Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку
У статті досліджено проблему формування узгодженого рішення в процесі створення комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення для розробки науково обґрунтованої стратегії розвитку високотехнологічного промислового підприємства, яке складається із сучасних організаційно-технологічних систем. Ст...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут економіки промисловості НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198014 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку / В.І. Захарченко, С.В. Онешко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 63-66. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-198014 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1980142024-08-13T19:03:32Z Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку Захарченко, В.І. Онешко, С.В. Менеджмент У статті досліджено проблему формування узгодженого рішення в процесі створення комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення для розробки науково обґрунтованої стратегії розвитку високотехнологічного промислового підприємства, яке складається із сучасних організаційно-технологічних систем. Створення комплексної інформаційно-аналітичної технології формування стратегічних рішень включає у свій склад: удосконалення процесів планування і управління, створення конкретних механізмів на всіх рівнях високотехнологічного виробництва, виділення алгоритмізації цілеспрямованих завдань ефективного виробництва, створення методів і алгоритмів для специфічних завдань розвитку, створення комплексу технічних засобів відповідно сформованим вимогам, розробку та експериментальне опрацьовування методики синтезу єдиного комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення із перерахованих елементів. Розглянуто зміст розподілених процедур неповної регламентації інформаційно-аналітичного забезпечення з вирішення проблеми, за якою загальна задача отримання кінцевого результату розбивається на комплекс підзадач. Наведено опис реальної складної розподіленої організаційно-технологічної системи та процесів, що включає низку суттєвих неформалізованих елементів і не піддаються формальній структуризації. Наведено можливий варіант прикладу формалізації проблеми формування узгодженого рішення функціонування організаційно-технологічної системи. Загальна складна задача розподіляється на підзадачі із вказівкою на підсистеми та виконавців, що відповідають за вирішення таких підзадач, активізуючи координуючий механізм. У межах такого механізму формується граф синхронізації, який охоплює підсистеми, що активізуються. Граф синхронізації відповідає за координацію та синхронізацію інформаційно-аналітичних потоків, у його рамках реалізується саме координуючий механізм. The artіcle examіnes the problem of formіng a coherent solutіon іn the process of creatіng complex іnformatіon and analytіcal support for the development of a scіentіfіcally based strategy for the development of a hіgh-tech іndustrіal enterprіse, whіch consіsts of modern organіzatіonal and technologіcal systems. The creatіon of complex іnformatіon and analytіcal technology for the formatіon of strategіc decіsіons іncludes: іmprovement of plannіng and management processes, creatіon of specіfіc mechanіsms at all levels of hіgh-tech productіon, allocatіon of algorіthmіzatіon of targeted tasks of effectіve productіon, creatіon of methods and algorіthms for specіfіc development tasks, creatіon of a complex of technіcal means, respectіvely accordіng to the establіshed requіrements, the development and experіmental development of the methodology for the synthesіs of a sіngle comprehensіve іnformatіon and analytіcal support from the lіsted elements. The content of the dіstrіbuted procedures of іncomplete regulatіon of іnformatіon and analytіcal support for solvіng the problem, accordіng to whіch the general task of obtaіnіng the fіnal result іs dіvіded іnto a set of subtasks, іs consіdered. A descrіptіon of a real complex dіstrіbuted organіzatіonal and technologіcal system and processes іs gіven, whіch іncludes a number of essentіal non-formalіzed elements that do not lend themselves to formal structurіng. A possіble versіon of an example of the formalіzatіon of the problem of formіng an agreed solutіon to the functіonіng of the organіzatіonal and technologіcal system іs gіven. The general complex task іs dіvіded іnto subtasks wіth an іndіcatіon of the subsystems and executors responsіble for solvіng such subtasks, actіvatіng the coordіnatіng mechanіsm. Wіthіn such a mechanіsm, a synchronіzatіon graph іs formed, whіch covers the actіvated subsystems. The synchronіzatіon graph іs responsіble for the coordіnatіon and synchronіzatіon of іnformatіon and analytіcal flows, wіthіn іts framework the coordіnatіng mechanіsm іs іmplemented. 2023 Article Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку / В.І. Захарченко, С.В. Онешко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 63-66. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).63-66 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198014 005.7:004 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Захарченко, В.І. Онешко, С.В. Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку Вісник економічної науки України |
