Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін

У статті досліджуються види, значення та процеси корпоративної інтеграції, їх вплив на формування та розвиток корпоративно-інтеграційного середовища. Розглянуто основні причини гальмування такого девелопменту, створення інтегрованих корпоративних структур і механізмів, їх особливості та значення для...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Видавець:	Інститут економіки промисловості НАН України
Дата:	2023
Автори:	Гончар, В.В., Трушкіна, Н.В., Якушев, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Управління економікою: теорія та практика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197920
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін / В.В. Гончар, Н.В. Трушкіна, О.В. Якушев // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 3-22. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-197920
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1979202024-08-05T14:03:12Z Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін Гончар, В.В. Трушкіна, Н.В. Якушев, О.В. У статті досліджуються види, значення та процеси корпоративної інтеграції, їх вплив на формування та розвиток корпоративно-інтеграційного середовища. Розглянуто основні причини гальмування такого девелопменту, створення інтегрованих корпоративних структур і механізмів, їх особливості та значення для стабілізації економіки України в умовах трансформаційних змін. Дослідження інтеграційних процесів, їх природи, економічного значення дало можливість узагальнити теоретичні визначення самої суті інтеграції та її видів, підкреслити, що в умовах сучасного розвитку економіки однією із форм розвитку інтеграції є створення інтегрованих корпоративних структур. Інтегровані корпоративні структури є ефективною формою консолідації інвестиційних ресурсів, наукомістких технологій і виробничого капіталу, тобто є найоптимальнішою організаційною формою реалізації інноваційного процесу. Формування інтегрованих корпоративних структур в Україні може стати одним з інструментів протидії іноземним конкурентам, створення великих експортоорієнтованих структур, які можуть вкладати інвестиції у підприємства суміжних галузей з метою гарантованого їх забезпечення сировиною, збуту продукції, наповнення внутрішнього ринку вітчизняною продукцією; консолідація фінансових ресурсів підприємств, стабілізації, соціального стану в регіонах економічної присутності компаній з огляду на створення нових робочих місць збільшення бази оподаткування через завантаження наявних і розгортання нових виробництв їхньої капіталізації. The article examines the types, meanings and processes of corporate integration, their influence on the formation and development of the corporate integration environment. The main reasons for inhibiting such development, the creation of integrated corporate structures and mechanisms, their features and significance for the stabilization of the economy of Ukraine in the conditions of transformational changes are considered. The study of integration processes, their nature, and economic significance made it possible to generalize theoretical definitions of the very essence of integration and its types, to emphasize that in the conditions of modern economic development, one of the forms of integration development is the creation of integrated corporate structures. Integrated corporate structures are an effective form of consolidation of investment resources, knowledge-intensive technologies and production capital, that is, they are the most optimal organizational form for implementing the innovation process. The formation of integrated corporate structures in Ukraine can become one of the tools of counteraction to foreign competitors, the creation of large export-oriented structures that can make investments in enterprises of related industries in order to guarantee their supply of raw materials, sales of products, filling the domestic market with domestic products; consolidation of financial resources of enterprises, stabilization, social condition in the regions of economic presence of companies in view of the creation of new jobs, increase of the tax base through loading of existing and deployment of new productions of their capitalization. It is worth noting that an important factor in the stabilization and growth of the competitiveness of the national economy is the improvement of the policy of state stimulation of the activities of corporations. State policy in the corporate sector should be aimed at supporting, establishing and operating integrated corporate structures, which would ensure the saturation of the domestic as well as the world commodity market, promote the integration of production and intellectual capital, expand the scope of participation in the international division of labour and transform them into full-fledged transnational companies. 2023 Article Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін / В.В. Гончар, Н.В. Трушкіна, О.В. Якушев // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 3-22. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.3-22 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197920 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті досліджуються види, значення та процеси корпоративної інтеграції, їх вплив на формування та розвиток корпоративно-інтеграційного середовища. Розглянуто основні причини гальмування такого девелопменту, створення інтегрованих корпоративних структур і механізмів, їх особливості та значення для стабілізації економіки України в умовах трансформаційних змін. Дослідження інтеграційних процесів, їх природи, економічного значення дало можливість узагальнити теоретичні визначення самої суті інтеграції та її видів, підкреслити, що в умовах сучасного розвитку економіки однією із форм розвитку інтеграції є створення інтегрованих корпоративних структур. Інтегровані корпоративні структури є ефективною формою консолідації інвестиційних ресурсів, наукомістких технологій і виробничого капіталу, тобто є найоптимальнішою організаційною формою реалізації інноваційного процесу. Формування інтегрованих корпоративних структур в Україні може стати одним з інструментів протидії іноземним конкурентам, створення великих експортоорієнтованих структур, які можуть вкладати інвестиції у підприємства суміжних галузей з метою гарантованого їх забезпечення сировиною, збуту продукції, наповнення внутрішнього ринку вітчизняною продукцією; консолідація фінансових ресурсів підприємств, стабілізації, соціального стану в регіонах економічної присутності компаній з огляду на створення нових робочих місць збільшення бази оподаткування через завантаження наявних і розгортання нових виробництв їхньої капіталізації.
format	Article
author	Гончар, В.В. Трушкіна, Н.В. Якушев, О.В.
spellingShingle	Гончар, В.В. Трушкіна, Н.В. Якушев, О.В. Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Гончар, В.В. Трушкіна, Н.В. Якушев, О.В.
author_sort	Гончар, В.В.
