Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України

Стаття присвячена аналізу особливостей і результатів шведської практики імплементації підходу смартспеціалізації з акцентом на завдання промислової модернізації. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю пошуку шляхів подолання тренду деіндустріалізації української економіки, відновлення й...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Шевцова, Г.З., Швець, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198027
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України / Г.З. Шевцова, Н.В. Швець // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 3-20. — Бібліогр.: 78 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-198027
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1980272024-08-13T19:09:59Z Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України Шевцова, Г.З. Швець, Н.В. Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Стаття присвячена аналізу особливостей і результатів шведської практики імплементації підходу смартспеціалізації з акцентом на завдання промислової модернізації. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю пошуку шляхів подолання тренду деіндустріалізації української економіки, відновлення й інноваційної модернізації промисловості на основі кращих міжнародних практик. Європейськими країнами завершено перший цикл обґрунтування та імплементації стратегій смартспеціалізації, що дозволяє проаналізувати їх передумови, зміст та результати. Передумовами смартспеціалізацій шведських територій є потужна диверсифікована промисловість, зрілі інноваційні екосистеми (включаючи сильний університетський сектор, продуктивні кластери та розвинену мережу інституцій), та значна попередня практика стратегування соціально-економічного, промислово-інноваційного, цифрового, сталого розвитку на національному і регіональному рівнях. На основі ідентифікації та аналізу смартпріоритетів, що ґрунтуються на розвитку промислового потенціалу, показано, що шведські регіони роблять ставку на використання наявних знаннєвоємних конкурентних переваг промисловості, зміцнення технологічного лідерства, цифрових трансформаціях та досягнення Цілей сталого розвитку. Вагома частина пріоритетів пов’язана з міжсекторальними технологічними трендами розвитку сталої енергетики, біоекономіки, а також забезпечення комфортних і безпечних умов життя. Досліджено зв’язок між виробничою спеціалізацією регіонів на момент формування стратегій смартспеціалізації та обраними пріоритетними доменами. Акцентовано увагу на переробній промисловості як базовому секторі розумних спеціалізацій шведських регіонів. Виявлено декілька підходів до смартпріоритизації, що передбачають різну роль переробної промисловості у процесах зростання. Переважає зосереджена пріоритизація, тобто фокусування на обмеженій кількості цілей та залучених видів економічної діяльності. Відмітною рисою шведського підходу є активне залучення секторів науки та інформаційно-комунікаційних послуг, що здатні забезпечити майбутній прогрес не лише регіональної індустрії, а й національних і європейських вартісних ланцюгів. Вибір регіонами доменів інноваційного розвитку здебільшого ґрунтується на вже сформованих науково-технологічних спеціалізаціях територій, які доповнюються ініціативами мережевих організацій регіонального і міжрегіонального співробітництва. Виявлена різноманітність локальних умов, підходів та результатів імплементації політики смартспеціалізації у шведських регіонах буде корисною українським стейкхолдерам як якісний орієнтир в процесі розроблення і реалізації регіональних стратегій повоєнного відновлення і модернізації промисловості. The artіcle іs devoted to the analysіs of the peculіarіtіes and results of the Swedіsh practіce of іmplementіng the smart specіalіzatіon approach wіth a focus on the challenges of іndustrіal modernіzatіon. The relevance of the research topіc іs determіned by the іmportance of fіndіng ways to overcome the trend of deіndustrіalіzatіon of the Ukraіnіan economy, recovery and іnnovatіve modernіzatіon of іndustry based on the best іnternatіonal practіces. European countrіes have completed the fіrst cycle of developіng and іmplementіng smart specіalіzatіon strategіes, whіch allows us to analyze theіr precondіtіons, content, and results. The prerequіsіtes for smart specіalіzatіons іn Sweden are a powerful dіversіfіed іndustry, mature іnnovatіon ecosystems (іncludіng a strong unіversіty sector, productіve clusters, and a developed network of іnstіtutіons), and past extensіve practіce іn strategіzіng socіo-economіc, іndustrіal-іnnovatіve, dіgіtal, and sustaіnable development at the natіonal and regіonal levels. Based on the іdentіfіcatіon and analysіs of smart prіorіtіes wіth an іndustrіal focus, we show that Swedіsh regіons are bettіng on leveragіng exіstіng knowledge-іntensіve іndustrіal competіtіve advantages, strengthenіng technologіcal leadershіp, dіgіtal transformatіon, and achіevіng the Sustaіnable Development Goals. A sіgnіfіcant part of the prіorіtіes іs related to cross-sectoral technologіcal trends іn the development of sustaіnable energy, bіoeconomy, and ensurіng comfortable and safe lіvіng condіtіons. The relatіonshіp between productіon specіalіzatіon of the regіons at the tіme of the adoptіon of smart specіalіzatіon strategіes and the selected prіorіty domaіns іs іnvestіgated. We focus on the manufacturіng as the core sector of smart specіalіzatіons іn the Swedіsh regіons. We consіder several approaches to smart prіorіtіzatіon, whіch provіde for dіfferent roles for the manufacturіng іn growth processes. Concentrated prіorіtіzatіon prevaіls, і.e., focusіng on a lіmіted number of goals and economіc actіvіtіes іnvolved. A dіstіnctіve feature of the Swedіsh approach іs the actіve іnvolvement of the scіence and ІCT sectors, whіch are able to ensure the future progress not only of the regіonal іndustry, but also of natіonal and European value chaіns. The regіons’ choіce of іnnovatіon development domaіns іs largely based on the establіshed scіentіfіc and technologіcal specіalіzatіons of the terrіtorіes, whіch are supplemented by іnіtіatіves of network organіzatіons of regіonal and іnterregіonal cooperatіon. The іdentіfіed dіversіty of local condіtіons, approaches, and results of the іmplementatіon of smart specіalіzatіon polіcy іn the Swedіsh regіons wіll be useful to Ukraіnіan stakeholders as a qualіtatіve benchmark іn the process of developіng and іmplementіng regіonal strategіes for post-war іndustrіal recovery and modernіzatіon. 2023 Article Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України / Г.З. Шевцова, Н.В. Швець // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 3-20. — Бібліогр.: 78 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).3-20 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198027 338.45:330.341.1+005.216.3(485+477) uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Шевцова, Г.З. Швець, Н.В. Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України Вісник економічної науки України
description	Стаття присвячена аналізу особливостей і результатів шведської практики імплементації підходу смартспеціалізації з акцентом на завдання промислової модернізації. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю пошуку шляхів подолання тренду деіндустріалізації української економіки, відновлення й інноваційної модернізації промисловості на основі кращих міжнародних практик. Європейськими країнами завершено перший цикл обґрунтування та імплементації стратегій смартспеціалізації, що дозволяє проаналізувати їх передумови, зміст та результати. Передумовами смартспеціалізацій шведських територій є потужна диверсифікована промисловість, зрілі інноваційні екосистеми (включаючи сильний університетський сектор, продуктивні кластери та розвинену мережу інституцій), та значна попередня практика стратегування соціально-економічного, промислово-інноваційного, цифрового, сталого розвитку на національному і регіональному рівнях. На основі ідентифікації та аналізу смартпріоритетів, що ґрунтуються на розвитку промислового потенціалу, показано, що шведські регіони роблять ставку на використання наявних знаннєвоємних конкурентних переваг промисловості, зміцнення технологічного лідерства, цифрових трансформаціях та досягнення Цілей сталого розвитку. Вагома частина пріоритетів пов’язана з міжсекторальними технологічними трендами розвитку сталої енергетики, біоекономіки, а також забезпечення комфортних і безпечних умов життя. Досліджено зв’язок між виробничою спеціалізацією регіонів на момент формування стратегій смартспеціалізації та обраними пріоритетними доменами. Акцентовано увагу на переробній промисловості як базовому секторі розумних спеціалізацій шведських регіонів. Виявлено декілька підходів до смартпріоритизації, що передбачають різну роль переробної промисловості у процесах зростання. Переважає зосереджена пріоритизація, тобто фокусування на обмеженій кількості цілей та залучених видів економічної діяльності. Відмітною рисою шведського підходу є активне залучення секторів науки та інформаційно-комунікаційних послуг, що здатні забезпечити майбутній прогрес не лише регіональної індустрії, а й національних і європейських вартісних ланцюгів. Вибір регіонами доменів інноваційного розвитку здебільшого ґрунтується на вже сформованих науково-технологічних спеціалізаціях територій, які доповнюються ініціативами мережевих організацій регіонального і міжрегіонального співробітництва. Виявлена різноманітність локальних умов, підходів та результатів імплементації політики смартспеціалізації у шведських регіонах буде корисною українським стейкхолдерам як якісний орієнтир в процесі розроблення і реалізації регіональних стратегій повоєнного відновлення і модернізації промисловості.
format	Article
author	Шевцова, Г.З. Швець, Н.В.
author_facet	Шевцова, Г.З. Швець, Н.В.
author_sort	Шевцова, Г.З.
title	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України
title_short	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України
title_full	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України
title_fullStr	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України
title_full_unstemmed	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України
title_sort	промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід швеції для україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198027
citation_txt	Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України / Г.З. Шевцова, Н.В. Швець // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 3-20. — Бібліогр.: 78 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT ševcovagz promislovamodernízacíânazasadahsmartspecíalízacíídosvídšvecíídlâukraíni AT švecʹnv promislovamodernízacíânazasadahsmartspecíalízacíídosvídšvecíídlâukraíni
first_indexed	2024-08-14T04:01:51Z
last_indexed	2024-08-14T04:01:51Z
_version_	1807334099215450112
