Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі
Актуальність дослідження обумовлює його належність до тематики цілей сталого розвитку, зокрема аналізу матеріальних та енергетичних потоків у ході виробництва. Метою роботи є доведення наявності на вугільних підприємствах України енергетичного парадоксу у вигляді більш високого впливу на загальне е...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
Назва видання: | Управління економікою: теорія та практика |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197921 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 23-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-197921 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1979212024-08-05T14:11:19Z Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. Актуальність дослідження обумовлює його належність до тематики цілей сталого розвитку, зокрема аналізу матеріальних та енергетичних потоків у ході виробництва. Метою роботи є доведення наявності на вугільних підприємствах України енергетичного парадоксу у вигляді більш високого впливу на загальне енергоспоживання шахт пов’язаних з персоналом енергетичних витрат, ніж ресурсів, що спожиті в технологічній сфері шахти. Оригінальним є урахування в складі загальних витрат енергетичних ресурсів вугільного підприємства властивих персоналу шахт енергетичних ресурсів, які у вигляді безкоштовного вугілля надаються на побутові потреби. Методи дослідження: загальнонаукові (аналізу, синтезу, абстрагування та ін.) у поєднанні з методом багатофакторного експерименту Бокса-Вілсона. На підставі перебору варіантів завдання чинників за планом-матрицею багатофакторного експерименту доведено, що зміни норм енергетичних витрат, пов’язаних із наданням робітникам шахт безкоштовного вугілля, більш сильно впливають на загальне споживання підприємством енергетичних ресурсів, ніж енергетичні витрати технологічних споживачів.Виявлення парадоксу є важливим в плані підвищення економічної ефективності діяльності вуглевидобувних підприємств і вугільної галузі України в цілому. До того ж зазначене є демонстрацією економічних ефектів інституціональної природи, які є наслідками соціальної політики. The relevance of the research determines its belonging to the subject of the goals of sustainable development, in particular, the analysis of material and energy flows during production. The purpose of the work is to prove the existence of an energy paradox at coal enterprises of Ukraine in the form of a higher impact on the mines total energy consumption energy costs related to personnel than resources consumed in the technological sphere of the mine. It is original to take into account in the total costs of energy resources of a coal enterprise energy resources inherent to the personnel of mines, which are provided for household needs in the form of free fuel. Research methods: general scientific (analysis, synthesis, abstraction, etc.) in combination with the method of the Box-Wilson multifactorial experiment. On the basis of the multifactorial experiment plan-matrix, it is proved that changes in the norms of energy costs associated with the provision of free coal to mine workers have a greater impact on the overall consumption of energy resources by the enterprise than the energy costs of technological consumers. Identifying the paradox is important in terms of increasing the economic efficiency of coal mining enterprises and the coal industry of Ukraine as a whole. In addition, the above is a demonstration of the economic effects of an institutional nature, which are the consequences of social policy. 2023 Article Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 23-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.23-31 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197921 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Актуальність дослідження обумовлює його належність до тематики цілей сталого розвитку, зокрема аналізу матеріальних та енергетичних потоків у ході виробництва.
Метою роботи є доведення наявності на вугільних підприємствах України енергетичного парадоксу у вигляді більш високого впливу на загальне енергоспоживання шахт пов’язаних з персоналом енергетичних витрат, ніж ресурсів, що спожиті в технологічній сфері шахти.
Оригінальним є урахування в складі загальних витрат енергетичних ресурсів вугільного підприємства властивих персоналу шахт енергетичних ресурсів, які у вигляді безкоштовного вугілля надаються на побутові потреби.
Методи дослідження: загальнонаукові (аналізу, синтезу, абстрагування та ін.) у поєднанні з методом багатофакторного експерименту Бокса-Вілсона.
