Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)

Статтю присвячено аналізу знахідок металевих та кам’яних ножів, які населення Надчорномор’я доби бронзи використовувало в ритуальній практиці, насамперед у поховальному обряді. Запропоновано критерії, за якими можна визначити ритуальні крем’яні ножі....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автор: Разумов, С.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2005
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199160
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я) / С.М. Разумов // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 105-110. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199160
record_format dspace
spelling irk-123456789-1991602024-09-28T18:05:55Z Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я) Разумов, С.М. Нові відкриття і знахідки Статтю присвячено аналізу знахідок металевих та кам’яних ножів, які населення Надчорномор’я доби бронзи використовувало в ритуальній практиці, насамперед у поховальному обряді. Запропоновано критерії, за якими можна визначити ритуальні крем’яні ножі. Статья посвящена анализу находок металлических и каменных ножей, использовавшихся в ритуальной практике населения Северного Причерноморья эпохи бронзы, в первую очередь в погребальном обряде. Предложены критерии для выделения ритуальных ножей из кремня. The article analyzes the finds of metal and stone knives used in religious practice of population of the Black Sea North Region in the Bronze Age, especially during burial rituals. The characteristic features of ritual flint knives are proposed. 2005 Article Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я) / С.М. Разумов // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 105-110. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199160 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Нові відкриття і знахідки
Нові відкриття і знахідки
spellingShingle Нові відкриття і знахідки
Нові відкриття і знахідки
Разумов, С.М.
Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)
Археологія
description Статтю присвячено аналізу знахідок металевих та кам’яних ножів, які населення Надчорномор’я доби бронзи використовувало в ритуальній практиці, насамперед у поховальному обряді. Запропоновано критерії, за якими можна визначити ритуальні крем’яні ножі.
format Article
author Разумов, С.М.
author_facet Разумов, С.М.
author_sort Разумов, С.М.
title Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)
title_short Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)
title_full Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)
title_fullStr Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)
title_full_unstemmed Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я)
title_sort ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами надчорномор’я)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2005
topic_facet Нові відкриття і знахідки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199160
citation_txt Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорномор’я) / С.М. Разумов // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 105-110. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT razumovsm ritualʹnínožídobibronzizamateríalaminadčornomorâ
first_indexed 2024-09-29T04:02:53Z
last_indexed 2024-09-29T04:02:53Z
_version_ 1811501624741330944
