Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього

Запропоновано варіант розвитку частини промисловості, яка є вільною від проблем браку і ризикованості великих інвестицій та загроз збитковості на тлі інновацій. До повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 р., промисловість України була потужною частиною радянської важкої промисловості, переваж...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Амоша, О.І., Амоша, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197820
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього / О.І. Амоша, О.О. Амоша // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 29-41. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-197820
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1978202024-07-19T10:23:27Z Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього Амоша, О.І. Амоша, О.О. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Запропоновано варіант розвитку частини промисловості, яка є вільною від проблем браку і ризикованості великих інвестицій та загроз збитковості на тлі інновацій. До повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 р., промисловість України була потужною частиною радянської важкої промисловості, переважно третього технологічного укладу. Сьогодні підприємства, які були утворювачами ВВП національної економіки, здебільшого розташовані на тимчасово окупованій або прифронтовій території. Промислові регіони зазнали суттєвих пошкоджень виробничого фонду та об’єктів інфраструктури. Повоєнне відновлення вітчизняної індустрії потребує великих капіталовкладень, які національне господарство не в змозі здійснити. До того ж існує обмеження щодо тривалості інвестиційних проєктів, обумовлене стрімким розвитком сучасних технологій. Ризиковим є будь-який проєкт, реалізація якого перевищує 3 роки. Крім того, має місце марксівська тенденція норми прибутку до зменшення, викликана зміною структури капіталу, зокрема зменшенням витрат на придбання праці. Сучасні процеси механізації виробництва, нарощування інноваційних складових (комп’ютеризація, Інтернет речей, цифровізація та ін.) посилюють ризики збитковості. Наведено приклад закриття вуглевидобувних підприємств у європейських країнах на тлі науково-технічного прогресу. На основі аналізу літературних джерел виявлено тенденцію поширення феномену DIY 4.0 (Do it yourself) – застосування найсучасніших технологічних елементів у процесі виготовлення виробів, призначених для задоволення власних потреб виробників. У США дістав розвитку Рух творців, який є новою культурою промислової діяльності. Обґрунтовано, що технологічна база DIY 4.0 і культура Руху творців є базою нової розподіленої мануфактури, вільної від «прокляття» масових інвестицій і збитковості інновацій. Саме розподілена мануфактура здатна принципово змінити структуру промисловості, забезпечити національне укорінення промислового виробництва. The purpose of this paper is to propose a variant for the development of a part of the national industry, which would be free from the problems of large investments and threats of unprofitability against the background of innovations. Before the full-scale war, which began in 2022, Ukrainian industry was an offspring and a powerful part of the Soviet heavy industry, mainly of the third technological order. Now, the enterprises that were powerful generators of the national economy GDP are to a greater extent located in the temporarily occupied or front-line territory. Industrial regions suffered significant damage to the production base and infrastructure facilities. The post-war restoration of the domestic industry requires large capital investments, which the national economy is not capable of. In addition, there is a limitation on the duration of investment projects due to the rapid development of modern technologies. According to experts, any project whose implementation exceeds 3 years is risky. In addition, there is a Marxian tendency of the rate of profit to decrease, due to a change in the capital structure, in particular, a decrease in labor expenses. Modern processes of mechanization of production, increase of innovative components (computerization, Internet of things, digitalization, etc.) increase the risks of unprofitability. The authors give an example of the closure of coal mining enterprises in European countries against the background of scientific and technical progress. At the same time, based on the analysis of literary sources, the trend of the spread of the DIY 4.0 phenomenon (from Do It Yourself) was revealed – the use of the most modern technological elements for the manufacture of products designed to meet the manufacturers' own needs. Especially in the USA, the Maker Movement, which is a new culture of industrial activity, is developing. The article substantiates that the technological base of DIY 4.0 and the culture of the Maker Movement are the foundation of the new distributed manufacturing, free from the "curse" of mass investment and unprofitable innovation. It is distributed manufacturing that is able to fundamentally chang 2024 Article Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього / О.І. Амоша, О.О. Амоша // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 29-41. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.029 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197820 338.3:338.45+351.853(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Амоша, О.І. Амоша, О.О. Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього Економіка промисловості
description	Запропоновано варіант розвитку частини промисловості, яка є вільною від проблем браку і ризикованості великих інвестицій та загроз збитковості на тлі інновацій. До повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 р., промисловість України була потужною частиною радянської важкої промисловості, переважно третього технологічного укладу. Сьогодні підприємства, які були утворювачами ВВП національної економіки, здебільшого розташовані на тимчасово окупованій або прифронтовій території. Промислові регіони зазнали суттєвих пошкоджень виробничого фонду та об’єктів інфраструктури. Повоєнне відновлення вітчизняної індустрії потребує великих капіталовкладень, які національне господарство не в змозі здійснити. До того ж існує обмеження щодо тривалості інвестиційних проєктів, обумовлене стрімким розвитком сучасних технологій. Ризиковим є будь-який проєкт, реалізація якого перевищує 3 роки. Крім того, має місце марксівська тенденція норми прибутку до зменшення, викликана зміною структури капіталу, зокрема зменшенням витрат на придбання праці. Сучасні процеси механізації виробництва, нарощування інноваційних складових (комп’ютеризація, Інтернет речей, цифровізація та ін.) посилюють ризики збитковості. Наведено приклад закриття вуглевидобувних підприємств у європейських країнах на тлі науково-технічного прогресу. На основі аналізу літературних джерел виявлено тенденцію поширення феномену DIY 4.0 (Do it yourself) – застосування найсучасніших технологічних елементів у процесі виготовлення виробів, призначених для задоволення власних потреб виробників. У США дістав розвитку Рух творців, який є новою культурою промислової діяльності. Обґрунтовано, що технологічна база DIY 4.0 і культура Руху творців є базою нової розподіленої мануфактури, вільної від «прокляття» масових інвестицій і збитковості інновацій. Саме розподілена мануфактура здатна принципово змінити структуру промисловості, забезпечити національне укорінення промислового виробництва.
format	Article
author	Амоша, О.І. Амоша, О.О.
author_facet	Амоша, О.І. Амоша, О.О.
author_sort	Амоша, О.І.
