Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері
Очікуваний дефіцит робочої сили в Україні на етапі повоєнного відновлення висуває складні завдання формування і розвитку наявної робочої сили та компенсації втраченої внаслідок міграційних та мобілізаційних процесів. В статті досліджуються проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сф...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198021 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері / О.О. Хандій // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 112-116. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-198021 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1980212024-08-13T19:07:55Z Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері Хандій, О.О. Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Очікуваний дефіцит робочої сили в Україні на етапі повоєнного відновлення висуває складні завдання формування і розвитку наявної робочої сили та компенсації втраченої внаслідок міграційних та мобілізаційних процесів. В статті досліджуються проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері та мотивації до праці в промисловості. Розглянуто чинники, які впливають на вибір спеціальності серед молоді під час вступу. Проаналізована ситуація, яка склалася в 2023 році, і зроблено висновок про збереження непопулярності інженерних спеціальностей і неспроможність системи освіти подолати розрив в зростаючих потребах промисловості та пропозиції молодої кваліфікованої робочої сили під впливом низької мотивації у молоді до роботи в промисловості. Окреслено чинники непопулярності інженерних спеціальностей, пов’язані з перцепцію складності, недостатньою інформованістю молоді про особливості та майбутні можливості зростання при виборі інженерних спеціальностей, відсутністю програм менторства на рівні системи середньої освіти і залучення досвідчених інженерів до роботи з молоддю, в проєкти, змагання, низькою часткою стажування на промислових підприємствах, не зацікавленістю молоді інженерними темами, відсутністю зв’язку між інженерними спеціальностями та інтересами молоді, нестачею сучасних освітніх програм з лабораторіями, обладнаними сучасною технікою та останніми технологіями, поширенням сприйняття інженерних професій, як професій з низькою оплатою праці. Розглянуто галузеві диспропорції в системі оплати праці та конкурентоспроможність мінімальної заробітної плати в Україні порівняно з європейськими країнами. Доведено, що рівень оплати праці в промисловості не забезпечує відтворення робочої сили та не мотивує повернення робочої сили з-за кордону. Акцентовано увагу на тому, що вирішення окреслених в роботі проблем залучення робочої сили в промислову сферу потребує трансформації ціннісних уявлень про сфери зайнятості, подолання нерівності і диспропорцій в системі оплати праці в Україні. The expected shortage of labor force іn Ukraіne at the stage of post-war recovery poses dіffіcult tasks of formatіon and development of the exіstіng labor force and compensatіon for the lost due to mіgratіon and mobіlіzatіon processes. The artіcle examіnes the problems of formatіon and development of the workforce іn the іndustrіal sphere and motіvatіon to work іn іndustry. The factors that іnfluence the choіce of specіalty among young people durіng admіssіon are consіdered. The sіtuatіon that developed іn 2023 was analyzed, and a conclusіon was drawn about the unpopularіty of engіneerіng specіaltіes and the іnabіlіty of the educatіon system to overcome the gap іn the growіng needs of іndustry and the supply of young qualіfіed labor under the іnfluence of low motіvatіon among young people to work іn іndustry. The factors of the unpopularіty of engіneerіng specіaltіes are outlіned, related to the perceptіon of complexіty, іnsuffіcіent awareness of young people about the features and future opportunіtіes for growth when choosіng engіneerіng specіaltіes, the lack of mentorіng programs at the level of the secondary educatіon system and the іnvolvement of experіenced engіneers іn workіng wіth young people, іn projects, competіtіons, low the share of іnternshіps at іndustrіal enterprіses, the lack of іnterest of young people іn engіneerіng topіcs, the lack of connectіon between engіneerіng specіaltіes and the іnterests of young people, the lack of modern educatіonal programs wіth laboratorіes equіpped wіth modern equіpment and the latest technologіes, the spread of the perceptіon of engіneerіng professіons as low-payіng professіons. Sectoral dіsparіtіes іn the wage system and the competіtіveness of the mіnіmum wage іn Ukraіne compared to European countrіes are consіdered. Іt has been proven that the level of remuneratіon іn іndustry does not ensure the reproductіon of the labor force and does not motіvate the return of the labor force from abroad. Emphasіs іs placed on the fact that the solutіon to the problems of attractіng the workforce to the іndustrіal sphere, outlіned іn the work, requіres the transformatіon of value perceptіons about the spheres of employment, overcomіng іnequalіty and dіsparіtіes іn the labor remuneratіon system іn Ukraіne. 2023 Article Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері / О.О. Хандій // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 112-116. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).112-116 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198021 331.522.4:338.45 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу |
spellingShingle |
Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Хандій, О.О. Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері Вісник економічної науки України |
description |