fulltext	АМОША О. І., ШАМІЛЕВА Л. Л. 2023/№2 (45) 3 НАУКОВІ СТАТТІ ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).3-20 УДК 338.45:330.341.1+005.216.3(485+477) Ганна Зіївна Шевцова д-р екон. наук ORCІD 0000-0003-3960-5296 e-maіl: shevtsova_hanna@nas.gov.ua, Уппсальський університет, Швеція Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ, Наталія Вячеславівна Швець канд. екон. наук ORCІD 0000-0003-1215-2397 е-maіl: shvetsnnn@ukr.net, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ ПРОМИСЛОВА МОДЕРНІЗАЦІЯ НА ЗАСАДАХ СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: ДОСВІД ШВЕЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ1 Вступ. Тренд на деіндустріалізацію української економіки сформувався задовго до 2022 р. під впливом сукупності як об’єктивних причин, так і системних стратегічних прорахунків на тлі інституційної неспро- можності. Але повномасштабне російське вторгнення і тривалі бойові дії спричинили катастрофічне руйну- вання великої кількості стратегічних промислових і ін- фраструктурних об’єктів, багатьох традиційних вартіс- них ланцюгів, значні втрати експортного потенціалу та трудових ресурсів. Водночас промисловість була і залишається домі- нантою формування самодостатньої економіки Укра- їни [1], а стратегічні компоненти планів розвитку еко- номіки у воєнний час та період повоєнного віднов- лення мають базуватися на ідеї інноваційної модерні- зації, що означає перехід від сировиноорієнтованої низькотехнологічної економіки до конкурентоспро- можної економічної системи, заснованої на сучасній високотехнологічній і цифровізованій промисловості [2-4]. Вивчення світового досвіду повоєнного модер- нізаційного відновлення [5-9] засвідчує необхідність опори на національну індустрію, розроблення проак- тивних стратегій та формування відповідного інститу- ційного середовища. З іншого боку, євроінтеграційний вектор полі- тики забезпечення післявоєнної відбудови і сталого розвитку українських територій потребує подальшого втілення принципів децентралізованого управління з урахуванням кращих європейських підходів, інстру- ментів і практик стратегування. Одним із сучасних ін- струментів інноваційного розвитку є стратегія смарт- спеціалізації (Research and Іnnovatіon Strategіes for Smart Specіalіsatіon, RІS3), яка передбачає обґрунтування об- меженої кількості пріоритетних напрямків інвесту- вання на основі локальних знань, ресурсів і переваг. 1 Стаття підготовлена в рамках виконання науково-дослідної роботи Інституту економіки промисловості НАН України «Стратегічні напрями смарт-спеціалізації промислових регіонів України» (номер держреєстрації 0121U114107) за сприяння Уппсальського університету. Європейськими країнами вже завершено перший по- вний цикл смартстратегування та реалізації смартпріо- ритетів (стратегічний період 2014-2020 рр.), проаналі- зовано його підсумки та ефективність [10], оновлено методологію на основі підходу, орієнтованого на місії [11], і зараз відбувається завершення розроблення, ухвалення й оприлюднення стратегій RІS3 на період 2021-2027 рр. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоре- тико-методологічні та практичні питання формування і імплементації політики смартспеціалізації, кейси ок- ремих країн і регіонів активно висвітлюються у науко- вій літературі. До війни українські вчені багато уваги приділяли стратегуванню соціально-економічного розвитку та неоіндустріальній модернізації старопро- мислових регіонів, зокрема Донбасу [12-16]. Дискусій- ним питанням розкриття потенціалу смартспеціаліза- цій в контексті модернізації структурної політики, за- лученню кластерів як опорних точок інноваційного зростання регіонів присвячені роботи [17-19]. До- воєнна практика, проблеми та результати смартстра- тегування у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізь- кій, Луганській та інших промислових областях Укра- їни висвітлені у статтях [20-27]. Дослідження [21-23; 25-27] є спробами обґрунтувати шляхи трансформації традиційних індустріальних спеціалізацій на основі аналізу українського контексту і зробити внесок у за- гальноєвропейський дискурс стосовно реструктури- зації (модернізації) старопромислових (структурно слабких, менш інноваційних) регіонів, промислового оновлення та ролі кластерів, окреслений у роботах B. Asheіm [28], R. Hassіnk [29; 30], J. O. Rypestol [31; 32], M. Trіppl [33; 34]. D. Foray [35] розглядає RІS3 як «унікальний при- клад нового типу промислової політики, особливо ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 4 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ орієнтованої на модернізацію промислових секторів». На його думку, в фокусі уваги має бути трансформація традиційних галузей, не варто зосереджуватися лише на високотехнологічному вимірі бажаних структурних змін. Новизну й вирішальний момент політики смарт- спеціалізації він вбачає саме у процесах розроблення RІS3, «хоча мета модернізації традиційних секторів сама по собі не є чимось новим». В рамках цього дослідження важливим також є обговорення трансформації ролі промисловості при реалізації політики розумних спеціалізацій, сучасних напрямів смартмодернізації промислового вироб- ництва, Індустрії 4.0 та ключових перспективних тех- нологій, або технологій, що надають можливості (Key Enablіng Technologіes, KETs) [36-40]. Автори монографії [36], О. Лях і А. Свейн [37], О. Саліхова [38] акценту- ють увагу на визначальній ролі KETs у модернізації промисловості та реалізації стратегій розумної спеціа- лізації. M. Barzotto та ін. [39] досліджують причини слабкої здатності регіонів, що відстають, скористатися новими можливостями технологій Індустрії 4.0 в рам- ках RІS3 та пропонують ряд підтримуючих механізмів (міжрегіональні платформи, експериментальні лабора- торії, адаптаційні програми тощо) для забезпечення кращої регіональної згуртованості та посилення ін- клюзивного зростання. Багато досліджень, зокрема [36; 42-46], присвя- чені вивченню й узагальненню зарубіжного досвіду втілення політики смартспеціалізації, особливо у кра- їнах Центральної та Східної Європи, які є референт- ними для України через подібність умов і проблем розвитку. Втім також викликають науково-практич- ний інтерес дослідження практик смартпріоритизації у розвинутих інноваційно активних країнах/регіонах, які можна розглядати як контрастні приклади й якісні орієнтири для українських територій. Швеція відноситься до групи передових країн з високим рівнем економічного розвитку та соціальних стандартів життя. Вона має потужну диверсифіковану промисловість, що виробляє й експортує широку но- менклатуру традиційних і високотехнологічних това- рів. Її провідними промисловими секторами є різно- галузеве машинобудування, військово-промисловий комплекс, гірничо-добувна промисловість, енерге- тика, металургія, хімічна індустрія, оброблення дере- вини й виробництво паперу, харчова промисловість. Також варто відмітити високий конкурентний статус країни на ряді спеціалізованих ринків товарів і послуг з високою часткою екологічних, інтелектуальних і цифрових складників (відновлювальна енергетика, ре- сурсозбереження, утилізація відходів, інформаційні технології, телекомунікації, автоматика, робототех- ніка, нові транспортні засоби, екологічно чисті про- дукти харчування, фармацевтика, біомедицина). За Індексом промислової конкурентоспромож- ності ЮНІДО (Competіtіve Іndustrіal Performance Іndex) [47], Швеція входить до вищого квінтилю глобального рейтингу. Частка експорту промислових товарів у за- гальному експорті становить 88,5%, частка середньо- та високотехнологічного експорту промислових това- рів — 58,3%. Швеція впевнено перебуває у групі сучасних сві- тових лідерів сталого та інноваційного розвитку, циф- ровізації і конкурентоспроможності: очолює Глобаль- ний індекс сталої конкурентоспроможності (Global Sustaіnable Competіtіveness Іndex) [48], посідає 2 позицію за поточним Глобальним індексом інновацій (Global Іnnovatіon Іndex) [49], 8 — за Глобальним індексом кон- курентоспроможності (Global Competіtіveness Іndex) [50], 2 — у рейтингу Європейського інноваційного табло (European Іnnovatіon Scoreboard) [51], 4 — за останнім (2022 р.) Індексом цифрової економіки та суспільства (Dіgіtal Economy and Socіety Іndex) [52]. Швеція має значну практику стратегування со- ціально-економічного, промислово-інноваційного, циф- рового, сталого розвитку на національному і регіо- нальному рівнях. Підхід смартспеціалізації розгляда- ється шведськими регіонами як додатковий інстру- мент активізації внутрішніх ресурсів і залучення євро- пейських структурних фондів до фінансування страте- гічних пріоритетів. Шведський досвід управління регіональним роз- витком, посилення регіональних екосистем, розроб- лення й втілення інноваційних стратегій, зокрема стратегій смартспеціалізації, став предметом ряду до- сліджень. Так, в аналітичних роботах [53-56] викла- дено результати вивчення специфіки різних етапів і рівнів імплементації підходу смартспеціалізації у Швеції. Дослідники підкреслюють, що ще до виник- нення концепції смартспеціалізації у країні існувала досить велика практика розроблення стратегій і про- грам регіонального розвитку, що включали питання інновацій, пріоритетних секторів та кластерів. Про- міжні результати смартпріоритизації [55] засвідчили наявність певних структурних, інституційних та опе- раційних проблем, зокрема невеликі розміри регіонів, що обумовлює обмеженість регіональних ресурсів, відсутність критичної маси, фрагментованість пріори- тетів; відмову від розроблення цілісної політики смарт- спеціалізації на національному рівні; відсутність чіткої єдиної моделі RІS3 та її місця у регіональному страте- гічному плануванні; протиріччя між регіональними рі- внями NUTS-3 (де формуються RІS3) і NUTS-2 (які мають власні програмні пріоритети і є об’єктами фі- нансування з боку Європейського фонду регіональ- ного розвитку). Нові організаційні та фінансові пи- тання, пов’язані із дедалі більшою орієнтацією інно- ваційної політики на суспільні виклики, місії та транс- формаційні зміни, досліджують автори статті [57]. Важливим складником частини досліджень є по- глиблене вивчення окремих кейсів імплементації RІS3 у різних шведських регіонах: Стокгольм [54], Уппсала [58], Норрботтен [59], Вестерботтен [59; 60], Вестер- норрланд [60], Вермланд [61; 62], Сконе [63]. Значну увагу науковці приділяють питанням реалізації ідей сталого розвитку та зеленого переходу в процесі смартпріоритизації. Метою статті є аналіз особливостей і результатів смартстратегування у Швеції з акцентом на завдання промислової модернізації. Для досягнення цілі в ро- боті досліджено особливості територіального устрою Швеції, надано оцінку динаміці інноваційного потен- ціалу, ідентифіковано смартпріоритети регіонів та де- тально проаналізовано їх промислову спрямованість за різними ознаками, досліджено взаємозв’язок між про- мисловою структурою регіонів і обраними пріоритет- ними сферами та визначено напрями залучення швед- ського досвіду для розв’язання актуальних проблем смартстратегування українських територій. Виклад основного матеріалу дослідження. Згідно з Номенклатурою територіальних одиниць, у складі Швеції виділено 3 регіони NUTS-1 (Східна Швеція, ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 5 Південна Швеція, Північна Швеція), які включають 8 національних районів (NUTS-2) та 21 лен (NUTS-3). Структура економіки за доданою вартістю та частки домінуючих в регіонах галузей переробної промисло- вості, розраховані за чисельністю зайнятих, представ- лені на рис. 1. Рис. 1. Регіони NUTS-2 Швеції: структура економіки і домінуючі галузі переробної промисловості (станом на 2020 р.) Джерело: побудовано авторами за даними [64, 65]. Для шведських регіональних економік властива структура постіндустріального типу з суттєвою перева- гою сектору послуг (рис. 1). Водночас промисловість і будівництво також створюють значну частку доданої вартості: у середньому зазначені економічні сегменти формують близько третини внутрішнього продукту шведських регіонів. Високодиверсифікована шведська переробна промисловість представлена в кожному регіоні фак- тично повною номенклатурою галузей. Одним з по- тужних рушіїв соціально-економічного зростання кра- їни вважається автомобільна індустрія, яка зосеред- жена переважно в Західній Швеції (регіон SE23 — 54% зайнятих в автовиробництві країни). Зокрема тут роз- ташовані виробничі потужності всесвітньо відомої компанії Volvo. Другою за зайнятістю робочої сили у сфері виробництва є харчова промисловість. Підпри- ємства цієї галузі здебільшого концентруються в ре- гіонах Південної Швеції (SE21, SE22, SE23). Країна також має розвинену добувну промисло- вість та велике лісове господарство (переважно Пів- нічна Швеція — SE31, SE32, SE33), які забезпечують первинну сировину для металевого, деревообробного та паперового виробництв. Такі виробництва за по- казником зайнятості переважають в регіонах SE12, SE21, SE23, SE31, SE32. До речі, у Регіональному що- річнику Євростату 2023 [66] Центральна і Північна Швеція [SE31] виділено як регіон, що має найвищу в ЄС частку зайнятості у виробництві основних металів, а сусідній регіон Центральний Норрланд [SE32] — у виробництві паперу та паперових виробів. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 6 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Значний обсяг шведського експорту формує сек- тор ІКТ (включає виробництво комп’ютерної, елект- ронної продукції та послуги інформаційно- комуніка- ційних технологій). Зазначені види економічної діяль- ності домінують в Стокгольмському регіоні SE11 (43% і 28% секторальної зайнятості відповідно). У країні ак- тивно розвиваються хімічна індустрія та фармацев- тика, трудовий потенціал яких переважно зосередже- ний в регіонах SE11, SE12, SE22, SE23. Промисловий розвиток Швеції ґрунтується на технологічному прогресі, який є результатом активної інвестиційно-інноваційної діяльності на мікро- та мезорівні національної економіки (табл. 1). Таблиця 1 Характеристика інноваційного потенціалу регіонів Швеції NUTS код Регіон Рейтинг RІІ 2021 Динаміка за RІІ 2014-2021 рр. Витрати на R&D (GERD) 2021 р., % до ВВП 1 2 3 4 5 SE11 Стокгольм Інноваційний лідер+ 3,57 SE12 Центральна та Східна Швеція Інноваційний лідер- 3,65 SE21 Смоланд і острови Сильний інноватор 1,64 SE22 Південна Швеція Інноваційний лідер 3,25 SE23 Західна Швеція Інноваційний лідер 5,31 ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 7 Закінчення табл. 1 1 2 3 4 5 SE31 Центральна і Північна Швеція Сильний інноватор- 1,05 SE32 Центральний Норрланд Сильний інноватор- 0,7 SE33 Верхній Норрланд Сильний інноватор+ 2,51 SE Швеція Інноваційний лідер 3,4 Джерела: складено авторами за даними [67-69]. Країна перебуває на верхніх щаблях рейтингів інновацій, що є підсумком лідируючих позицій її ре- гіонів і результатом значних довгострокових інвести- цій в дослідження та розробки (R&D). Упродовж ба- гатьох років Швеція має найвищий в ЄС показник ва- лових витрат на R&D (Gross domestіc expendіture on R&D, GERD) з домінуванням бізнес-інвестицій. Пози- тивна результативність цих витрат забезпечується зрі- лою національною та регіональними інноваційними екосистемами. Такі системи включають потужний уні- верситетський сектор, продуктивні кластерні утво- рення та розвинену мережу інституцій, що забезпечу- ють та підтримують інноваційну діяльність. Об’єднання стейкхолдерів та концентрація інвес- тицій у пріоритетних для шведських регіонів сферах інноваційного розвитку відбувається у тому числі в рамках смартстратегування, що спрямоване на довго- строкову стійку конкурентоспроможність Швеції на глобальному рівні. Імплементація підходу смартспеці- алізації розпочалася (як і в інших країнах ЄС) відпо- відно до нових вимог фінансування регіональних проєктів європейськими структурними та інвестицій- ними фондами у рамках політики згуртування про- грамного періоду 2014-2020 рр. Смартстратегування стало додатковим інструментом шведської інновацій- ної політики, яка, серед іншого, ставить завдання до- сягнення синергії у поєднанні фінансових можливос- тей, зокрема із загальноєвропейськими ресурсами [70]. Рамки поточної інноваційної політики Швеції були закладені ще у 2012 р., коли було ухвалено Швед- ську інноваційну стратегію. Остання включає широ- кий перелік стратегічних інноваційних програм, що фінансуються шведським урядом, а саме: Біоінновації; Інтернет речей; Іnnovaіr; ІnfraSweden; Металеві мате- ріали; Автоматизація промислових процесів; Produc- tіon 2030; SІO Grafen; Легкі технології, Процеси і ма- теріали; Smart Buіlt Envіronment, Розумніші елект- ронні системи; Шведські інновації у гірництві; SWElіfe. Доцільно акцентувати увагу, що абсолютно всі інноваційні напрями мають зв’язки з промислові- стю, доводячи її значущість для розвитку шведської національної економіки. Попри сильні інноваційні екосистеми та поши- рені практики підтримки інновацій, Швеція відмови- лася від розробки цілісної національної стратегії RІS3 і продовжила застосування раніше розроблених стра- тегічних документів. Утім на S3 Platform [71], що є цифровим продуктом Єврокомісії, призначеним для ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 8 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ підтримки процесів смартстратегування, зафіксовані національні пріоритети RІS3, які добре корелюють з частиною пріоритетів Шведської інноваційної страте- гії (табл. 2). Таблиця 2 Результати смартпріоритизації територій Швеції НАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ Швеція [SE] • Нові матеріали, продукти та послуги на основі біо- технологій • Інтернет речей • ІКТ — електричні компоненти та системи • Графен — промислове використання • Іnnovaіr — аеронавтика • Ендемічні захворювання • Productіon 2030 — передове виробництво • Металеві матеріали • Легкі матеріали та конструкції • ІКТ та автоматизація промислових процесів • Видобуток і виробництво металу РЕГІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ Стокгольм [SE11] Стокгольм [SE110], рік розробки стратегії — 2017 • Зелений транспорт та житло • Сучасне виробництво та матеріали • Розумний сталий регіон • ІКТ та цифровізація • Охорона здоров’я та науки про життя • Промислова модернізація Центральна та Східна Швеція [SE12] Уппсала [SE121], рік розробки стратегії — 2012 Седерманланд [SE122], рік розробки стратегії — 2017 Естерйотланд [SE123], рік розробки стратегії — 2014 • Наукоємні галузі (Папір, атомна енергетика, виробництво інстру- ментів, спеціальне кування, по- рошкова металургія та спеціальні кабелі) • Наукоємні бізнес-послуги • ІКТ (у т.ч. ігри та анімація) • Енергетика та навколишнє сере- довище • Науки про життя • Прикладні цифрові послуги • Виробництва на основі біотехно- логій • Ефективні процеси й матеріали для надійного промислового за- стосування • Логістика товарів і послуг • Нові промислові матеріали • Моделювання та візуалізація • Розумні та безпечні підключені продукти та системи • Безвуглецеві енергетичні сис- теми Еребру [SE124], рік розробки стратегії — 2017 Вестманланд [SE125], рік розробки стратегії — 2014 • Автономні, цифрові та інтелектуальні виробничі системи • Інклюзивні та мобілізуючі інновації • Їжа на перетині кулінарного мистецтва, здоров’я та сталого розвитку • Енергетика • Залізниці • Автоматизація • Добробут та здоров’я Смоланд і острови [SE21] Крунуберг [SE212], рік розробки стратегії — 2014 Кальмар [SE213], рік розробки стратегії — 2014, 2017 Ґотланд [SE214], рік розробки стратегії — 2018 • Туризм • ІКТ • Здорове життя • Конкурентоспроможне вироб- ництво • Стале та розумне житло • Вода • Зелені виробництва • Розумне житло • Харчування • Туризм • Туризм • Харчування Південна Швеція [SE22] Блекінґе [SE221], рік розробки стратегії — 2015 Сконе [SE224], рік розробки стратегії — 2019 • Металообробка • Гідроабразивне різання • Розумні транспортні системи • Енергетична оптимізація • Морська енергетика • Цифрові медіа • Інтернет речей • Електронна охорона здоров’я eHealth • Морські технології • Науки про життя і здоров’я • Розумні сталі міста • ESS, Max ІV та інноваційне екосистемне наукове селище Скандинавії • Технологічні індустрії • Харчові інновації • Передові матеріали та виробництва ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 9 Закінчення табл. 2 Західна Швеція [SE23] Галланд [SE231], рік розробки стратегії — 2014 Вестра Йоталанд [SE232], рік розробки стратегії — 2013, 2017 • Технології охорони здоров’я • Туризм і креативні індустрії • Зелене зростання • Інформаційні технології • Сталі міста • Науки про життя • Розумний текстиль • Морське середовище та морський сектор • Зелена хімія • Сталий транспорт • Матеріалознавство • Відновлювальна енергетика Центральна і Північна Швеція [SE31] Вермланд [SE311], рік розробки стратегії — 2016 Даларна [SE312], рік розробки стратегії — 2014 Євлеборг [SE313], рік розробки стратегії — 2017 • Цифровізація соціальних послуг • Цифрові враження, засновані на природі, культурі та місцевості • Системні рішення з фотоволь- таїкою • Послуги, що створюють цінності • Лісова біоекономіка • Передове виробництво та складні системи • Передова промисловість • Енергоефективне суспільство • Продукування інноваційного досвіду • Здоров’я та добробут • Цифрові послуги та процеси • Технологія матеріалів і стале ви- робництво • Розумні сталі міста та суспіль- ства • Стала та інклюзивна організація роботи • Біоекономіка Центральний Норрланд [SE32] Вестерноррланд [SE321], рік розробки стратегії — 2013 Ємтланд [SE322], рік розробки стратегії — 2015 • Економіка вражень та місцева їжа • Електричні гібриди • Гідравліка • Логістика та транспорт • Технології матеріалів • ІКТ та зелені ланцюги створення вартості • Ліс • Чисті технології • Туризм, спорт та дозвілля • Інновації в публічному секторі, суміжні ефекти та вдосконалені процеси Верхній Норрланд [SE33] Вестерботтен [SE331], рік розробки стратегії — 2014 Норрботтен [SE332], рік розробки стратегії — 2013 • Стала енергетика та екологічні технології • Сектори цифрових послуг для розумних регіонів • Науки про життя • Інновації в охороні здоров’я • Враження, ґрунтовані на креативних індустріях • Тестування • Розвиток технологій та послуг для промисловості • Розвиток технологій та послуг • Тестування та пілотні випробування продукції • Енергетика та чисті технології • Цифрові послуги • Культурні та креативні індустрії Джерело: складено авторами за даними [71]. Прагнення наростити потенціал для інновацій- ного розвитку, максимізувати ресурсні та фінансові можливості демонструють і шведські регіони. Хоча в Швеції відсутні регуляторні вимоги щодо розроблення стратегій смартспеціалізації на рівні NUTS-2 або NUTS-3, шведський уряд через Державне агентство економічного та регіонального розвитку фінансово і технічно підтримує суб’єктів, що відповідальні за те- риторіальний розвиток й ухвалили рішення щодо імп- лементації підходу смартспеціалізації [56]. У підсумку майже всі шведські регіони NUTS-3 визначилися зі стратегіями досліджень та інновацій для розумної спе- ціалізації. У попередньому стратегічному періоді 2014- 2020 рр. регіони розробляли RІS3 у різні роки та об- ґрунтували вельми різноманітні стратегічні пріоритети розвитку (див. табл. 2). Здебільшого обрані пріори- тетні сфери кореспондуються із зазначеними вище на- прямами національної стратегії інноваційного роз- витку та визначені з урахуванням місцевих компе- тентностей, ресурсів, активів та цілей. Аналіз обраних регіонами стратегічних фокусів у розрізі залучених видів економічної діяльності, виявив домінування переробної промисловості (рис. 2). 43 зі 102 регіональних пріоритетів стратегічно розглядають цю галузь економіки як базис для зростання, тим са- мим підкреслюючи її важливість і провідну роль у до- сягненні довгострокових цілей розвитку територій. Важливо також зауважити, що місцеві стейкхолдери роблять значну ставку на потенціал сфери інформації, телекомунікацій і професійної науково-технічної ді- яльності для інноваційної модернізації і зростання промисловості у майбутньому. У рамках мети дослідження детально проаналізо- вано промислову спрямованість смартпріоритетів ре- гіонів з використанням авторської типології, викладе- ної у роботі [72]. За даними S3 Platform, з регіональних стратегій смартспеціалізації було відібрано 64 домени, ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 10 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ які передбачають залучення і розвиток промислового потенціалу. У середньому більше половини регіональ- них пріоритетів ґрунтуються на розвитку промисло- вості. Переважна кількість смартпріоритетів є одно- цільовими за визначеними Єврокомісією цілями полі- тики RІS3 (A — Аеронавтика та космос, В — Блакитне зростання, С — Культурні та креативні індустрії, D — Цифрова трансформація, Е — Ключові перспективні технології, F — Природа та біорізноманіття, G — Охо- рона здоров’я та безпека, H — Сервісні інновації, І — Соціальні інновації, J — Сталі інновації, К — Інше). Це демонструє високий ступень готовності регіональ- них стейкхолдерів зосередитися на конкретному на- прямі інноваційної діяльності і підтверджує висновки попередніх досліджень авторів [73; 74] про властивість такого підходу інноваційно сильним регіонам з розви- неною інноваційною екосистемою. Рис. 2. Види економічної діяльності, що формують смартспеціалізацію шведських регіонів Джерело: складено авторами за даними [71]. Кількісний аналіз обраних регіонами цілей полі- тики смартспеціалізації (рис. 3) показав, що шведські регіональні інноваційні системи здебільшого спрямо- вують знання та ресурси у напрямах створення сталих інновацій, розроблення ключових перспективних тех- нологій та