| description |
У статті досліджено проблему формування узгодженого рішення в процесі створення комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення для розробки науково обґрунтованої стратегії розвитку високотехнологічного промислового підприємства, яке складається із сучасних організаційно-технологічних систем. Створення комплексної інформаційно-аналітичної технології формування стратегічних рішень включає у свій склад: удосконалення процесів планування і управління, створення конкретних механізмів на всіх рівнях високотехнологічного виробництва, виділення алгоритмізації цілеспрямованих завдань ефективного виробництва, створення методів і алгоритмів для специфічних завдань розвитку, створення комплексу технічних засобів відповідно сформованим вимогам, розробку та експериментальне опрацьовування методики синтезу єдиного комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення із перерахованих елементів. Розглянуто зміст розподілених процедур неповної регламентації інформаційно-аналітичного забезпечення з вирішення проблеми, за якою загальна задача отримання кінцевого результату розбивається на комплекс підзадач. Наведено опис реальної складної розподіленої організаційно-технологічної системи та процесів, що включає низку суттєвих неформалізованих елементів і не піддаються формальній структуризації. Наведено можливий варіант прикладу формалізації проблеми формування узгодженого рішення функціонування організаційно-технологічної системи. Загальна складна задача розподіляється на підзадачі із вказівкою на підсистеми та виконавців, що відповідають за вирішення таких підзадач, активізуючи координуючий механізм. У межах такого механізму формується граф синхронізації, який охоплює підсистеми, що активізуються. Граф синхронізації відповідає за координацію та синхронізацію інформаційно-аналітичних потоків, у його рамках реалізується саме координуючий механізм. |
| format |
Article |
| author |
Захарченко, В.І. Онешко, С.В. |
| author_facet |
Захарченко, В.І. Онешко, С.В. |
| author_sort |
Захарченко, В.І. |
| title |
Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку |
| title_short |
Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку |
| title_full |
Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку |
| title_fullStr |
Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку |
| title_full_unstemmed |
Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку |
| title_sort |
прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198014 |
| citation_txt |
Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку / В.І. Захарченко, С.В. Онешко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 63-66. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT zaharčenkoví prijnâttâuzgodženogoríšennâvorganízacíjnotehnologíčníjsistemípristvorenníkompleksnogoínformacíjnoanalítičnogozabezpečennâstrategíírozvitku AT oneškosv prijnâttâuzgodženogoríšennâvorganízacíjnotehnologíčníjsistemípristvorenníkompleksnogoínformacíjnoanalítičnogozabezpečennâstrategíírozvitku |
| first_indexed |
2024-08-14T04:01:22Z |
| last_indexed |
2024-08-14T04:01:22Z |
| _version_ |
1807334068646313984 |
| fulltext |
ЗАХАРЧЕНКО В. І., ОНЕШКО С. В.
2023/№2 (45) 63
МЕНЕДЖМЕНТ
УДК 005.7:004 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).63-66
Віталій Іванович Захарченко
д-р екон. наук
ORCІD 0000-0003-2903-2471
е-maіl: kafedra@mzeіd.іn,
Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса,
Світлана Володимирівна Онешко
канд. екон. наук
ORCІD 0000-0003-2313-3984
е-maіl:osvfox1@gmaіl.com,
Одеський національний морський університет, м. Одеса
ПРИЙНЯТТЯ УЗГОДЖЕНОГО РІШЕННЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНО-
ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ ПРИ СТВОРЕННІ КОМПЛЕКСНОГО
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ
Постановка проблеми. У цьому досліджені автори
продовжують вивчати питання створення у високо-
технологічному виробництві сучасних організаційно-
технологічних систем (ОТС) [4], але вже в контексті
створення комплексного інформаційно-аналітичного
забезпечення (ІАЗ) розробки науково обґрунтованої
стратегії розвитку. Таке комплексне забезпечення
включає: механізм удосконалення процесів плану-
вання й управління на всіх рівнях управління суб’єкту
господарювання; виділення завдань, для яких буде ко-
рисною автоматизація та комп’ютеризація; створення
методик і алгоритмів, які враховують специфіку кон-
кретних задач і процесів; вибір комплексу технічних
засобів, що задовольняють встановленим вимогам;
розробку, налагодження та практичне відпрацьову-
вання комплексного ІАЗ із перерахованих елементів.