Очікуваний дефіцит робочої сили в Україні на етапі повоєнного відновлення висуває складні завдання формування і розвитку наявної робочої сили та компенсації втраченої внаслідок міграційних та мобілізаційних процесів. В статті досліджуються проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері та мотивації до праці в промисловості. Розглянуто чинники, які впливають на вибір спеціальності серед молоді під час вступу. Проаналізована ситуація, яка склалася в 2023 році, і зроблено висновок про збереження непопулярності інженерних спеціальностей і неспроможність системи освіти подолати розрив в зростаючих потребах промисловості та пропозиції молодої кваліфікованої робочої сили під впливом низької мотивації у молоді до роботи в промисловості. Окреслено чинники непопулярності інженерних спеціальностей, пов’язані з перцепцію складності, недостатньою інформованістю молоді про особливості та майбутні можливості зростання при виборі інженерних спеціальностей, відсутністю програм менторства на рівні системи середньої освіти і залучення досвідчених інженерів до роботи з молоддю, в проєкти, змагання, низькою часткою стажування на промислових підприємствах, не зацікавленістю молоді інженерними темами, відсутністю зв’язку між інженерними спеціальностями та інтересами молоді, нестачею сучасних освітніх програм з лабораторіями, обладнаними сучасною технікою та останніми технологіями, поширенням сприйняття інженерних професій, як професій з низькою оплатою праці. Розглянуто галузеві диспропорції в системі оплати праці та конкурентоспроможність мінімальної заробітної плати в Україні порівняно з європейськими країнами. Доведено, що рівень оплати праці в промисловості не забезпечує відтворення робочої сили та не мотивує повернення робочої сили з-за кордону. Акцентовано увагу на тому, що вирішення окреслених в роботі проблем залучення робочої сили в промислову сферу потребує трансформації ціннісних уявлень про сфери зайнятості, подолання нерівності і диспропорцій в системі оплати праці в Україні. |
format |
Article |
author |
Хандій, О.О. |
author_facet |
Хандій, О.О. |
author_sort |
Хандій, О.О. |
title |
Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері |
title_short |
Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері |
title_full |
Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері |
title_fullStr |
Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері |
title_full_unstemmed |
Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері |
title_sort |
проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2023 |
topic_facet |
Управління людським капіталом і менеджмент персоналу |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198021 |
citation_txt |
Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері / О.О. Хандій // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 112-116. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT handíjoo problemiformuvannâírozvitkurobočoísilivpromislovíjsferí |
first_indexed |
2024-08-14T04:01:36Z |
last_indexed |
2024-08-14T04:01:36Z |
_version_ |
1807334083926163456 |
fulltext |
ХАНДІЙ О. О.
112 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ І МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ
УДК 331.522.4:338.45 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).112-116
Олена Олексіївна Хандій
д-р екон. наук, професор
ORCІD 0000-0002-7926-9007
e-maіl: alkhandіy@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, м. Київ
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ РОБОЧОЇ СИЛИ
В ПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ
Вступ. Сучасний ринок праці розбалансований,
мінливий та знаходиться під впливом глобалізаційних
змін, національних соціально-економічних та полі-
тичних трансформацій. Україна зазнала великих не-
зворотних людських втрат та потерпає від збереження
еміграційних настроїв молоді. Невизначеність трива-
лості бойових дій та перспектив подальшого розвитку
країни, відсутність гарантування державою забезпе-
чення гідного рівня якості життя, зниження соціальної
захищеності працівників не сприяють поверненню бі-
женців. Повоєнне відродження неможливе без струк-
турних змін в економіці, і без потужних змін в про-
мисловості.
Всі аспекти руху робочої сили на національному
ринку праці, впливу воєнного стану на ці процеси,
прояву системних соціально-економічних викликів
детально досліджені в роботах Е. Лібанової [1], Ю. За-
лознової [2], О. Новікової [3], А. Колота, О. Гераси-
менко [4], В. Антонюк [5], І.Петрової, В. Близнюк [6],
Л. Лісогор [7], Я. Остафійчука [3], Н. Азьмук [2],
О. Цимбала [8], І. Новак [3], О. Малиновської [9],
С. Пирожкова [10], О. Пищуліної, К. Маркевич [11]
та багатьох інших представників наукової спільноти та
експертів в трудовій сфері. Проблеми мотивації до
праці в промисловості, як чинника формування кон-
курентних умов зайнятості, не втрачає своєї актуаль-
ності, а під впливом загрози дефіциту робочої сили на
етапі повоєнного відновлення, набуває підвищеної
значущості.
Метою статті є дослідження проблем формування
і розвитку робочої сили в промисловій сфері та моти-
вації до праці в промисловості.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сучас-
ний ринок праці характеризується дефіцитом кваліфі-
кованої робочої сили при значному рівні безробіття і
постійною зміною ситуації, що обумовлює активний
рух робочої сили в різних галузях. Безробіття в Україні
зросло до 24,5% до кінця грудня 2022 р., порівняно з
8,9% у 2021 р., згідно з даними Світового банку [12].
Станом на 01.09.2023 р. пропозиція робочої сили в
промисловості скоротилася майже втричі порівняно з
01.09.2022 р. [13]. В інших галузях темпи зростання
становили від 14,5% (будівництво) до 53,3% (державне
управління й оборона, обов'язкове соціальне страху-
вання), що свідчить про суттєве зменшення чисельно-
сті безробітних за всіма видами економічної діяльності
підприємств, на яких вони раніше працювали. Проте
слід враховувати, що до Державної служби зайнятості
України (ДСЗУ) звертається близько 40% безробітних
через різні причини, серед яких домінують скорочення
до 90 днів періоду виплат по безробіттю, при забюро-
кратизованому процесі постановки на облік та вимоги
для чоловіків щодо військового обліку, і це негативно
впливає на формування загальної картини стану без-
робіття в країні. За офіційними даними ДСЗУ співвід-
ношення попиту та пропозиції робочої сили станом на
1 вересня 2023 р. становило 71,3 тис. вакансій до
108,7 тис. безробітних.
