Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань

У роботі розширено класифікаційну систему видів інтеграції та інтеграційних об’єднань промислових підприємств. Схематично представлено різновиди інтеграційних структур за формою об’єднання потенціалу. Виокремлено ознаки, за якими можна характеризувати інтеграційні об’єднання підприємств. Надано хар...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Григораш, С.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:Управління економікою: теорія та практика
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197929
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань / С.Ю. Григораш // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 135-146. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-197929
record_format dspace
spelling irk-123456789-1979292024-08-05T14:13:32Z Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань Григораш, С.Ю. У роботі розширено класифікаційну систему видів інтеграції та інтеграційних об’єднань промислових підприємств. Схематично представлено різновиди інтеграційних структур за формою об’єднання потенціалу. Виокремлено ознаки, за якими можна характеризувати інтеграційні об’єднання підприємств. Надано характеристику організаційних форм диверсифікованих інтеграційних об’єднань акціонерних промислових підприємств. Досліджено стратегічні альянси та визначення особливостей інтеграції сфер діяльності при різних формах об’єднання промислових підприємств. Проведено порівняльний аналіз інтеграції сфер діяльності при різних формах об’єднання промислових підприємств. Узагальнено та систематизовано організаційно-економічні форм утворення корпоративних інтеграційних об’єднань. Визначено особливості здійснення процесу інтеграції сфер діяльності при різних формах об’єднання підприємств. The work expands the classification system of types of integration and integration associations of industrial enterprises. Various types of integration structures are schematically presented according to the form of potential pooling. The features that can be used to characterize integration associations of enterprises are singled out. The characteristics of the organizational forms of diversified integration associations of joint-stock industrial enterprises are given. Strategic alliances and determination of the features of integration of spheres of activity in various forms of association of industrial enterprises have been studied. A comparative analysis of the integration of spheres of activity with various forms of association of industrial enterprises was carried out. The organizational and economic forms of formation of corporate integration associations are summarized and systematized. The specifics of the process of integration of spheres of activity in various forms of unification of enterprises have been determined. 2023 Article Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань / С.Ю. Григораш // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 135-146. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.135-146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197929 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У роботі розширено класифікаційну систему видів інтеграції та інтеграційних об’єднань промислових підприємств. Схематично представлено різновиди інтеграційних структур за формою об’єднання потенціалу. Виокремлено ознаки, за якими можна характеризувати інтеграційні об’єднання підприємств. Надано характеристику організаційних форм диверсифікованих інтеграційних об’єднань акціонерних промислових підприємств. Досліджено стратегічні альянси та визначення особливостей інтеграції сфер діяльності при різних формах об’єднання промислових підприємств. Проведено порівняльний аналіз інтеграції сфер діяльності при різних формах об’єднання промислових підприємств. Узагальнено та систематизовано організаційно-економічні форм утворення корпоративних інтеграційних об’єднань. Визначено особливості здійснення процесу інтеграції сфер діяльності при різних формах об’єднання підприємств.
format Article
author Григораш, С.Ю.
spellingShingle Григораш, С.Ю.
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
Управління економікою: теорія та практика
author_facet Григораш, С.Ю.
author_sort Григораш, С.Ю.
title Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
title_short Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
title_full Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
title_fullStr Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
title_full_unstemmed Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
title_sort теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2023
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197929
citation_txt Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного управління інтеграцією промислових підприємств та об’єднань / С.Ю. Григораш // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2023. — С. 135-146. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv AT grigorašsû teoretičnípídhodidoviznačennâekonomíčnoísutnostíkorporativnogoupravlínnâíntegracíêûpromislovihpídpriêmstvtaobêdnanʹ
first_indexed 2024-08-06T04:01:36Z
last_indexed 2024-08-06T04:01:36Z
_version_ 1806609307824816128
fulltext 135 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.135-146 С. Ю. Григораш, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ORCID 0009-0002-3765-9717 e-mail: startap-plus@ukr.net, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНТЕГРАЦІЄЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОБ’ЄДНАНЬ Вступ. В умовах постійного зміцнення ринкових відносин і глобалізації виробництва та операцій, продовжує поглиблюватися міжнародний поділ праці, зростає життєздатність, розширюються масштаби реалізації інтеграційного процесу, спрямованого на по- ступове створення єдиної економічної системи. Глобальна економіка та інформаційний простір є важливими сучасними тенденціями, що визначають розвиток світової еконо- міки. Найбільш потужною рушійною силою та вагомим наслідком розгортання конкретних комплексних процесів змін у системі сус- пільного виробництва є посилення інтегрального напряму транс- формації підприємницького сектору економіки, темою якого є ін- теграційний напрям трансформації. підприємницького сектору. Не тільки окремі великі багатонаціональні групи, а й широкий спектр інших юридичних осіб (серед яких переважають акціонерні підпри- ємства) незалежно від обсягів і масштабів їх господарської діяль- ності мають вагомий вплив. Постановка проблеми. Для вітчизняних підприємств реалі- зація проблеми участі в процесі створення інтегрованих об’єднань, розширення та зміцнення партнерства в різних сферах підприєм- ницької діяльності визначається ще й актуальністю сучасних вимог до акумуляції великих обсягів сукупних капітальних ресурсів, під- вищення продуктивності наявних ресурсів та розширення інвести- ційного потенціалу в інновації, а також швидке зростання дина- мізму в мінливому економічному середовищі вимагають значного © С. Ю. Григораш, 2023 136 зміцнення конкурентних позицій на внутрішньому та міжнарод- ному ринках, а також підвищення у виробництві товарів і послуг на основі забезпечення економічної гнучкості та адаптивності, конку- рентоспроможність послуг, розширення складу й зміцнення сфор- мованих конкурентних переваг, диверсифікація та обмеження еко- номічних ризиків тощо. З іншого боку, від економічної ефективності вибору багато в чому залежать широкі можливості використання великих резервів у сфері комплексного співробітництва для підвищення ефективності бізнесу та реалізації відповідних удосконалень корпоративної орга- нізації та управління компанією. Форма створення інтеграційного об’єднання підприємства, раціональність пошуку потенційних партнерів, структурна побу- дова та функціональне збагачення системи управління інтеграцією підприємства, тощо повністю враховують різнобічні інтереси учас- ників інтеграційного процесу. Проте, навіть при визначенні особли- востей розвитку та врахуванні механізмів роботи різних організа- ційно-економічних форм інтегрованих об’єднань науковців, еконо- мічна природа власне явища корпоративного співробітництва та ви- значення