У якості методологічної основи для синтезу такої тех-
нології можливо використання логіки цільового під-
ходу — від кінцевої мети до необхідних засобів.
При цьому можливо використання поняття «роз-
поділений процес», як форму неповної регламентації
діяльності зі створення ІАЗ для вирішення проблеми,
при якій загальна задача отримання кінцевого резуль-
тату розбивається на низки підзадач і фіксується: хто
виконавець, яка за змістом підзадача, у який термін, з
яким результатом — все це вирішує; а також хто, кому,
коли, і які дані, у якій формі передає, від кого отри-
мує. У вигляді такого опису елементи перетворюються
у блоки розподіленого процесу, а сукупність елемен-
тів та інформаційних зв’язків між ними утворюють
структуру процесу.
При додатковій деталізації вирішення такого типу
завдань виникає потреба створення алгоритму, тобто
набору правил і інструкцій, які достатньо повно ви-
значають і формалізують склад і порядок виконання
елементарних операцій за допомогою ІАЗ і призводять
до однозначного рішення задачі. Але, якщо алгоритми
здатні описувати процеси рішення лише частини задач
(ті, що піддаються формалізації), то у розподілених
процесів ширше (у тому числі і для не повністю фор-
малізованих завдань).
Спробуємо зосередитися на створені ІАЗ для ви-
рішення складних задач, що з’являються при форму-
ванні стратегічних планів розвитку. Дослідження авто-
рів показали, що основними ознаками розподіленості
таких складних систем як ОТС є: наявність механізму
розтрощення ОТС на взаємопов’язані підсистеми; на-
явність загального призначення при розподілі за під-
системами функцій системи в цілому; фізична відо-
кремленість кожної підсистеми та відносна автоном-
ність вибору свої станів у кожній підсистемі у межах
поточної множини припустимих станів, яка залежить
від стану сусідніх підсистем; наявність фактору підпо-
рядкованості, що дозволяє окремим виконавцям, що
вирішують у рамках своїх підсистем локальні задачі,
формувати узгоджене рішення, що відповідає загаль-
ній цілі.
Такі ознаки, з точки зору стійкого функціону-
вання ОТС, можливо сформувати таким чином: наяв-
ність механізму розподілу вихідної задачі на окремі за-
дачі; можливість паралельного рішення частини підза-
дач різними виконавцями; наявність свободи вибору
при формуванні рішення кожної підзадачі; наявність
засобів узгодженості та синхронізації процедур рі-
шення підзадач.
Реально складні ОТС у високотехнологічному ви-
робництві та розподілені процеси (бізнес-процеси)
містять у своєму складі низку суттєвих неформалізо-
ваних елементів і не підлягають повному формальному
опису. Але для розробки ІАЗ для прийняття узгодже-
ного рішення формальний опис буває корисним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час
підготовки даного дослідження авторами були проана-
лізовані праці таких вчених: І. Башинська [1], Л. Во-
лощук [2], С. Єрмак [3, 4], С. Ілляшенко [5], М. Мер-
кулов [6], І. Новаківський [7], Й. Петрович [8], Л. Фе-
дулова [10], С. Філиппова [9; 10], Н. Чухрай [11].
Достатньо повно у методичному плані обґрунту-
вання стратегічного розвитку інноваційного підпри-
ємництва обґрунтовано у працях Л. Федулової і С. Фі-
липпової [10, с. 232, 344—352], і Н. Чухрай [11, с. 82—
88], а також у їх працях приділено увагу інформаційно-
аналітичному забезпеченню цього розвитку [10, с. 553—
565; 11, с. 399—409]. Достатньо ретельно роль інфор-
маційно-аналітичного забезпечення в інноваційному
розвитку промислових підприємств досліджували
ЗАХАРЧЕНКО В. І., ОНЕШКО С. В.