title	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього
title_short	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього
title_full	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього
title_fullStr	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього
title_full_unstemmed	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього
title_sort	сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197820
citation_txt	Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього / О.І. Амоша, О.О. Амоша // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 29-41. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT amošaoí sučasnerozpodílenevirobnictvomanufakturaâkvažlivačastinaukraínsʹkoínacíonalʹnoukorínenoípromislovostímajbutnʹogo AT amošaoo sučasnerozpodílenevirobnictvomanufakturaâkvažlivačastinaukraínsʹkoínacíonalʹnoukorínenoípromislovostímajbutnʹogo
first_indexed	2024-07-21T04:01:07Z
last_indexed	2024-07-21T04:01:07Z
_version_	1805159725901283328
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29 2024, № 2 (106) УДК 338.3:338.45+351.853(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.029 Олександр Іванович Амоша, академік НАН України, почесний директор Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03047, Україна E-mail: amosha1937@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-0189-3819; Олена Олександрівна Амоша, канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03047, Україна E-mail: elenamosh7515@gmail.com http://orcid.org/0000-0001-5454-0836 СУЧАСНЕ РОЗПОДІЛЕНЕ ВИРОБНИЦТВО (МАНУФАКТУРА) ЯК ВАЖЛИВА ЧАСТИНА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО УКОРІНЕНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ МАЙБУТНЬОГО1 Запропоновано варіант розвитку частини промисловості, яка є вільною від проблем браку і ризикованості великих інвестицій та загроз збитковості на тлі інновацій. До повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 р., промисловість України була по- тужною частиною радянської важкої промисловості, переважно третього технологічного ук- ладу. Сьогодні підприємства, які були утворювачами ВВП національної економіки, здебіль- шого розташовані на тимчасово окупованій або прифронтовій території. Промислові регіони зазнали суттєвих пошкоджень виробничого фонду та об’єктів інфраструктури. Повоєнне від- новлення вітчизняної індустрії потребує великих капіталовкладень, які національне госпо- дарство не в змозі здійснити. До того ж існує обмеження щодо тривалості інвестиційних проєктів, обумовлене стрімким розвитком сучасних технологій. Ризиковим є будь-який проєкт, реалізація якого перевищує 3 роки. Крім того, має місце марксівська тенденція норми прибутку до зменшення, викликана зміною структури капіталу, зокрема зменшенням витрат на придбання праці. Сучасні процеси механізації виробництва, нарощування інноваційних складових (комп’ютеризація, Інтернет речей, цифровізація та ін.) посилюють ризики збитко- вості. Наведено приклад закриття вуглевидобувних підприємств у європейських країнах на тлі науково-технічного прогресу. На основі аналізу літературних джерел виявлено тенденцію поширення феномену DIY 4.0 (Do it yourself) – застосування найсучасніших технологічних елементів у процесі виготовлення виробів, призначених для задоволення власних потреб виробників. У США ді- став розвитку Рух творців, який є новою культурою промислової діяльності. Обґрунтовано, що технологічна база DIY 4.0 і культура Руху творців є базою нової розподіленої мануфактури, вільної від «прокляття» масових інвестицій і збитковості іннова- цій. Саме розподілена мануфактура здатна принципово змінити структуру промисловості, забезпечити національне укорінення промислового виробництва. 1 Стаття містить результати дослідження, виконаного в рамках розділу наукового проєкту «Форму- вання засад національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в умовах гібрид- ної системи «мир-війна» (№ держреєстрації 0123U100965). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) Ключові слова: національна укоріненість, промисловість, розподілена мануфактура, DIY, Рух творців, інвестиції, інновації. JEL: O 011 Тихо, тихо повзи, Равлику, схилом Фудзі вгору, до самих висот! Кобаясі Ісса В умовах воєнного стану фахівці до- слідницьких установ Відділення економіки НАН України досліджують проблему фор- мування засад національно укоріненої стій- кості та безпеки економічного розвитку Ук- раїни в умовах гібридної системи «мир- війна», щоб «знайти глокалізаційно-інклю- зивний підхід, який дозволить використати глобалізацію для національного розвитку і національний розвиток ‒ для глобалізації» (Гриценко, 2022). Результатом такого по- шуку має стати стратегія національно уко- ріненого розвитку, а також промисловості. Металургійний експорт України через низь- кий рівень технологій, великі витрати енер- горесурсів на одиницю продукції за надхо- дженнями в національну економіку ненаба- гато відрізняється від внеску українських заробітчан (див. рисунок). Рисунок ‒ Обсяги надходження від експорту продукції вітчизняного гірничо-металур- гійного комплексу та українських заробітчан, млрд дол. Джерело: складено авторами. Згідно з дихотомічним ставленням до суспільного розвитку він може бути форма- ційним або цивілізаційним (Toynbee, 1948). Формаційний напрям заснований на існу- ванні об’єктивних законів переходу суспі- льства з одного щабля розвитку на вищий із відповідною зміною соціально-економічної формації; у рамках другого підходу цивілі- зації є самоцінними утвореннями, вони ви- никають, розвиваються і розпадаються, але прихід більш прогресивної на зміну менш розвиненої є незакономірним. Перший шлях являє собою цілісний процес, а дру- гий – цивілізаційно-фрагментарний. Індуст- ріалізація в СРСР відповідала разом і циві- лізаційній ознаці, і формаційній – саме так історично склалося на початку ХХ ст. Полі- тика промислового розвитку Радянського Союзу була заснована на реаліях глибокої кризи економік Німеччини і США: замов- 11,9 12,0 14,0 13,0 3,4 4,2 6,9 2,9 8,7 7,7 14 4,5 0 2 4 6 8 10 12 14 16 2019 2020 2021 2022 Заробітчани Експортери руди Експортери чорних металів –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 31 2024, № 2 (106) лення на проєктування і будівництво вели- ких об’єктів промисловості стали в нагоді не тільки для СРСР, але і для вказаних дер- жав. Тому у 1920-х роках будівництво заво- дів в Україні відбувалося під керівництвом німців із постачанням відповідного облад- нання, у 1930-х – американців із застосуван- ням обладнання компаній із США. Ідеологом американської частини ін- дустріалізації був архітектор А. Кан. Мос- ковська філія компанії Кана мала назву «Держпроєктбуд». Під її егідою працювали 25 американських та 2,5 тис. радянських ін- женерів, які вивчали західну науку проєкту- вання та будівництва великих промислових об'єктів. Філія німецької компанії Demag була закодована під назвою «Центральне бюро важкого машинобудування». Це був час освоєння і практичного розвитку