Пам’яті Віктора Федоровича Петруня
6 січня 2005 р. на 83-му році життя після важкої хвороби пішов від нас відомий український учений, кандидат геолого-мінералогічних наук, член Одеського археологічного товариства Віктор Федорович Петрунь....
Збережено в:
Дата: | 2005 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199164 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Пам’яті Віктора Федоровича Петруня // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 115-116. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199164 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1991642024-09-28T18:06:42Z Пам’яті Віктора Федоровича Петруня Хроніка 6 січня 2005 р. на 83-му році життя після важкої хвороби пішов від нас відомий український учений, кандидат геолого-мінералогічних наук, член Одеського археологічного товариства Віктор Федорович Петрунь. 2005 Article Пам’яті Віктора Федоровича Петруня // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 115-116. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199164 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Пам’яті Віктора Федоровича Петруня Археологія |
description |
6 січня 2005 р. на 83-му році життя після важкої хвороби пішов від нас відомий український учений, кандидат геолого-мінералогічних наук, член Одеського археологічного товариства Віктор Федорович Петрунь. |
format |
Article |
title |
Пам’яті Віктора Федоровича Петруня |
title_short |
Пам’яті Віктора Федоровича Петруня |
title_full |
Пам’яті Віктора Федоровича Петруня |
title_fullStr |
Пам’яті Віктора Федоровича Петруня |
title_full_unstemmed |
Пам’яті Віктора Федоровича Петруня |
title_sort |
пам’яті віктора федоровича петруня |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2005 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199164 |
citation_txt |
Пам’яті Віктора Федоровича Петруня // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 115-116. — укр. |
series |
Археологія |
first_indexed |
2024-09-29T04:03:02Z |
last_indexed |
2024-09-29T04:03:02Z |
_version_ |
1811501634194243584 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 115
Õðîí³êà
Ïàì’ ò²
â²êòîðà Ôåäîðîâè×à Ïåòðóí
6 січня 2005 р. на 83-му році життя після важ-
кої хвороби пішов від нас відомий український
учений, кандидат геолого-мінералогічних наук,
член одеського археологічного товариства Вік-
тор Федорович Петрунь.
народився В.Ф. Петрунь 1 лютого 1922 р.
у м. одеса у родині викладачів та науковців.
його батько — Федір Євстафійович Петрунь
(1894—1963 рр.) — був помітною постаттю в ук-
раїнській науці та автором низки праць зі сходо-
знавства, географії та історичної картографії. Він
був репресованим у справі «офіцерської контр-
революційної організації», засланим на соловки
(1932—1937 рр.), а після війни до кінця життя
працював на геолого-географічному факультеті
одеського державного університету.
сам Віктор Федорович у 1939 р. вступив до
ленінградського гірничого інституту, закінчити
навчання в якому йому вдалося лише 1952 р. річ у
тому, що в 1940 р. його призвали на службу до вій-
ськово-морського флоту. В.Ф. Петрунь пройшов
усю війну, захищаючи ленінград та отримавши
нагороди: ордени «Червоної Зірки» і «Вітчиз-
няної війни» 2-го ступеня, медалі «За бойові за-
слуги», «За оборону ленінграда» тощо. Після нав-
чання в аспірантурі він успішно захистив канди-
датську дисертацію щодо олов’яно-рудного родо-
вища Південного Примор’я на Далекому сході.
саме на початку 1950-х рр. розпочалися
численні експедиційні дослідження Віктора
Федоровича, що охопили Північний казахстан,
східний сибір, Центральну азію та інші реґіо-
ни колишнього срср. Звичайно, краще за все
він знав землі україни, проводячи багаторічні
дослідження у степовій зоні, Закарпатті та в кри-
му. у 1956 р. В.Ф. Петрунь переїхав до кривого
рогу, де до 1970 р. викладав низку дисциплін
у місцевому гірничорудному інституті. лише
1971 р. науковець повернувся на батьківщину,
де працював в одеському філіалі Інституту ін-
женерно-технічних досліджень при Державному
будівельному комітеті урср (протягом остан-
ніх років — головним спеціалістом з геології).
у 1983 р. вийшов на пенсію і саме тоді майже
виключно зосередився на археології.
уже під час своїх перших експедицій В.Ф. Пет-
рунь знайшов первісні пам’ятки, залишивши по-
мітний слід в історіографії археологічної науки
російської Федерації і казахстану. Ще більше
стоянок та давніх поселень дослідник знайшов
в україні. З них назвемо лише відкриття ранньо-
го, середнього палеоліту і мезоліту в криму та
Закарпатті. крім того, як польовий геолог В.Ф. Пет-
рунь професійно описав геоморфологію і стра-
тиграфію, продатувавши низку відомих стоянок
кам’яної доби — Велику акаржу, анетівку ІІ і
хІІІ, Михайлівку (білолісся), Миргородське міс-
церозташування, гіржеве, олексіївку та ін. Деякі
з цих датувань після отримання абсолютних дат
виявилися точнішими, ніж ті, що раніше про-
понували археологи. Цікаво, що в 1989—1990-
х рр. учений почав використовувати під час
розвідок такий нетрадиційний для археології
метод, як біолокацію. остання показала свою
високу ефективність у виявленні деталей давньо-
го ландшафту, а також під час попереднього
дослідження значних курганних насипів.
