Структура східнотрипільської культури
У статті розглядаються походження і структура східнотрипільської культури. Порівняння її локальних варіантів дає змогу визначити загальне і особливе у розвитку культури в конкретних районах її існування....
Збережено в:
| Дата: | 1999 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
1999
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198334 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структура східнотрипільської культури / О.В. Цвек // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-198334 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| fulltext |
|
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Цвек, О.В. Структура східнотрипільської культури Археологія |
| description |
У статті розглядаються походження і структура східнотрипільської культури. Порівняння її локальних варіантів дає змогу визначити загальне і особливе у розвитку культури в конкретних районах її існування. |
| format |
Article |
| author |
Цвек, О.В. |
| author_facet |
Цвек, О.В. |
| author_sort |
Цвек, О.В. |
| title |
Структура східнотрипільської культури |
| title_short |
Структура східнотрипільської культури |
| title_full |
Структура східнотрипільської культури |
| title_fullStr |
Структура східнотрипільської культури |
| title_full_unstemmed |
Структура східнотрипільської культури |
| title_sort |
структура східнотрипільської культури |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198334 |
| citation_txt |
Структура східнотрипільської культури / О.В. Цвек // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT cvekov strukturashídnotripílʹsʹkoíkulʹturi |
| first_indexed |
2024-09-06T04:01:15Z |
| last_indexed |
2024-09-06T04:01:15Z |
| _version_ |
1809417792124878848 |
| spelling |
irk-123456789-1983342024-09-04T18:06:43Z Структура східнотрипільської культури Цвек, О.В. Статті У статті розглядаються походження і структура східнотрипільської культури. Порівняння її локальних варіантів дає змогу визначити загальне і особливе у розвитку культури в конкретних районах її існування. Неолитическая культура Боян является одним из компонентов двух значительных энеолитических культур — Гумельницкой и Прекукутени — раннее Триполье. На поздней фазе развития в монолитной культуре раннее Триполье ощущается тенденция к дифференциации. На западе, за Днестром, приход новых этносов вызывает формирование новой кукутенской культуры, в которой очень быстро исчезают черты предыдущей прекукутенской. На территории восточного ареала эволюция от раннего к среднему этапу Триполья происходит более спокойно. На основе раннего Триполья здесь зарождается новое культурное явление — восточнотрипольская культура. На протяжении многих веков существования племена восточнотрипольской культуры стойко сохраняют традицию оформления керамики углубленным желобчатым орнаментом, что было способом передачи будущим поколениям древних традиций и идеологических представлений, способствовало их культурному единству. В процессе расселения, дальнейшего развития и контактов с иноэтническими племенами в восточнотрипольской культуре выделяются четыре локальных варианта. Изучение материалов поселений буго-днепровского локального варианта позволило создать эволюционный ряд памятников — Зарубинцы, Красноставка, Оноприевка, Шкаровка, Веселый Кут, Мирополье, Гарбузин. Предварительно можно наметить и линию развития среднебугского локального варианта — Борисовка, Ладыжин-Печера, Улановка, Мизиковские хутора, Клищев, Тростянчик. Третий, южнобугский, локальный вариант представлен рядом эволюционно развивающихся памятников — Березовка, Сабатиновка I, Казавчин, Кошаринцы, Колодистое. В конце этапа ВІІ носители буго-днепровского, средне- и южнобугского локальных вариантов были ассимилированы кукутенскими племенами. Часть населения отступила на территорию четвертого, днепровского, локального варианта. Линия развития последнего такова — Щербаневка-Веремье, Гребени-Коломийщина II, Коломийщина I и др. Племена восточнотрипольской культуры в этом районе просуществовали до финальных фаз культуры Триполье. Systematization and generalization of data obtained by the author for almost 30 years have made it possible to show the formation and development of a new phenomenon: eastern Tripolie culture. Its monuments occupy territory between the South Bug and the Dnieper. Differences in material culture and peculiarities in cults of different groups of population belonging to eastern Tripolie culture are apparent. As a result of spreading further development of culture and contacts with akin tribes and tribes with unlike ethnic background for different local groups have appeared within the structure of eastern Tripolie culture: Middle Bug, Southern Bug, Bug-Dnieper and Dnieper. The study of the Bug-Dnieper local group has made it possible to create an evolutionary series of monuments: Zarybintsy, Krasnostavka, Onopryivka, Shkarivka, Vesely Kut, Miropolie, Harbuzin. It is possible to outline preliminarily the Middle Bug local group: Borysivka, Ladyzhyn-Pechera, Ulanivka, Bukhonchyky, Mizinkivsky Khutora, Klischev, Trostyanchik. The Southern Bug local group is presented by a series of evolutionarily developing settlements: Berezovka, Sabalinovka I, Kazavchyn, Kosharyntsy, Kolodyste. In the ceramic complex as well as in religious notions of the population of the Southern Bug local group, especially at the early stages of its development, not only early Tripolie traditions but also certain features of the Gumelnitsa group of cultures (especially of Bolgar-Alden II culture) are observed. Due to contacts with the Lower Danube cultures the cult of a snake was spread there. At the end of stage ВII carriers of the Bug-Dnieper, Middle, and Southern Bug local groups were assimilated by Cucuteni tribes. Certain part of population stepped back into the territory of the Dnieper local group. Its developmental line was as follows: Scherbanivka — Veremie, Grebeni — Kolomyischina II, Kolomyischina I, and so on. The tribes of the Eastern Tripolie culture existed in that region till the final stages of late Tripolie culture. 1999 Article Структура східнотрипільської культури / О.В. Цвек // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198334 uk Археологія Інститут археології НАН України |