Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français»
19 листопада 2004 р. у Конференц-залі Президіуму Національної Академії наук України під егідою Інституту археології НАН України та Посольства Франції в Україні відбувся круглий стіл: «Археологія України і Франції» — «Regardes croisés archéologues ukrainiens et français»....
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199165 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» / Г.Ю. Івакін, Л.А. Яковлева, Ф. Джинджан // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 116-120. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199165 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1991652024-09-28T18:06:54Z Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» Івакін, Г.Ю. Яковлева, Л.А. Джинджан, Ф. Хроніка 19 листопада 2004 р. у Конференц-залі Президіуму Національної Академії наук України під егідою Інституту археології НАН України та Посольства Франції в Україні відбувся круглий стіл: «Археологія України і Франції» — «Regardes croisés archéologues ukrainiens et français». 2005 Article Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» / Г.Ю. Івакін, Л.А. Яковлева, Ф. Джинджан // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 116-120. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199165 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Івакін, Г.Ю. Яковлева, Л.А. Джинджан, Ф. Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» Археологія |
| description |
19 листопада 2004 р. у Конференц-залі Президіуму Національної Академії наук України під егідою Інституту археології НАН України та Посольства Франції в Україні відбувся круглий стіл: «Археологія України і Франції» — «Regardes croisés archéologues ukrainiens et français». |
| format |
Article |
| author |
Івакін, Г.Ю. Яковлева, Л.А. Джинджан, Ф. |
| author_facet |
Івакін, Г.Ю. Яковлева, Л.А. Джинджан, Ф. |
| author_sort |
Івакін, Г.Ю. |
| title |
Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» |
| title_short |
Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» |
| title_full |
Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» |
| title_fullStr |
Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» |
| title_full_unstemmed |
Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» |
| title_sort |
круглий стіл «археологія україни і франції» — «les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199165 |
| citation_txt |
Круглий стіл «Археологія України і Франції» — «Les regardes croisccs des archcologcs ukrainiens et français» / Г.Ю. Івакін, Л.А. Яковлева, Ф. Джинджан // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 116-120. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT ívakíngû kruglijstílarheologíâukraíniífrancíílesregardescroisccsdesarchcologcsukrainiensetfrancais AT âkovlevala kruglijstílarheologíâukraíniífrancíílesregardescroisccsdesarchcologcsukrainiensetfrancais AT džindžanf kruglijstílarheologíâukraíniífrancíílesregardescroisccsdesarchcologcsukrainiensetfrancais |
| first_indexed |
2024-09-29T04:03:04Z |
| last_indexed |
2024-09-29T04:03:04Z |
| _version_ |
1811501636737040384 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 211�
найбільший внесок В.Ф. Петрунь зробив у
розвиток окремого напрямку науки — археоло-
гічної петрографії, яка значно розширює пізна-
вальні можливості археологічних досліджень.
Вчений не лише знайшов місце археологічної
петрографії в науковій систематиці, а й розро-
бив її методичну базу і дослідив історію. сутність
археологічної петрографії полягає у визначенні
виду тієї чи іншої кам’яної або мінеральної сиро-
вини, використаної для виготовлення артефактів,
та встановленні місця її походження. однією зі
складових цієї наукової дисципліни, яка розви-
нулася на перетині історичної та природничої
наук, є складання карт родовищ різних видів
сировини. Шукаючи матеріали для них, учений
під час своїх літніх відпусток за власні кошти
зібрав багатотисячну колекцію петрографічних
зразків, яку ще за життя подарував одеському
археологічному музею нан україни. Проте пов-
ні результати цього картографування йому, на
жаль, опублікувати не вдалося.