На підставі перебору варіантів завдання чинників за планом-матрицею багатофакторного експерименту доведено, що зміни норм енергетичних витрат, пов’язаних із наданням робітникам шахт безкоштовного вугілля, більш сильно впливають на загальне споживання підприємством енергетичних ресурсів, ніж енергетичні витрати технологічних споживачів.Виявлення парадоксу є важливим в плані підвищення економічної ефективності діяльності вуглевидобувних підприємств і вугільної галузі України в цілому. До того ж зазначене є демонстрацією економічних ефектів інституціональної природи, які є наслідками соціальної політики. |
format |
Article |
author |
Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. |
spellingShingle |
Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі Управління економікою: теорія та практика |
author_facet |
Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. |
author_sort |
Череватський, Д.Ю. |
title |
Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі |
title_short |
Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі |
title_full |
Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі |
title_fullStr |
Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі |
title_full_unstemmed |
Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі |
title_sort |
енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2023 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197921 |
citation_txt |
Енергетичний парадокс, пов’язаний з наданням безкоштовного вугілля працівникам вугільної галузі / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 23-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
series |
Управління економікою: теорія та практика |
work_keys_str_mv |
AT čerevatsʹkijdû energetičnijparadokspovâzanijznadannâmbezkoštovnogovugíllâpracívnikamvugílʹnoígaluzí AT bojkoov energetičnijparadokspovâzanijznadannâmbezkoštovnogovugíllâpracívnikamvugílʹnoígaluzí |
first_indexed |
2024-08-06T04:01:17Z |
last_indexed |
2024-08-06T04:01:17Z |
_version_ |
1806609288546746368 |
fulltext |
23
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.23-31
Д. Ю. Череватський, д.е.н.
ORCID 0000-0003-4038-6393
e-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua,
О. В. Бойко, аспірантка
ORCID 0000-0001-7301-724X
e-mail: bojko-oksana@ukr.net,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАРАДОКС, ПОВ'ЯЗАНИЙ
З НАДАННЯМ БЕЗКОШТОВНОГО ВУГІЛЛЯ
ПРАЦІВНИКАМ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
На тлі буму публікацій зі сталого розвитку людства звертає
увагу стаття під назвою «Нетландія чи Земля Майбутнього? Вирі-
шення проблеми (не)сумісності між основними принципами ЦСР у
Європі» [1]. Абревіатура ЦСР означає Цілі Сталого Розвитку,
англійською SDG. Португальські автори, скоріше, не мали прихо-
ваних думок, але посил до роздумів дає вже перша фраза: "The 2015-
2030 agenda framed Sustainable Development as a Universal venture" –
Universal venture українською можна перекласти і як універсальне
підприємство, і як всесвітній ризик. Можливо інтуїтивне розуміння
всесвітнього ризику надихнуло згаданих аналітиків на висновок
щодо потреби гармонізації стану довкілля з матеріальними тратами.
І в цьому є резон, бо, як прямо надано у роботі [2], ексергетичний
аналіз ігнорує такі критичні входи як капітал і праця.
Ексергія за поняттям є максимальною роботою, яку може
здійснити термодинамічна система [3]. Енергетична рентабельність
EROI (energy return on investment) [4, с. 25] зараз стало загальновжи-
ваним синонімом ексергетичного аналізу. Отже, енергетика живої
праці залишається за межами аналізу енергетичної рентабельності.
І минула робота [5] авторів цієї статті не є винятком, – дослідження
наповненості екологічного рюкзака шахти з видобутку залізної
руди не мають будь-яких пов’язаних з живою працею біотичних та
абіотичних складових. У такому ігноруванні є певний сенс: потуж-
ність людської праці (м’язової праці) на підприємствах зараз є
набагато меншою, ніж потужність технологічного обладнання
© Д. Ю. Череватський,
О. В. Бойко, 2023
24
(машин). Тому ідеологи оцінки загальної енергоємності вироб-
ництва вдаються до підміни: вони враховують не витрати фізичної
енергії працівників, а споживання ними енергетичних ресурсів.
Щоб переконатися у цьому достатньо розглянути наукові поло-
ження, наприклад, статей [6] або [7]: у першій використовують
енергетичні показники макрорівня, у другій – макроенергетичні та
макроекономічні показники. Це не змінює характеру енергетичної
диспропорції між людською і машинною працею – машини явно до-
мінують. Підтвердження цьому також можна знайти у працях віт-
чизняних і зарубіжних науковців [8-11]. Але ситуація здатна обер-
нутися. За положеннями Гірничого закону України «… підприєм-
ства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно
надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається ко-
лективним договором» [12, ст. 43]. За Галузевою угодою між
Міністерством вугільної промисловості України, іншими держав-
ними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у
вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної про-
мисловості від 3 липня 2001 р. «безоплатне забезпечення вугіллям
працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за
нормою 5,9 т на рік (приблизно 4,2 т у.п., коментар авторів) на бу-
динок або квартиру без центрального опалення. Списки вуглеотри-
мувачів складаються щорічно»1. У разі квартир з центральним опа-
ленням діють заходи з компенсації комунальної оплати за рахунок
місцевих бюджетів на надання пільг «із розрахунку вартості
3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство» [6].
