Про економіку кооптування в енергетиці

Метою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колумбійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створю...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Череватський, Д.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197821
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про економіку кооптування в енергетиці / Д.Ю. Череватський // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 42-51. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-197821
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1978212024-07-19T10:26:17Z Про економіку кооптування в енергетиці Череватський, Д.Ю. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Метою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колумбійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і не використовують кооперативно потрібні їм активи ‒ вони кооптують активи, які їм не належать. У 2019 р. було запропоновано термін «нахлібництво», який повістю відображає суть теорії, але за назвою більше відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, 2019). Економіка кооптування є суспільною наукою про виробництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некооперативним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. Оригінальна формула економіки кооптування: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отриманий додатковий товар (благо), який вироблено за допомогою активів, що належать іншим власникам. Теоретичні дослідження виконано із застосуванням методу кейсів. Дію економіки кооптування продемонстровано на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі шахти, оснащені підйомними установками. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається рекуперація електрики з віддачею її в мережу. Введено умовну категорію «Механіки», яка має активом підйомні установки, і категорію «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Одержаний Механіками додатковий енергетичний ресурс мережею перетікає до Енергетиків і стає їх власністю. У такий спосіб відбувається кооптація активів, що не належать Енергетикам, з отриманням продукту, який вони використовують для задоволення власних потреб. Така віртуальна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє подоланню дефіциту електроенергії в часи максимуму навантаження. Енергетики і тут дотримуються економіки кооптації, тому що генеруючі активи, які вони використовують, не перебувають у їхній власності. Держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача опосередковано сприяє розвитку економіки кооптування. The purpose of the work is to formulate the main provisions of the co-opting economy and detail them using the case method in the field of energy. Elizabeth Watkins and David Stark from Columbia University (USA) put forward the concept of Möbius organizational forms. Unlike traditional forms in business, Möbius forms do not Make, Buy or Cooperate, they Co-opt assets that do not belong to them. In 2019, the author of this work proposed the term "paraphernalia", which reflects the essence of the theory, but the name is more suitable for the Global Informality Project online encyclopedia, in which it was published. The co-opting economics is a social science about the production, distribution, exchange and consumption of goods and services with non-violent, but non-cooperative appropriation of assets belonging to others to satisfy one's own needs. The original formula of the co-opting economy is: money-commodity-money with a dash and an additional commodity (good) received for free, which is produced with the help of assets belonging to other owners. Theoretical studies were carried out using the case method. The effect of the co-opting economy is demonstrated on the example of the Sukha Balka mine (Kryvyi Rih). The mine has shafts hoists. In the process of moving loads, hoist generate electricity that is recovered and fed back into the network. The author introduces the conditional category "Mechanics", whose asset is mine hoist, and the category "Energeticians", whose asset is power distribution networks. The additional energy resource received by the Mechanics flows through the network to the Energeticians and becomes their property. There is a co-optation of assets that do not belong to Energeticians, with the receipt of a product that they use to meet their own needs. Such a virtual power plant does not belong to any energy company, but helps it to overcome the shortage of electricity during times of maximum load. Here, too, energy companies adhere to the economy of co-optation, because the generating assets they use are not their property. By adopting legislative acts on the introduction of the active consumer category, the state indirectly contributes to the development of the co-optation economy. 2024 Article Про економіку кооптування в енергетиці / Д.Ю. Череватський // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 42-51. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197821 334.758:620.9 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Череватський, Д.Ю. Про економіку кооптування в енергетиці Економіка промисловості
description	Метою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колумбійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і не використовують кооперативно потрібні їм активи ‒ вони кооптують активи, які їм не належать. У 2019 р. було запропоновано термін «нахлібництво», який повістю відображає суть теорії, але за назвою більше відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, 2019). Економіка кооптування є суспільною наукою про виробництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некооперативним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. Оригінальна формула економіки кооптування: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отриманий додатковий товар (благо), який вироблено за допомогою активів, що належать іншим власникам. Теоретичні дослідження виконано із застосуванням методу кейсів. Дію економіки кооптування продемонстровано на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі шахти, оснащені підйомними установками. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається рекуперація електрики з віддачею її в мережу. Введено умовну категорію «Механіки», яка має активом підйомні установки, і категорію «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Одержаний Механіками додатковий енергетичний ресурс мережею перетікає до Енергетиків і стає їх власністю. У такий спосіб відбувається кооптація активів, що не належать Енергетикам, з отриманням продукту, який вони використовують для задоволення власних потреб. Така віртуальна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє подоланню дефіциту електроенергії в часи максимуму навантаження. Енергетики і тут дотримуються економіки кооптації, тому що генеруючі активи, які вони використовують, не перебувають у їхній власності. Держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача опосередковано сприяє розвитку економіки кооптування.
format	Article
author	Череватський, Д.Ю.
author_facet	Череватський, Д.Ю.
author_sort	Череватський, Д.Ю.