нині вже неможливо уявити археологію ук-
раїни та сусідніх країн (Молдови, росії) без пет-
рографічно визначених В.Ф. Петрунем матеріа-
лів низки відомих пам’яток — від палеоліту до
середньовіччя, які почасти супроводжувалися
даними спеціальних аналізів. наведімо най-
головніші з них за періодами: ранній палеоліт
(рокосово тощо), пізній палеоліт (Велика акар-
жа, анетівка ІІ, Міра, ліски, Івашків VI, Михай-
лівка), мезоліт (Фронтове, абузова балка, Доб-
рянка), неоліт (гіржеве), енеоліт (Майданецьке,
березівська гес, усатове), доба бронзи (Воронів-
ка ІІ, струмок ІІІ, Виноградний сад, безіменне
I і II), античність (ольвія, березань, ніконій,
тіра, Молога). крім того, слід згадати його ви-
значення речей з окремих кладів (кетрошицький,
корбунський), а також деяких категорій джерел
(бойові сокири, ливарні форми, будівельні ма-
теріали тощо). більшу частину з них опублікова-
но, але значна кількість визначень, зроблених на
прохання багатьох археологів, відома здебільшо-
го з їхніх попередніх повідомлень і очікує «свого
часу». Петрографічні визначення В.Ф. Петруня
дали змогу зробити багато важливих висновків
історичного характеру. Вони стосуються пере-
важно встановлення різних контактів мешканців
окремих поселень і цілих районів (сировинних,
обмінно-торговельних тощо), а в деяких випад-
ках — навіть шляхів конкретних міграцій і пере-
селень груп населення.
крім геолого-стратиграфічних, геоморфоло-
гічних та петрографо-мінералогічних, у дороб-
ку В.Ф. Петруня можна знайти праці, присвячені
історії використання мінералів та гірських порід
у первісній техніці, дослідженню складу валких
домішок у кераміці, остеологічним матеріалам і
навіть значенню археологічних ознак у станов-
ленні ноосфери Землі. Загалом цей список, не
враховуючи спеціальних геолого-мінералогічних
та інженерно-геологічних, налічує понад 100 пра-
ць, з яких значна кількість була надрукована у
провідних фахових часописах та серійних архе-
ологічних виданнях. отже, внесок В.Ф. Петруня
в археологію слід оцінити як дуже значний, різ-
номанітний, але, на жаль, поки що належно не
оцінений.
світла пам’ять про Віктора Федоровича — само-
відданого науковця, фахівця та ерудита, а також доб-
ру, чуйну і високоінтелігентну людину — на довгі
роки залишиться в серцях усіх археологів, які його
знали, і назавжди — в історії археологічної науки.
19 листопада 2004 р. у конференц-залі Президі-
уму національної академії наук україни під
егідою Інституту археології нан україни та
Посольства Франції в україні відбувся круглий
стіл: «Археологія України і Франції» — «Re
gardes croisés archéologues ukrainiens et
français». організаторами його були з україн-
ського боку, від Іституту, — заступник директора
з питань науки, докт. істор. наук г.ю. Івакін та
ст. н. с., канд. істор. наук л.а. яковлева; з фран-
цузького, від Посольства Франції в україні, —
радник з питань культури та співробітництва пан
ã.Þ. Iâàêií, ë.à. Яêîâëåâà, Ô. äæèíäæàí
êðóãëèé ñò²ë «àðõåîëîã² óêðà¯íè
² Ôðàíö²¯» — «Les regardes croIsÉes
des archeoLoges ukraInIens et françaIs»
© г.ю. IВакIн, л.а. якоВлеВа, Ф. ДжинДжан, 2005
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 117
П. Донабедян. Ця наукова подія завершила
низку акцій 2004 р., що проходили у контексті
офіційних урочистостей між нашими країнами
за програмою «Рік Франції в Україні», і про-
довжила традицію конференції «L’Archéologie
de l’Ukraine», що пройшла 16 жовтня 1999 р. у
великому амфітеатрі сорбонського Пантеону (у
рамках міждержавної програми «Рік України
у Франції» — «Regardes sur la culture ukrai
nienne»). у Парижі ця конференція відбулася
у сорбонському університеті (організатори —
ректор університету проф. М. каплан і проф.