Система є чинною і зараз, що демонструє, наприклад, складений у
2022 р. колективний договір ДП «Добропіллявугілля-видобуток»:
«Безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів, які
отримали таке право працюючи на шахтах «Добропільська»,
«Алмазна», «Білицька», «Новодонецька», «Піонер» та інших під-
розділах, які увійшли до складу ДП «Добропіллявугілля-видобу-
ток», незалежно від організаційно-правової форми попередніх під-
приємств, найманих і виборних працівників профспілкових органів
здійснюється за нормою 5,9 т на рік на будинок…»2.
1 Галузева угода між Міністерством вугільної промисловості України,
іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у
вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від
3 липня 2001 року. URL: https://ips.ligazakon.net/document/ FIN65437.
2 Колективний договір ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (2022 р.). URL:
https://uszn-dobr.gov.ua/wp-content/uploads/2022/02/Колективний-договір-Добро-
піллявугілля-видобуток_compressed.pdf.
25
Отже, сама присутність працівника у штаті вугільного під-
приємства надає йому право привласнити частку виробленого про-
дукту в розмірі майже 4,2 т у.п., що інституціонально є визначенням
річного енергетичного еквіваленту його праці. Уперше норми без-
коштовного вугілля в контексті визначення EROI вітчизняного па-
лива було використано в роботі [13], але тоді дослідники не звер-
нули уваги на масштабність енергетичного явища для підприємств
з великою чисельністю персоналу. Тому метою цієї статті є дове-
дення наявності на вугільних підприємствах енергетичного парадо-
ксу, пов’язаного з більш високим впливом на загальну енергоєм-
ність шахт змін властивих персоналу енергетич¬них витрат, ніж ре-
сурсів, що спожиті в технологічній сфері шахти.
Методи і матеріали дослідження. Мета дослідження передба-
чає оцінку значущості впливу енергетичних ресурсів, пов’язаних з
живою працею, на функцію відгуку Y, яка є сумою повних енерге-
тичних витрат підприємства.
Y = Es + Ep, (1)
де Es – річні витрати електроенергії і палива по підприємству,
тис. т у.п.;
Ep – енергетичні витрати живої праці за інституціональним ме-
тодом по підприємству за рік, тис. т у.п.
Наряду із загальнонауковими методами (абстрагування, ана-
лізу і синтезу) в ході досліджень використано метод Бокса-Вілсона
(багатофакторного експерименту) [14].
За методом Бокса-Вілсона
Y = λ (x1, x2, … xj), (2)
де λ(xj) – саме і є функція відгуку, на яку впливають чинники, які
надані у стандартизованому вигляді (від –1 до +1 незалежно від їх
природи).
Стандартизація значень чинників має здійснюватися за фор-
мулою
j
j
j I
XX
x 0−
= , (3)
де xj − кодоване значення чинника;
Xj − натуральне значення чинника;
X0 − натуральне значення основного рівня чинника (нульовий
рівень);
Ij − інтервал варіювання основного рівня.
26
Функція відгуку постульована у виді поліному першого сту-
пеню
Y = b0 + b1 x1 + b2 x2 + ... + bj xj, (4)
де b0, bj – коефіцієнти регресії: вільний член і ті, що відповідають
чинникам.
Доречно розглядати функцію відгуку, що знаходиться під
впливом трьох чинників:
Х1= Es – річні витрати електроенергії та палива по підприєм-
ству;
Х2 – питомі енергетичні витрати, що пов’язані з живою пра-
цею (норма надання безкоштовного вугілля);
Х3 – розмір підприємства (якісний чинник: велике/невелике),
обумовлює обсяги витрат енергетичних ресурсів і кількість штату
працівників відповідно до потужності виробництва.
Eр = Х2 × N, т у.п., (5)
де N – чисельність працівників, осіб;
Кожен чинник підлягає варіюванню на двох рівнях, верх-
ньому і нижньому, тому кількість дослідів повного факторного екс-
перименту складає 2n, де n означає кількість чинників. При трьох
чинниках кількість дослідів дорівнює 8.
Варіювання чинників має здійснюватися за певним планом-
матрицею експерименту.
У роботі прийнято такі дані, що характеризують підприєм-
ства (табл. 1).
