Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи
У статті розглядаються основні напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи. Проаналізовано суть поняття «зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання» відповідно до законодавчо-правових норм. Досліджено основні проблеми у...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198012 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи / Н.В. Шевченко, Я.Я. Пушак // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 44-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-198012 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1980122024-08-13T19:02:56Z Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи Шевченко, Н.В. Пушак, Я.Я. Регіональна економіка У статті розглядаються основні напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи. Проаналізовано суть поняття «зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання» відповідно до законодавчо-правових норм. Досліджено основні проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю вітчизняних суб’єктів господарювання, а саме: повні або часткові руйнування підприємств; постійні обстріли та руйнування зі сторони країни агресора; окупація територій; блокування митних кордонів; зменшення обсягу виробництва товарів, що плануються до експорту; зниження рівня купівельної спроможності, прожиткового мінімуму та доходів загалом; знецінення національної грошової одиниці; введення обмежень щодо валютних операцій; постійні блокади кордону зі сторони країн-партнерів; обмеження країн партнерів щодо експорту українських товарів; низький рівень державної підтримки розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання; зменшення робочої сили через міграцію та залучення до війни. Важливими напрямами покращення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання є: диверсифікація ринків; страхування ризиків; гнучкість та адаптивність; розвиток інновацій; диверсифікація ринків та партнерства; впровадження інновації та технологічні рішення; співпраця з урядом та міжнародними організаціями; розвиток навичок управління ризиками. The artіcle deals wіth the maіn dіrectіons of management of foreіgn economіc actіvіty of busіness entіtіes іn the condіtіons of war and economіc crіsіs. The essence of foreіgn economіc actіvіty of busіness entіtіes іs defіned іn accordance wіth the legіslatіve and legal norms. The maіn problems of managіng the foreіgn economіc actіvіty of domestіc busіness entіtіes are іnvestіgated, namely: complete or partіal destructіon of enterprіses; constant shellіng and destructіon by the aggressor country; occupatіon of terrіtorіes; blockіng of customs borders; reductіon іn the volume of productіon of goods to be exported; reductіon іn the level of purchasіng power, subsіstence level and іncome іn general; deprecіatіon of the natіonal currency; іmposіtіon of restrіctіons on foreіgn exchange transactіons; constant blockades of the border by partner countrіes. Іmportant areas for іmprovіng the foreіgn economіc actіvіty of domestіc busіness entіtіes are: dіversіfіcatіon of markets; rіsk іnsurance; flexіbіlіty and adaptabіlіty; cooperatіon wіth the government and іnternatіonal organіzatіons; development of іnnovatіons; dіversіfіcatіon of markets and partnershіps; іntroductіon of іnnovatіons and technologіcal solutіons; cooperatіon wіth the government and іnternatіonal organіzatіons; development of rіsk management skіlls. 2023 Article Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи / Н.В. Шевченко, Я.Я. Пушак // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 44-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).44-48 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198012 339.924:338.245+334 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Регіональна економіка Регіональна економіка |
spellingShingle |
Регіональна економіка Регіональна економіка Шевченко, Н.В. Пушак, Я.Я. Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи Вісник економічної науки України |
description |
У статті розглядаються основні напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи. Проаналізовано суть поняття «зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання» відповідно до законодавчо-правових норм. Досліджено основні проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю вітчизняних суб’єктів господарювання, а саме: повні або часткові руйнування підприємств; постійні обстріли та руйнування зі сторони країни агресора; окупація територій; блокування митних кордонів; зменшення обсягу виробництва товарів, що плануються до експорту; зниження рівня купівельної спроможності, прожиткового мінімуму та доходів загалом; знецінення національної грошової одиниці; введення обмежень щодо валютних операцій; постійні блокади кордону зі сторони країн-партнерів; обмеження країн партнерів щодо експорту українських товарів; низький рівень державної підтримки розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання; зменшення робочої сили через міграцію та залучення до війни. Важливими напрямами покращення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання є: диверсифікація ринків; страхування ризиків; гнучкість та адаптивність; розвиток інновацій; диверсифікація ринків та партнерства; впровадження інновації та технологічні рішення; співпраця з урядом та міжнародними організаціями; розвиток навичок управління ризиками. |
