2025-02-23T00:41:01-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199169%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-23T00:41:01-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199169%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-23T00:41:02-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-23T00:41:02-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я

Статтю присвячено аналізу основ хронології передскіфських та ранньоскіфських пам’яток.

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Дараган, М.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2005
Series:	Археологія
Subjects:	Статті
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199169
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-199169
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1991692024-09-28T18:07:32Z Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я Дараган, М.М. Статті Статтю присвячено аналізу основ хронології передскіфських та ранньоскіфських пам’яток. Статья посвящена анализу ситуации в разработке хронологии раннескифских и предскифских древностей. За последние десятилетия появился ряд новых данных, свидетельствующих об объективной необходимости их удревнения по всем направлениям хронологических привязок. Среди них — изменения в центральноевропейской хронологии, в представлениях о финале На В-3 и начале На С в конце IX — начале VIII вв. до н. э., являющиеся важнейшими хронологическими реперами финала предскифского периода, а также хронологии «переднеазиатского импорта» из предскифских и раннескифских памятников, позволяющие удревнение поздних новочеркасских памятников и этапа РСК-1 в рамках VIII в. до н. э., а РСК-2 — в конец VIII — начало VII вв. до н. э. Для РСК-2 это находит подтверждение в данных о хронологии вещей раннескифского круга в Передней Азии и представлениях о дате падения Урарту. Development of chronology of Early Scythian and Pre-Scythian antiquities has been analized in the article. The new data appeared during the last decades. It reveals objective necessity of revision towards earlier age in all chronological connections. These are changes in central European chronology, in the concepts of the end of Ha B-3 and the beginning of Ha C in late IX — early VIII cc. BC. They represent the most important chronological reference points of the end of the PreScythian period, as well as of the chronology of «West European import» from the Pre-Scythian and Early Scythian monuments. They also permit to place Late Novocherkassk monuments and stage RSK-1 within the limits of an earlier age — VIII c. BC, and RSK-2 — within late VIII — early VII cc. BC. For RSK-2 this finds support in data on chronology of Early Scythian artifacts from West Asia, as well as in the concepts regarding the date of fall of Urartu. 2005 Article Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я / М.М. Дараган // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 12-18. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199169 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Дараган, М.М. Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я Археологія
description	Статтю присвячено аналізу основ хронології передскіфських та ранньоскіфських пам’яток.
format	Article
author	Дараган, М.М.
author_facet	Дараган, М.М.
author_sort	Дараган, М.М.
title	Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я
title_short	Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я
title_full	Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я
title_fullStr	Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я
title_full_unstemmed	Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я
title_sort	перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу північного причорномор’я
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199169
citation_txt	Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я / М.М. Дараган // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 12-18. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT daraganmm pereglâdosnovhronologííperedskífsʹkogotarannʹoskífsʹkogočasupívníčnogopričornomorâ
first_indexed	2024-09-29T04:03:14Z
last_indexed	2024-09-29T04:03:14Z
_version_	1811501647066562560