запро- понованого А. Каном швидкісного пото- ково-конвеєрного виробництва архітекту- рно-будівельної проєктної документації, що дало змогу протягом 1929-1932 рр. побуду- вати на території СРСР принаймні 521 завод (Melnikova-Raich, 2010). Українська промисловість була стри- жневою частиною радянської. Це обумов- лює належність вітчизняного виробничо- промислового комплексу переважно до тре- тього технологічного укладу. Масове будів- ництво потужних підприємств в Україні було продовжено на стадії відновлення про- мисловості після Другої світової війни й ак- тивного розвитку у 1960-1970 рр., але стиль проєктування залишився незмінним. Техно- логічний рівень промисловості України у ХХІ ст., зокрема до розпочатих у 2022 р. по- вномасштабних бойових дій, у цілому ви- явився невисоким, і ситуація не має перспе- ктив до покращання. На тлі майже 82% екс- порту чорних металів із низькою доданою вартістю частка інвестицій у високо- та се- редньо-високотехнологічні галузі промис- ловості Донецької області ще недавно скла- дала лише 5,4% проти 9,7% загалом по Ук- раїні (Pidorycheva, 2020). «Технологічне середовище є дуже консервативним, оскільки інноваційні сис- теми створюються та розвиваються в лока- лізованому просторі, де вже сконцентровані матеріальні, виробничі, інформаційні та трудові ресурси, які дозволяють розробляти та використовувати інноваційні рішення. Кожна галузь економіки має характерні осо- бливості ведення господарської діяльності та види інноваційної активності» (Солдак, 2020). Наразі більша кількість заводів, що виробляли основну частку національної промислової продукції, опинилася на тим- часово окупованих та прифронтових тери- торіях. Саме промислові регіони зазнали значних руйнувань інфраструктурних і про- мислових об’єктів. Тому як відновлення підприємств важкої промисловості, так і створення виробництв смарт-промисловос- ті є досить проблематичним, перш за все че- рез брак масових інвестицій. У сучасній Україні дуже популярним є гасло «Build Back Better», що означає від- будувати краще, ніж було. Насправді оголо- шена під час саміту G7 у червні 2021 р. іні- ціатива «Build Back Better World (B3W)» мала на меті, згідно з офіційною заявою США, створення «ціннісно-орієнтованого, високостандартизованого і прозорого ін- фраструктурного партнерства під керівниц- твом провідних демократичних країн для скорочення інфраструктурної відсталості країн, що розвиваються». Бюджет гіпотети- чного проєкту має становити понад 40 трлн дол. Проєкт «Великої сімки» є безкомпро- місною альтернативою китайській ініціа- тиві 2013 р. «Один пояс і один шлях» (Belt and Road Initiative ‒ BRI). Без значної фінан- сової підтримки з боку США проєкт B3W не здатен конкурувати з усталеною китайсь- кою стратегією розвитку інфраструктури. Багато деталей нового проєкту ще не опра- цьовано, тоді як BRI є добре налагодженим інфраструктурним проєктом із фінансовою підтримкою Азіатського банку інфраструк- турних інвестицій (AIIB), Банку розвитку Китаю, Фонду Шовкового шляху та бага- тьох інших організацій. «Один пояс і один шлях» розвинувся до багатотрильйонного проєкту, який фінансує інфраструктурні –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) проєкти в Африці, Азії, Латинській Америці та Європі1. За українським розумінням «Build Back Better» – це смарт-промисловість, тобто комплекс смарт-заводів, об'єднаних через глобальні комп'ютерні мережі з дослі- дниками та розробниками, постачальни- ками, дистриб'юторами, кінцевими спожи- вачами та ін. У свою чергу, смарт-завод ‒ це «гнучке кіберфізичне виробництво, що за- безпечує точне налаштування на споживача і засноване на використанні великих даних» (Vishnevsky, Kniaziev, 2018). Щодо перспектив побудови смарт- промисловості, то доречно згадати виступ генерального директора італійського енер- гетичного концерну «Enel» Ф. Стараче на сесії Всесвітнього економічного форуму в Давосі у 2016 р.: «Ми не хочемо помили- тися з нашими інвестиціями і через 10 років зрозуміти, що світ змінився до невпізнанно- сті… Давайте припинимо спроби прогнозу- вати майбутнє. Просто постарайтеся зрозу- міти, що технології почали розвивати самі себе, ніхто не може більше вдавати, що управляє еволюцією технологій. Вони знай- шли природний шлях розвивати себе самі»2. Ідеться про раціональність відмови від інве- стицій у проєкти, для завершення яких пот- рібно понад 3 роки. Тезам про експлуатацію в Україні 9 млн автомобілів, більшість із яких іноземного виробництва, а також про те, що з 7 найбільш розвинутих країн немає жодної, яка б не мала національного вироб- ництва легкових автомобілів, доречно про- тиставити знімки з космосу розкиданих по світу багатотисячних стоянок машин, що лишилися нерозпроданими3. Окрім браку інвестицій, існує проб- лема їх економічної віддачі. На тлі парадиг- ми Четвертої промислової революції не прийнято згадувати про марксистську тен- 1 G7 vs. BRI: Any Chance of Success? URL: https://www.iglobenews.org/g7-vs-bri-any-chance-of- success/ (дата звернення: 13.05.2024). 2 Starace Francesko. Renewable energy is not just a fix for climate change – it's also a sign of progress. URL: https://www.weforum.org/agenda/2016/06/beyond-climate-change-renewable-energy-is-more-than-just-a- fix/ (дата звернення: 13.05.2024). 3 Куди діваються непродані автомобілі. URL: https://ukr.media/auto/357833/ (дата звернення: 13.05.2024). денцію норми прибутку до зменшення (в економічній теорії зустрічається поєднання слів «тенденція» і «закон»: закон-тенденція норми прибутку до зниження, хоча визна- чення самого автора було цілком чітким: «… закон діє тільки як тенденція, вплив якої виразно виступає лише за певних обставин і протягом тривалих періодів часу» (Marx, 1867). К. Маркс виявив всезагальне явище, що проявляється на тлі прагнення максимі- зації прибутку кожним окремим капіталіс- том. На його думку, причина полягає в змі- нах органічного складу капі-талу, змен- шенні перемінної, що використовується для купівлі робочої сили. Зростання капіталоє- мності виробництва та скорочення кількості зайнятих у перерахунку на одиницю випу- ску продукції обумовлює тенденцію норми прибутку до зменшення. Таким чином, дотримання шляху ін- новаційного розвитку може призводити до нерентабельності підприємств. Навпроти, на думку Нобелівського лауреата Дж. Стіг- ліца, інновація (поняття, яке у ХХ ст. ввів в обіг економічної науки Й. Шумпетер (Schumpeter, 2017)) виступає єдиним справ- жнім джерелом збільшення багатства сучас- ного світу в цілому (Stiglitz, 2019). Дебати щодо технічного прогресу, нагромадження капіталу і розподілу доходів не стихають і до цього часу, до них приєднувалися майже всі відомі економісти свого часу, наприклад Т. Пікетті (Maito, 2014). Разом із тим орга- нічні зміни складу капіталу дійсно відбува- ються. Результати досліджень, опубліковані в 1994 р., підтвердили зростання продукти- вності праці в 17 країнах ОЕСР протягом 1979-1988 рр. У той же час загальний пози- тивний вплив технічних змін теж збільшу- ється, особливо у США та Японії (Färe et al., 1994). Однак це не завжди так відбувається. У роботі (Cherevatskyi, Soldak, Lypnytskyi, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33 2024, № 2 (106) 2023) на прикладі вугільних галузей Вели- кобританії, Німеччини, Польщі, США та України продемонстровано, що навіть вели- кі досягнення у сфері науково-технічного розвитку не дозволяють запобігти збитко- вості вугледобувних підприємств. Тому, як би парадоксально це не звучало на тлі пара- дигми промислової революції Індустрія 4.0, теза К. Маркса дає підстави припустити, що множинні інновації можуть множити і пото- чну збитковість. До того ж зміни співвідно- шення «праця і капітал» на користь капіталу стають усе більше вираженими. Дж. Ріфкін ще в кінці ХХ ст. назвав свою книгу «Кі- нець праці» (Rifkin, 1996). Альтернативні способи виробництва сьогодні все більше замінюють традиційні. Так, у світі все частіше вживається термін «джугаад» (jugaad), що в перекладі з хінді означає спритну та розумну імпровізацію. Станом на травень 2024 р. за даними Google Scholar існує понад 6 тис. публікацій із цього приводу. І це зрозуміло: наразі прин- цип «зроби щось із нічого» перетворюється на конкурентну перевагу, оскільки це ще один спосіб «народжувати» інновації. Нова книга ідеолога цього напряму Дж. Прабху має назву «Інновації в стилі джугаад» (Prabhu, Jain, 2015). До джугаад близько підходить явище бриколажу (bricolage), яке виявилося наба- гато більш відомим – 196 тис. згадувань за Google Scholar. Теорію бриколажу у 60-х роках ХХ ст. запропонував К. Леві-Стросс (Lévi-Strauss, 1966). «Бриколер (той, хто здійснює бриколаж) здатен виконати вели- чезну кількість різноманітних завдань, але, на відміну від інженера, жодне з них він не ставить у залежність від видобутку сиро- вини та інструментів, задуманих і забезпе- чених згідно з проєктом: світ його інструме- нтів завжди є нехитрим, і правило гри зав- жди полягає в тому, щоб влаштовуватися за допомогою підручних засобів, тобто на ко- жен момент обмеженої сукупності химерно підібраних інструментів і матеріалів … але з результатом, що зумовлений як усіма наявними можливостями до оновлення, зба- гачення існуючих запасів, так і викорис- танням решток попередніх будівель і руїн» (Baker, Nelson, 2005). Серед робіт вітчизня- них науковців, у яких розглянуто теорію бриколажу, слід відзначити статтю (Солдак, 2021). На Заході дуже популярним є термін DIY (Do it yourself), що означає «зроби сам» (понад 640 тис. згадувань у Google Scholar). DIY – сучасна тенденція, за якою разом із традиційними акторами (фірмами, науково-дослідними організаціями та ін.) з’явилися нові носії інновації, перш за все громадяни, які здатні бути провідниками формату «зроби сам». DIY 4.0, або DIY Тре- тьої хвилі, базується цифровому проєкту- ванні й адитивному виробництві. Пересічні громадяни стають винахідниками, проєкту- вальниками, виробниками і дистриб’юто- рами створених ними товарів. K. Андерсон (Anderson, 2012) називає таких людей твор- цями і навіть наголошує на появі потужного Руху творців (Maker Movement – 1 140 тис. за даними Google Scholar). Cубкультура «мейкерів» виникла у США в 2000-х роках, вона пов'язана з журналом «MAKE», який з'явився у 2005 р. Наступного року його за- сновник Д. Доерті організував у Каліфорнії перший Maker Faire (ярмарок мейкерів), щоб зібрати разом людей, які вміють ство- рювати нетривіальні речі, використовуючи підручні засоби та цифрові можливості. Су- бкультура «мейкерів» розпочиналася з по- ширення нових технологій (3D-принтери та ін.) у сфері традиційного декоративно-при- кладного мистецтва, але багато творців зго- дом стали підприємцями та відкрили свої стартап-компанії. Велика кількість публіка- цій за темою свідчить про зацікавленість су- спільства і науковців цим феноменом. Альтернативні традиційному вироб- ництву явища доцільно розподілити на дві категорії: якщо джугаад і бриколаж більше стосуються формальних і неформальних ви- находів, що претендують на інноваційність, то DIY, як і Рух творців – це переважно практичні втілення. Разом із цим випливає алюзія з розподіленими, або розсіяними, мануфактурами (distributed manufacturing), здавна заснованими на скуповуванні та –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) перепродажу продукту ремісників-кустарів, яких підприємець забезпечував сировиною та знаряддями виробництва. Натомість су- часний тип розподіленої мануфактури – це спосіб виробництва товару, при якому всі елементи технологічного процесу розподі- лені за домогосподарствами або іншими мі- сцями виробництва. Тобто сучасні розподі- лені мануфактури успадковують дореволю- ційні практики, але на новому технологіч- ному підґрунті. Західна науково-економі- чна практика приділяє розподіленим ману- фактурам величезну увагу, про що свідчить наявність 4 610 тис. публікацій. Отже, сучасні розподілені мануфак- тури можуть значною мірою вплинути, а за певних умов кардинально змінити якісну структуру промисловості в Україні та забез- печити національно укорінений її розвиток. Метою статті є пропозиція варіанта розвитку національно укоріненої промисло- вості, яка є вільною від проблем браку і ри- зикованості великих інвестицій та загроз збитковості на тлі інновацій. Сучасний DIY перебуває на третій – цифровій – хвилі розвитку, вона діалектич- но змінила промисловий формат другої хви- лі, як та, у свою чергу, змінила натуральний формат першої (Fox, 2014, c. 18). Спочатку люди вирощували те, що їдять, і виробляли те, що їм потрібно, не звертаючись до ри- нку. Потім почали купувати комплекти по- передньо спроєктованих деталей і само- стійно складати за інструкціями готові ви- роби – це була промислова, або друга хвиля DIY. Третя хвиля DIY – пересічні грома- дяни виробляють і споживають/продають товари, задумані ними самими (Fox, 2013). За радянських часів серед жінок було поши- реним шиття одягу за викройками з журна- лів «Робітниця» та «Селянка». Особливо ці- нувалися креслення з німецького журналу «Burda Moden». Сучасний «зробисамовець» 1 Open Materials Database. URL: https://openmaterialsdb.se/index.php?limit=100#tab_material (дата звернення: 13.05.2024). 2 Autodesk Instructables. URL: http://www.instructables.com (дата звернення: 13.05.2024). 3 Make Magazine. URL: https://makezine.com (дата звернення: 13.05.2024). 