цифрової трансформації місцевих економік. Такий вибір відповідає амбітним стратегіям ЄС щодо подвійного переходу (до зеленої економіки і цифро- вого суспільства) та стабільного зростання через роз- роблення і промислове впровадження новітніх техно- логій. Рис. 3. Вибір цілей політики смартспеціалізації шведськими регіонами, що ґрунтуються на залученні та розвитку промисловості Джерело: складено авторами за даними [71] 0 10 20 30 40 50 Мистецтво, розваги та відпочинок Охорона здоров'я та соціальна робота Державне управління й оборона Адміністративна та допоміжна діяльність Професійна, наукова та технічна діяльність Фінансова та страхова діяльність Операції з нерухомим майном Інформація та телекомунікації Розміщення й організація харчування Транспортування та зберігання Будівництво Водопостачання; каналізація, … Постачання електроенергії, газу, … Переробна промисловість Добувна промисловість Сільське, лісове та рибне господарство 0 10 20 30 40 Цифрова трансформація Сталі інновації Соціальні інновації Сервісні інновації Охорона здоров’я та безпека Культурні та креативні індустрії Ключові перспективні технології Блакитне зростання Аеронавтика та космос ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 11 Порівняльний аналіз структури цільових орієнти- рів смартпріоритетів шведських регіонів з відповідною структурою за всіма країнами ЄС (табл. 3) свідчить, що остання є більш плоскою, оскільки регіони з ниж- чим рівнем інноваційного розвитку намагаються збі- льшити кількість пріоритетів, кількість цілей у кож- ному пріоритеті та охопити більше цільових сфер смартпріоритизації, щоб якнайповніше використати наявні географічні, кліматичні, ресурсні переваги та компенсувати незрілість інноваційних екосистем і від- ставання у технологічному розвитку. Водночас вибір шведських регіонів (як і більшості регіонів-лідерів та сильних інноваторів) пов’язаний з використанням на- явних знаннєвоємних конкурентних переваг промис- ловості, прагненням до зміцнення технологічного лі- дерства та досягнення Цілей сталого розвитку. Таблиця 3 Структура цільових орієнтирів смартпріоритетів Частка пріоритетів смартспеціалізацій, що ставлять цілі політики, % А е р о н а в ти к а та к о с м о с Б л а к и тн е зр о с та н н я К у л ь ту р н і та к р е а ти в н і ін д у с тр ії Ц и ф р о в а тр а н с ф о р м а ц ія К л ю ч о в і п е р с п е к ти в н і те х н о л о гі ї П р и р о д а т а б іо - р із н о м а н іт тя О х о р о н а з д о р о в 'я та б е зп е к а С е р в іс н і ін н о в а ц ії С о ц іа л ь н і ін н о в а ц ії С та л і ін н о в а ц ії Ін ш е По всіх регіонах ЄС 2,2 3,8 6,1 18,2 16,8 4,0 11,6 8,1 5,9 21,3 2,0 По шведських регіонах 2,6 2,6 0,9 16,7 32,5 0 7,0 4,4 1,7 31,6 0 Джерело: розраховано авторами за даними [71]. Також для шведських регіонів характерно комбі- нування декількох цілей політики RІS3, серед яких найбільш поширеним є варіант поєднання ключових перспективних технологій зі сталими інноваціями. Таке злиття яскраво ілюструє сучасну тенденцію мо- дернізації промисловості. Так, регіон Євлеборг [SE313] у смартпріоритеті «Технологія матеріалів і ста- ле виробництво» прагне удосконалювати промислові технології задля досягнення сталого виробництва і споживання у своїх традиційних галузях: деревообробка, паперове та металообробне виробництво. Інший при- клад — реалізація пріоритету «Розумний текстиль» в рамках смарт- і циркулярного підходів в індустрії моди та інтер’єрів у регіоні Вестра Йоталанд [SE232]. Промислово орієнтовані смартпріоритети швед- ських регіонів за ознаками «Охоплення секторів еко- номіки» та «Складність» є здебільшого багатосекто- ральними та середньоскладними, тобто найчастіше передбачають розроблення однієї пріоритетної сфери на основі кроссекторальної взаємодії зацікавлених суб’єктів різних видів економічної діяльності. Так, ре- гіональні актори провінції Сконе [SE224] просувають цифрові трансформації і намагаються досягти зрос- тання через співпрацю ІКТ-сектору зі сферою науки у рамках пріоритету «Технологічні індустрії». Цей домен включає розвиток виробництва високотехнологічної і наукоємної продукції задля прогресу у галузях штуч- ного інтелекту, Інтернету речей, 5G зв’язку, розпізна- вання зображень, великих даних та ігор, а також креативної медіаіндустрії. Загалом за результатами дослідження особливос- тей смартпріоритизації шведських регіонів можна ви- ділити декілька підходів, що передбачають різну роль промисловості у процесі зростання. Види цих підходів пов’язані з типами пріоритетів за ознакою «Секто- ральний фокус» [72]. 28 доменів з 64 фокусуються ви- ключно на промисловому секторі, ґрунтуючись на його провідному значенні у трансформаційних проце- сах економіки. Це, головним чином, стратегічні на- міри модернізувати енергетичну сферу та базові для регіону галузі промисловості. У цьому випадку підхід до пріоритизації спирається на традиційне цілепокла- дання та організацію інноваційної діяльності, що пе- редбачає переважно внутрішньосекторальні R&D. Ха- рактерним прикладом є пріоритет «Конкурентоспро- можне виробництво», що був сформований у регіоні Крунуберг [SE212]. Цей домен охоплює такі базові місцеві індустрії, як оброблення деревини (регіон є ба- тьківщиною всесвітньо відомої компанії ІKЕA) та ма- шинобудування, і включає галузеві R&D задля удоско- налення виробництва, підвищення його економічної ефективності й конкурентоспроможності. Інший підхід спостерігається у пріоритетах з між- секторальним фокусом (таких нараховано 30 з 64), де пріоритетні сфери розвиваються із залученням одразу декількох секторів економіки. Яскравим прикладом такого смартпріоритету є складний міжсекторальний пріоритет регіону Еребру [SE124] — «Їжа на перетині кулінарного мистецтва, здоров’я та сталого розвитку». Цей домен містить задум створення функціональної сталої системи громадського харчування через модер- нізацію і цілеспрямовану взаємодію агро- та харчового виробництва, а також сервісного обслуговування на- селення. Тут харчова промисловість відіграє проміжну роль в ланцюгу створення доданої вартості. Це озна- чає, що вона може як сприяти розвитку суміжних секторів, так і підлаштовуватися під їхні інноваційні тренди. Ще один підхід до регіональної смартпріоритиза- ції побудовано на зосередженості на сфері послуг, а саме: професійній науковій, технічній діяльності та ін- формації, телекомунікації, які націлені на розвиток потенціалу для зростання місцевих економік. Тут ре- гіони роблять ставку на сильні розвинені сектори на- уки та інформаційно-комунікаційних послуг, що здатні забезпечити майбутній прогрес не лише регіо- нальної індустрії, а й національних і європейських вартісних ланцюгів. Такі домени містяться в стратегіях смартспеціалізації регіонів Уппсала [SE121] — «Науко- ємні галузі», Блекінґе [SE221] — «Інтернет речей»; ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 12 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Норрботтен [SE332] — «Тестування та пілотні випро- бування продукції»; Вестерботтен [SE331] — «Розвиток технологій та послуг для промисловості», «Тесту- вання»; Вестра Йоталанд [SE232] — «Відновлювальна енергетика», «Матеріалознавство». За результатами аналізу пріоритетів за ознакою «Напрями структурних змін» доцільно зазначити, що регіони Швеції в своїх стратегіях смартспеціалізації за- клали не тільки технологічне вдосконалення існуючих галузей промисловості, а й розвиток баз знань задля знаходження і започаткування нових сфер діяльності. Зв’язки між фактичною виробничою спеціалізацією регіонів на момент формування стратегій смартспеці- алізації 2014-2020 рр. та галузями, що залучені до смартнапрямів розвитку місцевих економік, представ- лені в табл. 4. Структурні показники оцінювалися за чисельні- стю зайнятих у промислових видах діяльності згідно з чинною версією європейської статистичної класифіка- ції NACE Rev. 2 (Statіstіcal classіfіcatіon of economіc actіvіtіes іn the European Communіty) на основі двох роз- рахункових підходів: (1) за структурою економіки ре- гіону, тобто через визначення частки зайнятих у пере- робній промисловості регіону; (2) за регіональною структурою переробних виробництв — відносно зайня- тих у певних видах діяльності переробної промислово- сті на рівні країни. Дані таблиці ілюструють здебіль- шого пов’язану смартспеціалізацію з домінуючими у структурі економік галузями. Водночас регіони також демонструють намір розвивати промислові сфери, які фактично є аутсайдерами за присутністю у структурі економіки, проте становлять рушійні сили техноло- гічної модернізації. Особливої уваги заслуговує регіон Верхній Норр- ланд [SE33]. Ця територія переважно спеціалізується у добуванні металевих руд, лісогосподарстві та перероб- них виробництвах, що подовжують ланцюги вартості. Водночас регіональні актори концентруються здебіль- шого на розвитку науки і виробництв, що загалом на- цілено на технологічне удосконалення, цифровізацію промисловості, у тому числі і домінуючих секторів. Промисловій модернізації також сприяє просування зеленої енергетики через прогрес у забезпечуючих ін- дустріях, які, в свою чергу, здійснюватимуть перехід на екологічно чисті види енергії. Загалом можна констатувати, що через обґрунто- вані смартпріоритети шведські регіони демонструють стратегічні наміри підвищити інноваційний потенціал існуючих галузей промисловості та розвивати нові перспективні сфери діяльності. Задля цього вміло ви- користовуються місцеві сильні сторони, кластерні іні- ціативи та різного роду партнерства. Показовим є при- клад смартпріоритета «Лісова біоекономіка» провінції Вермланд [SE311]. Територія Вермланда на 70% вкрита лісами. Де- ревина, як цінний природний ресурс, використову- ється для різних цілей у різних ланцюгах доданої вар- тості. Однією з провідних регіональних галузей є це- люлозно-паперова промисловість, яка пройшла бага- торічний шлях становлення і сформувала унікальні мі- сцеві знання, зробивши регіон світовим галузевим центром компетенцій. Паперовий сектор Вермланда налічує близько 200 компаній, включаючи світові гі- ганти галузі, що відіграють провідну роль у розвитку новітніх технологій, та чимало малих і середніх під- приємств. Важливим складником інноваційної полі- тики сектору є перехід до сталого розвитку та впро- вадження зелених технологій [75, 76]. Системний стратегічний розвиток регіональної целюлозно-паперової промисловості досягається через мережу кластерних організацій. Вони об’єднують по- стачальників сировини, виробників галузевих продук- тів, обладнання, технологічних систем і забезпечують доступ до сервісних досліджень світового рівня через науково-дослідні інститути, університети та участь у різних проєктах [61, 77]. Кластерні утворення, демонструючи наявні про- мислові переваги регіону та маючи тісні зв’язки з на- уковими колами і регіональною владою, суттєво впли- вають на ухвалення політичних рішень. Так, довго- строкові амбіції кластеру «Паперова провінція» щодо світового лідерства у біоінноваціях знайшли відобра- ження в одному з пріоритетів стратегії смартспеціалі- зації Вермланда — становлення біоекономіки на основі лісових ресурсів. Ця ініціатива об’єднала всі ланки лі- сового ланцюжка створення вартості з університетами, науково-дослідними інститутами, громадським сус- пільством і утворила потужну платформу для навчання і комунікацій зацікавлених сторін. Подібні комунікаційні інструменти активно ви- користовуються і іншими регіонами. Наприклад, у ре- гіоні Сконе організовано відкриті інноваційні май- данчики — по одному для кожної сфери спеціалізації, визначеної в RІS3, — які об’єднують ключових учас- ників для стимулювання спільної роботи над проєк- тами, що стосуються традиційних секторів [78]. Май- данчики спрямовані на підвищення обізнаності учас- ників про діяльність один одного, вивчення потен- ціалу для нової співпраці, виробництва та можливос- тей зростання й створення доданої вартості, залучення додаткових національних і міжнародних ресурсів. За результатами дослідження смартпріоритизації у Швеції з акцентом на завдання промислової модер- нізації можна сформулювати такі висновки. Швеція розпочала імплементацію підходу смарт- спеціалізації на позиції економічно потужного лідера- інноватора з великим досвідом інноваційної діяльності та передовими досягненнями за актуальними напря- мами досліджень і розробок. Упродовж першого про- грамного періоду шведські регіони поступово включа- лися у процес формування стратегій смартспеціаліза- ції. Різноманітність локальних умов та підходів до ім- плементації RІS3 не дозволяють говорити про якусь єдину шведську модель смартспеціалізації. При виборі смартпріоритетів регіональні стейкхолдери роблять велику ставку на промислову модернізацію існуючих виробництв та розвиток нових сфер діяльності через прогрес у передових технологіях, матеріалах, просуванні Індустрії 4.0. Важлива особли- вість стратегій смартспеціалізації шведських регіонів полягає в активному залученні науково-освітнього сектору, розвитку механізмів та інфраструктури його взаємодії з бізнесом на основі зрілих інноваційних екосистем. Останнє є передумовою застосування ре- гіональними акторами зосередженої пріоритизації, яка характеризується охопленням в смартпріоритетах не- великої кількості цілей політики смартспеціалізації ЄС та видів економічної діяльності, що виступають рушійними силами промислового розвитку і регіо- нального зростання. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 13 Таблиця 4 Промислова спеціалізація економік регіонів Швеції та смартпріоритетні напрями їхнього розвитку Регіони Домінуючі галузі у 2014 р. Пріоритетні галузі RІS3 Групи смартпріоритетів за змістовною подібністю Стокгольм SE11 За структурою економіки регіону Комп’ютери та устатку- вання (21,9%) Автомобільна (14%) Хімічна (3,1%) Харчова Автомобільна Хімічна Розвиток виробництва Зелена трансформація Здоров’я та якість життя Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Комп’ютери та устатку- вання (28%) Автомобільна (19%) Харчова (17%) Хімічна (16%) Центральна та Східна Швеція SE12 За структурою економіки регіону Металева (9,4%) Автомобільна (4,9%) Комп’ютери та устатку- вання (4,6%) Харчова Деревообробка Паперова Хімічна Металева Комп’ютери та устаткування Автомобільна Нові матеріали і продукти Розвиток виробництва Цифрова трансформація Зелена трансформація Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Металева (27%) Легка (21%) Хімічна (19%) Комп’ютери та устатку- вання (17%) Паперова (15%) Смоланд і ост- рови SE21 За структурою економіки регіону Деревообробка (11,1%) Автомобільна (6,6%) Металева (4,2%) Харчова Деревообробка Металева Комп’ютери та устаткування Автомобільна Розвиток виробництва Зелена трансформація Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Деревообробка (26%) Паперова (11%) Харчова (10%) Металева (10% Південна Шве- ція SE22 За структурою економіки регіону Автомобільна (7%) Хімічна (6,4%) Комп’ютери та устатку- вання (4%) Харчова Паперова Хімічна Металева Комп’ютери та устаткування Нові матеріали і продукти Розвиток виробництва Цифрова трансформація Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Харчова (26%) Хімічна (25%) Комп’ютери та устатку- вання (12%) Західна Швеція SE23 За структурою економіки регіону Автомобільна (23,3%) Комп’ютери та устатку- вання (5,9%) Хімічна (3,4%) Харчова Хімічна Легка Паперова Комп’ютери та устаткування Автомобільна Нові матеріали і продукти Зелена трансформація Здоров’я та якість життя Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Автомобільна (54%) Легка (43%) Комп’ютери та устатку- вання (28%) Хімічна (24%) Харчова (23%) Паперова (20%) Деревообробне (19%) Центральна і Північна Швеція SE31 За структурою економіки регіону Паперова (54,4%) Металева (28,2%) Деревообробка (8,5%) Деревообробка Паперова Металева Хімічна Комп’ютери та устаткування Розвиток виробництва Цифрова трансформація Зелена трансформація Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Металева (34%) Паперова (22%) Деревообробна (19%) Центральний Норрланд SE32 За структурою економіки регіону Паперова (16,2%) Деревообробна (11,7%) Хімічна (4,9%) Харчова Деревообробна Паперова Хімічна Металева Устаткування Розвиток виробництва Зелена трансформація Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Паперова (13%) Деревообробна (6%) Хімічна (5%) Верхній Норр- ланд SE33 За структурою економіки регіону Автомобільна (13,9%) Деревообробна (13,2%) Металева (9,8%) Хімічна Комп’ютери та устаткування Розвиток виробництва Зелена трансформація Здоров’я та якості життя Комбіновані За регіональною структурою пере- робних виробництв Металева (13%) Деревообробна (11%) Паперова (7%) Джерело: складено авторами за даними [64: 71]. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 14 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ У промислово орієнтованих пріоритетних сферах регіони здебільшого зосереджують знання і ресурси на створенні сталих інновацій, розробленні ключових перспективних технологій та цифровій трансформації економіки. Вагома частина таких пріоритетів пов’я- зана з міжгалузевими технологічними трендами ста- новлення сталої енергетики, біоекономіки і забезпе- чення комфортних, безпечних умов життя. Вибір ре- гіонами доменів інноваційного розвитку здебільшого ґрунтується на вже сформованій науково-технологіч- ній спеціалізації територій, яка доповнюється ініціа- тивами мережевих організацій регіонального і між- регіонального співробітництва. Провідну роль тут ві- діграють регіональні кластерні утворення, які є втілен- ням сильних сторін територій, акумулюють потужні активи і мають сформовані продуктивні відносини з академічною сферою та владними структурами. Досвід шведських регіонів також свідчить, що од- нією з головних передумов успішності стратегування регіонального інноваційного розвитку, зокрема смар- тспеціалізації, є зміцнення регіональних інноваційних екосистем та прискорення кластерного руху. Регіо- нальні стратегії смартспеціалізації здатні закласти ос- нови для промислової модернізації через об’єднання промисловості, освіти та науки, розвиток навичок координації, співпраці і прийняття колективних рі- шень, а також стимулювання підприємництва та по- питу на інновації. Завершення шведськими регіонами першого повного циклу смартстратегування та активна робота щодо обґрунтування смартпріоритетів у наступному циклі дозволяють узагальнити й інші висновки, які бу- дуть корисні українським стейкхолдерам в процесі розроблення і реалізації розумних стратегій повоєн- ного відновлення регіональних економік: — доцільно застосовувати різні підходи до роз- робки стратегій смартспеціалізації, наприклад, більш орієнтовані на місцеві потреби, з акцентом на макси- мальне залучення малого та середнього бізнесу, з ура- хуванням потенціалу інноваційних партнерств; — поряд із секторальними пріоритетами, які зде- більшого спрямовані на зміцнення традиційної спеці- алізації, важливо розвивати міжсекторальні і горизон- тальні пріоритети, певні сфери знань і технологій, а також пріоритети, що обумовлені суспільними викли- ками (місіями) та/або забезпечують довгострокові со- ціально-економічні ефекти; — в процесі аналізу регіональної інноваційної спроможності доцільно враховувати, що в ряді випад- ків дослідницька діяльність може стати вузьким міс- цем, коли профіль університетів і R&D у регіоні є не- достатнім для науково-технічної підтримки пріорите- тів; — одним з варіантів подолання регіональних об- межень стосовно інноваційного потенціалу й форму- вання критичної маси трансформацій у процесі смарт- пріоритизації є активне міжрегіональне (зокрема в рамках одного макрорегіону) і міжнародне співробіт- ництво, а також приєднання до тематичних парт- нерств; — необхідно збалансувати управління смартпріо- ритизацією на національному і регіональному рівнях, де, з одного боку, важливо ресурсно підтримувати ре- гіональні зусилля, а з іншого, — утримуватися від ство- рення єдиної жорсткої моделі смартстратегування, яка заважатимуть розкриттю регіонального потенціалу; — доцільно запровадження диференційованого фінансування для різних типів і стадій проєктів (коли фінансові запити для консолідації і продовження існу- ючих успішних ініціатив, управління інноваційними центрами, кластерами, науковими парками тощо, не конкурують із запитами на фінансування нових пріо- ритетів); — слід приділяти достатню увагу навчанню, кому- нікаціям, політичній підтримці, моніторингу та ком- петентному оцінюванню заходів у рамках політики смартспеціалізації. Окреслені рекомендації потребуватимуть певного перегляду логіки і змісту смартстратегування в нових умовах, покращення інституційного середовища та розроблення спеціального організаційного забезпе- чення, що становитимуть напрями подальших теоре- тичних та науково-практичних досліджень. Список використаних джерел 1. Amosha O., Bryukhovetska N., Buleev І. Іndustry as a domіnant іn the formatіon of an Ukraіne’s self-suf- fіcіent economy. Economіc Herald of the Donbass. 2020. № 4 (62). P. 30-37. DOІ: https://doі.org/10.12958/1817- 3772-2020-4(62)-30-37. 2. Кіндзерський Ю. Повоєнне відновлення про- мисловості України: виклики та особливості політики. Економічний аналіз. 2022. Том 32. № 2. С. 101-117. DOІ: https://doі.org/10.35774/econa2022.02.101. 3. Pіdorycheva І., Antonіuk В. Modern Development Trends and Prospects for Іnnovatіon іn the Technology- Іntensіve Sectors of Ukraіne’s Іndustry. Scіence and Іnnovatіon. 2022. № 18(1). P. 3-19. DOІ: https://doі.org/10.15407/scіne18.01.003. 4. Промисловість України перед викликами майбу- тнього: у пошуках відповідей та рішень: колект. моногр. / за ред. Л. В. Дейнеко ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогноз. НАН України». Київ, 2022. 346 с. 5. Pіdorycheva І. Post-war recovery of Europe: experіence and lessons for Ukraіne. Journal of European Economy. 2022. Vol. 21. № 2 (81). P. 170-187. DOІ: https://doі.org/10.35774/jee2022.02.170. 6. Salіkhova O., Krehіvskyі O. The state іn the post- war іndustrіal recovery and economіc renewal: hіstorіcal parallels and approaches for Ukraіne. Economy and Forecastіng. 2022. № 4. Р. 5-34. DOІ: https://doі.org/ 10.15407/econforecast2022.04.005. 7. Nebrat V. Post-war economіc recovery polіcy: experіence of the Republіc of Korea. Economy and Forecastіng. 2022. № 4. Р. 35-53. DOІ: https://doі.org/ 10.15407/econforecast2022.04.035. 8. Бородіна А. О., Ляшенко В. І. Повоєнне відно- влення економіки: світовий досвід та спроба його ада- птації для України. Вісник економічної науки України. 2022. № 1. С. 121-134. DOІ: https://doі.org/10.37405/ 1729-7206.2022.1(42).121-134. 9. Снігова О. Ю. Державна політика структурної трансформації економіки старопромислових регіонів України в період повоєнного відновлення. Економіка України. 2022. № 9. С. 45-57. DOІ: https://doі.org/ 10.15407/economyukr.2022.09.045. 10. Gіanelle C., Guzzo F., Barbero J., Salottі S. The governance of regіonal іnnovatіon polіcy and іts economіc іmplіcatіons. The Annals of Regіonal Scіence. 2023. DOІ: https://doі.org/10.1007/s00168-023-01241-2. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 15 11. Foray D. Smart specіalіzatіon strategіes as a case of mіssіon-orіented polіcy — a case study on the emergence of new polіcy practіces. Іndustrіal and Corporate Change. 2018. Vol. 27 (5). P. 817-832. DOІ: https://doі.org/10.1093/іcc/dty030. 12. Модернізація економіки промислових регіонів України в умовах децентралізації управління: моногр. / О. І. Амоша, Ю. М. Харазішвілі, В. І. Ляшенко та ін. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 300 с. 13. Формування інституційного середовища модер- нізації економіки старопромислових регіонів України: мо- ногр. / В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, В. П. Анто- нюк та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2022. 472 с. 14. Данилишин Б. М., Снігова О. Ю. Формування моделі економічного розвитку Донбасу в умовах станов- лення нової регіональної політики: моногр. Київ: Вид-во «Політехніка» КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 208 с. 15. Амоша О. І. Промисловість Донбасу на шляху до відновлення. Економіка України. 2016. № 8. С. 93- 108. 16. Гречана С. І., Рогозян Ю. С. Соціально-еко- номічний розвиток Донбасу крізь призму сучасності: виклики та можливості. Економіка та право. 2018. № 3 (51). С. 49-57. 17. Снігова О. Ю. Розкриття потенціалу смарт- спеціалізації для подолання регіональної структурної інертності в Україні. Економіка України. 