передумов інтегрованого розвитку корпоративних підпри- ємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Корпоративні ін- теграційні підприємства та об’єднання досить часто розглядаються як певна організаційно-економічна основа для реалізації конкурен- тної стратегії підтримки усталеності розвитку та диверсифікації ді- яльності, зокрема, у дослідженнях: І. Ансоффа [1], Ю. Бондар [2-3], Н. Волкової та Т. Сахно [4], А. Воронкової [5], Б. Гарретта та П. Дюссожа [6], В. Горбатова [7], О. Гуцалюка [8-9], М. Куркіна [10], В. Пастухової [11], А. Пилипенка [12], О. Пушкаря [13], Л. Скі- біцького [14] та деяких інших. Але в той же час слід також зазначити, що коли повнота ме- тоду класифікації навмисно обмежена, простий список інтегрова- них форм не може повністю врахувати весь складний спектр ознак і різноманітні інтегровані пов’язані ознаки, а при використанні в та- кому контексті класифікаційні ознаки занадто великі. Коли система розгалужена, стає неминучим штучне згладжування важливих ра- мок і меж, які визначають відповідні відмінності між різними ти- пами інтеграційних об’єднань, що, у свою чергу, визначає необхід- ність подальшого поглиблення наукових демонстрацій методів ак- тивізації процесу інтеграції, галузей підприємництва національної економіки. 137 Метою статті є визначення теоретичних підходів до комп- лексного огляду економічної сутності управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств та об’єднань акціонерних то- вариств. Виклад основного матеріалу. Корпоративні інтеграційні об’єднання промислових підприємств представляють собою страте- гічні об’єднання компаній з метою досягнення різноманітних цілей, таких як підвищення конкурентоспроможності, оптимізація вироб- ничих процесів, розширення ринків та забезпечення економічної ефективності. Такі об’єднання можуть мати різні форми та характе- ристики. Почнемо огляд декількох основних корпоративних інтегра- ційних об’єднань з наступних видів: 1. Фірмові злиття (Mergers): горизонтальне злиття: об’єднання компаній, що діють в одній і тій же галузі або виробляють схожі товари і послуги; вертикальне злиття: об’єднання компаній, що розташовані на різних рівнях виробничого ланцюга, наприклад, виробник сировини та виробник кінцевого продукту. 2. Поглиблення (Acquisitions): холдингові компанії: створення холдингової компанії, яка контролює декілька дочірніх підприємств у різних галузях; стратегічні придбання: придбання компаній для зміцнення позицій на ринку або отримання доступу до нових технологій чи ринків. 3. Альянси та партнерства: стратегічні альянси: угоди між двома або більше компаніями для спільного виконання певних завдань або досягнення стратегіч- них цілей; кооперація: співпраця між компаніями для об’єднання ресур- сів і знань для спільної реалізації проектів чи продуктів. 4. Стратегічні партнерства та інтеграції: формування концернів: об’єднання кількох компаній під єди- ною управлінською структурою для спільного управління певними аспектами діяльності; франчайзинг: модель бізнесу, при якій франчайзер (головна компанія) надає права іншим компаніям (франчайзам) використову- вати свої торгові марки і бізнес-модель. 5. Інкорпорація: горизонтальна інкорпорація: злиття компаній, що діють у тій же сфері діяльності і здебільшого конкурують на одному ринку; 138 вертикальна інкорпорація: об’єднання компаній, які виробля- ють різні етапи продукції або надають послуги в одній галузі. 6. Франчайзинг: майстер-франчайзинг: коли майстер-франчайзі відкриває свій власний бізнес та розвиває мережу франчайзі в певній території; юридичний франчайзинг: об’єднання юридично самостійних фірм, які спільно використовують торговельну марку та підтриму- ють стандарти франчайзера. 7. Групові покупки: формування об’єднаних закупівельних груп: кілька компаній об’єднує свої зусилля для спільних закупівель товарів та послуг з метою отримання обсягових знижок. 