format |
Article |
author |
Шевченко, Н.В. Пушак, Я.Я. |
author_facet |
Шевченко, Н.В. Пушак, Я.Я. |
author_sort |
Шевченко, Н.В. |
title |
Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи |
title_short |
Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи |
title_full |
Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи |
title_fullStr |
Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи |
title_full_unstemmed |
Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи |
title_sort |
напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2023 |
topic_facet |
Регіональна економіка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198012 |
citation_txt |
Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання в умовах війни та економічної кризи / Н.В. Шевченко, Я.Я. Пушак // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 44-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT ševčenkonv naprâmiupravlínnâzovníšnʹoekonomíčnoûdíâlʹnístûsubêktívgospodarûvannâvumovahvíjnitaekonomíčnoíkrizi AT pušakââ naprâmiupravlínnâzovníšnʹoekonomíčnoûdíâlʹnístûsubêktívgospodarûvannâvumovahvíjnitaekonomíčnoíkrizi |
first_indexed |
2024-08-14T04:01:18Z |
last_indexed |
2024-08-14T04:01:18Z |
_version_ |
1807334064229711872 |
fulltext |
ШЕВЧЕНКО Н. В., ПУШАК Я. Я.
44 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
УДК 339.924:338.245+334 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).44-48
Наталія Володимирівна Шевченко
канд. екон. наук, доцент
ORCІD 0000-0002-1815-7554,
Ярослав Ярославович Пушак
д-р екон. наук, професор
ORCІD 0000-0003-1369-8770
e-maіl: yaro_push@yahoo.com,
Львівський державний університет внутрішніх справ, м. Львів
НАПРЯМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
Постановка проблеми. Останні два роки еконо-
мічної кризи та війни в Україні значно вплинули на
фінансові можливості держави, фінансових агентів та
суб’єктів господарювання розвивати зовнішньоеконо-
мічну діяльність, реалізовувати програми міжнародної
співпраці та розвитку. З початком повномасштабного
вторгнення взаємодія вітчизняних суб’єктів господа-
рювання у рамках міжнародної співпраці, торгівлі, фі-
нансової взаємодії базувалася на наданні допомоги га-
лузям, які постраждали, підтримці реалізації екс-
портно-імпортних відносин, що найбільш дотичні до
воєнного вторгнення та воєнної агресії, надання кон-
сультування та інформаційної підтримки. Такий стан
значно вплинув на рівень конкурентоспроможності
держави та її суб’єктів господарювання на світовій
економічній арені, які до війни забезпечували міжна-
родні ринки якісною та конкурентною продукцією,
послугами чи товарами.
Сьогодні значна кількість підприємств через по-
вільне знецінення національної грошової одиниці,
перекриття кордонів, постійні обстріли зі сторони кра-
їни агресора не здатні забезпечити імпорт необхідної
техніки, устаткування чи сировини, а також забезпе-
чити вчасний та належний експорт продукції власного
виробництва. Саме тому тема дослідження є актуаль-
ною та вимагає визначення напрямів управління зов-
нішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарю-
вання в мовах кризи та війни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пробле-
мам та напрямам управління зовнішньоекономічною
діяльністю вітчизняних суб’єктів господарювання та
держави загалом присвячено багато праць сучасних
науковців таких як: С. Скрипник, О. Процевят, О. Во-
ронова [1], які досліджували трансформацію регуля-
торних механізмів і стратегію державного управління
експортно-імпортною активністю в умовах воєнного
стану; А. Дунська та А. Грушка [2] визначали вплив
пандемії коронавірусу на експортну діяльність підпри-
ємств та основні проблеми, що мали значний вплив
на їхній прибуток; Д. Міщенко та Л. Міщенко [3] у
своїй праці розглядали теоретичні основи державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як го-
ловного механізму його оптимізації та подальшого
розвитку; Р. Скриньковський, О. Процевят, Н. Пав-
ленчик [4] виділяли сучасні тенденції розвитку зов-
нішньоекономічної діяльності України в умовах війни
та довели, що основними каналами експортно-ім-
портних операцій є території, розташовані на заході
країни. В. Дятлова, К. Положенцева розглядали регіо-
нальні особливості зовнішньоекономічної діяльності
[5].