title	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін
title_short	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін
title_full	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін
title_fullStr	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін
title_full_unstemmed	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін
title_sort	розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197920
citation_txt	Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін / В.В. Гончар, Н.В. Трушкіна, О.В. Якушев // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 3-22. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT gončarvv rozvitokkorporativnoíntegracíjnogoprocesuobêdnanʹpídpriêmstvvumovahtransformacíjízmín AT truškínanv rozvitokkorporativnoíntegracíjnogoprocesuobêdnanʹpídpriêmstvvumovahtransformacíjízmín AT âkuševov rozvitokkorporativnoíntegracíjnogoprocesuobêdnanʹpídpriêmstvvumovahtransformacíjízmín
first_indexed	2024-08-06T04:01:15Z
last_indexed	2024-08-06T04:01:15Z
_version_	1806609286130827264
fulltext	3 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.3-22 В. В. Гончар, д.е.н., проф. ORCID 0000-0002-8765-6656 e-mail: gonchar.mariupol@gmail.com, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Н. В. Трушкіна, к.е.н. ст. дослідник ORCID 0000-0002-6741-7738 e-mail: nata_tru@ukr.net, Науково-дослідний центр індустріаль- них проблем розвитку НАН України, м. Харків, О. В. Якушев, к.е.н., доц. ORCID 0000-0002-0699-1795 e-mail: o.yakushev@chdtu.edu.ua, Черкаський державний технологічний університет РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНО-ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙ І ЗМІН Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економіки, розширення співпраці між країнами та окремими суб'єктами госпо- дарювання цих країн зумовлюють необхідність інтенсифікації інте- граційних процесів у економіці. Інтеграція проявляється в розши- ренні й поглибленні виробничо-технологічних зв'язків, у спільному використанні ресурсів, в об'єднанні капіталів і розглядається в еко- номічній літературі як співробітництво й кооперація з можливим повним об'єднанням економічних суб'єктів для досягнення постав- лених цілей. Розвиток інтеграційних процесів сприяє формуванню конку- рентоспроможних структур, які зможуть забезпечити сталий розви- ток економіки України, наповнити державний бюджет та українсь- кий ринок товарами національних виробників, консолідувати фі- нансові ресурси для подальшого інвестування та відродження внутрішнього товарного ринку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній світо- вій економіці процес інтеграції відбувається у різних формах у про- © В. В. Гончар, Н. В. Трушкіна, О. В. Якушев, 2023 4 сторі і часі, що посилюється і прискорюється під дією процесів гло- балізації, і зумовлює формування різних видів підприємницьких структур. Проблеми обґрунтування теоретичних і методичних ос- нов оцінки та обґрунтування корпоративних інтеграційних процесів розглядалися у роботах багатьох вчених-економістів, таких, як І. Алексєєв та ін. [1]; М. Кизим [2]; А. Пилипенко [3]; О. Попов [4]; М. Римар, У. Ватаманюк-Зелінська [5]; О. Гуцалюк [6; 7]; Н. Кри- вицька та ін. [8]; Н. Верхоглядова, Д. Барінов [9]; П. Іжевський [10]; М. Пивоваров, О. Хижняк [11]; О. Братута [12]; Є. Луцишина [13]; З. Шацька [14]; О. Овсак та ін. [15]; Л. Яременко та ін. [16]; Т. Вла- сенко, А. Пилипенко [17] та інші. Питанням, які стосуються економічних механізмів функціо- нування промислово-інтегрованих систем (кластерів) та їх впливу на розвиток регіонів України, присвячено багато наукових публіка- цій таких провідних вчених, як С. Соколенко [18]; М. Мельникова [19]; М. Кизим [20]; О. Фінагіна та ін. [21]; М. Войнаренко та ін. [22; 23]; Г. Шевцова, Н. Швець [24]; В. Федоренко та ін. [25]; О. Маслак [26]; Л. Панкова, Т. Потапенко [27]; Д. Солоха, О. Бєля- кова [28]; С. Грудницька, Л. Нестиренко [29]; В. Дубницький та ін. [30]; Г. Самійленко [31]; В. Парсяк, Е. Жукова [32]; О. Самборсь- кий, П. Гласов [33] та інші. Здебільшого у працях цих науковців ґрунтовно досліджено механізми управління розвитком бізнес-інте- грованих структур промислово розвинутих регіонів. Як показує огляд наукової літератури, науковці використову- ють поняття «бізнес-інтегровані структури» як об’єднані за геогра- фічним розташуванням взаємопов’язані підприємства та суміжні з ними установи й організації у певній галузі, які мають і застосову- ють спільні технології виробництва та збуту, взаємодоповнюють один одного [34-36]. Такі об’єднання створюються в регіонах, гео- графічно близьких між собою, де є доступна система комунікації, логістична інфраструктура, трудові ресурси, відповідні умови для ведення бізнесу, здійснення фінансових транзакцій і діалогу в рам- ках єдиної системи національної економіки [37]. Обґрунтовано, що об’єднання промислово-виробничих під- приємств у бізнес-інтегровані структури (кластери) відбувається для забезпечення стабільного й ефективного функціонування та підвищення конкурентоспроможності діяльності кожного підпри- ємства і бізнес-інтегрованої структури загалом. Отже, учасники бізнес-інтегрованих структур (кластера) взаємодоповнюють один одного і водночас зміцнюють свої конкурентні позиції на регіо- нальному, національному та міжнародному рівнях [38]. Така клас- 5 терна модель може оперативно реагувати на кардинальні зміни принципів ведення господарювання, трансформаційні перетво- рення інституційного середовища, адаптуватися до реалій сього- дення, що робить її застосування більш гнучким та ефективним по- рівняно з іншими формами об’єднання підприємств [39]. Незважаючи на широке коло наукових досліджень з обраної теми, багатоаспектність і дискусійність окремих питань потребу- ють проведення подальших розробок. І особливо вирішення даної проблеми актуалізується на сучасному етапі глобалізаційних транс- формацій в умовах смарт-спеціалізації та модернізації національної економіки. У зв’язку з цим, метою даної статті є вивчення інтеграційних процесів, особливостей їх реалізації, враховуючи види та форми державної політики у сфері інтеграції та формування корпоратив- ного сектора економіки, який створюватиме об'єднання власників для підвищення ефективності виробництва та конкурентоспромож- ності продукції. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції, порівняння, класифікації, систем- ного підходу, структурно-логічного узагальнення. Виклад основного матеріалу дослідження. Протягом остан- ніх років розвитку економіки виникало багато проблем, пов'язаних з недосконалим законодавством, нераціональною державною полі- тикою у сфері створення таких умов для господарюючих суб'єктів, які могли б забезпечити їм сталий розвиток, конкурентоспромож- ність на внутрішніх та зовнішніх ринках, консолідувати усі види ре- сурсів, забезпечити ефективне їх використання та високу ефектив- ність діяльності. Це зумовило необхідність дослідження одного з напрямів розвитку економіки, який може принести суттєві резуль- тати як для власників, так і для держави – інтеграційного розвитку України. Питанням розвитку інтеграції, її особливостей, форм до- статня увага була приділена практиками та вченими в наукових пра- цях [40-48]. Вивчення літературних джерел дало можливість зро- бити узагальнення щодо сутності, видів інтеграції і навести їх у табл. 1. Як зазначалося раніше, у літературних джерелах [40; 42; 43; 46-48] виділяють кілька видів інтеграції. Зупинимося більш де- тально на деяких із них. Розглянемо вертикальну, горизонтальну, прогресивну й регресивну інтеграції. Кожен з видів інтеграції має 6 Таблиця 1 Сутність інтеграції