8. Синдикації: фінансова синдикація: об’єднання кількох компаній для спільної участі в інвестиційних проєктах або фінансуванні; технологічна синдикація: партнерство для спільного розвитку та використання технологічних рішень. 9. Стратегічний аутсорсинг: офшорний аутсорсинг: передача певних функцій чи процесів компетентним постачальникам послуг у інших країнах з метою зни- ження витрат та збільшення ефективності. 10. Концесії та ліцензії: ліцензійна угода: надання однією компанією права викорис- товувати технологію, товарні знаки чи інтелектуальну власність ін- шої компанії за певні умови; концесійна угода: передача прав на експлуатацію певного ре- сурсу чи послуги на певний термін. 11. Формування спільних підприємств: створення спільної компанії: дві або більше компаній об’єд- нують свої ресурси та знання для спільного ведення бізнесу та реа- лізації спільних проєктів. 12. Формування консорціумів: створення консорціуму: група компаній об’єднує свої зусилля для реалізації конкретного проєкту чи вирішення спільних завдань. 13. Формування товариств: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ): об’єднання підприємців з обмеженою відповідальністю для спільного здійс- нення господарської діяльності. 14. Створення стратегічних комбінатів: 139 стратегічний комбінат: об’єднання компаній для спільного виробництва товарів чи послуг, які однією компанією важко виго- товити самостійно. Розглянуті корпоративні інтеграційні стратегії можуть варі- юватися в залежності від повного (часткового) злиття та поглиб- лення до менш інтенсивних форм співпраці та партнерства. Вибір конкретного варіанту залежить від стратегічних цілей компаній та особливостей ринкового середовища. Кожна з цих форм корпора- тивної інтеграції має свої переваги та недоліки, і вибір конкретної стратегії залежить від конкретних цілей, ресурсів та обставин під- приємства. Важливо ретельно вивчати та аналізувати всі аспекти корпоративної інтеграції перед тим, як приймати конкретні рішення про об’єднання або співпрацю з іншими компаніями. Різноманітні форми корпоративних інтеграцій можуть слу- жити різним стратегічним цілям, враховуючи особливості галузі, ринку та мети діяльності підприємства. Вибір конкретної стратегії повинен враховувати потреби бізнесу, конкурентні переваги та місце компанії на ринку. Відмінності, які існують у підходах до сучасних досліджень сутності та характеру виникнення основних організаційно-еконо- мічних форм формування корпоративних об’єднань, в основному визначаються органічною різноманітністю інтеграційних процесів, що реалізуються в корпоративній сфері, а також цілі та актори, вста- новлені одночасно. Присутній фактор неоднозначності бажаних ре- зультатів. При цьому власне вибір організаційної форми та еконо- мічної форми об’єднання (різниця у виборі визначається глибиною, вузькістю, різноманітністю суб’єктів співробітництва тощо), з од- ного боку, є важливою частиною. стратегії розвитку підприємства, а з іншого боку це має базуватися на розгляді відповідності всіх ас- пектів господарської діяльності учасників інтеграційного процесу. Класифікаційна система видів корпоративної інтеграції та ін- теграційних об’єднань промислових підприємств може бути визна- чена з різних точок зору. Дослідження корпоративної інтеграції промислових підпри- ємств та основних аспектів її класифікації представлені у таблиці. Розглянуті класифікації допомагають краще розуміти різно- манітність форм інтеграції та інтеграційних об’єднань в промисло- вому секторі. Вибір конкретної стратегії повинен враховувати уні- кальні характеристики галузі, бізнес-моделі підприємства та стра- тегічні цілі. 140 Таблиця Корпоративна інтеграція промислових підприємств № з/п Ознака класифікації Вид інтеграції Зміст класифікаційної ознаки інтеграції 1 2 3 4 1 За зовнішні- стю відносин Горизонталь- на інтеграція Об’єднання компаній, які займаються анало- гічними або подібними видами діяльності Вертикальна інтеграція Об’єднання