Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації

Розкрито й деталізовано змістовність комплексу правил із управління забезпеченням соціальної відповідальності при розбудові та реалізації проєктів енергосистем із елементами розподіленої генерації, до складу якого включено: взаємодію з громадськістю; забезпечення безпеки та здоров’я населення; ство...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Микитенко, В.В., Амоша, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Управління економікою: теорія та практика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197922
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації / В.В. Микитенко, О.О. Амоша // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 32-48. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-197922
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1979222024-08-05T14:11:35Z Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації Микитенко, В.В. Амоша, О.О. Розкрито й деталізовано змістовність комплексу правил із управління забезпеченням соціальної відповідальності при розбудові та реалізації проєктів енергосистем із елементами розподіленої генерації, до складу якого включено: взаємодію з громадськістю; забезпечення безпеки та здоров’я населення; створення робочих місць та розвиток місцевої економіки; охорону довкілля і середовища життєдіяльності; сприяння регіональному соціальному розвитку; транспарентність і обов’язкова звітність. Окреслено основні проблеми та перешкоди на шляху реалізації завдань щодо управління забезпеченням соціальної відповідальності (фінансові виклики; технічні обмеження; обмежений доступ до джерел енергії; регуляторні виклики та нормативно-правові перешкоди; досягнення енергетичної безпеки та надійності функціонування; економічні виклики та проблеми; низька громадська освіченість), що дозволило сформувати відповідний комплекс механізмів, важелів та регуляторів задля їх елімінування. Визначено основні види соціальної відповідальності суб’єктів управління у сфері розподіленої генерації: екологічна; нормативно-правова (юридична); соціальна взаємодія з громадськістю; створення робочих місць та розвиток місцевої економіки; охорона довкілля; сприяння соціальному розвитку; корпоративна соціальна відповідальність; транспарентність та звітність; взаємодія з місцевими органами влади; сприяння енергоефективності та освіті. Розроблено алгоритм управлінських дій із забезпечення соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації замкненого типу за сімома етапами, перевагами якого є: систематизація та комплексність; залучення до реалізації стратегії зацікавлених сторін; опрацьованість процедур за підготовчим етапом; розробленість антикорупційної програми; передбачення і прогнозування імовірних екологічних наслідків; постійний моніторинг та адаптація процедур алгоритму; формування етичної культури в системі управління проєктом розподіленої генерації. The content of the set of rules for managing the provision of social responsibility in the development and implementation of power system projects with elements of distributed generation is disclosed and detailed, which includes: interaction with the public; ensuring the safety and health of the population; creation of jobs and development of the local economy; protection of the environment and living environment; promotion of regional social development; transparency and mandatory reporting. The main problems and obstacles on the way to the implementation of tasks related to the management of ensuring social responsibility are outlined (financial challenges; technical limitations; limited access to energy sources; regulatory challenges and normative legal obstacles; achieving energy security and operational reliability; economic challenges and problems; low public education ), which made it possible to form an appropriate complex of mechanisms, levers and regulators for their elimination. The types of social responsibility of management subjects in the field of distributed generation are determined based on: environmental; regulatory (legal); social interaction with the public; creation of jobs and development of the local economy; environment protection; promotion of social development; corporate social responsibility; transparency and reporting; interaction with local authorities; promoting energy efficiency and education. An algorithm of management actions to ensure social responsibility in a closed-type distributed generation system has been developed in seven stages, the advantages of which are: systematization and complexity; involvement of stakeholders in the implementation of the strategy; development of procedures at the preparatory stage; development of the anti-corruption program; prediction and forecasting of probable environmental consequences; constant monitoring and adaptation of algorithm procedures; formation of an ethical culture in the distributed generation project management system. 2023 Article Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації / В.В. Микитенко, О.О. Амоша // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 32-48. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.32-48 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197922 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розкрито й деталізовано змістовність комплексу правил із управління забезпеченням соціальної відповідальності при розбудові та реалізації проєктів енергосистем із елементами розподіленої генерації, до складу якого включено: взаємодію з громадськістю; забезпечення безпеки та здоров’я населення; створення робочих місць та розвиток місцевої економіки; охорону довкілля і середовища життєдіяльності; сприяння регіональному соціальному розвитку; транспарентність і обов’язкова звітність. Окреслено основні проблеми та перешкоди на шляху реалізації завдань щодо управління забезпеченням соціальної відповідальності (фінансові виклики; технічні обмеження; обмежений доступ до джерел енергії; регуляторні виклики та нормативно-правові перешкоди; досягнення енергетичної безпеки та надійності функціонування; економічні виклики та проблеми; низька громадська освіченість), що дозволило сформувати відповідний комплекс механізмів, важелів та регуляторів задля їх елімінування. Визначено основні види соціальної відповідальності суб’єктів управління у сфері розподіленої генерації: екологічна; нормативно-правова (юридична); соціальна взаємодія з громадськістю; створення робочих місць та розвиток місцевої економіки; охорона довкілля; сприяння соціальному розвитку; корпоративна соціальна відповідальність; транспарентність та звітність; взаємодія з місцевими органами влади; сприяння енергоефективності та освіті. Розроблено алгоритм управлінських дій із забезпечення соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації замкненого типу за сімома етапами, перевагами якого є: систематизація та комплексність; залучення до реалізації стратегії зацікавлених сторін; опрацьованість процедур за підготовчим етапом; розробленість антикорупційної програми; передбачення і прогнозування імовірних екологічних наслідків; постійний моніторинг та адаптація процедур алгоритму; формування етичної культури в системі управління проєктом розподіленої генерації.
format	Article
author	Микитенко, В.В. Амоша, О.О.
spellingShingle	Микитенко, В.В. Амоша, О.О. Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Микитенко, В.В. Амоша, О.О.
author_sort	Микитенко, В.В.