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 212 ì.ì. äàðàãàí © М.М. Дараган, 2005 хронологія найпізнішого передскіфського періо- ду останніми десятиліттями помітно еволюціо- нувала, збагатившись аргументами на користь її значного подавнення. Проте й нині існують різні хронологічні системи та принципи дату- вання для передскіфських та ранньоскіфських пам’яток, різниця між якими сягає 50—200 років. Це призводить до різнобою в хронології та куль- турному визначенні одних і тих самих пам’яток за різними принципами датування. тому серед дослідників чітко визначилися прихильники «високої» та «низької» хронології. утім, почас- ти науковці, відстоюючи близькі їм позиці щодо хронології пам’яток цього періоду, апелюють до основ, забуваючи чи навіть не знаючи їхніх складових. отже, є сенс розглянути, якими були основи передскіфської та ранньоскіфської хро- нології та як вони змінилися. В основі хронології пам’яток передскіфського періоду покладено гальштатську хронологічну систему, тоді як ранньоскіфська хронологія спи- рається на передньоазійську та античну хроно- логічні системи. При цьому обов’язковим тлом, що дозволяло усвідомити їхнє співвідношення, були дані передньоазійських писемних джерел, в яких кімерійці (з ними традиційно співвідно- сять передскіфські старожитності) як учасники близькосхідних конфліктів згадуються з 714, а скіфи — з 675 р. до н. е. По лінії передньоазійської хронології ре- перними пам’ятками для ранньоскіфської хро- нології стали келермеські кургани, що мали передньоазійські імпорти, які тривалий період датувалися не раніше першої половини VI ст. до н. е. (історіографію питання див.: галанина 1997, с. 172—173). крім того, ранньоскіфська хронологія була прив’язана до опорних дат урартійської історії. найважливішим хронологічним репером було уявлення про дату падіння урарту на початку VI ст. до н. е., в одній зі зруйнованих фортець якого — кармір-блурі — було знайдено речі ке- лермеських типів (Пиотровский 1956, с. 116). Пізні датування передньоазійських імпор- тів та античної кераміки (кінець VII—VI ст. до н. е.) із ранньоскіфських пам’яток Північного Ïåðåãëssä îñíîâ õðîíîëîã²¯ Ïåðåäñê²Ôñüêîãî òà ðàííüîñê²Ôñüêîãî ×àñó Ï²âí²×íîãî Ïðè×îðíîìîð’ss Статтю присвячено аналізу основ хронології передскіфських та ранньоскіфських пам’яток. Причорномор’я, а також дані античних та перед- ньоазійських джерел, згідно з якими скіфи вста- новлюють політичний контроль у Північному Причорномор’ї, витіснивши звідти своїх попере- дників — кімерійців, не дозволяли починати від- лік скіфської історії в Північному Причорномор’ї раніше середини VII ст. до н. е (гра- ков 1948, с. 38; тереножкин 1961, с. 183). синхронізуванню пам’яток передскіфського періоду з європейською гальштатською хроноло- гічною шкалою сприяли як прямі європейські ім- порти, так і кореляція періодизації чорноліської культури та жаботинського етапу українського лісостепу з колом культур орнаментованого гальштату (тереножкин 1965; смирнова 1985; Мелюкова 1979; кашуба 2000). о.І. тереножкін, який уперше використав європейські матеріали спочатку для датування чорноліської культури, а згодом — і для синх- ронних їй чорногорівських та новочеркаських старожитностей, спершу синхронізував їх з на с (800—650 рр. до н. е., за хронологією та пе- ріодизацією гальштату П. рейнеке) (тереножкин 1952, с. 11). Далі у низці своїх праць 1960-х рр. дослідник використовує схему г. Мюллера-карпе, за якою на с починається на 100 років пізніше — у 700 р. до н. е. Це не призвело до змін у хронології, про- те спричинило іншу періодизацію: чорногорівсь- кі, чорноліські та новочеркаські матеріали були зіставлені з виділеними г. Мюллером-карпе для середньої Європи періодами на В-2, датованим IX ст. до н. е., та на В-3, що відповідав VIII ст. до н. е. — горизонтам, які включали так звані фрако-кімерійські старожитності (тереножкин 1961; 1965). тоді ж дата фіналу на В-3 стає од- ним з основних хронологічних реперів пам’яток передскіфського періоду. Друга, передньоазійська, лінія синхронізації для найпізніших передскіфських пам’яток Пів- нічного Причорномор’я та кавказу кардинально відрізняється від центральноєвропейської. її було «відкрито» після публікації матеріалів поховання з носачова — класичної новочеркаської пам’ятки жаботинського етапу із середнього Подніпров’я. серед власне новочеркаського матеріалу цього поховання були бронзові ажурні вироби, аналогії яким г.т. ковпаненко знайшла на ассирійських ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 13 рельєфах часу саргона II (722—705 рр. до н. е.) й ашшурбаніпала (668—624 рр. до н. е.) (ковпа- ненко 1966, с. 177—178). Цим вона, як тоді уявлялося, відкрила архео- логічні свідчення передньоазійських походів кімерійців або ж скіфів. Значною мірою саме цей факт вплинув на наступне вирішальне спів- віднесення комплексу новочеркаського скарбу з історичними кімерійцями (о.І. тереножкін) чи скі- фами (о.М. лєсков) та пріоритетне використан- ня для їхньої хронології дат із передньоазійських писемних джерел, що, як було неодноразово за- значено, зовсім не безсумнівно, насамперед із ме- тодологічних міркувань (иванчик 1999, с. 88). Першим, «передньоазійським», шляхом у встановленні хронології пам’яток передскіф- ського часу пішов о.М. лєсков. Він розмежував чорногорівські та новочеркаські старожитності, пов’язавши перші з кімерійцями часу ассирій- ських хронік (середина VIII — початок VII ст. до н. е.), а другі — з найдавнішими скіфами початку передньоазійських походів (кінець VIII — пер- ша половина VII ст. до н. е.). Дати носачівських виробів тоді не викликали сумніву і за тих ана- логій, що були для них запропоновані, чудово узгоджувалися з даними історичних хронік. крім того, на підставі численних аналогій кінському спорядженню чорногорівсько-новочеркаського типу в Центральній Європі о.