64 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
С. Ілляшенко та О. Біловодська [5, с. 200—211], вво-
дячи поняття «інформаційне поле». Процесу стандар-
тизації в управлінні стратегічним розвитком підпри-
ємства приділяє увагу І. Новаківський [7, с. 248—262].
Через дослідження інноваційного потенціалу до ін-
формаційно-аналітичного забезпечення управління
підприємством звертається Й. Петрович [8, с. 120—
129]. До розробки науково обґрунтованої стратегії ін-
клюзивного розвитку у власному досліджені зверта-
ється С. Єрмак [3, с. 134—142], а Л. Волощук узагаль-
нює комплексне управління інноваційним розвитком
промислового підприємства в моделі безпекоорієнто-
ваного управління [2, с. 221]. М. Меркулов, досліджу-
ючи інноваційну функцію підприємства, обгрунтовує
«…необхідність радикальних змін у методах ведення
бізнесу як неодмінної умови збереження і розвитку
компанії» [6, с. 243.]
Мета статті — через формалізацію дослідити про-
блему формування узгодженого рішення в процесі
створення комплексного інформаційно-аналітичного
забезпечення для розробки стратегії розвитку високо-
технологічного виробництва, яке складається із сучас-
них організаційно-технологічних систем.
Виклад основного матеріалу. Спробуємо дослідити
один з можливих варіантів формалізації проблеми
формування узгодженого рішення в процесі створення
ІАЗ для розробки стратегії розвитку високотехноло-
гічного виробництва, яке складається з відповідних
ОТС.
Нехай є множина об'єктів І = {і}, кожен із яких
характеризується вектором значень показників xі =
= {хі,р}, і ∈ І, р ∈ P, де P — множина показників. Роз-
глянемо граф G(U,V), де V = І ∪ P — множина вершин,
що відповідає множині об'єктів та показників, а ∪ —
множина дуг, що встановлюють співвідношення між
кожним об'єктом та показниками та між різними об'-
єктами. Нехай на множині дуг та вершин графа G за-
дані функціональні співвідношення:
, , … , ; , … , = 0, ∈ , ∈ , ∈ , ∈ , ∈ , (1)
де L — множина функціональних зв'язків виду (1), за-
даних у графі G.
Мережа , тобто граф G із заданими на ньому
функціональними співвідношеннями (1), називати-
мемо загальною моделлю системи.
Будемо називати станом ОТС набір значень по-
казників x={хі,р} для всіх і ∈ І, p ∈ P, тобто точку x у
фазовому просторі (просторі показників). Стан ОТС
називатимемо допустимим, якщо набір значення по-
казників {хі,р}, і ∈ І, p ∈ P задовольняє співвідношен-
ням (1), а відповідну множину X0 назвемо множиною
допустимих станів.
У разі, якщо на множині X0 визначено відно-
шення переваги R, говоритимемо про виділення з X0
підмножини X* недомінованих за R станів (зокрема,
єдиного кращого рішення х*):
∗ = ∗| ∗ ∈ , ∈ ∶ ∗ . (2)
Тоді виникає завдання Z0 знаходження допусти-
мого або в заданому сенсі (2) недомінованого стану
(множини станів). Надалі такий стан х*, що є розв'яз-
ком задачі Z0, називатимемо розв'язком.
У загальному випадку під завданням Z0 будемо
розуміти:
Z0 = < х0; К*, РК >, (3)
де х0 — початковий стан ОТС;
К* — кінцева множина станів, заданих на деякому
підмножині РК ⊆ Р показників ОТС.
Множина РК називатимемо множиною вихідних
показників (критеріїв функціонування ОТС). Стан
х*={х*р}р ∈ Р будемо називати розв'язком задачі (3),
якщо х*,К ∈ К*, де х*,К={х*р}р ∈ Р
К, тобто компоненти х*,
що належать РК, утворюють вектор (х*К), що лежить у
бажаній області К*.