title	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації
title_short	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації
title_full	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації
title_fullStr	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації
title_full_unstemmed	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації
title_sort	управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197922
citation_txt	Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації / В.В. Микитенко, О.О. Амоша // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 32-48. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT mikitenkovv upravlínnâzabezpečennâmsocíalʹnoívídpovídalʹnostívsistemírozpodílenoígeneracíí AT amošaoo upravlínnâzabezpečennâmsocíalʹnoívídpovídalʹnostívsistemírozpodílenoígeneracíí
first_indexed	2024-08-06T04:01:20Z
last_indexed	2024-08-06T04:01:20Z
_version_	1806609290748755968
fulltext	32 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.32-48 В. В. Микитенко, д.е.н., проф. ORCID 0000-0002-8212-9777 e-mail: vmikitenko@ukr.net, О. О. Амоша, к.е.н., с.н.с. ORCID 0000-0001-5454-0836 e-mail: elenamosh7515@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ Постановка проблеми. Обговорюючи напрями повоєнної реконструкції як реального сектору економіки України [1; 2], так і енергетичного комплексу, вкрай необхідним є пошук засобів до- сягнення результатів на засадах аналізу досвіду сучасних трендів подолання економічних криз, соціальної стабілізації та забезпе- чення сталого господарювання. У зв’язку зі складністю цієї про- блеми вважаємо за доцільне зосередитися на активізації впро- вадження енергосистем із елементами розподіленої генерації та удосконаленні управління забезпеченням соціальної відповідаль- ності, яке дозволить раціоналізувати використання матеріальних, когнітивно-інформаційних, фінансових та людських ресурсів. Ви- знаємо, що активізація та масштабне впровадження розподіленої ге- нерації (РГ) на реконструктивному етапі відновлення матиме знач- ний вплив як на енергетичний сектор, так і на економіку, а також на загальну соціально-економічну регенерацію нашої країни. Зокрема, у площині: а) підвищення енер-гоефективності: впровадження РГ сприяє підвищенню енергое-фективності економічної системи, ос- кільки це дозволяє використовувати енергію більш ефективно та мі- німізувати втрати під час транспортування; б) зменшення залеж- ності від імпорту енергоресурсів: збільшення обсягів виробництва енергії на місці сприятиме зменшенню залежності від імпорту енергоресурсів, що знизить ризики енергетичної нестабільності та покращить економічну безпеку країни; в) розвитку малого та се- реднього бізнесу: створить сприятливі умови для розвитку малого © В. В. Микитенко, О. О. Амоша, 2023 33 та середнього бізнесу у сфері енергетики, забезпечуючи нові мож- ливості для підприємництва та інновацій; г) створення робочих місць: сприятиме створенню значної кількості робочих місць у сфе- рах будівництва, інженерії, обслуговування та технічного супро- воду; д) залучення інвестицій: приверне значні інвестиції як із власних, так і з зовнішніх джерел, що сприятиме загальному еконо- мічному зростанню країни; ж) зниження викидів та покращення екології: використання більш екологічних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, сприятиме зменшенню викидів шкідли- вих речовин у атмосферу та покращить стан довкілля. Тобто, розви- ток сфери розподіленої генерації матиме значний позитивний вплив на енергетичний сектор (локальний, регіональний, національний) та економіку України, сприяючи сталому господарюванню та покра- щенню якості життя громадян. Тож, постає вкрай необхідним завдання щодо зосередження уваги на проблемі ефективного управ- ління забезпеченням соціальної відповідальності суб’єктів господа- рювання при розбудові та реалізації нових проєктів енергосистем із елементами РГ [3], у тому числі і у контексті поступового зростання якості життя населення територіальних утворень. На цьому шляху увагу слід привертати до того, що реконструктивні дії, заходи та процеси в енергетиці – є унікальними, тож мають враховувати пост- конфліктний економічний, техніко-технологічний і соцієтальний стан постраждалих територій [4; 5]. Отже, процес реконструкції має бути адаптований до соціо-еколого-економічних потреб простору життєдіяльності населення шляхом, у тому числі, підвищенні рівня результативності управління забезпеченням соціальної відповідаль- ності в системі розподіленої генерації. При цьому, соціальна відпо- відальність визнається авторами як активний і свідомий внесок су- б'єкта господарювання у покращення соціальних, екологічних та економічних умов в районах/ регіонах чи у територіальних утворен- нях, де реалізується проект енергетичної інфраструктури шляхом прийняття рішень та виконання дій, які враховують вплив РГ на громадські інтереси, добробут населення і стан довкілля. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми щодо нагальності визначення та реалізації пріоритетних напрямів рекон- структивної організації енергетичного сектору держави та розбу- дови енергосистем із елементами розподіленої генерації підняті у наукових публікаціях [6-9]. Напрацювання щодо: а) управління за- безпеченням соціо-екологічної сталості при розвитку нетрадицій- них і відновлювальних джерел енергії – репрезентовано у [10]; б) обґрунтування методичного підходу до оцінювання економічної 34 стійкості енергосистем із елементами розподіленої генерації за єди- ним критерієм оцінки техніко-економічних, інституціональних та соцієтальних екстернальних ефектів – послідовно розкрито у [11]; в) розроблення концепту соціальної відповідальності – представ- лено у [13-16]. Отже, сформувалась над актуальна потреба у фунда- ментальних міжгалузевих розробках, присвячених як міждисциплі- нарним, так і прикладним граням розвитку в Україні сучасної сис- теми управління забезпеченням соціальної відповідальності у сфері розподіленої генерації електроенергії задля синхронного вирішення соціо-еколого-економічної проблеми в енергетиці, яка є значущою для соціально-економічної стабілізації та сталого господарювання територіальних утворень. Мета статті – є визначення та формулювання змістовності комплексу правил щодо управління забезпеченням соціальної від- повідальності в системі розподіленої генерації та її основних видів задля розробки замкненого типу алгоритму управлінських дій, а в його межах – напрацювання дієвих важелів і регуляторів із метою їх використання на реконструктивному етапі відновлення енерге- тичного сектору держави. Виклад основних результатів дослідження. Об’єктивним є визнати, що важливими аспектами і правилами забезпечення соці- альної відповідальності при розбудові енергосистем із розподіленої генерації (РГ) є [3]: а) взаємодія з громадськістю: суб'єкт господа- рювання повинен взаємодіяти з місцевою громадою, враховувати їхні погляди та інтереси, а також їхні побажання при розробці та реалізації проекту із РГ; б) безпека та здоров'я населення: соціально відповідальний суб'єкт господарювання має забезпечувати високі стандарти безпеки робіт та виробництва, а також дотримання вимог здоров'я і безпеки населення; в) створення робочих місць та розви- ток місцевої економіки: суб'єкт господарювання має сприяти роз- витку місцевої економіки шляхом створення нових