Метою даного дослідження є аналіз та системати-
зація основних негативних факторів, що впливають на
розвиток зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів
господарювання в умовах війни та економічної кризи,
та виявлення напрямів її оптимізації і управління в по-
дальшому.
Виклад основного матеріалу дослідження. Зовніш-
ньоекономічна діяльність відповідно до Закону Укра-
їни «Про зовнішньоекономічну діяльність» — це діяль-
ність суб’єктів господарської діяльності України та
іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудо-
вана на взаємовідносинах між ними, що має місце як
на території України, так і за її межами [6]. Згідно із
Господарським кодексом України зовнішньоеконо-
мічна діяльність являє собою господарську діяльність,
яка в процесі здійснення потребує перетину митного
кордону України майном або робочою силою [7].
В Україні функції регулювання зовнішньоеконо-
мічної діяльності покладено на: Верховну Раду Укра-
їни, Кабінет Міністрів України, Національний банк
України, Центральний орган виконавчої влади з пи-
тань економічної політики, Державну митну службу,
Антимонопольний комітет та Міжвідомчу комісію з
міжнародної торгівлі.
Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність
суб’єктів господарювання -це взаємовідносини між
вітчизняними та іноземними суб’єктами господарю-
вання, що здійснюються на території України або за її
межами з приводу проведення наступних операцій:
— експорт та імпорт товарів, робочої сили та ка-
піталу;
— надання іноземним суб’єктам послуг: консуль-
таційних, страхових, юридичних, виробничих, транс-
портних, логістичних тощо;
— науково-технічна та наукова співпраця;
— міжнародні фінансові операції, в тому числі і
кредитні, оплата послуг, здійснення розрахунків через
фінансові установи;
— спільна підприємницька діяльність;
— бартерні операції з іноземними суб’єктами [8].
По своїй сутності зовнішньоекономічна діяль-
ність суб’єктів господарювання не містить обмеження
щодо територіального функціонування, а є глобаль-
ШЕВЧЕНКО Н. В., ПУШАК Я. Я.
2023/№2 (45) 45
ною складовою міжнародних інтеграційних процесів,
рушійним чинником розвитку економіки держави та
розширення її економічного простору, визначення
конкурентних позицій у експортних світових спільно-
тах.
Протягом останніх двох років українські підпри-
ємства стикнулися з величезною кількістю негативних
факторів, які принесла війна і впровадження військо-
вого стану:
— повні або часткові руйнування підприємств,
складів, філій, підрозділів, що здійснюють зовнішньо-
економічну діяльність;
— постійні обстріли та руйнування зі сторони
країни агресора;
— окупація територій, що належать Україні (ра-
зом з підприємствами, господарствами, посівними по-
лями, технікою);
— блокування митних кордонів для здійснення
експортно-імпортних операцій (морських портів, мор-
ського сполучення, наземних кордонів);
— зменшення обсягу виробництва товарів, які
підлягають експорту;
— зниження рівня купівельної спроможності,
прожиткового мінімуму та доходів загалом;
— знецінення національної грошової одиниці;
— введення обмежень щодо валютних операцій;
— постійні блокади кордону зі сторони країн-
партнерів;
— обмеження країн партнерів щодо експорту ук-
раїнських товарів;
— низький рівень державної підтримки розвитку
зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарю-
вання в умовах кризових явищ;
— зменшення робочої сили через міграцію та за-
лучення до війни.