М. лєсков дохо- див висновку, що його нижня дата не може бути «старшою», ніж середина VIII ст. до н. е, а серед- ньоєвропейська хронологічна система потребує «омолодження» (лесков 1975, с. 8, 43). утім, лише схема г. Мюллера-карпе, «най- молодша» з усіх запропонованих європейських хронологічних систем (Parzinger 1989, с. 1—4), дозволяла проводити зіставлення без значних роз- ходжень дат речового комплексу передскіфського типу за центральноєвропейською хронологією та передньоазійськими писемними свідченнями. Поряд із тим, о.І. тереножкін, спираючись на нові європейські розробки з хронології гальштату, переглянув у 1976 р. співвіднесення та хронологію чорногорівських, новочеркаських та сихронних їм в українському лісостепу чорноліських та жабо- тинських пам’яток. Чорногорівські та чорноліські він синхронізував із на В-2, а новочеркаські та жаботинські з на В-3 — початком на с, але при цьому зазначав імовірну синхронність горизонту На В-2 та На В-3 з пріоритетними датами ета- пу На В-2 — IX ст. до н. е. Визначаючи абсолют- ну хронологію цих старожитностей, о.І. тере- ножкін підкреслив, що «у вітчизняній археології встановилося хибне правило позначати початок на с 700 р. до н. е., тоді як насправді він відхо- дить до більш ранньої пори (...) 750, чи то на- віть до 800 р. до н. е.» (тереножкин 1976, с. 206). Проте його хронологія, хоч і була найближ- чою до центральноєвропейської, в основному стосувалася нижньої межі чорногорівських та чорноліських пам’яток, датованих 900 р. до н. е., тоді як для новочеркаських та жаботинських був запропонований діапазон 750—650 рр. до н. е., що в цілому, незважаючи на його ж застереження про ранніший початок етапу на с, цілком збіга- лося з періодизацією та хронологією г. Мюллера- карпе. тому фінал і новочеркаських, і жаботин- ських старожитностей під час співвіднесення їх з європейським матеріалом виявився значно «змазаним», а на хронології ранньоскіфської культури прогресивні положення о.І. теренож- кіна не відбилися. однак це мало «виправдання»: відсутність, на думку о.І. тереножкіна, прямих паралелей новочеркаському комплексу в Цент- ральній Європі, «пізні» дати передньоазійських аналогій в новочеркаському комплексі (хоч вони найменше відображені в його дослідженні, знач- ною мірою тому, що знахідок новочеркаських старожитностей в Передній азії не було) та відсутність об’єктивних причин здолати тра- диційний поріг початкової дати ранньоскіфсь- ких старожитностей — середину VII ст. до н. е. Втім, насправді дані, що дозволяли здолати цю традиційну межу, існували. Проте вони вима- гали кардинального переосмислення багатьох традиційних уявлень про хронологію передньо- азійського імпорту як у новочеркаських, так і в ранньоскіфських пам’ятках, поглибленої розроб- ки їхньої періодизації та певного відмежування від теорій про похождення ранньоскіфської куль- тури в Північному Причорномор’ї та кавказі, на що пізніше звернув увагу г. коссак (Kossack 1980, s. 109—143; 1987, s. 22—87). схеми періодизації та хронології чорногорів- ських та новочеркаських старожитностей о.І. те- реножкіна та о.М. лєскова мають принципові відмінності. якщо в першого хронологія була «за- хідною» та ґрунтувалася на «прив’язці» речового комплексу чорногорівсько-новочеркаського типу до центральноєвропейської хронологічної систе- ми, то в другого — «східною» та прив’язаною не до дійсної хронологічної системи, а до даних писем- них джерел. Ця різниця в напрямках є принципо- вою (враховуючи, що обидва і досі «працюють»), оскільки вона зумовлена різницею в підходах як до аналізу археологічного матеріалу цього періо- ду, так і до його трактувань. своєрідний «бум» в розробках прихильників «писемної хронології» новочеркаського комплексу почався з 1990-х рр., коли до носачівських ажурних виробів додалися й інші «передньоазійські імпорти» (див., напр.: белинский, 1990; Эрлих 1994; Дударев 1999; скорый 1999; Махортих 1998, с. 99). З іншого боку, проведені в той самий час чис- ленні розробки у сфері періодизації пам’яток найпізнішого передскіфського та ранньоскіф- ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 214 ського періодів відкрили широкі можливості для порівняльної хронології. Вирішальне значення мають дослідження комплексу перехідних пам’я- ток від новочеркаських до власне ранньоскіф- ських — келермеських, виокремлених у пер- ший етап ранньскіфської культури — рск-1 (Kossack 1987, s. 22—87; Медведская 1992, с. 83, 84). специфіку та інноваційний характер рск-1 (чи жаботинского шару, за В.р. ерліхом) передає комплекс речей центральноазійського поход- ження (жаботинські вістря стріл, тридірчасті муфтові псалії, стременоподібні вудила, звіри- ний стиль тощо) у новочеркаському комплексі (Медведская 1992, с. 87; Эрлих 1994, с. 87—89, 94—98; Дударев 1999, с. 55—57). Дослідженнями В.р. ерліха та с.