робочих місць та підтримки місцевих підприємств; г) охорона довкілля і середо- вища життєдіяльності: соціально відповідальний підхід до реаліза- ції проєктів енергосистем із елементами РГ передбачає мінімізацію деградуючого впливу на навколишнє природне середовище (НПС), використання екологічно чистих технологій і здійснення комплексу регенеруючих заходів для раціоналізації використання та збере- ження місцевих природних ресурсів та природно-ресурсних активів у контексті забезпечення якості життя населення; д) сприяння со- ціальному розвитку: суб'єкти господарювання мають ініціювати та підтримувати місцеві соціальні програми і проекти, які будуть спря- 35 мовані на покращення якості життя місцевого населення і здоров’я; ж) транспарентність і звітність: соціально відповідальні суб'єкти го- сподарювання мають забезпечувати високий рівень транспарент- ності та регулярно звітувати про свою діяльність перед усіма заці- кавленими сторонами. При цьому, узгоджене та ефективне врахування у діяльності цих шести принципових положень забезпечення соціальної відпо- відності дозволить суб'єктам господарювання розвивати енергосис- теми з урахуванням соцієтальних, еколого-економічних та соціаль- них аспектів, сприяючи сталому господарюванню і розвитку тери- торіальних утворень. Тож, виконання завдань у площині забезпе- чення соціальної відповідальності передбачатиме врахування різ- них аспектів, включаючи технічні, економічні, фінансові та соціа- льні вимоги, які мають бути виконанні суб'єктами господарювання при реалізації енергетичних проєктів малої генерації. По-перше – це сприяння сталому розвитку: масштабне впровадження РГ спри- ятиме сталому господарюванню і розвитку, забезпечуючи тим са- мим збалансоване використання місцевих ресурсів та мінімізацію негативного впливу на НПС. По-друге: забезпечення доступу до енергії та раціоналізація енергоспоживання: суб’єктам управління та господарювання важливо враховувати інтереси всіх зацікавлених сторін, зокрема, забезпечуючи вільний доступ до джерел енергії для всіх верств населення на певній території, незалежно від їхнього статусу або місця проживання. По-третє: активізація участі громади у прийнятті рішень та у реалізації проєктів енергосистем із елемен- тами РГ із врахуванням їхніх вимог, думок і побажань щодо вирі- шення завдань. По-четверте: ефективне використання місцевих ре- сурсів, включаючи енергію та матеріали, що має бути спрямовано на зменшення відходів та максимізацію виробничої ефективності. По-п’яте: сприяння інноваціям та нововведенням, підтримка на- уково-прикладних досліджень і впровадження новітніх технологій задля покращення якості та стабілізації діяльності РГ. По-шосте – мають бути досягнуті: а) транспарентність та чітка звітність, при за- безпечені відкритості процесів та прийняття рішень у сфері енерге- тики, а також регулярне звітування перед зацікавленими сторонами; б) забезпечення культурної спадщини та збереження місцевих при- родних ресурсів із уникненням втрат біо- різноманіття й руйну- вання місцевих екосистем; в) співпраця та щільна взаємодія суб’єктів господарювання з органами влади для вирішення регуля- торних питань і забезпечення усіх технологічних та бізнес процедур у відповідності національного законодавства. 36 Зазначені принципові положення, а також сформований кон- цепт соціальної відповідальності [13–15] та їх підтримання спри- ятимуть побудові, введенні та збалансованому функціонуванню енергосистем із РГ, які враховуватимуть не лише економічні, нор- мативно-правові й технологічні аспекти, а й соціальні та екологічні, забезпечуючи сталу і стійку енергетичну інфраструктуру на терито- рії певного району чи регіону. Однак, наразі, в Україні існує, крім військово-економічних викликів і загроз руйнуванню і цільності на- ціональної соціально-економічної системи, певний перелік проблем і перешкод, які пов'язані із реалізацією завдань у площині забезпе- чення соціальної відповідальності у сфері РГ, а їх вирішення перед- бачає виокремлення комплексу дієвих важелів і регуляторів (табл. 1) та основних видів соціальної відповідності (табл. 2) з ме- тою формалізації почерговості управлінських дій у контексті підви- щення результативності системи управління. Таблиця 1 Комплекс системоутворюючих важелів та регуляторів із елімінування перешкод управлінню забезпеченням соціальної відповідальності у сфері РГ * Проблеми і перешкоди Механізми та важелі впливу елімінування проблем і перешкод 1 2 Фінансові ви- клики і загрози Залучення фінансової підтримки уряду для зменшення витрат. Розробка програм фінансування та субсидій для підприємств. Стимулювання ін- вестицій через податкові пільги та кредити. Розвиток інноваційних фі- нансових інструментів для залучення приватного капіталу. Сприяння розвитку системи «гриндінгу» (зеленого фінансування). Залучення між- народної фінансової підтримки та інвестицій Технічні обме- ження Встановлення технічних стандартів для забезпечення сумісності. Інвес- тиції у розвиток технічної інфраструктури. Проведення наукових дослі- джень та впровадження їхніх результатів для подолання технічних обме- жень. Створення інноваційних технологій для РГ. Визначення і затвер- дження стандартів та технічних рішень для інтеграції зі стаціонарною електро- мережею. Розвиток та впровадження на практиці результатів до- сліджень з покращення технічної ефективності систем Обмежений дос- туп до джерел енергії Розробка та реалізація програм інклюзивного доступу до технологій. Зни- ження вартості та споживчих цін на розподілену генерацію. Забезпечення доступу до фінансових інструментів для всіх слоїв населення територі- ального утворення. Сприяння програмам соціальної інклюзії та вдоско- налення й поширення системи соціальних підтримок. Співпраця з непри- бутковими організаціями та місцевими урядами у контексті розширення доступу до енергетичних послуг і отримання їх високої якості. Визна- чення економічно доступних моделей власності на обладнання РГ. Роз- роблення та реалізації програм із соціального захисту та підтримки враз- ливих груп населення 37 Закінчення табл. 1 1 2 Регуляторні ви- клики Удосконалення законодавства та створення регуляторних рамок. Вста- новлення стимулів для компаній, які працюють у сфері РГ. Проведення публічних консультацій для формування регуляторних рішень. Розробка й обґрунтування дієвих механізмів швидкого впровадження та оновлення важелів і регуляторів. Взаємодія із зацікавленими сторонами для форму- вання ефективних правил. Запровадження і притримання принципів го- ризонтального управління для координації дій різних відомств й інститу- цій Енергетична без- пека та надій- ність Розробка та впровадження стандартів забезпечення безпеки. Підтримка науково-прикладних досліджень щодо підвищення надійності енерго- систем із елементами РГ. Визначення процедур взаємодії й узгодження дій РГ та централізованої генерації. Вдосконалення систем моніторингу та прогнозування для підвищення надійності. Запровадження механізмів аварійного відновлення та ефективного управління кризовими ситуаці- ями й порушеннями режимів функціонування РГ. Забезпечення інтер- операбельності між різними енергетичними системами. Розроблення та участь у медико-соціальних і громадських програмах здоров'я населення Економічні ви- клики Збільшення прозорості та надання фінансових гарантій. Розробка бізнес- моделей, що