Суттєвою проблемою, з огляду на військові дії, у
розвитку зовнішньоекономічної діяльності підпри-
ємств стала логістика та ланцюжки постачання. За-
криття транспортних коридорів, пошкодження інфра-
структури та військові обмеження на пересування мо-
жуть призвести до серйозних затримок у поставках,
підвищення витрат на логістику та зменшення обсягів
торгівлі.
Війна створює високий рівень невизначеності,
який може негативно впливати на ділову довіру.
Суб'єкти господарювання можуть зіштовхнутися з об-
меженням доступу до ринків, зміною умов контрактів
та ризиком недотримання зобов'язань з боку партнерів
через нестабільну ситуацію.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю
суб’єктів господарювання повинно в першу чергу ба-
зуватися на інтересах держави бути включеним до
міжнародної системи господарства, отримувати фінан-
сові ресурси від виробництва надлишкових та якісних
товарів, продуктів чи надання послуг, розвивати еко-
номічний потенціал на основі світового досвіду ве-
дення господарства чи впровадження новітніх техно-
логій.
Військова агресія РФ проти України у 2022 році
спричинила ще більші порушення в зовнішньоеконо-
мічній діяльності. За даними Державної митної слу-
жби України, експорт у 2022 році зменшився на 35%,
а імпорт – на 40% порівняно з попереднім роком. Вій-
ськові дії призвели до руйнування інфраструктури, за-
криття портів та кордонів, а також до втрати доступу
до деяких ринків.
У зв'язку з блокуванням морських портів, підпри-
ємства були змушені шукати альтернативні маршрути.
Це призвело до зростання важливості наземних шляхів
через західний кордон України, а також до розвитку
партнерств з європейськими країнами. За даними
Євростату, товарообіг між Україною та ЄС у 2022-
2023 роках зріс на 20% [9].
ЄС і далі є провідним партнером України як з
експорту товарів (62,7 %), так і з імпорту (51,4 %),
який до того ж істотно посилив своє значення для
зовнішньої торгівлі України [10].
Для визначення більш ефективних інструментів
управління зовнішньоекономічною діяльністю здійс-
нимо дослідження динаміки експортних та імпортних
операцій суб’єктів господарювання протягом останніх
10 років (рис. 1).
Протягом останніх десяти років обсяги експорт-
них операцій вітчизняних суб’єктів господарювання
зростали з 681 899 млн грн у 2013 році до 1 868 904 млн
грн у 2023 році. Проте, у порівнянні з 2021 роком
експорт у 2022 році скоротився на 384 141 млн грн, та
на 355 800 млн грн у 2023 році. Імпорт товарів в Укра-
їну навпаки продовжує зростати і у 2023 році склав
3 237 014 млн грн, приріст у порівнянні до 2022 року
склав 5 949 339 млн грн [10].
Сучасні обставини, в яких опинилася Україна,
негативно випливають не лише на експорт вітчизня-
них продуктів, товарів, а й строюють негативне сальдо
між експортом та імпортом в Україні (рис. 2).
Як бачимо у 2022 році негативне сальдо склало
871 762 млн грн, а у 2023 році вже 1 368 110 млн грн.
Протягом січня-лютого 2024 року загальна сума екс-
портних операцій склала 6 811 529,6 тис дол. США,
імпорт 10038242,8 тис дол. США.
Сучасна взаємодія вітчизняних та іноземних
суб’єктів господарювання, які забезпечують розвиток
зовнішньоекономічної діяльності, повинна відпові-
дати не лише нормативно-правовим аспектам ведення
такого виду діяльності, а й сприяти всебічній під-
тримці вітчизняних підприємств, які страждають від
воєнного вторгнення, постійних обстрілі та руйнувань.
Важливим аспектом є те, що велика кількість інозем-
них країн допомагають національній економіці через
купівлю вітчизняної продукції, що забезпечує фінан-
сово-економічну підтримку України на світовому
ринку (див. таблицю).
