Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького

Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького

19 грудня 1998 р. на 76-му році пішов із життя відомий український археолог, фахівець у галузі історії культури Київської Русі, доктор історичних наук Сергій Олександрович Висоцький. Працюючи в Софійському музеї, вчений написав першу монографію «Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV вв.» (К....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1999
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 1999
Назва видання:Археологія
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198228
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького // Археологія. — 1999. — № 1. — С. 193-194. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-198228
record_format dspace
fulltext
spelling irk-123456789-1982282024-08-20T20:26:13Z Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького 19 грудня 1998 р. на 76-му році пішов із життя відомий український археолог, фахівець у галузі історії культури Київської Русі, доктор історичних наук Сергій Олександрович Висоцький. Працюючи в Софійському музеї, вчений написав першу монографію «Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV вв.» (К., 1966), яка привернула увагу наукової громадськості. Працюючи в Інституті археології АН УРСР на посаді старшого наукового співробітника відділу слов’яно-руської археології вчений продовжував успішно вивчати давньоруську епіграфіку, результатом чого було створення ним «Корпусу епіграфічних пам’яток Києва», до якого увійшли графіті із Софійського собору, церкви Михайла Видубицького монастиря, руїн Успенського собору Києво-Печерського монастиря, Золотих воріт, Кирилівської церкви та ін. Матеріали корпусу було видрукувано у трьох монографіях. До наукових інтересів С. О. Висоцького, крім києворуської епіграфіки, належало ще й вивчення давнього фрескового живопису Софійського собору, зокрема світського. В 1970—1973 рр., працюючи в Київській постійно діючій експедиції Інституту археології, він провів ретельне архітектурно-археологічне дослідження Золотих воріт, матеріали якого було використано для відбудови пам’ятки. Світла пам’ять про Сергія Олександровича — самовідданого вченого, вірного науці, добру, чуйну і високо інтелігентну людину — назавжди залишиться в серцях його колег, друзів, учнів і всіх, хто його знав. 1999 Article Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького // Археологія. — 1999. — № 1. — С. 193-194. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198228 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description 19 грудня 1998 р. на 76-му році пішов із життя відомий український археолог, фахівець у галузі історії культури Київської Русі, доктор історичних наук Сергій Олександрович Висоцький. Працюючи в Софійському музеї, вчений написав першу монографію «Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV вв.» (К., 1966), яка привернула увагу наукової громадськості. Працюючи в Інституті археології АН УРСР на посаді старшого наукового співробітника відділу слов’яно-руської археології вчений продовжував успішно вивчати давньоруську епіграфіку, результатом чого було створення ним «Корпусу епіграфічних пам’яток Києва», до якого увійшли графіті із Софійського собору, церкви Михайла Видубицького монастиря, руїн Успенського собору Києво-Печерського монастиря, Золотих воріт, Кирилівської церкви та ін. Матеріали корпусу було видрукувано у трьох монографіях. До наукових інтересів С. О. Висоцького, крім києворуської епіграфіки, належало ще й вивчення давнього фрескового живопису Софійського собору, зокрема світського. В 1970—1973 рр., працюючи в Київській постійно діючій експедиції Інституту археології, він провів ретельне архітектурно-археологічне дослідження Золотих воріт, матеріали якого було використано для відбудови пам’ятки. Світла пам’ять про Сергія Олександровича — самовідданого вченого, вірного науці, добру, чуйну і високо інтелігентну людину — назавжди залишиться в серцях його колег, друзів, учнів і всіх, хто його знав.
format Article
title Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
spellingShingle Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
Археологія
title_short Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
title_full Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
title_fullStr Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
title_full_unstemmed Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького
title_sort пам’яті сергія олександровича висоцького
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 1999
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198228
citation_txt Пам’яті Сергія Олександровича Висоцького // Археологія. — 1999. — № 1. — С. 193-194. — укр.
series Археологія
first_indexed 2024-08-21T04:02:59Z
last_indexed 2024-08-21T04:02:59Z
_version_ 1807968349049585664

Схожі ресурси