title	Про економіку кооптування в енергетиці
title_short	Про економіку кооптування в енергетиці
title_full	Про економіку кооптування в енергетиці
title_fullStr	Про економіку кооптування в енергетиці
title_full_unstemmed	Про економіку кооптування в енергетиці
title_sort	про економіку кооптування в енергетиці
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197821
citation_txt	Про економіку кооптування в енергетиці / Д.Ю. Череватський // Економіка промисловості. — 2024. — № 2 (106). — С. 42-51. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT čerevatsʹkijdû proekonomíkukooptuvannâvenergeticí
first_indexed	2024-07-21T04:01:09Z
last_indexed	2024-07-21T04:01:09Z
_version_	1805159728146284544
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) УДК 334.758:620.9 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 Данило Юрійович Череватський, доктор екон. наук, завідувач відділу Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393 ПРО ЕКОНОМІКУ КООПТУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ 1 Метою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх де- талізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колум- бійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і не використовують кооперативно потрібні їм активи ‒ вони кооптують ак- тиви, які їм не належать. У 2019 р. було запропоновано термін «нахлібництво», який повістю відображає суть теорії, але за назвою більше відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, 2019). Економіка кооптування є суспільною наукою про ви- робництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некоопера- тивним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. Оригіна- льна формула економіки кооптування: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отрима- ний додатковий товар (благо), який вироблено за допомогою активів, що належать іншим власникам. Теоретичні дослідження виконано із застосуванням методу кейсів. Дію економіки кооптування продемонстровано на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі шахти, оснащені підйомними установками. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається реку- перація електрики з віддачею її в мережу. Введено умовну категорію «Механіки», яка має активом підйомні установки, і категорію «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Одержаний Механіками додатковий енергетичний ресурс мережею перетікає до Енергетиків і стає їх власністю. У такий спосіб відбувається кооптація активів, що не на- лежать Енергетикам, з отриманням продукту, який вони використовують для задоволення власних потреб. Така віртуальна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє подоланню дефіциту електроенергії в часи максимуму навантаження. Енергетики і тут дотримуються економіки кооптації, тому що генеруючі активи, які вони використову- ють, не перебувають у їхній власності. Держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача опосередковано сприяє розвитку економіки кооптування. Ключові слова: мьобіусні організаційні форми, економіка кооптування, метод кейсів, активи, шахтні підйомні установки, рекуперація електрики. JEL: P17 1 Стаття містить результати дослідження, виконаного в рамках наукового проєкту «Формування за- сад національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в умовах гібридної сис- теми «мир-війна» (№ держреєстрації 0123U100965). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 43 2024, № 2 (106) Оскільки хрематистика існує разом з економікою, люди сприймають її за саму економіку, але вона не економіка, тому що не дотримується природи, а спрямована на експлуатацію. Аристотель. «Політика» Брак широкодоступних енергетичних ресурсів є нагальною проблемою забезпе- чення сталого розвитку. Саме про це йдеть- ся у формулюванні Цілі сталого розвитку 7: «Забезпечення доступу всіх людей до при- йнятних за ціною, надійних, сталих і сучас- них джерел енергії». В Україні, яка наразі перебуває у стані війни, забезпечення насе- лення й економіки енергетичними ресур- сами перетворилося на першочергову про- блему національного рівня. З урахуванням цього доцільно звернутися до економіки ко- оптування. Американські соціологи ввели в обіг концепцію мьобіусних форм, «які, на відміну від звичайних бізнес-форм, необ- хідні їм активи не створюють (Make), не ку- пують (Buy) і не використовують коопера- тивно (Cooperate) − вони їх кооптують (Co- opt)» (Watkins, Stark, 2018). Co-opt ,за тлу- маченням Сollins English Dictionary, означає «використовувати для власної мети» (to make use of for one's own purposes). Оскільки економіка – це виробниц- тво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг, логічно застосувати термін «еконо- міка кооптування» щодо суспільної науки про ненасильницьке, але некооперативне привласнення належних іншим благ для за- доволення власних потреб. Термін «еконо- міка нахлібництва» повістю відображає суть теорії, але за назвою більшою мірою відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, Shapa- rovska, 