Провідними ринками збуту товарів з України в
першому кварталі 2023 р. були: Польща (14,6% від за-
гального експорту з України), Китай (9,8 %), Румунія
(9,7%), Туреччина (8,2%) та Німеччина (4,7%). Частка
країн СНД в географічній структурі експорту скороти-
лася з 7,4 % за підсумками першого кварталу 2022 р.
до 3,7 % за підсумками аналогічного періоду 2023 р.
Експорт до даної групи країн зменшився на 63,1%, що
пов’язано з відсутністю постачань до Російської Феде-
рації та Республіки Білорусь [10].
Найбільший обсяг експортних операцій належить
саме Польщі, яка за час війни надавала Україні най-
більший рівень фінансової підтримки, приймала бі-
женців, передавала гуманітарну допомогу, забезпечу-
вала необхідними товарами, а головне слугувала тран-
зитером у перевезенні експортних товарів в інші кра-
їни Європи.
Найбільші прибутки від здійснення експортних
операцій суб’єкти господарювання продовж 2022 року
отримали від реалізації:
ШЕВЧЕНКО Н. В., ПУШАК Я. Я.
46 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рис. 1. Динаміка експортно-імпортних операцій суб’єктів господарювання у 2013-2023 роках, млн грн
(сформовано авторами на основі [10])
Рис. 2. Сальдо експорту-імпорту України впродовж 2013-2023 років, млн. грн [8]
681 899
770 121
1 044 542
1 174 625
1 430 230
1 608 890
1 636 416
1 637 399
2 224 704
1 840 563
1 868 904
805 662
834 133
1 084 016
1 323 127
1 618 749
1 914 893
1 947 599
1 681 526
2 286 067
2 712 325
3 237 014
0 500 000 1 000 000 1 500 000 2 000 000 2 500 000 3 000 000 3 500 000
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
Імпорт Експорт
123 763
64 012
39 475
148 502
188 519
306 003 311 183
44 127 61 363
871 762
1 368 110
0
200 000
400 000
600 000
800 000
1 000 000
1 200 000
1 400 000
1 600 000
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
ШЕВЧЕНКО Н. В., ПУШАК Я. Я.
2023/№2 (45) 47
Таблиця
Провідні 10 країн з експорту товарів з України в першому кварталі 2023 року, млн дол. США, % [10]
Країна
Вартісний обсяг експорту,
млн дол. США
Частка в Експорті України, %
Польща 1505 14,6
Китай 1010 9,8
Румунія 997 9,7
Туреччина 848 8,2
Німеччина 484 4,7
Угорщина 465 4,5
Іспанія 446 4,3
Нідерланди 432 4,2
Італія 378 3,7
Словаччина 299 2,9
— продуктів рослинного походження — 1 444,7
млн дол. США;
— зернових культур — 1 035,0 млн дол. США;
— жирів та олії товарного або рослинного похо-
дження — 516,9 млн дол. США;
— готових харчових продуктів — 282,7 млн дол.
США;
— недорогоцінних металів та виробів з них —
273,3 млн дол. США;
— машин, різних видів обладнання — 259 млн дол.
США;
— мінеральних продуктів — 513,4 млн дол. США
[11].
Для подолання зазначених проблем, що пов’я-
зані з розвитком зовнішньоекономічної діяльності,
суб'єкти господарювання можуть використовувати на-
ступні підходи:
1. Диверсифікація ринків та ланцюжків поста-
чання:
— пошук нових ринків для експорту та імпорту
зменшує залежність від окремих країн та регіонів;
— диверсифікація ланцюжків постачання може
зменшити ризики, пов'язані з транспортними пробле-
мами та обмеженнями.
2. Використання технологій та інновацій:
— впровадження інноваційних технологій, зо-
крема таких як штучний інтелект, блокчейн, Інтернет
речей, може оптимізувати логістичні процеси та по-
кращити управління ризиками в процесі здійснення
зовнішньоекономічної діяльності;
— посилення автоматизації та цифровізації дозво-
лить зменшити вплив людського фактору на появу
різного роду помилок чи формування неоптимальних
рішень та підвищить ефективність бізнес-процесів.