Таблиця 1
Дані, що характеризують підприємства
та енергоємність трудовитрат
Показник
Велике
підприєм-
ство
Невелике
підприєм-
ство
Джерело
інформації
Річна потужність з видобутку вугілля, тис. т 1150 380 [5]
Річне споживання електроенергії, тис. т у.п. 6 2 [5]
Річне споживання палива, тис. т у.п. 6 2 [5]
Сумарне річне споживання енергетичних ре-
сурсів, тис. т у.п.
12 4
Чисельність персоналу, осіб 4700 1960 Дані підприємства
Річна норма надання безкоштовного вугілля
працівнику, т у.п./люд.
4,2 [8]
27
За категорією «Велике підприємство» прийнято вугільну
шахту «Південнодонбаська» № 1, за категорією «Невелике підпри-
ємство» – вугільну шахту «Родинська» ДП «Мирноградвугілля»
(обидві з Донецької області України).
Вугільні шахти є не лише великими споживачами електрич-
ної, а й теплової енергії, а також моторного палива. В цілому сума-
рні витрати палива (вугілля в котельнях, природного газу, бензину
та дизельного палива) близькі до витрат електричної енергії.
Результати досліджень та їх обговорення. Дані щодо рівнів
завдання чинників надано у табл. 2.
Таблиця 2
Значення рівнів завдання чинників
Чин-
ник
Одиниця ви-
міру Нижній рівень Основний рі-
вень Верхній рівень Інтер-
вал
X1 тис. т у.п. 10
2
12
4
14
6
2
2
X2 т у.п./люд. 2 3 4 1
X3 Невелике підпри-
ємство Велике підпри-
ємство
Повному факторному експерименту з трьома чинниками від-
повідає матриця виду 2(3-0) (табл. 3).
Таблиця 3
План експерименту та результати обчислення
енергоємності трудовитрат та функції відгуку
Номер досліду x1 x2 x3 Ер3 Y3
1 -1 -1 -1 3,9 5,9
2 1 -1 -1 3,9 9,9
3 -1 1 -1 7,8 9,8
4 1 1 -1 7,8 13,8
5 -1 -1 1 9,4 19,4
6 1 -1 1 9,4 23,4
7 -1 1 1 18,8 28,8
8 1 1 1 18,8 32,8
Умови проведення другого, наприклад, досліду означають,
що перший чинник (сумарні витрати електроенергії та палива) по-
трібно прийняти на верхньому рівні, другий чинник потрібно задати
на нижньому рівні, всі розрахунки щодо енергоємності трудовитрат
запровадити стосовно невеликого підприємства.
Отже, за умовами другого досліду:
28
Es = 6 тис. т у. п.;
Ep = 2,0 × 1960 ×10-3 = 3,920 тис. т у. п.;
Y = 6,0 + 3,9 = 9,9 тис. т у. п.
Обробка даних табл. 3 за допомогою методів математичної
статистики (регресійний аналіз) дає можливість оцінити значущість
чинників та силу їх впливу на функцію відгуку. Рисунок відображає
діаграму Парето, яка відповідає вказаній моделі.
Рисунок. Діаграма Парето, що характеризує впливовість
чинників xi на функцію відгуку Y
Модель регресії за статистично значущими чинниками має
вигляд
Y =17,986 + 2,004x1 + 3,333x2 + 8,114x3+1,366x23. (6)
Оскільки чинники надано у стандартизованому вимірі, зна-
чення коефіцієнту перед чинником характеризує його впливовість:
самий сильний вплив на функцію відгуку, як також видно з рисунку,
має чинник x3, далі за порядком впливу чинників на функцію від-
гуку йдуть другий і перший. І в цьому є парадокс – в ситуації, що
розглядається, чинник, пов'язаний з чисельністю персоналу, є більш
29
потужним, ніж енерговитрати технологічних споживачів самого
підприємства. Показовим є й те, що статистичної значущості набув
ефект парних взаємодій другого і третього чинників. Чинник пар-
них взаємодій це добуток чинників x23 = x2 * x3. Якщо перемінні од-
ного знаку, добуток має знак «плюс», якщо різного, – знак «мінус»,
тобто, коли зазначені перемінні знаходяться на однакових рівнях
(обидва на верхньому або навпаки), вони підсилюють дію один од-
ного, якщо знаходяться на різних рівнях (один на верхньому, дру-
гий – на нижньому) – послабляють. Інші ефекти парних взаємодій
не є значущими.
Dura lex, sed lex – давня латинська приказка у перекладі озна-
чає: «Закон суворий але це закон». Виявлений парадокс має інсти-
туціональну природу: надання персоналу безкоштовного палива на
побутові потреби принципово змінює картину енергетичних витрат
по підприємству.