Ф. Джинджан) та Іа нан україни (організа-
тори — директор, академік П.П. толочко та
ст. н. с. л.а. яковлева). Доповіді опубліковано
у відомому французькому археологічному жур-
налі «Dossiers d’Archeologie» n°226-sept., Dijon,
2001. Вперше випуск цього журналу було цілком
присвячено сучасним дослідженням української
археології, що відкрило широкому колу євро-
пейських читачів багатство та розмаїтість ар-
хеологічних пам’яток україни. автори статей,
П.П. толочко, с.Д. крижицький, о.г. корвін-
Піотровський, В.ю. Мурзин, л.а. яковлева,
Ф. Джинджан, П. Дюпон, ж.П. Моен, окресли-
ли основні напрямки досліджень, приділяючи
значну увагу результатам сучасних розкопок
найвідоміших археологічних пам’яток і відзна-
чаючи суттєву роль міжнародного наукового
співробітництва між вченими українського Ін-
ституту археології і низкою наукових закладів
Європи, зокрема Франції.
київський круглий стіл «археологія україни і
Франції» — «Regardes croisés archéologues ukrai-
niens et français» продовжив науково-культурні
українсько-французькі взаємини.
як у Парижі, так і в києві, ці наукові конфе-
ренції проходили у руслі сучасного погляду на ре-
зультати нових археологічних досліджень від
палеоліту до середньовіччя. така загальна тен-
денція трансверсального погляду на сучасну ар-
хеологію дає змогу зібрати в одному залі фахівців
з різних періодів прадавньої і давньої історії та
окреслити фундаментальні напрями й перспек-
тиви сучасних археологічних досліджень. саме
такий підхід приваблює до цих конференцій
представників різних наукових та культурних
закладів: як відомих вчених, музеєзнавців, так
і студентської молоді, а також представників
міжнародних дипломатичних організацій ук-
раїни та Франції, української діаспори та преси.
Зокрема, за київським круглим столом зібралися
представники Інституту археології нан україни,
Посольства Франції в україні, кафедри археоло-
гії київського національного університету ім. т.
Шевченка, Магістерської програми національно-
го університету «києво-Могилянська академія»
«археологія та давня історія україни», українсь-
кого товариства охорони пам’яток історії і куль-
тури, Музею історії м. києва, національного за-
повідника «софія київська» та інші.
конференція розпочалася вітальною промо-
вою пана гліба Івакіна, який окреслив сучасні
напрями досліджень Інституту археології нан
україни і його наукових зв’язків з різними євро-
пейскими археологічними закладами і особливо
із Францією. у відповідь пан Патрік Донабедян
підкреслив плідність франко-українського нау-
кового співробітницва у галузі археології і дав-
ньої історії.
наукові виступи розпочалися доповіддю
«Заселення Європи у верхньому палеоліті»
професора сорбонського університету Франсуа
Джинджана, який дав характеристику верхньому
палеоліту Європи з його розподілом на основні
хронологічні етапи, що були тісно пов’язані з
Під час роботи семінару. Доповідь пана П. Донабедяна.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2118
кліматичними змінами верхнього плейстоцену,
існуванням географічних реґіонів з відповідним
зооценозом, формуванням і розвитком різних
технокомплексів.
Доповідь професора араського університету
жан-Пьєра ариньона «україна і Європа у хІ
столітті» було присвячено аналізу міжнародних
відносин київськоі русі і, зокрема, непересічній
ролі києва як одного із впливових тогочасних
політичних та економічних центрів Європи.
у доповіді «нові розкопки стародавнього
києва» заступника директора Іа нану гліба
Івакіна окреслено основні напрями сучасних до-
сліджень Верхнього києва х—хIIІ ст. та пред-
ставлено результати останніх розкопок території
Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Завідувач Відділу археології кам’яної доби Іа
нану леонід Залізняк у своїй доповіді «куль-
турно-історичні провінції первісної україни»
розглянув три великі реґіони україни, кожен з
яких здавна мав стійкі культурні зв’язки з пев-
ними реґіонами Євразії. З фінального палеолі-
ту до середньовіччя Південний Захід україни
постійно контактував з балтією, Подністров’я
та Побужжя — з Подунав’ям та балканами, а
степове надчорномор’я та надазов’я були захід-
ною периферією великого євразійського степу.