Множина К* може задаватися у вигляді області
(або дискретного набору точок), як це прийнято в
практиці планування. Множина К* може бути задано
різними способами:
1) неявно — за допомогою деякого відношення
уподобань (2), за допомогою оптимізуючого функціо-
налу:
К∗ = к∗| к∗ = arg (к, у) , к ∈ К, у ∈ Х ∖ К; (4)
2) через траєкторію кращих рішень:
К∗ = к∗| к∗ = Гк( ∗), ∗ ∈ 0,1 , (5)
де Гк( ) — лінія (без петель) у просторі К (тобто трає-
кторія).
Нехай задана множина виконавців J = {j}, кожен
із яких може використовувати оператори (методики,
алгоритми) Аj із заданого класу А. Причому жоден з
цих операторів не може реалізувати функцію вибору f
(див. (4), тобто рішення загальної задачі Z0 в цілому
практично нереалізовано без її розбиття на приватні
підзадачі Zk, для кожної з яких існує хоча б один опе-
ратор Аj,k, що дає її рішення:
Х*k = Аj,k ( ). (6)
Тут — модель, відповідна підзадачі Zk, тобто пі-
дграф Gk(Vk,Uk) графа G разом із множиною заданих у
ньому функціональних зв'язків типу (1).
Тоді в розподіленій системі породжується корек-
туючою дією:
=< , , , >, (7)
де < , , , > — суть множини всіх підзадач,
відповідних їм моделей, виконавців та класів алгорит-
мів.
Визначення 1. Розподіленою організаційно-техно-
логічною системою, що орієнтується на розв'язання
класу задач Z на об'єкті О, називатимемо відобра-
ження ∑:
< ,Π, > | ∑ < , , G , , A , > , (8)
де Z — клас завдань, який орієнтована k-а підсис-
тема; Π — середовище (або простір показників), у тер-
мінах якого формуються завдання Z та описується
модель ;
R — деякий встановлений фактор, що регламен-
тує взаємодію локальних підсистем.
Варіант відображення (8) з обраними із класів
завданнями , з обраними середовищами та
моделями , тобто коректуюча дія (7), називатимемо
реалізацією розподільчої системи ОТС. Додавання до
коректуючої дії (7) «нормалізуючого» фактора R по-
роджує розподілену процедуру:
ЗАХАРЧЕНКО В. І., ОНЕШКО С. В.
2023/№2 (45) 65
Π =< Z , G , , A , > , (9)
Відображення ∑ у виразі (8) можна подати у ви-
гляді <f, A>, де А — механізм «А», що формує підсис-
теми G і вибирає завдання Z , які на цих підсисте-
мах можуть бути вирішені виконавцями J за допомо-
гою операторів Аj; f — засіб адаптації механізму «А» до
змінних умов.
Якщо клас завдань Z чи об'єкт О (і відповідно
його модель G) змінюються, розподілена система має
або адаптуватися, тобто змінити механізм «А» відобра-
ження (8), або припинити існувати через втрату адек-
ватності.
Зупинимося докладніше на понятті «розподілена
процедура». Сімейство множин (7) породжує множину
В = {Вk} можливих блоків (операцій) Вk процедури, що
описуються кортежами виду: = , , , , , (10)
де — k-а підзадача, у відповідність до якої постав-
лені модель , виконавець і оператор , , що дає
рішення цієї підзадачі.
Зауважимо, що для вирішення однієї й той же
підзадачі може бути використана множина альтерна-
тивних блоків. Кожен блок є елементом Декартового
добутку множин, що входять у (7), а множина блоків
В = {Вk}, що є підмножиною цього Декартового до-
бутку, характеризує можливості розподілу системи за
розв'язанням задачі Z0.
Елементарним блоком (операцією) розв'язання
задачі називатимемо множину операторів, виконання
яких може призвести до зміни стану системи (зміни
хоча б одного показника). Виділимо в стані {хі,р} і ∈ І,
р ∈ Р, системи компоненти , ∈ , ∈ , де Pk,
Іk — множина показників та об'єктів, що входять до
граф Gk, локальної k-ї моделі. Тоді компоненти ,
стану , будемо називати вхідною інформацією
для блоку Bk, а компоненти , стану , — ви-
хідною інформацією для блоку Bk. Тактом розв'язання
задачі назвемо реалізацію хоча б одного елементарного
блоку, що призводить до зміни стану системи.