л. Дударєва встановлено, що інноваційний центральноазійський комплекс рск-1 у Північному Причорномор’ї та на кавказі з’являється одночасно з «передньоазій- ськими» елементами (Эрлих 1994, с. 87—89, 98, 122; Дударев 1999, с. 176), поряд із предметами колхідо-кобанських, закавказьких та подунайсь- ко-центральноєвропейських типів початку на В- 3—на с (Дударев 1999, с. 177). Максимально стабілізувалася ситуація і щодо синхронізації пам’яток найпізнішого пе- редскіфського періоду та рск-1 Північного Причорномор’я та кавказу з центральноєвропей- ськими старожитностями. не викликає сумніву синхронізація новочеркаських пам’яток та етапу рск-1 з на В-3 — початком на с, що підтверджу- ють не масові, але регулярні знахідки речей цього горизонту в середньоєвропейських пам’ятках, з одного боку, та центральноєвропейських речей у Північному Причорномор’ї — з іншого. Пока- зовою є, наприклад, знахідка золотої витої грив- ни в похованні біля с. Вільшана в середньому Подніпров’ї (Золото степу. археологія україни 1991, кат. № 82; скорый 1999, с. 41, рис. 14, 33). Вона має повну аналогію у скарбі з Фокору, який за дугоподібною фібулою з двома петлями синхронізується зі знахідками з пам’яток гори- зонту Фокору — рудовчі — Михалків — яньєво та датується заключним періодом культури полів поховань — на В-3 (Kossack 1981, s. 138—143; Terzan 1987, p. 10—12). Провідними в комплексах на В-3 є і псалії типу яньєво-Дюнакемлод (Chochorowski 1993, s. 67), які виступають середньоєвропейським різновидом псаліїв типу уашхиту-жаботин — головного інноваційного показника етапу рск-1 (Эрлих 1997, с. 27). те саме стосується й синхронних лісостепо- вих старожитностей, які корелюють із централь- ноєвропейською хронологічною шкалою через синхронізацію з ранньо- та середньогальштат- ськими культурами Південно-східної Європи. При цьому старожитності середньогальштат- ської культури басарабі можуть бути своєрідним поєднувальним ланцюгом. Вони представлені на жаботинському поселенні в середньому По- дніпров’ї (Дараган 2004, с. 323, 324) та чорнолісько- жаботинських пам’ятках середнього Подністров’я — григорівському та рудківецькому городищах та поселенні біля с. Дністровка (смирнова 1985), пов’язані з комплексами «новочеркаських» типів (беспалый, Парусимов 1991, с. 192) та етапу рск- 1, а в середній Європі представлені в комплексах горизонту на В-3 (Metzner-Nebelsick 2000, s. 283— 314; 2001, s. 131—153) та власне в гальштатсь- ких могильниках часу на с-1 (Мetzner-Nebelsick 1992, s. 349—371; Eibner 1996, s. 109; Dobiat 1981, аbb. 7; 11, 1—2; Terzan 1990, s. 48, fig. 8/18; 195, fig. 53). Щодо хронології, то тут як існували значні роз- біжності в датуванні одних і тих самих старожит- ностей — від 50—200 років, попри врегулювання г.І. смирнової (смирнова 1985), так вони існують і дотепер. При цьому прихильники «передньо- азійської історії» новочеркаського комплексу твер- до дотримуються датування фіналу на В-3 — по- чатку на с переважно з 700 р. до н. е. яким же є стан справ у хронології європейського гальштату нині? Для початку — кілька слів про на В-2 та на В-3. Дискусійною в схемі г. Мюллера-карпе є виділена ним фаза на В-2 та хронологія фази на В-3, що є наслідком кореляції центральноєвропейських матеріалів етапу наВ з італійськими горизонта- ми. З фазою пізньої протовілланови корелювалися комплекси, виділені в етап на В-1, датовані X ст. до н. е. Інші корелювалися з горизонтом віллано- ва-II та були виділені у фазу на В-3 — VIII ст. до н. е., а на В-2 мав ліквідувати 100-літній проміжок між X та VIII ст. до н. е., що відповідає фазі віл- ланова-I. утім, багато вчених висловило сумніви в правомірності виділення на В-2 як самостійної культурно-хронологічної стадії. Відповідно, за правомірності зіставлення на В-1 з протовіллано- вою виникли запитання, з чим насправді синхроні- зується на В-3 — з віллановою-I, віллановою-II чи з ними обома і чи можливо ставити знак рівності між на В-3 та VIII ст. до н. е. наразі вважаємо, що з цих двох стадій на В лише на В-3 може бути визнана самостійним культурно-хронологічним періодом (у межах якого і концентрується ос- новна маса виробів так званого фрако-кімерійс- кого типу), відтак на В-2 слід розуміти лише як вузькореґіональне явище, що фіксує перехід до пізнього періоду культури полів поховань, який стартував раніше, ніж уявлялося в 1959 р., — у 950—920 рр. до н. е. (Pare 1996, р. 103). Чис- ленні дендрохронологічні дослідження для пам’яток етапу на В-3 однозначно свідчать про його існування в IX ст. до н. е. (Sperber 1987; Randsborn 1992; Dunning , Rychner 1994, s. 63— 97), а для власне гальштатських — етапу на с уже ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 15 на початку VIII ст. до н. е. (Pare 1996, р. 112; Parzinger 2000, s. 35). При цьому на В-2 та на В-3 на більшій частині своїх хронологічних діапазонів синхронізуються в межах єдиної фази на В-2/на В-3, датованої X—IX ст. до н. е. (Pare 1996, р. 112—113). Фаза на В-2/на В-3 відповідає віланнові-І, тоді як із віланно- вою-ІІ пов’язані комплекси раннього на с (на с-1) (Hansel A. und B. 1997, s. 101—103, abb. 1). отже, застереження о.