Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації

Ключова роль модернізації промисловості в забезпеченні стійкості національної економіки актуалізує проблему науково обґрунтованого вибору інструментів, які ефективно працюють в умовах децентралізації. У даному дослідженні до стратегічних галузей національної економіки віднесено ті, які забезпечені в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Видавець:	Інститут економіки промисловості НАН України
Дата:	2023
Автор:	Кушніренко, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198019
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації / О.М. Кушніренко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 97-106. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-198019
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1980192024-08-13T19:07:21Z Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації Кушніренко, О.М. Менеджмент інновацій Ключова роль модернізації промисловості в забезпеченні стійкості національної економіки актуалізує проблему науково обґрунтованого вибору інструментів, які ефективно працюють в умовах децентралізації. У даному дослідженні до стратегічних галузей національної економіки віднесено ті, які забезпечені власною ресурсною, виробничою, науково-освітньою базою та мають перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості, а саме: чорна металургія; машинобудування; галузі з видобування критичної сировини. У статті узагальнено світові практики кластерного руху та діяльності індустріальних парків, які стали передумовою стійкого промислового розвитку на високотехнологічній основі. Наведено результати опитування учасників індустріальних парків і запропоновано напрями об’єднання спільних зусиль для їх подальшого розвитку. The key role of industrial modernization in ensuring the sustainability of the national economy highlights the problem of a scientifically based choice of tools that working effectively in a decentralized environment. In this study, strategic sectors of the national economy include those that are provided with their own resource, production, scientific and educational base and have prospects for integration into global value chains, namely: ferrous metallurgy; mechanical engineering; industries for the extraction of critical raw materials. The article summarizes the world practices of cluster movement and activities of industrial parks, which have become a prerequisite for sustainable industrial development on a high-tech basis. The results of the survey of participants of industrial parks are given. The key obstacles hindering the development of industrial parks have been identified and directions of joint efforts have been proposed, namely, involvement in the global trend of sustainable development of the EU and the vector of carbon neutrality within the framework of the European Green Deal; creation of a Development Fund that will provide financial, technical and consulting assistance to participants in industrial parks; creation of a digital platform for potential foreign investors, where investment projects and opportunities in Ukraine will be announced; strengthening cooperation between the participants of industrial parks to attract grant funds for the development of their own ecosystem and the formation of a consolidated position on strategic development with state and regional authorities. Additional effects conducive to the modernization of strategic industries, namely the promotion of innovative development and areas of research and development (DiR); Improving production efficiency through more efficient use of resources; development of innovative infrastructure, support for small and medium-sized businesses. 2023 Article Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації / О.М. Кушніренко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 97-106. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).97-106 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198019 338.45:330.341.46 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Кушніренко, О.М. Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації Вісник економічної науки України
description	Ключова роль модернізації промисловості в забезпеченні стійкості національної економіки актуалізує проблему науково обґрунтованого вибору інструментів, які ефективно працюють в умовах децентралізації. У даному дослідженні до стратегічних галузей національної економіки віднесено ті, які забезпечені власною ресурсною, виробничою, науково-освітньою базою та мають перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості, а саме: чорна металургія; машинобудування; галузі з видобування критичної сировини. У статті узагальнено світові практики кластерного руху та діяльності індустріальних парків, які стали передумовою стійкого промислового розвитку на високотехнологічній основі. Наведено результати опитування учасників індустріальних парків і запропоновано напрями об’єднання спільних зусиль для їх подальшого розвитку.
format	Article
author	Кушніренко, О.М.
author_facet	Кушніренко, О.М.
author_sort	Кушніренко, О.М.
title	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації
title_short	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації
title_full	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації
title_fullStr	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації
title_full_unstemmed	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації
title_sort	модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198019
citation_txt	Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації / О.М. Кушніренко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 97-106. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT kušnírenkoom modernízacíâstrategíčnihgaluzejnacíonalʹnoíekonomíkivumovahdecentralízacíí
first_indexed	2024-08-14T04:01:32Z
last_indexed	2024-08-14T04:01:32Z
_version_	1807334079774851072
fulltext	КУШНІРЕНКО О. М. 2023/№2 (45) 97 УДК 338.45:330.341.46 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).97-106 Оксана Миколаївна Кушніренко д-р. екон. наук, доцент ORCID 0000-0002-3853-584X e-mail: kushnksena@gmail.com, ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», м. Київ МОДЕРНІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ Постановка проблеми. Нинішня економічна мо- дель суспільного розвитку характеризується нестабіль- ністю, спричиненою наслідками глобальних геополі- тичних, технологічних, постпандемічних трансформа- цій, і появою циклів зростання, піків і крахів. Одним з найбільших чинників невизначеності за досліджен- нями Міжнародного валютного фонду, а саме Індексу невизначеності стало повномасштабне вторгнення рф в Україну [1]. Хоч війна і триває майже 10 років, проте лише з 2022 р. напад рф на Україну відтіснив найбільш впливові чинники невизначеності - торгівельні війни й пандемічні шоки на другий план порівняно з чин- ником безпеки. Військова агресія рф виявила зроста- ючу актуальність питань, пов’язаних з безпекою та стійкістю соціально-економічного розвитку суспіль- ства не тільки в Україні, а в усьому світі, а також по- силила важливість ухвалення стратегічних управлінсь- ких рішень щодо реагування на існуючі та майбутні загрози для демократичних країн. Умови невизначеності сьогодення змінюють роль уряду та органів державного управління, надаючи їм нові повноваження для реагування на загрозливі ви- клики. Постає питання як впоратися з навалою знач- ної кількості ризиків, ухвалити такі рішення, щоб на- дати можливість армії виконувати воєнні завдання, населенню забезпечувати умови для виживання та розвитку, а промисловості нарощувати обсяги вироб- ництва та підвищувати конкурентоспроможність про- дукції. Це у свою чергу вимагає від держави створення ефективної та виваженої промислової політики, ос- новною метою якої має бути перерозподіл наявних ре- сурсів на пріоритетні цілі