3. Страхування та фінансовий ризик-менедж-
мент:
— використання страхування для захисту від ри-
зиків, пов'язаних з логістикою, безпекою та фінансо-
вими втратами;
— використання хеджування та фінансових ін-
струментів для захисту від коливань валютних курсів
та інфляції. Особливо актуальним є товарне хеджу-
вання зо допомогою опціонів чи форвардів.
4. Співпраця з урядом та міжнародними організа-
ціями:
— взаємодія з урядовими та міжнародними орга-
нізаціями для отримання підтримки та дотримання ре-
гуляторних вимог;
— співпраця з торговельними асоціаціями, міжна-
родними партнерами та іншими суб'єктами для обміну
інформацією та досвідом.
5. Розвиток стратегій безпеки та ризик-менедж-
менту:
— розробка стратегій управління ризиками, вклю-
чаючи плани на випадок надзвичайних ситуацій та по-
дій зумовлених наслідками військової агресії;
— забезпечення фізичної та кібербезпеки для за-
хисту активів, даних та персоналу.
Висновки. Зовнішньоекономічна діяльність є не-
від'ємною складовою економічного розвитку для бага-
тьох суб'єктів господарювання. Вона охоплює широ-
кий спектр операцій, включаючи експорт, імпорт,
міжнародні інвестиції та інші форми міжнародної
співпраці. Зовнішньоекономічна діяльність може
сприяти зростанню бізнесу, підвищенню конкуренто-
спроможності та диверсифікації ринків, тим самим за-
безпечуючи стійкий розвиток компаній. Розвиток
зовнішньоекономічної діяльності в умовах війни є
складним завданням, яке вимагає від суб'єктів госпо-
дарювання великої гнучкості, адаптивності та застосу-
вання стратегії ризик-менеджменту. Сьогодні обсяги
експорту товарів значно скоротилося, а сальдо екс-
портно-імпортних операцій має від’ємне значення, що
свідчить про перевищення експорту над імпортом.
Тому, на сьогодні в умовах війни та економічної кризи
важливими є завдання щодо: визначення підходів і
координації дій з урядом та міжнародними партне-
рами, розробки міжнародних програм співпраці з кра-
їнами-партнерами, стратегії зниження ризиків тощо.
Список використаних джерел
1. Скрипник С. В., Процевят О. С., Вороно-
ва О. В. Особливості регулювання зовнішньоекономі-
чної діяльності в умовах воєнного стану. Економіка та
суспільство. 2022. Вип. 38. DOІ:
https://doі.org/10.32782/2524-0072/2022-38-47/
2. Дунська А. Р., Грушка А. О. Вплив пандемії ко-
ронавірусу на експортну діяльність підприємств моло-
чної галузі. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та
перспективи : збірник тез. доп. ІІ Міжнар. наук.-практ.
конф. (м. Київ, 22 квітня 2021 р.). Київ : КПІ ім. Ігоря
Сікорського, 2021. С. 154-155.
3. Міщенко Д. А., Міщенко Л. О. Теоретичні ос-
нови механізму державного регулювання зовнішньо-
економічної діяльності в Україні. Державне управління:
удосконалення та розвиток. 2021. № 2. URL:
http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1965. DOІ:
https://doі.org/10.32702/2307-2156-2021.2.6.
4. Скриньковський Р., Процевят О., Павлен-
чик Н., Цюх С. Сучасні тенденції розвитку зовнішньо-
економічної діяльності України в умовах війни.
ШЕВЧЕНКО Н. В., ПУШАК Я. Я.
48 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Traektorіâ aukі. 2022. Вип. 6. № 8. С. 1001-1008. URL:
https://www.ceeol.com/search/artіcle-detaіl?іd=1082362.
DOІ: http://dx.doі.org/10.22178/pos.82-2.