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 105 на матеріалах бронзової доби, що походять із Північ- ного Причорномор’я (територія між нижніми течіями Дунаю та Дону, включаючи кримський п-ів), дослід- ники виділили невелику серію бронзових ножів, які вважають знаряддями для жертвопринесень. Ці ножі характеризуються специфічною асиметричною фор- мою леза з вигнутою кінцевою частиною (рис. 1). найдавніші зразки подібних виробів датуються ще доямним часом: ніж із пох. 1 кург. 3 біля м. сва- тове луганської обл., який було покладено разом зі звичайним ножем листоподібної форми (рис. 1, 6) (братченко 1996, с. 36, рис. 2, 6); два екземпля- ри з майкопських комплексів східного Приазов’я (Мунчаев 1991, рис. 6, 15). у пізньоямному пох. 5 кург. 1 біля с. калинівка (під Маріуполем) було знайдено подібний ніж у дерев’яному футлярі (рис. 1, 8) (кульбака, качур 2002, с. 15, рис. 19, 4). у дерев’яному футлярі містився й асиметричний ніж із пох. 9 (новотитарівська культура) кург. 5 біля станиці брюховецька краснодарського краю; там само знаходився дерев’яний візок (рис. 1, 7) (бочкарев, бестужев, бианки, трифонов 1991, с. 55, рис. 61). Подібні вироби відомі й для раннь- окатакомбного часу (Зимогір’я 2/9 на луганщині) (рис. 1, 3) (смирнов 1996, рис. 6, 2). особливо виразні екземпляри таких ножів нале- жать уже до пізньобронзової доби. Це, передусім, серія ножів зі станиці стара нагавська та Єлисєєви- чів у східному Приазов’ї, а також зразок із селища Вознесенка біля Запоріжжя (рис. 1, 9) (отрощенко 1990, с. 12, 13, рис. 4). Ці вироби вирізняють вигнута форма леза та його кінчика, а також наявність рельєф- них зображень на спинці або руків’ї. на думку В.В. от- рощенка, найоздобленіший ніж зі станиці стара на- гавська може бути примітивною схемою водночас святилища та Всесвіту (отрощенко 1990, с. 13). аналогії для ножів такої форми можна знай- ти серед матеріалів культур шнурової кераміки Центральної Європи, турбінського могильника у Поволжжі, на близькому й середньому сході та на-  Íîâ³ â³äêðèòòÿ ³ çíàõ³äêè © с.М. раЗуМоВ, 2005 ñ.ì. ðàçóìîâ ðèòóàëüí² íîæ² äîáè áðîíÇè (çà ìàòåð³àëàìè íàä÷îðíîìîð’ÿ) Статтю присвячено аналізу знахідок металевих та кам’яних ножів, які населення Надчорномор’я доби бронзи використовувало в ритуальній практиці, насамперед у поховальному обряді. Запропоновано кри- терії, за якими можна визначити ритуальні крем’яні ножі. віть у середньовічній Західній Європі (рис. 1, 5, 10) (кульбака, качур 2002, с. 14, 15). незначна кількість бронзових ножів, які, на думку дослідників, застосовували у жертвопринесеннях, доз- воляє висунути припущення, що паралельно з ними з такою самою метою використовували ножі, виготов- лені з кременю чи близьких до нього за властивостями ізотропних гірських порід (кварциту, обсидіану тощо). Проблематичним є лише виокремлення їх з усієї маси знахідок кам’яних різальних знарядь із поховальних та поселенських комплексів доби бронзи. необхідно визначити критерії, за якими ці знаряддя можна зарахувати до жертовних. Для цього слід розгля- нути деякі комплекси, що, на нашу думку, містять кам’яні ножі, використані з культовою метою. Зазначимо, що принаймні частину з великих ножоподібних пластин, які часто трапляються у похованнях доби енеоліту, могли застосовувати для жертвопринесень (див.: нечитайло, Потехина, Панченко, телегин 2001). Досить важко виокремити крем’яні жертовні ножі у комплексах ямної культурно-історичної спільноти. як приклад можна навести знахідку но- жоподібної пластини, яка лежала на бронзовому ножі біля голови померлого у пох. 8 кург. 10 біля с. наташине у степовому криму (колтухов, тощев 2000, с. 197). у пох. 7 кург. 6 біля новоселівки на правому березі р. кальміус ліворуч від похованого на спеціальній підсипці заввишки 10 см знаходився ретушований відщеп, а в ногах на аналогічному уз- вишші — ножоподібне знаряддя (обидва фарбовані вохрою) (константинеску 1988, с. 94). ножі, що могли застосовуватися в обрядовій практиці, знахо- дяться також на перекриттях могил та на поверхні викидів або насипів ямних курганів, часто разом із залишками тризни (кістки тварин, фрагменти кераміки тощо). наприклад, ніж, виготовлений у