для модернізації стратегіч- них галузей національної економіки. Саме тому, на- уковий пошук, ідентифікація та імплементація дієвих інструментів реалізації наявного людського, інтелекту- ального, техніко-технологічного, виробничого, при- родно-ресурсного потенціалу для модернізації проми- словості як основного ядра національної економіки, є надзвичайно важливим для забезпечення стійкості й безпеки майбутнього розвитку. У цьому контексті важливу роль відіграють регіони, які володіють знач- ним виробничим потенціалом і виступають центрами промислового розвитку національної економіки. Це підтверджено успішним досвідом розвинутих країн, де центри промислового розвитку сформувалися в умовах та завдяки децентралізації, яка забезпечила стійкість та збалансований розвиток місцевих громад. Відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування децентралізація дозволяє сформувати спроможний інститут місцевого самовря- дування для забезпечення ним сталого промислового розвитку відповідних територій [2]. Децентралізація ґрунтується на уявленні про те, що наближеність уряду до громадян та організацій, якими він керує, підвищує ефективність використання наявних ресурсів, спро- можність реалізовувати потенціал, покращує результа- тивність державного управління. Українські реалії довели, що стійкість та збалан- сований розвиток місцевих громад має вирішальне значення та є основою національної безпеки. Цей ви- сновок підтверджується повномасштабним вторгнен- ням країни-агресора, коли місцеві громади вимушені були першими реагувати на воєнні ризики та одно- часно забезпечувати умови не тільки для власного ви- живання, а й для забезпечення обороноздатності всієї країни. Враховуючи довгостроковий характер воєнних ризиків, критично важливим є впровадження успішно зарекомендованих у світі практик децентралізації, що сприятимуть модернізації та розвитку промисловості, зокрема кластерного руху та активізації створення та діяльності індустріальних парків. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Децент- ралізація як ключовий чинник забезпечення розвитку промисловості та модернізації економіки знаходиться в центрі уваги багатьох українських та зарубіжних вче- них. Зокрема, на думку В. Гейця, серед основних ре- зультатів аналізу структурних змін у економіці України і окремих країн ЄС однозначно простежується відста- лість української економіки в частині скорочення тих видів промислової діяльності, які формують порівняно високу питому вагу доданої вартості, що зумовлює втрату конкурентних позицій. Відповідно має місце зумовлена домінуванням експорту продовольчих това- рів і сировини для їх виробництва, а також промисло- вої продукції, пов’язаної з видобутком мінерально- сировинних ресурсів та їх первинною переробкою, реструктуризація зовнішньої торгівлі України в на- прямі примітивізації. Паралельно в імпорті зросла частка продукції виробничого призначення з більш високою питомою вагою доданої вартості, що приз- вело до формування технологічної залежності та загроз поглиблення подальшого переформатування промис- ловості [3]. Науковці Інституту економіки промисловості НАН України О. Амоша, В. Ляшенко, Ю. Харазішвілі розробили комплекс концептуальних положень щодо створення сприятливих умов для модернізації тради- ційних та формування нових галузей економіки про- мислових регіонів України в умовах розширення та розвитку різноманітних форм і методів децентралізації державного управління [4]. М. Войнаренко та В. Дубницький визначили, що найбільш раціональним варіантом вирішення про- КУШНІРЕНКО О. М. 98 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ блеми відсутності дієвих інституційних механізмів реалізації стратегічно-пріоритетних напрямів для за- безпечення інноваційно орієнтованого і сталого роз- витку економіки країни є оптимальне поєднання можливостей та зусиль відповідних державних інсти- туцій, освітніх, наукових закладів, виробничих та ринкових структур, тобто формування спеціальних об'єднань, які зацікавлені у кінцевих результатах своєї діяльності, а саме у розвитку кластерів [5]. Л. Некрасова розробила науково-методичний підхід до формування моделі системи управління ди- намічним станом виробничих підприємств в умовах децентралізації, обґрунтувавши важливість стратегу- вання їх розвитку на засадах взаємодії влади, бізнесу та громадськості [6]. А. Усов, М. Куніцин, Е. Забарна та Л. Некрасова запропонували науково-методичний підхід до моделю- вання системи управління розвитком виробничих під- приємств в умовах децентралізації, в основі якого ле- жить важливе визнання стану виробничих систем як основного параметра, що впливає на саму структуру розвитку [7]. С. Семфорд обґрунтував, що інструменти про- мислової політики дедалі частіше використовуються місцевими органами влади і є важливою частиною на- бору заходів, які використовуються для регіонального розвитку [8]. Г. Арей та Л. Падауга оцінили порогові значення для визначених змінних (розвиток людського капіталу, громадської активності та продуктивності факторів виробництва), що дозволило виявити стійкий зв’язок між децентралізацією та економічним зростанням на прикладі регіонів Іспанії [9]. Високо оцінюючи наукові результати досліджень згаданих науковців вважаємо, що досліджувана про- блематика набуває дедалі більшої актуальності, що особливо проявляється в умовах війни, коли промис- ловість стає базисом забезпечення обороноздатності й стійкості національної економіки, а громади мають можливість модернізувати і розвивати локальні ви- робничі системи завдяки інструментам децентраліза- ції. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Повномасштабна війна в Україні є склад- ним випробуванням для всієї української нації, що завдає неймовірних людських страждань із трагічною втратою життя та переміщенням мільйонів людей. Це і гуманітарна катастрофа, адже за попередніми оцін- ками ПРООН, 90% українського населення можуть зіткнутися з бідністю та надзвичайною економічною вразливістю, якщо війна поглибиться, відкидаючи країну на десятиліття назад і залишаючи глибокі соці- альні та економічні втрати для майбутніх поколінь [10]. Це пояснюється наслідками воєнних дій: фізичне руйнування промислових об’єктів спричинило повне закриття 50% українських підприємств, а інша частина змушена працювати нижче наявного рівня заванта- ження виробничих потужностей. Воєнні дії завдають непоправних втрат не лише окремим підприємствам, а й цілим галузям промисловості. До них відносяться: металургійна галузь, машинобудування; галузі видобу- вання критичної сировини. Все це вимагає невідклад- ного обґрунтування дієвих інструментів забезпечення умов для розвитку і модернізації стратегічних галузей національної економіки в умовах посилення воєнних ризиків. Постановка завдання. Метою статті є обґрунту- вання переваг децентралізації на основі кластерного руху й активізації діяльності індустріальних парків для прискореної модернізації та розвитку стратегічних га- лузей промисловості національної економіки. Гіпотезою дослідження є теоретичне припущення, що децентралізація на основі кластерного руху й акти- візації діяльності індустріальних парків створює спри- ятливе середовище для модернізації існуючих та ство- рення нових виробничих потужностей стратегічних га- лузей національної економіки, що веде до посилення конкурентоспроможності на внутрішньому та світо- вому ринках. Виклад основного матеріалу. Повномасштабна війна в Україні значною мірою вплинула на скоро- чення обсягів національного виробництва більш ніж на третину у 2022 р. порівняно з 2021 р. Серед усіх галузей вітчизняної промисловості, найбільше від удару рф постраждала металургія, оскільки ключові підприємства знаходилися на Сході та Півдні України. До металургійних підприємств, які було знищено те- рористичними угрупованнями належать: ТОВ «Елект- росталь Курахове» та ТОВ «Краматорський фероспла- вний завод», які припинили працювати