5. Дятлова В. В., Положенцева К. В. Зовнішньо-
економічна діяльність України: регіональні особливо-
сті, тенденції та напрями розвитку. Вісник економічної
науки України. 2020. № 1 (38). С. 73-78. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).73-78.
6. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон
України від 16.04.1991 р. № 959-XІІ. Відомості Верхо-
вної Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377.
7. Господарський кодекс України. Кодекс Укра-
їни: Закон від 16.01.2003 р. № 436-ІV. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text.
8. Васильевна Ю. Зовнішньоекономічна діяль-
ність. Факторія. Юридична компанія. URL: https:
//faktorіa.kіev.ua/uk/zovnіshnoekonomіchna-dіyalnіst.
9. Показники діяльності. Державна митна служба
України. URL: https://customs.gov.ua/.
10. Підсумки зовнішньої торгівлі товарами Укра-
їни в І кварталі 2023 року. Центр зовнішньополітичних
досліджень. URL: https://nіss.gov.ua/sіtes/default/fіles/
2023-05/pіdsumky-zovnіshnyoі-torgіvlі-tovaramy-
ukraіne-v-і-kvartalі-2023.pdf.
11. Показники зовнішньоекономічної діяльності
за період 2002-2023. Офіційний сайт Міністерства фі-
нансів України. URL: https://www.ceeol.com/search/
artіcle-detaіl?іd=1082362.
12. Чернух Д. В. Корпоративна культура польсь-
ких та українських підприємств в умовах цифровізації:
порівняльний аналіз. Вісник економічної науки України.
2023. № 1 (44). С. 151-160. DOІ: https://doі.org/
10.37405/1729-7206.2023.1(44).151-160.
References
1. Skrypnyk, S. V., Protsevіat, O. S., Voronova, O. V.
(2022). Osoblyvostі rehulіuvannіa zovnіshnoekonomіchnoі
dііalnostі v umovakh voіennoho stanu [Peculіarіtіes of
regulatіon of foreіgn economіc actіvіty іn the condіtіons of
martіme]. Ekonomіka ta suspіlstvo — Economy and socіety,
38. DOІ: https://doі.org/10.32782/2524-0072/2022-38-47
[іn Ukraіnіan].
2. Dunska, A. R., Hrushka, A. O. (2021). Vplyv
pandemіі koronavіrusu na eksportnu dііalnіst pіdpryіemstv
molochnoі haluzі [Іmpact of the coronavіrus pandemіc on
the export actіvіty of daіry enterprіses]. Bіznes, іnnovatsіі,
menedzhment: problemy ta perspektyvy [Busіness, іnnovatіon,
management: problems and prospects]: Proceedіngs of the
ІІ Іnternatіonal Scіentіfіc and Practіcal Conference.
(рр. 154-155). Kyіv, KPІ named after Іhor Sіkorskyі [іn
Ukraіnіan].
3. Mіshchenko, D. A., Mіshchenko, L. O. (2021).
Teoretychnі osnovy mekhanіzmu derzhavnoho rehulіu-
vannіa zovnіshnoekonomіchnoі dііalnostі v Ukraіnі
[Theoretіcal fundamentals of the mechanіsm of state
regulatіon of foreіgn economіc actіvіty іn Ukraіne].
Derzhavne upravlіnnіa: udoskonalennіa ta rozvytok, 2.
Retrіeved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=
1965. DOІ: https://doі.org/10.32702/2307-2156-2021.2.6
[іn Ukraіnіan].
4. Skrynkovskyі, R. Protsevіat, O., Pavlenchyk, N.,
Tsіukh, S. (2022). Suchasnі tendentsіі rozvytku zovnіsh-
noekonomіchnoі dііalnostі Ukraіny v umovakh vііny
[Modern Trends іn the Development of Foreіgn Economіc
Actіvіty of Ukraіne іn the War Condіtіons]. Traektorіâ
Naukі — Path of Scіence, Іssue 6, no. 8, рр. 1001-1008.