техніці двобічної обробки, знаходився в насипу   ямного кург. синиця біля м. ульянівка кірово- градської обл. (рис. 2, 2). схожі знахідки є й у комплексах катакомб- них культур. у пох. 9 (інгульська кк) кург. 1 біля   ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 210� с. Думени (Молдова) біля лівого плеча померлого було покладено ніж, виготовлений із патинованої палеолітичної скребачки кінцевого типу (Демченко 1983, с. 63). на сходинці вхідної ями пох. 8 (кено- таф) кург. 115 могильника «Царський» (на нижнь- ому Доні) на плиті пісковику лежав череп бика, між кістками якого знаходився уламок ножоподібної пластини (Потапов 1990, с. 33). Існують свідчення використання жертовних ножів на культових місцях катакомбних поселень. так, у культурному шарі середньодонської (хар- ківсько-воронізької) катакомбної культури на посе- ленні козача Пристань (середня течія сіверського Дінця) було знайдено жертовник у вигляді вимост- ки з кісток свійських тварин, на якому знаходи-  лися розвали двох посудин та великий ніж підтри- кутної форми, виготовлений на крем’яній плитці (кравченко, кузин, Цимиданов 1999, с. 47). Поховальні та поминальні комплекси бабинської кІс (кбк) також містять різальні знаряддя з креме- ню, що могли застосовуватися в обрядовій практиці. В елітарному основному пох. 3 кург. беєва Могила (Донецька обл.) поруч із кістками тварин, розташо-  ваними сімома купками на великій дерев’яній таці на заплічку ями, знайдено масивний реберчастий скол, який використовували як ніж. на перекритті скрині також знаходилися повздовжній скол підправ- ки нуклеуса зі слідами утилізації та скребачка. на за- плічках навколо поховання лежали череп вівці, череп та кістки кінцівок коня (залишки опудала?) (рис. 3, 1) (Полидович 1993, с. 81). у дуже близькому за обрядом та складом інвентарю пох. 8 кург. 1 біля   с. Миколаївка (Донецька обл.) біля таза померлого на шматку сірки (яку традиційно застосовували в риту- алах очищення) знаходився ніж на масивній пластині енеолітичного вигляду. Поруч у плямі крейди лежав бронзовий ніж. За спиною похованого знаходився відщеп зі слідами утилізації, що використовували як ніж (рис. 3, 2). За стінкою дерев’яної скрині також знаходилися черепи та кістки кінцівок вівці, коней та корів (Полидович 1993, с. 51). ножоподібну плас- тину разом із кам’яною булавою знайдено в неор- динарному бабинському похованні (устьман 3/2) на нижньому Доні (Шарафутдинова 1987, с. 36). ана- логічні речі трапляються в інших поховальних ком- плексах бабинської кІс та на підкурганних майдан-  Рис. 1. Металеві ритуальні ножі (кульбака, качур 2002) ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 107 чиках зі слідами поминальних ритуалів (разумов 2002, с. 93—95). Для зрубної кІс також відомі поодинокі знахідки подібних виробів. у пох. 4 покровської зрубної куль- тури кург. 2 біля с. антонівка (Запорізька обл.) на місці відсутньої голови померлого в округлій плямі крейди та деревного вугілля було покладено крем’яне знаряддя (самар 1998, с. 77). Відзначимо також факт розташування двох великих видовжених відщепів на перекритті кам’яної скрині одного з дитячих по- ховань Дружківського ґрунтового могильника (До- нецька обл.). Дослідники цієї пам’ятки вважають, що верхні плити скринь, які в давнину здіймалися над поверхнею землі, слугували своєрідними вівтарями   (горбов, усачук 1993, с. 115—118). В.