компаній, що знаходяться на різ- них етапах виробництва чи послугового лан- цюга 2 За ступенем участі в уп- равлінні Повне злиття Компанії об’єднуються, створюючи нову юридичну особу, і втрачають свою самостій- ність Часткове злиття Компанії об’єднуються, але зберігають свою самостійність в певних аспектах діяльності 3 За ступенем контролю Контрольо- вана інтегра- ція Одна компанія контролює іншу частково або повністю Неконтрольо- вана (страте- гічна) інтегра- ція Компанії об’єднуються без збереження пов- ного контролю однієї над іншою 4 За обсягом ді- яльності Глобальна ін- теграція Об'єднання компаній на міжнародному рівні Локальна (ре- гіональна) ін- теграція Об’єднання компаній на рівні конкретного регіону 5 За цілями ін- теграції Стратегічна інтеграція Об’єднання для досягнення стратегічних ці- лей, таких як підвищення конкурентоспро- можності чи забезпечення доступу до нових ринків Фінансова ін- теграція Об’єднання з метою оптимізації фінансових показників, таких як зменшення витрат чи підвищення прибутковості 6 За формою власності та участі Публічна інте- грація Об’єднання публічних компаній, які мають відкритий капітал та акціонерів Приватна інте- грація Об’єднання приватних компаній або компа- ній, що не мають відкритого капіталу 7 За змістом співпраці Технологічна інтеграція Об’єднання для спільного розроблення та ви- користання технологій Маркетингова інтеграція Об’єднання для спільного маркетингу та ре- кламних кампаній Виробнича ін- теграція Об’єднання для спільного виробництва та оптимізації виробничих процесів 8 За галузевою специфікою Інтеграція у важкій проми- словості Об'єднання компаній, що спеціалізуються у важкій промисловості (металургія, машино- будування тощо) 141 Закінчення таблиці 1 2 3 4 Інтеграція у легкій про- мисловості Об’єднання компаній, які спеціалізуються у виробництві товарів широкого вжитку, таких як текстиль, одяг тощо 9 За етапами ін- теграції Початкова стадія інтегра- ції Формування перших партнерств та об’єд- нань Поглиблення інтеграції Поступове розширення та удосконалення взаємодії компаній Завершальна стадія інтегра- ції Стабілізація об’єднань та оптимізація проце- сів 10 За зонами гео- графічного розташування Національна інтеграція Об’єднання підприємств в межах однієї кра- їни Міжнародна або глобальна інтеграція Об’єднання підприємств, що розташовані в різних країнах 11 За часовим фактором Стадійна інте- грація Об’єднання, яке розглядається як етапна стратегія з визначеними кроками та періо- дами реалізації Спонтанна ін- теграція Об’єднання, яке відбувається без чіткого плану чи стратегії 12 За ступенем ризику та контролю Інтеграція ви- сокого ризику Об’єднання, що потребує великого обсягу ін- вестицій та носить високий ризик неуспіху Інтеграція ни- зького ризику Об’єднання, яке відзначається невеликими витратами та низьким ризиком для учасників 13 За ступенем автономії під- приємств Інтеграція з великою авто- номією Об’єднання, де підприємства зберігають ве- лику ступінь самостійності в управлінні та прийнятті рішень Інтеграція з малою автоно- мією Об’єднання, де підприємства діють більш централізовано, з обмеженою самостійністю 14 За природою інтеграції Горизонталь- на інтеграція Об’єднання компаній на одному рівні вироб- ничого ланцюга Вертикальна інтеграція Об’єднання компаній на різних рівнях ви- робничого ланцюга Джерело: складено автором. Класифікаційні критерії можуть варіюватися, і конкретний вибір залежить від аналізу конкретних обставин й стратегічних ці- лей підприємства. Крім того, важливо враховувати економічні, пра- вові та соціокультурні аспекти в процесі інтеграції. Дані класифікації можуть використовуватися для аналізу та порівняння різних підходів до інтеграції промислових підприємств. Важливо враховувати, що вибір конкретної стратегії буде залежати 142 від унікальних особливостей конкретного бізнесу, ринкових умов і стратегічних цілей компанії. Упорядкування достатньо