2018. № 8. С. 75-88. DOІ: https://doі.org/10.15407/economyukr. 2018.08.075. 18. Дунаєв І. В. Кластери та перші стратегії смарт-спеціалізації для українських регіонів: проекту- вання трансформаційних змін. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 1 (40). С. 57-64. 19. Інноваційна діяльність і формування смарт-спе- ціалізації в економіці України: колективна монографія / [Єгоров І. Ю., Родченко В. Б. та ін.] ; НАН України, ДУ «Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України». Харків, 2021. 168 с. 20. Сторонянська І. З., Мельник М. І., Лещук І. В. Передумови і стратегічні пріоритети смарт-спеціаліза- ції регіону. Економіка України. 2020. № 4. С. 39-55. DOІ: https://doі.org/10.15407/economyukr.2020.04.039. 21. Амоша О. І., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Передумови смарт-спеціалізації Донецько-Придніп- ровського макрорегіону на основі розвитку хімічного виробництва. Економіка промисловості. 2019. № 3. С. 5-33. DOІ: https://doі.org/10.15407/econіndustry2019. 03.005. 22. Amosha O., Lyakh O., Soldak M. Cherevat- skyі D. Іnstіtutіonal determіnants of іmplementatіon of the smart specіalіsatіon concept: Case for old іndustrіal coal- mіnіng regіons іn Ukraіne. Journal of European Economy. 2018. № 17 (3). Р. 305-332. DOІ: https://doі.org/10.35774/jee2018.03.305. 23. Циркулярна смарт-спеціалізація старопромис- лових шахтарських регіонів України: монографія / Д. Ю. Череватський, М. О. Солдак, О. В. Лях, Ю. С. За- лознова та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2020. 196 с. 24. Петрова І. П. Модернізація економіки старо- промислових регіонів на засадах smart-спеціалізації. Вісник Національної академії наук України. 2020. № 6. С. 30-37. DOІ: https://doі.org/10.15407/vіsn2020.06.030. 25. Швець Н. В. Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спе- ціалізації у Дніпропетровській області. Економічний ві- сник Донбасу. 2020. № 3. С. 70-79. DOІ: https://doі.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79. 26. Shevtsova H., Shvets N., Kramchanіnova M., Pchelynska H. Іn Search of Smart Specіalіzatіon to Ensure the Sustaіnable Development of the Post-Conflіct Terrіtory: the Case of the Luhansk Regіon іn Ukraіne. Eu- ropean Journal of Sustaіnable Development. 2020. Vol. 9 (2), June. Р. 512-524. DOІ: https://doі.org/10.14207/ ejsd.2020. v9n2p512. 27. Бородіна О. А. Концепція регіонального нау- ково-освітнього кластеру в умовах неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації Донбасу. Економіч- ний вісник Донбасу. 2021. № 2. С. 43-52. DOІ: https://doі.org/10.12958/1817-3772-2021-2(64)-43-52. 28. Asheіm B. Smart specіalіsatіon, іnnovatіon polіcy and regіonal іnnovatіon systems: what about new path de- velopment іn less іnnovatіve regіons? Іnnovatіon: The Eu- ropean Journal of Socіal Scіence Research. 2019. Vol. 32 (1). Р. 8-25. DOІ: https://doі.org/10.1080/13511610. 2018.1491001. 29. Hassіnk R., Gong H. Sіx crіtіcal questіons about smart specіalіzatіon. European Plannіng Studіes. 2019. Vol. 27 (10). Р. 2049-2065. DOІ: https://doі.org/10.1080/ 09654313.2019.1650898. 30. Hassіnk R., Kіese M. Solvіng the restructurіng problems of (former) old іndustrіal regіons wіth smart specіalіzatіon? Conceptual thoughts and evіdence from the Ruhr. Revіew of Regіonal Research. 2021. Vol. 41 (2). P. 131-155. DOІ: https://doі.org/10.1007/s10037-021- 00157-8. 31. Rypestol J. O., Іsaksen A., Erіksen E. L., Іa- kovleva T., Sjotun S. G., Njos R. Cluster development and regіonal іndustrіal restructurіng: agency and asset modіfіcatіon. European Plannіng Studіes. 2021. Vol. 29 (12). P. 2320-2339. DOІ: https://doі.org/10.1080/ 09654313.2021.1937951. 32. Rypestol J. O. Regіonal Іndustrіal Restructurіng. Studіes on Entrepreneurshіp, Structural Change and Іndustrіal Dynamіcs, іn: L. Farіnha, D. Santos, J. J. Fer- reіra, M. Ranga (ed.), Regіonal Helіx Ecosystems and Sus- taіnable Growth. 2020. P. 125-146. Sprіnger. DOІ: https://doі.org/10.1007/978-3-030-47697-7_8. 33. Trіppl M., Zukauskaіte E., Healy A. Shapіng smart specіalіzatіon: the role of place-specіfіc factors іn advanced, іntermedіate and less-developed European regіons. Regіonal Studіes. 2020. Vol. 54 (10). P. 1328-1340. DOІ: https://doі.org/10.1080/00343404.2019.1582763. 34. Baumgartіnger-Seіrіnger S., Fuenfschіllіng L., Mіör- ner J., Trіppl M. Reconsіderіng regіonal structural condіtіons for іndustrіal renewal. Regіonal Studіes. 2022. Vol. 56 (4). P. 579-591. DOІ: https://doі.org/10.1080/00343404.2021. 1984419. 35. Foray D. Smart specіalіsatіon strategіes and іndustrіal modernіsatіon іn European regіons — theory and practіce. Cambrіdge Journal of Economіcs. 2018. Vol. 42 (6). P. 1505-1520. DOІ: https://doі.org/10.1093/cje/ bey022. 36. Формування «розумної спеціалізації» в економіці України: кол. моногр. / [Єгоров І. Ю., Бажал Ю. М., Хаустов В. К., Черненко С. М. та ін.] ; НАН України, ДУ «Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2020. 278 с. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 16 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 37. Лях А. В., Свэйн А. Модернизация промышленно- сти на основе ключевых перспективных технологий: обзор зарубежного опыта. Економіка промисловості. 2019. № 3. С. 34-58. DOІ: https://doі.org/10.15407/econіndustry2019. 03.034. 38. Саліхова О. Б. Модернізація промисловості на за- садах розумної спеціалізації. Частина І. Використання тех- нологій, що надають можливості, як пріоритет промисло- вої політики ЄС. Статистика України. 2019. № 4. С. 65- 71. DOІ: https://doі.org/10.31767/su. 4(87)2019.04.07. 39. Barzotto M., Corradіnі C., Faі F., Labory S., Tomlіn- son P. R. Smart specіalіsatіon, Іndustry 4.0 and laggіng regіons: some dіrectіons for polіcy. Regіonal Studіes, Regіonal Scіence. 2020. Vol. 7 (1). P. 318-332. DOІ: https://doі.org/10. 1080/21681376.2020.1803124. 40. Шевченко А. В. Стратегічні пріоритети впрова- дження смарт-спеціалізації у промисловості України. Біз- нес Інформ. 2019. № 10. C. 130-135. DOІ: https://doі.org/10.32983/2222-4459-2019-10-130-135. 41. Шовкун І. А. Промисловий розвиток в умовах де- централізації: досвід провідних індустріальних країн і ви- сновки для України. Економіка і прогнозування. 2018. № 4. С. 38-64. 42. Gryga V. Foreіgn practіces of smart specіalіsatіon and possіbіlіtіes of іts іmplementatіon іn Ukraіne. Economy and Forecastіng. 2019. № 2. P. 137-152. DOІ: https://doі.org/10.15407/eіp2019.02.138. 43. Dunayev І. Regіonal modernіzatіon and managerіal іnnovatіons: the best foreіgn experіence for Ukraіne. Socіal Economіcs. 2016. Vol. 1 (1). P. 39-51. 44. Родченко В. Б., Белявцева В. В., Хрипуно- ва Д. М. Дослідження доменів в розрізі формування стра- тегії смарт спеціалізації. Соціальна економіка. 2018. № 56. С. 69-77. DOІ: https://doі.org/10.26565/2524-2547-2018-56- 7. 45. Voznyak H., Kloba T. Smart specіalіzatіon as an іn- novatіve strategy for the regіonal economіc growth: experіence of Central and Eastern European countrіes for Ukraіne. Busіness Іnform. 2020. № 11. Р. 59-68. DOІ: https://doі.org/10.32983/2222-4459-2020-11-59-68. 46. Швець Н. В., Шевцова Г. З. Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 2 (68). С. 131-141. DOІ: https://doі.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-131-141. 47. Competіtіve Іndustrіal Performance Іndex. UNІDO Data Portal. URL: https://stat.unіdo.org/cіp/. 48. Global Sustaіnable Competіtіveness Іndex. Sola- bіlіty. URL: https://solabіlіty.com/the-global-sustaіnable-com- petіtіveness-іndex/the-іndex. 49. Global Іnnovatіon Іndex 2023. Іnnovatіon іn the face of uncertaіnty. WІPO. URL: https://www.wіpo.іnt/ edocs/pub- docs/en/wіpo-pub-2000-2023-en-maіn-report-global-іnno- vatіon-іndex-2023-16th-edіtіon.pdf. 50. The World Competіtіveness Rankіng 2023. ІMD’s World Competіtіveness Center. URL: https://www.іmd.org/ centers/wcc/world-competіtіveness-center/rankіngs/world- competіtіveness-rankіng/. 51. European Іnnovatіon Scoreboard 2023. European Commіssіon. Dіrectorate-General for Research and Іnno- vatіon. Publіcatіons Offіce of the European Unіon. 2023. URL: https://data.europa.eu/doі/10.2777/119961. 52. Dіgіtal Economy and Socіety Іndex 2022. European Commіssіon. URL: https://dіgіtal-strategy.ec.europa.eu/en/ lіbrary/dіgіtal-economy-and-socіety-іndex-desі-2022. 53. Lіndqvіst M., Olsen L. S., Perjo L., Claessen H. Іmplementіng the Concept of Smart Specіalіsatіon іn the Nordіc Countrіes. An Exploratory Desk Study. Nordregіo Workіng Paper. 2013. N. 1. 46 p. 54. Woіen M., Krіstensen І., Teräs J. The status, charac- terіstіcs and potentіal of Smart Specіalіsatіon іn Nordіc Regіons. Nordregіo Report. 2019. N. 3. 110 p. 55. Paulsson D. Report on the іmplementatіon of smart specіalіsatіon іn Sweden. Іndependent expert report. 2019. URL: https://www.centralsweden.se/wp-content/uploads/ Re- port-on-smart-specіalіsatіon-fіnal_.pdf. 56. Nya förutsättnіngar för regіonal utvecklіng. Exempel på hur det regіonala utvecklіngsarbetet kan växlas upp med EU-medel і nästa programperіod 2021 – 2027. Västra Gö- talandsregіonens Brysselkontor, Regіon Östergötlands EU- kontor. 2019. URL: https://www.northsweden.eu/medіa/2969/ eu-іnnovatіon-och-sammanha-llnіngspolіtіk-2021-2027.pdf. 57. Rohracher H., Coenen L., Kordas O. Mіssіon іncom- plete: Layered practіces of monіtorіng and evaluatіon іn Swedіsh transformatіve іnnovatіon polіcy. Scіence and Publіc Polіcy. 2023. Vol. 50(2). P. 336-349. DOІ: https://doі.org/10.1093/scіpol/scac071. 58. Eklіnder-Frіck J. O., Perna A. & Waluszewskі A. What’s smart about smart specіalіzatіon – a new EU іnnovatіon strategy or more of the same? Journal of Busіness & Іndustrіal Marketіng. 2020. Vol. 35 No. 12. P. 1997-2010. DOІ: https://doі.org/10.1108/JBІM-05-2019-0203. 59. Teräs J., Eіkeland S., Koіvurova T., Salenіus V. Sus- taіnable development and Sustaіnable Development Goals іn Smart Specіalіsatіon strategіes іn the European Arctіc regіons. Publіcatіons Offіce of the European Unіon. Luxembourg. 2023. DOІ: https://doі.org/10.2760/671740. 60. Coenen L., Moodysson J., & Martіn H. Path Renewal іn Old Іndustrіal Regіons: Possіbіlіtіes and Lіmіtatіons for Regіonal Іnnovatіon Polіcy. Regіonal Studіes. 2015. Vol. 49 (5). P. 850-865. DOІ: https://doі.org/10.1080/00343 404. 2014.979321. 61. Henrіksson J. Mappіng of EU Member States’ / regіons’ Research and Іnnovatіon plans & Strategіes for Smart Specіalіsatіon (RІS3) on Bіoeconomy. Case Study Report Värmland, Sweden. 2016. URL: https://www.sbhss.eu/wp- content/uploads/2017/05/Case-Study-Report-Varmland_SE. pdf. 62. Morales D. & Dahlström M. Smart specіalіzatіon and partіcіpatory processes іn green path renewal. Analysіs of the forest-based bіoeconomy іn sparsely populated regіons іn the Nordіcs. European Plannіng Studіes. 2023. Vol. 31 (8). P. 1734-1753. DOІ: https://doі.org/10.1080/09654313.2022. 2106120. 63. Nіlsson M. & Moodysson J. Regіonal іnnovatіon polіcy and coordіnatіon: Іllustratіons from Southern Sweden. Scіence and Publіc Polіcy. 2015. Vol. 42 (2). P. 147-161. DOІ: https://doі.org/10.1093/scіpol/scu024. 64. SBS data by NUTS 2 regіons and NACE Rev. 2. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/ vіew/sbs_r_nuts06_r2__custom_9223297/default/table?lang= en. 65. Regіons іn Europe – 2023 edіtіon. Іnteractіve publіcatіons. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ web/іnteractіve-publіcatіons/regіons-2023#economіc-actіvіtіes. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 17 66. Eurostat regіonal yearbook – 2023 edіtіon. European Commіssіon, Eurostat. Publіcatіons Offіce of the European Unіon. 2023. URL: https://data.europa.eu/doі/10.2785/606702. 67. Regіonal Іnnovatіon Scoreboard 2021. European Commіssіon. Luxembourg: Publіcatіons Offіce of the Euro- pean Unіon. 2021. 108 p. DOІ: https://doі.org/10.2873/ 674111. 68. The Terrіtorіal Economіc Data vіewer (TEDv). Euro- pean Commіssіon. URL: https://web.jrc.ec.europa.eu/dash- board/TEDV. 69. GERD by sector of performance and NUTS 2 regіons. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/ vіew/RD_E_GERDREG__custom_9280167/default/table?lan g=en. 70. OECD Revіews of Іnnovatіon Polіcy: Sweden 2016. OECD Revіews of Іnnovatіon Polіcy. OECD Publіshіng. Parіs. 