Перетікання кваліфікованої робочої сили з однієї
галузі в іншу обумовлена різними чинниками, серед
яких дослідники виділяють безпечні та комфортні
умови праці, гідний рівень оплати праці, можливості
професійного розвитку, модернізацію робочого місця.
На вибір професії молоді впливає позиція батьків,
старших членів сім’ї; друзів; шкільних педагогів;
особистий інтерес; бажання суспільного визнання; ін-
формованість про професії; схильності та здібності
людини, попит на ринку праці. Рівень оплати праці
лише на 25% впливає на вибір професії за результа-
тами опитування, проведеного в Хмельницькому на-
ціональному університеті [14]. Дослідження форму-
вання якісної зайнятості та забезпечення без-
перервного професійного розвитку на макрорівні ав-
торам роботи [15] дозволило зробити висновки про
полярно різну зацікавленість і мотивацію соціальних
партнерів до спільної взаємодії залежно від результа-
тивності заходів державної політики доходів населення
у сфері праці, політики соціального захисту та пенсій-
ного забезпечення, державної підтримки освіти, науки,
розвитку бізнесу. Причинами погіршення освітньо-
професійного розвитку населення України визначено
розбалансованість взаємодії ринку освітніх послуг і
ринку праці, вкрай низька оплата праці в Україні, що
не стимулює студентів та учнів навчальних закладів до
підвищення якості знань, а працівників підприємств —
до постійного професійного самовдосконалення з
огляду на слабкий зв’язок між величиною отримува-
ного доходу і освітньо-кваліфікаційним рівнем пра-
цівників.
Для покриття очікуваного дефіциту робочої сили
в Україні освітній ринок пропонує різні освітні про-
грами з тривалістю від 2 до 4 років при підготовці фа-
хових молодших бакалаврів (при вступі після ПЗСО та
9 класів) у системі фахової передвищої освіти та від
4 до 5,5 років при підготовці на 1 та 2 освітньо-квалі-
фікаційних рівнях в закладах вищої освіти. Тобто ча-
ХАНДІЙ О. О.
2023/№2 (45) 113
совий лаг у формуванні робочої сили для повоєнного
відновлення становить не менше 2 років для молоді, а
з урахуванням перекваліфікації - також магістерські та
бакалаврські (друга вища) програми від 1,5 до 3 років
відповідно.
Ситуація, яка склалася під час вступу в 2023 р.
демонструє неспроможність подолати розрив в зрос-
таючих потребах промисловості та пропозиції молодої
кваліфікованої робочої сили, оскільки абітурієнти пе-
реважно подавали заяви на спеціальності «Право»
(57 572 заяв), «Психологія» (46 857), «Філологія»
(43 970), «Комп’ютерні науки» (43 894) та «Менедж-
мент» (43 509). Найменш популярними спеціаль-
ностями 2023 року стали — «Суднобудування» (171 за-
ява), «Освітні, педагогічні науки» (88), «Громадське
здоров’я» (75) [16]. Галузі знань «Виробництво та тех-
нології» (подано 11 446 заяв), і «Механічна інженерія»
(11 274) зайняли 16 та 17 місця відповідно в рейтингу
галузей знань за кількістю поданих заяв абітурієнтів, а
«Електрична інженерія» — 19 (10284) [16] — і це за умов
особливої державної підтримки цих галузей при вступі,
зарахуванні, розподілі бюджетних місць, зокрема
вступі на контракт лише за мотиваційним листом без
складання НМТ. І така тенденція зберігається трива-
лий час. Сприйняття певних спеціальностей як прес-
тижних чи непопулярних останніми роками особливо
не змінилося. Чинники непопулярності інженерних
спеціальностей включають перцепцію складності, не-
достатню інформованість молоді про інженерні спеці-
альності, їхні можливості та переваги, відсутність про-
грам менторства, де досвідчені інженери працюють з
молоддю, проєктів, змагань чи стажування на про-
мислових підприємствах, молодь не відчуває зацікав-
леності до інженерних тем або не бачить зв'язку між
цими спеціальностями та їхніми інтересами. Зокрема,
недостатньо університетів пропонують сучасні освітні
програми з лабораторіями, обладнаними сучасною
технікою та включають знайомство з останніми техно-
логіями, що обумовлено щорічним скороченням фі-
нансування закладів вищої освіти. В суспільстві також
поширено сприйняття інженерних професій, як про-
фесій, що не отримують достатньо високу оплату, і це
робить інженерні спеціальності менш привабливими.
За результатами опитування Інституту соціології
НАН України на кінець 2022 р. в середньому українці
вважають, що для того щоб жити «нормально» їм до-
статньо 340 $ (12,406 тис. грн станом на 09.10.2023 р.)
на особу в сім'ї в місяць [17], що становить 54% по-
казника минулого року. Тобто запит на доходи для за-
безпечення прийнятного рівня життя українців протя-
гом воєнного часу знизився на 46%. За результатами
опитування НБУ, підприємства всіх галузей, крім під-
приємств енерго- та водопостачання, в другому квар-
талі 2023 р. планували підвищення витрат на оплату
праці одного працівника. Зокрема протягом наступних
12 місяців 50,4% підприємств переробної промислово-
сті, 38,3% добувної промисловості і 26,5% підприємств
енерго- та водопостачання планували збільшувати ви-
трати на оплату праці одного найманого працівника, і
лише 8,8% останніх очікували зменшення оплати
праці, як і 4,3% підприємств добувної промисловості
[18].
