2025-02-24T03:23:12-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-198228%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-24T03:23:12-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-198228%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-24T03:23:12-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-24T03:23:12-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
19 грудня 1998 р. на 76-му році пішов із життя відомий український археолог, фахівець у галузі історії культури Київської Русі, доктор історичних наук Сергій Олександрович Висоцький. Працюючи в Софійському музеї, вчений написав першу монографію «Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV вв.» (К....
Saved in:
| Format: | Article |
|---|---|
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
1999
|
| Series: | Археологія |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198228 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-198228 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| fulltext |
|
| spelling |
irk-123456789-1982282024-08-20T20:26:13Z Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького 19 грудня 1998 р. на 76-му році пішов із життя відомий український археолог, фахівець у галузі історії культури Київської Русі, доктор історичних наук Сергій Олександрович Висоцький. Працюючи в Софійському музеї, вчений написав першу монографію «Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV вв.» (К., 1966), яка привернула увагу наукової громадськості. Працюючи в Інституті археології АН УРСР на посаді старшого наукового співробітника відділу слов’яно-руської археології вчений продовжував успішно вивчати давньоруську епіграфіку, результатом чого було створення ним «Корпусу епіграфічних пам’яток Києва», до якого увійшли графіті із Софійського собору, церкви Михайла Видубицького монастиря, руїн Успенського собору Києво-Печерського монастиря, Золотих воріт, Кирилівської церкви та ін. Матеріали корпусу було видрукувано у трьох монографіях. До наукових інтересів С. О. Висоцького, крім києворуської епіграфіки, належало ще й вивчення давнього фрескового живопису Софійського собору, зокрема світського. В 1970—1973 рр., працюючи в Київській постійно діючій експедиції Інституту археології, він провів ретельне архітектурно-археологічне дослідження Золотих воріт, матеріали якого було використано для відбудови пам’ятки. Світла пам’ять про Сергія Олександровича — самовідданого вченого, вірного науці, добру, чуйну і високо інтелігентну людину — назавжди залишиться в серцях його колег, друзів, учнів і всіх, хто його знав. 1999 Article Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького // Археологія. — 1999. — № 1. — С. 193-194. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198228 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
19 грудня 1998 р. на 76-му році пішов із життя відомий український археолог, фахівець у галузі історії культури Київської Русі, доктор історичних наук Сергій Олександрович Висоцький.
Працюючи в Софійському музеї, вчений написав першу монографію «Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV вв.» (К., 1966), яка привернула увагу наукової громадськості. Працюючи в Інституті археології АН УРСР на посаді старшого наукового співробітника відділу слов’яно-руської археології вчений продовжував успішно вивчати давньоруську епіграфіку, результатом чого було створення ним «Корпусу епіграфічних пам’яток Києва», до якого увійшли графіті із Софійського собору, церкви Михайла Видубицького монастиря, руїн Успенського собору Києво-Печерського монастиря, Золотих воріт, Кирилівської церкви та ін. Матеріали корпусу було видрукувано у трьох монографіях.
До наукових інтересів С. О. Висоцького, крім києворуської епіграфіки, належало ще й вивчення давнього фрескового живопису Софійського собору, зокрема світського. В 1970—1973 рр., працюючи в Київській постійно діючій експедиції Інституту археології, він провів ретельне архітектурно-археологічне дослідження Золотих воріт, матеріали якого було використано для відбудови пам’ятки.
Світла пам’ять про Сергія Олександровича — самовідданого вченого, вірного науці, добру, чуйну і високо інтелігентну людину — назавжди залишиться в серцях його колег, друзів, учнів і всіх, хто його знав. |
| format |
Article |
| title |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького |
| spellingShingle |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького Археологія |
| title_short |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького |
| title_full |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького |
| title_fullStr |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького |
| title_sort |
пам’яті сергія олександровича висоцького |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
1999 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198228 |
| citation_txt |
Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького // Археологія. — 1999. — № 1. — С. 193-194. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-08-21T04:02:59Z |
| last_indexed |
2024-08-21T04:02:59Z |
| _version_ |
1807968349049585664 |