Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки

У статті розкрито сутність процесу цифровізації української економіки в умовах посилення зовнішніх загроз, пов’язаних з формуванням відкритої економічної системи та глибокими трансформаційними зв’язками у світогосподарських відносинах. Економічні відносини в інтелектуальній сфері, пов’язані з іннов...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Гуцалюк, О.М., Бондар, Ю.А., Коцюрба, О.Ю., Пітел, Н.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198018
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки / О.М. Гуцалюк, Ю.А. Бондар, О.Ю. Коцюрба, Н.С. Пітел // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 90-96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-198018
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1980182024-08-13T19:05:01Z Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Коцюрба, О.Ю. Пітел, Н.С. Менеджмент інновацій У статті розкрито сутність процесу цифровізації української економіки в умовах посилення зовнішніх загроз, пов’язаних з формуванням відкритої економічної системи та глибокими трансформаційними зв’язками у світогосподарських відносинах. Економічні відносини в інтелектуальній сфері, пов’язані з інноваційною діяльністю українських підприємств, є предметом уваги як міжнародних трансатлантичних підприємств, так і державних структур, які пов’язують з послабленням конкурентоспроможності державних та експортоорієнтованих підприємств і в кінцевому підсумку обмежують незалежність і самостійність держави. У цьому контексті стрімко зростає значення фінансово-економічної безпеки та формування принципово нових систем захисту інтелектуальних ресурсів українських компаній та обмеження впливу компаній країни на сучасні інформаційні, телекомунікаційні та модернізаційні системи зв’язку, які можуть бути об’єктом інформаційних атак та загроз для виробничої інфраструктури. Визначено стратегії фінансово-економічної безпеки, які розраховується на тривалий час та є необхідними для ефективної системи управління фінансами, яка здатна забезпечувати компроміс між інтересами розвитку підприємства, наявністю достатнього рівня грошових коштів та забезпеченням платоспроможності підприємства. Розглянуто можливі загрози та ряд дестабілізуючих факторів, пов’язаних з недобросовісною конкуренцією та порушенням норм, принципів та законів, яка лежать в основі ринкової економічної системи. На основі пропонованих індикаторів фінансово-економічної безпеки виробничих економічних систем розроблено модель фінансово-економічної безпеки підприємств, сутність такої моделі полягає у можливості виявити, відслідкувати та обрахувати можливі загрози та встановити ступінь критичної безпеки для підприємств як окремих видів загроз та визначити комплексну дію виявлених загроз на можливість створення кризового стану та руйнування економічної системи підприємств. The article reveals the essence of the process of digitalization of the Ukrainian economy in the conditions of increasing external threats associated with the formation of an open economic system and deep transformational ties in global economic relations. Economic relations in the intellectual sphere, related to the innovative activities of Ukrainian enterprises, are the subject of attention of both international transatlantic enterprises and state structures, which are associated with a weakening of the competitiveness of state-owned and export-oriented enterprises and ultimately limit the independence and autonomy of the state. In this context, the importance of financial and economic security and the formation of fundamentally new systems for the protection of intellectual resources of Ukrainian companies and limiting the influence of the country’s companies on modern information, telecommunications and modernization communication systems, which can be the object of information attacks and threats to the production infrastructure, is rapidly growing. Financial and economic security strategies are defined, which are calculated for a long time and are necessary for an effective financial management system, which is able to ensure a compromise between the interests of the development of the enterprise, the availability of a sufficient level of cash and ensuring the solvency of the enterprise. Considered possible threats and a number of destabilizing factors associated with unfair competition and violation of norms, principles and laws that underlie the market economic system. On the basis of the proposed indicators of financial and economic security of production economic systems, a model of financial and economic security of enterprises has been developed, the essence of such a model is the ability to identify, monitor and calculate possible threats and establish the degree of critical security for enterprises as separate types of threats and determine the complex effect of identified threats on the possibility of creating a state of crisis and destroying the economic system of enterprises. 2023 Article Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки / О.М. Гуцалюк, Ю.А. Бондар, О.Ю. Коцюрба, Н.С. Пітел // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 90-96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198018 351.863:330.341.1:37+336 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Коцюрба, О.Ю. Пітел, Н.С. Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки Вісник економічної науки України
description	У статті розкрито сутність процесу цифровізації української економіки в умовах посилення зовнішніх загроз, пов’язаних з формуванням відкритої економічної системи та глибокими трансформаційними зв’язками у світогосподарських відносинах. Економічні відносини в інтелектуальній сфері, пов’язані з інноваційною діяльністю українських підприємств, є предметом уваги як міжнародних трансатлантичних підприємств, так і державних структур, які пов’язують з послабленням конкурентоспроможності державних та експортоорієнтованих підприємств і в кінцевому підсумку обмежують незалежність і самостійність держави. У цьому контексті стрімко зростає значення фінансово-економічної безпеки та формування принципово нових систем захисту інтелектуальних ресурсів українських компаній та обмеження впливу компаній країни на сучасні інформаційні, телекомунікаційні та модернізаційні системи зв’язку, які можуть бути об’єктом інформаційних атак та загроз для виробничої інфраструктури. Визначено стратегії фінансово-економічної безпеки, які розраховується на тривалий час та є необхідними для ефективної системи управління фінансами, яка здатна забезпечувати компроміс між інтересами розвитку підприємства, наявністю достатнього рівня грошових коштів та забезпеченням платоспроможності підприємства. Розглянуто можливі загрози та ряд дестабілізуючих факторів, пов’язаних з недобросовісною конкуренцією та порушенням норм, принципів та законів, яка лежать в основі ринкової економічної системи. На основі пропонованих індикаторів фінансово-економічної безпеки виробничих економічних систем розроблено модель фінансово-економічної безпеки підприємств, сутність такої моделі полягає у можливості виявити, відслідкувати та обрахувати можливі загрози та встановити ступінь критичної безпеки для підприємств як окремих видів загроз та визначити комплексну дію виявлених загроз на можливість створення кризового стану та руйнування економічної системи підприємств.