ще у 2021 р.; ПАТ «Енергомашспецсталь» зупинився з початком по- вномасштабної війни. Особливо болісною для віт- чизняного ГМК стала втрата Маріупольського МК ім. Ілліча та МК «Азовсталь» [11]. Більше того, за да- ними Донецької обласної військової адміністрації ме- талургійна галузь області наразі повністю припинила свої існування [12]. Через це обсяги виробництва в ме- талургійній галузі скоротилися на 53,0%. Падіння за- кінчилося лише наприкінці 2022 р. Через удари російської армії практично зупинили свою виробничу діяльність й машинобудівні підпри- ємства Донецької області. В окупації опинився маши- нобудівний завод ПРАТ «Вістек». Частково зруйновані або пошкоджені ударами російської армії ПРАТ «Но- вокраматорський машинобудівний завод», ПРАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», ТОВ «Корум Дружківський машинобудівний завод». Два останніх підприємства а також ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі» та ТОВ «Завод автогенного облад- нання Донмет» вдалося релокувати в інші регіони. За- галом обсяги випуску продукції машинобудівних під- приємств у 2022 р. скоротилися на 43,1%. Ще одним випробуванням для української про- мисловості став підрив Каховської ГЕС, що спричи- нило затоплення промислово розвинених територій, які відігравали вагому роль у формуванні економіч- ного потенціалу Півдня України. Зокрема, до повно- масштабної воєнної агресії з боку рф в Херсонській області, яка найбільше постраждала від підриву Кахов- ської ГЕС, був розвинений багатогалузевий промисло- вий комплекс, представлений 250 великими, серед- німи та малими підприємствами, чисельність зайнятих на яких становила майже 23 тис. осіб (16,9% від за- йнятих працівників за всіма видами економічної дія- льності) [13]. За оцінками Міністерства економіки Ук- раїни промислові підприємства втратили внаслідок підриву Каховської греблі 105 млн дол. США. Безпо- середньо в зоні підтоплення постраждали великі про- мислові об’єкти, розташовані в Корабельному районі м. Херсон [14]. Ситуація, що склалася, ставить питання віднов- лення промислових виробництв на перший план, що вимагає від держави системних дій. Мова йде про КУШНІРЕНКО О. М. 2023/№2 (45) 99 формування якісно нової промислової структури, збільшення питомої ваги машинобудування, техноло- гічних галузей, підгалузей добувної промисловості, чорної та кольорової металургії, які виробляють сиро- вину для технологічних виробництв. Це вимагає об- ґрунтування переліку стратегічних галузей, модерніза- ція яких може стати запорукою успішного віднов- лення промислового потенціалу України. Відповідно до Постанови КМУ № 127 від 03.11.2021 р. до таких галузей належать: оборонно-промисловий комплекс; авіаційна; космічна; машинобудівна; металургійна та хімічна галузі [15]. Водночас, науковцями НАН Укра- їни до стратегічних галузей віднесено ті галузі, що ма- ють високий ступінь наукового супроводу і можуть розвиватися на новітній технологічній основі, розбу- дова яких сприятиме інтеграції промисловості України в глобальні ланцюги доданої вартості. Серед них виді- ляють розвиток та модернізацію чорної металургії, ма- шинобудування, а також галузей з видобування кри- тичної сировини — титанової, літієвої та алюмінієвої галузей [16]. Розвиток таких галузей є стратегічно важливим для забезпечення відновлення промисло- вості, інфраструктури, житлово-комунального госпо- дарства, а також є критичним для зміцнення обороно- здатності країни, що може ефективно реалізовуватися в умовах децентралізації на основі кластерного руху та активізації діяльності індустріальних парків. Одним із центрів найбільшого розвитку кластер- ної моделі економіки є Європейський Союз. Процес кластеризації європейської економіки має тривалу іс- торію свого становлення і характеризується послідов- ною урядовою політикою щодо формування рамкових умов [17]: — у 1968 р. у рамках Європейського Союзу було створено Генеральний Директорат з регіональної по- літики; — у 1975 р. сформований Європейський фонд ре- гіонального розвитку; — у 1988 р. Європарламентом була прийнята Хартія регіоналізму і почала діяти Рада регіональних та місцевих об’єднань; — у 2000 р. відбувся саміт у Лісабоні, який прого- лосив обов’язковість формування країнами ЄС націо- нальних програм кластеризації. На цьому ж саміті було створено ERA (European Research Area), «Європейсь- кий дослідницький простір» і затверджена Програма розвитку регіональних інноваційних систем (RIS); — у лютому 2007 р. на саміті у Брюселі був схва- лений Маніфест кластеризації Європи; — 21 січня 2008 р. на саміті у Стокгольмі був прийнятий Європейський кластерний меморандум — план дій Європи щодо забезпечення зростання конку- рентоспроможності. Не менш ефективно на кластерний розвиток вплинула цифровізація. На даний момент кластерні ініціативи реалізуються на єдиній цифровій платформі «European Cluster Collaboration Platform» [18]. Євро- кластери, що фінансуються через Програму єдиного ринку, є міжгалузевими, міждисциплінарними та транс’європейськими стратегічними ініціативами, що об’єднують галузеві кластери та інших економічних суб’єктів для реалізації Промислової стратегії ЄС. Вони створюють нові бізнес-можливості для МСП та сприяють їх кращій інтеграції у європейські та глоба- льні стратегічні ланцюги створення вартості. Принципи децентралізації дали поштовх для роз- витку кластерної економіки в багатьох країнах ЄС: економіка Нідерландів поділена на 20 кластерів; у Да- нії 40% МСП забезпечують 60% експорту, які функ- ціонують у складі кластерів; а в Австрії діють транс- граничні кластери з Угорщиною, Італією, Швейцарією та Німеччиною [19, с. 70]. Кластери забезпечують майже 30% загального рівня зайнятості в Італії. Ус- пішними прикладами кластерної моделі розвитку ви- сокотехнологічних галузей в рамках децентралізаціє є приклад регіону Мелардален Вестер, Швеція [20]. Зо- крема кластер «РоботДален» — ініціатива, впроваджена у 2003 р., спрямована на створення регіонального зростання шляхом побудови інноваційної екосистеми для впровадження нових ідей в галузі робототехніки та автоматизації. Об’єднавши промислових виробників, наукові установи та державний сектор, РоботДален за- безпечує комерційний успіх нових технологічних рі- шень для промисловості, сфери послуг та охорони здоров’я. В результаті було створено 45 інноваційних продуктів на ринку, відкрито 28 інноваційних компа- ній, а також впроваджено 400 інвестиційних проектів в НДДКР, що сприяло підвищенню продуктивності в регіоні. РоботДален фінансується шведським агент- ством з питань інновацій VINNOVA, Європейським фондом регіонального розвитку, а також приватними інвестиціями. Слід відмітити і успішний кейс регіону Оденсе, Данія, в якому було створено кластер «Робо- тика Оденса» (Odense Robotics) як високотехнологічну екосистему, що складається з підприємців, компаній, постачальників, освітніх та науково-дослідних уста- нов, інвестиційного капіталу та громадських суб'єктів навколо міста Оденсе. Екосистема Odense Robotics складається з понад 80 компаній та 2200 працівників сфери робототехніки та автоматизації, 30 установ, що працюють в галузі науково-дослідних робіт та 30 різ- них навчальних закладів, пов'язаних з робототехніч- ними технологіями. Odense Robotics стимулює розви- ток нового бізнесу, сприяє зростанню та роботі для залучення кваліфікованої робочої сили до регіону [21]. Не можна обійти увагою й регіон Делфт, Нідерланди та його регіональну екосистему, створену за допомо- гою європейського інструменту децентралізації — смарт спеціалізації — кластер «Робоваллей» (RoboValley), де працює понад 170 дослідників робо- тотехніки в багатьох галузях, які співпрацюють з 40 компаніями-партнерами. Центральною інституцією при цьому є Інститут робототехніки TU Delft [22]. Ре- зультатами діяльності кластеру стало зростання дода- ної вартості в високотехнологічних секторах промис- ловості регіону, кількості успішних стартапів, що