4 The Digital Transformation of the DIY Sector in the EU. URL: https://eclear.com/article/the-digital- transfor (дата звернення: 13.05.2024). через OpenMaterials1 може отримати потрі- бні матеріали; через Instructables2 – проєкти DIY; на вебсайті Make Magazine3 – ідеї та інструкції. DIY 4.0 містить штучний інте- лект (AІ), Інтернет речей (IoT) та доповнену реальність (AR – Additive Reality)4. Товари DIY можуть бути невеликими і простими, великими і складними. Техно- логії адитивного виробництва (Additive manufacturing), цифрові платформи, лазерні різаки, 3D-принтери створюють нову виро- бничу базу. Ще у 2014 р. американська ком- панія Local Motors на виставці International Manufacturing Technology Show (IMTS), що відбулася в Чикаго, за 44 години виготовила автомобіль із надрукованим на 3D-принтері у виставковому залі кузовом (Cherevatskyi, 2017). Навіть так звані «копанки» можуть стати «зробисамом» у добувній промисло- вості. Успішні переговори про співісну- вання в гірничій промисловості Колумбії свідчать, що і в добувній сфері DIY може набути технічного та юридичного супро- воду (Güiza-Suárez, Kaufmann, 2024). М. Солдак досліджує адаптацію мож- ливостей DIY до відновлення регіонів Укра- їни (Солдак, 2023). Д. Череватський припу- скає, що замість висококапіталізованих і централізованих фабрик із безліччю штат- них працівників важливою стане масова співорганізація людей, які в житлових буди- нках, офісах компаній випускатимуть то- вари для власного споживання або дрібні партії на продаж (Cherevatskyi, 2017). Однак у літературі не знайдено підтвердження за- пропонованого розподілу, тому оригіналь- ною є концепція, згідно з якою DIY може стати технологічною основою, а Рух твор- ців – культурою розвитку нової промисло- вості. На Круглому столі «Промисловість як базис української доктрини», який відбувся 10.07.2023 р. в Інституті економіки промис- ловості НАН України, групою авторів –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 35 2024, № 2 (106) (О. Амоша, Д. Череватський, О. Лях, М. Со- лдак) було висунуто концепцію «Працьови- того їжака». Назва розробки обумовлена не- обхідністю великих повоєнних перетворень із забезпеченням національної безпеки, що асоціюється з формулою доктрини «самоза- хист і самозабезпечення». Першим принци- пом доктрини є людиноцентричність: ESG- управління (англ. Environmental, Social, Corporate Governance) замість неолібераль- ної моделі капіталізму; регенеративна мо- дель «космічної станції» замість «ковбойсь- кої моделі» господарювання. Швидке зростання національної еко- номіки може надати тільки переробна про- мисловість, використання «підручних» ре- сурсів і відходів виробництва, горизонта- льні зв’язки – чинники економічної без- пеки, стабільності промисловості та енерге- тики. Це обумовлює такі пріоритети транс- формацій: національна безпека, переробна промисловість, циркулярна економіка, еко- номіка простих речей, інфраструктура, за- водська, галузева та фундаментальна наука, освіта, національний Рух творців. Досяг- нення успіху потребує формування системи відповідальності кадрів щодо рішень, які приймаються, та їх результатів на всіх рів- нях державного управління, територіаль- ного самоврядування, корпоративного ме- неджменту тощо; створення відповідного сучасним викликам оборонно-промисло- вого комплексу, розвитку та впровадження технологій подвійного призначення, ство- рення умов для їх конверсії у високотехно- логічну продукцію цивільного призна- чення; переходу до маловідходного вироб- ництва на основі міжсекторальної інтегра- ції, активізації переробної промисловості на засадах розподіленої мануфактури; поши- рення розподіленої генерації в енергетиці1. Доктрина «Працьовитого їжака» є за дефі- ніцією національно укоріненою. Запропо- нована концепція об’єднує розробки Д. Че- реватського і М. Солдак, а також заснована 1 Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис української доктрини». URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/193770/06-Roundtable.pdf?sequence=1 (дата звернення: 13.05.2024). на наукових положеннях, опублікованих у статті (Aмошa, Aмошa, 2023). На початку 1990-х років Донецьк на- був досвіду розподіленої мануфактури, дуже близького до старокласичного. На по- чатку розвитку комп’ютерних ігор, а це збі- глося з перебудовою, у країні виявилася проблема з джойстиками. Випуск модного виробу освоїв зовсім невеликий коопера- тив. У понеділок водій, він же експедитор, на малолітражному фургоні розвозив місце- вим «надомникам» (переважно пенсіоне- рам) комплектуючі до джойстиків. У четвер він за тими самими адресами збирав вигото- влену продукцію та одразу ж вирушав до столиці, щоб у п'ятницю здати товар замов- нику, отримати від нього оплату та нову партію комплектуючих. Черговий вироб- ничо-комерційний цикл розпочинався ран- ком наступного понеділка з відвідування пенсіонерів-надомників. І так справи три- вали доволі довго й успішно, настільки, що цим бізнесом зацікавився великий місцевий оборонний завод. Із властивим такому підп- риємству розмахом, незважаючи на еконо- мічні показники, було спроєктовано та ви- готовлено потрібне обладнання, не гірше за фірмове іноземне, і заводчани швидко виро- били велику кількість джойстиків, відпра- вили їх на реалізацію і на довгі роки зни- щили ринок. Нерозпродану решту джойсти- ків роздавали безкоштовно. Інша справа – розподілені мануфак- тури, засновані на технологічній базі DIY та культурі Руху творців, здатні перетвори- тися на рушійну силу трансформації проми- слового виробництва взагалі – від мікро- до макрорівня, особливо переробної промис- ловості як виду діяльності. Американські зразки DIY переконують у цьому: «публічні майстерні», лабораторії персональних виро- бництв (Anderson, 2012), де абоненти за по- мірну плату отримують доступ до найсуча- снішого промислового обладнання варті- стю в мільйони доларів (програмувальні –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) верстати, лазерні ножі, 3D-принтери тощо). У межах виробничих лабораторій люди ви- роблятимуть продукти не лише для себе, але і для великих фірм, дрібних споживачів, вони становитимуть новий клас індустріа- льних фрілансерів, внесуть у промисловість нову бізнес-культуру. Рух творців в Америці набуває все більшого поширення. Культуру виробника можна описати як філософію, згідно з якою окремі особи або групи осіб створюють ар- тефакти, які відтворюються та збираються за допомогою програмного забезпечення та/або фізичних об’єктів. Типові теми, що цікавлять культуру виробників, включають інженерно-орієнтовані заняття, такі як електроніка, робототехніка, 3D-друк та комп’ютерні засоби числового керування, а також більш традиційні види діяльності, такі як шиття чи декоративно-прикладне мистецтво (Papavlasopoulou, Giannakos, Jaccheri, 2017). Рух творців – це принципово нова си- стема виробництва і трудових відносин. По- казовою є практика організації послуг таксі в сучасних містах – теж модель розподіле- ної мануфактури, яка відображає суть цих відносин: використання власних або орен- дованих засобів виробництва, платформна система замовлень і надання послуг, укорі- неність бізнесу на мікро-, мезо- і макрорів- нях, принципово інше інвестиційне середо- вище. Розподілена мануфактура знімає про- тиріччя між працею та капіталом, інновації стають рушійною силою бізнесу, кожен суб’єкт виробничої діяльності є зацікавле- ним у використанні будь-яких прийомів джугааду або бриколажу. Американські фахівці вважають, що Рух творців може суттєво вплинути на еко- номіку міст, перш за все через велику кіль- кість робочих місць (Wolf-Powers et al., 2017). У Європі рух виробників, який роз- почався як громадський, соціально керова- ний знизу вгору, сьогодні