format	Article
author	Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Коцюрба, О.Ю. Пітел, Н.С.
author_facet	Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Коцюрба, О.Ю. Пітел, Н.С.
author_sort	Гуцалюк, О.М.
title	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки
title_short	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки
title_full	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки
title_fullStr	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки
title_full_unstemmed	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки
title_sort	управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198018
citation_txt	Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-економічної безпеки / О.М. Гуцалюк, Ю.А. Бондар, О.Ю. Коцюрба, Н.С. Пітел // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 90-96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT gucalûkom upravlínnârozvitkomínnovacíjnoproêktnoídíâlʹnostíosvítníhzakladívvumovahvzaêmodííkonkurentospromožnostítazabezpečennâíhfínansovoekonomíčnoíbezpeki AT bondarûa upravlínnârozvitkomínnovacíjnoproêktnoídíâlʹnostíosvítníhzakladívvumovahvzaêmodííkonkurentospromožnostítazabezpečennâíhfínansovoekonomíčnoíbezpeki AT kocûrbaoû upravlínnârozvitkomínnovacíjnoproêktnoídíâlʹnostíosvítníhzakladívvumovahvzaêmodííkonkurentospromožnostítazabezpečennâíhfínansovoekonomíčnoíbezpeki AT pítelns upravlínnârozvitkomínnovacíjnoproêktnoídíâlʹnostíosvítníhzakladívvumovahvzaêmodííkonkurentospromožnostítazabezpečennâíhfínansovoekonomíčnoíbezpeki
first_indexed	2024-08-14T04:01:30Z
last_indexed	2024-08-14T04:01:30Z
_version_	1807334077454352384
fulltext	ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 90 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙ УДК 351.863:330.341.1:37+336 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96 Олексій Миколайович Гуцалюк академік АЕН України д-р. екон. наук, професор ORCID 0000-0002-6541-4912 e-mail: alex-g.88@ukr.net, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси, Юлія Анатоліївна Бондар канд. екон. наук, доцент ORCID 0000-0003-2269-6208 e-mail: cooperjulia@ukr.net, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький, Ольга Юріївна Коцюрба канд. екон. наук, доцент ORCID 0000-0001-6356-7301 e-mail: kotsyurbaolga@ukr.net, Наталія Сергіївна Пітел канд. екон. наук, доцент ORCID 0000-0002-4003-4219 e-mail: nataliakrasnozon@gmail.com, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІННОВАЦІЙНО-ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Постановка проблеми. На сучасному етапі сус- пільного розвитку особливе значення в темпах роз- витку економіки має процес становлення цифрової економіки. Однак вплив цифрової економіки на го- ловну економіку та цифрову безпеку на рівні підпри- ємства є недостатнім. У цьому контексті метою до- слідження є виявлення факторів впливу цифровізації економіки на складові фінансово-економічної безпеки соціально-економічних систем. У сучасних умовах «цифрова економіка» стає ру- шійною силою суспільного розвитку, тому так важ- ливо оцінювати її вплив на економічну та фінансову безпеку країн та їх підприємств як чинника конкурен- тоспроможності та сталого соціального розвитку. еко- номічний розвиток. Слід зазначити, що започатку- вання процесу цифрової трансформації сучасної еко- номічної системи суспільства може знизити ступінь впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на діяльність суб’єктів господарювання підприємств, тим самим зробивши її більш стабільною та ефективною. Замі- щення можливе в умовах активного розвитку цифро- вої економіки. У процесі активного розвитку цифрової економіки можлива заміна традиційних соціокуль- турних та економічних цінностей інстинктами, що зумовлює актуальність для керівництва всіх рівнів вра- хування впливу цифрової економіки на економічну та фінансову безпеку. Над питанням цифровізації економіки має сенс працювати на рівні наукових розробок, але питання фінансово-економічної безпеки не дозволяє зосереди- тися на продуктивній економічній системі, яка стала самостійною в умовах адміністративно-територіальної трансформації. і не може належним чином захистити себе від зовнішнього впливу. Визначення обсягу фі- нансово-економічної безпеки організації (ФЕБО) по- требує визначення найважливіших напрямків захисту та надання характеристик конкретним напрямкам. Важливо також з’ясувати економічні можливості кож- ної території для досягнення економічного зростання та забезпечення прийнятного рівня життя населення саме тому дана тематика дослідження набуває акту- ального значення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес цифровізації економіки та широке використання су- часних Інтернет-технологій призвели до формування якісно нових систем трансферу технологій, навіть ви- окремлення окремих сфер діяльності в особливу на- уково-дослідну систему. В результаті такої діяльності створюються новітні продукти науково-дослідницької діяльності — патенти та ноу-хау, які є об’єктом особ- ливої уваги сучасних компаній, які бажають оволодіти отриманими результатами досліджень та впливати на процес науково-технічного розвитку. розвитку. Їх за- стосування в сучасних дослідженнях. Системи захисту ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 2023/№2 (45) 91 багатьох вітчизняних підприємств не можуть гаранту- вати від зовнішніх впливів та вторгнень в системи уп- равління