та її види Поняття Економічна сутність поняття Інтеграція Об’єднання сил та засобів держав, підприємств тощо для вирішення певної довгострокової задачі Під інтеграцією розуміють процес взаємного при- стосування та об’єднання самостійних господарств у різних сферах діяльності Інтеграція вертикальна Освоєння фірмою виробництва товарів різного ступеня обробки. Інтеграція «вниз» – від виробництва складних сис- тем та виробів до виробництва окремих його бло- ків чи компонентів. Інтеграція «вгору» – від виробництва компонентів до виробництва складних систем та виробів. Інтеграція вертикальна встановлює межі між ви- робничою системою компанії та ринком – ступінь контролю над процесом виробництва. Інтеграція горизонтальна Злиття компаній, які проводять одну й ту ж діяль- ність з метою посилення впливу чи підвищення прибутковості Інтеграція «кругова» Злиття компаній, які є учасниками одного ринку, але не конкурують між собою Інтеграція прогресивна Поняття маркетингу, яке полягає у спробах фірми отримати у володіння чи поставити під більш жорсткий контроль систему розподілу Інтеграція регресивна Поняття маркетингу, яке полягає у спробах фірми отримати у володіння чи поставити під більш жорсткий контроль своїх постачальників Інтеграція фінансова Процес гармонізації та уніфікації податкових сис- тем, бюджетної класифікації, бюджетного про- цесу, державних витрат, системи контролю з боку центральних емісійних банків за діяльністю кре- дитних інститутів з метою більшої координації внутрішньої та зовнішньої економічної політики держав, які входять в регіональні угрупування Джерело: складено на основі [40-48]. свої переваги й недоліки залежно від того, на якому рівні викорис- товується і які задачі вирішує. У науковій літературі [46] вертикальну інтеграцію розгляда- ють як розвинену форму усуспільнення виробництва, концентрації, кооперації та поділу праці. 7 Вертикальна інтеграція – об'єднання в єдиний технологічний процес усіх або основних ланок виробництва й обороту продукції [46, с. 180]. Вертикальна інтеграція може бути охарактеризована такими перевагами, які мають стратегічний характер: – зниження витрат і цін для споживача шляхом усунення тра- диційної розгалуженої, витратної мережі розподілу; – створення мережі пов'язаних зобов'язаннями дилерів, що представляють продукцію компанії кінцевому споживачу; – нівелювання негативних наслідків цінової конкуренції з ін- шим виробниками для контрагентів корпорації за допомогою ін- теграції у виробничий ланцюжок. Вертикальна інтеграція здійснює контроль фірми над ресур- сами, постачанням та реалізацією продукції, сприяє зниженню трансакційних витрат, акумулює додаткові інвестиції в галузь. Як зазначалося раніше, вертикальна інтеграція має цілий ряд недоліків, до яких можна віднести: – ускладнення, які можуть виникати у процесі збалансовано- сті виробничих потужностей, що негативно впливатиме на ефек- тивність виробництва; – виникнення тенденції до підвищення собівартості продукції за рахунок невикористаних надлишкових виробничих потужностей окремих інтегрованих підрозділів; – зниження внутрішньої гнучкості фірми, оскільки її діяль- ність зумовлена рамками глибини інтеграції; – обмеження можливостей фірми при виборі постачальників, що часто зумовлює необхідність закупок за цінами, вищими від ринкових; – зниження ступеня адаптації фірми до змін кон'юнктури ринку та інноваційних процесів; – ізольованість компанії всередині галузі; – підвищення ризику безальтернативності використання ін- вестицій. Новою формою внутрішньогалузевого управління здебіль- шого для однотипних підприємств і виробництв є горизонтальна ін- теграція, яка забезпечує поглиблення спеціалізації окремих ланок єдиного технологічного ланцюга або територіально інтегрованих процесів з метою підвищення якості продукції, зміцнення та стабі- лізації фінансово-економічного стану підприємства, підвищення ефективності виробництва [44]. Горизонтальна інтеграція об'єднує, 8 як правило, підприємства із загальним технологічним циклом, які випускають однорідну продукцію. Основними формами горизонтальної інтеграції є такі: – інтеграція Х-типу – це родове злиття чи об'єднання підпри- ємств, що випускають товари-субститути і зумовлює об'єднання взаємодоповнюючих, схожих за масштабами збуту підприємств або напрямів діяльності; – інтеграція Y-типу – об'єднання підприємств однієї галузі, що виробляють однакову продукцію або здійснюють одні і ті ж ста- дії виробництва. Інтеграція Y-типу ґрунтується на підсиленні пози- ції підприємства шляхом поглинання або контролю діяльності пев- них конкурентів з метою їх нейтралізації, доступу до збутової ме- режі або до певних сегментів споживчого ринку, досягнення кри- тичної маси для отримання ефекту масштабу, одержання переваг за рахунок взаємодоповнюваності асортименту товарів; – інтеграція К-типу – це приєднання підприємства або додат- кового напряму без зміни основного напряму діяльності; – інтеграція Н-типу – це конгломератне злиття або об'єднання підприємств різних галузей при відсутності спільності виробничого процесу: злиття підприємств однієї галузі з підприємствами іншої галузі, що не пов'язані між собою постачальниками, споживачами, конкурентами. В рамках конгломерату підприємства, що об'єдну- ються, не мають ні технологічної, ні цільової єдності з основною сферою діяльності підприємства-інтегратора. Профілююче вироб- ництво у таких об'єднаннях приймає нечітко структуровані форми або зникає зовсім. Як відмічають автори [45], конгломератне злиття може бути декількох видів, кожен з яких пов'язаний з досягненням певних ці- лей завдяки інтеграції: 1. Розширення продуктової лінії (ргоduct linе ехtеnsіоn mergers) з метою поєднання неконкуруючих продуктів, що мають подібні канали реалізації та/або процеси виробництва. 2. Розширення ринку (mагkеt ехtеnsіоп mergers) для прид- бання додаткових каналів реалізації продукції. 3. Чисте конгломератне злиття, яке можливе навіть при від- сутності спільності діяльності [45]. Прогресивна інтеграція – це об'єднання, ініціатором якого ви- ступає фірма-постачальник, що прагне поставити під контроль своїх споживачів. Регресивна інтеграція – це зворотний процес по відношенню до прогресивної інтеграції, коли фірма об'єднує своїх постачальни- 9 ків. Така форма інтеграції орієнтована переважно на зниження со- бівартості продукції, підвищення її конкурентоспроможності на міжнародних ринках, де основою конкуренції є лідерство по витра- тах, збільшення експорту продукції більшою мірою, ніж зростання обсягів продажу на внутрішньому ринку. Як показує зарубіжний досвід, найбільш оптимальним підхо- дом у процесі інтеграції є створення корпорацій, які являють собою інтегровані корпоративні об'єднання. У літературних джерелах [40; 42; 43; 46-48; 49] наводяться різні види корпорацій та їх особли- вості, які надано у табл. 2. Таблиця 2 Види корпорацій та їх особливості Поняття Економічна сутність поняття 1 2 Корпорація Договірне об'єднання суб'єктів господарювання на ос- нові інтеграції їх науково-технічних ,виробничих та комерційних інтересів з делегуванням окремих повно- важень для централізованого регулювання кожного учасника Група осіб, об'єднаних спільністю професійних чи станових інтересів Добровільна організація, як фізичних, так і юридич- них осіб, пов'язаних законними обставинами з метою створення господарюючого підприємства Товариство, спілка Член біржі (США) – брокерська компанія, організо- вана як корпорація, коли принаймні один з її керівни- ків чи службовців є членом Нью-Йоркської фондової біржі Договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів під- приємств, що об'єдналися з