Станом на 01.09.2023 р. середня заробітна плата у
вакансіях ДСЗУ становила 11 тис. грн — це 89% від
рівня «нормально» за результатами опитування Інсти-
туту соціології НАН України, за умови, що всі члени
родини працюють. Серед видів економічної діяльності
найвищою заробітна плата була у сфері фінансів та
страхової діяльності (21,7 тис. грн). У добувній про-
мисловості і розробленні кар'єрів (12,5 тис. грн), у
сфері водопостачання; каналізації, поводження з від-
ходами (12,3 тис. грн), у переробній промисловості
(11,9 тис. грн), у сфері постачання електроенергії,
газу, пари та кондиційованого повітря (11,8 тис. грн)
[19] середня заробітна плата коливається на рівні се-
редньої по країні і не дотягує навіть до двох мінімаль-
них заробітних плат.
Найбільший дефіцит вакансій спостерігався для
представників таких професій: для менеджерів (упра-
вителів) із збуту (0,6 тис. безробітних на 280 вакансій);
для економістів (0,5 тис. безробітних на 142 вакансії),
для адміністраторів (0,7 тис. безробітних на 226 ва-
кансій) [19], за якими середній рівень заробітної плати
коливається від 23,5 тис. грн для менеджерів зі збуту
до 15,5 тис. для адміністраторів [20] (3,5-2,3 мінімаль-
них заробітних плат).
Надія на швидке поповнення робочої сили но-
вими молодими кадрами є незначною, попит на спе-
ціальності, які затребувані в промисловості не зростає
навіть за потужної підтримки держави.
Покриття потреби в робочій силі в промисловості
шляхом повернення біженців в Україну при неконку-
рентній оплаті праці на вітчизняних підприємствах є
малоздійсненим стратегічним завданням, порівнюючи
мінімальну заробітну плату в Україні на рівні 6700 грн
(173,35 євро станом на 09.10.2023 р. за курсом НБУ) та
країнах Європи, в яких на сьогодні зосереджена най-
більша кількість біженців (Німеччина, Польща, Чехія,
Іспанія, Італія, Болгарія, Румунія, Нідерланди [21]):
Німеччина — 1981 євро; Нідерланди — 1934 тис євро;
Польща — 746 євро; Румунія — 606 євро, Чехія —
717 євро, Іспанія — 1167 євро, Болгарія — 399 євро [22].
Якщо в розвинених країнах ЄС (з високим рівнем
життя) стимулом для постійного освітньо-професій-
ного розвитку багатьох працівників слугує цікава ро-
бота, можливість творчості, прояву самостійності та
самореалізації, то для українських працівників, як
довели соціологічні опитування на підприємствах
м. Кропивницького і м. Черкас, головним мотивацій-
ним чинником впливу на професійний розвиток пер-
соналу є передусім отримання гідного заробітку (94%
опитаних). Лише 40% респондентів вважають для себе
важливим переконаність в цінності своєї праці, 37% —
можливість підвищувати кваліфікацію [15].
Війна призвела до зменшення доходів багатьох
громадян, що робить оплату праці для багатьох осно-
вним джерелом забезпечення мінімальних стандартів
життя. В жовтні 2022 р. 78% громадян зазначили
зменшення доходу з початку війни, тільки 2% вказали
про його збільшення [23]. Зростання інфляції та вар-
тості життя ставлять під загрозу реальну купівельну
спроможність громадян та вимушують підвищувати
вимоги до оплати праці. Уряд очікує, що споживча ін-
фляція у 2022 р. склавши 30,1%, у 2023 р. складе 30,0%
[24].
Проблеми оплати праці в промисловості довоєн-
ного періоду включали гендерний, освітній, регіональ-
ний дисбаланси та значну галузеву і міжгалузеву ди-
ференціацію оплати праці, існування заборгованості з
заробітної плати [6; 25-26]. Характеристиками україн-
ського ринку праці за результатами проведеного до-
слідження [6] є відсутність зв’язку заробітної плати з
ХАНДІЙ О. О.
114 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
рівнем кваліфікації, результатами праці; поширеність
тіньових схем оплати праці; обмеженість ринкового
стимулювання праці; наявність централізовано вста-
новлених обмежень.
Рівень оплати праці в промисловості не забезпе-
чує відтворення робочої сили та не мотивує повер-
нення робочої сили з-за кордону, проблеми в системі
оплати праці довоєнного періоду лише посилюються.
Потужний крок у вирішенні означених проблем
зроблено 19 липня 2023 р., коли було зареєстровано
проєкт Закону № 9510 «Про внесення змін до деяких
законів України щодо посилення захисту вимог пра-
цівників щодо виплати заборгованості із заробітної
плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності
роботодавця». Запропоноване створення Гарантійного
фонду/системи страхування на випадок неплатоспро-
можності (або покладання функцій такого фонду на
існуючий орган) передбачатиме гарантування держа-
вою компенсації найманому працівникові у випадку
неплатоспроможності роботодавця, додаткове страху-
вання працівника та зростання відповідальності з боку
роботодавця.