підприємством та доступні бази даних ін- формаційних ресурсів. Питанням економічної безпеки присвячено велику кількість наукових праць, які роз- глядаються різними авторами з різних позицій, так Т. Байгарін [2], розглядає вплив цифрових технологій на сучасні системи управління компаній та форму- вання новітніх бізнес-моделей сучасного підприєм- ництва. І. Дернова [7] торкається впливу на економіч- ний розвиток пандемії коронавірусу та переходу до широкого використання цифрових технологій в умо- вах обмеженості контактів суб’єктів підприємництва та посилення тенденцій цифровізації у сферах освіти, медицини, мистецтва та створення міцних зв’язків у сфері послуг на рівні підприємств та цілих підпри- ємств. Цікавим є дослідження В. Хаустової [10] у визна- чення ролі цифрової економіки на рівні держави та можливих загроз в сучасних різких зрушеннях струк- тури світових ринків. Інші науковці, такі як М. Диба, Ю. Герненко [8], С. Андрос [1] присвятили свої до- слідження багатьом окремим питанням цифровізації економіки. Поняття економічна та фінансова безпека досить широке, що вміщають в собі не лише такі зовнішні загрози як рейдерство, шахрайство, корупція, шпигун- ство, а й внутрішні, серед яких падіння рівня вироб- ництва, втрата цінних зв’язків з постачальниками, втрата довіри споживачів, зменшення або відсутність прибутку. Усе ці чинники є загрозами стабільному та ефективному функціонуванню підприємства. Так, І. Сосновська вважає, що економічна без- пека являє собою універсальну категорію, що відбиває захищеність суб’єктів соціально-економічних відно- син на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином [12]. Дослідники П. Нікіфоров та С. Куперівська вва- жають фінансово-безпечною компанію ту, яка вива- жено та оптимально підходить до використання і уп- равління своїми фінансовими ресурсами, здійснює чіткий їх контроль, оперативно реагує на будь-які за- грози, внутрішні чи зовнішні, з метою їх мінімізації або уникнення без шкоди для загальної діяльності [9]. В. Столбов, Г. Шаповал визначають фінансово- економічну безпеку як стан захищеності його ресурсів та інтелектуального потенціалу від наявних та потен- ційних загроз зовнішнього і внутрішнього середовища його функціонування, який характеризується висо- кими фінансовими показниками діяльності та пер- спективою економічного розвитку в майбутньому [6, с. 5]. Метою статті є визначення сутності фінансово- економічної безпеки економічних систем в умовах цифровізації економіки і пошук шляхів забезпечення необхідного рівня економічної безпеки на рівні орга- нізацій та усунення загроз, що мають критичний рі- вень. Визначити стратегією фінансово-економічної безпеки, яка повинна бути розрахованою на тривалий час та дій щодо її забезпечення. Розглянути можливі загрози та ряд дестабілізуючих факторів, пов’язаних з недобросовісною конкуренцією та порушенням норм, принципів та законів, яка лежать в основі ринкової економічної системи. Викладення основного матеріалу дослідження. Суть розуміння безпеки полягає в тому, щоб з’ясувати стан захисту окремої людини, спільноти чи країни від внутрішніх та зовнішніх загроз на основі виявлення, послаблення або усунення небезпек та загроз, здатних спричинити шкоду, втрату або навіть пошкодження об’єкт, що охороняється. Фінансово-економічна безпека є більш вузьким поняттям, оскільки ґрунтується на здатності еконо- мічної системи протистояти загрозам, диверсіям, сут- тєвим пошкодженням організаційної структури суб’єктів господарювання, втраті перспектив досяг- нення цілей розвитку та збереження самостійності та незалежності в межах власника економічної структури та права власника. У зв’язку з проведеними на території України ад- міністративно-територіальними реформами об'єктом особливої уваги є соціально-економічна система ви- робництва підприємств. Регіони отримують значну не- залежність у веденні економічної діяльності через кордони та мають потенціал доступу до світових рин- ків. Така значна преференція з боку держави також вимагає значної відповідальності за результати власної господарської діяльності, що останнім часом потребує особливої уваги через посилення економічної конку- ренції та посилення уваги міжнародних компаній до слабких та недосвідчених вітчизняних виробничих структур, якою є українська компанія. Для оцінки стану фінансово-економічної безпеки використовуються показники такої безпеки вироб- ничих підприємств. Такі показники набувають все бі- льшого значення у зв’язку з інтенсифікацією процесу цифровізації, що значно пришвидшує швидкість ре- формування економіки та дає можливість адаптува- тися до новітнього економічного процесу переходу від аналогових інтерактивних систем до інформаційних технологій. Водночас процес цифровізації зробив ре- гіональні економічні системи вразливими, збільши- вши ризик порушення економічної діяльності конку- рентів і завдавши їм величезних збитків. Ступінь про- яву загроз ФЕБП визначається шляхом порівняння поточних (фактичних) значень індикативних показни- ків з їх пороговими (критичними) значеннями [3]. Формування індикаторів фінансово-економічної безпеки підприємств здійснюється за різними сфе- рами життєдіяльності. Для виробничих підприємств можна виділити 13 таких сфер, які в свою чергу, згру- повані по трьом великим блокам (див. таблицю). Розвиток цифрової економіки здійснюється за посередництвом індикаторів: — готовність країни та її