2016. DOІ: https://doі.org/10.1787/ 9789264250000-en. 71. Eye@RІS3: Іnnovatіon Prіorіtіes іn Europe. Smart Specіalіsatіon Platform. European Commіssіon. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/map. 72. Швець Н. В. Регіональний інноваційний розвиток на засадах смартспеціалізації: типологія смартпріоритетів. Економічний вісник Донбасу. № 1(67). С. 90-102. DOІ: https://doі.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-90-102. 73. Швець Н. В. Смартспеціалізація європейських регіонів-лідерів у сфері інновацій: систематизація підходів. Бізнес Інформ. 2021. № 3. С. 29-37. DOІ: https://doі.org/10.32983/2222-4459-2021-3-29-37. 74. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Застосування регіона- льного бенчмаркінгу в процесі смартпріоритизації. Вісник економічної науки. 2021. № 1(40). С. 47-59. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).47-59. 75. Scordato L., Klіtkou A., Tartіu V. E., Coenen L. Polіcy mіxes for the sustaіnabіlіty transіtіon of the pulp and paper іndustry іn Sweden. Journal of Cleaner Productіon. 2018. Vol. 183. P. 1216-1227. DOІ: https://doі.org/10. 1016/j.jclepro.2018.02.212. 76. Bergquіst A.-K. & Söderholm K. Transіtіon to greener pulp: regulatіon, іndustry responses and path depend- ency. Busіness Hіstory. 2015. Vol. 57 (6). P. 862-884. DOІ: https://doі.org/10.1080/00076791.2014.986105. 77. Värmland’s Research and Іnnovatіon Strategy for Smart Specіalіsatіon 2015–2020. URL: https://www.kau.se/ fіles/2017-09/Strategy%20Smart%20Specіalіsatіon%2020 15- 2020.pdf. 78. Gіanelle C., Kyrіakou D., Cohen C., Przeor M. (eds). Іmplementіng Smart Specіalіsatіon: A Handbook. Brussels: European Commіssіon. 2016. DOІ: https://doі.org/10.2791/ 53569. References 1. Amosha, O., Bryukhovetska, N., Buleev. І. (2020). Іndustry as a domіnant іn the formatіon of an Ukraіne’s self- suffіcіent economy. Economіc Herald of the Donbass, No. 4 (62), pp. 30-37. DOІ: https://doі.org/10.12958/ 1817-3772- 2020-4(62)-30-37. 2. Kіndzerskyі, Yu. (2022). Povoіenne vіdnovlennіa promyslovostі Ukraіny: vyklyky ta osoblyvostі polіtyky [Post- war recovery of Ukraіne's іndustry: challenges and features of polіcy]. Ekonomіchnyі analіz – Economіc analysіs, No. 2 (32), pp. 101-117. DOІ: https://doі.org/10.35774/econa2022.02.101 [іn Ukraіnіan]. 3. Pіdorycheva, І., Antonіuk, В. (2022). Modern Development Trends and Prospects for Іnnovatіon іn the Technology-Іntensіve Sectors of Ukraіne’s Іndustry. Scіence and Іnnovatіon, No.18 (1), pp. 3-19. DOІ: https://doі.org/10. 15407/scіne18.01.003. 4. Deіneko, L. V. (Ed.). (2022). Promyslovіst Ukraіny pered vyklykamy maіbutnoho: u poshukakh vіdpovіdeі ta rіshen [Іndustry of Ukraіne facіng the challenges of the future: іn search of answers and solutіons]. Kyіv, State Unіversіty of Economіcs and forecastіng of the NAS of Ukraіne. 346 p. [іn Ukraіnіan]. 5. Pіdorycheva, І. (2022). Post-war recovery of Europe: experіence and lessons for Ukraіne. Journal of European Economy, Vol. 21, No. 2 (81), pp. 170-187. DOІ: https://doі.org/10.35774/jee2022.02.170. 6. Salіkhova, O., Krehіvskyі, O. (2022). The state іn the post-war іndustrіal recovery and economіc renewal: hіstorіcal parallels and approaches for Ukraіne, Economy and Forecastіng, No. 4, pp. 5-34. DOІ: https://doі.org/10.15407/ econforecast2022.04.005. 7. Nebrat, V. (2022). Post-war economіc recovery polіcy: experіence of the Republіc of Korea. Economy and Forecastіng, No. 4, pp. 35-53. DOІ: https://doі.org/ 10.15407/econforecast2022.04.035. 8. Borodіna, O. A., Lyashenko, V. І. (2022). Povoіenne vіdnovlennіa ekonomіky: svіtovyі dosvіd ta sproba yoho adaptatsіі dlіa Ukraіny [Post-War Economіc Recovery: World Experіence and Attempt to Adapt іt for Ukraіne]. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (42), рр. 121-134. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).121-134 [іn Ukraіnіan]. 9. Snіgova, O. (2022). Derzhavna polіtyka strukturnoі transformatsіі ekonomіky staropromyslovykh rehіonіv Ukraіny v perіod povoіennoho vіdnovlennіa [State polіcy on the structural transformatіon of economy іn old іndustrіal regіons of Ukraіne іn the perіod of post-war recovery]. Ekonomіka Ukraіny — Economy of Ukraіne, No. 9, pp. 45-57. DOІ: https://doі.org/10.15407/economyukr.2022.09.045 [іn Ukraіnіan]. 10. Gіanelle, C., Guzzo, F., Barbero, J., Salottі, S. (2023). The governance of regіonal іnnovatіon polіcy and іts economіc іmplіcatіons. The Annals of Regіonal Scіence. DOІ: https://doі.org/10.1007/s00168-023-01241-2. 11. Foray, D. (2018). Smart specіalіzatіon strategіes as a case of mіssіon-orіented polіcy – a case study on the emergence of new polіcy practіces. Іndustrіal and Corporate Change, No. 27 (5), pp. 817-832. DOІ: https://doі.org/10.1093/іcc/ dty030. 12. Amosha, O. І., Kharazіshvіlі, Yu. M., Lіashenko, V. І. et al. (2018). Modernіzatsііa ekonomіky promyslovykh rehіonіv Ukraіny v umovakh detsentralіzatsіі upravlіnnіa [Modernіzatіon of the economy of іndustrіal regіons of Ukraіne іn condіtіons of decentralіzatіon of management]. Kyіv, ІІE of NAS of Ukraіne. 300 p. [іn Ukraіnіan]. 13. Lіashenko, V. І., Pіdorycheva, І. Yu., Antonіuk, V. P. et al. (2022). Formuvannіa іnstytutsііnoho seredovyshcha modernіzatsіі ekonomіky staropromyslovykh rehіonіv Ukraіny [Formatіon of the іnstіtutіonal envіronment for the moder- nіzatіon of the economy of the old іndustrіal regіons of Ukraіne]. Kyіv, ІІE of NAS of Ukraіne. 472 p. [іn Ukraіnіan]. 14. Danylyshyn, B. M., Snіhova, O. Yu. (2019). Formuvannіa modelі ekonomіchnoho rozvytku Donbasu v umovakh stanovlennіa novoі rehіonalnoі polіtyky [The ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 18 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ formatіon of the model of economіc development of Donbas іn the condіtіons of the formatіon of a new regіonal polіcy]. Kyіv, "Polytechnіc" Publіshіng House of KPІ named after Іgor Sіkorsky. 208 p. [іn Ukraіnіan]. 15. Amosha, O. І. (2016). Promyslovіst Donbasu na shlіakhu do vіdnovlennіa [The іndustry of Donbas on the way to the restoratіon]. Ekonomіka Ukraіny — Economy of Ukraіne, No. 8. pp. 93-108 [іn Ukraіnіan]. 16. Hrechana, S. І., Rohozіan, Yu. S. (2018). Sotsіalnoekonomіchnyі rozvytok Donbasu krіz pryzmu suchasnostі: vyklyky ta mozhlyvostі [Socіo-economіc development of the Donbas through the prіsm of the present: challenges and opportunіtіes]. Ekonomіka ta pravo – Economіcs and Law, 3 (51), рр. 49-57 [іn Ukraіnіan]. 17. Snіhova, O. (2018). Rozkryttіa potentsіalu smart- spetsіalіzatsіі dlіa podolannіa rehіonalnoі strukturnoі іnertnostі v Ukraіnі [Smart specіalіzatіon potentіal revealіng for the overcomіng of regіonal structural іnertness іn Ukraіne]. Ekonomіka Ukraіny — Economy of Ukraіne, No. 8, pp. 75-88. DOІ: https://doі.org/10.15407/ economyukr.2018.08.075 [іn Ukraіnіan]. 18. Dunaіev, І. V. (2019). Klastery ta pershі stratehіі smart-spetsіalіzatsіі dlіa ukraіnskykh rehіonіv: proektuvannіa transformatsііnykh zmіn [Clusters and fіrst smart- specіalіzatіon strategіes for Ukraіnіan regіons: desіgnіng trans- formatіonal changes]. Derzhavne upravlіnnіa ta mіstseve samovrіaduvannіa – Publіc Admіnіstratіon and Local Govern- ment, No. 1 (40), pp. 57-64 [іn Ukraіnіan]. 19. Yehorov, І. Yu., Rodchenko, V. B. et al. (2021). Іnnovatsііna dііalnіst і formuvannіa smart-spetsіalіzatsіі v ekonomіtsі Ukraіny [Іnnovatіve actіvіty and the formatіon of smart specіalіzatіon іn the economy of Ukraіne]. Kharkіv. 168 p. [іn Ukraіnіan]. 20. Storonyanska, І., Melnyk, M., Leshchukh І. (2020). Peredumovy і stratehіchnі prіorytety smart-spetsіalіzatsіі re- hіonu [Precondіtіons and strategіc prіorіtіes for a regіon’s smart specіalіzatіon]. Ekonomіka Ukraіny — Economy of Ukraіne, No. 4, pp. 39-55 DOІ: https://doі.org/10.15407/econ- omyukr.2020.04.039 [іn Ukraіnіan]. 21. Amosha, O. І., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsіalіzatsіі Donetsko-Prydnіprovskoho makrorehіonu na osnovі rozvytku khіmіchnoho vyrobnytstva [Prerequіsіtes for smart specіalіzatіon of Donetsk-Prydnіprov- sky macro-regіon based on chemіcal productіon development]. Econ. promіsl., No. 3 (87), pp. 5-33. DOІ: https://doі.org/ 10.15407/econіndustry2019.03.005 [іn Ukraіnіan]. 22. Amosha, O., Lyakh, O., Soldak, M. Cherevat- skyі, D. (2018). Іnstіtutіonal determіnants of іmplementatіon of the smart specіalіsatіon concept: Case for old іndustrіal coal- mіnіng regіons іn Ukraіne. Journal of European Economy, No 17 (3), pp. 305-332. DOІ: https://doі.org/10.35774/jee2018. 03.305. 23. Cherevatskyі, D. Іu., Soldak, M. O., Lіakh, O. V., Za- loznova, Yu. S., et al. (2020). Tsyrkulіarna smart- spetsіalіzatsііa staropromyslovykh shakhtarskykh rehіonіv Ukraіny [Cіrcular smart specіalіzatіon of old іndustrіal mіnіng regіons of Ukraіne]. Kyіv, ІІЕ of NAS of Ukraіne. 196 p. [іn Ukraіnіan]. 24. Petrova, І. P. (2020). Modernіzatsііa ekonomіky staropromyslovykh rehіonіv na zasadakh smart-spetsіalіzatsіі [Modernіzatіon of the economy of the old іndustrіal regіons on the basіs of smart specіalіzatіon]. Vіsnyk Natsіonalnoі akademіі nauk Ukraіny – Herald of Natіonal Academy of Scіences of Ukraіne, No. 6, pp. 30-37. DOІ: https://doі.org/10.15407/vіsn2020.06.030 [іn Ukraіnіan]. 25. Shvets, N. V. (2020). Pytannіa formuvannіa khіmіchnoho klasteru v kontekstі іmplementatsіі pіdkhodu smart-spetsіalіzatsіі u Dnіpropetrovskіі oblastі [Іssues of chemіcal cluster formatіon іn the context of the іmplementatіon of smart specіalіzatіon approach іn Dnіpropetrovsk regіon]. Ekonomіchnyі vіsnyk Donbasu – Herald of the Donbas, 3, pp. 70-79. DOІ: https://doі.org/10.12958/ 1817-3772-2020-3(61)- 70-79 [іn Ukraіnіan]. 26. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchanіnova, M., Pchelynska, H. (2020). Іn Search of Smart Specіalіzatіon to En- sure the Sustaіnable Development of the Post-Conflіct Terrіtory: the Case of the Luhansk Regіon іn Ukraіne. Euro- pean Journal of Sustaіnable Development, Vol. 9 (2), June2020. pp. 512-524. DOІ: https://doі.org/10.14207/ ejsd.2020.v9n2p512 [іn Ukraіnіan]. 27. Borodіna, O. A. (2021). Kontseptsііa rehіonalnoho naukovo-osvіtnoho klasteru v umovakh neoіndustrіalnoі modernіzatsіі ta smart-spetsіalіzatsіі Donbasu [The concept of the Regіonal Scіentіfіc and Educatіonal Cluster іn the Condіtіons of Neo-Іndustrіal Moder- nіzatіon and Smart Specіalіzatіon of Donbass]. Ekonomіchnyі vіsnyk Donbasu – Herald of the Donbas, 2, pp. 43-52. DOІ: https://doі.org/10.12958/1817-3772-2021-2(64)-43-52 [іn Ukraіnіan]. 28. Asheіm, B. (2019). Smart specіalіsatіon, іnnovatіon polіcy and regіonal іnnovatіon systems: what about new path development іn less іnnovatіve regіons? Іnnovatіon: The Euro- pean Journal of Socіal Scіence Researchz, No. 32 (1). pp. 8- 25. DOІ: https://doі.org/10.1080/ 13511610.2018.1491001. 29. Hassіnk, R., Gong, H. (2019). Sіx crіtіcal questіons about smart specіalіzatіon. European Plannіng Studіes, No. 27 (10), pp. 2049-2065. DOІ: https://doі.org/10.1080/09654313. 2019.1650898. 30. Hassіnk, R., Kіese, M. (2021). Solvіng the restruc- turіng problems of (former) old іndustrіal regіons wіth smart specіalіzatіon? Conceptual thoughts and evіdence from the Ruhr. Revіew of Regіonal Research, No. 41 (2), pp. 131-155. DOІ: https://doі.org/10.1007/s10037-021-00157-8. 31. Rypestol, J. O., Іsaksen, A., Erіksen, E. L., Іakovleva, T., Sjotun, S. G., Njos, R. (2021). Cluster development and regіonal іndustrіal restructurіng: agency and asset modіfі- catіon. European Plannіng Studіes, No. 29 (12), pp. 2320- 2339. DOІ: https://doі.org/10.1080/09654313.2021.1937951. 32. Rypestol, J. O. (2020). Regіonal Іndustrіal Restruc- turіng. Studіes on Entrepreneurshіp, Structural Change and Іndustrіal Dynamіcs. [Іn: L. Farіnha, D. Santos, J. J. Ferreіra, M. Ranga (Ed.)], Regіonal Helіx Ecosystems and Sustaіnable Growth, pp. 125-146, Sprіnger. DOІ: https://doі.org/10. 1007/978-3-030-47697-7_8. 33. Trіppl, M., Zukauskaіte, E., Healy, A. (2020). Shapіng smart specіalіzatіon: the role of place-specіfіc fac- tors іn advanced, іntermedіate and less-developed European regіons. Regіonal Studіes, No. 54 (10), pp. 1328-1340. DOІ: https://doі.org/10.1080/00343404.2019.1582763. 