2019). Статтю Е. Воткінс і Д. Старка за да- ними Google Scholar цитовано в 46 науко- вих працях (дані станом на квітень 2024 р.), але здебільшого в тих, які стосуються гіг- економіки (gig economy) на тлі цифровіза- ції, цифрових платформ тощо. Англомов- не слово Gig означає «концерт»: бізнес- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості ISSN 1562-109X Econ. promisl. структури наймають незалежних працівни- ків для виконання короткострокових зо- бов’язань. Так, у статті, яка має 932 поси- лання, платформи розглядаються як засади гіг-економіки, «підприємницькі інкубато- ри, хамелеони в плані адаптації до свого середовища» (Vallas, Schor, 2020). Пробле- мам гіг-економіки, із зазначенням мьобіус- них форм, уже присвячено підручник (Ness et al., 2023). Мьобіусні форми в контексті цифрових платформ згадує Д. Старк у статті 2023 р. – 180 посилань (Stark, Pais, 2020), існує праця, положення якої були цитовані 118 разів (Grabher, van Tuijl, 2020), і лише дуже невелика кількість ста- тей про мьобіусні форми стосуються ре- альної економіки, зокрема (Cherevatskyi, 2019). Недооцінка проявів економіки мьобі- усних форм у реальному секторі, особливо в енергетиці, може мати суттєві негативні ефекти, через що актуалізуються питання про запобігання економічним втратам, обу- мовленим непорозумінням природи еконо- міки кооптування. Метою статті є формулювання основ- них положень економіки кооптування і їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Традиційні форми втілення транзак- цій – це ринки, ієрархії та гібриди (William- son, 1991). Класичною ієрархією є фірма. Гібридами є «бі- або багатосторонні залеж- ності, які є настільки сильними, що потре- бують тісної координації, але не настільки, щоб викликати повну інтеграцію» (Ménard, 2004). Сучасні фірми перебувають у стані великої трансформації в полі двох взаємоза- лежних тенденцій – дезінтеграції, що є ви- веденням із фірми низки активів, функцій і Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) компетенцій, та експансії з розширенням межі юридичних меж фірми (Kotliarov, 2012). Господарюючий суб'єкт перетворю- ється на метафірму з гібридними відноси- нами навколо ядра. Разом із тим відбува- ється послаблення зв'язків суб'єкта господа- рювання з джерелами витрат (постачальни- ками) замість посилення зв'язків із джере- лами прибутку (споживачами). Незважаючи на розмивання поняття фірми та її трансфо- рмацію до стану віртуальних утворень, суб’єкт господарювання залишає за собою контроль за вхідними ресурсами (компетен- ціями) та за допомогою різноманітних тех- нологій прагне управляти розподілом ресу- рсів споживача. Споживачі, продовжуючи залишатися поза суб’єктом господарю- вання, все більше стають частиною його си- стеми присвоєння цінності (вартості), гара- нтованим джерелом прибутку. Відносини з клієнтською аудиторією стають гібрид- ними, непрозорими та некерованими для споживачів (там само), але економіка зали- шається економікою – виробництвом, роз- поділом, обміном і споживанням благ та по- слуг – і формула нарощування капіталу за- лишається незмінною: гроші-товар-гроші зі штрихом: 'M C M− − , де M – авансовані гроші; C – товар (від англ. сommodity); 'M – авансовані гроші зі збільшенням. Проте історія, як зауважує Д. Кріс- тіан, є фугою, «дві головні теми якої – ент- ропія (що призводить до порушення рівно- ваги, занепаду складних структур, свого роду «деградації» Всесвіту) та свого роду контрапункт – творчі сили, яким вдається створювати і підтримувати складну, але тимчасову рівновагу, незважаючи на си- льну протидію ентропії» (Christian, 1991, с. 237). Мьобіусні форми слід вважати вина- ходом сучасного бізнесу. Їм властива така формула: ' 'M C M C− −  1 Suvorov V. (1985). The career and defection of a Soviet military spy. Harper Collins Publishers. 2 «Does the flap of a butterfly's wings in Brazil set off a tornado in Texas?» де 'C – товар із штрихом, додаткове (безко- штовно кооптоване) благо. Суб’єкт господарювання здійснює авансований платіж, щоб придбати певний товар, який реалізує та отримує гроші зі збільшенням. До того ж, на відміну від кла- сичної формули, він отримує додатковий товар (благо), за який не потрібно платити, оскільки це благо є продуктом кооптова- ного активу. Приклад мьобіусної форми від Е. Вот- кінс і Д. Старка: балістики NASA виводять автоматичні зонди в далекий космос за до- помогою так званої «космічної прощі» – за- пускають космічний корабель у напрямі ве- ликої планети, гравітаційні сили якої викри- вляють траєкторію руху штучного косміч- ного тіла. У результаті воно йде в космос без додаткових витрат реактивного палива. Властиву планеті силу тяжіння просто коо- птують. Фахівці Amazon на початку розви- тку інтернет-ритейлу за допомогою мобіль- них застосунків кооптували як свою вітрину магазини мережі роздрібної торгівлі Best Buy. Будь-яка людина могла відвідати мага- зин мережі Best Buy, сфотографувати на смартфон товар, який їй сподобався, і тут же отримати чек від Amazon на оплату (Watkins, Stark, 2018). Така сама схема: вкласти гроші (M) у придбання гаджета (C), продати його й отримати гроші зі збільшен- ням (M/), але додатково використати мож- ливість безкоштовно презентувати покуп- цям товари (C/). Розвідники, як стверджує В. Суворов у книзі «Акваріум», вдало вико- ристовують не ними організовані вистав- кові експозиції, щоб вербувати агентів1. Змах крил метелика в Панамі (в оригіналі ‒ Бразилії) викликав торнадо в Нью-Йорку (Техасі2) (Lorenz, 1995) – власники Панам- ського каналу витратили 5,25 млрд дол. на реконструкцію транспортної артерії, але безкоштовно отримали благо C/ вартістю 3,4 млрд дол. у вигляді доступу суден-пост- панамаксів до нью-йоркського порту –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45 2024, № 2 (106) (підіймання мосту, днопоглиблювані ро- боти тощо американці виконали за власні кошти) (Cherevatskyi, 2019). Кожна шахта з видобутку корисних копалин оснащена підйомними установ- ками. Електричні двигуни шахтної підйом- ної установки в процесі переміщення ванта- жів стволами виробляють електрику. Вона виникає внаслідок так званого динамічного гальмування, зокрема при перетворенні властивої вантажу потенційної енергії на кі- нетичну, а потім на електричну. На остан- ньому процесі засноване функціонування гравітаційних енергетичних сховищ. У Шотландії в цьому плані реалізовано проєкт «Gravitricity», що передбачає використання шахтних стволів у колишніх гірничодобув- них регіонах країни (Morstyn, Chilcott, McCulloch, 2019). Реальні масштаби явища демонструє діяльність рудника «Суха Балка» (м. Кри- вий Ріг), який уже понад століття здійснює видобуток залізної руди шахтним спосо- бом. У складі ПрАТ «Суха Балка» дві шахти: «Ювілейна» з виробничою потужні- стю 2250 тис. т на рік та імені Фрунзе – 1050 тис. т аглоруди на рік. Очисні роботи виконуються на великих глибинах – горизо- нти 860; 940 і 1020 м по шахті «Ювілейна» і 985-1135 м по шахті ім. Фрунзе. Кожна ша- хта має в експлуатації клітьовий та скіповий підйоми. У результаті експериментальних досліджень, здійснених фахівцями Інсти- туту економіки промисловості НАН Укра- їни, за даними шахтних лічильників, що ре- єструють кількість спожитої та виробленої підйомами електроенергії, встановлено реа- льні масштаби феномену розподіленої гене- рації (див. таблицю). Таблиця ‒ Споживання та генерація електроенергії підйомними установками рудника «Суха балка» протягом 01.09.2021 р. ‒ 31.12.2021 р., кВт·год./добу Показник Математичне очікування та довірчий інтервал1 Споживання клітьовим підйомом шахти ім. Фрунзе 1866±16 Генерація клітьовим підйомом шахти ім. Фрунзе 171±7 Споживання клітьовим підйомом шахти «Ювілейна» 6930±222 Генерація клітьовим підйомом шахти «Ювілейна» 132±13 Споживання скіповим підйомом шахти ім. Фрунзе 16145±659 Генерація скіповим підйомом шахти ім. Фрунзе 15±2 Споживання скіповим підйомом шахти «Ювілейна» 25043±1356 Генерація скіповим підйомом шахти «Ювілейна» 58±2 Так, виявилося, що клітьові підйоми мають більші генеруючі можливості, ніж скіпові; клітьова підйомна установка шахти ім. Фрунзе статистично є більш продуктив- ним генератором електрики, ніж шахти «Ювілейна». Підйомні установки рудника можна розглядати як промислові об’єкти розподі- леної генерації, своєрідні електростанції се- редньої (до 1 МВт) потужності. Слід звер- нути увагу на певне нехтування електроене- ргією, яку виробляють підйомні установки. Про це свідчить їх сприйняття пере- 1 Із вірогідністю 0,95. важно як транспортних засобів, хоча в се- редньому вони щодобово дають приблизно 400 кВт·год «зеленої» енергії. На тлі енер- госпоживання це дійсно до 10%, але енерге- тичні генератори у складі транспортних си- стем є не тільки джерелами екологічно чис- тих, але й безкоштовно (оскільки побічно) отриманих електричних ресурсів. Як проде- монстровано на прикладі Gravitricity, у світі простежується велика зацікавленість граві- таційними електростанціями. Енергетичні генератори у складі транспортних систем є не тільки джерелами екологічно чистих, але –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) й безкоштовно (оскільки побічно) отрима- них електричних ресурсів. На їх базі мож- ливо та зручно створювати дешеві сховища електрики. Отже, є ті, хто має активи (підйомні установки), ‒ умовні «Механіки» – катего- рія, яка сприймає вироблену електроенер- гію як невелике благо, і «Енергетики», які не мають цих активів, але їм належать інші активи – розподільчі мережі, якими вони постачають шахтам енергетичні ресурси та отримують вироблену Механіками елект- рику, яка нічого Енергетикам не варта, тому що як побічний продукт Механіків «з’явля- ється з повітря». Це дещо спрощена версія реальних зв’язків, але вона теж зустріча- ється на практиці. Механіки вважають, що генерована підйомами електрика на тлі спо- житих цими установками енергетичних ре- сурсів перебуває в межах інженерної похи- бки, тому не бажають приділяти уваги та- кому бізнесу, що не заважає Енергетикам отримувати вироблені ресурси – вони