підприємств до інформа- тизації суспільства; — готовність суб’єктів господарювання регіону до електронної комерції; — розвиток віртуальних сервісних організацій. Існують і методології системного розвитку циф- рової економіки. Індекс готовності до інформатизації територій, індекс готовності до електронної комерції; доступ до Інтернету; інформаційна безпека; якість си- стеми освіти; автоматизація діяльності державних служб; наявність сприятливих умов для розвитку для здійснення електронної комерції на основі цифрової маркетинг-логістики. Виходячи з результатів аналізу методик оцінки рівня розвитку цифрової економіки, можна зробити висновок, що окрім технологічних аспектів слід враховувати також інші фактори, як то: рівень та якість освіти населення територій країни; рі- вень комп’ютерної та цифрової освіченості; збіль- шення користувальницьких систем в розрізі підпри- ємств країни [10]. ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 92 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця Сфери фінансово-економічної безпеки організації (ФЕБО) Сфера фінансово-економічної безпеки організації Характеристики сфери ФЕБО Здатність організації до економічного зростання Інвестиційна безпека Здатність організації до зростання та розширеного від- творення Виробнича безпека Оцінка кризових явищ у сфері виробничого потенціалу Науково-технічна безпека Стан науково-технічного потенціалу організації Зовнішньоекономічна безпека Залежність економіки від імпорту важливих видів про- дукції та послуг Фінансова безпека Стійкість фінансової системи організації Енергетична безпека Здатність ПЕК задовольняти потреби економіки в па- ливно-енергетичних ресурсах Інформаційна безпека Здатність організації до супротиву інформаційним за- грозам на національному та регіональному рівнях Забезпечення прийнятного життєвого рівня існування працівників Рівень життя працівників Наявність умов для нормальної життєдіяльності пра- цівників Ринок праці Здатність економіки територій забезпечити достатню кількість робочих місць Демографічна безпека Стійкість до депопуляції населення територій Правопорядок Рівень криміналізації суспільства та сфер господарської та фінансової діяльності на території Продовольча безпека Ступінь забезпечення населення територій продоволь- чими товарами власного виробництва в достатній кіль- кості Інфраструктурна безпека Збалансованість щодо обслуговування систем Забезпечення екологічної безпеки територій Екологічна безпека Здатність територій до збереження балансу між люди- ною і природою Джерело: складено авторами на основі [12; 13]. За результатами проведеного дослідження оцінки впливу цифрової економіки на рівні ФЕБР було отри- мано ряд теоретичних та практичних результатів: — по-перше, запропонована систематизація мето- дів оцінки рівня розвитку цифрової економіки, виді- лений найбільш достовірний метод для його застосу- вання на регіональному рівні — індекс готовності до інформаційного суспільства, що в першу чергу вияв- ляється у наявності сучасного комп’ютерного забезпе- чення населення регіону та доступу до мережі Інтер- нет; — по-друге, на основі кореляційного аналізу дана оцінка впливу цифрової економіки на регіональний економічний розвиток, особливо в питаннях застосу- вання сучасних інформаційних систем, які лежать в основі формування і розвитку так званої «економіки знань». Новітні економіка будується на широкому роз- повсюдження досягнень науково-технічного прогресу і відставання від таких досягнень призведе до ви- тіснення вітчизняної економіки на узбіччя світового прогресу і консервації старих технологічних систем із послідовною втратою самостійності та незалежності як регіону, так і держави в цілому; — по-третє, між індексом готовності до інформа- ційного суспільства та рівнем фінансово-економічної безпеки регіону існує зворотній стійкий зв'язок, який свідчить про позитивний вплив факторів цифровізації економіки підприємств на економічну безпеку [11]. Виявлений стійкий прямий зв’язок між такими факторами розвитку цифрової економіки, як «витрати на інформаційну комп’ютерну техніку та цифрові тех- нології», «обсяг інвестицій в основний капітал, що спрямований на придбання інформаційного, комп’ю- терного та телекомунікаційного обладнання», «кіль- кість організацій, що використовують мережу Інтер- нет», «кількість та рівень віртуальних сервісних орга- нізацій — ВСО», «доля населення, яка використовує мережу Інтернет для замовлення товарів, робіт та по- слуг», «рівень цифрової грамотності населення ре- гіону» [2; 11]. Таким чином, підтверджується роль факторів цифровізації в регіональному економічному розвитку; На основі пропонованих індикаторів фінансово- економічної безпеки виробничих економічних систем розроблена модель фінансово-економічної безпеки організації яка представлена на рисунку. ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 2023/№2 (45) 93 Рисунок. Модель фінансово-економічної безпеки організації Складність такої моделі полягає у можливості ви- явити, відслідкувати та обрахувати можливі загрози та встановити ступінь критичної безпеки для підпри- ємств як окремих видів загроз та визначити комп- лексну дію виявлених загроз на можливість створення кризового стану та руйнування економічної системи підприємств [2]. Загрози фінансово-економічної безпеки включає цілий ряд дестабілізуючих факторів, пов’язаних з не- добросовісною конкуренцією та порушенням норм, принципів та законів, яка лежать в основі ринкової економічної системи. Всі загрози фінансово-еконо- мічній безпеці можуть ділитися на рядом ознак [12]: — за місцем виникнення загроз, вони можуть по- ділятися на внутрішні та зовнішні загрози, що вимагає поділення значущості загрози на саму виробничу сис- тему підприємств; — за причинами виникнення загроз можна вка- зати на політичні, конкурентні, соціальні, правові та інші вагомі причини загроз; — за наявністю виникнення загроз, так можуть бути наявні, приховані та майбутні або потенційно можливі загрози; — за наслідками дії загрози можуть бути поділені на незначні, значні, критичні та катастрофічні; — за можливістю запобігання загрозам можна ви- ділити на форс-мажорні загрози та не форс-мажорні загрози, які мабуть є самими складними серед визна- чених загроз. Особливості форс-мажорних загроз є непередба- чуваність їх виникнення, як то війни, катастрофи, землетруси та інші природні лиха, які складно перед- бачити та попередити. Необачність та політична не- далекоглядність можуть призвести до катастрофічних наслідків для підприємств зі збоку адміністративних органів управління. Зона загроз, яка представлена на рисунку посту- пово може перейти в зону критичної небезпеки, яка стосується життєво важливих сфер життєдіяльності населення. До таких сфер в першу чергу відносяться рівень життя населення, стан інфраструктури, особ- ливо транспортного сполучення та логістичних взає- мозв’язків між суб’єктами виробництва та державними та іноземними контрагентами. При оцінці рівня фінансово-економічної безпеки має враховуватися етап життєвого циклу підприємства На різних етапах життєвого циклу та в залежності від Ядро економічної системи організації Інфраструк- тура Ринок праці та зайнятість Право- порядок Демографія Продо- вольство Рівень життя населення Інвестиційна безпека Виробнича безпека Науково- технічна безпека Зовнішньо- економічна безпека Інформа- ційна безпека Енергетична безпека Фінансова безпека Екологічна безпека Зона критичної безпеки Зона загроз ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 94 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ економічної ситуації в державі перед підприємством виникають певні небезпеки. Оскільки фінансово-еко- номічні результати діяльності підприємства є одними з джерел формування ресурсної бази підприємства (поряд із позиковими засобами), то в умовах кризи ці кошти інвестицій можуть виявитися недостатніми та призвести до ліквідації підприємства. Підприємства на ранніх стадіях життєвого циклу характеризуються високим рівнем ризику, поступовим нарощуванням економічного та ресурсного потенціалу Стадія життєвого циклу впливає на характер та рівень ризиків, що безпосередньо загрожує його життєздат- ності. Тому необхідно визначити завдання та прин- ципи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства, відповідно до загрозами його фінан- сово-господарській діяльності. Вибудовування відповідної стратегії безпеки та- кож залежить від розміру та типу підприємства, кіль- кості зайнятих працівників, виду діяльності, характеру конфіденційної інформації тощо. Під стратегією фінансово-економічної безпеки розуміють також розрахований на тривалий час план (програму) дій щодо її забезпечення [12]. Виділяють три види стратегій безпеки: 1. Миттєва стратегія, за якою система безпеки підприємства реагує на несподівані реальні загрози його діяльності. Тоді, з одного боку, спеціально ство- рені підрозділи на підприємстві, щоб уникнути неспо- діваних загроз у короткостроковому періоді, можуть послабити дію цих загроз, а з іншого — можуть ви- никнути ситуації, коли підприємство зазнає збитків у довгостроковому періоді. 2. Запобіжна стратегія, згідно з якою підприєм- ство завчасно проводить роботи з виявлення та про- гнозування впливу та наслідків потенційних загроз. Співробітники (підрозділи), які опікуються цими про- блемами, цілеспрямовано проводять роботу із забезпе- чення сприятливих умов діяльності підприємства. 3. Компенсаційна стратегія, згідно з якою під- приємству вигідніше компенсувати втрати від на- стання загроз безпеці, ніж утримувати у штаті праців- ників служби безпеки. Ця стратегія допустима у разі, коли збитки від потенційних загроз невеликі чи не- можливо реалізувати попередні дві стратегії. Найбільш оптимальною є попереджувальна стра- тегія для успішного управління фінансово-економіч- ною безпекою підприємства, необхідна ефективна си- стема управління фінансами, яка здатна забезпечувати компроміс між інтересами розвитку підприємства, на- явністю достатнього рівня грошових коштів та забез- печенням платоспроможності підприємства. І тут ос- новними стратегічними цілями діяльності підприєм- ства є: максимізація прибутку; оптимізація структури капіталу та забезпечення фінансової стійкості підпри- ємства; забезпечення інвестиційної привабливості під- приємства; поліпшення конкурентних позицій під- приємства над ринком [13]. Підтримка фінансової гнучкості портових операторів за наявності великої частки постійних витрат потребує постійного моніто- рингу фінансових ризиків на перспективу. Важливо відмітити існування правопорядку в ме- жах ринкової економічної системи, який забезпечує виконання державних законодавчих актів та правових механізмів виробничих адміністрацій та місцевих ор- ганів самоврядування. Кінець кінцем стабільна пра- вова основа виробничих відносин