Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств
У статті розглядаються проблеми культурно-хронологічного співвіднесення між степовими та землеробськими культурами українського лісостепу (Кукутені-Трипілля), Північного Кавказу (майкопсько-новосвободненська спільнота) та Східної Анатолії часу середнього та пізнього Уруку. Автор намагається спростув...
Збережено в:
Дата: | 2004 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2004
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199037 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств / Ю.Я. Рассамакін // Археологія. — 2004. — № 2. — С. 3-26. — Бібліогр.: 89 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199037 |
---|---|
record_format |
dspace |
fulltext |
|
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Рассамакін, Ю.Я. Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств Археологія |
description |
У статті розглядаються проблеми культурно-хронологічного співвіднесення між степовими та землеробськими культурами українського лісостепу (Кукутені-Трипілля), Північного Кавказу (майкопсько-новосвободненська спільнота) та Східної Анатолії часу середнього та пізнього Уруку. Автор намагається спростувати ідею східного походження курганного обряду і довести, що за доби енеоліту культурний та економічний розвиток степового населення відбувався під зростаючим тискам і за безпосередньої участі населення сусідніх землеробських ареалів у процесі диференціації господарських систем останніх. |
format |
Article |
author |
Рассамакін, Ю.Я. |
author_facet |
Рассамакін, Ю.Я. |
author_sort |
Рассамакін, Ю.Я. |
title |
Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств |
title_short |
Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств |
title_full |
Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств |
title_fullStr |
Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств |
title_full_unstemmed |
Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств |
title_sort |
степи причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2004 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199037 |
citation_txt |
Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств / Ю.Я. Рассамакін // Археологія. — 2004. — № 2. — С. 3-26. — Бібліогр.: 89 назв. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT rassamakínûâ stepipričornomorâvkontekstírozvitkuperšihzemlerobsʹkihsuspílʹstv |
first_indexed |
2024-09-25T04:01:42Z |
last_indexed |
2024-09-25T04:01:42Z |
_version_ |
1811139162438369280 |
spelling |
irk-123456789-1990372024-09-24T17:01:56Z Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств Рассамакін, Ю.Я. Статті У статті розглядаються проблеми культурно-хронологічного співвіднесення між степовими та землеробськими культурами українського лісостепу (Кукутені-Трипілля), Північного Кавказу (майкопсько-новосвободненська спільнота) та Східної Анатолії часу середнього та пізнього Уруку. Автор намагається спростувати ідею східного походження курганного обряду і довести, що за доби енеоліту культурний та економічний розвиток степового населення відбувався під зростаючим тискам і за безпосередньої участі населення сусідніх землеробських ареалів у процесі диференціації господарських систем останніх. Изучение археологических источников эпохи энеолита показывает, что развитие первых пастушеских обществ в степях Причерноморья было связано не только с динамикой культурно-экономического развития соседних земледельческих обществ — культуры Кукутени-Триполье в украинской лесостепи и майкопско-новосвободненской общности на Северном Кавказе, но и под их непосредственным и все нарастающим давлением. С другой стороны, это были те земледельческие культуры (особенно Майкоп-Новосвободная), которые позволяют изучать ранние пастушеские культуры степного Причерноморья в циркумпонтийском контексте, в частности в контексте развития урукской цивилизации. В начальный период позднего Триполья (С/1) (3800/3700—3500/3400 cal ВС) можно наблюдать начало экспансии земледельческих культур в степи. Она была связана с дифференциацией хозяйственных систем, для чего сложились необходимые демографические и экономические предпосылки. Особенно эти влияния усилились в период Триполье С/2 (3500/3400—3000/2900—2750? cal ВС), что отражают памятники животиловско-волчанского типа, а также формирование в степном регионе синкретических локальных груп типа усатовской и константиновской культур. Трипольские и майкопско-новосвободненские влияния наблюдаются по всему степному региону Причерноморья. Важно отметить, что и сложная культовая погребальная архитектура впервые появляется над погребениями, имеющими земледельческие традиции (группа III, варианты А, В, по классификации автора), что также требует своего объяснения. Главная проблема состоит в поиске хронологического соотношения между поздним Трипольем (С/1 и С/2) и памятниками майкопско-новосвободненской общности. Последние позволяют, в свою очередь, провести хронологическое сопоставление с Восточной Анатолией времени среднего и позднего Урука на примере теля Арслантепе (слои VII и VI-А). Для этого приводятся наличествующие радиоуглеродные даты. Отмечаются имеющиеся разногласия радиоуглеродной и археологической относительной хронологии рассматриваемых памятников. Вопрос о значении позднеурукской экспансии, влияние которой отмечаются исследователями в Восточной Анатолии, а также на Северном Кавказе в майкопско-новосвободненской общности для процессов на рубеже энеолита в степном Причерноморье остается открытым. The study of archaeological sources of the Eneolithic period has shown that development of the first pastoral societies in the steppes of the Black Sea Region was not only connected with the moving forces and trends of cultural and economic development of the neighbouring agricultural societies—Kukuteny- Trypiitya culture in the Ukrainian forest-steppe zone and Majkopsko-Novosvobodnaja community in the Northern Caucasus, but also went under their direct and increasing pressure. On the other hand, these are agricultural cultures (especially Majkopsko-Novosvobodnaja), which enable the study of early pastoral cultures of the Black Sea Steppe Region within the circumpontika context, especially in the context of development of Uruk civilization. Expansion of agricultural crops to the steppes began in the initial period of Late Trypillya (C/l) (3800/3700—3500/3400 cal BC). It was connected with differentiation of their economical systems, what was preconditioned by favourable demographic and economic situation. This influence particularly intensified in the period of Trypillya C/2 (3500/3400— 3000/2900—2750? cal BC), the fact being supported by monuments of Zhivotilovsko-Volchansky type, as well as by formation of local syncretic groups of Usatovskaya and Konstantinovskaya cultures type in the steppe zone. The influence of Trypillian and Majkopsko-Novosvobodnaja cultures is observed all over the steppes of the Black Sea Region. It should be noted that complex cult architectural structures first appeared over the graves left by communities with agricultural traditions (Group III, Variants A, B according to the author’s classification), what also demands explanation. The major task is to determine chronological correlation between Late Trypillya (C/l and C/2) and the monuments of Majkopsko-Novosvobodnaja community. The latter allows chronological comparison with the Eastern Anatolia of the Middle and Late Uruk periods by the example of the tell of Arslantep (Layers VII and VI-A). For this purpose available radiocarbon dates are presented. The author points out discrepancy between radiocarbon and archaeological relative chronology of the monuments under study. The problem of influence of Late Uruk expansion (observed in the Eastern Anatolia and in the Majkopsko-Novosvobodnaja community of the Northern Caucasus) on the processes having taken place at the turn of the Eneolithic Age in the Black Sea Steppe Region is still open to discussion. 2004 Article Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств / Ю.Я. Рассамакін // Археологія. — 2004. — № 2. — С. 3-26. — Бібліогр.: 89 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199037 uk Археологія Інститут археології НАН України |