делегуванням окремих по- вноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації Корпорація захисту інвесторів у цінні папери (США, 1970) Некомерційна організація для страхування клієнтів у руках брокерських фірм – членів корпорації на випа- док банкрутства останніх; членами корпорації по- винні бути усі зареєстровані фондові брокери та ди- лери; компенсація не може перевищувати 50 тис. дол. (в т. ч. 100 тис. готівкою) Корпорація міжна- ціональна Корпорація, як участь у міжнародній, виробничій та комерційній діяльності, що виробляє, продає, рекла- мує свої товари в різних країнах світу 10 Закінчення табл. 2 1 2 Корпорація націо- нальна (США) Корпорація, яка діє в штаті, де вона зареєстрована Корпорація про- мислова (США) Будь-яка корпорація на фондовому ринку, яка не може бути віднесена до комунальних, фінансових чи транс- портних компаній Корпорація публічна Найбільш поширена організаційно-правова форма державного підприємства, яка утворюється урядовим рішенням у формі акціонерних товариств, де усі акції належать державі (саме державі, а не будь-якому ор- гану державного управління). Керівники публічних корпорацій призначаються державою, але ні вони самі, ні решта персоналу не є державними службов- цями. Публічні корпорації не входять в систему орга- нів державного управління, вони лише погоджують з ними плани своєї діяльності й контролюються ними. У разі необхідності публічна корпорація може бути легко перетворена в змішане акціонерне товариство Корпорація розвитку бізнесу Агентство, яке фінансує ділові підприємства, зазви- чай у якості членів об'єднує різні фінансові установи даної місцевості. Організується для надання фінансо- вої підтримки промислових підприємств, які не мо- жуть отримати допомогу з інших джерел через зви- чайні канали. Ризик у такому випадку розподіляється між усіма членами кооперації розвитку бізнесу, а ставка судного відсотка може відрізнятися від ставок членів корпорації Корпорація товарного кредиту (США, 1933) Державна установа, яка займається регулюванням сільськогосподарського виробництва цін через кре- дити та закупки, стимулювання експорту сільськогос- подарської продукції, у т. ч. у порядку допомоги Джерело: складено на основі [40; 42; 43; 46-48; 49]. У процесі формування корпоративного сектора в Україні не було створено конкурентоспроможної корпоративної структури, покликаної стати основою високоефективного інноваційного роз- витку. Найважливішими чинниками відставання інноваційного розвитку корпоративного сектора від світових стандартів слід на- звати відсутність комплексної державної корпоративної політики, недосконалість законодавчо-нормативної бази та недостатній роз- виток системи корпоративного управління. Слід зазначити, що дотепер у вітчизняних корпораціях не сформовано фундаменту вертикальної інтеграції, що є основою еко- 11 номіки міжгалузевих корпорацій. У структурі національного про- мислового сектора переважають розрізнені, відособлені підприєм- ства з низьким рівнем міжгалузевої інтеграції. Важливим напрямом державної корпоративної політики має стати завдання визначення місця, ролі вертикальної інтеграції та по- слідовне сприяння її поширенню. Розвиток інтеграційних процесів у вітчизняному корпоратив- ному секторі гальмується низкою інституційних чинників, основ- ними з яких є:  недосконала законодавчо-нормативна база;  низький рівень розвитку фондового ринку;  недостатня ефективність державної регуляторної політики;  відсутність механізмів централізованого довгострокового фінансування;  відсутність стандартів управління та їх низька ефективність всередині інтегрованих структур;  недовіра у взаєминах між власниками, керівниками й пра- цівниками;  відсутність особистої відповідальності за ефективний  розвиток корпорації;  неоднорідність активів компаній, організацій, підприємств. Формування інтегрованих корпоративних структур (ІКС) на основі інтенсифікації інтеграційних процесів може створити в Ук- раїні ефективний інноваційний механізм для розвитку корпоратив- ного сектора. Цього можна досягти виваженою державною політи- кою на основі стратегічного планування економічної концентрації у таких формах, які відповідали б світовим стандартам. Варто зазначити, що однією з причин, які заважають поши- ренню на теренах України вертикальної інтеграції, є асоціативне сприйняття вертикальної інтеграції як засобу досягнення монополь- ного становища на ринку, а не реорганізаційні зміни, які забезпечу- ють високу ефективність виробництва. Виходячи з цього, вертика- льна інтеграція, тобто консолідація взаємодії по виробничій лінії «постачальник – споживач», на пострадянському просторі здебіль- шого сприймаються як контроль над власністю з метою одержання ренти, при цьому не враховується необхідність диверсифікації біз- несу, капіталізація компанії, зниження витрат тощо. Дослідження еволюції інтеграційних процесів у вітчизняній економіці постприватизаційного періоду показує, що нерозвине- ність і проблеми українських інтегрованих корпоративних структур 12 зумовлені не стільки специфікою приватизації, скільки досить ви- соким рівнем галузевої інтеграції, притаманним радянським госпо- дарським об'єднанням. Розвиток інтеграційних процесів має лягти в основу форму- вання інтеграційних об'єднань ринкового типу, що функціонують за принципами міжгалузевої інтеграції, злиття банківського та про- мислового капіталу. Проте, в процесі розбудови національної еко- номіки напрацьований у ході радянських реформ досвід не тільки не було використано, а, навпаки, у процесі руйнації організаційних господарських структур було досягнуто найвищого рівня дезінтег- рації, що межує із деіндустріалізацією. «Не руйнація, а трансформа- ція цих форм інтеграції в ринкові структури могла дати реальний шанс появі холдингів, консорціумів, господарських об'єднань – су- часних корпорацій асоціативного типу» [48]. Як показує практичний досвід, інтегруючою фірмою виступає велике підприємство, що має багато постачальників, яких воно прагне об'єднати; підприємство, що має багато споживачів; банк або інший фінансовий інститут. Організаційною формою, яка найбільш відповідає вимогам інтеграції, є корпорація. Основними моделями ІКС можуть стати: комерційна угода з мінімальним об'єднанням; пряма покупка, часто із зовнішнім фінансуванням; перехресне володіння акціями за до- помогою обміну; злиття, у тому числі у формі фінансово-промисло- вих груп (ФПГ); створення фінансового холдингу [44]. У науковій літературі ІКС розглядається як система взаємоді- ючих суб'єктів господарювання, як поєднання двох елементів – ор- ганізаційно-правової форми та організаційної структури підприєм- ства. На думку О. Гуцалюка [42-43], інтегрованою корпоративною структурою може бути організаційно-правова форма об'єднання ви- робничого і банківського капіталів. Т. Пасечник [47] вважає, що ін- тегрована корпоративна структура — це сукупність економічних агентів (юридичних осіб, що здійснюють господарську діяльність), які характеризуються майновими і виробничими зв'язками. Як за- значається, головною метою створення ІКС є об'єднання матеріаль- них, нематеріальних активів і фінансових ресурсів її учасників для підвищення конкурентоспроможності й ефективності виробництва, створення раціональних технологічних і коопераційних зв'язків, збільшення капіталізації та експортного потенціалу компанії, мо- дернізації та прискорення інноваційних процесів, залучення і ефек- тивне використання інвестицій [48]. 