І. тереножкіна вітчизня- ним спеціалістам, зроблені в 1976 р., повністю підтвердилися. нині вже не викликає сумніву, що аналогії новочеркаським бронзам у Центральній Європі були представлені на пізній фазі полів поховань ще в IX ст. до н. е (Parzinger 2000, p. 35). З ком- плексами IX — початку VIII ст. до н. е. корелю- ють і матеріали новочеркасько-жаботинського горизонту українського лісостепу. За наявності випадків прямої кореляції матеріалів цих гори- зонтів із середньоєвропейськими (що особливо показово для кераміки жаботинського поселен- ня) хронологічні побудови прихильників перед- ньоазійської писемної хронології для комплексів новочеркаського типу сумнівні. При цьому, як впевнено довели дослідження с.В. Поліна та а.І. Іванчика, основні археологічні аргументи прихильників «високої» хронології новочер- каського комплексу — «передньоазійські» ім- порти — насправді виявилися закавказькими виробами більш раннього часу з датами до X— IX — першої половини VIII ст. до н. е. (Полін 1996, c. 117—118; иванчик 2001, c. 228—247; Kossack 1983, s. 22—87; 1994, s. 19—53) (що збігається саме з подавненою схемою гальштат- ської хронології) або жодним чином не стосува- лися передньоазійських виробів, як це сталося у випадку з предметами з носачова (алексеев 1992, c. 80—82). Ці зміни за двома напрямками «прив’язок» дозволяють впевнено зараховувати горизонт пам’яток етапу рск-1 щонайменше до першої половини — середини VIII ст. до н. е. такою є ситуація з основами передскіфської хронології. її подавнення викликає і зниження дат ранньоскіфських пам’яток (етапів рск-2 та рск-3), що й було ґрунтовно доведено в низ- ці праць, передусім г. коссака, г.І. смирнової, с.В. Поліна, І.н. Медведської, а.ю. алєксєєва, а.І. Іванчика. Перший репер подавненої ранньоскіфської хронології — це хронологія келермеських кур- ганів, побудована на датах передньоазійського імпорту. Вона була переглянута л.к. галаніною, яка зазначила, що ці кургани відповідають часу ашшурбаніпала (668—635/27 рр. до н. е.), у хронологічних межах близько 660—620 рр. до н. е. (рання група 660—640 рр. до н. е.) (галани- на 1994, c. 104—105; алексеев 2003, c. 109). В.І. кисель встановив, що всі передньоазій- ські імпорти з ранньоскіфських пам’яток Пів- нічного Причорномор’я та кавказу датуються у межах першої половини — середини VII ст. до н. е., а спорудження курганів, що містили ці речі, слід пов’язувати з відпливом частини ко- човиків із близького сходу в 670—660 рр. до н. е. (кисель 1998, c. 7—14; 16—17). Показово, що головний репер, навколо якого розвивалася хронологія келермеських курганів, — дзеркало з кургану 4/Ш — нині датується 670—640 рр. до н. е. (кисель 1998, c. 13; алексеев 2003, c. 104), а сам курган на шкалі періодизації рск, як і інші кургани з досліджень Шульца, належить до рск- 3 (Медведская 1992, c. 86.). отже, не виключено, що нижня хронологічна межа келермеського могильника та синхронних йому пам’яток ще далеко не вичерпана (Полин 1998, c. 56). Переглянуто і другий головний хронологічний репер ранньоскіфської культури — дату падіння держави урарту. Вона також подавнена і визна- чається в межах середини VII ст. до н. е. (Kroll 1984, s. 151—170; Seidl 1979, s. 137—149; Мед- ведская 1992, c. 101). третім генеральним репером є той факт, що в Передній азії наявні ранньоскіфські матеріа- ли (за періодизацією пам’яток ранньоскіфської культури вони відповідають її келермеській фазі — етапам рск-2 та рск-3), зафіксовані в датованих стратифікованих комплексах першої половини VII ст. до н. е. та більш ранніх (Медведская 1992, c. 96—99; иванчик 1998, c. 94—95; Parzinger 2000, p. 36). таким чином, уявлення про хроно- логію найважливіших реперів ранньоскіфської культури (етапів рск-2 та рск-3), відповідно до передньоазійської хронології, знову збіга- ються, але вже в межах першої половини — середини VII ст. до н. е. Дуже перспективною може виявитися і цент- ральноазійська лінія синхронізації для ранньо- скіфських пам’яток Північного Причорномор’я. у деяких випадках вони мають прямі паралелі в майємирській культурі Центральної азії, для встановлення хронології якої, як видно з розро- бок а. Варенова та Д.