також впливає на основне виробництво через підвищення ефективності, розподілене місцеве вироб- ництво та циркулярну економіку. Альтер- нативне виробництво має значні перспек- тиви для підвищення соціальної, економіч- ної та екологічної стійкості. Позитивні ре- зультати підтверджено кількісним емпірич- ним дослідженням по всій Європі та деталь- ним аналізом 42 ініціатив виробників у мі- ських центрах maker faire. Незважаючи на коротку історію руху, загальні результати є доказами його важливого внеску в еконо- міко-організаційну стійкість. Особливо це проявляється в гендерному вимірі: жінки- лідери, як правило, досягають набагато бі- льшого впливу на стійкість, ніж їх колеги- чоловіки. Є також докази того, що ініціа- тиви виробників у тісній співпраці один з одним та іншими учасниками загальномісь- ких і регіональних систем набагато успіш- ніші в досягненні стійкого впливу, ніж інші (Millard et al., 2018). Потужний індустріаль- ний потенціал руху виробників, його бага- тоаспектний вплив на суспільство офіційно високо оцінено на рівні ЄС (Rosa et al., 2017). Т. Сміт стверджує, що Рух виробників створює простір як нову форму економіч- ного «спільного перебування», що надає рі- зноманітні та суперечливі можливості для посткапіталістичної практики (Smith, 2020). Новий концептуальний простір є важливим для посіву префігуративного насіння, яке має надати більш інклюзивний, стійкий та демократичний урбанізм. Префігуративний тип культури – це один із трьох видів куль- тури, які запропонувала М. Мід. Його суть полягає в тому, що старше покоління навчає молодого, передає свої знання та досвід. По- стфігуративна культура панує в традицій- ному суспільстві. Другий тип культури Мід назвала кофігуративним – тут передача дос- віду відбувається як по вертикалі згори вниз, так і по горизонталі. Діти навчаються не тільки в дорослих, але й один в одного, дорослі теж навчаються у своїх однолітків, а не лише передають свій досвід молодшим. Такий тип культури зберігає традиції та за- охочує новації. Однак при цьому зміню- ється ставлення до старшого покоління – воно втрачає, але не завжди, безумовний авторитет. Щоб залишитися затребуваними, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 37 2024, № 2 (106) їм також треба вчитися. Зараз навіть люди похилого віку повинні освоювати комп'ю- тер, гаджети. Префігуративна культура па- нує в сучасному динамічному суспільстві. Новий досвід стає значною мірою більш ва- жливим за неоновлений старий, коли носії традицій втрачають частково свою значу- щість. Тому старше покоління має додат- ково вчитися в нового, щоб відповідати духу часу. Тенденція, що виникає в кофігу- ративному типі, посилюється (Mead, 1970) та починає домінувати. Висновки 1. Розвиток сучасної системи госпо- дарювання, з одного боку, потребує вели- ких капіталовкладень у підвищення рівня механізації, комп’ютеризації, цифровізації виробництва, а з іншого ‒ зазначена зміна структури капіталу зі зменшенням частки праці може призвести до збитковості біз- несу, як це сталося з вугледобувними галу- зями країн Європи. 2. Аналіз наукових праць свідчить, що перспективним є шлях індустріального розвитку за формою розподіленого вироб- ництва (мануфактури), але на новій техно- логічній основі. Розподілене виробництво має сприяти розвитку в Україні доктрини «Працьовитого їжака», формулою якої є «самозахист і самозабезпечення». 3. Технологічне підґрунтя DIY, куль- тура Руху творців можуть не тільки усунути інвестиційні та інноваційні протиріччя, вла- стиві сучасній системі господарювання, але і створити умови для цивілізаційних пере- творень. 4. Розподілене виробництво в кон- тексті DIY і культури Руху творців приро- дно сприятиме глибокому національному укоріненню промисловості. 5. Вирішення питання щодо розпов- сюдження в Україні нових принципів госпо- дарювання і виробництва потребує глибокої методологічної експертизи інституціональ- них, технологічних, інвестиційних реалій, можливостей застосування зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці. 6. За наявності позитивних висновків експертизи доцільно розробити для основних видів промислової діяльності та відповідних галузей промисловості рекоме- ндації щодо організації українського Руху творців і забезпечення його технологічною базою для надання дієздатності, оптималь- ного співіснування разом із традиційними видами виробництва там, де інноваційні фо- рми є виправданими та актуальними. 7. Державним, галузевим і регіональ- ним органам влади слід розглянути можли- вості адаптації підприємств, зайнятих тра- диційними видами діяльності, до функціо- нування в нових умовах, щоб уникнути кри- зових явищ. Нова промисловість взагалі має функціонувати економічно ефективно неза- лежно від причетності суб’єктів бізнесу до структур розподіленого виробництва або до традиційних форм у будь-яких видах діяль- ності, основних і допоміжних сферах виро- бництва, інфраструктури та ін. Література Амоша О.І., Амоша О.О. (2023). Щодо фор- мули стратегії повоєнної перебудови економіки. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 69-78. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry.2023.01.069 Гриценко A.А. (2022). Стратегії економіч- ної стійкості у нестабільному середо- вищі. Економіка і прогнозування. № 30. P. 33-43. DOI: https://doi.org/10.15407/ eip2022.03.033 Підоричева І.Ю. (2020). Інноваційна еко- система Придніпровського економічного району: актори, їх якість та повнота. Віс- ник економічної науки України. № 1 (38). С. 116-130. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2020.1(38).116-130 Солдак М.О. (2020). Оцінка інноваційної активності галузей економіки Придніп- ровського економічного району в кон- тексті формування регіональних іннова- ційних екосистем. Економічний вісник Донбасу. № 2 (60). С. 84-95. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020- 2(60)-84-95 Солдак М.О. (2021). Промислова екосисте- ма і ревіталізація браунфілдів. Економіка промисловості. № 3 (95). С. 70-101. DOI: –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) http://doi.org/10.15407/econindustry2021.0 3.070 Солдак М.О. (2023). Використання потенці- алу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України. Еконо- міка промисловості. № 3 (103). С. 28-46. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2023.03.028 Anderson C. (2012). Makers: The New Indust- rial Revolution. NY: Crown Business. 