13 Організаційними формами корпоративної інтеграції виступа- ють: консорціуми, картелі, синдикати, трести, концерни, союзи, асоціації, пули, франчайзи, холдинги, стратегічні альянси, компанії з дивізіональною структурою, транснаціональні корпорації, кон- трактні групи та ін. В останні десятиліття сформувалася низка принципово нових форм інтегрованих корпоративних структур. Одні з них пов'язані з розвитком внутрішнього підприємництва та децентралізацією ком- паній (кругові корпорації, горизонтальні корпорації), інші – з роз- витком Інтернет-технологій (віртуальні виробничі ланцюги, про- єктні товариства тощо) [41]. Найпоширенішою організаційно-правовою формою ІКС в Україні виступає холдинг завдяки його високій адаптивності до ри- зикованості вкладень. В Україні переважають промислові холди- нги, роль материнської компанії в яких виконують компанії «закри- того типу» (ЗАТ, ТОВ, офшорні компанії). Переважання холдинго- вих систем пояснюється прагненням інтегрованих корпоративних структур обмежити доступ аутсайдерів до інформації про структуру власності, яка призводить до ускладнення корпоративного конт- ролю всередині групи, зниження інвестиційної привабливості акцій підприємств. Така ситуація вимагає, в першу чергу, відповідного за- конодавчого унормування з метою уникнення негативних тенден- цій, наслідків подібної інтеграції і відновлення довіри інвесторів до діяльності ІКС [45]. У країнах з розвиненою ринковою економікою ІКС мають сформовану структуру з чітко визначеними складовими та особли- востями, до яких відносяться: концентрація виробництва, що включає в себе спеціалізацію, кооперування, комбінування та диференціацію виробництва; концентрація капіталу як основа об'єднання фінансового, ви- робничого та інтелектуального капіталів у фінансово-промисловий капітал для підвищення ефективності діяльності всіх учасників ін- теграції, що є невід'ємною умовою створення інтегрованих корпо- ративних структур; синергетичний ефект, що проявляється у зростанні ефектив- ності діяльності в результаті інтеграції, злиття окремих частин в єдину систему за рахунок так званого системного ефекту (емер- джентності) [48, с. 194-196]. Окремі дослідники складових структури інтегрованої корпо- рації визначають синергетичний ефект як закономірність економіч- ної інтеграції [48, с. 194-196]. На основі такого підходу перспектива 14 отримання конкретних ефектів часто може виступати як ціль і бути основою інтеграції, а закономірністю в цьому випадку буде отри- мання конкретних форм виробництва внаслідок інтеграції. Досяг- нення синергетичного ефекту, отриманого в результаті консолідації капіталів у структурі ІКС, залежить як від складу системоутворю- вальних елементів, так і від способу їх об'єднання, організаційної цілісності, щільності зв'язків всередині структури. Чим більш різно- манітні і комплексні взаємозв'язки, тим більша ефективність меха- нізмів взаємодії між залученими в систему елементами, тим вище організаційний потенціал системи як цілісного утворення. Тому пе- рспективним завданням для України є подальше більш глибоке де- тальне дослідження і застосування на практиці різноманітних форм ІКС. Саме вертикальна структура власності, ефективність якої під- тверджена світовим досвідом, сприяє підвищенню зацікавленості учасників ІКС у ефективності взаємодії усіх ланок організаційної структури, а також зниженню витрат на моніторинг і контроль за акціонерною власністю. Разом з тим, активне формування виробни- чих ланцюгів ІКС та їхня експансія у різні галузі спричиняє необ- хідність удосконалення механізмів контролю над ефективністю функціонування акціонерного капіталу. Таким чином, ефективність функціонування інтегрованих корпоративних структур є основною складовою процесу форму- вання стабільного та конкурентоспроможного корпоративного сек- тора України. Висновки. Дослідження інтеграційних процесів, їх природи, економічного значення дало можливість узагальнити теоретичні ви- значення самої суті інтеграції та її видів, підкреслити, що в умовах сучасного розвитку економіки однією із форм розвитку інтеграції є створення інтегрованих корпоративних структур. Інтегровані кор- поративні структури є ефективною формою консолідації інвести- ційних ресурсів, наукомістких технологій і виробничого капіталу, тобто є найоптимальнішою організаційною формою реалізації інно- ваційного процесу. Формування інтегрованих корпоративних структур в Україні може стати одним із інструментів протидії іноземним конкурентам, створення великих експортно-орієнтованих структур, які можуть вкладати інвестиції у підприємства суміжних галузей з метою га- рантованого їх забезпечення сировиною, збуту продукції, напов- нення внутрішнього ринку вітчизняною продукцією; консолідація фінансових ресурсів підприємств, стабілізації, соціального стану в 15 регіонах економічної присутності компаній з огляду на створення нових робочих місць збільшення бази оподаткування через заванта- ження наявних і розгортання нових виробництв їхньої капіталізації. Варто зазначити, що важливим чинником стабілізації та зростання конкурентоспроможності національної економіки є удо- сконалення політики державного стимулювання діяльності корпо- рацій. Державна політика в корпоративному секторі має бути на- правлена на підтримку, становлення та діяльність інтегрованих корпоративних структур, що забезпечувало б насичення вітчизня- ного, а також світового товарного ринку, сприяння інтеграції ви- робничого та інтелектуального капіталу, розширення обсягу участі в міжнародному поділі праці й перетворення їх в повноцінні транс- національні компанії. Перспективи подальших досліджень у даному напрямі по- лягають у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення політики державного стимулювання діяльності корпорацій. Література 1. Алексєєв І. В., Колісник М. К., Мороз А. С. Управління ресурсним забез- печенням промислово-фінансових груп: монографія. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2007. 132 с. 2. Кизим М. О., Пилипенко А. А., Ялдін І. В. Управління створенням і роз- витком видатної корпорації: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2007. 208 с. 3. Пилипенко А. А. Стратегічна інтеграція підприємств: механізм управ- ління та моделювання розвитку: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2008. 408 с. 4. Попов О. Є. Теоретико-методологічні та концептуальні засади форму- вання організаційно-економічного механізму корпоративного управління: моног- рафія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2009. 390 с. 5. Римар М. В., Ватаманюк-Зелінська У. З. Інтеграційні процеси у підприє- мництві: монографія. Львів: РВВ НЛТУ України, 2013. 188 с. 6. Гуцалюк О. М. Економічне обґрунтування процесу утворення корпора- тивних інтеграційних об’єднань. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка. 2016. Вип. 1(47). Т. 2. С. 330-334. 7. Гуцалюк О. М. Концептуальні засади забезпечення економічної безпеки корпоративних інтеграційних процесів. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 144- 152. 8. Кривицька Н. Ю., Командровська В. Є., Андрущенко В. В. Інтеграційні процеси підприємств України: визначення, види та напрями. Причорноморські еко- номічні студії. 2017. Вип. 24. С. 131-134. 9. Верхоглядова Н. І., Барінов Д. Ю. Підходи до визначення ефективності інтеграції будівельних підприємств. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 13 (1). С. 78-83. 10. Іжевський П. Г. Бізнес-модель інтеграції підприємств АПК на основі ме- режевого підходу. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 5 (1). С. 139-144. 16 11. Пивоваров М. Г., Хижняк О. С. Розширення інтеграції промисловості з інституцією малого і середнього підприємництва України. Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. 2017. № 4-5. С. 84-89. 