сприяють ефективності та сталості функціонування РГ. За- лучення інвесторів шляхом створення сприятливого інвестиційного клі- мату. Залучення до участі урядових агентств для підтримки соціально відповідальних проектів. Створення стабільного енергетичного ринку та усунення адміністративних бар'єрів. Розробка та реалізація на практиці економічно вигідних програм із енергозбереження та енергоефективності Низька освіче- ність громадян Інформаційні кампанії та освітні програми для громадян. Забезпечення доступу до навчальних ресурсів та інформатизації суспільства. Співпраця з ЗМІ для підвищення обізнаності громадськості. Розробка освітніх кур- сів про технології, матеріали та про переваги використання РГ. Викорис- тання медіа та соціальних мереж для розповсюдження інформації про нові проєкти енергосистем із елементами РГ. Залучення викладачів про- фесійних училищ та науково-викладацького складу освітніх установ до програм сприяння освіченості у сфері РГ. Розробка та реалізації проєктів із освітньої інклюзії – для забезпечення доступу до якісної освіти й інфо- рмування всіх шарів суспільства про переваги РГ * Сформульовано та систематизовано авторами за урахування [3; 6; 8-10]. Таблиця 2 Основні види соціальної відповідальності у сфері РГ * Види Сутність та зміст виду соціальної відповідальності 1 2 Екологічна від- повідальність Використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – зменшення викорис- тання вугільних або інших джерел, що спричиняють викиди CO2, на користь відновлюваних джерел, таких як сонячна, вітряна, гідро- та геотермальна енергія. Мінімізація впливу на довкілля – розробка та впровадження техно- логій і методів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу на природу та екосистеми. Енергоефективність - спрямована на забезпечення оптима- льного використання енергії та підвищення енергоефективності РГ. Управ- ління відходами – розробка та запровадження систем відновлення й утилі- зації відходів, що виникають в процесі РГ. Моніторинг та звітність – фор- мування і встановлення систем моніторингу та звітності за екологічними показниками для стеження за впливом РГ на довкілля 38 Продовження табл. 2 1 2 Нормативно- правова (юри- дична) відпові- дальність Відповідність законодавству – забезпечення повної відповідності до всіх чинних законодавчих актів та нормативів, які регулюють діяльність в сфері РГ. Ліцензування та сертифікація – отримання необхідних ліцензій та сер- тифікатів для ведення діяльності в галузі РГ. Взаємодія з регуляторами – співпраця та взаємодія з енергетичними регуляторами та іншими компе- тентними владними органами для вирішення питань ліцензування та вне- сення змін в регулятивні рамки. Чіткість та доступність законодавства – за- кони та нормативні акти мають бути чіткими, легко доступними і зрозумі- лими для суб'єктів господарювання та громадськості, що спри- ятиме усвідомленню вимог і обов'язків, допомагатиме уникнути непорозу- мінь та порушень. Контроль за виконанням нормативів – розроблення, вста- новлення та затвердження внутрішніх норм і нормативів. Ефективний ме- ханізм контролю – наявність та встановлення ефективних органів контролю і нагляду, які мають відповідні повноваження та ресурси для вжиття заходів при порушенні нормативів (включаючи державні служби, інспекції, комі- тети чи агентства). Санкції та відповідальність – наявність заздалегідь ви- значених санкцій за порушення законодавства, які відповідають характеру та важливості порушень (відповідальність має бути пропорційною пору- шенню). Транспарентність та звітність – забезпечення відкритості та до- ступності інформації про результати контролю, а також проведені заходи і застосовані санкції, що підвищує рівень довіри громадськості до системи контролю. Залучення громадськості до контролювання – забезпечення можливості участі громадськості у моніторингу та контролі за дотриманням нормативів, що включатиме механізми звернення до громадськості, кон- сультації, публічні слухання й обговорення тощо. Проактивний підхід до реалізації відповідальності, таких як консультації з суб'єктами права, на- дання рекомендацій, які сприяють виконанню нормативів, а не лише пока- ранню за порушення. Адаптація до змін і трансформацій – гнучкість сис- теми контролю для адаптації до нових викликів, технологічних змін та змін у суспільстві – вимагатиме постійного удосконалення законодавства, яке має відповідати динаміці розвитку і функціонування галузі, як і економіки країни, загалом. Захист від рейдерства та корупції – формування, розробка та забезпечення механізмів із запобігання рейдерству, корупції та будь-якій недобросовісній практики в процесі контролю та нагляду Соціальна взає- модія з громад- ськістю Включає активний діалог та партнерство з місцевою громадою під час пла- нування, розробки та експлуатації систем із РГ. Забезпечення участі гро- мади у прийнятті управлінських рішень та врахування їхніх потреб, вимог та обтяжень. Розширення співпраці з неприбутковими організаціями за спільними проєктами РГ, яка спрямована на охорону природи і довкілля. Розвиток громадської свідомості та освіта – розширення освіти та поглиб- лення свідомості населення щодо проблем охорони довкілля та їх впливу за результатами реалізації проєктів РГ, що включатиме кампанії інформу- вання, освітні програми та заходи, спрямовані на підвищення екологічної грамотності. А, також забезпечення участі громадськості та місцевих спіль- нот у прийнятті рішень, пов'язаних із охороною довкілля. Створення ро- бочих місць. Розвиток міс- цевої еконо- міки Включає ініціативи, спрямовані на створення нових робочих місць та спри- яння економічному розвитку місцевих спільнот через активізацію діяльно- сті нетрадиційної енергетики та розбудову енергосистем РГ. Розвиток міс- цевих підприємств і підтримка соціальних програм. Охорона довкілля Визначає заходи та ініціативи для мінімізації впливу РГ на НПС і середо- вище життєдіяльності. Використання чистих технологій, зменшення вики- дів та стимулювання використання відновлюваних джерел енергії. Затвер- 39 Закінчення табл. 2 1 2 дження законодавчих норм для створення стандартів та обґрунтування ви- мог діяльності, пов'язаної з охороною довкілля. Суворі нормативи та штрафи за порушення можуть стимулювати підприємства та громадян до- тримуватися високих стандартів екологічної безпеки. Введення економіч- них заохочень – використання економічних механізмів, таких як податкові винятки, субсидії або інші фінансові заохочення для тих, хто вирішує внести позитивний внесок у сферу охорони довкілля. Розбудова дієвої сис- теми екологічної сертифікації, яка дозволяє визначити та відрізняти еколо- гічно відповідальні продукти та послуги. Збільшення обсягів технологічних інновацій у сфері РГ при заохоченні розвитку та впровадженні екологічно чистих технологій РГ, які допомагають зменшити вплив на НПС та раціо- налізувати використання місцевих ресурсів. Соціальна відповідальність підприємств при залученні бізнесу у сфері охорони НПС та реалізації зеле- них ініціатив і програм екологічного управління; тощо Сприяння соці- альному роз- витку Передбачає реалізацію соціальних програм та ініціатив, спрямованих на по- ліпшення якості життя та соціального благополуччя місцевого населення. Це може включати освітні та культурні проекти, програми у сфері підви- щення здоров'я та якості життя місцевого