така усталена орієнтація трьох культурно-істо-
ричних провінцій україни зумовила своєрідність
історичної долі кожної з найдавніших часів і до
наших днів.
у доповіді «Мистецтво верхнього палеоліту
Європи за даними нових досліджень» ст. н. с.
людмила яковлева подала результати своїх до-
сліджень за матеріалами верхньопалеолітичних
поселень Мізина, англь сюр англена, костенок
1. Поглиблені дослідження планіграфії поселень
та витворів мистецтва дозволили авторці вияви-
ти на цих пам’ятках існування складних естети-
ко-символічних систем, втілених у наскельних
зображеннях, архітектурних конструкціях із кіс-
Докт. істор. наук г.ю. Івакін та проф. Ф. Джинджан
ток мамонта, дрібній пластиці, орнаменті, роз-
глянути формування культурних традицій у кон-
тексті специфіки відповідного типу палеоеконо-
міки в різних географічних реґіонах Європи.
у доповіді вченого секретаря Іа нан україни
ст. н. с. олексія корвіна-Піотровського «Поселен-
ня-гіганти трипільської культури» був представ-
лений сучасний погляд на проблеми поселень-
гігантів трипільскої культури у руслі цивіліза-
ційного та урбаністичного процесів. Відзначено,
що цей феномен не виходив за межі розвитку
первісного суспільства, але залишає відкритою
для вивчення проблему його виникнення за доби
енеоліту на теренах україни.
Доповідь завідувача Відділу скіфо-сармат-
ської археології Іа нан україни докт. істор.
наук сергія скорого присвячено стану вивчення
пам’яток скіфської доби на теренах україни та
новітнім досягненням у цій галузі. Доповідач,
зокрема, ознайомив аудиторію з найважливі-
шими підсумками досліджень поховальних
старожитностей скіфської еліти та унікальними
знахідками, що походять з Великого рижанівсь-
кого кургану та кургану скіфська Могила. Ці
поховальні пам’ятки були розкопані в дніпров-
ському лісостеповому Правобережжі протягом
1995—2002 рр. співробітниками українсько-
польської експедиції на чолі зі с.а. скорим та
директором краківського Інституту археології
ягеллонського університету, професором я. хо-
хоровським.
у доповідi «антична ольвія. нові досліджен-
ня» ст. н. с. Іа нан україни Валентина крапіві-
на розповіла про нові масштабні дослідження в
ольвії, а також про діяльність цього відомого
археологічного заповідника.
Проведені конференції висвітлили різно-
манітність та перспективність подальших архео-
логічних досліджень в контексті численних на-
ціональних і міжнародних науково-дослідних
проектів. останніми роками завдяки низці франко-
українських проектів між Іа нан україни, кну
ім. т. Шевченка та національними університе-
тами Франції у Парижі, нантері, бордо, арасі,
Єкс-сан-Провансі, Монполье і CNRS, MAN
проводяться розкопки та мультидисциплінарні
дослідження, а також виходять друком і готують-
ся до публікації окремі наукові та науково-по-
пулярні збірки й монографіі, каталоги виставок
та музейних експозицій, які висвітлюють досяг-
нення у галузях палеолітознавства, скіфології,
античності, візантиністики.