12. Братута О. Г. Теоретичний аналіз концепції об’єднань підприємств. Приазовський економічний вісник. 2018. Вип. 4(09). С. 30-35. 13. Луцишина Є. В. Стан інтеграційних процесів розвитку підприємств в економіці України. Бізнес Інформ. 2019. № 3. С. 247-254. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-247-254. 14. Шацька З. Я. Інтеграційні форми підприємницьких структур в світовій економічній системі. Ефективна економіка. 2019. № 10. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.10.45 (дата звернення: 27.04.2023). 15. Овсак О. П., Палієнко Т. П., Назаренко О. П. Особливості формування та діяльності інтегрованих бізнес-структур в Україні. Проблеми системного під- ходу в економіці: зб. наук. праць. Київ: Нац. авіаційний ун-т, 2019. С. 66-70. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-4-39. 16. Яременко Л. М., Макарчук І. М., Перчук О. В., Авдалян К. В. Об'єднання підприємств та їх вплив на систему обліку і звітності. Агросвіт. 2021. № 16. С. 52- 61. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2021.16.52. 17. Власенко Т., Пилипенко А. Формування механізму управління корпора- тивною соціальною відповідальністю інтегрованих об’єднань підприємств та кла- стерно-мережних структур. Modeling the Development of the Economic Systems. 2022. No. 3. P. 150-157. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2022-5-21. 18. Соколенко С. І. Кластери в глобальній економіці: монографія. Київ: Ло- гос, 2004. 848 с. 19. Мельникова М. В. Розвиток методів ефективного управління організа- ційним потенціалом виробничо-господарських комплексів. Ефективна економіка. 2010. № 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=265. (дата звернення: 21.07.2023). 20. Кизим М. О. Промислова політика та кластерізація економіки України: монографія. Харків: Інжек, 2011. 304 с. 21. Фінагіна О. В., Бойко А. І., Плаксюк О. О. Теоретичні засади кластерної економіки: питання балансування та гармонізації економічних інтересів. Транс- формаційні перетворення економічних систем: виклики сучасності: монографія / за заг. ред. Н. В. Прямухіної. Київ: Кондор-Видавництво, 2017. С. 201-213. 22. Васильківський Д. М., Войнаренко М. П., Нижник В. М. Кластерна по- літика як чинник підвищення ефективності функціонування соціально-економіч- них систем. Вісник економічної науки України. 2017. № 1. С. 25-30. 23. Voynarenko M. P. Clusters in the institutional economics: monograph. Schweinfurt, Germany: Time Realities Scientific Group UG (Haftungsbeschränkt), 2018. 276 p. 24. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризація хімічної промисловості: єв- ропейський досвід та уроки для України. Вісник економічної науки України. 2017. № 2(33). С. 103-109. 25. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф., Джабейло В. Б. Кластери – системний інструмент підвищення конкурентоспроможності економіки. Економіка і дер- жава. 2017. № 9. С. 6-9. 26. Маслак О. О. Системи кластеризації національної економіки: форму- вання розвиток та державне управління: монографія. Львів: Видавництво Львівсь- кої політехніки, 2018. 317 с. 17 27. Панкова Л. І., Потапенко Т. П. Формування кластерних моделей націо- нальних економік на засадах стимулювання регіонального розвитку. Економіка і організація управління. 2018. № 2(30). С. 47-56. 28. Солоха Д., Бєлякова О. Інноваційні засади формування кластерної мо- делі регіонального розвитку національної економіки України. Соціально-економі- чний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. 2018. № 31(20). Т. 1. С. 11-15. 29. Грудницька С. М., Нестиренко Л. А. Правові основи кластерної самоо- рганізації і саморегулювання енергопростору. Форум Права. 2018. № 53(5). С. 13- 27. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2527932. 30. Теорія і практика кластеризації економіки: монографія / за наук. та заг. ред. М. П. Войнаренка, В. І. Дубницького. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. 336 с. 31. Самійленко Г. М. Кластерні структури регіонів України: теоретичні ас- пекти, проблеми та перспективи практичного впровадження. Проблеми та пер- спективи економіки та управління. 2019. № 1. С. 155-165. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-155-165. 32. Парсяк В. Н., Жукова Е. Ю. Економіко-правові обриси кластера судно- будівних підприємств Миколаївщини. Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 52. Ч. 2. С. 73-80. 33. Самборський О. В., Гласов П. В. Сучасна кластерна політика України: проблеми та перспективи. Агросвіт. 2021. № 11. С. 57-64. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6792.2021.11.57. 34. Амоша О. І., Трушкіна Н. В., Шипоша В. А. Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах Укра- їни.Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3(65). С. 4-23. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23. 35. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region’s Innovative Infrastruc- ture (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Econom- ics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2). 36. Liashenko V., Trushkina N. Cluster Component of Sustainable Regional De- velopment: Romanian Practice and Ukrainian Realities. Economic Herald of the Donbas. 2021. № 4(66). Р. 11-18. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-4(66)-11-18. 37. Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Теоретичні підходи до визначення по- няття «мережева структура». Бізнес Інформ. 2022. № 8. C. 12-19. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-8-12-19. 38. Лазаренко Д. О., Трушкіна Н. В., Уткін В. П. Реалізація кластерної по- літики у рамках стратегії просторового розвитку територій України. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; редкол.: О.О. Хандій (голов. ред.), В.І. Ляшенко (відп. ред.), В.Є. Куриляк та ін. Київ, 2021. С. 86-105. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.86-105. 39. Ляшенко В. І., Осадча Н. В., Трушкіна Н. В. Можливі організаційно- правові форми транспортно-логістичного кластеру в Причорноморському еконо- мічному районі. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 67. С. 60-70. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.67-10. 40. Вільямсон О. Економічні інститути капіталізму. Київ: Вид-во «Артек», 2001. 472 с. 18 41. Гарафонова О. Тенденції розвитку вітчизняних інтегрованих корпора- тивних структур. Вісник ТАНГ. 2005. № 2. C. 42-48. 42. Гуцалюк О. М. Теоретико-методологічне забезпечення формування ме- ханізму управління корпоративними інтеграційними процесами. Вісник економіч- ної науки України. 2017. № 2(33). С. 28-33. 43. Гуцалюк О. М. Постанова задачі оцінювання безпеки інтеграційного ро- звитку великомасштабних економіко-виробничих систем. Бізнес Інформ. 2016. № 9. С. 142-149. 44. Длігач А. О. Методологічні засади управління бізнесом. Стратегічне управління бізнесом: монографія. Київ: ТОВ «Задруга», 2014. C. 43-63. 45. Кузьмін О. Є., Шуляр Р. В. Економічні проблеми злиття підприємств. Економіка України. 2003. № 12. С. 26-33. 46. Назарова Г. В. Організаційні структури управління корпораціями: мо- нографія. Харків: Вид-во ХДЕУ, 2004. 408 с. 47. Пасечник Т. О. Перспективи розвитку інтегрованих корпоративних структур. Фінанси України. 2002. № 12. С. 123-131. 48. Пономаренко В. С., Горбатов В. М. Корпорації та інтегровані струк- тури: проблеми науки та практики: монографія. Xарків: ВД «ІНЖЕК», 2007. 200 с. 49. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (із змін.). URL: https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 11.05.2023). References 1. Alekseev, I. V., Kolisnyk, M. K., Moroz, A. S. (2007). Upravlinnia resursnym zabezpechenniam promyslovo-finansovykh hrup [Management of resource provision of industrial and financial groups]. Lviv, Publishing House of the National University "Lviv Polytechnic". 