населення; тощо Корпора- тивна соц. від- повідальність Передбачає прийняття відповідальних бізнес-практик та участь у соціаль- них та благодійних ініціативах. Компанії, що займаються РГ, мають, врахо- вуючи специфіку, реалізовувати власний внесок у соціальний розвиток Транспарент- ність та звіт- ність Орієнтована на надання відкритої інформації щодо діяльності у сфері РГ. Звітність про соціальні та екологічні впливи (навантаження), участь у пуб- лічних обговореннях та регулярне інформування громадськості про на- слідки і результати введення у практику проєктів із РГ Взаємодія з місцевими ор- ганами влади Організація щільної співпраці з місцевими органами влади задля вирішення питань із ліцензування, забезпечення стабільності роботи систем із РГ та розвитку енергетичної інфраструктури Сприяння енергоефектив- ності та освіті Включає ініціативи щодо підвищення рівня енергоефективності у місцевих громадах та надання інформаційної підтримки у площині підвищення ефективності використання енергії та результативності функціонування енергосистем із елементами РГ * Визначено та систематизовано авторами за урахування обґрунтувань, ре- презентованих у [3; 9; 14-16]. Вирішення вказаних проблем та елімінування перешкод ви- магатиме спільних синхронних зусиль уряду, бізнесу, громадсько- сті та науково-дослідницьких організацій. А, створення стабільного регулюючого середовища, розвиток технічних стандартів і норма- тивів, надання підтримки для соціально відповідальних ініціатив – сприятиме подоланню цих перешкод і проблем. Визнаємо, що у сфері РГ існують різні аспекти соціальної від- повідальності, які можуть класифіковані авторами за видами (див. табл. 2). Із приведено переліку, саме екологічна та нормативно-пра- вова (юридична) соціальна відповідальність мають стати ключо- вими аспектами у сфері забезпечення соціальної відповідальності, оскільки орієнтовані вони, більшою мірою, на забезпечення еколо- гічно чистих технологій і відповідності провадження технологічних 40 та управлінських процедур до всіх законодавчих і нормативних ви- мог задля досягнення результативності. Поряд із цим, зазначимо, що приведений перелік механізмів, важелів і регуляторів (див. табл. 1) не є кінцевим для упередження наявних проблем й еліміну- вання перешкод у площині створення сприятливого середовища у сфері РГ та забезпечення більш сталого і соціально відповідального її розвитку. Однак, пропонований комплекс системо регулюючих заходів може допомогти створити гармонійне середовище у сфері РГ, враховуючи фінансові, технічні, технологічні, соціальні, еколо- гічні і, навіть, психологічні та медико-соціальні аспекти розвитку національної енергетичної системи. Вважаємо за доцільне визнати необхідність розроблення алгоритму управлінських дій для забез- печення соціальної відповідальності суб'єктів господарювання у сфері РГ, що має нагальне значення з кількох причин, оскільки, його запровадження убезпечить такі результати, приведені у табл. 3. Таблиця 3 Соціо-еколого-економічні результати реалізації дії важелів і регуляторів соціальної відповідальності у сфері розподіленої генерації* Результати впровадження Сутність та зміст результатів реалізації дії важелів і регуляторів соціальної відповідальності 1 2 Соціальна легітимі- зація Забезпечення соціальної відповідальності дозволяє суб’єктам управ- ління, а також підприємствам і організаціям легітимізувати свою діяль- ність в очах громадськості, наукової спільноти та зацікавлених сторін. Такий підхід допомагає створити довіру та підтримку з боку спожива- чів, інвесторів, регуляторів і громад Мінімізація ризиків і витрат Адекватний реальним процесам алгоритм забезпечення соціальної від- повідальності допомагає уникнути можливих конфліктів із громад- ськістю, владою чи іншими зацікавленими сторонами. Безпомилково розроблений алгоритм управління може сприяти вчасному виявленню та управлінню соціальними ризиками Сприяння сталому господарюванню і розвитку Алгоритм управління забезпеченням соціальної відповідальності, вра- ховуючи принципи сталого розвитку і господарювання, буде спрямо- вано на забезпечення гомеостазу та гармонії між економічними, енер- гетичними, екологічними та соціальними аспектами, що сприятиме довгостроковому успіху проєктів та збереженню місцевих ресурсів і ак- тивів Універсальність та адаптивність управлінських дій Розроблення гнучкого й адаптивного алгоритму убезпечує його вико- ристання для реалізації проєктів із РГ у різних регіонах та ситуаціях, уточнюючи його послідовність за урахування пріоритетності або ж спе- цифічності вимог щодо реалізації певних видів соціальної відповідаль- ності Взаємодія із заці- кавленими сто- ронами При поетапній реалізації заходів за алгоритмом управлінських дій у разі врахування, у повній мірі, інтересів різних зацікавлених сторін, місцевих громад, екологічних організацій, регуляторів, споживачів, інвесторів – то, усі вони мають/ будуть підтримувати впровадження проєктів із РГ, що є ключовим для досягнення їх успішності 41 Закінчення табл. 2 1 2 Чітка звітність та її відкритість Визначеність механізмів звітності та відкритості стосовно соціальних і екологічних впливів проєкту із РГ у алгоритмі управлінських дій, до- поможе виявити успіхи та проблеми в області соціальної відповідаль- ності Прийнятність принципів етики та корпора- тивної соціальної відповідальності Реалізація дії системоутворюючих важелів та регуляторів: а) сприя- тиме створенню суспільно відповідальної корпоративної культури; б) дозволить досягти результативності стратегічного планування для дов- гострокового позитивного впливу введених проєктів енергосистем із РГ на розвиток територіальних утворень. * Визначено, обґрунтовано та систематизовано авторами статті. На авторське переконання алгоритм управлінських дій із за- безпечення соціальної відповідальності у сфері РГ (рис. 1 і табл. 4) має бути формалізованим у замкненому циклі реалізації завдань і, відповідно, інтегрованим, системним та спрямованим на забезпе- чення ефективного вирішення усього комплексу питань – крім еко- номічних, техніко-технологічних, соціальних та екологічних, ще й антикорупційних, оскільки, функціонування енергетичного ринку в України має, наразі, суттєві корупційні ризики, які слід елімінувати. Тож, у цій площині, автори підтримують міркування та пере- конання [12] щодо нагальності розробки та реалізації дієвого анти- корупційного комплексу завдань та дій при управлінні бізнесом і, відповідно, синхронно, із соціо-еколого-економічним забезпечен- ням соціальної відповідальності. Рисунок. Послідовність реалізації етапів алгоритму управлінських дій із забезпечення соціальної відповідальності у сфері розподіленої генерації (авторська розробка) V. Етап взаємодії із зацікавле- ними сторонами VІ. Етап розробки антикорупційної про- грами та політики VІІ. Етап моніторингу та оцінки результа- тів із адаптацією та удосконаленням алго- ритму управлінських дій до умов і транс- формації І. Підготовчий етап ІІ. Аналіз та визначення стейкхолдерів ІІІ. Етап стратегічного плану- вання (стратегування) ІV. Розробка та впрова- дження системи монітори- нгу і звітності за результа- тами виконання завдань із соціальної відповідальності 42 Таблиця 4 Алгоритм управлінських дій із забезпечення соціальної відповідальності суб’єктів господарювання при розбудові та реалізації проєктів енергосистем із елементами