ло- калізовані в Делфті, та залучення інвесторів через ін- вестиційний фонд RoboValley, який пропонує венчур- ний капітал та підтримки виходу на ринок найбільш перспективних технологій робототехніки. Кластерна модель промислового розвитку пока- зала свої позитивні результати не тільки в Європейсь- кому Союзі. У Китаї існують кілька високотехноло- гічних кластерів, які відіграють важливу роль у роз- витку технологій та інновацій. Варто відзначити, що результати інновацій на місцевому рівні так само важ- ливі, як результати на національному рівні. За даними Глобального інноваційного Індексу 2023, найбільші науково-технічні і високотехнологічні кластери у світі розташовані у Східній Азії [23]. Токіо-Йокогама (Япо- нія) лідирує як найбільший світовий науково-техніч- ний кластер, за ним йдуть Шеньчжень-Гонконг-Гуан- чжоу (Китай і Гонконг), Сеул (Республіка Корея), кла- стер Ксінгуанського технологічного університету КУШНІРЕНКО О. М. 100 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ (PKU), Пекін і кластер Шанхай-Сучжоу. Відомий як китайська «Кремнієва долина», Шеньчжень є одним з найбільших та найбільш інноваційних технологічних кластерів у світі. Він привертає увагу великих та стартапових технологічних компаній, які спеціалізу- ються на електроніці, інформаційних технологіях, штучному інтелекті, біотехнологіях та інших високо- технологічних галузях. В Пекіні успішно працює кластер Ксінгуанського технологічного університету, що є одним з найбільших кластерів у Китаї, спеціалі- зованих у високотехнологічних галузях, таких як ін- формаційні технології, біотехнології, фармацевтика тощо. Розташований у Шанхаї «Zhangjiang Hi-Tech Park» є одним з найбільших у світі та спеціалізується на біотехнологіях, інформаційних технологіях, фарма- цевтиці, нових матеріалах та інших галузях. Ці висо- котехнологічні кластери в Китаї відіграють важливу роль у розвитку інновацій та просуванні країни як лі- дера у сфері високих технологій. Вони сприяють ство- ренню нових продуктів, підвищенню конкурентоспро- можності та залученню інвестицій у технологічний сектор. Кластери США посідають 21 місце серед 100 най- кращих високотехнологічних кластерів у світі. У США існують кілька високотехнологічних кластерів, які ві- діграють ключову роль у розвитку інновацій та техно- логій [23]. Це найвідоміший високотехнологічний кластер у світі -Кремнієва долина (Silicon Valley), Ка- ліфорнія, США, відома своєю концентрацією техно- логічних компаній, стартапів та дослідницьких цент- рів, що спеціалізуються на інформаційних технологіях, штучному інтелекті, біотехнологіях, електромобільній промисловості та інших галузях. Наступним успішним кейсом є кластер «Алея роботів» (Robotics Alley), Мін- неаполіс - Сент-Пол, Міннесота відомий своїм спеці- алізацією на робототехніці та автоматизації, що об'єд- нує в собі виробників роботів, дослідницькі лаборато- рії, університети та інвесторів, що працюють над роз- робкою та впровадженням інноваційних рішень в цій області. Кластер «Масачусетська технологічна алея» (Massachusetts Technology Corridor), Бостонська за- тока, Массачусетс відомий своєю спеціалізацією на біотехнологіях, інформаційних технологіях, медичних пристроях та інших високотехнологічних галузях. Він об’єднує в собі десятки дослідницьких установ, уні- верситетів, медичних центрів та технологічних компа- ній. Кластер «Автомобільний коридор Детройту» (Detroit Automotive Corridor), Мічиган відомий своєю спеціалізацією на автомобільній промисловості та автомобільних технологіях, об'єднує в собі автомобіль- них виробників, постачальників компонентів, дослід- ницькі лабораторії та університети. Наведене вище свідчить, що децентралізація має переважно позитивний вплив на кластерний розвиток та залежить від конкретних умов і контексту, що під- тверджується світовою практикою. Основними факто- рами, що визначають такий вплив є: — створення нових кластерів: децентралізація може сприяти створенню нових кластерів у різних ре- гіонах країни або навіть у різних містах. Вона може стимулювати розвиток інновацій та підприємництва в регіонах, які раніше були менш розвиненими або менш привабливими для бізнесу; — розподіл технологій і знань: децентралізація може сприяти більш рівномірному розподілу техноло- гій та знань у країні. Це може створити сприятливі умови для розвитку високотехнологічних галузей в ре- гіонах, які раніше були менш доступними для іннова- цій; — конкуренція між кластерами: децентралізація може сприяти збільшенню конкуренції між класте- рами, оскільки різні регіони будуть змушені конкуру- вати за інвестиції, таланти та інновації. Це може сти- мулювати кращий розвиток технологій та підвищення якості продуктів і послуг; — ризик фрагментації — децентралізація також може призвести до фрагментації кластерного роз- витку, особливо якщо не буде ефективної координації між різними регіонами. Це може призвести до дублю- вання зусиль та ресурсів, а також до втрати синергії між компаніями та установами в різних регіонах. Особливостями становлення кластерного руху в Україні є активна участь бізнесу у процесі створення та розвитку кластерів. Бізнес-спільноти, об'єднання та асоціації відіграють ключову роль у сприянні співпраці між компаніями, вирішенні спільних проблем та роз- витку інновацій. За даними аналітичної системи для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та роз- слідувань YouControl [24] в Україні зареєстровано бі- льше 100 кластерних організацій за різними видами економічної діяльності. Найбільш активними учасни- ками кластерного руху України є кластери в секторі високих технологій, машинобудування, автоматизації, ІТ; агропромислового виробництва, деревообробної, меблевої та легкої промисловостей, фешн-індустрії. Характеристику ТОП-10 активних кластерів стратегіч- них галузей промисловості наведено у таблиці. Переважна більшість зазначених кластерних ор- ганізацій активно представляє інтереси українських виробників і на міжнародному рівні (верифікація на платформі European Cluster Collaboration Platform). Ве- рифікація дозволяє швидко знайти й зконтактувати з Таблиця ТОП-10 кластерів машинобудівної сфери України № з/п Назва кластеру Місія, цілі, завдання Характеристика 1 2 3 4 1 Харківський кластер «Інжи- ніринг — Авто- матизація — Машинобуду- вання» [25] Зростання економічного по- тенціалу Харкова через підви- щення конкурентоспромож- ності учасників кластеру та розвитку регіональної іннова- ційної екосистеми промисло- вих високотехнологічних сек- торів Платформа для компаній, що працюють у секторах інжиніринг, автоматизація та машинобудування для обміну найкращими практиками та створення кон- солідованої позиції індустрії; об’єднання промисло- вих підприємств, проектних установ, університетів, підготовка фахівців з напрямку автоматизації, роз- витку Індустрії 4.0; активна комунікаційна діяль- ність КУШНІРЕНКО О. М. 2023/№2 (45) 101 Закінчення таблиці 1 2 3 4 2 Асоціація «під- приємств про- мислової авто- матизації Укра- їни» (АППАУ) [26] Продовження та посилення широкої просвітньої програми ринку в сучасних технологіях промислової автоматизації та ІТ, Індустрії 4.0 Об’єднує учасників ринку промислової автоматиза- ції та ІТ — системних інтеграторів АСУ, розробників програмного та апаратного забезпечення, вендорів, університети, промислові підприємства кінцеві спо- живачі продукції; координує «Індустрію 4.0 в Укра- їні»; реалізує проект національної стратегії Індустрії 4.0, є куратором Технічного комітету 185 «Промис- лова автоматизація», засновник Центрів Індустрії 4.0, кластерів ІАМ, промислових акселераторів та га- лузевих дорожніх карт цифрової трансформації 3 Вінницький кластер Прила- добудування та автоматизації [27] Незалежне бізнес-об’єднання компаній та організацій, які во- лодіють компетенціями розроб- ки, проектування та виготов- лення приладів та систем авто- матизації/цифровізації вироб- ничих та бізнес-процесів Підвищення