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 211�
найбільший внесок В.Ф. Петрунь зробив у
розвиток окремого напрямку науки — археоло-
гічної петрографії, яка значно розширює пізна-
вальні можливості археологічних досліджень.
Вчений не лише знайшов місце археологічної
петрографії в науковій систематиці, а й розро-
бив її методичну базу і дослідив історію. сутність
археологічної петрографії полягає у визначенні
виду тієї чи іншої кам’яної або мінеральної сиро-
вини, використаної для виготовлення артефактів,
та встановленні місця її походження. однією зі
складових цієї наукової дисципліни, яка розви-
нулася на перетині історичної та природничої
наук, є складання карт родовищ різних видів
сировини. Шукаючи матеріали для них, учений
під час своїх літніх відпусток за власні кошти
зібрав багатотисячну колекцію петрографічних
зразків, яку ще за життя подарував одеському
археологічному музею нан україни. Проте пов-
ні результати цього картографування йому, на
жаль, опублікувати не вдалося.
нині вже неможливо уявити археологію ук-
раїни та сусідніх країн (Молдови, росії) без пет-
рографічно визначених В.Ф. Петрунем матеріа-
лів низки відомих пам’яток — від палеоліту до
середньовіччя, які почасти супроводжувалися
даними спеціальних аналізів. наведімо най-
головніші з них за періодами: ранній палеоліт
(рокосово тощо), пізній палеоліт (Велика акар-
жа, анетівка ІІ, Міра, ліски, Івашків VI, Михай-
лівка), мезоліт (Фронтове, абузова балка, Доб-
рянка), неоліт (гіржеве), енеоліт (Майданецьке,
березівська гес, усатове), доба бронзи (Воронів-
ка ІІ, струмок ІІІ, Виноградний сад, безіменне
I і II), античність (ольвія, березань, ніконій,
тіра, Молога). крім того, слід згадати його ви-
значення речей з окремих кладів (кетрошицький,
корбунський), а також деяких категорій джерел
(бойові сокири, ливарні форми, будівельні ма-
теріали тощо). більшу частину з них опублікова-
но, але значна кількість визначень, зроблених на
прохання багатьох археологів, відома здебільшо-
го з їхніх попередніх повідомлень і очікує «свого
часу». Петрографічні визначення В.Ф. Петруня
дали змогу зробити багато важливих висновків
історичного характеру. Вони стосуються пере-
важно встановлення різних контактів мешканців
окремих поселень і цілих районів (сировинних,
обмінно-торговельних тощо), а в деяких випад-
ках — навіть шляхів конкретних міграцій і пере-
селень груп населення.
крім геолого-стратиграфічних, геоморфоло-
гічних та петрографо-мінералогічних, у дороб-
ку В.Ф. Петруня можна знайти праці, присвячені
історії використання мінералів та гірських порід
у первісній техніці, дослідженню складу валких
домішок у кераміці, остеологічним матеріалам і
навіть значенню археологічних ознак у станов-
ленні ноосфери Землі. Загалом цей список, не
враховуючи спеціальних геолого-мінералогічних
та інженерно-геологічних, налічує понад 100 пра-
ць, з яких значна кількість була надрукована у
провідних фахових часописах та серійних архе-
ологічних виданнях. отже, внесок В.Ф. Петруня
в археологію слід оцінити як дуже значний, різ-
номанітний, але, на жаль, поки що належно не
оцінений.
світла пам’ять про Віктора Федоровича — само-
відданого науковця, фахівця та ерудита, а також доб-
ру, чуйну і високоінтелігентну людину — на довгі
роки залишиться в серцях усіх археологів, які його
знали, і назавжди — в історії археологічної науки.
19 листопада 2004 р. у конференц-залі Президі-
уму національної академії наук україни під
егідою Інституту археології нан україни та
Посольства Франції в україні відбувся круглий
стіл: «Археологія України і Франції» — «Re
gardes croisés archéologues ukrainiens et
français». організаторами його були з україн-
ського боку, від Іституту, — заступник директора
з питань науки, докт. істор. наук г.ю. Івакін та
ст. н. с., канд. істор. наук л.а. яковлева; з фран-
цузького, від Посольства Франції в україні, —
радник з питань культури та співробітництва пан
ã.Þ. Iâàêií, ë.à. Яêîâëåâà, Ô. äæèíäæàí
êðóãëèé ñò²ë «àðõåîëîã² óêðà¯íè
² Ôðàíö²¯» — «Les regardes croIsÉes
des archeoLoges ukraInIens et françaIs»
© г.ю. IВакIн, л.а. якоВлеВа, Ф. ДжинДжан, 2005
Я
|