РГ * Крок Змістовність дій Опис процедур 1 2 3 Етап 1. Підготовчий. Обґрунтування вимог до соціальної відповідальності. Визначення про- блем і перешкод на шляху забезпечення соціальної відповідальності. Розробка механізмів та регуляторів вирішення соціо-еколого-економічних і технологічних проблем 1 Обґрунтування вимог до соціальної відповідаль- ності суб’єктів господа- рювання Ретельно обґрунтувати вимоги до соціальної відпові- дальності, враховуючи характеристики територіального утворення, специфіку галузі, локальні особливості та міжнародні стандарти 2 Стартовий аналіз умов та масштабів стратегічного потенціалу Провести аналіз технологічних, економічних, соціаль- них та екологічних аспектів і, відповідно, наявних акти- вів у контексті розбудови і реалізації проєкту енерго- системи з елементами РГ 3 Аналіз проблем та перешкод Провести аналіз, ідентифікувати проблеми і перешкоди, які можуть виникнути під час реалізації проєкту. Визна- чити їхній вплив на соціальну відповідальність 4 Визначення можливих ризиків і витрат Оцінити можливі ризики та витрати, пов'язані з реаліза- цією соціально відповідальних ініціатив та визначити потреби у забезпеченні необхідних резервів в бюджеті та часовому графіку 5 Аналіз ризиків корупції Аналіз ризиків корупції, специфічних для галузі та ло- кального контексту. Встановити де і які конкретно ри- зики можуть виникнути під час реалізації соціально від- повідальних проєктів нових енергосистем із РГ 6 Ідентифікація зон вразли- вості та їх масштабів Визначення зон вразливості, де корупційні практики мо- жуть бути особливо небезпечними. Це може включати управління закупівлями, взаємодію з підрядниками, роз- поділ благодійності та інші сфери діяльності за проєктом Етап 2. Аналіз та визначення стейкхолдерів. Здійснення стартового аналізу соцієтальних та екологічних аспектів соціальної відповідальності. Визначення стейкхолдерів та заціка- влених сторін 7 Визначення стейкхолде- рів та зацікавлених сторін Ідентифікувати всіх зацікавлених сторін, включаючи місцеві громади, екологічні групи, інвесторів тощо 8 Створення плану взаємо- дії із стейкхолдерами Визначити механізми взаємодії зі стейкхолдерами та ме- ханізми, важелі і регулятори звітування про соціальну відповідальність і, відповідно, перелік показників 9 Визначення масштабів участі зацікавлених сторін Встановити площини, терміни та умови залучення заці- кавлених сторін, такі як представники громадськості, не- прибуткові організації та інші групи, для визначення їх- ніх потреб та отримання пропозицій щодо розробки ан- тикорупційних заходів 10 Врахування екологічних аспектів у проекті Гарантування та врахування і впровадження технологій та методів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу на НПС і середовище життєдіяльності у кон- тексті забезпечення якості життя населення 11 Врахування соцієтальних аспектів у проекті з РГ Аналіз соцієтальних потреб за результатами аналізу по- треб і очікувань, враховуючи потреби місцевої громади та інших зацікавлених сторін. Залучення Стейкхолдерів до оцінки соцієтальних аспек- тів, такі як місцеві громади, неприбуткові організації, 43 Продовження табл. 4 1 2 3 представники галузі та інші, для збору думок та враху- вання їхніх поглядів. Здійснити соціальну імпакт-оцінку з ідентифікацією со- ціального впливу проекту, визначаючи позитивні та не- гативні аспекти для різних соціальних груп в межах те- риторіального утворення Етап 3. Стратегічне планування. Розробка стратегії соціальної відповідальності. Ство- рення плану взаємодії із стейкхолдерами 12 Формулювання та розроб- лення стратегії соціальної відповідальності Розробити стратегію, яка визначає, яким чином проект із РГ відповідатиме соцієтальним викликам і сприятиме сталому господарюванню і розвитку. Сформулювати до- мінанти стратегії, яка б враховувала інтереси всіх заці- кавлених сторін. При цьому, у стратегії: а) врахувати особливості місцевої культури та традицій при проекту- ванні та реалізації проєкту з РГ; б) передбачити план со- ціального діалогу з зацікавленими сторонами, забезпе- чуючи відкритий обмін інформацією та здійснюючи по- стійні консультації; в) реалізувати завдання зі сприяння соціальній інклюзії, заходи, які спрямовані на вклю- чення різних соціальних груп у користування та розви- ток проекту з РГ; г) визначити масштаби створення ро- бочих місць та розвитку навичок як працівників проєкту, так і жителів місцевої громади; д) визнати концепт етичної поведінки та корпоративної культури з розроб- кою кодексу; ж) передбачити програми співпраці з міс- цевими органами влади для забезпечення взаємодії та вирішення соціальних питань; з) розробити систему мо- ніторингу та звітності за соціальними показниками про- екту з РГ, щоб інформувати зацікавлені сторони та забез- печувати прозорість 13 Розробка комплексу меха- нізмів вирішення проблем і відповідних важелів та регуляторів Розробити конкретні механізми та стратегії для вирі- шення індивідуальних проблем та виправлення виявле- них негативних аспектів 14 Розроблення та впрова- дження системи економі- чних заохочень Розглянути можливість використання економічних зао- хочень для тих, хто приймає активну участь у соціально відповідальних ініціативах даного проєкту Етап 4. Розробка та впровадження системи моніторингу і звітності за результатами ви- конання завдань із соціальної відповідальності 15 Розробка та впро- вадження системи моніто- рингу та звітності Розробити й уточнити процедури системи моніторингу для відстеження реалізації соціально відповідальних іні- ціатив та системи звітності для інформування зацікавле- них сторін. Визначити економіко-статистичні показники для системи моніторингу та періодичних оцінок ефек- тивності антикорупційних заходів та внесення коректив відповідно до результатів 16 Впровадження механізмів звітності Розробити та впровадити систему моніторингу і звіт- ності за екологічними та соціальними показниками 17 Впровадження ефектив- них стандартів безпеки та екології Застосування високих стандартів безпеки та охорони довкілля під час робіт і експлуатації енергосистеми з елементами РГ 44 Закінчення табл. 4 1 2 3 Етап 5. Взаємодія із зацікавленими сторонами. Залучення місцевої громади та громадсько- сті. Співпраця з неприбутковими організаціями 18 Планування комунікацій- ної стратегії Розробити стратегію комунікацій, яка включає в себе ефективні механізми спілкування зі стейкхолдерами та громадськістю, особливо при розкритті негативних аспектів та спробах їх вирішення 19 Залучення місцевої громади Сприяти участі місцевих громад та громадськості у про- цесах прийняття рішень та розбудові енергосистеми 20 Співпраця з владними органами Визначення засобів і методів ущільнення співпраці з владними органами та органами законодавчої влади для виявлення і покарання корупційних порушень 21 Співпраця з неприбутко- вими організаціями Здійснити співпрацю з неприбутковими організаціями та громадськими ініціативами для забезпечення об'єктив- ного оцінювання та підтримки соціальних ініціатив 22 Організація навчальних заходів Проводьте регулярні навчальні заходи для персоналу щодо принципів антикорупційної діяльності, етичних норм та обов'язків. Етап 6. Розробка антикорупційної програми. Аналіз ризиків корупції та ідентифікація зон вразливості. Розробка антикорупційної політики та плану дій 23 Розробка антикорупційної політики