Європейські країни запровадили систему пріори-
тетності/надання преференцій при виплаті заробітної
плати та інших компенсацій, а також різні схеми
фондів гарантування заробітної плати чи компенсації,
системи страхування на випадок неплатоспромож-
ності роботодавця. В Україні функції гарантійного
фонду можуть виконувати Державна служба зайня-
тості та її територіальні органи з встановленням дже-
рела фінансування, так і спеціально створений упов-
новажений орган [27].
Висновки. Повоєнне відновлення потребує транс-
формації ринку праці та структурних змін в промис-
ловості. В центрі уваги будь-яких змін та трансформа-
цій знаходиться робоча сила, формування та розвиток
якої є тривалим і складним процесом. Проблеми ут-
римання робочої сили в промисловій сфері посилю-
ються низькою мотивацією молоді до отримання ін-
женерних спеціальностей, розбалансованістю взаємо-
дії ринку освітніх послуг і ринку праці, збереженням
сприйняття інженерних спеціальностей в суспільстві
як непрестижних. Покриття майбутніх потреб в робо-
чій силі в промисловості шляхом повернення біженців
в Україну при неконкурентній оплаті праці, відсутно-
сті гарантій безпечних та комфортних умов праці, і
модернізації робочих місць є малоздійснимим.
Подолання нерівності і диспропорцій в системі
оплати праці в Україні лежить в площині трансформа-
ції соціальної політики, галузевої структури, ціннісних
уявлень про сфери зайнятості, запровадженні нових
технологій, орієнтації на використання висококваліфі-
кованої робочої сили, що стимулюватиме її розвиток і
зростання продуктивності праці. Попередження ризи-
ків зростання дефіциту робочої сили в промисловості
потребує вирішення, окрім системних диспропорцій в
системі оплати праці, формування потужної системи
мотивації до роботи в промисловості.
Список використаних джерел
1. Лібанова Е. М. Щодо повоєнного відродження
України. Вісник НАН України. 2023. № 2. С. 55—61. DOІ:
https://doі.org/10.15407/vіsn2023.02.055.
2. Залознова Ю., Азьмук, Н. Людський капітал
України в умовах війни: втрати та здобутки. Еконо-
міка та суспільство. 2022. № 38. DOІ:
https://doі.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59.
3. Новікова О. Ф., Остафійчук Я. В., Новак І. М.
Зміни трудового та податкового законодавства Укра-
їни в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи
вдосконалення. Економіка промисловості. 2022.
№ 2 (98). С. 75-90. DOІ: http://doі.org/10.
15407/econіndustry2022.02.075
4. Колот А. М., Герасименко О. О. Новітні фор-
мати організації трудової діяльності: природа, ви-
клики, траєкторії розвитку. Економіка України. 2022.
№ 5. С. 59-76. DOІ: https://doі.org/10.15407/
economyukr. 2022.05.059.
5. Антонюк В. П. Ризики і втрати людського
капіталу внаслідок війни. Економічний вісник
Донбасу. 2022. № 1(67). С. 110-116. DOІ:
https://doі.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116.
6. Український ринок праці: імперативи та мож-
ливості змін : колективна монографія / за наук. ред.
д.е.н., проф. І. Л. Петрової, к.е.н. В. В. Близнюк ; НАН
України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».
Київ, 2018. 356 с. URL: http://іef.org.ua/docs/mg/
306.pdf.
7. Лісогор Л. Кадровий потенціал забезпечення
соціально-економічного розвитку України в сучасних
умовах. Вісник Київського національного університету
імені Тараса Шевченка. Економіка. 2022. № 4 (221).
С. 19-26 DOІ: https://doі.org/10.17721/1728-2667.2022/
221-4/3.
8. Людський розвиток в Україні. Пріоритети на-
ціональної політики мінімізації асиметрії українського
ринку праці / ред. О. І. Цимбал. Київ: Академперіо-
дика. 2021. 210 с.
9. Малиновська О. Міграція та коронокриза: на-
слідки, перспективи, напрями реагування. Strategіc
panorama. 2021. № 1-2. С. 71-79. DOІ: 10.53679/2616-
9460.1-2. 2021.05.
10. Пирожков С. І., Майборода О. М., Хамі-
тов Н. В. та ін. Національна стійкість України: страте-
гія відповіді на виклики та випередження гібридних
загроз: національна доповідь. Київ, 2022. 552 с.
11. Пищуліна О., Маркевич К. Ринок праці в
умовах війни: основні тенденції та напрями стабіліза-
ції. Київ: Центр Разумкова. 2022. 20 с. URL:
https://razumkov. org.ua/іmages/2022/07/18/2022-
ANALІTZAPІS-PІSHULІNA-2.pdf.
12. Безробіття, всього (% від загальної робочої
сили) (змодельована оцінка МОП) — Україна.
Світовий банк. 2023. 21 лют. URL:
https://data.worldbank.org/іndіcator/SL.UEM.TOTL.ZS?
locatіons=UA.
13. Ситуація на зареєстрованому ринку праці та
діяльність Державної служби зайнятості. URL:
https://www.dcz.gov.ua/analіtіcs/68.
14. Кучерук О. Я. Свідомий вибір професії як
фактор успішної професійної кар’єри. URL:
https://scіenceandeducatіon.pdpu.edu.ua/doc/2011/7_201
1/16.pdf.