призведе до норма- лізації демографічної ситуації та стабілізації трудових відносин на ринку праці з максимальною зайнятістю населення та скороченням безробіття. В останні часи міграція населення в пошуках ро- боти стала загрозливою не тільки для підприємств на- шої країни, але і для держави в цілому. Кількість мо- лодих людей, які емігрують в пошуках роботи при ни- зькому рівні народжуваності суттєво впливає на ринок праці. Особливо критичним є відтік спеціалістів із ви- соким рівне освіти та втрата критично важливих для ринкової економіки фахівців в інформаційній сфері. ІТ-спеціалістів запрошують закордон міжнародні ком- панії, пропонуючи високу заробітну платню, що спо- нукає вітчизняних фахівців залишати нашу країну [7]. Продовольча проблема також стає наріжним ка- менем розвитку вітчизняної економічної системи. Ри- нок сільськогосподарської продукції вимагає наси- чення виробничих ринків якісною та дешевою про- дукцією, однак постійне зростання цін на продукти харчування призводить до втрати конкурентних пози- цій вітчизняних товаровиробників та приход на ринки іноземних конкурентів, які висунувши вітчизняних виробників поставляють неякісну та дорогу за ціною власну продукцію. Вказані небезпечно критичні умови існування вітчизняної економічної системи в решті решт можуть призвести до кризи в економіці та, в кінцевому ви- падку, спонукати розпад цілісної економічної систем країни на окремі територіальні утворення з посліду- ючим їх убожінням та скатування до жебрацтва насе- лення окремих територій. Усунення вказаних загроз передбачає застосу- вання комплексних методів та засобів безпечного ви- користання інформації в виробничих економічних си- стемах. Найбільш вагомими є ряд таких заходів: 1. Управління доступом до важливої інформації і протистояння можливим способам несанкціонова- ного доступу до інформації. Такі заходи передбачають ідентифікацію користувачів та персоналу органів уп- равління підприємствами за допомогою закріплення за кожним об’єктом персонального ідентифікатора. 2. Перевірка повноважень та пізнання достовір- ності об’єкта ідентифікатора за пред’явленим кодом або шифром, що дозволять їм здійснити доступ до відповідної інформації. 3. Створення умов для доступу та роботи з ін- формацією з встановленням регламенту роботи та об- сягів доступу до відповідної інформації. 4. Обов’язкова реєстрація осіб та структур та часу їх звернення до відповідної конфіденційної інформа- ції, встановлення обсягів отриманої та обробленої ними інформації з подальшим її використанням в со- ціально-економічних та виробничо-технологічних від- носинах. 5. Фіксація спроб несанкціонованого доступу та навіть спроб щодо несанкціонованого доступу до ін- формації з встановленням осіб або структур на які впала підозра у несанкціонованому доступі. 6. Розробка спеціальних механізмів шифрування доступу до критично важливої інформації, які зроста- ють у зв’язку з розвитком систем телекомунікацій та розширенням систем зв’язку, особливо створення розгалуженої системи Інтернет з її необмеженими ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 2023/№2 (45) 95 можливостями доступу до різноманітних баз даних та інтернет-ресурів. 7. Протидія атакам шкідливих програм які мо- жуть наносити шкоду накопиченим ресурсам, робити можливим їх використанню без дозволу власників та здійснювати комерційну діяльність об’єктами інфор- маційних ресурсів. 8. Протидіяти фактам вірусного зараження баз даних, джерел інформації у суспільному доступі та ло- калізацію і знищення ресурсів або її навмисного по- шкодження та виходу з строю комп’ютерних систем та пристроїв які є досить коштовними та рідкісними [1; 8]. Згідно з Законом України «Про основні націо- нальної безпеки України» поняття «інформаційна без- пека» не знаходить надто широкого розкриття, а лише перераховуються загрози та напрямки державної полі- тики в даній сфері. Згідно з Законом України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 року інформаційна безпека виступає невід'ємною частиною політичної, економічної, обо- ронної та інших складових національної безпеки. Об'єктами інформаційної безпеки вважаються інфор- маційні ресурси, канали інформаційного обміну та те- лекомунікаційних систем і мереж та інші елементи ін- формаційної інфраструктури країни [15]. Однією з найнебезпечніших загроз безпеці країни та її підприємств в інформаційній сфері є «комп’ю- терна злочинність» і з метою її скорочення був ство- рений Міжвідомчий науково-дослідний центр з про- блем боротьби з організованою злочинністю що безу- мовно призводить приводить до покращення ситуації з захистом виробничих економічних систем. Однак особливої гостроти набуває проблема злочинності у зв’язку з масовою комп’ютеризацією, об’єднанням і створення комп’ютерних мереж та використанням си- стеми Інтернет. Розроблено механізм розслідування злочинів у сфері комп’ютерної інформації, який до- зволяє встановлювати відмінності комп’ютерної сис- теми або мережі встановленим стандартам, перевірці роботи комп'ютерів за допомогою спеціальних тестів, ідентифікацію авторів програмного засобу, його приз- начення встановленим дозволам і обсягам викорис- тання, оцінка вартості отриманої інформації та її по- дальше використання. Висновки. Підводячи підсумок, слід вказати, що теоретична значущість дослідження полягає в іденти- фікації факторів цифрової економіки, що впливає на підвищення рівня