та плану дій Розробка конкретної антикорупційної політики та плану дій, які враховують усі визначені ризики і проблеми. Сформування комплексу механізмів запобігання, вияв- лення та врегулювання корупційних випадків 24 Створення внутрішніх ко- нтрольних механізмів Розроблення комплексу внутрішніх контрольних меха- нізмів, які допомагатимуть виявляти та усувати коруп- ційні ризики (системи регулярних аудитів та звітності, інші механізми і засоби контролю) 25 Розробка проактивних заходів Розробка проактивних заходів для запобігання корупції, такі як навчання персоналу, розробка кодексу етики, встановлення ефективних механізмів виявлення кон- фліктів інтересів тощо Етап 7. Моніторинг та оцінка. Періодичний моніторинг та оцінка ефективності функціо- нування проєкту енергосистеми з елементами РГ та реалізації антикорупційних заходів. Адаптація та удосконалення, оновлення алгоритму з огляду на реальні трансформації й умови функціонування суб’єктів господарювання 26 Моніторинг виконання плану Регулярний моніторинг виконання плану соціальної від- повідальності та коригування змістовності заходів за необхідності (у тому числі і антикорупційних) 27 Оцінка та підсумки за ре- зультатами реалізації проєкту Оцінити вплив проєкту на соціальні та екологічні аспекти розвитку територіального утворення, підготу- вати звіт та внести корективи на майбутнє 28 Адаптація та оновлення алгоритму Регулярно уточнювати та адаптувати алгоритм відпо- відно до змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі, а також враховуючи отриманий досвід при реалізації відповідного типу проектів * Розроблено та обґрунтовано авторами за урахування доробку [3; 5]. Висновки. Певним чином підсумовуючи викладене авто- рами, визнаємо, що пропонований до використання алгоритм (за сі- мома етапами у складі з 28 кроків) управлінський дій (див. табл. 4) замкненого типу може включати й інші додаткові кроки, які допо- 45 магатимуть систематизувати й деталізувати змістовність процедур як на підготовчому, так і на етапі моніторингу й оцінки і, відпо- відно, при стратегуванні, передбачаючи вирішення специфічних для певної території проблем та усунення перешкод у контексті за- безпечення соціальної відповідальності у сфері РГ. При цьому, за- пропонований алгоритм відзначається кількома перевагами у порі- внянні з попередніми напрацюваннями науковців і практиків: І) си- стематизацією та комплексністю: включає в себе кроки та етапи, які дозволяють систематизувати різні аспекти управління соціальною відповідальністю, що дозволяє підходити до управління комп- лексно, охоплюючи всі необхідні аспекти забезпечення сталого господарюванні і розвитку у контексті забезпечення якості життя населення територіальних утворень; ІІ) залученістю до реалізації соціо-еколого-економічних стратегії зацікавлених сторін, оскільки замкнені процедури алгоритму акцентують увагу та локалізують зу- силля на залученні зацікавлених сторін, включаючи місцеву гро- маду і громадські організації, що дозволяє забезпечити їх широку участь та врахування різних поглядів на соціальну відповідальність; ІІІ) опрацьованістю процедур за підготовчим етапом, детальність напрацювань за яким дозволяє передбачити можливі проблеми, ви- значити стратегії їх вирішення та враховувати фінансові, техноло- гічні та технічні аспекти; ІV) розробленістю антикорупційної про- грами, що допомагає акцентувати увагу на надважливій сфері уп- равління, що сприятиме попередженню корупційних ризиків та під- вищенню прозорості в енергетичному секторі; V) передбаченням екологічних наслідків, визнаючи пріоритетність екологічних чин- ників у забезпеченні соціальної відповідальності, що є надважли- вим на повоєнному етапі відновлення національної економіки; VІ) постійним моніторингом та адаптацією процедур, що дозволяє уточнювати і коригувати стратегію управління соціальною відпові- дальністю у сфері РГ до змін у зовнішньому й внутрішньому сере- довищі та враховувати отриманий досвід вже за реалізованими про- ектами; VІІ) формуванням етичної культури в системі управління проєктом РГ, що важливо для розвитку соцієтальних і екологічних практик в енергетичній сфері. Загалом, пропонований до використання алгоритм передба- чає врахування різноманітних аспектів управління соціальною від- повідальністю та забезпечення комплексного й системного підходу до цього питання у контексті розбудови та введення енергосистем із елементами розподіленої генерації. Адже, дієва соціальна відпо- відальність – може стати ключовим аспектом успішної регенерації 46 енергетичного сектору України. Запровадження ефективного алго- ритму управлінських дій у сфері розподіленої генерації замкненого типу відкриває нові можливості, генеруючи системні ознаки до ста- білізації національної енергосистеми та сталого господарювання те- риторіальних утворень. Завдяки реалізації дії замкненого алгоритму можна: підвищити доступність енергії для всіх верств населення; знизити енергетичні витрати та покращати енергоефективність; за- безпечити екологічну чистота та стійкість енергетичного сектору; стимулювати інноваційні зрушення та реконструктивну просторову організацію енергетичних господарських систем, спрямовану на по- кращення якості життя громадян. Література 1. Гриценко А. А., Геєць В. М., Небрат В. В., Дейнеко Л. В. та ін. Реконс- труктивний економічний розвиток: основні напрями, ефективність і соціальна справедливість: моногр.; за ред. акад. НАН України Гейця В. М., чл.-кор. НАН Ук- раїни Гриценка А. А. Київ, 2016. 240 с. URL: http://ief.org.ua/docs/scc/2.pdf. 2. Бистряков І. К. Шляхи реструктуризації господарських систем. Київ: ІЕПСР НАН України, 2022. URL: https://ecos.kiev.ua/news/view/1196. 3. Микитенко В. В., Амоша О. О. Соціальна відповідальність суб’єктів гос- подарювання при розбудові та реалізації проєктів енергосистем із елементами ро- зподіленої генерації. Україна та світ: виміри сьогодення: кол. моногр. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2023. С. 107 – 117. 4. Алимов О. М., Амоша О. І., Кузьменко Л. М., Микитенко В. В. та ін. Ро- збудова в Україні економіки соцієтального типу в контексті її сталого розвитку. Перший етап модернізації економіки України: досвід та проблеми: кол. моногра- фія. Запоріжжя: Вид-во КПУ, 2014. С. 132 – 159. 5. Незалежна Україна в координатах сталого розвитку: монографія / В. В. Микитенко, Ю. Б. Порохнявий, Д. О. Микитенко, С. М. Шкарлет, В. Ю. Ху- долей, І. М. Крейдич, І. М. Лицур, Л. І. Ільчук, В. В. Корнєєв, Н. М. Шелудько. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Чернігів: ЧНТУ, 2019. 770 с. 6. Гнатов А. В., Аргун Щ. В., Багач Р. В. та ін. Аналіз найбільш поширених методів визначення стійкості енергетичних систем. Автомобіль і електроніка. Су- часні технології. 2021. Вип. 20. С. 17-26. DOI: https://doi.org/10.30977/VEIT.2021. 20.0.02. 7. Чернюк А. М., Кирисов І. Г., Черевик Ю. О. Аналіз перспектив розвитку систем розподіленої генерації електроенергії в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. 2021. Том 32 (71). № 3. С. 239-246. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-5941/2021.3/36. 8. Лежнюк П. Д., Ковальчук О. А., Нікіторович О. В., Кулик В. В. Віднов- лювані джерела енергії в розподільних електричних мережах: монографія. Він- ниця: ВНТУ, 2014. 