За останнє десятиліття співробітництво ук-
раїни в галузі археології з низкою науково-до-
слідних і музейних закладів Франції втілилося не
тільки у низці спільних наукових проектів, але й
у нових музейних експозиціях, серед яких необ-
хідно відзначити оновлену експозицію палеоліту
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 119
в Музеї національних старожитностей Франції
у сен-жермен (MAN), де висвітлено результа-
ти нових польових досліджень відомого вер-
хньопалеолітичного поселення з наскельними
зображеннями у англь сюр англен, проведені
л.а. яковлевою і ж. Пенсон у рамках франко-
українського співробітництва між Іа нан ук-
раїни і MAN, CNRS UMR 7041. спільні франко-
українські проекти у галузі палеоліту представ-
лені низкою програм, підтриманих Іа нану,
кну ім. т. Шевченка, національним центром
наукових досліджень Франції (CNRS), Мініс-
терством закордонних справ Франції та Мініс-
терством освіти та науки україни. З української
сторони у роботі програм беруть участь л. яков-
лєва, с. рижов, М. гладкіх, П. Шидловський,
І. сапожніков, г. сапожнікова, В. степанчук,
а з французької — Ф. Джинджан, с. конік,
Ф. базіль. Помітним кроком у франко-україн-
ському співробітництві стала спільна програма
«Матеріальна культура та довкілля у палеоліті
заходу україни», підтримана CNRS та INTAS.
українську сторону представляли В. гла-
дилін, л. кулаковська, о. ситник, В. ткаченко,
В. усик, Францію — ж.-М. женест, е. боеда,
л. Меньян, ю. Пліссон. Чимало цікавого з ек-
спериментальної археології у галузі палеоліту
пізнали українські дослідники (л. кулаковська,
В. усик, В. Чабай) під час стажування в «архе-
одромі» у бургундії (м. бон).
серед проведених останніх виставок «L`or
des rois scythes» у 2001 р. та «Au temps des
mammouths» у 2004 р. особливе місце посідає
виставка унікальних українських експонатів
скіфського золота «L`or des rois scythes», що про-
ходила у відомому палаці експозицій Grand palais
у Парижі, а до того була широко представлена у
сполучених Штатах америки. Завдяки плідному
співробітництву між українськими, американсь-
кими та французькими археологами цю виставку
було підготовлено на високому науковому рівні,
що відзначено урядами сШа, Франції й україни,
низкою спеціалістів, широким загалом, пресою
та телебаченням. З нагоди відкриття зазначеної
експозиції 25 вересня у 2001 р. в гранд Пале
у Парижі відбулася прес-конференція, присвя-
чена сучасним археологічним дослідженням Іа
нан україни, в якій на запрошення французької
сторони взяли участь П.П. толочко, с.Д. крижи-
цький, с.а. скорий, В.ю. Мурзін, ж.-П. Моен,
Ф. Джинджан, л.а. яковлева. Після прес-конфе-
ренції демонструвалися науково-документальні
фільми, присвячені розкопкам, що проводилися
Іа нан україни, не тільки відомих скіфських
курганів, але і не менш відомих палеолітичних
поселень наддніпрянщини з житлами кісток
мамонта; також широко висвітлено теперішні
розкопки в гінцях.
спеціальний номер журналу «Діалог. Історія,
політика, економіка. україна і Франція» (2002,
№ 2) присвячено Франції, різним аспектам фран-
ко-українських зв’язків, у тому числі у галузі
археології. Про це розповідали статті о. айба-
біна та крістіана Піле, л. кулаковської, о. Моці,
М. русяєвої.
найуспішнішим співробітництво французь-
ких та українських археологів виявилося у га-
лузі мідієвістики та візантології. Завдячуючи
цій співпраці та тісним і, часом, неформальним
зв’язкам, у жовтні 1997 р. у Парижі в Collége de
France (за участю CNRS, Universteté de Paris I та
Musée des Antiquités nationales, á Saint-Germai-en-
Laye) відбулася міжнародна конференція, при-
свячена раннім міським центрам русі Іх—х ст.
та їхнім зв’язкам з Візантією, скандинавією та
сходом. Від україни брали участь Ф. андрощук,
г. Івакін, В. коваленко, о. Моця, з французького
боку — M. Espéronnier, M. Kazanski, I. Sorlin,
É. de la Vaissiére, C. Zuckerman. За доповідями
цієї конференції був підготовлений надзвичай-
но представницький і цікавий науковий збірник
«Les centres proto-urbains russes entre Scandinavie,
Byzance et Orient» (Paris, 2000) за редакцією
М. казанського, а. нерсессян та к. Цукерма-
на. Вперше в європейському виданні у такому
масштабному обсязі розглянуті на сучасному
рівні різнобічні аспекти виникнення та раннь-
ої історії давньоруських міст у тісному взаємо-
зв’язку з оточуючим світом. І не випадково, що
це видання привернуло увагу багатьох європей-
ських фахівців та швидко поширилось у нау-
ковому світі.