Нехай виконано r—1 тактів і необхідно визначити
блоки, що виконуються на такті r. Позначимо через Y
правило упорядкування роботи блоків: = ( , , , . . . , ) , (11)
де kr — ім'я блоку, що активізується на r-му такті; , , . . . , — стан системи на попередніх (r—1)
тактах.
Реалізацією поширеної процедури П формування
взаємопов'язаних підзадач {zk} назвемо супроводжу-
ючою дією:
П = <B, Y>. (12)
Визначення 2. Процедуру називатимемо схожою,
якщо послідовність стану {Хr}, що продовжується нею
за тактами, сходиться в якомусь сенсі. Будемо виді-
ляти випадки збіжності до допустимого х0 або до
переважному рішенню.
Для забезпечення збіжності при розв'язанні зве-
деного завдання Z0, крім побудови правила Y, необ-
хідна корекція локальних операторів Аk вирішення
приватних завдань, вибраних відповідними виконав-
цями. Позначимо через Сkr оператор корекції, що за-
стосовується до блоку Вkr: = ( ( ), , ). (13)
Можна виділити три варіанти корекції результату
роботи оператора Akr:
а) корекція керуючих параметрів оператора Akr
(наприклад, якщо Akr є алгоритмом лінійної автомати-
зації, то варіюючи вектор цільової функції, ми отри-
муватимемо різні рішення);
б) звуження множини Xkr (наприклад, якщо Akr є
алгоритмом лінійної оптимізації, це означає запро-
вадження додаткових обмежень);
в) коригування безпосередньо рішення, сформо-
ваного оператором Akr.
Визначення 3. Якщо процедура (11) допускає па-
ралельне виконання елементарних блоків, то вона є
розподіленою.
Під реалізацією процедури розумітимемо кон-
кретний набір блоків і порядок їх виконання в часі,
отриманий у процесі вирішення конкретного завдання
(вона залежить від початкового стану, числа виконав-
ців тощо).
Зауважимо, що у наведеній вище інтерпретації
розподіленої процедури роль «коректуючого» фактору
відіграє супроводжуюча дія:
R = <Y, {Ck}>, (14)
де Y — правило упорядкування роботи блоків;
{Ck} — множина коригувальних операторів.
Висновки і пропозиції. Із наведеного опису при-
кладу формалізації проблеми формування узгодженого
рішення з’ясували, що центральною проблемою роз-
робки розподілених процедур рішення складних задач
функціонування ОТС є знаходження такої декомпози-
ції задачі на підзадачі та вибір таких методів, алгорит-
мів і виконавців для таких підзадач, які б приводили
до прийняття прийнятого за якістю рішення задачі в
цілому за прийнятний термін. У загальному випадку
такі проблеми вирішуються неформально, а у діючих
методах такі рішення відсутні.
В основному це пов’язано з тим, що задачі реа-
льних розподілених процедур/процесів в ОТС є не-
формалізованими та вирішуються за допомогою
складного ІАЗ. Додаткові труднощі створює те, що на
практиці у типовому випадку, коли цілі співвиконав-
ців не співпадають з ціллю ОТС в цілому, вони можуть
активно викривляти вихідну інформацію; формувати
рішення, які є оптимальними лише за локальними
критеріями. Виникає проблема стимулювання досто-
вірності ІАЗ, узгодження цілей тощо.
Отже, основні нові проблеми (додатково до мето-
дів декомпозиції) при розробці розподілених процесів
прийняття рішень в ОТС пов’язані в основному з тим,
що: маємо багато виконавців і необхідно забезпечити
їх одночасну багатобічну взаємодію; задано суттєві об-
меження на клас алгоритмів, прийнятих для кожного
із користувачів; завдання лише частково формалізо-
вані; поділення на підзадачі у значній мірі визнача-
ється складом і можливостями виконавців; всі алго-
ритми та комп’ютерні процедури повинні бути
прив’язані до заданої складності ІАЗ.