с. савинова, можлива кореляція зі старожитностями держави Західне Чжоу, фінал якої датується 771 р. до н. е. (сави- нов 1991, c. 94; Варенов 1999, c. 30). При цьому з майємирською культурою корелюють матеріа- ли комплексів етапу як рск-1 (Дараган 2002, c. 65—67), так і рск-2 (алексеев 2003, табл. 2). останнім, значною мірою вирішальним, аргу- ментом для традиційної хронології є дати анти- чної кераміки з ранньоскіфських пам’яток. Вона представлена розписним і тарним посудом у ком- плексах переважно етапу рск-3, де може бути датована часом, починаючи з другої половини VII ст. до н. е. (Полин 1998, с. 57—59). особливо ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 21� важливими є матеріали поселень ранньоскіфсько- го періоду українського лісостепу — Залісся та Іване-Пусте, де в закритих комплексах виявлено ранньоскіфські речі етапу рск-3, фрагменти хіось- ких розписних амфор, сіроглиняну кераміку (гані- на 1965, с. 106—117; ганіна 1984, с. 68—79), яку можна зіставити з малоазійською VII — початку VI ст. до н. е. (Bayne 2000, р. 243—261), та брон- зові браслети, прямі аналогії яким представлені в похованнях гальштату етапу на с — на D-1 (Да- раган 2004, с. 214). Численною в комплексах Північного Причорномор’я є й колекція розписної грецької кераміки. Це — фрагменти посудин пізньогеомет- ричного стилю (немирівське і трахтемирівське го- родища) та кераміка стилю «Middle Wild Goat-I-II» з немирівського, трахтемирівського, Західного біль- ського городищ тощо (онайко 1966, с. 15; Вахтина 1998, с. 122—138), що представлена в комплексах із матеріалами, які за періодизацією ранньоскіфської культури належать не лише до рск-3, а й до рск-2. утім, і в цьому разі останні розробки з хронології східногрецької кераміки, як виявляється, дають змо- гу зіставляти хронологічні діапазони її різних груп із подавненою схемою рск. Приміром, тривалість сту- пеня MWG-I визначається 665/60—650/45 рр. до н. е. (Kaüfler 1999, р. 211). Проте у випадку з античною керамікою проблема не стільки у площині хроно- логії, скільки пов’язана з періодизацією ранньоскіф- ських пам’яток Північного Причорномор’я й кав- казу. наявна схема періодизації рск не передбачає чіткого зіставлення з періодизацією власне схід- ногрецької кераміки. слід враховувати й можли- вий діахронізм у зіставленні однотипних ранньо- скіфських пам’яток різних реґіонів українсько- го лісостепу (Побужжя, середнє Подніпров’я, Поворскля, Посулля та сіверський Донець) та Північного кавказу. крім того, можливо, що вирішення питан- ня розбіжностей у хронології античного ім- порту та фаз рск пов’язане не з Північним Причорномор’ям чи кавказом, а, радше, з перед- ньоазійським реґіоном, до хронологічної шкали якого прив’язана як ранньоскіфська, так і ан- тична хронологія. нині найістотнішим репером для хронології східногрецької кераміки є знахід- ки стилю «Middle Wild Goat-II» в ізраїльських містах Ashkelon, теl Miqne-Ekron, теl Batash Timnah. Частину її знайдено у зруйнованих ша- рах, які пов’язують із вавилонськими завоюван- нями навуходоносора наприкінці VII ст до н. е, інші трапляються і в більш ранніх шарах часу ассирійської гегемонії (701—630 рр. до н. е.) (Waldbaum, Magness 1997, р. 23—40; Hannestad 1996, р. 49; Gitin 1995, р. 61—75, рlate IV). Імовірно, зіставлення малоазійських горизон- тів та старожитностей ранньоскіфського типу зі стратифікованими шарами ізраїльських міст, що містять східногрецьку кераміку, і стане сполуч- ним аргументом у дискусіях прихильників «ви- сокої» й «низької» хронології. у випадку з хронологією східногрецької ке- раміки слід враховувати й зміни в гальштатсь- кій хронології. як відомо, хронологія гальштату ґрунтується насамперед на кореляції з італій- ськими горизонтами та атичною керамікою. Вва- жалося, що перехід від на В-3 до на с в 700 р. до н. е. відповідає фіналу пізньогеометричного періоду, тоді як на с — це вже стадія орієн- талістичної кераміки. у датах геометричного та орієнталістичного періодів маємо багато зна- менників, зокрема і дати утворення італійських міст із відповідними, зовсім не безсумнівними, історичними датами (немировский 1987, с. 78), і дати шарів руйнувань у леванті. хронологія змінилася, і це має призвести до змін у схемах періодизацій. тому так важливо провести корек- тну синхронізацію, оскільки в іншому разі знов може виникнути вже традиційна для хронології передскіфських та ранньоскіфських пам’яток ситуація замкненого кола. Проте загалом уся сукупність даних з основ хронології передскіфського та ранньоскіфського періодів має реальні підстави для подавнення. та- кого висновку дозволяє дійти не лише критичний аналіз розробок у цій площині (представлений у даній статті у скороченому вигляді), а й вивчення матеріалів жаботинського поселення — еталон- ної пам’ятки ранньої залізної доби українсько- го лісостепу, ранні матеріали якого корелюють з ранньо- та середньогальштатським колом куль- тур Південно-східної та Центральної Європи на В-2/на В-3 — початку на с, а пізні — із середньо- гальштатською культурою басарабі-II та безпо- середньо з матеріалами поховань східноальпій- ського гальштату (на с-1), надійно датованого в межах VIII ст. до н. е. (Daragan 2004). Перед дослідниками у сфері хронології ран- нього залізного віку, завдяки можливості коре- ляції матеріалів за різними хронологічними сис- темами, постають колосальні перспективи. утім, їхня реалізація можлива лише за умови загальної зацікавленості в цій роботі якомога ширшого кола фахівців із різних реґіональних систем періодиза- цій пам’яток раннього залізного віку. Майбутнє, безсумнівно, — за детальними схемами реґіо- нальних періодизацій. При цьому, насамперед, необхідно зіставити північнопричорноморські та центральноєвропейські пам’ятки з періодизацією передньоазійського реґіону. не менш перспектив- ним є й порівняльне зіставлення матеріалів етапів рск-2 та рск-3 українського лісостепу з цент- ральноєвропейськими етапами на с-2 та на D, се- ред матеріалів яких також присутній античний ім- порт (коринфський), що добре корелює зі східно- грецькою керамікою. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 17 Алексеев А.Ю. скифская хроника. — сПб., 1992. Алексеев А.Ю. хронография европейской скифии. — сПб., 2003. Беспалый Е.И., Парусимов И.Н. комплексы переходного и раннескифского времени на нижнем Дону // са. — 1991, № 3. Варенов А.В. скифские материалы из алтайской части китая // итоги изучения скифской эпохи алтая и сопре- дельных территорий. — барнаул, 1999. Вахтина М.Ю. основные категории греческой импортной керамики из раскопок немировского городища // МаиЭт. — 1998, Вып. VI. Галанина Л.К. к проблеме хронологии келермесских курганов // ра. — 1994, № 1. Галанина Л.К. келермесские курганы. Царские погребения раннескифской эпохи. — М., 1997. — т. 1. Ганіна О.Д. Поселення ранньоскіфської доби поблизу с. Залісся // археологія. — 1984, № 47. Ганіна О.Д. Поселення скіфського часу у с. Іване-Пусте // археологія. — 1965, т. 19. Граков Б.Н. литейное и кузнечное ремесло у скифов // ксииМк. — 1948, Вып. 22. Дараган М.Н. о культурно-хронологическом соотношении новочеркасского и рск-1 комплексов // сучасні про- блеми археології. — к., 2002. Дараган М.Н. хронология жаботинского поселения // боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников. — сПб., 2004. — Ч. 2. Дударев С.Л. Взаимоотношения племен северного кавказа с кочевниками юго-Восточной европы в предскифскую эпоху. — армавир, 1999. Золото степу. археологія україни. — київ—Шлезвіг, 1991. Иванчик А.И. киммерийцы и скифы. — М., 2001. Иванчик А.И. современное состояние киммерийской проблемы. итоги дискуссии // ВДи. — 1999, № 2. Кашуба М.Т. раннее железо в лесостепи между Днестром и сиретом (культура козия-Cахарна) // Stratum plus. — 2000, № 3. Кисель В.А. Памятники ближневосточной торевтики из курганов Предкавказья и северного Причерноморья VII — начала VI вв. до н. э.: автореф. дис. … канд. истор. наук. — сПб., 1998. Ковпаненко Г.Т. носачівський курган VIII—VII ст. до н. е. // археологія. — 1966, т. 20. Лесков А.М. Заключительный этап бронзового века на юге украины: автореф. дис. … д-ра истор. наук. — М., 1975. Махортых С.В. киммерийцы и древний Восток // ВДи. — 1992, № 2. Медведская И.Н. Периодизация скифской архаики и древний Восток // ра. — 1992, № 3. Мелюкова А.И. скифия и фракийский мир. — М., 1979. Немировский А.А. основы античной хронографии // Ви. — 1987, № 5. Онайко Н.А. античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII—V веках до н. э. — М., 1966. Пиотровский Б.Б. Ванское царство. — М., 1956. Полин С.В. о хронологии раннескифской культуры (по и.н. Медведской) // ра. — 1998, № 4. Полін С.В. Про хронологію ранньоскіфської культури // археологія. — 1996, № 4. Савинов Д.Г. Возможности синхронизации письменных и археологических дат в изучении культуры южной сибири скифо-сарматского времени // Проблемы хронологии и периодизации. — барнаул, 1991. Скорый С.А. киммерийцы в украинской лесостепи. — киев—Полтава, 1999. Смирнова Г.И. основы хронологии предскифских памятников юго-запада ссср // са. — 1985, № 4. Тереножкин А.И. основы хронологии предскифского периода // са. — 1965, № 1. Тереножкин А.И. Памятники предскифского периода на украине // ксииМк. — 1952, Вып. 67. Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. — к., 1961. Tереножкин А.И. киммерийцы. — к., 1976. Эрлих В.Р. к проблеме связей Предкавказья и средней европы в новочеркасский период // Миар. Памятники предскифского и скифского времени на юге Восточной европы. — 1997, № 1. Эрлих В.Р. у истоков раннескифского комплекса. — М., 1994. Bayne N. The grey wares of North-West Anatolia in the Middle and Late Bronze Age and the Early Iron Age and their relation to the early Greek settlements // Azia Minor Studien. — Bd. 37. — Bonn, 2000. Chochorowski J. Ekspansja kimmeryjska na tereni Europi srodkowej. — Krakow, 1993. Daragan M. Die Periodisierung und Chronologie der Siedlung Žabotin // Eurasia Antiqua. — 2004, № 10. Dobiat K. Die Hallstattnecropole bei Kleinklein im Sulmtal // Die Hallstattńultur. — Linz, 1981. Eibner А. Die Bedeutung der Basarabi-Kultur in der Entwicklung des Osthallstattkreises // Der Basaradi-Komplex in Mittel-und Sudosteuropa. — Bukarest, 1996. Gitin S. Tel Migne-Ekron in the 7th century B.C.E.: the impact of economic innovation and foreign cultural influens on neo- Assyrian vassal city-state // Recent Excavations in Israel. A View to the West. Archaeological Institute of America. Colloquia & Conference Papers. — 1995, № 1. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 218 Hannestad L. Absolute chronology: Creece and the Near East c. 1000—500 BC // Acta Archeologica. — 1996, Vol. 67. Hansel A. und B. Gaben an die Gotter. — Berlin, 1997. Kaüfler S. Die Frühstufe des Middle Wild Goat 1-Stils // Archäologischer Anzeiger. — 1999, Heft 2. Kossack G. «Kimmerische Bronzen» // Situla. — Ljubljana, 1980, № 20/21. Kossack G. Von den Anfangen des skitho-iranichen Tierstils // Skithica. — Munchen, 1987. Kossack G. Neufunde aus dem Novočekassker formenkreis und ihre bedeutung für die geschichte steppenbezogener reitervolker der späten bronzezeit // Il mar Nero. — Roma, 1994, № 1. Kroll S. Urartus Untergang in anderer Sicht // Istambuler Mitteilungen. — 1984, № 34. Ěetzner-Nebelsick Ń. Gefässe mit basaraboider Ornamentik aus Frog Universitatsforschungen // Prahistorischen Archaologie. — 1992, B. 8. Metzner-Nebelsick Ń. «Thraco-kimmerische» Fundkomplexe zwischen der Sudostteiemark, Sud-west-Transdanubien und Nordkroatien und ihre Bedeutung fur die Kulturentwicklung wahrend der fruhen Eisenzeit // Universitatstorschungen zur Prahistorischen Arhaologie. — Bonn, 2001, B. 78. Metzner-Nebelsick Ń. Die Urnenfelder und Hallststtzeit in Südostpannonien — eine Region im Spannungsfeld zwischen Osthallstattkreis, karpatenländisch-balkanischer Eisenzeit und Steppenkultur // Universitatsforschungen zur Prahistorischen Arhaologie. — Bonn, 2000, B. 77. Pare C. Chronology in Central Europe at the end of the Bronze Age // Acta Archeologica. — 1996, Vol. 67. Parzinger H. Bemerkungen zum frühen Tierstil zwischen Kuban, Indus und Enisej // Tüba-Ar. — 2000, № 5. Parzinger Í. Chronologie der Späthallstatt — und Frühlatene — Zeit // Studien zu Fundgruppen zwischen Mosel u. Sava (VCH, Acta Humaniora, 1989). Randsborn Ę. Historical implication. Chronological studies in european archaeology c. 2000—500 B. C. // Acta Arhaeologica. — 1992. — Vol. 62; Dunning C., Rychner V. Archäologische Untersuchengen zum Übergang von der Bronze — zur Eizenzeit in der Westschweiz // Archäologische Untersuchengen zum Übergang von der Bronze — zur Eizenzeit zwischen Nordsee und Kaukasus. — Regensburg, 1994. Seidl U. Die Siegelbilder / W. Kreiss, I. Bastam. Ausgrabungen in der Urartaishen Anlagen 1972—1975 (Teheranen Forschungen IV). — Bonn, 1979. Sperber L. Untersuchungen zur Chronologie der Urnenfelderkultur im nordlichen Alpenvorland von der Schweiz bis Oberosterreich // Antiquas Reiche. — 1987, № 3. — T. 29. Terzan B. Stareysa zelezna doba na Slovenskem Stajerskem. — Ljubljana, 1990. Terzan B. The Early Iron Age chronology of the Central Balcans. A rewiew from the viewpoint of the southeastern Alpine Hallstatt // Archaeologia Ugoslavica. — 1987, № 24. Waldbaum J., Magness J. The ńhronology of early Greek pottery: new evidence from seventh-century B.C. destraction levels in Israel // American Jornal of Archaeology. — 1997, № 101. Одержано 08.10.2004 М.Н. Дараган ПересМотр осноВ хронологии ПреДскиФского и раннескиФского ВреМени сеВерного ПриЧерноМорья статья посвящена анализу ситуации в разработке хронологии раннескифских и предскифских древностей. За по- следние десятилетия появился ряд новых данных, свидетельствующих об объективной необходимости их удревнения по всем направлениям хронологических привязок. среди них — изменения в центральноевропейской хронологии, в представлениях о финале на В-3 и начале на с в конце IX — начале VIII вв. до н. э., являющиеся важнейшими хронологическими реперами финала предскифского периода, а также хронологии «переднеазиатского импорта» из предскифских и раннескифских памятников, позволяющие удревнение поздних новочеркасских памятников и этапа рск-1 в рамках VIII в. до н. э., а рск-2 — в конец VIII — начало VII вв. до н. э. Для рск-2 это находит подтвержде- ние в данных о хронологии вещей раннескифского круга в Передней азии и представлениях о дате падения урарту. M.М. Dаragan REVISION OF BASICS OF PRE-SCyTHIAN AND EARLy SCyTHIAN CHRONOLOGy FOR THE BLACK SEA NORTH REGION Development of chronology of Early Scythian and Pre-Scythian antiquities has been analized in the article. The new data appeared during the last decades. It reveals objective necessity of revision towards earlier age in all chronological connections. These are changes in central European chronology, in the concepts of the end of на В-3 and the beginning of на с in late IX — early VIII cc. BC. They represent the most important chronological reference points of the end of the Pre- Scythian period, as well as of the chronology of «West European import» from the Pre-Scythian and Early Scythian monuments. They also permit to place Late Novocherkassk monuments and stage RSK-1 within the limits of an earlier age — VIII c. BC, and RSK-2 — within late VIII — early VII cc. BC. For RSK-2 this finds support in data on chronology of Early Scythian artifacts from West Asia, as well as in the concepts regarding the date of fall of Urartu.

Перегляд основ хронології передскіфського та ранньоскіфського часу Північного Причорномор’я

Similar Items