В. Циміданов, досліджуючи зрубні похо- вання з ознаками належності померлих до слу- жителів культу, виявив, що значна частина їх містить крем’яні вироби, та пов’язав цей факт із давньоіндоєвропейськими міфологічними уявлен- нями про перехід до потойбічного світу (Циміданов 1995, с. 486—488). Проте зв’язок цих виробів із жер- твопринесеннями вимагає окремого дослідження. Дуже показовим є культовий комплекс (святилище відкритого типу) зрубного поселення усове озеро в середній течії сіверського Дінця. на майданчику над озером на спеціальному узвишші було зроблено ви- мостку підпрямокутної форми з кісток великої рогатої худоби та коня. у центрі вимостки знаходилися два крем’яні ножі та уламок точильного каменя. один   із ножів, зроблений у техніці двобічної обробки, має правильну листоподібну форму, другий виконано на великій ножоподібній пластині (рис. 4) (березанская 1990, с. 85, 86). судячи з технології виготовлення, друге знаряддя — це вторинно використаний виріб доби енеоліту. слід підкреслити, що технологія ви- готовлення великої відтискної пластини зникає вже за доби ранньої бронзи, тому переважну більшість пластин, що походять із комплексів доби бронзи, ми вважаємо використаними вторинно. Рис. 2. крем’яні ножі ямної культурно-історичної спіль- ноти: 1 — антонівка 5/7 (Шапошникова, Фоменко, Дов- женко 1986); 2 — кург. синиця, насип Рис. 3. бабинські поховання із сагайдачними наборами: 1 — беєва Могила 3/1; 2 — Миколаївка 8/1 (Полидович 1993) ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2108 Питання про так звані крем’яні кинджали (ножі- кинджали) доби ранньої та середньої бронзи варто розглянути окремо. Зазвичай їх трактують як пред- мети озброєння (стеганцева 1998, с. 55). утім, слід за- уважити, що ці вироби закороткі (10—15 см) та крихкі для застосування у бою. разом із тим, трудомісткість їхнього виготовлення у техніці двобічної обробки (для цього використовували спеціально видобуту з крей- дяних покладів високоякісну сировину) та контекст знаходження багатьох екземплярів не дозволяють вважати ножі-кинджали лише звичайними м’ясними ножами. Численні паралелі з речами з інших територій свідчать про те, що ці вироби могли використовувати саме як культові знаряддя. л.с. клейн навіть запропо- нував розглядати крем’яні ножі-кинджали катакомбної кІс як аналогію до «ножів для скальпування» індіан- ців Північної америки (клейн 1961, с. 109). на одній із двох антропоморфних стел, розташо- ваних на кургані доби ранньої бронзи біля станиці усть-Мечетинська у Прикубанні, поруч із контуром голови бика вирізьблено зображення ножа. автор пуб- лікації, зважаючи на пропорції цього знаряддя, вважає його крем’яним кинджалом для жертвопринесень. Під основою стели знайдено масивне крем’яне знаряддя на кшталт скребла (козюменко 1993, с. 44, 45). найранніші знахідки біфасіальних крем’яних кин- джалів відомі на Північному кавказі та нижньому Доні (кондрашов, резепкин 1988, с. 93; гудименко, кияшко 1997, с. 103). не виключено, що саме з цього регіону їх запозичило степове населення. особливу увагу слід звернути на інвентар майкопського пох. 5 кург. 31 могильника клади (краснодарський край). там крем’яний кинджал із залишками руків’я було покладено на кам’яну сокиру, а неподалік на брон- зовій сокирі-молоті знаходився бронзовий кинджал, поруч — іще один (резепкин 1991, с. 173). оскільки кам’яна сокира, на думку автора розкопок, є в цьому випадку інсигнією влади, розташування кинджала підкреслює його сакральне значення. авторові цієї публікації відомо 9 крем’яних кин- джалів, які можна зарахувати до ямної кІс. Досить примітивний, з невідокремленим руків’ям ніж-кинд- жал походить з теренів Північно-Західного Причорно-  мор’я (трасологічно визначений як м’ясний ніж, він знаходився у похованні жінки з ознаками служительки культу) (иванова, субботин 2000, с. 60). Виразний зра- зок знайдено в басейні Південного бугу (рис. 2, 1). Він має клинок завдовжки 16 см та чітко відокремлене руків’я (Шапошникова, Фоменко, Довженко 1986, с. 48). найбільше кинджалів (5 екз.) знайдено в по- хованнях Подніпров’я. Вони мають видовжено-ром- бічну форму й виступ для упору руків’я, виготовлені переважно з білого чи