конкурентоспроможності, просування продукції та послуг, зниження витрат, підвищення про- дуктивності, інших конкретних потреб підприємств. Для реалізації сервісної моделі налагоджено зв'язки із широким колом експертів та практиків для підтримки процесів розвитку бізнесу: управління проектами, рин- кові дослідження, фандрайзинг 4 Київський хай- тек кластер [28] Створення сприятливих умов для розвитку в Україні іннова- ційного бізнесу та цифрової економіки Підтримка новаторських ідей для розвитку технологій і інновацій, а також реалізації проектів на основі інте- лектуального потенціалу українських вчених 5 Запорізький кластер «Інжині- ринг — Автома- тизація — Маши- нобудування [29] Зростання економічного потен- ціалу Запорізької області через підвищення конкурентоспро- можності учасників кластеру та розвитку регіональної іннова- ційної екосистеми промислових високотехнологічних секторів: Інжиніринг, Автоматизація, Машинобудування Налагодження широкої співпраці між всіма категорі- ями учасників кластеру з метою вироблення високо- технологічних продуктів з високою доданою вартістю та спільної реалізації інжинірингових проектів; зрос- тання конкурентоспроможності та експортного потен- ціалу через кращу та спільну реалізацію наявних інстру- ментів експортної підтримкикраща співпраця та си- нергія з регіональними органами влади та місцевого са- моврядування 6 Український кластер автобу- дування та мо- більності [30] Створення сприятливих умов для стійкості автомобільного бізнесу в Україні Координація співпраці на національному рівні, яка охоплює український автомобільний сектор та яка сильно орієнтована на інтернаціоналізацію українських компаній. Український кластер автобудування та мо- більності має мету підтримувати та просувати серед своїх членів ініціативи SMART спеціалізації, кращої ін- теграції в європейські ланцюги доданої вартості, інно- вацій, цифрового та зеленого переходу 7 Об’єднання інноваційно-кос- мічних кластерів України [31] Об’єднання підприємницьких структур, які співпрацюють з науковими (освітніми) устано- вами, громадськими організаці- ями та органами місцевої влади щодо підвищення конкуренто- спроможності своєї продукції та сприяння сталому розвитку ре- гіонів Створення єдиного “інкубатору технологій” для збері- гання та використання даних дистанційного зонду- вання землі, як дієвої складової для розвитку еконо- міки країни; супутниковий моніторинг, дистанційне зондування землі 8 Прикарпатський еко-енергетич- ний кластер [32] Пропагування енергоощадності та розвитку відновлювальної енергетики, сприяння впро- вадження енергоефективних рі- шень та стартапів, щоб допо- могти перетворити Прикарпаття в «осередок зелених інновацій» Співпраця бізнесу, науки і громадського сектору в сфері підвищення ефективності використання всіх видів енергії та зменшення негативного впливу на довкілля в Івано-Франківській області; створення у ме- жах кластеру механізмів для розвитку сприятливого се- редовища для соціально-економічного розвитку області і залучення інвестиційних коштів для реалізації проек- тів в сфері «зеленої» енергетики 9 Сумський маши- нобудівний клас- тер енергетич- ного обладнання [33] Сприяння зростанню економіч- ного потенціалу м. Суми та Сумської області через підви- щення конкурентоспромож- ності її учасників та розвитку інноваційної екосистеми про- мислових підприємств, про- фільних закладів вищої освіти та наукових установ регіону Активності, дослідження, впровадження та розвиток нових технологій, високотехнологічних продуктів у сфері інновацій в енергетиці та машинобудуванні 10 Кластер техно- логій передових матеріалів [34] Об’єднання досвіду та експер- тизи в різних галузях, щоб ство- рювати інноваційні рішення Створено Центр навчання у сфері адитивних техноло- гій та композитних матеріалів; участь в міжнародних заходах машинобудівних виставках Джерело: складено за даними [25-34]. КУШНІРЕНКО О. М. 102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ зареєстрованим на платформі зарубіжними класте- рами, отримати доступ до нормативних документів ЄС та навчальних матеріалів кластерної політики ЄС, а також інформацію стосовно доступних грантів та тен- дерів. Водночас, не всі зареєстровані кластери довели свою спроможність виконувати поставлені завдання щодо сприяння розвитку партнерства. Досвід ефек- тивної роботи українських кластерів свідчить, що в ос- нові ефективно діючого кластеру є підприємства, що формують кластерне ядро. Учасниками кластерів, крім підприємств-виробників є підприємства супутніх галу- зей, виробників побічних продуктів, інжинірингові й консалтингові фірми, науково-дослідні організації, кредитні організації й фінансові інститути, адміністра- ція регіонів й громадські організації. Тому кластер реалізує модель координації спільної діяльності, заснованої на прямих рівноправних зв'язках, промис- лових підприємств і організацій, сконцентрованих на компактній території. Такий підхід пояснюється ви- значальною роллю підприємств реального сектору еконо- міки у формуванні попиту, задоволенні потреб внут- рішнього ринку й можливостей виходу на зовнішні ринки. Ще одним ефективним інструментом модерніза- ції промисловості в умовах децентралізації є індустрі- альні парки. В умовах війни індустріальні парки є зру- чним промисловим майданчиком для розвитку бізнесу та дієвим способом вирішення проблеми безробіття в громадах. Але це, насамперед, довгостроковий інстру- мент повоєнного відродження та розвитку української економіки, який необхідно активізувати з метою по- силення стійкості та зростання національної еконо- міки. Водночас військові виклики поставили учасни- ків індустріальних парків в надзвичайно складні умови. Відповідно до результатів опитування учасни- ків індустріальних парків Київщини, проведеного у 2023 р. за ініціативи Департаменту економіки КОВА, було виявлено проблемні питання у створенні та дія- льності індустріальних парків (рис. 1), а також існуючі прогалини на законодавчому рівні та на рівні під- законних нормативно-правових актів, які стримують розвиток індустріальних парків та потребують широ- кого обговорення у професійному колі заінтересова- них осіб. Рис. 1. Найбільш проблемні аспекти ведення бізнесу під час війни, бали оцінки Джерело: складено за результатами опитування учасників індустріальних парків [35]. Учасники індустріальних парків визнали, що фі- зичне руйнування виробничих активів внаслідок об- стрілів та ракетних атак, вимушена міграція персо- налу, порушення логістичних мереж, зменшення спо- живчого попиту та замовлень, зростання вартості ре- сурсів, в тому числі електричної енергії, призводять до ускладнення господарської діяльності, скорочення бізнес-активності, втрат та фінансових збитків. До того ж фінансові, адміністративні, організаційні, тех- нічні бар’єри доступу до мереж енерго-, тепло-, водо- постачання та телекомунікаційних мереж, а також не- досконалість механізму компенсації втрат при такому під’єднанні є значними перепонами для розвитку ін- дустріальних парків в Україні. Учасники індустріальних парків наголошують на необхідності державної та регіональної підтримки, що зумовлено перш за все військовими ризиками та ім- плементацією європейських засад і принципів щодо бізнес-процесів (рис. 2). Водночас, учасники індустріальних парків іден- тифікували та перспективи і можливості для забезпе- чення їх стійкого розвитку (рис. 3). Загалом, децентралізація дає можливість учасни- кам регіонального бізнесу об’єднати зусилля для дося- гнення цілей, зокрема за такими напрямами: 1. Залучення до глобального тренду сталого роз- витку ЄС та вектору вуглецевої нейтральності в рам- ках Європейського зеленого курсу, що дозволить вийти на європейські ринки. Підприємствам буде необхідно підтверджувати свою «зеленість»: енергомодернізува- тися, переходити на «чисту» енергію або купувати її. Для цього слід скористатися європейськими інстру- ментами, зокрема «Net