250 p. Baker T., Nelson R.E. (2005). Creating Some- thing from Nothing: Resource Construction through Entrepreneurial Bricolage. Admi- nistrative Science Quarterly. Vol. 50 (3). P. 329-366. DOI: https://doi.org/10.2189/ asqu.2005.50.3.329 Cherevatskyi D.Yu. (2017). Smart industry in different angles. Економіка промисловос- ті. № 3 (79). С. 145-153. DOI: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2017.03.145 Cherevatskyi D., Soldak M., Lypnytskyi D. (2023). Profit-seeking vs Innovation. Zeszy- ty Naukowe WSB w Poznaniu. № 101 (2). P. 63-71. DOI: https://doi.org/10.58683/dns wsb.606 Färe R., Grosskopf S., Norris M., Zhang Z. (1994). Productivity growth, technical progress, and efficiency change in industri- alized countries. The American economic review. Vol. 84. No. 1. Р. 66-83. Fox S. (2013). Paradigm shift: Do-It-Yourself (DIY) invention and production of physical goods for use or sale. Journal of Manufac- turing Technology Management. № 24 (2). Р. 218-234. DOI: http://doi.org/10.1108/ 17410381311292313 Fox S. (2014). Third Wave Do-It-Yourself (DIY): Potential for prosumption, innova- tion, and entrepreneurship by local popula- tions in regions without industrial manufac- turinginfrastructure. Technology in Society. № 39. Р. 18-30. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.techsoc.2014.07.001 Güiza-Suárez L., Kaufmann C. J. (2024). Successfully negotiating artisanal-industrial mining coexistence: A case study from Colombia. The Extractive Industries and Society. № 17. Art. 101450. DOI: https://doi.org/10.1016/j.exis.2024.101450 Lévi-Strauss C. (1966). The Savage Mind. Chicago, Illinois: University of Chicago Press. 310 p. Maito E.E. (2014). Piketty against Piketty. The Tendency of the Rate of Profit to Fall in United Kingdom and Germany since XIX Century Confirmed by Piketty’s Data, MPRA Paper 55839. University Library of Munich. Marx K. (1867). Das Kapital. Buch I: Der Produktionsprocess des Kapitals. Ham- burg,. In: Deutsches Textarchiv. URL: https://www.deutschestextarchiv.de/marx_ kapital01_1867 (дата звернення: 12.05.2024). Mead M. (1970). Culture and Commitment, a Study of the Generation Gap. New York, NY: Natural History Press. Melnikova-Raich S. (2010). The Soviet Problem with Two 'Unknowns': How an American Architect and a Soviet Negotiator Jump-Started the Industrialization of Rus- sia, Part I: Albert Kahn. Journal of the Society for Industrial Archeology. № 36 (2). Р. 57-80. DOI: https://doi.org/10.2307/4193 3723 Millard J., Sorivelle M.N., Deljanin S., Unter- frauner E., Voigt C. (2018). Is the maker movement contributing to sustainability? Sustainability. № 10 (7). Art. 2212. DOI: https://doi.org/10.3390/su10072212 Papavlasopoulou S., Giannakos M.N., Jaccheri L. (2017). Empirical studies on the Maker Movement, a promising approach to lear- ning: A literature review. Entertainment Com- puting. № 18. Р. 57-78. DOI: https://doi. org/10.1016/j.entcom.2016.09.002 Prabhu J., Jain S. (2015). Innovation and entre- preneurship in India: Understanding jugaad. Asia Pacific Journal of Management. № 32. Р. 843-868. DOI: https://doi.10.1007/s10490- 015-9445-9 Rifkin J. (1995). The End of Work: The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the Post-Market Era. Putnam Publishing Group. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 39 2024, № 2 (106) Rosa P., Ferretti F., Pereira Â.G., Panella F., Wanner M. (2017). Overview of the maker movement in the European Union. Publications Office of the European Union, Luxembourg. Schumpeter J.A. (2017). Essays: On entrepre- neurs, innovations, business cycles and the evolution of capitalism. Routledge. Smith T.S. (2020). Stand back and watch us: Post-capitalist practices in the maker movement. Environment and Planning A: Economy and Space. № 52(3). Р. 593-610. DOI: https://doi.org/10.1177/0308518X19 882731 Stiglitz J. E. (2019). Addressing climate chan- ge through price and non-price interventi- ons. European Economic Review. № 119. Р. 594-612. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.euroecorev.2019.05.007 Toynbee A.J. (1948). Civilization on Trial. N. Y., Oxford University Press. URL: https://ia801606.us.archive.org/22/items/in. ernet.dli.2015.185313/2015.185313. Civilization-On-Trial.pdf (дата звернення: 12.05.2024). Vishnevsky V.P., Kniaziev S.I. (2018). How to increase the readiness of Ukraine's industry to smart transformations. Sci. innov. № 14(4). Р. 49-61. DOI https://doi.org/10. 15407/scine14.04.049 Wolf-Powers L., Doussard M., Schrock G., Heying C., Eisenburger M., Marotta S. (2017). The Maker Movement and Urban Economic Development. Journal of the American Planning Association. № 83 (4). Р. 365-376. DOI https://doi.org/10.1080/ 01944363.2017.1360787 References Amosha, O. I., & Amosha, O. O. (2023). On the formula of the strategy of post-war eco- nomic restructuring. Econ. promisl., 1 (101), рp. 69-78. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.01.069 [in Ukrainian]. Grytsenko, A. (2022). Strategies of economic stability in unstable environment. Ekon. prognozuvannâ, 30, pp. 33-43. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2022.03.033 [in Ukrainian]. Pіdorycheva, I. Yu. (2020). Innovative eco- system of the Dnipro economic district: actors, their quality and completeness. Vis- nyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), pp. 116-130. DOI: https://doi.org/10.3740 5/1729-7206.2020.1(38).116-130 [in Ukra- inian]. Soldak, M. O. (2020). Evaluation of the innovative activity of the branches of the economy of of the Dnipro economic district in the context of the formation of regional innovation ecosystems. Economichnyi vis- nyk Donbasu, 2 (60), pp. 84-95. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020- 2(60)-84-95 [in Ukrainian]. Soldak, M. O. (2021). Industrial ecosystem and revitalization of brownfields. Econ. promisl., 3 (95), рp. 70-101. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.0 3.070 [in Ukrainian]. Soldak, M. O. (2023). Employment of DIY potential to ensure the economic resilience of the regions of Ukraine. Econ. promisl., 3 (103), pp. 28-46. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry 2023.03.028 [in Ukrainian]. Anderson, C. (2012). Makers: The New Indust- rial Revolution. NY: Crown Business. 250 p. Baker, T., & Nelson, R.E. (2005). Creating Something from Nothing: Resource Construction through Entrepreneurial Bricolage. Administrative Science Quarterly, Vol. 50 (3), pp. 329-366. DOI: https://doi.org/10.21 89/asqu.2005.50.3.329 Cherevatskyi, D. Yu. (2017). Smart industry in different angles. Econ. promisl., 3 (79), pp. 145-153. DOI: https://doi.org/10.15407/ econindustry2017.03.145 Cherevatskyi, D., Soldak, M., & Lypnytskyi, D. (2023). Profit-seeking vs Innovation. Zeszyty Naukowe WSB w Poznaniu, 101(2), pp. 63-71. DOI: https://doi.org/10.58683/ dnswsb.606 Färe, R., Grosskopf, S., Norris, M., & Zhang, Z. (1994). Productivity growth, technical prog- ress, and efficiency change in industrialized countries. The American economic review, 84 (1), pр. 66-83. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) Fox, S. (2013). Paradigm shift: Do-It-Yourself (DIY) invention and production of physical goods for use or sale. Journal of Manufac- turing Technology Management, 24 (2), pр. 218-234. DOI: http://doi.org/10.1108/ 17410381311292313 Fox, S. (2014). Third Wave Do-It-Yourself (DIY): Potential for prosumption, innova- tion, and entrepreneurship by local popula- tions in regions without industrial manufac- turinginfrastructure. Technology in Society, 39, pр. 18-30. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.techsoc.2014.07.001 Güiza-Suárez, L., & Kaufmann, C. J. (2024). Successfully negotiating artisanal-industrial mining coexistence: A case study from Colombia. The Extractive Industries and Society, 17, 101450. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.exis.2024.101450 Lévi-Strauss, C. (1966). The Savage Mind. Chi- cago, Illinois: University of Chicago Press. Maito, E.E. (2014). Piketty against Piketty. The Tendency of the Rate of Profit to Fall in United Kingdom and Germany since XIX Century Confirmed by Piketty’s Data, MPRA Paper 55839. University Library of Munich. Marx, K. (1867). Das Kapital. Buch I: Der Produktionsprocess des Kapitals. Hamburg,. In: Deutsches Textarchiv. Retrieved from https://www.deutschestext archiv.de/marx_kapital01_1867. Mead, M. (1970). Culture and Commitment, a Study of the Generation Gap. New York, NY: Natural History Press. Melnikova-Raich, S. (2010). The Soviet Prob- lem with Two 'Unknowns': How an Ameri- can Architect and a Soviet Negotiator Jump- Started the Industrialization of Russia. Part I: Albert Kahn. Journal of the Society for Industrial Archeology, 36 (2), рp. 57-80. DOI: https://doi.org/10.2307/41933723 Millard, J., Sorivelle, M.N., Deljanin, S., Unterfrauner, E., & Voigt, C. (2018). Is the maker movement contributing to sustaina- bility? Sustainability, 10 (7), 2212. DOI: https://doi.org/10.3390/su10072212 Papavlasopoulou, S., Giannakos, M. N., & Jac- cheri, L. (2017). Empirical studies on the Maker Movement, a promising approach to learning: A literature review. Entertainment Computing, 18, рp. 57-78. DOI: https://doi. org/10.1016/j.entcom.2016.09.002 Prabhu, J., & Jain, S. (2015). Innovation and entrepreneurship in India: Understanding jugaad. Asia Pacific Journal of Manage- ment, 32, рp. 843-868. DOI: https://doi. 10.1007/s10490-015-9445-9 Rifkin, J. (1995). The End of Work: The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the Post-Market Era. Putnam Publishing Group. Rosa, P., Ferretti, F., Pereira, Â. G., Panella, F., & Wanner, M. (2017). Overview of the maker movement in the European Union. Publications Office of the European Union, Luxembourg. Schumpeter, J. A. (2017). Essays: On entrep- reneurs, innovations, business cycles and the evolution of capitalism. Routledge. Smith, T. S. (2020). Stand back and watch us: Post-capitalist practices in the maker move- ment. Environment and Planning A: Eco- nomy and Space, 52 (3), pр. 593-610. DOI: https://doi.org/10.1177/0308518X19882731 Stiglitz, J. E. (2019). Addressing climate chan- ge through price and non-price interven- tions. European Economic Review, 119, рp. 594-612. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.euroecorev.2019.05.007 Toynbee, A.J. (1948). Civilization on Trial. N. Y., Oxford University Press. Retrieved from https://ia801606.us.archive.org/22/ite ms/in.ernet.dli.2015.185313/2015.185313. Civilization-On-Trial.pdf Vishnevsky, V. P., & Kniaziev, S. I. (2018). How to increase the readiness of Ukraine's industry to smart transformations. Sci. innov., 14 (4), pp. 49-61. DOI https://doi.org/10. 15407/scine14.04.049 Wolf-Powers, L., Doussard, M., Schrock, G., Heying, C., Eisenburger, M., & Marotta, S. (2017). The Maker Movement and Urban Economic Development. Journal of the American Planning Association, 83 (4), рp. 365-376. DOI https://doi.org/10.1080/ 01944363.2017.1360787 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 41 2024, № 2 (106) Oleksandr I. Amosha, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, honorary director Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: Amosha1937@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-0189-3819; Olena O. Amosha, PhD, Senior Research Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: elenamosh7515@gmail.com http://orcid.org/0000-0001-5454-0836 MODERN DISTRIBUTED PRODUCTION (MANUFACTURING) AS AN IMPORTANT PART OF THE FUTURE UKRAINIAN NATIONALLY ROOTED INDUSTRY The purpose of this paper is to propose a variant for the development of a part of the national industry, which would be free from the problems of large investments and threats of unprofitability against the background of innovations. Before the full-scale war, which began in 2022, Ukrainian industry was an offspring and a powerful part of the Soviet heavy industry, mainly of the third technological order. Now, the enterprises that were powerful generators of the national economy GDP are to a greater extent located in the temporarily occupied or front-line territory. Industrial regions suffered significant damage to the production base and infrastructure facilities. The post-war restoration of the domestic industry requires large capital investments, which the national economy is not capable of. In addition, there is a limitation on the duration of investment projects due to the rapid development of modern technologies. According to experts, any project whose implementation exceeds 3 years is risky. In addition, there is a Marxian tendency of the rate of profit to decrease, due to a change in the capital structure, in particular, a decrease in labor expenses. Modern processes of mechanization of production, increase of innovative components (computerization, Internet of things, digitali- zation, etc.) increase the risks of unprofitability. The authors give an example of the closure of coal mining enterprises in European countries against the background of scientific and technical progress. At the same time, based on the analysis of literary sources, the trend of the spread of the DIY 4.0 phenomenon (from Do It Yourself) was revealed – the use of the most modern technological elements for the manufacture of products designed to meet the manufacturers' own needs. Especially in the USA, the Maker Movement, which is a new culture of industrial activity, is developing. The article substantiates that the technological base of DIY 4.0 and the culture of the Maker Movement are the foundation of the new distributed manufacturing, free from the "curse" of mass investment and unprofitable innovation. It is distributed manufacturing that is able to fundamentally change the quality picture and structure of industry, to ensure the national rooting of industrial production. Keywords: national rootedness, industry, distributed manufacturing, DIY, Maker Movement JEL: O 011 Формат цитування: Амоша О. І., Амоша О. О. (2024). Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього. Економіка промисловості. № 2 (106). С. 29-41. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.029 Amosha, O. I., & Amosha, O. O. (2024). Modern distributed production (manufacturing) as an important part of the future ukrainian nationally rooted industry. Econ. promisl., 2 (106), рр. 29- 41. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.029 Надійшла до редакції 20.05.2024 р.

Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього

Репозитарії

Схожі ресурси