сірого донецького кременю (ковалева 1984, с. 90; тесленко 2000, с. 152). на те- ренах Північного Приазов’я відомий один екземпляр, який походить зі зруйнованого поховання (огульчан- ський 1950, с. 137). один кинджал було знайдено на Михайлівському поселенні. Він виготовлений зі світло-сірого кременю, має трикутний клинок та широке, розширене на кінці руків’я (лагодовська, Шапошникова, Макаревич 1962, с. 127). кинджали катакомбних культур не такі виразні. їх відрізняє від наконечників списів намічене руків’я та певна асиметричність (рис. 5), часто їх можна ви- явити лише під час аналізу контексту знахідки (див.: яровой 1990, с. 38; кравец 1998, с. 23—37 тощо). За доби раннього заліза на теренах Північного Причорномор’я також фіксується наявність крем’я- них ножів у поховальних комплексах, у тому числі використаних вторинно (бессонова 1994, с. 9, 19; беляев, рудаков, Збенович 1976, с. 18; Шевченко 1987, с. 141 тощо). отже, попередньо можна запропонувати такі кри- терії для визначення різальних знарядь із кременю, які застосовували в обрядовій практиці доби брон- зи: 1) poзташування ножів серед кісток жертовних тварин у поховальних та поминальних комплексах, на жертовниках у межах поселень; 2) наявність у поховальних спорудах вторинно використаних зна- рядь раннішого часу (визначають за архаїчною тех- нологією, патинізацією); 3) наявність у комплексах виготовлених у техніці двобічної обробки ножів- кинджалів; 4) наявність крем’яних ножів у похо- ваннях осіб з ознаками служителів культу, високого соціального рангу. Поєднання в одному комплексі двох або більше ознак дозволяє, на нашу думку,   Рис. 5. крем’яні ножі-кинджали донецької катакомбної культури (кравец 1998) Рис. 4. жертовник на зрубному поселенні усове озеро (березанская 1990) ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 109 стверджувати, що відповідне знаряддя дійсно ви- користовували в обрядовій практиці. різноманітна обрядовість посідала одне з центральних місць у житті суспільств із міфологічною свідомістю, визначаючи мету і сенс цього життя та надаючи пра- вила його організації в усі ключові моменти. ритуал сприймали як основний інструмент відновлення та підтримки порядку не лише в соціумі, а й у космосі. Це здійснювалося за допомогою постійного відтворен- ня процесу створення та організації Всесвіту, зокрема в новорічних обрядах ведичних аріїв (елизаренкова 1999, с. 453—460). Центральним елементом усіх по- дібних обрядів у індоєвропейців було жертвопринесен- ня. Через нього створюються базові елементи організо- ваного простору та людського суспільства (з частин жертовної істоти), і саме через нього світ утримується в упорядкованому стані (Павленко 2002, с. 239). отже, кожне жертвопринесення живої істоти тією чи іншою мірою мало відтворювати першопочаткову (первісну?) офіру, про що, зокрема, свідчать ведійські обряди, такі як «ашвамедха» та «пурушамедха». Звичайно, особливого сакрального значення набувало й знаряддя жертвопринесення. так, у хеттській і давньогрецькій міфологіях присутній мотив різака (у різних варіантах — крем’яного чи мідного), яким спочатку було розділено небо й Землю, а потім переможено хтонічне чудовисько (луна, упавшая с неба… 1977, с. 21, 139). Можливо, саме необхідністю наближення до пер- шопочаткового (первісного?) жертвопринесення можна пояснити застосування в культовій практиці доби бронзи (і навіть пізніше) вторинно використа- них або спеціально виготовлених крем’яних різаль- них знарядь. Ми також не виключаємо можливість їхнього використання у зв’язку з уявленнями про «не- бесний вогонь», зброю божества-громовержця (див.   