широкого кола різних видів корпо- ративної інтеграції та найбільш поширених форм утворення інтег- раційних об’єднань доцільним вважається здійснювати шляхом проведення класифікації за основними ознаками, наведеними на ри- сунку. Рисунок. Класифікаційна система видів інтеграції та інтеграційних об’єднань промислових підприємств Джерело: доповнено автором на основі [8-9]. Визначаючи характер інтеграційних відносин у контексті ви- значення характеристик бізнес-комплексу, вони наполягають на до- цільності горизонтальної інтеграції, насамперед, з точки зору реалі- зації можливостей виходу учасників цього процесу на нові (геогра- фічні) ринки, тобто як певний вид інтернаціоналізації, в даному ви- падку являє собою певну стратегію розвитку виробничої діяльності, орієнтовану на освоєння компанією нових географічних ринків. 143 Горизонтальний інтеграційний процес характеризується об’єднанням конкурентів, формування якого є наслідком виник- нення специфічних коопераційних і конкурентних відносин зі скла- дним змістом, які суттєво відрізняються від інших видів інтеграції, породжуючи велику кількість нових економічних проблем. потре- бує ретельного відокремлення від інших видів інтеграційних проце- сів. Відповідно до наступного підходу, вертикальна інтеграція – це такий вид розвитку виробничо-господарської діяльності, в рам- ках якого компанії та підприємства цілеспрямовано розвивають певний сектор господарської діяльності (включаючи окремі «зов- нішні» комерційні операції). Купівля-продаж ресурсів або готової продукції у системі внутрішніх бізнес-процесів підприємства роз- вивається через особливу форму поглиблення співпраці з відповід- ними постачальниками або споживачами. Оскільки реалізація описаної стратегії розвитку базується на зближенні інтересів корпоративного підприємства з його контр- агентами (постачальниками чи споживачами) у його комерційних відносинах, процес вертикальної інтеграції змісту економічних від- носин учасників рухається від суто економічного акту реалізації (орієнтований на максимізацію короткострокових місцевих фінан- сових результатів) у більш широкому контексті, який підтримує довгострокову стабільність функціонування усього ланцюжку ство- рення нової вартості. Вертикальна інтеграція, якщо вона реалізована менш жорстко (тобто орієнтована на одностайність учасників консорціуму для прийняття управлінських рішень на стратегічному рівні та не перед- бачає значного втручання в сферу управління виробничими опера- ціями), часто стає альтернативою звичайним постачанням продук- ції. Тому в контексті реалізації цього підходу збереження переваг «м’якої» співпраці (здійснення звичайних комерційних операцій купівлі-продажу ресурсів, продуктів, послуг) може бути досягнуто за рахунок переваг і переваг. У межах операційної сфери бізнес- інтеграційної структури існує можливість певного ступеня стабіль- ності умов ведення бізнесу. При конгломератній консолідації, навпаки, відбувається злиття економічних компаній, які не мають спільного типу або зв’язку з сектором економічної діяльності. Що стосується асоціації інтеграції підприємств, то її можна розділити на групи підприємств із розширенням продуктової лінійки та групи підприємств із розширенням ринку, а також на чисто конгломератні об’єднання. 144 При конгломератній консолідації, навпаки, відбувається злиття економічних компаній, які не мають спільного типу або зв’язку з сектором економічної діяльності. Таким чином, об’єд- нання конгломератів консолідації можна розділити на конгломе- рати розширення продуктової лінії (консолідація передбачає роз- ширення асортименту продуктів і послуг, що виробляються для споживачів, які часто вже належать до цільового сегменту ринку) та конгломерати розширення ринку типу групи підприємств (мета ін- теграції це розширення ринку). Посилення конкурентних позицій традиційних або нових ринкових сегментів, суміжних з цільовим ринком і чисто бізнес-групових