Metering» як механізмом ви- робництва та споживання електроенергії з відновлю- ваних джерел з можливістю постачати в мережу над- лишкову енергію без «зеленого» тарифу, а потім вико- ристовувати її в зручний час. 3,93 4,2 4,27 4,4 4,4 4,47 5,87 5,93 6,27 6,87 7 7,87 0 2 4 6 8 10 Нестача інформації про інноваційні можливості в Україні Обмеження виїзду за кордон на переговори, виставки, для укладення договорів Низька якість продукції Небажання керівництва займатися інноваціями від час війни Високі податки Зарегульованість ЗЕД Зміни у взаємодії з партнерами, розрив ланцюгів поставок Дефіцит кадрів Нестача обігових коштів для розвитку ЗЕД Зрив поставок Нестача клієнтів та зменшення замовлень Виживання підприємства, релокація, заходи безпеки, відновлення зруйнованих активів КУШНІРЕНКО О. М. 2023/№2 (45) 103 Рис. 2. Форми підтримки співпраці бізнесу в індустріальних парках, % Джерело: складено за результатами опитування учасників індустріальних парків [35] Рис. 3. Перспективи і можливості участі бізнесу в індустріальних парках, % Джерело: складено за результатами опитування учасників індустріальних парків [35] 2. Створення Фонду розвитку, який буде надавати фінансову, технічну та консультаційну допомогу учас- никам індустріальних парків, активно працюватиме над залученням приватних партнерів та інвесторів, щоб якомога більше українських проектів отримали можливість реалізуватися та вивести на внутрішній та зовнішній ринок нові технології, товари чи послуги. 3. Створення цифрової платформи для потенційних іноземних інвесторів, де будуть оприлюднені інвести- ційні проекти та можливості в Україні. Платформа пропонуватиме усім зацікавленим особам широке ін- вестиційне меню потенційних можливостей, де кожен потенційний інвестор отримає інформацію про мож- ливості інвестування та вигоди, які матиме від реалі- зації проекту. 4. Посилення співпраці учасників індустріальних парків для розв'язання спільних проблем, залучення грантових коштів на розбудову власної екосистеми та формування консолідованої позиції щодо стратегіч- ного розвитку з органами державної та регіональної влади, зокрема шляхом створення неприбуткової гро- мадської спілки об’єднання індустріальних парків. Це свідчить про те, що кластерний рух та індуст- ріальні парки є важливими інструментами для модер- нізації промисловості, які успішно діють в рамках де- централізації та сприяють: — стимулюванню інновацій, сфери наукових дослі- джень і розвитку (ДіР): Кластери і індустріальні парки зазвичай об'єднують в собі компанії, які спеціалізу- ються у схожих галузях або секторах. Це створює сприятливі умови для спільного проведення до- сліджень і розвитку нових технологій та інноваційних продуктів. Взаємодія між компаніями, а також з уні- верситетами і дослідницькими установами, сприяє зростанню конкурентоспроможності та стимулю- ванню новаторських ідей; — підвищенню ефективності виробництва шляхом більш ефективного використання ресурсів: Кластери та індустріальні парки забезпечують спільний доступ до інфраструктури, послуг та ресурсів, таких як енергія, вода, логістика тощо. Це дозволяє компаніям вико- ристовувати спільні ресурси та інфраструктуру, що знижує витрати на виробництво та підвищує ефектив- ність виробництва; — розвитку інноваційної інфраструктури: ство- рення кластерів та індустріальних парків сприяє роз- витку необхідної інфраструктури для підтримки про- мислових процесів, а саме виробничих площ, лабора- торій, технічних центрів, тестових майданчиків тощо. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності та інвестиційній привабливості промислових вироб- ництв; — підтримці малого та середнього бізнесу: кластери та індустріальні парки забезпечують підтримку для ма- лих та середніх підприємств шляхом спільного вико- ристання інфраструктури, доступу до фінансування, консультування та інших послуг. Це допомагає залу- чати нових гравців у промисловий сектор та сприяє розвитку малих та середніх підприємств. Висновки. Підсумовуючи, можна зазначити, що модернізація стратегічних галузей національної еконо- міки в умовах децентралізації характеризуються неви- 43% 28% 29% Забезпечення доступу бізнесу до мереж енерго-, тепло-, водопостачання та телекомунікаційних мереж Можливість використання готових сучасних приміщень, сертифікованих відповідно до міжнародних стандартів, з підведеними необхідними комунікаціями з достатніми потужностями Доступ до адміністративних та сервісних послуг, включаючи закриту територію, цілодобову охорону з відеонаглядом, обслуговування інженерно-транспортної інфраструктури, клінінг, підбір персоналу тощо 23% 17% 16% 16% 14% 14% Об’єднання зусиль для просування спільних інтересів на всіх рівнях державної влади та місцевого самоврядування Можливість обміну досвідом з іншими індустріальними парками Можливості участі у міжнародних проектах Можливості долучення до процесів, пов'язаних зі вступом України в члени ЄС Можливість ефективніше залучати грантові та кредитні кошти Спрощення виходу на нові ринки збуту КУШНІРЕНКО О. М. 104 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ значеністю і багато в чому залежатиме від тривалості та масштабів війни. Величезна шкода завдається ви- робничій спроможності економіки України потребува- тиме значного зовнішнього фінансування та допомоги у відбудові країни після війни. Все це потребує фор- мування стратегічних цілей відбудови й визначення галузевих векторів відновлення із активним застосу- ванням успішно зарекомендованих світовою практи- кою інструментів, зокрема кластерного розвитку та ін- дустріальних парків. У даному дослідженні до стратегічних галузей на- ціональної економіки віднесено ті, які забезпечені власною ресурсною, виробничою, науково-освітньою базою та мають перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості. До них належать чорна ме- талургія, машинобудування, галузі з видобування кри- тичної сировини — титанова, літієва та алюмінієва. Модернізація зазначених галузей є принципово важ- ливою для забезпечення обороноздатності і подаль- шого розвитку національної економіки. Узагальнення кращих світових практик вказує на необхідність проведення модернізації стратегічно важ- ливих для розвитку національної економіки галузей на основі децентралізації з активним використанням ін- струментів кластерного руху та індустріальних парків. Це створить сприятливе середовище для модернізації існуючих та запуску нових виробничих потужностей стратегічних галузей національної економіки і спри- ятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому ринках. В Україні вже тривалий час функціонують чис- ленні кластери та індустріальні парки в різних сферах національної економіки. Проте, ефективність їх діяль- ності стримується недосконалістю чинного норма- тивно-правового забезпечення, недостатністю фінан- сових, людських та інших ресурсів, ускладненою ко- мунікацією з державними та регіональними органами влади, що особливо проявляється в умовах воєнних ризиків, коли на перший план виходять питання ви- живання бізнесу та забезпечення безпеки працівників і цілісності виробничих активів. Створення сприятливого середовища для клас- терного розвитку й поширення практики індустріаль- них парків в умовах децентралізації сприятиме модер- нізації та розвитку стратегічних галузей промисловості національної економіки. При цьому важливим є вра- хування інтересів учасників кластерного руху та інду- стріальних парків щодо удосконалення нормативно- правового поля та оновлення й актуалізації регіональ- них стратегій економічного розвитку. Децентралізація та промисловий розвиток регіонів стане запорукою зміцнення стійкості національної економіки та оборо- ноздатності України. Список використаних джерел 1. World Uncertainty Index (WUI). International Monetary Fund. 2023. URL: https://worlduncertainty index.com/. 2. European Charter of Local Self-Government. Council of Europe. 