132 p. [in Ukrainian]. 2. Kyzym, M. O., Pylypenko, A. A., Yaldin, I. V. (2007). Upravlinnia stvoren- niam i rozvytkom vydatnoi korporatsii [Management of the creation and development of an outstanding corporation]. Kharkiv, Inzhek. 208 p. [in Ukrainian]. 3. Pylypenko, A. A. (2007). Stratehichna intehratsiia pidpryiemstv: mekhanizm upravlinnia ta modeliuvannia rozvytku [Strategic integration of enterprises: management mechanism and development modeling]. Kharkiv, PH "Inzhek". 380 p. [in Ukrainian]. 4. Popov, O. Ye. (2009). Teoretyko-metodolohichni ta kontseptual'ni zasady for- muvannia orhanizatsijno-ekonomichnoho mekhanizmu korporatyvnoho upravlinnia [Theoretical, methodological and conceptual foundations of the formation of the organi- zational and economic mechanism of corporate management]. Kharkiv, VD «INZhEK». 390 р. [in Ukrainian]. 5. Rymar, M. V., Vatamaniuk-Zelinska, U. Z. (2013). Intehratsiini protsesy u pidpryiemnytstvi [Integration processes in entrepreneurship]. Lviv, RVV NLTU of Ukraine. 188 р. [in Ukrainian]. 6. Hutsaliuk, O. M. (2016). Ekonomichne obgruntuvannia protsesu utvorennia korporatyvnykh intehratsiinykh obiednan [Economic justification of the process of for- mation of corporate integration associations]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho univer- sytetu. Seriia: Ekonomika – Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Economy, Issue 1(47), Vol. 2, рр. 330-334 [in Ukrainian]. 7. Hutsaliuk, O. M. (2016). Kontseptualni zasady zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky korporatyvnykh intehratsiinykh protsesiv [Conceptual principles of ensuring 19 economic security of corporate integration processes]. Problemy ekonomiky – Problems of the economy, 3, рр. 144-152 [in Ukrainian]. 8. Kryvytska, N. Yu., Komandrovska, V. Ye., Andrushchenko, V. V. (2017). Intehratsiini protsesy pidpryiemstv Ukrainy: vyznachennia, vydy ta napriamy [Integra- tion processes of enterprises of Ukraine: definition, types and directions]. Prychorno- morski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 24, рр. 131-134 [in Ukrainian]. 9. Verkhohliadova, N. I., Barinov, D. Yu. (2017). Pidkhody do vyznachennia efektyvnosti intehratsii budivelnykh pidpryiemstv [Approaches to determining the effi- ciency of integration of construction enterprises]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 13 (1), рр. 78-83 [in Ukrainian]. 10. Izhevskyi, P. H. Biznes-model intehratsii pidpryiemstv APK na osnovi me- rezhevoho pidkhodu [Business model of integration of agro-industrial complex enter- prises based on a network approach]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhe- nernoi akademii – Economic Bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy, Issue 5 (1), рр. 139-144 [in Ukrainian]. 11. Pyvovarov, M. H., Khyzhniak, O. S. (2017). Rozshyrennia intehratsii promyslovosti z instytutsiieiu maloho i serednoho pidpryiemnytstva Ukrainy [Expanding the integration of industry with the institution of small and medium-sized enterprises of Ukraine]. Derzhava ta rehiony. Ser.: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo – State and regions. Ser.: Economy and entrepreneurship, 4-5, рр. 84-89 [in Ukrainian]. 12. Bratuta, O. H. (2018). Teoretychnyi analiz kontseptsii obiednan pidpryiemstv [Theoretical analysis of the concept of business associations]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk – Pryazovsky Economic Bulletin, Issue 4(09), рр. 30-35 [in Ukrainian]. 13. Lutsyshyna, Ye. V.(2019). Stan intehratsiinykh protsesiv rozvytku pidpry- iemstv v ekonomitsi Ukrainy [The state of integration processes of enterprise develop- ment in the economy of Ukraine]. Biznes Inform – Business Inform, 3, рр. 247-254. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-247-254 [in Ukrainian]. 14. Shatska, Z. Ya. (2019). Intehratsiini formy pidpryiemnytskykh struktur v svi- tovii ekonomichnii systemi [Integration forms of business structures in the world eco- nomic system]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 10. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.10.45 [in Ukrainian]. 15. Ovsak, O. P., Paliienko, T. P., Nazarenko, O. P. (2019). Osoblyvosti formu- vannia ta diialnosti intehrovanykh biznes-struktur v Ukraini [Peculiarities of the for- mation and operation of integrated business structures in Ukraine]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi – Problems of the systemic approach in economics, рр. 66-70. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-4-39 [in Ukrainian]. 16. Yaremenko, L. M., Makarchuk, I. M., Perchuk, O. V., Avdalian, K. V. (2021). Obiednannia pidpryiemstv ta yikh vplyv na systemu obliku i zvitnosti [Mergers of enterprises and their impact on the accounting and reporting system]. Ahrosvit – Agroworld, 16, рр. 52-61. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2021.16.52 [in Ukrainian]. 17. Vlasenko, T., Pylypenko, A. (2022). Formuvannia mekhanizmu upravlinnia korporatyvnoiu sotsialnoiu vidpovidalnistiu intehrovanykh obiednan pidpryiemstv ta klasterno-merezhnykh struktur [Formation of a mechanism for managing corporate so- cial responsibility of integrated associations of enterprises and cluster-network struc- tures]. Modeling the Development of the Economic Systems, No. 3, рр. 150-157. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2022-5-21 [in Ukrainian]. 18. Sokolenko, S. I. (2004). Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the global economy]. Kyiv, Lohos. 848 р. [in Ukrainian]. 20 19. Melnykova. M. V. (2010). Rozvytok metodiv efektyvnoho upravlinnia orhanizatsiinym potentsialom vyrobnycho-hospodarskykh kompleksiv [Development of methods of effective management of organizational potential of industrial and economic complexes]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 7. Retrieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=265 [in Ukrainian]. 20. Kyzym, O. M. (2011). Promyslova polityka ta klasterizatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of Ukraine's economy]. Kharkiv, Inzhek [in Ukrainian]. 21. Finahina, O. V., Boiko, A. I., Plaksiuk, O. O. (2017). Teoretychni zasady klasternoi ekonomiky: pytannia balansuvannia ta harmonizatsii ekonomichnykh interesiv [Theoretical principles of cluster economy: issues of balancing and harmonization of eco- nomic interests]. Transformatsiini peretvorennia ekonomichnykh system: vyklyky suchas- nosti [Transformational transformations of economic systems: challenges of the present]. (рр. 201-213). Kyiv, Condor Publishing House [in Ukrainian]. 220. Vasylkivskyi, D. M., Voinarenko, M. P., Nyzhnyk, V. M. (2017). Klasterna polityka yak chynnyk pidvyshchennia efektyvnosti funktsionuvannia sotsialno- ekonomichnykh system [Cluster Policy as a Factor in Increasing the Efficiency of Social and Economic Systems]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 25-30 [in Ukrain- ian]. 23. Voynarenko, M. P. (2018). Clusters in the institutional economics: mono- graph. Schweinfurt, Germany: Time Realities Scientific Group UG (Haf- tungsbeschränkt). 276 p. 24. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017). Klasteryzatsiia khimichnoi promys- lovosti: yevropeiskyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2(33), рр. 103-109 [in Ukrainian]. 25. Fedorenko, V. H., Hoiko, A. F., Dzhabeilo, V. B. (2017). Klastery – sys- temnyi instrument pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ekonomiky [Clusters – a systemic tool to increase the competitiveness of the economy]. Ekonomika i derzhava – Economy and state, 9, рр. 6-9 [in Ukrainian]. 