об’єднань (створення інтегрованих структур, орієнтованих переважно на підвищення економічного по- тенціалу учасників). Зі свого боку, загальні інтеграційні об’єднання характеризу- ються категоріальними ознаками характеру інтеграційних зв’язків, що об’єднуються в єдине структуроване підприємство, що виробляє взаємодоповнюючу продукцію («зв’язана диверсифікація»). Висновки. Важливість репрезентативності та особливість масштабу корпоративних організацій у сучасній системі глобаль- них економічних відносин зумовлюють надзвичайне розширення фундаментального (системоутворюючого) відтінку корпоративних організацій і значне розмаїття інклюзивних характеристик, які ідентифікують компанії у загальному контексті суспільних відно- син. В основі корпоративного феномену лежать упорядковані ознаки та атрибути, які передусім характеризують і визначають принципи побудови людей та загальні принципи колективної дія- льності й співпраці для досягнення спільно визнаних і спільно ви- значених цілей, забезпечення спільних інтересів тощо. Найважли- віші відмінності між формами інтеграції та типами інтеграційних організацій стосуються виявлення таких ознак і характеристик: ступінь добровільності процедури гармонізації, умови реалізації процедури інтеграції, спільні контури обміну інформацією та звіт- ність, вид ресурсів, задіяних у спільній діяльності. Управління процесом інтеграції підприємства передбачає не- обхідність обґрунтування, формулювання та впровадження управ- лінських рішень, які визначаються через різні рівні перевірки таких параметрів: стратегічного позиціонування в процесі прийняття та надзвичайно високих витрат на впровадження управлінських рі- шень (спрямованих на вирішення найбільш довгострокові завдання розвитку й пов’язані із здійсненням великих інвестицій), важли- вість нових конкурентних переваг і нових можливостей (передба- 145 чають реалізацію прагнення до створення оригінальних нових можливостей для зміцнення конкурентної позиції та забезпечення формування інноваційних можливостей), рішення про взаємодію з іншими суб’єктами економічних відносин, різноманітні умови форми (зазвичай мають на увазі найпростіші рішення обмеженого масштабу щодо організації партнерів для корпоративної інтеграції та встановлення форм співпраці). Література 1. Ансофф И. Нова корпоративная стратегия. СПб.: «Питер», 1999. 416 с. 2. Бондар Ю. А., Дейнека В. С. Стратегії розвитку підприємства: значення, види, особливості. Розвиток методів управління та господарювання на транс- порті. 2023. № 3(84). С. 77-88. DOI: https://doi.org/10.31375/2226-1915-2023-3-77- 88. 3. Бондар Ю. А., Жовновач Р. І., Метіль Т. К., Бондаренко І. В. Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України. Вісник економічно науки України. 2022. № 2. С. 101-107. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).101-107. 4. Волкова Н. Н., Сахно Т. В. Промислові кластери. Полтава: Видавництво «Асмі», 2005. 272 с. 5. Воронкова А. Е. Корпоративне управління та культура: монографія. Дро- гобич: Вимір, 2006. 376 с. 6. Гарретт Б., Дюсож П. Стратегические альянсы / пер. с фр. М.: ИНФРА- М, 2002. 332 с. 7. Горбатов В. М. Конкурентоспроможність та цикли розвитку інтегрова- них структур бізнесу: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. 592 с. 8. Гуцалюк О. М. Формування корпоративної інтеграційної стратегії акціо- нерного товариства. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2015. № 3 (84). С. 40-49. 9. Гуцалюк О. М. Теоретико-методологічне забезпечення формування ме- ханізму управління корпоративними інтеграційними процесами. Вісник економіч- ної науки України. 2017. № 2 (33). С. 28-33. 10. Куркин Н. В. Управление экономической безопасностью развитием предприятия: монография. Донецк: АРТ-ПРЕСС, 2004. 452 с. 11. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, по- літика, ефективність: монографія. Київ: КНТЕУ, 2002. 