Вже досить тривалі зв’язки широкого кола
українських науковців з Центром з дослідження
історії та цивілізації Візантії CNRS і Kollége de
France у Парижі, завдяки енергії його співди-
ректора к. Цукермана, постійно зміцнюються та
поширюються. Досить згадати спільні розкопки
1994—1997 рр. україно-французьких археологіч-
них експедицій (керівники — о. айбабін,
к. Піле) біля с. лучистого в криму та в ерані у
нижній нормандії, які дали чудовий археологіч-
ний матеріал. у столиці департаменту — кані
(Caen) у 1997 р. відбулася резонансна вистав-
ка з матеріалами кримських та нормандських
пам’яток доби великого переселення народів.
Вийшла друком присвячена цим дослідженням
чудово ілюстрована наукова збірка «Archeologie
de la Mer Noir. La Crimée ŕ l’époque des Grandes
Invasions IVe — VIIIe siécles». Цій же темати-
ці була присвячена також і виставка в антибі.
Ціла низка археологів з різних наукових центрів
україни за цією тематикою стажувалася і про-
довжує стажуватися у Парижі, працювала у на-
укових бібліотеках та музеях. Французькі вчені
(академік ж. Дагрон, ж.-П. ариньон, М. балар,
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2120
М. казанський, М.-Ф. озепі, к. Піле, ж.-П. сан-
діні, к. Цукерман, ж.-к. Шене та багато інших)
регулярно беруть участь у роботі експедицій та
наукових форумів в україні.
суттєвим поштовхом до співробітництва у
галузі візантознавства став хх Міжнародний
конгрес візантологів у 2001 р. в Парижі, в яко-
му взяли участь 15 вчених з україни. Зараз у
тісній співпраці з Центром із дослідження історії
та цивілізації Візантії завершується підготовка
збірки наукових доповідей українських учасників
цього форуму у перекладі європейськими
мовами.
найближчим часом планується здійснити
нові цікаві великі проекти, виставки, наукові
зустрічі у галузі середньовічної археології та
історії.
Ще раз необхідно із вдячністю підкреслити
велике розуміння та всіляку підтримку, яку надає
Посольство Франції в україні розвитку потуж-
них контактів між вченими-археологами Франції
та україни.
Діалог /Dialogue/. Історія, політика, економіка. україна і Франція. — київ, 2000. — № 2.
Історія культури давнього населення україни // Історія української культури. — к., 2001. — том 1.
Archeologies. 20 ans de recherches francaises dans le monde. Maisonneuve & Larose // ADPF. ERC. — Paris, 2005.
Archeologie de la Mer Noir. La Crimée ŕ l’époque des Grandes Invasions IVe — VIIIe siécles. — Caen, 1997.
Iakovleva L., Pincon G. La frise sculptee du Roc-aux-Sorciers. — Paris, 1997.
Las centres proto-urbains russes entre Scandinavie, Byzance et Orient / Édité par M. Kazanski, A. Nercessian et C. Zucker-
man) // Réalités Byzantines. — Paris, 2000, 7.
L‘or des rois scythes. Archeologie en Ukraine / Cord. J.-P. Mohen et F. Djindjian // Dossiers d’Archeologie. — Dijon,
2001. — n°226-sept.
L‘or des rois scythes / Dir. E. D. Reeder. — Paris, 2001.
Les mammouths. L‘evolution et les races. La place des mammouths dans la vie quotidienne des hommes prehistoriques /
Cord. Djindjian F., Iakovleva L. // Dossiers d’Archeologie. — Dijon, 2004. — n°291-mars.
XXe Congrés International des Études Bysantines. V. I—III. Collége de France — Sorbonne, 19—25 aoűt 2001. —
Paris, 2001.
|