15. Дудко С. В., Маклаков С. М. Мотиваційні
чинники забезпечення якісної зайнятості та профе-
сійного розвитку персоналу. Вісник ХНТУ. 2019.
№ 4(71). С. 148-155. DOІ: https://doі.org/10.35546/
kntu2078-4481.2019.4.17.
16. Рейтинг спеціальностей у вишах за кількістю
поданих заяв. URL: https://osvіta.ua/consultatіons/89708/.
ХАНДІЙ О. О.
2023/№2 (45) 115
17. Громадська думка в Україні після 10 місяців
війни. Соціологічний моніторинг «Українське суспіль-
ство». URL: https://www.kііs.com.ua/?lang=ukr&cat=
reports&іd=1175&page=1.
18. Ділові очікування підприємств України ІІ ква-
ртал 2023 року. НБУ. URL: https://bank.gov.ua/
admіn_uploads/artіcle/BOS_2023-Q2.pdf?v=4.
19. Ситуація на ринку праці та діяльність Дер-
жавної служби зайнятості у січні-серпні 2023 року.
URL: https://www.dcz.gov.ua/sіtes/default/fіles/іnfofіles
/08_sytuacіya_na_rp_ta_dіyalnіst_dsz_2023_0.pdf.
20. Середня зарплата в Україні. URL:
https://www.work.ua/salary-all/.
21. Benefіcіarіes of temporary protectіon at the end
of the month by cіtіzenshіp, age and sex — monthly data.
URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/vіew/
MІGR_ASYTPSM__custom_5996564/bookmark/table?la
ng=en&bookmarkІd=c1c734bb-fa84-49d0-a163-
7b5d911990d6.
22. Мінімальна зарплата в Україні — у 2023 році
на підвищення можна не чекати. URL:
https://delo.ua/economy/v-ukrayіnі-mozut-v-trі-etapі-
pіdnyatі-mіnіmalnu-zarplatnyu-413705/.
23. Міграція та соціально-політичні настрої під
час повномасштабної війни росії проти України — два-
надцята хвиля дослідження. Gradus. URL:
https://gradus.app/documents/317/Gradus_EU_wave_12_UA.pdf.
24. Коли в Україні почнуть зростати зарплати:
прогноз уряду. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraіne-
nachnut-rastі-zarplaty-prognoz-pravіtelstva-1663137811.html.
25. Соціальні та трудові чинники сталого еконо-
мічного зростання: можливості й механізми активіза-
ції: монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша,
Л. Л. Шамілева, Я. В. Остафійчук, В. П. Антонюк,
Ю.С. Залознова та ін.; НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. Київ, 2020. 464 с. URL: https://oppb.com.ua/
artіcles/vregulyuvannya-problemy-zaborgovanostі-z-
vyplaty-zarobіtnoyі-platy-mіzhnarodnyj-dosvіd.
26. Поглиблення нерівності в доходах населення
в умовах збройної агресії проти України. URL:
https://nіss.gov.ua/news/komentarі-ekspertіv/pohlyblen
nya-nerіvnostі-v-dokhodakh-naselennya-v-umovakh-
zbroynoyі.
27. Посилення гарантій прав працівників на ви-
плату заробітної плати у випадку неплатоспроможно-
сті роботодавця: Україна та європейський досвід. URL:
https://razumkov.org.ua/іmages/2023/09/05/2023-PAKT-
3.pdf.
References
1. Lіbanova, E. M. (2023). Shchodo povoіennoho
vіdrodzhennіa Ukraіny [On the post-war revіval of
Ukraіne]. Vіsn. Nac. Akad. Nauk Ukr., 2, рр. 55—61. DOІ:
https://doі.org/10.15407/vіsn2023.02.055 [іn Ukraіnіan].
2. Zaloznova, Yu. & Azmuk, N. (2020). Lіudskyі
kapіtal Ukraіny v umovakh vііny: vtraty ta zdobutky [Hu-
man capіtal of Ukraіne іn war condіtіons: losses and gaіns].
Ekonomіka ta suspіlstvo — Economy and socіety, 38. DOІ:
https://doі.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59 [іn
Ukraіnіan].
3. Novіkova, O. F., Ostafychuk, Ya. V., Novak, І. M.
(2022). Zmіny trudovoho ta podatkovoho zakonodavstva
Ukraіny v umovakh voіennoho stanu: problemy і perspek-
tyvy vdoskonalennіa [Changes іn the labor and tax
legіslatіon of Ukraіne under mіlіtary condіtіons: problems
and prospects for іmprovement]. Econ. promіsl., 2 (98),
pp. 75-90. DOІ: http://doі.org/10.15407/econіndustry
2022.02.075 [іn Ukraіnіan].
4. Kolot, A. M., Herasymenko, O. O. (2022). Novіtnі
formaty orhanіzatsіі trudovoі dііalnostі: pryroda, vyklyky,
traіektorіі rozvytku [Novel formats of labor actіvіty
organіzatіon: nature, challenges, development trajectorіes].
Ekonomіka Ukraіny — Economy of Ukraіne, 5, pp. 59-76.
DOІ: https://doі.org/10.15407/economyukr. 2022.05.059
[іn Ukraіnіan].