Недооцінка впливу чисельності персоналу на енергетичні ас-
пекти діяльності підприємства здатна призвести до суттєвих поми-
лок щодо економіки функціонування фірми.
Висновки. Проведені дослідження дозволили досягти по-
ставленої в роботі цілі – на тлі дії положень Гірничого закону Укра-
їни виявлено парадокс, за яким зміни норм надання робітникам ву-
гільних підприємств безкоштовного вугілля мають більший вплив
на енергетику шахт, ніж зміни обсягів споживання енергетичних ре-
сурсів технологічними агрегатами.
У процесі багатофакторного експерименту за методом Бокса-
Вільсона визначено, що самий сильний вплив на функцію відгуку
має якісний чинник, яким є розмір підприємства (велике/мале), дру-
гим за силою є вплив кількості безкоштовного вугілля, що нада-
ється робітнику, третім – споживання енергетичних ресурсів власне
технологічними агрегатами шахти. Статистично значущим є також
ефект парних взаємодій чинників розміру підприємства і кількості
безкоштовного вугілля, що надається робітнику.
Виникнення енергетичного парадоксу має суто інституціона-
льну природу. За існуючими положеннями, що обумовлені дією
Гірничого закону України, норма надання безкоштовного вугілля
становить 5,9 т на робітника/домогосподарство.
На підставі варіювання чинників за планом-матрицею експе-
рименту одержано регресійну залежність функції відгуку від чоти-
рьох чинників, що дозволяє прогнозувати загальні енергетичні за-
трати виробництва.
30
Література
1. Costa J., Cancela D., Reis J. Neverland or Tomorrowland? Addressing
(In)compatibility among the SDG Pillars in Eu-rope. International Journal of Environ-
mental Research and Public Health. 2021. No. 18. Paper 11858. DOI:
https://doi.org/10.3390/ijerph182211858.
2. Hau J. L., Bakshi B. R. Expanding exergy analysis to account for ecosystem
products and services. Environ. Sci. Technol. 2004. Vol. 38. Р. 3768-3777. DOI:
https://doi.org/10.1021/es034513s.
3. Szargut J., Petela R. Exergy. Warsaw: WNT, 1965.
4. Hall C. A. S., Balogh S. and Murphy D. J. R. What is the Minimum EROI that
a Sustainable Society Must Have? Energies. 2009. Vol. 2(1). Р. 25-47. DOI:
https://doi.org/10.3390/en20100025.
5. Череватський Д. Ю., Бойко О. В. Регресійна модель екологічного рюк-
зака українського вугілля. Вісник економічної науки України. 2022. № 2 (43). С. 41-
45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).41-45.
6. Giampietro M., Pimentel D. Assessment of the energetics of human labor. Ag-
riculture, Ecosystems & Environment. 1990. Vol. 32 (3-4). Р. 257-272, DOI:
https://doi.org/10.1016/0167-8809(90)90164-9.
7. Панченко Г. Г. Повна енергоємність трудовитрат. Актуальні питання
розвитку сучасної економіки, управління та адміністрування: матеріали міжнар.
наук.-практ. конф. (м. Київ, 28 грудня 2019 р.). Київ: Таврійський національний
університет імені В. І. Вернадського, 2019. Ч. 2. С. 43-46.
8. Білодід В. Д. Оцінювання ефективності енергетичних технологій за ме-
тодологією визначення повних енергетичних витрат. Проблеми загальної енерге-
тики. 2012. № 3. С. 12-18.
9. Маляренко О. Є., Станіцина В. В. Удосконалена методика визначення
повної енергоємності продукції для багатопродуктових виробництв. The problems
of general energy. 2021. № 2(65). Р. 12-20. DOI: https://doi.org/10.15407/
pge2021.02.012.
10. Бендюг В. І., Комариста Б. М. Життєвий цикл продукту та оцінювання
енергетичних витрат. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Се-
рія: Хімія, хімічна технологія та екологія. 2018. № 35(1311). DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0821.2018.35.01.
11. Rocco M. V. (2016). Accounting for human labour in LCA: a novel Input-
Output approach. In Atti del X Convegno dellla Rete Italiana LCA. Ravenna, 2016.
Р. 466-474.
12. Гірничий Закон України. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 5.
Ст. 433.
13. Cherevatskyi D., Atabyekov О. EROI of the Ukrainian coal. Економічний
вісник Донбасу. 2017. № 4 (50). С. 20-31.
