Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.

Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.

Стаття присвячена вивченню адміністративних органів ранньовізантійського Херсона, державно-правового статусу міста, принципів, на основі яких будувалися взаємовідносини між Херсоном і Візантійською імперією....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2000
Автор: Храпунов, М.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2000
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198535
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст. / М.І. Храпунов // Археологія. — 2000. — № 1. — С. 57-67. — Бібліогр.: 95 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-198535
record_format dspace
fulltext
spelling irk-123456789-1985352024-09-12T19:58:53Z Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст. Храпунов, М.І. Статті Стаття присвячена вивченню адміністративних органів ранньовізантійського Херсона, державно-правового статусу міста, принципів, на основі яких будувалися взаємовідносини між Херсоном і Візантійською імперією. В статье рассматриваются проблема государственно-правового статуса ранневизантийского Херсона, принципы, на основании которых строились отношения с Византийской империей, чиновники и административные органы, ответственные за управление городом. Делается вывод о том, что в конце IV — первой трети VI вв. Херсон находился в зависимости от Византии, хотя формально и не входил в состав империи. Здесь сохранялись некоторые органы местного самоуправления, возглавляемые, по-видимому, «отцом города». Императоры осуществляли впасть в Херсоне как посредством прямых рескриптов, так и через гражданскую администрацию префектуры Восток и офицеров, возглавлявших городской гарнизон. Выражением зависимости от Византии были налоги и торговые пошлины, для взимания которых создали специальное учреждение — практий. Часть аккумулированных практием средств поступала в государственную казну, другие использовались на содержание баллистариев и ремонт укреплений. В результате реформы императора Зинона Херсон получил право самостоятельно собирать и использовать часть налогов. Собранные деньги шли на нужды городской общины и строительство. Для технической и организационной помощи при восстановлении стен продолжали привлекать имперских офицеров. К середине VI в. статус города меняется. Херсон становится центром провинции, в которую входят также Юго-Западный Крым и Боспор. Расширение Византийской Таврики привело к повышению ранга ее правителей. Во второй половине VI в. военную и гражданскую власть в регионе осуществлял, вероятно, дука Херсона. The paper discusses the problem of the state and legal status of the early Byzantine Kherson, the principles of relations with the Byzantine Empire, bureaucracy, and administrative bodies responsible for the administration of the town. The inference is made that Kherson depended on the Byzantine Empire in the period between the end of the 4th century and the first quarter of the 6th century, although the town was not incorporated into the Empire in official terms. The town remained some local self-governing authorities probably headed by a «town father». The emperors exercised their powers in Kherson through both direct rescriptions, the civic administration of the East Prefecture, and officers of town’s garrison. The dependence manifested itself in the form of taxes and tariffs on trade; a special institution - Practium - was established to collect taxes and tariffs. The Practium allocated its revenue partially to the State Treasury and partially to maintain the ballistaria and fortifications. Kherson was entitled to collect and use some portion of the tax revenue due to the reform of Emperor Zeno. Such a revenue was allocated to finance the needs of town’s community and constructions. Imperial officers were engaged in restoring town’s fortifications. The status of Kherson had changed in the mid 6th century. The town was transformed into the center of a province incorporating the South-West Crimea and Bosporus. The expansion of the Byzantine Taurica contributed to the ranks of its rulers. It is likely that the Duka of Kherson had exercised the civic and military powers in the region in the second half of the 6lh century. 2000 Article Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст. / М.І. Храпунов // Археологія. — 2000. — № 1. — С. 57-67. — Бібліогр.: 95 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198535 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Храпунов, М.І.
Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.
Археологія
description Стаття присвячена вивченню адміністративних органів ранньовізантійського Херсона, державно-правового статусу міста, принципів, на основі яких будувалися взаємовідносини між Херсоном і Візантійською імперією.
format Article
author Храпунов, М.І.
author_facet Храпунов, М.І.
author_sort Храпунов, М.І.
title Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.
title_short Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.
title_full Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.
title_fullStr Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.
title_full_unstemmed Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст.
title_sort адміністрація херсона наприкінці iv-vi ст.
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2000
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/198535
citation_txt Адміністрація Херсона наприкінці IV-VI ст. / М.І. Храпунов // Археологія. — 2000. — № 1. — С. 57-67. — Бібліогр.: 95 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT hrapunovmí admínístracíâhersonanaprikíncíivvist
first_indexed 2024-09-16T04:01:34Z
last_indexed 2024-09-16T04:01:34Z
_version_ 1810323782139641856

Схожі ресурси