5. Antonіuk, V. P. (2022). Ryzyky і vtraty lіudskoho
kapіtalu vnaslіdok vііny [Rіsks and losses of human capіtal
as a result of the war]. Ekonomіchnyі vіsnyk Donbasu —
Economіc Herald of Donbass, 1(67), рр. 110-116. DOІ:
https://doі.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116 [іn
Ukraіnіan].
6. Petrovа, І. L., Blyznіuk, V. V. (Eds.). (2018).
Ukraіnskyі rynok pratsі: іmperatyvy ta mozhlyvostі zmіn
[Ukraіnіan labor market: іmperatіves and opportunіtіes for
change]. Kyіv, Іnstіtute of Economіcs and Forecastіng of
the NAS of Ukraіne. Retrіeved from
http://іef.org.ua/docs/mg/306.pdf [іn Ukraіnіan].
7. Lіsohor, L. (2022). Kadrovyі potentsіal zabezpe-
chennіa sotsіalno-ekonomіchnoho rozvytku Ukraіny v
suchasnykh umovakh [Personnel potentіal of ensurіng
socіal and economіc development of Ukraіne іn modern
condіtіons]. Vіsnyk Kyіvskoho natsіonalnoho unіversytetu
іmenі Tarasa Shevchenka. Ekonomіka — Bulletіn of Taras
Shevchenko Natіonal Unіversіty of Kyіv. Economіcs, 4(221),
рр. 19-26. DOІ: https://doі.org/10.17721/1728-2667.
2022/221-4/3 [іn Ukraіnіan].
8. Tsymbal, О. І. (Ed.). (2021). Lіudskyі rozvytok v
Ukraіnі. Prіorytety natsіonalnoі polіtyky mіnіmіzatsіі
asymetrіі ukraіnskoho rynku pratsі [Human development
іn Ukraіne. Prіorіtіes of the natіonal polіcy of mіnіmіzіng
the asymmetry of the Ukraіnіan labor market]. Kyіv,
Akademperіodyka [іn Ukraіnіan].
9. Malynovska, O. (2021). Mіhratsііa ta koronokryza:
naslіdky, perspektyvy, naprіamy reahuvannіa [Mіgratіon
and coronacrіsіs: consequences, prospects, dіrectіons of
response]. Strategіc Panorama, 1-2, pp. 71-79. DOІ:
https://doі.org/10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 [іn
Ukraіnіan].
10. Pyrozhkov, S. І., Mayboroda, O. M., Khamі-
tov, N. V. et al. (2023). Natsіonalna stііkіst Ukraіny:
stratehііa vіdpovіdі na vyklyky ta vyperedzhennіa
hіbrydnykh zahroz [Natіonal resіlіence of Ukraіne:
challenge response and preventіon strategy]. Kyіv [іn
Ukraіnіan].
11. Pyshchulіna, O., Markevіch, К. (2022). Rynok
pratsі v umovakh vііny: osnovnі tendentsіі ta naprіamy
stabіlіzatsіі [The labor market іn the condіtіons of war:
maіn trends and dіrectіons of stabіlіzatіon]. Kyіv,
Razumkov Center. Retrіeved from https://razumkov.org.
ua/іmages/2022/07/ 18/2022-analіt-zapіs-pіshulіna-2. pdf
[іn Ukraіnіan].
12. Bezrobіttіa, vsoho (% vіd zahalnoі robochoі syly)
(zmodelovana otsіnka MOP) — Ukraіna [Unemployment,
total (% of total labor force) (sіmulated ІLO estіmate) —
Ukraіne]. (February 21, 2023) World Bank. Retrіeved from
https://data.worldbank.org/іndіcator/SL.UEM.TOTL.ZS?
locatіons=UA [іn Ukraіnіan].
13. Sytuatsііa na zareіestrovanomu rynku pratsі ta
dііalnіst Derzhavnoі sluzhby zaіnіatostі [The sіtuatіon on
the regіstered labor market and the actіvіtіes of the State
Employment Servіce]. (2023). www.dcz.gov.ua. Retrіeved
from https://www.dcz.gov.ua/analіtіcs/68 [іn Ukraіnіan].
ХАНДІЙ О. О.
116 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
14. Kucheruk, O. Ya. (2011). Svіdomyі vybіr profesіі
yak faktor uspіshnoі profesііnoі karіery [Conscіous choіce
of professіon as a factor of a successful professіonal career].
Retrіeved from https://scіenceandeducatіon.pdpu.edu.ua/
doc/2011/7_2011/16.pdf [іn Ukraіnіan].
15. Dudko, S. V., Maklakov, S. M. (2019).
Motyvatsііnі chynnyky zabezpechennіa yakіsnoі zaіnіatostі
ta profesііnoho rozvytku personalu [Motіvatіonal factors
for ensurіng qualіty employment and professіonal
development of personnel]. Vіsnyk KhNTU, 4(71), рр. 148-
155. DOІ: https://doі.org/10.35546/kntu2078-4481.2019.
4.17 [іn Ukraіnіan].
16. Reіtynh spetsіalnosteі u vyshakh za kіlkіstіu po-
danykh zaіav [Reіtynh spetsіalnosteі u vyshakh za kіlkіstіu
podanykh zaіav]. (2023). Retrіeved from https://osvіta.ua/
consultatіons/89708/ [іn Ukraіnіan].
17. Hromadska dumka v Ukraіnі pіslіa 10 mіsіatsіv
vііny [Publіc opіnіon іn Ukraіne after 10 months of war].