2016. URL: https://rm.coe.int/ european-charter-for-local-self-government-english- version-pdf-a6-59-p/16807198a3. 3. Геєць В. М. Формування профілю стратегічно важливих видів промислової діяльності в Україні (по- гляд на перспективу). Економіка України. 2023. № 9. С. 03–29. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2023.09.003. 4. Модернізація економіки промислових регіонів України в умовах децентралізації управління: моно- графия / О. І. Амоша, Ю. М. Харазішвілі, В. І. Ля- шенко та ін. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 300 с. URL: https://iie.org.ua/wp- content/uploads/2019/08/mono_2018_amosha_kharazishv ili_liashenko_compressed.pdf. 5. Теорія і практика кластеризації економіки : мо- нографія / за наук. та заг. ред. М. П. Войнаренка, В. І. Дубницького. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2019. 336 с. 6. Некрасова Л. А. Теоретико-методологічні за- сади стратегування розвитку виробничих підприємств в умовах децентралізації. Schweinfurt: Time Realities Scientific Group UG (haftungsbeschränkt), 2019. 445 с. URL: https://economics.net.ua/files/scientific-base/ monogr/Nekrasova.pdf. 7. Усов А., Куніцин М., Забарна Е., Нєкрасова Л. Управління стабільним розвитком виробничих систем в умовах децентралізації. Маркетинг та менеджмент інновацій. 2023. № 14 (4). С. 151—165. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2023.4-11. 8. Samford S. Decentralization and local industrial policy in Mexico. World Development. 2022. Vol. 158. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S0305750X22001619). DOI: https://doi.org/10.1016/ j.worlddev.2022.105971. 9. Aray H., Pedauga L. The relationship between decentralization and economic growth across regimes. Ann Reg Sci. 2024. № 72. Р. 1—25. DOI: https://doi.org/10.1007/s00168-022-01187-x. 10. The Development Impact of the War in Ukraine: Initial projections. Analysis. United Nations organization. 16 Mar. 2022. URL: https://reliefweb.int/report/ukraine/ development-impact-war-ukraine-initial-projections-enuk. 11. Мороз М., Бондаренко Є. Збитки промисло- вості через війну. Вокс Україна. 2022. URL: https://voxukraine.org/zbytky-promyslovosti-cherez-vijnu. 12. Металургія припинила існування. Наслідки вторгнення РФ для промисловості Донеччини: підсу- мок 2023 року. Суспільне. 2023. URL: https: //suspilne.media/donbas/647216-metalurgia-pripinila- isnuvanna-naslidki-vtorgnenna-rf-dla-promislovosti- doneccini-pidsumok-2023-roku/. 13. Підсумки роботи промислового комплексу Херсонської області за 2021 рік. URL: https://khoda. gov.ua/p%D1%96dsumki-roboti-promislovogo- kompleksu-hersonsko%D1%97-oblast%D1%96-za-2021-. 14. Юлія Свириденко. Підрив Каховської ГЕС за- грожує катастрофічними наслідками для всього світу. Міністерство економіки України. 06.06.2023. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk- UA&id=005652fa-4583-41c1-8291-aa5b2b662986&title= PidrivKakhovskoiGes. 15. Про внесення змін до постанови Кабінету Мі- ністрів України від 30 січня 2019 р. № 127: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1143. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1143-2021-%D0%BF#Text. 16. Венгер В., Кушніренко О., Гахович Н., Рома- новська Н., Биконя О. Наукове забезпечення розвитку виробництва металевого титану в Україні. European scientific journal of Economic and Financial innovation. 2023. №2(12). С 65-81. DOI: http://doi.org/10.32750/ 2023-0205. КУШНІРЕНКО О. М. 2023/№2 (45) 105 17. Cluster policy. Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs. European Commission. URL: https://single-market-economy.ec.europa.eu/ indust ry/strategy/cluster-policy_en. 18. Reporting Region Selector. Explore industrial clusters and partners. European Cluster Collaboration Platform. 2023. URL: https://reporting.cluster collaboration.eu/region. 19. Кластерна політика інноваційного розвитку національної економіки : інтеграційний та інфрастру- ктурний аспекти : монографія / за заг. ред. д.е.н., проф. С. В. Смерічевської. Познань : Wydawnictwo naukowe WSPIA, 2020. 382 с. URL: https://elartu. tntu.edu.ua/bitstream/lib/31413/78/monograph.pdf. 20. Unique competence in innovative robot and application development. 2020. Robotdalen. URL: https://en.robotdalen.se/. 21. We help the cluster grow. 2023. Odense Robotics. URL: https://www.odenserobotics.dk/about-us/. 22. RoboHouse is a Smarty Industry. 2023. RoboValley Foundation. URL: https://robovalley.com/ robohouse/about/. 23. Science and Technology Cluster Ranking 2023. URL: https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/ 2023/science-technology-clusters.html. 24. Перелік зареєстрованих кластерів в Україні. YouControl. 2023. URL: https://youcontrol.com.ua/ search/?q=%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1% 82%D0%B5%D1%80&page=1. 25. Кластери як механізм інноваційного розвитку м. Харкова. Харківський кластер «Інжиніринг — Авто- матизація — Машинобудування». 2021. URL: https://www.iamcluster.kharkiv.ua/cluster-news/klasteri- yak-mehanizm-innovacijnogo-rozvytku/. 26. Асоціація «підприємств промислової автома- тизації України» (АППАУ). 2023. URL: https://appau.org.ua/about/. 27. Вінницький кластер Приладобудування та ав- томатизації. 2023. URL: https://www.aimcluster.org/. 28. Українсько-Корейська Асоціація Нового Бу- дівництва. 2023. URL:https://www.facebook.com/ HiTechOfficeUkraine. 29. Запорізький кластер «Інжиніринг — Автома- тизація — Машинобудування». 2023. URL: https://www.iamcluster.zp.ua/participants/. 30. Ukrainian Automotive and Mobility Cluster (UAMC). 2023. URL: https://www.automotive cluster.org.ua/. 31. All-Ukrainian Association of Innovative Space Clusters. 2023. URL: https://www.facebook.com/ innovspaceclusters. 32. Прикарпатський еко-енергетичний кластер. 2023. URL: https://peec.org.ua/. 33. Сумський машинобудівний кластер енерге- тичного обладнання. 2023. URL: https://www.e-cluster. org/. 34. Кластер технологій передових матеріалів. 2023. URL: https://www.camt.org.ua/. 35. У Київській ОВА відбулась форсайт-сесія щодо перспектив розвитку індустріальних парків. Де- партамент економіки КОВА. 20.01.2023. URL: https://koda.gov.ua/u-kyyivskij-ova-vidbulas-forsajt- sesiya-shhodo-perspektyv-rozvytku-industrialnyh-parkiv/. References 1. World Uncertainty Index (WUI). (2023). Interna- tional Monetary Fund. Retrieved from https://world uncertaintyindex.com/. 2. European Charter of Local Self-Government. (2016). Council of Europe. Retrieved from https://rm.coe. int/european-charter-for-local-self-government-english- version-pdf-a6-59-p/16807198a3. 3. Heiets, V. M. (2023). Formuvannia profilu stratehichno vazhlyvykh vydiv promyslovoi diialnosti v Ukraini (pohliad na perspektyvu) [Formation of a profile of strategically important types of industrial activity in Ukraine (perspective view)]. Ekon. Ukr., 9, рр. 3-29. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.09.003 [in Ukrainian]. 4. Amosha, O. I., Kharazishvili, Yu. M., Lіashen- ko, V. I. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii upravlinnia [Modernization of the economy of industrial regions of Ukraine in conditions of decentralization of management]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. Retrieved from https: //iie.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/mono_2018_ amosha_kharazishvili_liashenko_compressed.pdf [in Ukrainian]. 5. Voіnarenko, M. P., Dubnytskyi, V. I. (Eds.). (2019). Teoriia i praktyka klasteryzatsii ekonomiky [Theory and practice of economic clustering]. Kamianets-Podilskyi, Aksioma [in Ukrainian]. 6. Nekrasova, L. A. (2019). Teoretyko-metodo- lohichni zasady stratehuvannia rozvytku vyrobnychykh pidpryiemstv v umovakh detsentralizatsii [Theoretical and methodological principles of strategizing the development of production enterprises in conditions of decentralization]. Schweinfurt, Time Realities Scientific Group UG (haftungsbeschränkt). Retrieved from https://economics. net.ua/files/scientific-base/monogr/Nekrasova.pdf [in Ukrainian]. 