Tit Liv., I, 24). Підіб’ємо підсумки: за доби бронзи на теренах Пів- нічного Причорномор’я в обрядовій практиці (насам- перед для жертвопринесень) застосовували спеціальні різальні знаряддя. Металеві (мідні та бронзові) жер- товні ножі, які дослідники виділяють за асиметричною формою клинка та вигнутим кінчиком леза, репрезен- товано поодинокими знахідками — від доямної до пізньобронзової доби. кам’яні ножі, вочевидь ана- логічного призначення, виготовлено на відщепах та пластинах. останні часто є виробами раннішого часу, використаними вторинно. В окрему групу виділено ножі-кинджали доби ранньої та середньої бронзи, виготовлені у досить досконалій техніці двобічної обробки. Загалом, наявність спеціальних знарядь для жертвопринесень свідчить про центральне місце таких ритуалів у культовій практиці населення Пів- нічного Причорномор’я бронзової доби, що цілком узгоджується з даними давньоіндоєвропейських (пе- редусім індоарійських та давньоіранських) писемних джерел та етнографії. Автор дякує Ю.В. Болтрику за надану інфор- мацію. Беляев А.С., Рудаков А.П., Збенович В.Г. и др. отчет о работе Донецкой экспедиции в 1976 г. // на Іа нан   україни. — 1976/4. Березанская С.С. усово озеро — поселение срубной культуры на северском Донце. — к., 1990. Бессонова С.С. курганы лесостепного Побужья // Древности скифов. — к., 1994. — с. 3—34. Бочкарев В.С., Бестужев Г.Н., Бианки А.М., Трифонов В.А. раскопки курганов у станицы брюховецкой краснодар- ского края в 1978 г. // Древние культуры Прикубанья. — л., 1991. — с. 51—164. Братченко С.Н. До проблеми ранньобронзової індустрії східної Європи // Древние культуры Восточной ук-  раины. — луганск, 1996. — с. 32—57. Горбов В.Н., Усачук А.Н. Дружковский могильник и некоторые вопросы мировоззрения срубных племен //   археологический альманах. — Донецк, 1993. — Вып. 2. — с. 115—132. Гудименко И.В., Кияшко В.Я. оригинальная литейная форма палеометаллической эпохи // историко-археологические исследования в азове и на нижнем Дону в 1994 г. — азов, 1997. — Вып. 14. — с. 102—112. Демченко Т.И. исследования курганов в рокшанском районе // археологические исследования в Молдавии в   1983 г. — кишинев, 1983. — с. 60—74. Елизаренкова Т.Я. Мир идей ариев ригведы // ригведа. Мандалы V—VIII. — М., 1999. — с. 452—486. Иванова С.В., Субботин Л.В. реконструкция социальной дифференциации ямного общества по данным   погребального обряда // Пам’ятки археології Північно-Західного Причорномор’я. — одеса, 2000. —   с. 54—78. Клейн Л.С. Черепа, покрытые смолой, в погребениях эпохи бронзы // сЭ. — 1961, № 2. — с. 105—109. Ковалева И.Ф. север степного Поднепровья в энеолите—бронзовом веке. — Днепропетровск, 1984. Козюменко Е.В. комплекс с двумя антропоморфными стелами из кургана у станицы усть-Мечетинская // историко- археологические исследования в азове и на нижнем Дону в 1991 г. — азов, 1993. — Вып. 11. — с. 44—45. Колотухин В.А., Тощев Г.Н. курганные древности крыма. — Запорожье, 2000. — т. 3. Кондрашов А.В, Резепкин А.Д. новосвободненское погребение с повозкой // ксиа ан ссср. — 1988, № 193. —   с. 91—97. Константинеску Л.Ф. новые материалы позднеямного времени северо-Восточного Приазовья // новые памятники ямной культуры степной зоны украины. — к., 1988. — с. 92—107. Кравец Д.П. еще раз о кремневых кинжалах донецкой катакомбной культуры // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности (ккио) и культурно-исторической общности многоваликовой керамики (киоМк). — Запорожье, 1998. — с. 23—27. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2110 Кравченко Э.Е., Кузин В.И., Цимиданов В.В. отчет об охранных исследованиях в славянском районе в 1998 г. // на Іа нан україни. — 1999/5. Кульбака В., Качур В. Давні індоєвропейці україни в світлі новітніх археологічних досліджень. — Маріуполь, 2002. Лагодовська О.Ф., Шапошникова О.Г., Макаревич М.