фінансово-економічної безпеки ре- гіону, що може виступити основою для проведення наступних досліджень впливу процесів цифрової трансформації економічних систем на економічну без- пеку. Процес цифровізації набуває стрімкого розвитку і оновлення виробничих економічних систем немож- ливий без залучення сучасних механізмів захисту ін- формації та подолання спроб її несанкціонованого ви- користання. Практична значимість проведеного дослідження пов’язана з можливістю використання результатів по- шуків при плануванні діяльності по втіленню цифро- вих технологій в виробничих економічних системах з метою підвищення рівня фінансово-економічної без- пеки агентів на всіх рівнях господарювання та тісна співпраця з передовими розробниками систем захисту інформаційних ресурсів. Список використаних джерел 1. Андрос С. В., Чан Сі Цо. Інформаційні техно- логії як базис інноваційного розвитку підприємств. Економіка: реалії часу. 2019. № 5. С. 16-25. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.3766794. 2. Байгарін Т. Підходи до змін бізнес-моделей, шляхом застосування цифрових технологій. Central Asian Economic. 2021. № 22. С. 162-169. 3. Бойчук І. В., Музика О. М. Інтернет в марке- тингу: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 512 с. 4. Бондар Ю. А., Дорошенко Т. М. Економічна безпека підприємства як фактор забезпечення ефекти- вності зовнішньоекономічної діяльності. Розвиток ме- тодів управління та господарювання на транспорті. 2022. № 1 (78). С. 70-82. DOI: https://doi.org/10.31375/ 2226-1915-2022-1-70-82. 5. Бондар Ю. А., Легінькова Н. І. Інвестиційні стратегії ТНК в умовах формування сталого розвитку. Економіка та суспільство. 2016. № 2. С. 41-44. 6. Гуцалюк О. М. Організація управління еконо- мічною безпекою корпоративного інтеграційного роз- витку. Управління розвитком. 2016. № 2 (184). С. 66-74. 7. Гуцалюк О. М. Концептуальні засади забезпе- чення економічної безпеки корпоративних інтеграцій- них процесів. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 144- 152. 8. Гуцалюк О. М., Череватенко В. А. Корпорати- вні механізми забезпечення економічної безпеки ве- ликомасштабних економіко-виробничих систем. Ак- туальні проблеми економіки. 2017. № 6 (192). С. 60-71. 9. Дернова І. А., Боровик Т. М. Цифровізація економіки України в умовах пандемії: тенденції та на- прямки розвитку. Економіка: реалії часу. 2022. № 1 (59). С. 22-29. DOI: https://doi.org/10.15276/ETR.01. 2022.3. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7226599. 10. Диба М. І., Герненко Ю. О. Венчурний бізнес в Україні та цифрові інноваційні хаби як інститут його розвитку. Економіка України. 2021. № 6 (715). С. 36-49. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.06.036. 11. Зубенко І. Р. Психологічні детермінанти до- віри до електронної комерції. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2011. Т. XIII (7). C. 64-71. 12. Kolodynskyi S., Zakharchenko O., Kramskyi S. Direction of increasing the level of economic security of enterprises under the influence of digitalization. Еконо- міка: реалії часу. 2022. № 6 (64). С. 33-39. DOI: https://doi.org/10.15276/ETR.06.2022.4. DOI: https: //doi.org/10.5281/zenodo.7620889. 13. Мунтіян В. І. Економічна безпека України: монографія. Київ: КВІЦ, 1999. 462 с. 14. Нікіфоров П. О., Кучерівська С. С. Сутність і значення фінансової безпеки страхової компанії. Фі- нанси України. 2006. № 5. С. 86-94. 15. Національна економічна стратегія на період до 2030 року. Урядовий кур’єр. 2021. № 45. С. 8-36. 16. Столбов В., Шаповал Г. Особливості управ- ління системою фінансово-економічної безпеки буді- вельних підприємств. Комунальне господарство міст: зб. наук. праць. 2013. Вип. 111. С. 103-107. 17. Сосновська І. М. Поняття та значення еконо- мічної безпеки виробничо-господарської діяльності підприємств. Ефективна економіка. 2015. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4303. 18. Хаустов В. Цифрова економіка: як тобі слу- житься? Дзеркало тижня. 2019. 19-25 жовт. (№ 39). 19. Шматько Н. М. Закономірності процесу здій- снення організаційних змін у структурі управління підприємством. Вісник економічної науки України. 2020. ГУЦАЛЮК О. М., БОНДАР Ю. А., КОЦЮРБА О. Ю., ПІТЕЛ Н. С. 96 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ № 2 (39). С. 58-62. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).58-62. Referensces 1. Andros, S. V., Chan, Si Tso. (2019). Informatsiini tekhnolohii yak bazys innovatsiinoho rozvytku pidpryiemstv [Information technologies as the basis of innovative development of enterprises]. Ekonomika: realii chasu — Economics: time realities, 5, рр. 16-25. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.3766794 [in Ukrainian]. 2. Baigarin, T. (2021). Approaches to changing busi- ness models by using digital technologies. Central Asian Economic, 22, pp. 162-169. 3. Boіchuk, I. V., Muzyka, O. M. (2010). Internet v marketynhu [Internet in Marketing]. Kyiv, Center of Edu- cational Literature. 512 p. [in Ukrainian]. 4. Bondar, Iu. A., Doroshenko, T. M. (2022). Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva yak faktor zab- ezpechennia efektyvnosti zovnishnoekonomichnoi diial- nosti [Economic security of the enterprise as a factor of ensuring the efficiency of foreign economic activity]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na trans- porti — Development of transport management and manage- ment methods, 1 (78), pp. 70-82. DOI: https://doi.org/ 10.31375/2226-1915-2022-1-70-82 [in Ukrainian]. 