martin (Eds.).
Handbook of Evolutionary Economic
Geography (pp. 450-468). Edward Elgar,
Cheltenham.
Hausmann, R., & Rodrik, D. (2002). Economic
development as self-discovery. Retrieved
from https://growthlab.hks.harvard.edu/fil
es/growthlab/files/2002_econ_development
_self_discovery_hausmann_rodrik.pdf
Reinert, E.S. (2019). How Rich Countries got
Rich … and Why Poor Countries Stay Poor.
New York: Public Affairs. 378 р.
Rodrik, D. (2004). Industrial policy for the
twenty-first century. Retrieved from
https://drodrik.scholar.harvard.edu/files/da
ni-rodrik/files/industrial-policy-twenty-fir
st-century.pdf
Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M.,
& Pchelynska, H. (2020). In search of smart
specialization to ensure the sustainable
development of the post-conflict territory:
the case of the Luhansk region in Ukraine.
European Journal of Sustainable Deve-
lopment, 9(2), pp. 512-524. DOI:
https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512
Shvets, N., Shevtsova, H., Pidorycheva, I., Pro-
kopenko, O., & Maslosh, O. (2023). Sustai-
nable development of agriculture based on
the smart specialisation approach: cases of
the Central and Eastern European countries.
Agricultural and Resource Economics:
International Scientific E-Journal, 9 (1),
pp. 260-282. DOI: https://doi.org/10.515
99/are.2023.09.01.12
Yegorov, I.Yu., Gryga, V.Yu., & Ryzhkova, Yu.O.
(2022). Enabling the Triple Helix Model
Through the Implementation of Smart
Specialization: the Case of Ukraine. Sci.
innov., 18 (4), pp. 3-16. DOI: https://doi.org/
10.15407/sci ne18.04.003
Iryna Yu. Pidorycheva,
Doctor of Econ. Sci., Senior researcher
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: pidoricheva@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0002-4622-8997;
Antonina S. Bash,
postgraduate
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: antonina.bash@gmail.com
https://orcid.org/0009-0006-8086-0626
SMART SPECIALIZATION OF INDUSTRIAL REGIONS OF UKRAINE:
ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC SUPPORT
Industrial regions of Ukraine, especially near-front territories (Donetsk, Luhansk, Kharkiv
and Zaporizhzhia regions), suffered the greatest damage and losses as a result of the full-scale war.
The needs for their recovery, according to the joint assessment of international institutions and the
Ukrainian government, constitute half (50.46% or $207.2 billion USD) of the reconstruction needs
for Ukraine. Considering the structural lag of the economy in industrial regions, dominated by
sectors with weak innovation activity and low technological intensity, the continuation of pre-war
development trajectories is absolutely unacceptable and non-competitive in the context of the
Industry 4.0-5.0 which gains traction globally. In the conditions of a significant change in the
profiles of industrial regions due to the war, there is an opportunity to revive their economy but on
fundamentally new, innovative principles. Smart specialization can be utilized for this purpose,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
28 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2024, № 2 (106)
aiming at the structural transformation of the economy and the development of new competitive
advantages for regions and countries. Emphasis is placed on the necessity of conducting a critical
analysis and rethinking the implementation directions of smart specialization in the industrial
regions of Ukraine. This is due to the varying degrees of consideration of its fundamental principles
in the regional development strategies for 2021-2027 and the need for the structural transformation
of their economies to overcome the consequences of the war for the local population.
The purpose of the article is to identify key problems in the field of organizational and
economic support for the implementation of the smart specialization approach in the industrial
regions of Ukraine and to determine ways to solve them, taking into account purely Ukrainian chal-
lenges and EU experience.
The role of organizational and economic support for the implementation of the smart
specialization approach in national conditions has been substantiated. The scientific understanding
of the main organizational and economic problems and shortcomings of the implementation of the
smart specialization approach in the industrial regions of Ukraine has been deepened. It is
highlighted that freezing these problems and the absence of appropriate actions to address them will
prevent structural and innovation transformations in the economies of regions based on the
principles of sustainable development, thereby excluding the possibility of overcoming their
structural backwardness. Proposals on ways to solve existing organizational and economic prob-
lems are substantiated, taking into account purely Ukrainian challenges, and the knowledge obta-
ined in the EU member states during the implementation of this approach over the last ten years.
The practical implementation of these proposals will make it possible to adjust the smart-oriented
goals and sectoral focuses of regional development strategies, to direct them to the transformation
of the economy of industrial regions through the support of sectors and industries that have the
potential to develop new competitive advantages.
Keywords: smart specialization, innovation, structural transformation of the economy,
sustainable development, recovery, regional development strategies, industrial regions.
JEL: H56, O31, R10, R58
Формат цитування:
Підоричева І. Ю., Баш А. С. (2024). Смарт-спеціалізація промислових регіонів України:
організаційно-економічний супровід. Економіка промисловості. № 2 (106). С. 5-28. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry 2024.02.005
Pidorycheva, I. Yu., & Bash, A. S. (2024). Smart specialization of industrial regions of
Ukraine: organizational and economic support. Econ. promisl., 2 (106), рр. 5-28. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.005
Надійшла до редакції 11.03.2024 р.
|