7. Usov, A., Kunitsyn, M., Zabarna, E., Nekraso- va, L. (2023). Upravlinnia stabilnym rozvytkom vyrobnychykh system v umovakh detsentralizatsii [Man- agement of stable development of production systems in conditions of decentralization]. Marketynh ta menedzhment innovatsii — Marketing and innovation management, 14(4), рр. 151—165. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2023.4- 11 [in Ukrainian]. 8. Samford, S. (2022). Decentralization and local industrial policy in Mexico. World Development, 158. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2022.105971. 9. Aray, H., Pedauga, L. (2024). The relationship between decentralization and economic growth across regimes. Ann Reg Sci, 72, рр. 1—25. DOI: https://doi.org/10.1007/s00168-022-01187-x. 10. The Development Impact of the War in Ukraine: Initial projections. Analysis. (2022). United Nations organization. Retrieved from https://reliefweb.int/report/ ukraine/development-impact-war-ukraine-initial- projections-enuk. 11. Moroz, M., Bondarenko, Ye. (2022). Zbytky promyslovosti cherez viynu [Industrial losses due to war]. Voks Ukraina. Retrieved from https://voxukraine.org/ zbytky-promyslovosti-cherez-vijnu [in Ukrainian]. 12. Metalurhiia prypynyla isnuvannia. Naslidky vtorhnennia RF dlia promyslovosti Donechchyny: pidsumok 2023 roku [Metallurgy ceased to exist. Consequences of the invasion of the Russian Federation for the industry of Donetsk region: summary of 2023]. (2023). Suspіlne. Retrieved from https://suspilne.media/ donbas/647216-metalurgia-pripinila-isnuvanna-naslidki- vtorgnenna-rf-dla-promislovosti-doneccini-pidsumok- 2023-roku/ [in Ukrainian]. КУШНІРЕНКО О. М. 106 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 13. Pidsumki roboti promyslovoho kompleksu Khersonskoi oblasti za 2021 rik [Results of the work of the industrial complex of the Kherson region for 2021]. Retrieved from https://khoda.gov.ua/p%D1%96dsumki- roboti-promislovogo-kompleksu-hersonsko%D1%97- oblast%D1%96-za-2021 [in Ukrainian]. 14. Yuliia Svyrydenko. (2023). Pidryv Kakhovskoi HES zahrozhuie katastrofichnymy naslidkamy dlia vsoho svitu [The undermining of the Kakhovskaya HPP threatens with catastrophic consequences for the whole world]. Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from https: //www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=005652 fa-4583-41c1-8291-aa5b2b662986&title=PidrivKakhov skoiGes [in Ukrainian]. 15. Pro vnesennia zmin do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30 sichnia 2019 r. № 127: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 lystopada 2021 r. № 1143 [On amendments to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 30, 2019 No. 127: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 3, 2021 No. 1143]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1143-2021- %D0%BF#Text [in Ukrainian]. 16. Venger, V., Kushnirenko, O., Gakhovych, N., Romanovska, N., & Bykonia, O. (2023). Naukove zabezpechennia rozvytku vyrobnytstva metalevoho tytanu v Ukraini [Scientific support for the development of metallic titanium production in Ukraine]. European Scientific Journal of Economic and Financial Innovation, 2(12), рр. 65-81. DOI: http://doi.org/10.32750/2023-0205 [in Ukrainian]. 17. Cluster policy. Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs. European Commission. Retrieved from https://single-market-economy.ec. europa. eu/industry/strategy/cluster-policy_en. 18. Reporting Region Selector. Explore industrial clusters and partners. (2023). European Cluster Collabo- ration Platform. Retrieved from https://reporting. clustercollaboration.eu/region. 19. Smerichevska, S. V. (Ed.). (2020). Klasterna polityka innovatsiinoho rozvytku natsionalnoi ekonomiky: intehratsiinyi ta infrastrukturnyi aspekty [Cluster policy of innovative development of the national economy: integra- tion and infrastructural aspects]. Poznan, Wydawnictwo naukowe WSPIA. Retrieved from https://elartu.tntu.edu. ua/bitstream/lib/31413/78/monograph.pdf [in Ukrainian]. 20. Unique competence in innovative robot and application development. (2020). Robotdalen. Retrieved from https://en.robotdalen.se/. 21. We help the cluster grow. (2023). Odense Robotics. Retrieved from https://www.odenserobotics.dk/about-us/. 22. RoboHouse is a Smarty Industry. (2023). Robo- Valley Foundation. Retrieved from https://robovalley.com/ robohouse/about/. 23. Science and Technology Cluster Ranking 2023. WIPO. Retrieved from https://www.wipo.int/global_ innovation_index/en/2023/science-technology- clusters.html. 24. Perelik zareiestrovanykh klasterv v Ukraini [List of registered clusters in Ukraine]. (2023). YouControl. Retrieved from https://youcontrol.com.ua/search/?q=% D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5 %D1%80&page=1 [in Ukrainian]. 25. Klastery yak mekhanizm innovatsiinoho rozvytku m. Kharkova. Kharkivskyi klaster «Inzhynirynh — Avto- matyzatsiia — Mashynobuduvannia» [Clusters as a mechanism of innovative development of the city of Kharkiv. Kharkiv cluster "Engineering — Automation — Mechanical Engineering"]. (2021). Retrieved from https://www.iamcluster.kharkiv.ua/cluster-news/klasteri- yak-mehanizm-innovacijnogo-rozvytku/ [in Ukrainian]. 26. Asotsiatsiia «pidpryiemstv promyslovoi avtomaty- zatsii Ukrainy» [Association of "Industrial Automation Enterprises of Ukraine" (APPAU)]. (2023). APPAU. Retrieved from https://appau.org.ua/about/ [in Ukrainian]. 27. Vinnytskyi klaster Pryladobuduvannia ta avto- matyzatsiia [Vinnytsia Cluster of Instrumentation and Au- tomation]. (2023). Retrieved from https://www.aimcluster. org/ [in Ukrainian]. 28. Ukrainsko-Koreiska Asotsiatsiia Novoho Budiv- nytstva [Ukrainian-Korean Association of New Construc- tion]. (2023). Retrieved from https://www.facebook.com/ HiTechOfficeUkraine [in Ukrainian]. 29. Zaporizkyi klaster «Inzhyniring — Avtomatyza- tsiia — Mashynobuduvannia» [Zaporizhzhia cluster "Engineering — Automation — Mechanical Engineering"]. (2023). Retrieved from https://www.iamcluster.zp.ua/ participants/ [in Ukrainian]. 30. Ukrainian Automotive and Mobility Cluster (UAMC). (2023). Retrieved from https://www.automotive cluster.org.ua/. 31. All-Ukrainian Association of Innovative Space Clusters. (2023). Retrieved from https://www.facebook. com/innovspaceclusters. 32. Prykarpatskyi eko-enerhetychnyi klaster [Carpa- thian eco-energy cluster]. (2023). Retrieved from https://peec.org.ua/ [in Ukrainian]. 33. Sumskyi mashynobudivnyi klaster enerhetych- noho obladnannia [Sumy machine-building cluster of energy equipment]. (2023). Retrieved from https://www.e- cluster.org/ [in Ukrainian]. 34. Klaster tekhnolohii peredovykh materialiv [Clus- ter of technologies of advanced materials]. (2023). Retrieved from https://www.camt.org.ua/ [in Ukrainian]. 35. U Kyivskii OVA vidbulasia forsait-sesiia shchodo perspektyv rozvytku industrialnykh parkiv [A foresight ses- sion on the prospects for the development of industrial parks was held in Kyiv OVA]. (2023). KOVA Department of Economics. Retrieved from https://koda.gov.ua/u- kyyivskij-ova-vidbulas-forsajt-sesiya-shhodo-perspektyv- rozvytku-industrialnyh-parkiv/ [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 01.12.2023 Формат цитування: Кушніренко О. М. Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації. Вісник економічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 97-106. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).97- 106 Kushnirenko, O. M. (2023). Modernization of Strategic Industries of the National Economy in the Conditions of Decentralization. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (45), рр. 97-106. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2023.2(45).97-106

Модернізація стратегічних галузей національної економіки в умовах децентралізації

Репозиторії

Схожі ресурси