5. Bondar, Iu. A., Leginkova, N. I. (2016). Investy- tsiini stratehii TNK v umovakh formuvannia staloho rozvytku [Investment strategies of TNCs in the conditions of the formation of sustainable development]. Ekonomika ta suspilstvo — Economy and society, 2, pp. 41-44 [in Ukrainian]. 6. Hutsaliuk, O. M. (2016). Orhanizatsiia upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu korporatyvnoho intehratsiinoho rozvytku [Organization of management of economic secu- rity of corporate integration development]. Upravlinnia rozvytkom — Development management, 2 (184), pp. 66-74 [in Ukrainian]. 7. Hutsaliuk, O. M. (2016). Kontseptualni zasady zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky korporatyvnykh intehratsiinykh protsesiv [Conceptual principles of ensuring economic security of corporate integration processes]. Problemy ekonomiky — Problems of the economy, 3, рр. 144- 152 [in Ukrainian]. 8. Hutsaliuk, O. M., Cherevatenko, V. A. (2017). Korporatyvni mekhanizmy zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky velykomasshtabnykh ekonomiko-vyrobnychykh system [Corporate mechanisms for ensuring the economic security of large-scale economic and production systems]. Aktualni problemy ekonomiky — Actual problems of the econ- omy, 6 (192), p. 60-71 [in Ukrainian]. 9. Dernova, I. A., Borovyk, T. M. (2022). Tsyfro- vizatsiia ekonomiky Ukrainy v umovakh pandemii: ten- dentsii ta napriamky rozvytku [Digitization of the economy of Ukraine in the conditions of the pandemic: trends and directions of development]. Ekonomika: realii chasu — Eco- nomy: realities of time, 1 (59). pp. 22-29. DOI: https://doi.org/10.15276/ETR.01.2022.3. DOI: https: //doi.org/10.5281/zenodo.7226599 [in Ukrainian]. 10. Dyba, M. I., Hernenko, Yu. O. (2021). Ven- churnyi biznes v Ukraini ta tsyfrovi innovatsiini khaby yak instytut yoho rozvytku [Venture business in Ukraine and digital innovation hubs as an institution of its develop- ment]. Ekon. Ukr., 6 (715), pp. 36-49. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.06.036 [in Ukrainian]. 11. Zubenko, I. R. (2011). Psykholohichni determi- nanty doviry do elektronnoi komertsii [Psychological de- terminants of trust in electronic commerce]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii — Problems of general and pedagogical psychology, Vol. XIII (7), pp. 64-71 [in Ukrainian]. 12. Kolodynskyi, S., Zakharchenko, O., Kramskyi, S. (2022). Direction of increasing the level of economic se- curity of enterprises under the influence of digitalization. Ekonomika: realii chasu — Economics: time realities, 6 (64), pp. 33-39. DOI: https://doi.org/10.15276/ETR.06.2022.4. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7620889. 13. Muntiіan, V. I. (1999). Ekonomichna bezpeka Ukrainy [Economic security of Ukraine]. Kyiv, KVITS. 462 p. [in Ukrainian]. 14. Nikiforov, P. O., Kucherivska, S. S. (2006). Sut- nist i znachennia finansovoi bezpeky strakhovoi kompanii. [The essence and meaning of financial security of an in- surance company]. Finansy Ukrainy — Finances of Ukraine, 5, pp. 86-94 [in Ukrainian]. 15. Natsionalna ekonomichna stratehiіa na period do 2030 roku [National economic strategy for the period up to 2030]. (2021). Uriadovyi kurier, 45, pp. 8-36 [in Ukra- inian]. 16. Stolbov, V., Shapoval, H. (2013). Osoblyvosti up- ravlinnia systemoiu finansovo-ekonomichnoi bezpeky budivelnykh pidpryiemstv [Peculiarities of managing the system of financial and economic security of construction enterprises]. Komunalne hospodarstvo mist — Communal management of cities, Vol. 111, pp. 103-107 [in Ukrainian]. 17. Sosnovska, I. M. (2015). Poniattia ta znachennia ekonomichnoi bezpeky vyrobnycho-hospodarskoi diial- nosti pidpryiemstv [The concept and significance of eco- nomic security of production and economic activity of en- terprises]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy, 9. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=4303 [in Ukrainian]. 18. Haustov, V. (2019). Tsyfrova ekonomika: yak tobi sluzhytʹsya? [Digital economy: how does it serve you?]. Dzerkalo tyzhnia — Mirror of the week, October 19-25 (Issue 39) [in Ukrainian]. 19. Shmatko, N. M. (2020). Zakonomirnosti protsesu zdiisnennia orhanizatsiinykh zmin u strukturi upravlinnia pidpryiemstvom [Regularities of process of realization of organizational changes in structure of management of the enterprise]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 58-62. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020. 2(39).58-62 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 20.11.2023 Формат цитування: Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Коцюрба О. Ю., Пітел Н. С. Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпечення їх фінансово-еконо- мічної безпеки. Вісник економічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2023.2(45).90-96 Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Kotsiurba, O. Yu., Pitel, N. S. (2023). Management of the Development of Innovative Project Activities of Educational Institutions in Terms of Cooperation, Competitiveness and Ensuring their Financial and Economic Security. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (45), рр. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96

Репозитарії

Схожі ресурси