Л. Михайлівське поселення. — к., 1962. Ливий Тит. история от основания рима. кн. I, XXI // историки античности. — М., 1989. — т. 2. — с. 51—186. Луна, упавшая с неба. Древняя литература Малой азии / Пер. Вяч.Вс. иванова. — М., 1977. Мунчаев Р.М. кавказ на заре бронзового века. — М., 1975. Огульчанський О.Я. археологічні пам’ятки Північного Приазов’я // археологія. — 1950, № 4. — с. 132—140. Отрощенко В.В. идеологические воззрения племен эпохи бронзы на территории украины // обряды и верования древнего населения украины. — к., 1990. — с. 4—18. Павленко Ю.В. история мировой цивилизации. Философский анализ. — к., 2002. Полидович Ю.Б. новые погребальные памятники эпохи бронзы с территории Донецкой области // археологический альманах. — Донецк, 1993. — Вып. 2. — с. 35—98. Потапов В.В. работы на могильнике «Царский» в 1989 г. // историко-археологические исследования в азове и на нижнем Дону в 1989 г. — азов, 1990. — Вып. 9. — с. 29—33. Разумов С.Н. роль кремня в поминальном обряде бабинской культуры (многоваликовой керамики) // археологія та етнологія східної Європи: матеріали і дослідження. — одеса, 2002. — т. 3. — с. 93—95. Резепкин А.Д. курган 31 могильника клады: проблемы генезиса и хронологии майкопской культуры // Древние культуры Прикубанья. — л., 1991. — с. 165—180. Самар В.А. Верхняя хронологическая граница кМк и покровская культура северного Приазовья // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности (ккио) и культурно-исторической общности мно- говаликовой керамики (киоМк). — Запорожье, 1998. — с. 75—83. Смирнов А.М. курганы и катакомбы эпохи бронзы на северском Донце. — М., 1996. Стеганцева В.Я. Военное дело в эпоху ранней и средней бронзы на юге Восточной европы // Военная архео- логия. оружие и военное дело в исторической и социальной перспективе: Матер. междунар. конф. —   сПб., 1998. — с. 42—57. Телегин Д.Я., Нечитайло А.Л., Потехина И.Д., Панченко Ю.В. среднестоговская и новоданиловская культуры энео- лита азово-Черноморского региона. — луганск, 2001. Тесленко Д.Л. крем’яні вироби з поховань ямної культури Дніпровського правобережжя // Вісник Дніпропетровсь- кого університету. Історія та археологія. — Дніпропетровськ, 2000. — Вип. 8. — с. 148—154. Трифонов В.А. степное Прикубанье в эпоху энеолита—средней бронзы // Древние культуры Прикубанья. — л., 1991. — с. 92—139. Циміданов В.В. «Магічна втеча» та деякі категорії поховального інвентарю зрубної культури // Історія релігій в україні: тези повідомлень Міжнар. 5 круглого столу. — київ—львів, 1995. — Ч. 5. — с. 486—488. Шапошникова О.Г., Фоменко В.Н., Довженко Н.Д. ямная культурно-историческая область (южнобугский вариант) // свод археологических источников. В1-3. — к., 1986. Шарафутдинова Э.С. Погребения культуры многоваликовой керамики на нижнем Дону (вопросы генезиса и периодизации) // Памятники бронзового и раннего железного веков Поднепровья. — Днепропетровск,   1987. — с. 27—47. Шевченко Н.П. новые памятники раннего железного века на юге украины // Древнейшие скотоводы степей юга украины. — к., 1987. — с. 140—148. Яровой Е.В. курганы энеолита—эпохи бронзы нижнего Поднестровья. — кишинев, 1990. Одержано 10.04.2004 С.Н. Разумов ритуальнЫе ножи ЭПохи бронЗЫ  (по материалам северного Причерноморья) статья посвящена анализу находок металлических и каменных ножей, использовавшихся в ритуальной прак- тике населения северного Причерноморья эпохи бронзы, в первую очередь в погребальном обряде. Предло-  жены критерии для выделения ритуальных ножей из кремня. S.M. Razumov RITUAL KNIVES OF THE BRONZE AGE  (with Reference to the Мaterials from the Black Sea North Region) The article analyzes the finds of metal and stone knives used in religious practice of population of the Black Sea North Region in the Bronze Age, especially during burial rituals. The characteristic features of ritual flint knives   are proposed.