204 с. 9. Розподілена генерація електроенергії – глобальні тенденції розвитку. URL: http://uare.com.ua/novyny/453-rozpodilena-generatsiya-elektroenergiji-globalni- tendentsiji-rozvitku.html. 10. Ангурець О., Хазан П., Чернохова М., Гавранек М. та ін. Наслідки для довкілля війни Росії проти України. Київ: ГО «Зелений Світ – Друзі Землі» та ГО «Arnika», 2023. 84 с. 47 11. Амоша О. І., Микитенко В. В. Методичний підхід до оцінювання стій- кості енергосистем за композитним показником. Економічний вісник Донбасу, 2023. № 2(72). С. 4 – 13. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-4-13. 12. Дацко К. П., Теличко О. А. Антикорупційний комплекс в управлінні бі- знесом. Вісник Чернівецького факультету Національного університету "Одеська юридична академія". Сер.: Господарське право. 2020. Вип. 4. С. 59-64. DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.128. 13. Грішнова О. А., Міщук Г. Ю., Олійник О. О. Соціальна відповідальність у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків: монографія. Рівне: НУВГП, 2014. 217 с. 14. Грішнова О. А., Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність як система. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / ред. А. М. Колот. Київ, 2012. Розд. 1. С. 9-138. 15. Грішнова О. А. Брінцева О. Г. Впровадження екологічної відповідаль- ності в практику менеджменту вітчизняних підприємств. Вісник Київського націо- нального університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2013. Вип. 10. С. 12–18. 16. Карпенко О. О., Мандзюк Н. К. Соціальна відповідальність як чинник економічного розвитку вітчизняних підприємств. Ефективна економіка. 2018. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6219. References 1. Hrytsenko, A. A., Heiets, V. M., Nebrat, V. V., Deineko, L. V. et al. (2016). Rekonstruktyvnyi ekonomichnyi rozvytok: osnovni napriamy, efektyvnist i sotsialna spravedlyvist [Reconstructive economic development: main directions, efficiency and social justice]. Kyiv. Retrieved from http://ief.org.ua/docs/scc/2.pdf. [in Ukrainian]. 2. Bystrіakov, I. K. (2022). Shliakhy restrukturyzatsii hospodarskykh system [Ways of restructuring economic systems]. Kyiv, IEPSR of NAS of Ukraine. Retrieved from https://ecos.kiev.ua/news/view/1196 [in Ukrainian]. 3. Mykytenko, V. V., Amosha, O. O. (2023). Sotsialna vidpovidalnist subiektiv hospodariuvannia pry rozbudovi ta realizatsii proiektiv enerhosystem iz elementamy rozpodilenoi heneratsii [Social responsibility of business entities in the development and implementation of power system projects from distributed generation elements.]. Ukraina ta svit: vymiry sohodennia [Ukraine and the world: dimensions of the present]. (рр. 107-117). Kharkiv, SG NTM "New Course" [in Ukrainian]. 4. Alymov, O. M., Amosha, O. I., Kuzmenko, L. M., Mykytenko V. V. et al. (2014). Rozbudova v Ukraini ekonomiky sotsiietalnoho typu v konteksti yii staloho rozvytku [Development of a social-type economy in Ukraine in the context of its sustain- able development]. Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problemy [Pershyy etap modernizatsiyi ekonomiky Ukrayiny: dosvid ta problem]. (рр. 132-159). Zaporizhzhіa, KPU [in Ukrainian]. 5. Mykytenko, V. V., Porokhnyavy, Yu. B., Mykytenko, D. O. et al. (2019). Nezalezhna Ukrayina v koordynatakh staloho rozvytku [Independent Ukraine in the co- ordinates of sustainable development]. 2nd ed., revision and additional. Chernihiv, ChNTU. 770 p. [in Ukrainian]. 6. Hnatov, A. V., Arghun, Sh. V., Bagach, R. V. et al. (2021). Analiz naibilsh poshyrenykh metodiv vyznachennia stiikosti enerhetychnykh system [Analysis of the most common methods of determining the stability of energy systems]. Avtomobil i elektronika. Suchasni tekhnolohii – Car and electronics. Modern technologies, 20, pp. 17-26. DOI: https://doi.org/10.30977/VEIT.2021.20.0.02 [in Ukrainian]. 48 7. Cherniuk, A. M., Kyrysov, I. H., Cherevyk, Yu. O. (2021). Analiz perspektyv rozvytku system rozpodilenoi heneratsii elektroenerhii v Ukraini [Analiz perspektyv rozvytku system rozpodilenoyi heneratsiyi elektroenerhiyi v Ukrayini]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Tekhnichni nauky – Academic notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Technical Sciences, Vol. 32(71), Issue 3, pp. 239-246. DOI https://doi.org/10.32838/2663-5941/2021.3/36 [in Ukrainian]. 8. Lezhnіuk, P. D., Kovalchuk, O. A., Nikitorovych, O. V. et al. (2014). Vid- novliuvani dzherela enerhii v rozpodilnykh elektrychnykh merezhakh [Renewable en- ergy sources in distribution electric networks]. Vinnytsia, VNTU [in Ukrainian]. 9. Rozpodilena heneratsiia elektroenerhii – hlobalni tendentsii rozvytku [Distrib- uted power generation – global development trends]. Retrieved from http://uare.com.ua/novyny/453-rozpodilena-generatsiya-elektroenergiji-globalni-ten- dentsiji-rozvitku.html [in Ukrainian]. 10. Anhurets, O., Khazan, P., Chernokhova, M. et al. (2023). Naslidky dlia dov- killia viiny Rosii proty Ukrainy [Environmental consequences of Russia's war against Ukraine]. Kyiv, NGO "Green World – Friends of the Earth" and NGO "Arnika". 84 p. [in Ukrainian]. 11. Amosha, O. I., Mykytenko, V. V. (2023). Metodychnyi pidkhid do otsiniu- vannia stiikosti enerhosystem za kompozytnym pokaznykom [Methodical approach to assessing the stability of power systems using a composite indicator]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 2(72), pp. 4-13. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-2(72)-4-13 [in Ukrainian]. 12. Datsko, K. P., Telychko, O. A. (2020). Antykoruptsiinyi kompleks v up- ravlinni biznesom [Anti-corruption complex in business management]. Visnyk Cher- nivetskoho fakultetu Natsionalnoho universytetu "Odeska yurydychna akademiia". Ser.: Hospodarske pravo – Bulletin of the Chernivtsi Faculty of the National University "Odesa Law Academy". Ser.: Commercial law, 4, pp. 59-64 DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.128 [in Ukrainian]. 13. Hrishnova, O. A. Mishchuk, G. Yu., Oliinyk, O. O. (2024). Sotsialna vidpovi- dalnist u trudovykh vidnosynakh: teoriia, praktyka, rehuliuvannia ryzykiv [Social re- sponsibility in labor relations: theory, practice, risk management]. Rivne, NUVHP, 217 p. [in Ukrainian]. 14. Hrishnova, O. А., Kolot, A. M. (2012). Korporatyvna sotsialna vidpovi- dalnist yak systema [Corporate social responsibility as a system]. Sotsialna vidpovi- dalnist: teoriia i praktyka rozvytku [Social responsibility: theory and practice of devel- opment]. Kyiv [in Ukrainian]. 15. Hrishnova, O. A. Brintseva, O. H. (2012). Vprovadzhennia ekolohichnoi vidpovidalnosti v praktyku menedzhmentu vitchyznianykh pidpryiemstv [Implementa- tion of environmental responsibility in the management practice of domestic enterprises]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika – Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Economy, 10, pp. 12-18 [in Ukrainian]. 16. Karpenko, O. O., Mandzyuk, N. K. (2018). Sotsialna vidpovidalnist yak chynnyk ekonomichnoho rozvytku vitchyznianykh pidpryiemstv [Social responsibility as a factor in the economic development of domestic enterprises]. Efektyvna ekonomika – Effective economy, 4. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z= 6219 [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 08.12.2023 р.

Управління забезпеченням соціальної відповідальності в системі розподіленої генерації

Репозитарії

Схожі ресурси