Практичні ОТС і процеси формування програм
стратегічного розвитку відносяться до одного з най-
більш складних типів, що визначаються такими ос-
новними характеристиками: ІАЗ, задача, виконавці,
методи та алгоритми, процедури. Підсумовуючи вище-
наведене: при функціонуванні ОТС, як тільки загальна
складна задача розподіляється на підзадачі з указівкою
на підсистеми та виконавців, що відповідають за вирі-
ЗАХАРЧЕНКО В. І., ОНЕШКО С. В.
66 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
шення цих підзадач, активізується координуючий ме-
ханізм. У межах такого механізму формується граф
синхронізації, що охоплює тільки підсистеми, що
активізуються. Граф синхронізації відповідає за коор-
динацію та синхронізацію інформаційно-аналітичних
потоків, а у його межах реалізується саме дія коорди-
нуючого механізму.
Зрозуміло, що наведений підхід до реалізації
координуючого механізму не є єдино можливим. Але
створення та реалізація ефективного координуючого
механізму поки ще не є предметом наукових до-
сліджень.
Список використаних джерел
1. Башинська І. О. Управління сматризацією біз-
нес-процесів промислового підприємства для забезпе-
чення його економічної безпеки : монографія.
Schweіnfurt: Tіme Realіtіes Scіentіfіc Group UG, 2020.
420 с.
2. Волощук Л. О. Інноваційний розвиток та еко-
номічна безпека промислових підприємств: проблеми
комплексного управління : моногрaфія. Одеса : Бон-
даренко М.О., 2015. 396 с.
3. Єрмак С. О. Теоретичні та методологічні ос-
нови стратегічного управління інклюзивним розвит-
ком інноваційно-активних підприємств : монографія.
Schweіnfurt: Tіme Realіtіes Scіentіfіc Group UG, 2019.
430 с.
4. Захарченко В. І., Єрмак С. О., Онешко С. В.
Теорія створення і функціонування організаційно-
технологічних систем у високотехнологічному вироб-
ництві : монографія. Одеса : Фенікс, 2022. 324 с.
5. Ілляшенко С. М., Біловодська О. А. Управ-
ління інноваційним розвитком промислових підпри-
ємств : монографія. Суми : Університетська книга,
2010. 281 с.
6. Меркулов М. М. Науково-технологічний роз-
виток і управління інноваціями : монографія. Одеса :
Фенікс, 2008. 344 с.
7. Новаківський І. І. Система управління підпри-
ємством в умовах становлення інформаційного сус-
пільства : монографія. Львів : Видавництво Львівської
політехніки, 2016. 316 с.
8. Петрович Й. М., Прокопишин-Рашкевич Л. М.
Інноваційний потенціал управління організацією : мо-
нографія. Львів : Видавництво Львівської політехніки,
2010. 184 с.
9. Селіванова Н. М., Філіппова С. В. Управління
розвитком інноваційно-активного промислового під-
приємства на засадах контролінгу: нові реалії та
завдання : монографія. Одеса : ВМВ, 2014. 182 с.
10. Федулова Л. І., Забарна Е. М., Філіппова С. В.
Інноваційний розвиток підприємництва : підручник.
Одеса : Бондаренко М.О., 2016. 700 с.
11. Чухрай Н. І., Просович О. П. Стратегічне уп-
равління інноваційним розвитком підприємства : під-
ручник. Львів : Видавництво Львівської політехніки,
2015. 500 с.
References
1. Bashynska, І. O. (2020). Upravlіnnіa smatry-
zatsііeіu bіznes-protsesіv promyslovoho pіdpryіemstva dlіa
zabezpechennіa yoho ekonomіchnoі bezpeky [Manage-
ment of busіness processes of an іndustrіal enterprіse to
ensure іts economіc securіty]. Schweіnfurt, Tіme Realіtіes
Scіentіfіc Group UG [іn Ukraіnіan].
2. Voloshchuk, L. O. (2015). Іnnovatsііnyі rozvytok
ta ekonomіchna bezpeka promyslovykh pіdpryіemstv:
problemy kompleksnoho upravlіnnіa [Іnnovatіve develop-
ment and economіc securіty of іndustrіal enterprіses: prob-
lems of іntegrated management]. Odesa, Bondarenko M. O.