26. Maslak, O. O. (2018). Systemy klasteryzatsii natsionalnoi ekonomiky: for- muvannia rozvytok ta derzhavne upravlinnia [Systems of clustering of national economy: formation of development and public administration]. Lviv, Lviv Polytechnic Publishing House [in Ukrainian]. 27. Pankova, L. I., Potapenko, T. P. (2018). Formuvannia klasternykh modelei natsionalnykh ekonomik na zasadakh stymuliuvannia rehionalnoho rozvytku [Formation of cluster models of national economies on the basis of stimulating regional develop- ment]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economics and organization of manage- ment, 2(30), рр. 47-56 [in Ukrainian]. 28. Solokha, D., Bieliakova, O. (2018). Innovatsiini zasady formuvannia klasternoi modeli rehionalnoho rozvytku natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [Innovative bases of for- mation of cluster model of regional development of national economy of Ukraine]. Sotsi- alno-ekonomichnyi rozvytok rehioniv v konteksti mizhnarodnoi intehratsii – Socio-economic development of regions in the context of international integration, 31(20), Vol. 1, рр. 11-15 [in Ukrainian]. 29. Hrudnytska, S. M., Nestyrenko, L. A. (2018). Pravovi osnovy klasternoi sa- moorhanizatsii i samorehuliuvannia enerhoprostoru [Legal bases of cluster self-organi- zation and self-regulation of energy space]. Forum Prava – Forum Law, 53(5), рр. 13-27 [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2527932 [in Ukrainian]. 21 30. Voinarenkо, M. P., Dubnytskyi, V. I. (Eds.). (2019). Teoriia i praktyka klasteryzatsii ekonomiky [Theory and practice of clustering of the economy]. Kamianets- Podilskyi, Aksioma. 336 р. [in Ukrainian]. 31. Samiilenko, H. M. (2019). Klasterni struktury rehioniv Ukrainy: teoretychni aspekty, problemy ta perspektyvy praktychnoho vprovadzhennia [Cluster structures of regions of Ukraine: theoretical aspects, problems and prospects of practical implementa- tion]. Problemy ta perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia – Problems and prospects of economics and management, 1, рр. 155-165. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215- 2019-1(17)-155-165 [in Ukrainian]. 32. Parsiak, V. N., Zhukova, E. Yu. (2020). Ekonomiko-pravovi obrysy klastera sudnobudivnykh pidpryiemstv Mykolaivshchyny [Economic and legal outlines of the cluster of shipbuilding enterprises of Mykolayiv region]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 52, Part 2, рр. 73-80 [in Ukrainian]. 33. Samborskyi, O. V., Hlasov, P. V. (2021). Suchasna klasterna polityka Ukrainy: problemy ta perspektyvy [Modern cluster policy of Ukraine: problems and pro- spects]. Agrosvit, 11, рр. 57-64. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2021. 11.57 [in Ukrainian]. 34. Amosha, O. I., Trushkina, N. V., Shyposha, V. A. (2021). Mekhanizm for- muvannia ta upravlinnia rozvytkom biznes-intehrovanykh struktur u skhidnykh rehio- nakh Ukrainy [The mechanism of formation and management of the development of business integrated structures in the eastern regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3(65), рр. 4-23. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23 [in Ukrainian]. 35. Liashenko, V., Ivanov, S., Trushkina, N. (2021). A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region’s Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics, Vol. 4, No. 1, рр. 19-53. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2). 36. Liashenko, V., Trushkina, N. (2021). Cluster Component of Sustainable Re- gional Development: Romanian Practice and Ukrainian Realities. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4 (66), рр. 11-18. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-4(66)-11-18. 37. Khaustova, V. Ye., Trushkina, N. V. (2022). Teoretychni pidkhody do vyznachennia poniattia «merezheva struktura» [Theoretical approaches to defining the concept of "network structure"]. Biznes Inform – Business Inform, 8, рр. 12-19. DOI: https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-2022-8-12-19 [in Ukrainian]. 38. Lazarenko, D. O., Trushkina, N. V., Utkin, V. P. (2021). Realizatsiia klaster- noi polityky u ramkakh stratehii prostorovoho rozvytku terytorii Ukrainy [Implementa- tion of cluster policy within the framework of the spatial development strategy of the territories of Ukraine]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia – Management of Economy: Theory and Practice. Chumachenko’s Annals, рр. 86-105. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.86-105 [in Ukrainian]. 39. Liashenko, V. I., Osadcha, N. V., Trushkina, N. V. (2021). Mozhlyvi orhani- zatsiino-pravovi formy transportno-lohistychnoho klasteru v Prychornomorskomu ekonomichnomu raioni [Possible organizational and legal forms of transport and logistics cluster in the Black Sea economic region]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 67, рр. 60-70. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.67-10 [in Ukrainian]. 40. Williamson, O. (2001). Ekonomichni instytuty kapitalizmu [Economic insti- tutions of capitalism]. Kyiv, "Artek" Publishing House. 472 p. [in Ukrainian]. 22 41. Harafonova, O. (2005). Tendentsii rozvytku vitchyznianykh intehrovanykh korporatyvnykh struktur [Development trends of domestic integrated corporate struc- tures]. Visnyk TANH – TANG Herald, 2, рр. 42-48 [in Ukrainian]. 42. Hutsaliuk, O. M. (2017). Teoretyko-metodolohichne zabezpechennia formu- vannia mekhanizmu upravlinnia korporatyvnymy intehratsiinymy protsesamy [Theoret- ical and methodological support for the formation of a mechanism for managing corpo- rate integration processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), рр. 28-33 [in Ukrainian]. 43. Hutsaliuk, O. M. (2016). Postanova zadachi otsiniuvannia bezpeky intehratsi- inoho rozvytku velykomasshtabnykh ekonomiko-vyrobnychykh system [Statement of the task of assessing the safety of integrated development of large-scale economic and production systems]. Biznes Inform – Business Inform, 9, рр. 142-149 [in Ukrainian]. 44. Dlihach, A. O. (2014). Metodolohichni zasady upravlinnia biznesom [Me- thodological principles of business management]. Stratehichne upravlinnia biznesom [Strategic business management]. (рр. 43-63). Kyiv, «Zadruha» [in Ukrainian]. 45. Kuzmin, O. Ye., Shuliar, R. V. (2003). Ekonomichni problemy zlyttia pidpry- iemstv [Economic problems of merging enterprises]. Ekon. Ukr., 12, рр. 26-33 [in Ukrainian]. 46. Nazarova, H. V. (2004). Orhanizatsiini struktury upravlinnia korporatsiiamy [Organizational structures of corporation management]. Kharkiv, KhDEU Publishing House. 408 р. [in Ukrainian]. 47. Pasechnyk, T. O. (2002). Perspektyvy rozvytku intehrovanykh korporatyv- nykh struktur [Prospects for the development of integrated corporate structures]. Finansy Ukrainy – Finances of Ukraine, 12, рр. 123-131 [in Ukrainian]. 48. Ponomarenko, V. S., Horbatov, V. M. (2007). Korporatsii ta intehrovani struktury: problemy nauky ta praktyky [Corporations and integrated structures: problems of science and practice]. Xarkiv, INZhEK. 200 р. [in Ukrainian]. 49. Hospodarskyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 436-IV (iz zminamy) [Economic Code of Ukraine dated January 16, 2003 No. 436-IV (as amended)]. Retrieved from https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 30.08.2023 р.

Розвиток корпоративно-інтеграційного процесу об’єднань підприємств в умовах трансформацій і змін

Репозиторії

Схожі ресурси