вико- ристовують для власних цілей активи, що їм не належать. Присвоєння Енергетиками ви- робленої Механіками електрики і є проявом економіки кооптації ‒ це мьобіусна форма в чистому вигляді. Енергетики вкладають ко- шти М у придбання електрики С1 і продають цей ресурс Механікам, отримуючи свою «дельту» у складі M/ – грошима, а та- кож (додатково) продукт кооптації власти- вої Механікам розподіленої генерації С1 / (див. рисунок). Механіки сплачують Енер- гетикам суму М/ і отримують від них елект- рику С1, потрібну для функціонування під- йомної установки, за допомогою якої вони виробляють продукт С2, який є перевезеним вантажем, і генерують продукт С1 /. Енергетики продають Механікам про- дукт С1, а Механіки на цьому ресурсі виро- бляють додатковий продукт С1 /, який зреш- тою привласнюють Енергетики. Рисунок ‒ Схема економіки кооптування за участю Енергетиків та Механіків Співробітництво Енергетиків і Меха- ніків стало б кооперативним використанням властивих Механікам активів і фактичним припиненням дії мьобіусної форми, тобто виходом з економіки кооптації. Вироблений Механіками додатковий продукт С1 / їм би (Механікам) і залишився. Руйнування внаслідок авіаційно-раке- тних обстрілів об’єктів вітчизняної енерге- тики, переважно великих теплових електро- станцій, які виконували функції маневрових потужностей, обумовлює суттєве збіль- шення попиту на продукцію нетрадиційних енергетичних джерел, здатних покрити де- фіцит електроенергії під час пікових наван- тажень на енергосистему. В Україні працюють сотні підйомних установок на шахтах вугільної, рудної про- мисловості та інших галузей ‒ це взагалі ве- ликий сектор розподіленої генерації. Про- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47 2024, № 2 (106) блемою є часова деконцентрація та асинх- ронність вироблення електрики. Для перет- ворення таких промислових об’єктів на дій- сно енергогенеруючий фонд потрібне коор- диноване об’єднання генеруючих потужно- стей великої кількості підйомів для пок- риття дефіциту ресурсів. Це, в принципі, є можливим. У регіоні, де розташовані шах- ти, в період дефіциту електроенергії опера- тору енергосистеми слід довести диспетче- рам шахт, приводи підйомних установок яких оснащені системами передачі в енерго- систему електричної енергії, необхідність додаткової генерації. При цьому кількість задіяних у процесі шахт (підйомів) має бути пропорційною обсягу дефіциту ресурсів в енергосистемі. У свою чергу, на вказаних гірничих підприємствах шахтні підйомні установки мають бути переведені в режим спуску не- обхідних для ведення гірничих робіт мате- ріалів, обладнання та інших вантажів, нако- пичених на поверхні. При переміщенні ван- тажів із шахтної поверхні в підземний про- стір буде відбуватися перетворення їх поте- нційної енергії на електрику, яка надходи- тиме до енергосистеми для покриття дефі- циту ресурсів. У цьому плані спільноти шахтних підйомів переходять у клас віртуальних еле- ктростанцій (Virtual Power Plants ‒ VPP). З активністю проникнення в мережу елемен- тів розподіленої генерації концепція VPP набуває все більшого поширення та науко- вого підґрунтя (Gao et al., 2024). Віртуальні електростанції є такими системами, що пов’язують і об’єднують не тільки підпри- ємства, але й велику кількість домогоспо- дарств, щоб керувати їх електричними при- строями. Термостати, електромобілі, при- лади, батареї та сонячні батареї стають еле- ментами системи з оптимізацією наванта- жень, заряджання та розряджання. Забезпе- чення стабільності мережі та її ефективно- сті усуває потребу у звичній альтернативі ‒ 1 Діяльність активного споживача на роздрібному ринку електричної енергії (опубліковано 29.02.2024). URL: https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/diyalnist-aktivnogo-spozhivacha- na-rozdribnomu-rinku-elektrichnoyi-energiyi-1. розгортанні нових станцій та ліній електро- передач. У 2015 р. премію Шао Іфу в галузі наук про життя здобули біологи Б. Басслер та Е. Пітер Грінберг за відкриття «відчуття кворуму» (quorum sensing) – здатності де- яких бактерій спілкуватися та координу- вати свою поведінку за допомогою секреції молекулярних сигналів. Коли бактерій ви- являється досить багато, концентрація сиг- нальної речовини зростає, в результаті чого всі бактерії одночасно певним чином змі- нюють свою поведінку (Miller, Bassler, 2001). Іноді в більш широкому значенні тер- мін «відчуття кворуму» застосовують до опису поведінки інших організмів, напри- клад риб (Makris et al., 2006), мурах (Mallon, Pratt, Franks, 2001) та ін. Засновані на цьому ефекті комп’юте- рно-математичні напрацювання вже впро- ваджуються, зокрема для вирішення про- блем 20 південно-індійських теплових гене- руючих установок, – алгоритм Dynamic Power Economic Ecological Emission Dis- patch з оптимізації бактеріального рою, ке- рованого відчуттям кворуму (Vijay, 2018). Реалізація ефектів відчуття кворуму в плані енергетики замість нескоординовано- го генерування ресурсів важлива не тільки для шахтних підйомних установок ‒ до та- ких продуцентів належать міські трамваї, залізничні електропотяги, тобто всі елект- ромеханічні системи, що в процесі діяльно- сті здатні до рекуперації електричної енер- гії. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удоскона- лення умов підтримки виробництва елект- ричної енергії з альтернативних джерел ене- ргогенеруючими установками спожива- чів»1, який набув чинності 27 липня 2023 р., має на меті мобілізацію енергетичних ресу- рсів. Згідно із цим Законом було значно ро- зширено діючі механізми підтримки вироб- ників електричної енергії (до 5 МВт) з –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) альтернативних джерел енергії на роздріб- ному ринку електричної енергії. Зокрема, запроваджено поняття «активний спожи- вач», який може здійснювати продаж елект- ропостачальнику надлишків виробленої електричної енергії генеруючими установ- ками як за «зеленим» тарифом (модель до ухвалення Закону), так і відповідно до меха- нізму самовиробництва (нова модель взає- мовідносин) без необхідності отримання лі- цензії. Запровадження механізму NetBilling, який означає самовиробництво, дозволяє шахтам, які мають підйомні установки, за- безпечувати виробленою електричною ене- ргією власні електроустановки та здійсню- вати продаж надлишків виробленої елект- ричної енергії електропостачальнику. Ме- ханізм самовиробництва має стимулювати малих непобутових споживачів сприяти зменшенню навантаження на енергосис- тему України. Комплекс підйомів у межах шахти за аналогією зі скупченням вітряків – це своє- рідна ферма розподіленої генерації, віртуа- льна електростанція (VPP) мезорівня на базі ферми шахтних підйомів, що працюють з ефектом відчуття кворуму. Зазначена вірту- альна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє усу- ненню дефіциту електроенергії під час мак- симального навантаження. Тобто Енерге- тики дотримуються економіки кооптації, оскільки активи (VPP), які вони використо- вують, їм не належать. Разом із тим держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача сприяє розвитку енергетики кооптації. Висновки 1. Сформульовано основні положення економіки кооптування та з використанням методу кейсів здійснено їх деталізацію у сфері енергетики. 2. Економіка кооптування є суспіль- ною наукою про виробництво, розподіл, об- мін і споживання благ та послуг із ненаси- льницьким, але некооперативним привлас- ненням належних іншим благ для задово- лення власних потреб. Формулою еконо- міки кооптування є: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отриманий додат- ковий товар (благо), вироблений за допомо- гою активів, що належать іншим власникам. 3. Продемонстровано дію економіки кооптування на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі дві шахти з видобутку руди, оснащені клі- тьовими та скіповими підйомами. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається рекуперація електрики з віддачею її в ме- режу. Отже, існує категорія, умовно названа «Механіки», активом якої є підйомні уста- новки, та категорія «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Енергетики витрачають гроші, придбають електрику і продають її Механікам за дода- ткові гроші. Механіки витрачають гроші, щоб придбати електроенергію в Енергети- ків, і за допомогою отриманих енергетич- них ресурсів експлуатують підйоми, що до- зволяє їм виробити основний товар (перемі- щений вантаж) і додатковий (електрична енергія). Одержаний Механіками додатко- вий енергетичний ресурс мережею переті- кає до Енергетиків і стає їх власністю, а отже, відбувається кооптація активів, які не належать Енергетикам, з отриманням про- дукту, який вони використовують для задо- волення власних потреб. 4. Держава на законодавчому рівні стимулює власників нетрадиційних енерго- генеруючих активів до нарощування вироб- лення ресурсів, наприклад шляхом вве- дення категорії «активний споживач». Це перш за все має сприяти зменшенню дефі- циту енергетичних ресурсів в енергосистемі під час пікових навантажень. Однак така по- ведінка також є проявом економіки коопту- вання, оскільки Енергетики мезо- і макрорі- вня в такий спосіб намагаються викорис- тати активи, які їм не належать, щоб безко- штовно вирішити свої проблеми. 5. Економіка кооптування більшою мірою належить до економіки, ніж до хре- матистики, хоча цей феномен заслуговує на додаткове дослідження. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49 2024, № 2 (106) Література Cherevatskyi D. Yu. (2019). General actors of Möbius Economy. Економіка промисло- вості. № 4 (88). С. 92-103. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.0 4.092 Cherevatskyi D., Shaparovska I. (2019). Nakhlebnichestvo. Global Informality Project. Online Enciclopedia. URL: https://www.in-formality.com/wiki/index. php?title=Nakhlebnichestvo_(Russia,_Ukr aine,_and_FSU) (дата звернення: 05.05. 2024). Christian D. (1991). The Case for "Big History". Journal of World History. № 22. Р. 223-238. Gao H., Jin T., Feng C., Li C., Chen Q., Kang C. (2024). Review of virtual power plant operations: Resource coordination and mul- tidimensional interaction. Applied Energy. № 357. Art. 122284. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.apenergy.2023.122284 Grabher G., van Tuijl E. (2020). Uber- production: From global networks to digital platforms. Environment and Planning A: Economy and Space. № 52 (5). Р. 1005- 1016. DOI: https://doi.org/10.1177/030851 8X20916507 Kotliarov I. (2022). A taxonomy of business organizations: Transport industry and beyond. Transportation Research Procedia. № 63. Р. 2165-2171. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.trpro.2022.06.243 Lorenz E.N. (1995). Predictability: does the flap of a butterfly's wings in Brazil set off a tornado in Texas? 139th Annual Meeting of the American Association for the Advan- cement of Science (29 Dec. 1972), in Essen- ce of Chaos. Appendix 1, 181. Makris N.C. Ratilal P., Symonds D.T., Jagan- nathan S., Lee S., Nero R.W. (2006). Fish population and behavior revealed by ins- tantaneous continental shelf-scale imaging. Science. № 311(5761). Р. 660-663. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1121756 Mallon E., Pratt S., Franks N. (2001). Indivi- dual and collective decision-making during nest site selection by the ant Leptothorax albipennis. Behavioral Ecology and Socio- biology. № 50. Р. 352-359. DOI: https://doi.org/10.1007/s00265 0100377 Ménard C. (2004). The economics of hybrid organizations. Journal of Institutional and Theoretical Economics JITE. № 160 (3). Р. 345-376. DOI: https://doi.org/10.1628/ 0932456041960605 Miller M.B., Bassler B.L. (2001). Quorum sen- sing in bacteria. Annual Reviews in Microbiology. № 55 (1). Р. 165-199. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.micro.55. 1.165 Morstyn T., Chilcott M., McCulloch M.D. (2019). Gravity energy storage with suspen- ded weights for abandoned mine shafts. Applied energy. № 239. Р. 201-206. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01. 226 Ness I., Ovetz R., Roque I., Swidler E M., Zwick A. (Eds.). (2023). The Routledge handbook of the gig economy. London: Routledge. 550 p. DOI: https://doi.org/10. 4324/9781003161875 Stark D., Pais, I. (2020). Algorithmic manage- ment in the platform economy. Sociolo- gica. № 14(3). Р. 47-72. DOI: https://doi. org/10.6092/issn.1971-8853/12221 Vallas S., Schor J.B. (2020). What do platforms do? Understanding the gig economy. Annual review of sociology. № 46. Р. 273- 294. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev- soc-121919-054857 Vijay R. (2018). Quorum sensing driven bacte- rial swarm optimization to solve practical dynamic power ecological emission econo- mic dispatch. International Journal of Computational Methods. № 15 (03). Art. 1850089. DOI: https://doi.org/10.1142/ S0219876218500895 Watkins E.A., Stark D. (2018). The Möbius Organizational Form: Make, Buy, Coope- rate, or Co-opt. Sociologica (International Journal for Sociological Debate). № 12(1). Р. 65-80. DOI: https://doi.org/10.6092/issn. 1971-8853/8364 Williamson O.E. (1991). Comparative Econo- mic Organization: The Analysis of Discrete Structural Alternatives. Administrative Science Quarterly. № 36 (2). Р. 269-296. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 2 (106) References Cherevatskyi, D. Yu. (2019). General actors of Möbius Economy. Econ. promisl., 4(88), рр. 92-103. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.04.092 Cherevatskyi, D., Shaparovska, I. (2019). Nakhlebnichestvo. Global Informality Project. Online Enciclopedia. URL: https://www.in-formality.com/wiki/index. php?title=Nakhlebnichestvo_(Russia,_Ukr aine,_and_FSU). Christian, D. (1991). The Case for "Big His- tory". Journal of World History, 22, рр. 223-238. Gao, H., Jin, T., Feng, C., Li, C., Chen, Q., & Kang, C. (2024). Review of virtual power plant operations: Resource coordination and multidimensional interaction. Applied Ener- gy, 357, 122284. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.apenergy.2023.122284 Grabher, G., & van Tuijl, E. (2020). Uber- production: From global networks to digital platforms. Environment and Planning A: Economy and Space, 52(5), рр. 1005-1016. DOI: https://doi.org/10.1177/0308518X209 16507 Kotliarov, I. (2022). A taxonomy of business organizations: Transport industry and bey- ond. Transportation Research Procedia, 63, рр. 2165-2171. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.trpro.2022.06.243 Lorenz, E.N. (1995). Predictability: does the flap of a butterfly's wings in Brazil set off a tornado in Texas? 139th Annual Meeting of the American Association for the Advance- ment of Science (29 Dec 1972), in Essence of Chaos. Appendix 1, 181. Makris, N. C., Ratilal, P., Symonds, D. T., Jagannathan, S., Lee, S., & Nero, R. W. (2006). Fish population and behavior reve- aled by instantaneous continental shelf-sca- le imaging. Science, 311 (5761), рр. 660- 663. DOI: https://doi.org/10.1126/science. 