14. Draper N. R. Introduction to Box and Wilson (1951) on the experimental at-
tainment of optimum conditions. Breakthroughs in Statistics: Methodology and Distri-
bution. 1992. P. 267-269. DOI: https://doi.org/10. 1007/978-1-4612-4380-9_22.
References
1. Costa, J., Cancela, D., Reis, J. (2021). Neverland or Tomorrowland? Address-
ing (In)compatibility among the SDG Pillars in Eu-rope. International Journal of Envi-
ronmental Research and Public Health, no. 18, paper 11858. DOI:
https://doi.org/10.3390/ijerph182211858.
31
2. Hau, J. L., Bakshi, B. R. (2004). Expanding exergy analysis to account for
ecosystem products and services. Environ. Sci. Technol., Vol. 38, рр. 3768-3777. DOI:
https://doi.org/10.1021/es034513s.
3. Szargut, J., Petela, R. (1965). Exergy. Warsaw, WNT.
4. Hall, C. A. S., Balogh, S. and Murphy, D. J. R. (2009). What is the Minimum
EROI that a Sustainable Society Must Have? Energies, Vol. 2(1), рр. 25-47. DOI:
https://doi.org/10.3390/en20100025.
5. Cherevatskyi, D. Yu., Bojko, O. V. (2022). Rehresiina model ekolohichnoho
riukzaka ukrainskoho vuhillia [Regression Model of Ecological Backpack Ukrainian
Coal]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43), рр. 41-45. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).41-45 [in Ukrainian].
6. Giampietro, M., Pimentel, D. (1990). Assessment of the energetics of human
labor. Agriculture, Ecosystems & Environment, Vol. 32 (3-4), рр. 257-272, DOI:
https://doi.org/10.1016/0167-8809(90)90164-9.
7. Panchenko, H. H. (2019). Povna enerhoiemnist trudovytrat [Full energy inten-
sity of labor costs]. Aktualni pytannia rozvytku suchasnoi ekonomiky, upravlinnia ta ad-
ministruvannia [Actual issues of the development of the modern economy, management
and administration]: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference.
(Part 2, рр. 43-46). Kyiv, V. I. Vernadsky Tavri National University [in Ukrainian].
8. Bilodid, V. D. (2012). Otsiniuvannia efektyvnosti enerhetychnykh tekhnolohii
za metodolohiieiu vyznachennia povnykh enerhetychnykh vytrat [Estimating the effi-
ciency of energy technologies according to the methodology of determining total energy
costs]. Problemy zahalnoi enerhetyky – Problems of general energy, 3, рр. 12-18 [in
Ukrainian].
9. Maliarenko, O. Ye., Stanitsyna, V. V. (2021). Udoskonalena metodyka
vyznachennia povnoi enerhoiemnosti produktsii dlia bahatoproduktovykh vyrobnytstv
[Improved method of determining the total energy intensity of products for multi-product
production]. The problems of general energy. 2021. № 2(65). Р. 12-20. DOI:
https://doi.org/10.15407/ pge2021.02.012 [in Ukrainian].
10. Bendiuh, V. I., Komarysta, B. M. (2018). Zhyttievyi tsykl produktu ta otsini-
uvannia enerhetychnykh vytrat [Product life cycle and evaluation of energy costs]. Visnyk
Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Seriia: Khimiia, khimichna tekhnolo-
hiia ta ekolohiia – Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Chem-
istry, chemical technology and ecology, 35(1311). DOI: https://doi.org/10.20998/ 2079-
0821.2018.35.01 [in Ukrainian].
11. Rocco, M. V. (2016). Accounting for human labour in LCA: a novel Input-
Output approach. X Convegno dellla Rete Italiana LCA: Proceedings of the Conference.
(pp. 466-474). Ravenna.
12. Hirnychyi Zakon Ukrainy [Mining Law of Ukraine]. (1999). Vidomosti
Verkhovnoi Rady Ukrainy, 5, art. 433 [in Ukrainian].
13. Cherevatskyi D., Atabyekov О. (2017). EROI of the Ukrainian coal.
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4 (50), рр. 20-31.
14. Draper N. R. Introduction to Box and Wilson (1951) on the experimental at-
tainment of optimum conditions. (pp. 267-269). Breakthroughs in Statistics: Methodol-
ogy and Distribution. DOI: https://doi.org/10. 1007/978-1-4612-4380-9_22.
Надійшла до редакції 11.09.2023 р.
|