302 с. 12. Пилипенко А. А. Стратегічна інтеграція підприємств: теоретичні ос- нови, механізм управління та моделювання розвитку: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2008. 408 с. 13. Пушкар О. І., Жуков Ю. Є., Пилипенко А. А. Стратегічні групи підпри- ємств: концепція, методологія, управління. Харків: ТОВ «Кросс-Роуд», 2006. 440 с. 14. Скібіцький Л. І., Матвєєв В. В., Щелкунов В. І. Стратегічне управління корпораціями. Київ: ЦУЛ, 2016. 480 с. References 1. Ansoff, I. (1999). Novata korporatyvnaya stratehiya [New corporate strategy]. St. Petersburg, "Pіter". 416 p. [in Russian]. 146 2. Bondar, Iu. A., Deineka, V. S. (2023). Stratehii rozvytku pidpryiemstva: znachennia, vydy, osoblyvosti [Enterprise development strategies: meaning, types, fea- tures]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti – Development of transport management and management methods, 3(84). pp. 77-88. DOI: https://doi.org/10.31375/2226-1915-2023-3-77-88 [in Ukrainian]. 3. Bondar, Iu. A., Zhovnovach, R. I., Metil, T. K., Bondarenko, I. V. (2022). Ekonomichne stratehuvannya realizatsiyi stsenariyiv korporatyvnoyi intehratsiyi ak- tsionernykh tovarystv Ukrayiny [Economic strategizing of the implementation of corpo- rate integration scenarios of joint-stock companies of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43), рр. 101-107. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2022.2(43).101-107 [in Ukrainian]. 4. Volkova, N. N., Sahno, T. V. (2005). Promyslovi klastery [Industrial clusters]. Poltava, Asmi. 272 p. [in Ukrainian]. 5. Voronkova, A. E. (2006). Korporatyvne upravlinnya ta kultura [Corporate governance and culture]. Drohobych, Vymir. 376 p. [in Ukrainian]. 6. Garrett, B., Dusozh, P. (2002). Strategicheskiye al'yansy [Strategic alliances]. Trans. from French. Moscow, INFRA-M. 332 p. [in Russian]. 7. Gorbatov, V. M. (2006). Konkurentospromozhnist ta tsykly rozvytku intehrovanykh struktur biznesuporti [Competitiveness and development cycles of inte- grated business structures]. Kharkiv, PH "INZHEK". 592 p. [in Ukrainian]. 8. Hutsaliuk, O. M. (2015). Formuvannia korporatyvnoi intehratsiinoi stratehii aktsionernoho tovarystva [Formation of the corporate integration strategy of the joint- stock company]. Derzhava ta rehiony. Seriia : Ekonomika ta pidpryiemnytstvo – State and regions. Series: Economy and entrepreneurship, 3 (84), pp. 40-49 [in Ukrainian]. 9. Hutsaliuk, O. M. (2017). Teoretyko-metodolohichne zabezpechennia formu- vannia mekhanizmu upravlinnia korporatyvnymy intehratsiinymy protsesamy [Theoret- ical and methodological support for the formation of a mechanism for managing corpo- rate integration processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), рр. 28-33 [in Ukrainian]. 10. Kurkin, N. V. (2004). Upravlenie ekonomicheskoy bezopasnostyu razvitiya predpriyatiya [Management of economic security of enterprise development]. Donetsk, ART-PRESS. 452 p. [in Russian]. 11. Pastuhova, V. V. (2002). Stratehichne upravlinnіa pidpryіemstvom: filoso- fiіa, polityka, efektyvnist [Strategic enterprise management: philosophy, policy, effi- ciency]. Kyiv, KNTEU. 302 p. [in Ukrainian]. 12. Pylypenko, A. A. (2008). Stratehichna intehratsiia pidpryiemstv: teoretychni osnovy, mekhanizm upravlinnia ta modeliuvannia rozvytku [Strategic integration of en- terprises: theoretical foundations, management mechanism and development modeling]. Kharkiv, PH «Inzhek». 408 р. [in Ukrainian]. 13. Pushkar, O.I., Zhukov, Yu. E., Pylypenko, A. A. (2006). Stratehichni hrupy pidpryiemstv: kontseptsiia, metodolohiia, upravlinnia [Strategic groups of enterprises: concept, methodology, management: scientific edition]. Kharkiv, Cross-Road LLC. 440 p. [in Ukrainian]. 14. Skibitskyi, L. I., Matveev, V. В., Shchelkunov, V. I. (2016). Stratehichne up- ravlinnia korporatsiiamy [Strategic management of corporations]. Kyiv, СUL. 480 р. [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 07.11.2023 р.