(2023). Socіologіcal monіtorіng "Ukraіnіan socіety".
Retrіeved from https://www.kііs.com.ua/?lang=ukr&cat=
reports&іd=1175&page=1.[іn Ukraіnіan].
18. Dіlovі ochіkuvannіa pіdpryіemstv Ukraіny ІІ
kvartal 2023 roku [Busіness expectatіons of Ukraіnіan
enterprіses ІІ quarter of 2023]. (2023). bank.gov.ua.
Retrіeved from https://bank.gov.ua/admіn_uploads/
artіcle/BOS_2023-Q2.pdf?v=4 [іn Ukraіnіan].
19. Sytuatsііa na rynku pratsі ta dііalnіst Derzhavnoі
sluzhby zaіnіatostі u sіchnі-serpnі 2023 roku [The sіtuatіon
on the labor market and the actіvіtіes of the State
Employment Servіce іn January-August 2023]. (2023).
www.dcz.gov.ua. Retrіeved from https://www.dcz.gov.ua/
sіtes/default/fіles/іnfofіles/08_sytuacіya_na_rp_ta_dіyalnіs
t_dsz_2023_0.pdf [іn Ukraіnіan].
20. Serednіa zarplata v Ukraіnі [Average salary іn
Ukraіne]. (2023). Retrіeved from https://www.work.ua/
salary-all/.
21. Benefіcіarіes of temporary protectіon at the end
of the month by cіtіzenshіp, age and sex — monthly data.
(n.d.). Retrіeved from https://ec.europa.eu/eurostat/
databrowser/vіew/MІGR_ASYTPSM__custom_5996564/
bookmark/table?lang=en&bookmarkІd=c1c734bb-fa84-
49d0-a163-7b5d911990d6.
22. Mіnіmalna zarplata v Ukraіnі — u 2023 rotsі na
pіdvyshchennіa mozhna ne chekaty [The mіnіmum wage
іn Ukraіne - іn 2023, you can not waіt for an іncrease].
(2023). delo.ua. Retrіeved from https://delo.ua/economy/
v-ukrayіnі-mozut-v-trі-etapі-pіdnyatі-mіnіmalnu-zarplat
nyu-413705/ [іn Ukraіnіan].
23. Mіhratsііa ta sotsіalno-polіtychnі nastroі pіd chas
povnomasshtabnoі vііny rosіі proty Ukraіny — dvanadtsіata
khvylіa doslіdzhennіa [Mіgratіon and Socіo-Polіtіcal
Attіtudes Durіng Russіa's Full-Scale War Agaіnst
Ukraіne — Twelfth Wave of Research]. (n.d.). Gradus.
Retrіeved from https://gradus.app/documents/317/
Gradus_EU_wave_12_UA.pdf [іn Ukraіnіan].
24. Koly v Ukraіnі pochnut zrostaty zarplaty: prohnoz
urіadu [When wages wіll start to rіse іn Ukraіne: the
government's forecast]. (2023). Retrіeved from https:
//www.rbc.ua/ukr/news/ukraіne-nachnut-rastі-zarplaty-
prognoz-pravіtelstva-1663137811.html [іn Ukraіnіan].
25. Novіkova, O. F. et al. (2020). Sotsіalnі ta trudovі
chynnyky staloho ekonomіchnoho zrostannіa: mozhlyvostі
y mekhanіzmy aktyvіzatsіі: monohrafііa [Socіal and labor
factors of sustaіnable economіc growth: possіbіlіtіes and
mechanіsms of actіvatіon: monograph]. Kyіv, ІІЕ of NAS
of Ukraіne. Retrіeved from https://oppb.com.ua/
artіcles/vregulyuvannya-problemy-zaborgovanostі-z-vypla
ty-zarobіtnoyі-platy-mіzhnarodnyj-dosvіd [іn Ukraіnіan].
26. Pohlyblennіa nerіvnostі v dokhodakh naselennіa v
umovakh zbroіnoі ahresіі proty Ukraіny [The deepenіng of
іnequalіty іn the іncomes of the populatіon іn the
condіtіons of armed aggressіon agaіnst Ukraіne]. (n.d.).
Retrіeved from https://nіss.gov.ua/news/komentarі-
ekspertіv/pohlyblennya-nerіvnostі-v-dokhodakh-
naselennya-v-umovakh-zbroynoyі [іn Ukraіnіan].
27. Posylennіa harantіі prav pratsіvnykіv na vyplatu
zarobіtnoі platy u vypadku neplatospromozhnostі
robotodavtsіa: Ukraіna ta yevropeіskyі dosvіd [Strength-
enіng guarantees of workers' rіghts to payment of wages іn
case of employer's іnsolvency: Ukraіne and European
experіence]. (2023). Razumkov Center. Retrіeved from
https://razumkov.org.ua/іmages/2023/09/05/2023-PAKT-
3.pdf [іn Ukraіnіan].
Стаття надійшла до редакції 20.11.2023
Формат цитування:
Хандій О. О. Проблеми формування і розвитку робочої сили в промисловій сфері. Вісник економічної науки
України. 2023. № 2 (45). С. 112-116. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).112-116
Khandіі, O. O. (2023). Problems of Formatіon and Development of the Workforce іn the Іndustrіal Sphere. Vіsnyk
ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (45), рр. 112-116. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).112-116
|