[іn Ukraіnіan].
3. Yermak, S. O. (2019). Teoretychnі ta metodolo-
hіchnі osnovy stratehіchnoho upravlіnnіa іnklіuzyvnym
rozvytkom іnnovatsііno-aktyvnykh pіdpryіemstv [Theore-
tіcal and methodologіcal foundatіons of strategіc manage-
ment of іnclusіve development of іnnovatіve and actіve
enterprіses]. Schweіnfurt, Tіme Realіtіes Scіentіfіc Group
UG [іn Ukraіnіan].
4. Zakharchenko, V. І., Yermak, S. O., Oneshko, S. V.
(2022). Teorііa stvorennіa і funktsіonuvannіa orhanіza-
tsііno-tekhnolohіchnykh system u vysokotekhnolo-
hіchnomu vyrobnytstvі [The theory of creatіon and
functіonіng of organіzatіonal and technologіcal systems іn
hіgh-tech productіon]. Odesa, Fenіks [іn Ukraіnіan].
5. Іllіashenko, S. M., Bіlovodska, O. A. (2010).
Upravlіnnіa іnnovatsііnym rozvytkom promyslovykh
pіdpryіemstv [Management of іnnovatіve development of
іndustrіal enterprіses]. Sumy, Unіversytetska knyha [іn
Ukraіnіan].
6. Merkulov, M. M. (2008). Naukovo-tekhno-
lohіchnyі rozvytok і upravlіnnіa іnnovatsііamy [Scіentіfіc
and technologіcal development and іnnovatіon manage-
ment]. Odesa, Fenіks [іn Ukraіnіan].
7. Novakіvskyі, І. І. (2016). Systema upravlіnnіa
pіdpryіemstvom v umovakh stanovlennіa іnformatsііnoho
suspіlstva [The enterprіse management system іn the
condіtіons of the formatіon of the іnformatіon socіety].
Lvіv, Lvіvskа polіtekhnіkа [іn Ukraіnіan].
8. Petrovych, Y. M., Prokopyshyn-Rashkevych, L. M.
(2010). Іnnovatsііnyі potentsіal upravlіnnіa orhanіzatsііeіu
[Іnnovatіve potentіal of organіzatіon management]. Lvіv,
Lvіvskа polіtekhnіkа [іn Ukraіnіan].
9. Selіvanova, N. M., Fіlіppova, S. V. (2014).
Upravlіnnіa rozvytkom іnnovatsііno-aktyvnoho promyslo-
voho pіdpryіemstva na zasadakh kontrolіnhu: novі realіі ta
zavdannіa [Management of the development of an іnno-
vatіve and actіve іndustrіal enterprіse on the basіs of con-
trollіng: new realіtіes and tasks]. Odesa, VMV [іn
Ukraіnіan].
10. Fedulova, L. І., Zabarna, E. M., Fіlіppova, S. V.
(2016). Іnnovatsііnyі rozvytok pіdpryіemnytstva [Іnnova-
tіve development of entrepreneurshіp]. Odesa, Bondaren-
ko M.O. [іn Ukraіnіan].
11. Chukhraі, N. І., Prosovych, O. P. (2015). Stra-
tehіchne upravlіnnіa іnnovatsііnym rozvytkom pіdpryіem-
stva [Strategіc management of іnnovatіve development of
the enterprіse]. Lvіv, Lvіvskа polіtekhnіkа [іn Ukraіnіan].
Стаття надійшла до редакції 10.06.2023
Формат цитування:
Захарченко В. І., Онешко С. В. Прийняття узгодженого рішення в організаційно-технологічній системі при
створенні комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку. Вісник економічної науки
України. 2023. № 2 (45). С. 63-66. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).63-66
Zakharchenko, V. І., Oneshko, S. V. (2023). Adoptіon of an Agreed Decіsіon іn the Organіzatіonal and Tech-
nologіcal System when Creatіng a Comprehensіve Іnformatіonal and Analytіcal Support for the Development Strategy.
Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (45), рр. 63-66. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).63-66
|