Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському
На основі аналізу нових даних про розмежування землі на Гераклейському півострові автор робить спробу уточнити власні висновки 1993-го р. щодо характеру землеволодіння в Херсонесі Таврійському в середині — другій половині IV ст. до н. е....
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199170 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 19-27. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199170 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1991702024-09-28T18:07:40Z Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському Зубар, В.М. Статті На основі аналізу нових даних про розмежування землі на Гераклейському півострові автор робить спробу уточнити власні висновки 1993-го р. щодо характеру землеволодіння в Херсонесі Таврійському в середині — другій половині IV ст. до н. е. На основании результатов изучения размежевания земли на Гераклейском полуострове можно констатировать, что в середине — второй половине IV в. до н. э., как и в продолжение всего античного периода, в ближайших окрестностях Херсонеса количественно преобладало мелкое гражданское землевладение, являвшееся основой полисной социально-политической организации и экономической жизни античного мира. Невзирая на тенденцию к движению земельного фонда и укрупнение ряда земельных владений, в том числе и посредством аренды общественной и храмовой земли, сейчас нет оснований говорить о значительной степени концентрации земельной собственности и о массовом обезземеливании граждан Херсонеса. К сожалению, пока вывод о незначительном уровне концентрации земли на гераклейском полуострове не может быть проиллюстрирован с помощью каких-либо подсчетов, базирующихся на всей совокупности археологического материала. Однако изучение системы землепользования в окрестностях Херсонеса в связи с публикацией последних работ Г.М. Николаенко получило новый импульс, который после завершения анализа и публикации всего имеющегося в распоряжении исследовательницы массового археологического материала позволит говорить о характере землепользования более конкретно. Тем не менее уже сейчас вывод о преобладании в Херсонесе мелкого землевладения и отсутствии значительного количества крупных хозяйств на Гераклейском полуострове на протяжении всей античной эпохи, сделанный на базе имеющихся данных, может считаться твердо установленным фактом. Relying on the study of the land demarcation on the Herakleian peninsula one can state that in middle — second half of the IV c. BC, as well as during the whole Ancient period, the near chora of Chersonesos was mainly represented by small-size civil landownership, which was the basis of polis’ social and political organization and economic life of the Ancient world. Despite the tendency towards turnover of available land and consolidation of a number of estates, including that by means of renting public and temple lands, now there is no reason to believe in considerable concentration of land property and in large-scale dispossession of land among the citizens of Chersonesos. Unfortunately, being the conclusion regarding low concentration of land on the Herakleian peninsula is impossible to be illustrated by any kind of calculations based on the whole body of archaeological materials. However, the study of land tenure system in the environs of Chersonesos was given new impetus owing to the works recently published by G.M. Nikolaenko. That will permit discussing the character of land tenure more specifically after the analysis and publication of all mass archaeological material, which the researcher has at her disposal. Even now the conclusion regarding prevalence of small-size landowning in Chersonesos and absence of a considerable number of large estates on the Herakleian peninsula throughout the whole Ancient period, made on the grounds of the already available data can be considered to be a fixed fact. 2005 Article Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 19-27. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199170 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Зубар, В.М. Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському Археологія |
| description |
На основі аналізу нових даних про розмежування землі на Гераклейському півострові автор робить спробу уточнити власні висновки 1993-го р. щодо характеру землеволодіння в Херсонесі Таврійському в середині — другій половині IV ст. до н. е. |
| format |
Article |
| author |
Зубар, В.М. |
| author_facet |
Зубар, В.М. |
| author_sort |
Зубар, В.М. |
| title |
Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському |
| title_short |
Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському |
| title_full |
Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському |
| title_fullStr |
Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському |
| title_full_unstemmed |
Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському |
| title_sort |
про характер землеволодіння в херсонесі таврійському |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199170 |
| citation_txt |
Про характер землеволодіння в Херсонесі Таврійському / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 19-27. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zubarvm proharakterzemlevolodínnâvhersonesítavríjsʹkomu |
| first_indexed |
2024-09-29T04:03:17Z |
| last_indexed |
2024-09-29T04:03:17Z |
| _version_ |
1811501649588387840 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 19
близько середини IV ст. до н. е. відбувалося
значне розширення міської території херсонеса
і земельного фонду, яким володіли члени херсо-
неської громадянської общини на гераклейському
п-ові. Значна його частина, аж до сарандина-
кіної балки на північному сході й каранських
висот на півдні, в той час була розмежована із
застосуванням єдиного модуля на більш ніж 440
прямокутних земельних ділянках, відокремлених
одна від одної транспортними та межовими до-
рогами (рис. 1) (николаенко 1999, с. 40, 79; 2001,
с. 3; пор.: кругликова 1981, с. 10—11; николаенко
1985, с. 11—12, рис. 1; Зубарь 1993, с. 10). Площа
цих ділянок, за поодинокими винятками (пор.:
николаенко 1999, с. 40), на Маячному п-ові ста-
новила 17,6 га, а в інших районах гераклейського
п-ова — 26,4 га. у свою чергу, всередині ці ділян-
ки поділялися кам’яними огорожами на квадрати
210 × 210 м, що включали поля різної площі, але,
як правило, були кратні 4,4 га (рис. 2) (никола-
енко 1999, с. 78; 1999а, с. 104—106; 2001, с. 3;
Nikolaenko 2003, р. 131—144). у цілому, систе-
ма розмежування гераклейського п-ова досить
близька до організації земельного фонду в інших
районах античного світу (дет. див.: Will 1966,
p. 640—641; Salvian 1974, р. 249—256; Зубарь
1993, с. 10 з літературою) 1.
у зв’язку з розширенням сільськогосподарської
території херсонеса варто звернути увагу на серію
херсонеських монет із зображенням Партенос, що
сидить зі стрілою в руці, та лані, яка стоїть поруч
(рис. 3) (анохин 1977, с. 20, № 8). Деякі дослідни-
ки вважають, що богиня сидить на камені, який
уособлював кордони полісних територій, і в та-
кому разі Партенос є захисницею його кордонів.
на реверсі цієї серії монет зображений бик, що
буцається. Він ілюструє сьомий подвиг геракла,
який, згідно з міфом, переміг лютого критського
бика (ароllоd., II, 5, 7), а це, у свою чергу, може бути
© В.М. Зубар, 2005
â.ì.Çóáàð
Ïðî õàðàêòåð Çåìëåâîëîä²íí
â õåðñîíåñ² òàâð²éñüêîìó
На основі аналізу нових даних про розмежування землі на Гераклейському півострові автор робить спробу
уточнити власні висновки 1993-го р. щодо характеру землеволодіння в Херсонесі Таврійському в середині — другій
половині IV ст. до н. е.
пов’язане з якимось успіхом херсонеситів у бо-
ротьбі з таврами (русяева, русяева 1999, с. 129,
131). якщо це так, то згадану серію монет, що
датується приблизно 370—360 р. до н. е. (ко-
валенко 1999, с. 127—128, табл. III, 3), можна
пояснити «просуванням» кордонів, які конт-
ролював поліс, на схід. отже, її випуск може
слугувати певним хронологічним репером для
часу, що безпосередньо передував розмежуван-
ню більшої частини гераклейського п-ова.
суцільне розмежування гераклейського п-
ова, до якого органічно були включені ранніші
земельні наділи (николаенко 1999, с. 37, 78), на
ділянки однакової площі близько середини IV ст.
до н. е. (николаенко 1999, с. 33) свідчить не лише
про кількісне збільшення громадянської общини
херсонеса, але й про перерозподіл земельного
фонду, що відбувався в цей час (пор.: Polib. II, 17;
IV, 81; XXIV, 7, 1—4; Plut. Cleom., 5; Lyc. 8). тому
є підстави вважати, що саме близько середини
IV ст. до н. е. були зрівняні в правах як нащадки
перших поселенців, так і їхні нові групи, що вли-
лися в громадянський колектив пізніше (Зубар
1990, с. 44—45; 2004, с. 40; пор.: сапрыкин 1994,
с. 138—141). новий розподіл сільськогосподар-
ських угідь був демократичним актом і зумов-
лював одержання всіма громадянами однакових
наділів, що були гарантією і неодмінною умовою
їхньої політичної правоздатності (пор.: Arist. Polit.,
IV, 3, 8: V, 2, 10, 11: Diod., XII, 11, 1; Polib., VII,
10; утченко 1977, с. 32; Виноградов 1983, с. 392;
кошеленко 1983, с. 17).