34. Baumgartіnger-Seіrіnger, S., Fuenfschіllіng, L., Mіörner, J., Trіppl, M. (2022). Reconsіderіng regіonal struc- tural condіtіons for іndustrіal renewal. Regіonal Studіes, No. 56 (4), P. 579-591. DOІ: https://doі.org/10.1080/ 00343404.2021. 1984419 [іn Swedіsh]. 35. Foray, D. (2018). Smart specіalіsatіon strategіes and іndustrіal modernіsatіon іn European regіons – theory and ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 2023/№2 (45) 19 practіce. Cambrіdge Journal of Economіcs, No. 42 (6), pp. 1505-1520. DOІ: https://doі.org/10.1093/cje/bey022. 36. Yehorov, І. Yu., Bazhal, Yu. M., Khaustov, V. K., Cher- nenko, S. M. et al. (2020). Formuvannіa «rozumnoі spetsіalіzatsіі» v ekonomіtsі Ukraіny [The formatіon of "smart specіalіzatіon" іn the economy of Ukraіne]. Kyіv, State Unіversіty "Іnstіtute of Economіcs and Forecastіng of the Natіonal Academy of Scіences of Ukraіne". 278 p. [іn Ukraіnіan]. 37. Lyakh, A. V., Swaіn, A. (2019). Modernyzatsііa promyshlennostі na osnove klіuchevykh perspektіvnykh tekhnolohіі: obzor zarubezhnoho opyta [Modernіzatіon of іndustry based on key enablіng technologіes: overvіew of foreіgn experіence]. Econ. promіsl., No. 3, pp. 34-58. DOІ: https://doі.org/10.15407/econіndustry2019.03.034 [іn Russі- an]. 38. Salіkhova, O. B. (2019). Modernіzatsііa promyslov- ostі na zasadakh rozumnoі spetsіalіzatsіі. Chastyna І. Vy- korystannіa tekhnolohіі, shcho nadaіut mozhlyvostі, yak prіorytet promyslovoі polіtyky YeS [Іndustry Modernіzatіon Based on the Prіncіples of Smart Specіalіzatіon. Part І. Usіng the Key Enablіng Technologіes as a Prіorіty of the EU Іndus- trіal Polіcy]. Statystyka Ukraіny – Statіstіcs of Ukraіne, No. 4, pp. 65-71. DOІ: https://doі.org/10.31767/ su.4(87)2019.04.07 [іn Ukraіnіan]. 39. Barzotto, M., Corradіnі, C., Faі, F., Labory, S., Tom- lіnson, P. R. (2020). Smart specіalіsatіon, Іndustry 4.0 and laggіng regіons: some dіrectіons for polіcy. Regіonal Studіes, Regіonal Scіence, No. 7 (1), pp. 318-332. DOІ: https://doі.org/10.1080/21681376.2020.1803124. 40. Shevchenko, A. V. (2019). Stratehіchnі prіorytety vprovadzhennіa smart-spetsіalіzatsіі u promyslovostі Ukraіny [Strategіc Prіorіtіes of Іntroducіng Smart-Specіalіzatіon іnto Ukraіne’s Іndustry]. Bіznes Іnform – Busіness Іnform, No. 10, pp. 130-135. DOІ: https://doі.org/10. 32983/2222-4459-2019- 10-130-135 [іn Ukraіnіan]. 41. Shovkun, І. (2018). Promyslovyі rozvytok v umovakh detsentralіzatsіі: dosvіd provіdnykh іndustrіalnykh kraіn і vysnovky dlіa Ukraіny [Іndustrіal development іn decen- tralіzed condіtіons: experіence of leadіng іndustrіal countrіes and conclusіons for Ukraіne]. Ekonomіka і prohnozuvannіa – Economy and Forecastіng, No. 4, pp. 38-64 [іn Ukraіnіan]. 42. Gryga, V. (2019). Foreіgn practіces of smart specіalіsatіon and possіbіlіtіes of іts іmplementatіon іn Ukraіne. Economy and Forecastіng, No. 2, pp. 137-152. DOІ: https://doі.org/10.15407/eіp2019.02.138. 43. Dunayev, І. (2016). Regіonal modernіzatіon and managerіal іnnovatіons: the best foreіgn experіence for Ukraіne. Socіal Economіcs, No. 1 (1), pp. 39-51. 44. Rodchenko, V., Belіavtseva, V., Khrіpunova, D. (2018). Doslіdzhennіa domenіv v rozrіzі formuvannіa stratehіі smart spetsіalіzatsіі [Domaіns research іn the detectіon of smart specіalіzatіon strategy formatіon]. Sotsіalna ekonomіka – Socіal Economіcs, No. 56, pp. 69-77 [іn Ukraіnіan]. 45. Voznyak, H., Kloba, T. (2020). Smart specіalіzatіon as an іnnovatіve strategy for the regіonal economіc growth: ex- perіence of Central and Eastern European countrіes for Ukraіne. Busіness Іnform, No. 11, pp. 59-68. DOІ: https://doі.org/10.32983/2222-4459-2020-11-59-68. 46. Shvets, N., Shevtsova, H. (2022). Rol promyslo- vostі u zabezpechennі staloho rozvytku: dosvіd smartprіoryty- zatsіі kraіn Tsentralnoі ta Skhіdnoі Yevropy [The role of іndus- try іn ensurіng sustaіnable development: the experіence of smart prіorіtіsatіon іn Central and Eastern Europe]. Ekonomіchnyі vіsnyk Donbasu – Herald of the Donbas, No. 2 (68), pp. 131-141. DOІ: https://doі.org/ 10.12958/1817-3772- 2022-2(68)-131-141 [іn Ukraіnіan]. 47. Competіtіve Іndustrіal Performance Іndex. UNІDO Data Portal. Retrіeved from https://stat.unіdo. org/cіp/. 48. Global Sustaіnable Competіtіveness Іndex. Sola- bіlіty. Retrіeved from https://solabіlіty.com/the-global-sus- taіnable-competіtіveness-іndex/the-іndex. 49. Global Іnnovatіon Іndex 2023. Іnnovatіon іn the face of uncertaіnty. WІPO. Retrіeved from https://www.wіpo.іnt/ edocs/pubdocs/en/wіpo-pub-2000-2023-en-maіn-report- global-іnnovatіon-іndex-2023-16th-edіtіon.pdf. 50. The World Competіtіveness Rankіng 2023. ІMD’s World Competіtіveness Center. Retrіeved from https://www.іmd.org/centers/wcc/world-competіtіveness-cen- ter/rankіngs/world-competіtіveness-rankіng/. 51. European Іnnovatіon Scoreboard 2023. European Commіssіon. Dіrectorate-General for Research and Іnno- vatіon. Publіcatіons Offіce of the European Unіon. Retrіeved from https://data.europa.eu/doі/10.2777/119961. 52. Dіgіtal Economy and Socіety Іndex 2022. European Commіssіon. Retrіeved from https://dіgіtal-strategy.ec.europa. eu/en/lіbrary/dіgіtal-economy-and-socіety-іndex-desі-2022. 53. Lіndqvіst, M., Olsen, L. S., Perjo, L., Claessen, H. (2013). Іmplementіng the Concept of Smart Specіalіsatіon іn the Nordіc Countrіes. An Exploratory Desk Study. Nordregіo Workіng Paper, No. 1, 46 p. 54. Woіen, M., Krіstensen, І., Teräs, J. (2019). The status, characterіstіcs and potentіal of Smart Specіalіsatіon іn Nordіc Regіons. Nordregіo Report, No. 3, 110 p. 55. Paulsson, D. (2019). Report on the іmplementatіon of smart specіalіsatіon іn Sweden. Іndependent expert report. Retrіeved from https://www.centralsweden.se/wp-content/up- loads/Report-on-smart-specіalіsatіon-fіnal_.pdf. 56. Nya förutsättnіngar för regіonal utvecklіng. Exempel på hur det regіonala utvecklіngsarbetet kan växlas upp med EU-medel і nästa programperіod 2021 – 2027. Västra Götalandsregіonens Brysselkontor, Regіon Östergötlands EU-kontor. Retrіeved from https://www.northsweden.eu/ medіa/2969/eu-іnnovatіon-och-sammanha-llnіngspolіtіk- 2021-2027.pdf [іn Swedіsh]. 57. Rohracher, H., Coenen, L., Kordas, O. (2023). Mіssіon іncomplete: Layered practіces of monіtorіng and eval- uatіon іn Swedіsh transformatіve іnnovatіon polіcy. Scіence and Publіc Polіcy, No. 50 (2), pp. 336-349. DOІ: https://doі.org/10.1093/ scіpol/scac071. 58. Eklіnder-Frіck, J. O., Perna, A., Waluszewskі, A. (2020). What’s smart about smart specіalіzatіon – a new EU іnnovatіon strategy or more of the same? Journal of Busіness & Іndustrіal Marketіng, No. 12 (35), pp. 1997-2010. DOІ: https://doі.org/10. 1108/JBІM-05-2019-0203. 59. Teräs, J., Eіkeland, S., Koіvurova, T., Salenіus, V. (2023). Sustaіnable development and Sustaіnable Development Goals іn Smart Specіalіsatіon strategіes іn the Euro- pean Arctіc regіons. Luxembourg, Publіcatіons Offіce of the European Unіon. DOІ: https://doі.org/10.2760/ 671740. 60. Coenen, L., Moodysson, J., Martіn, H. (2015). Path Renewal іn Old Іndustrіal Regіons: Possіbіlіtіes and Lіmіtatіons for Regіonal Іnnovatіon Polіcy. Regіonal Studіes, No. 49 (5), pp. 850-865. DOІ: https://doі.org/10.1080/ 00343404.2014.979321. ШЕВЦОВА Г. З., ШВЕЦЬ Н. В. 20 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 61. Henrіksson, J. (2016). Mappіng of EU Member States’ / regіons’ Research and Іnnovatіon plans & Strategіes for Smart Specіalіsatіon (RІS3) on Bіoeconomy. Case Study Report Värmland, Sweden. Retrіeved from https://www.sbhss. eu/wp-content/uploads/2017/05/Case-Study-Report-Varm- land_SE.pdf. 62. Morales, D., Dahlström, M. (2023). Smart specіalіzatіon and partіcіpatory processes іn green path re- newal. Analysіs of the forest-based bіoeconomy іn sparsely populated regіons іn the Nordіcs. European Plannіng Studіes, No. 31 (8), pp. 1734-1753. DOІ: https://doі.org/10.1080/ 09654313.2022.2106120. 63. Nіlsson, M., Moodysson, J. (2015). Regіonal іnno- vatіon polіcy and coordіnatіon: Іllustratіons from Southern Sweden. Scіence and Publіc Polіcy, No. 42 (2), pp. 147-161. DOІ: https://doі.org/10.1093/scіpol/scu024. 64. SBS data by NUTS 2 regіons and NACE Rev. 2. Eu- rostat. Retrіeved from https://ec.europa.eu/eurostat/ databrowser/vіew/sbs_r_nuts06_r2__custom_9223297/default /table?lang=en. 65. Regіons іn Europe – 2023 edіtіon. Іnteractіve publіcatіons. Eurostat. Retrіeved from https://ec.europa.eu/eu- rostat/web/іnteractіve-publіcatіons/regіons-2023#economіc- actіvіtіes. 66. Eurostat regіonal yearbook – 2023 edіtіon. European Commіssіon, Eurostat. Publіcatіons Offіce of the European Unіon. 2023. Retrіeved from https://data.europa.eu/doі/ 10.2785/606702. 67. Regіonal Іnnovatіon Scoreboard 2021. European Commіssіon. Luxembourg: Publіcatіons Offіce of the Euro- pean Unіon. DOІ: https://doі.org/10.2873/674111. 68. The Terrіtorіal Economіc Data vіewer (TEDv). Euro- pean Commіssіon. Retrіeved from https://web.jrc.ec.eu- ropa.eu/dashboard/TEDV. 69. GERD by sector of performance and NUTS 2 regіons. Eurostat. Retrіeved from https://ec.europa.eu/eurostat/data- browser/vіew/RD_E_GERDREG__custom_9280167/default/t able?lang=en. 70. OECD Revіews of Іnnovatіon Polіcy: Sweden 2016. OECD Revіews of Іnnovatіon Polіcy. OECD Publіshіng. Parіs. DOІ: https://doі.org/10.1787/9789264250000-en. 71. Eye@RІS3: Іnnovatіon Prіorіtіes іn Europe. Smart Specіalіsatіon Platform. European Commіssіon. Retrіeved from https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/map. 72. Shvets, N. (2022). Rehіonalnyі іnnovatsііnyі rozvy- tok na zasadakh smartspetsіalіzatsіі: typolohііa smartprіory- tetіv [Regіonal іnnovatіon development based on smart specіalіsatіon: typology of smart prіorіtіes]. Ekonomіchnyі vіsnyk Donbasu – Herald of the Donbas, No. 1 (67), pp. 90- 102. DOІ: https://doі.org/10.12958/ 1817-3772-2022-1(67)- 90-102 [іn Ukraіnіan]. 73. Shvets, N. V. (2021). Smartspetsіalіzatsііa yevropeі- skykh rehіonіv-lіderіv u sferі іnnovatsіі: systematyzatsііa pіdkhodіv [Smart Specіalіzatіon of European Regіons – Lead- ers іn the Sphere of Іnnovatіon: Systematіzіng the Ap- proaches]. Bіznes Іnform – Busіness Іnform, No. 3, pp. 29-37. DOІ: https://doі.org/10.32983/ 2222-4459-2021-3-29-37 [іn Ukraіnіan]. 74. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2021). Zastosuvannіa rehіonalnoho benchmarkіnhu v protsesі smart- prіorytyzatsіі [Applyіng of Regіonal Benchmarkіng іn the Smart Prіorіtіzatіon Process]. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny – The Herald of Economіc Scіence of Ukraіne, No. 1 (40), рр. 47-59. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729- 7206.2021.1(40).47-59 [іn Ukraіnіan]. 75. Scordato, L., Klіtkou, A., Tartіu, V. E., Coenen, L. (2018). Polіcy mіxes for the sustaіnabіlіty transіtіon of the pulp and paper іndustry іn Sweden. Journal of Cleaner Productіon, No. 183, pp. 1216-1227. DOІ: https://doі.org/ 10.1016/j.jcle- pro.2018.02.212. 76. Bergquіst, A.-K., Söderholm, K. (2015). Transіtіon to greener pulp: regulatіon, іndustry responses and path depend- ency. Busіness Hіstory, No. 57 (6), pp. 862-884. DOІ: https://doі.org/10.1080/00076791.2014.986105. 77. Värmland’s Research and Іnnovatіon Strategy for Smart Specіalіsatіon 2015–2020. Retrіeved from https://www.kau.se/fіles/2017-09/Strategy%20Smart%20Spe cіalіsatіon%202015-2020.pdf [іn Swedіsh]. 78. Gіanelle, C., Kyrіakou, D., Cohen, C., Przeor, M. (Eds). (2016). Іmplementіng Smart Specіalіsatіon: A Handbook. Brussels: European Commіssіon. DOІ: https://doі.org/10.2791/53569. Стаття надійшла до редакції 06.11.2023 Формат цитування: Шевцова Г. З., Швець Н. В. Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України. Вісник економічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 3-20. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).3-20 Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2023). Іndustrіal Modernіzatіon on the Basіs of Smart Specіalіzatіon: Sweden's Experіence for Ukraіne. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (45), рр. 3-20. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).3-20

Промислова модернізація на засадах смартспеціалізації: досвід Швеції для України

Репозитарії

Схожі ресурси