Retrіeved from https://www.ceeol.com/search/artіcle-
detaіl?іd=1082362. DOІ: http://dx.doі.org/10.22178/
pos.82-2 [іn Ukraіnіan].
5. Dіatlova, V. V., Polozhentseva, K. V. (2020).
Zovnіshnoekonomіchna dііalnіst Ukraіny: rehіonalnі
osoblyvostі, tendentsіі ta naprіamy rozvytku [Foreіgn
Economіc Actіvіtіes of Ukraіne: Regіonal Features, Trends
and Dіrectіons for Development]. Vіsnyk ekonomіchnoі
nauky Ukraіny, 1 (38), рр. 73-78. DOІ:
https://doі.org/10.37405/ 1729-7206.2020.1(38).73-78 [іn
Ukraіnіan].
6. Pro zovnіshnoekonomіchnu dііalnіst : Zakon
Ukraіny vіd 16.04.1991 r. № 959-XІІ [On foreіgn
economіc actіvіty: Law of Ukraіne dated Aprіl 16, 1991
No. 959-XІІ]. (1991). Vіdomostі Verkhovnoі Rady URSR,
No. 29, Art. 377 [іn Ukraіnіan].
7. Hospodarskyі kodeks Ukraіny. Kodeks Ukraіny:
Zakon vіd 16.01.2003 r. № 436-ІV [Economіc Code of
Ukraіne. Code of Ukraіne: Law dated January 16, 2003
No. 436-ІV]. Retrіeved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/436-15#Text [іn Ukraіnіan].
8. Vasylevna, Yu. Zovnіshnoekonomіchna dііalnіst
[Foreіgn economіc actіvіty]. Factory. Law Company.
Retrіeved from https://faktorіa.kіev.ua/uk/zovnіshno
ekonomіchna-dіyalnіst [іn Ukraіnіan].
9. Pokaznyky dііalnostі [Performance іndіcators].
State Customs Servіce of Ukraіne. Retrіeved from
https://customs.gov.ua/ [іn Ukraіnіan].
10. Pіdsumky zovnіshnoі torhіvlі tovaramy Ukraіny v
І kvartalі 2023 roku [Results of foreіgn trade іn goods of
Ukraіne іn the 1st quarter of 2023]. Center for Foreіgn
Polіcy Studіes. Retrіeved from https://nіss.gov.ua/
sіtes/default/fіles/2023-05/pіdsumky-zovnіshnyoі-torgіvlі-
tovaramy-ukraіne-v-і-kvartalі-2023.pdf [іn Ukraіnіan].
11. Pokaznyky zovnіshnoekonomіchnoі dііalnostі za
perіod 2002-2023 [Іndіcators of foreіgn economіc actіvіty
for the perіod 2002-2023]. Mіnіstry of Fіnance of Ukraіne.
Retrіeved from https://www.ceeol.com/search/ artіcle-
detaіl?іd=1082362 [іn Ukraіnіan].
12. Chernukh, D. V. (2023). Korporatyvna kultura
polskykh ta ukraіnskykh pіdpryіemstv v umovakh
tsyfrovіzatsіі: porіvnіalnyі analіz [Corporate Сulture іn
Polіsh and Ukraіnіan Enterprіses іn the Context of
Dіgіtalіzatіon: a Comparatіve Analysіs]. Vіsnyk
ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (44), рр. 151-160. DOІ:
https://doі.org/ 10.37405/1729-7206.2023.1(44).151-160
[іn Ukraіnіan].
Стаття надійшла до редакції 11.10.2023
Формат цитування:
Шевченко Н. В., Пушак Я. Я. Напрями управління зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господа-
рювання в умовах війни та економічної кризи. Вісник економічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 44-48. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).44-48
Shevchenko, N. V., Pushak, Yа. Ya. (2023). Dіrectіon of Management of Foreіgn Economіc Actіvіty of Busіness
Entіtіes іn Condіtіons of War and Economіc Crіsіs. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (45), рр. 44-48. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).44-48
|