1121756 Mallon, E., Pratt, S., & Franks, N. (2001). Individual and collective decision-making during nest site selection by the ant Lepto- thorax albipennis. Behavioral Ecology and Sociobiology, 50, рр. 352-359. DOI: https://doi.org/10.1007/s002650100377 Ménard, C. (2004). The economics of hybrid organizations. Journal of Institutional and Theoretical Economics JITE, 160 (3), рр. 345-376. DOI: https://doi.org/10.1628/ 0932456041960605 Miller, M. B., & Bassler, B. L. (2001). Quorum sensing in bacteria. Annual Reviews in Microbiology, 55(1), рр. 165-199. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.micro.55. 1.165 Morstyn, T., Chilcott, M., & McCulloch, M.D. (2019). Gravity energy storage with suspended weights for abandoned mine shafts. Applied energy, 239, рр. 201-206. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy. 2019.01.226 Ness, I., Ovetz, R., Roque, I., Swidler, E. M., & Zwick, A. (Eds.). (2023). The Routledge handbook of the gig economy. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9 781003161875 Stark, D., & Pais, I. (2020). Algorithmic mana- gement in the platform economy. Soci- ologica, 14(3), рр. 47-72. DOI: https://doi. org/10.6092/issn.1971-8853/12221 Vallas, S., & Schor, J. B. (2020). What do platforms do? Understanding the gig economy. Annual review of sociology, 46, рр. 273-294. DOI: https://doi.org/10.1146/ annurev-soc-121919-054857 Vijay, R. (2018). Quorum sensing driven bacterial swarm optimization to solve practical dynamic power ecological emis- sion economic dispatch. International Journal of Computational Methods, 15(03), Art. 1850089. Watkins, E.A., & Stark, D. (2018). The Möbius Organizational Form: Make, Buy, Coope- rate, or Co-opt. Sociologica (International Journal for Sociological Debate), 12 (1), рр. 65-80. Williamson, O.E. (1991). Comparative Econo- mic Organization: The Analysis of Discrete Structural Alternatives. Administrative Sci- ence Quarterly, 36 (2), рр. 269-296. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 51 2024, № 2 (106) Danylo Yu. Cherevatskyi, Doctor of economics, head of department Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393 ON THE ECONOMICS OF CO-OPTING IN ENERGY SECTOR The purpose of the work is to formulate the main provisions of the co-opting economy and detail them using the case method in the field of energy. Elizabeth Watkins and David Stark from Columbia University (USA) put forward the concept of Möbius organizational forms. Unlike traditional forms in business, Möbius forms do not Make, Buy or Cooperate, they Co-opt assets that do not belong to them. In 2019, the author of this work proposed the term "paraphernalia", which reflects the essence of the theory, but the name is more suitable for the Global Informality Project online encyclopedia, in which it was published. The co- opting economics is a social science about the production, distribution, exchange and consumption of goods and services with non-violent, but non-cooperative appropriation of assets belonging to others to satisfy one's own needs. The original formula of the co-opting economy is: money- commodity-money with a dash and an additional commodity (good) received for free, which is produced with the help of assets belonging to other owners. Theoretical studies were carried out using the case method. The effect of the co-opting economy is demonstrated on the example of the Sukha Balka mine (Kryvyi Rih). The mine has shafts hoists. In the process of moving loads, hoist generate electricity that is recovered and fed back into the network. The author introduces the conditional category "Mechanics", whose asset is mine hoist, and the category "Energeticians", whose asset is power distribution networks. The additional energy resource received by the Mechanics flows through the network to the Energeticians and becomes their property. There is a co-optation of assets that do not belong to Energeticians, with the receipt of a product that they use to meet their own needs. Such a virtual power plant does not belong to any energy company, but helps it to overcome the shortage of electricity during times of maximum load. Here, too, energy companies adhere to the economy of co-optation, because the generating assets they use are not their property. By adopting legislative acts on the introduction of the active consumer category, the state indirectly contributes to the development of the co-optation economy. Keywords: Möbius organizational forms, economics of co-opting, case method, assets, mine hoists, electricity recovery. JEL: P17 Формат цитування: Череватський Д. Ю. (2024). Про економіку кооптування в енергетиці. Економіка про- мисловості. № 2 (106). С. 42-51. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 Cherevatskyi, D. Yu. (2024). On the economics of co-opting in energy sector. Econ. promisl., 2 (106), рр. 42-51. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 Надійшла до редакції 13.05.2024 р.

Про економіку кооптування в енергетиці

Репозитарії

Схожі ресурси