Цілковита відсутність надійних джерел не дає
змоги сказати щось певне про те, чи супровод-
жувався цей перерозподіл землі, неминучий за
суцільного розмежування всього гераклейського
п-ова, якимись соціальними конфліктами (пор.:
Зубар 1990, с. 45). утім, приклад ольвії та інших
центрів не дозволяє цілком виключити ймовірність
стасіса, яким супроводжувалося включення до
складу громадянської общини нових членів (дет.
див.: Виноградов 1989, с. 74—80; пор.: Welwei
1998, s. 276).
нова система організації території гераклей-
ського п-ова дає змогу припускати, що під час
перерозподілу земельного фонду всі повноправні
1 Важко сказати, якими джерелами користувався
М.Є. бондаренко, коли писав про наділи громадян на
гераклейському п-ові площею 60 га (дет. див.: бонда-
ренко 2003, с. 22).
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 220
громадяни одержали у своє користування земель-
ні наділи однакової площі. на підставі того, що
під час розмежування землі на гераклейському
п-ові, як, утім, і в Західній та Північно-Західній
тавриці (Щеглов 1978, с. 88—101; николаенко
1985, с. 13; пор.: николаенко 1999, с. 44, 78), ви-
користовували єдиний модуль, що дорівнював
36 плетрів, або 4,4 га, було зроблено висновок
про те, що саме земельну ділянку таких роз-
мірів одержали всі члени громадянської общини
близько середини IV ст. до н. е. (рис. 2) (Зубарь
1993, с. 15—116; пор.: николаенко 1999, с. 40,
79). такий наділ, як свідчать численні аналогії
(Зубарь 1993, с. 8—15), цілком міг бути основою
економічної самостійності та правоздатності
громадянина, а також гарантувати йому свободу
в античному її розумінні (пор.: Штаерман 1968,
с. 669; кузищин, Штаерман 1986, с. 71; Jameson
1992, р. 137; Osborne 1992, р. 24).
Щоправда, деякі вчені на підставі свідчень
аристотеля і тексту декрету іссейських ко-
лоністів із Чорної керкери (Plato. Legg. 745 c—d;
Arist. Polit. VII, 9, 7, 1330 a 14; яйленко 1971,
с. 20; 1982, с. 118—134) роблять висновок про
те, що в херсонесі земельні володіння громадян
складалися з двох частин, розташованих у різних
місцях хори і в сумі рівних 8,8 га (Зедгенидзе
1983, с. 20; соломоник, николаенко 1990, с. 93;
сапрыкин 1994, с. 128—129, 132; рогов 1996,
с. 78; николаенко 1999а, с. 108; 2001, с. 3—4;
пор.: стоянов 2002, с. 216; кутайсов 2004,
с. 40) 2. Дійсно, Платон та аристотель, харак-
теризуючи у своїх працях устрій «ідеального»
поліса та його хори, оперували реальними факта-
ми і прикладами з тогочасного життя (кошелен-
Рис. 1. система розмежування землі на гераклейському п-ові, за г.М. ніколаєнко
2 на це як на доведений факт уже посилаються деякі
західні дослідники (див.: Jameson 1992, p. 139).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 21
ко 1975, с. 3—26). Проте немає впевненості в
тому, що розподіл землеволодінь громадян на
дві частини був характерним для всіх без винят-
ку полісів і всюди суворо дотримувався. адже
полісам, розташованим у різних районах анти-
чного світу, була притаманна певна специфіка
розвитку (пор.: Graham 1983, р. 40—68), тому
навряд чи є правомірним і методично виправда-
ним переносити дані з творів давніх авторів про
«ідеальний» поліс і декрету іссейців періоду його
становлення на конкретно-історичні умови хер-
сонеса середини IV ст. до н. е.
херсонесити освоювали сільськогосподарські
території, що тепер можна вважати уже доведеним,
у боротьбі з таврами (дет. див.: Зубарь, кравченко
2003, с. 70—77; Zubar’, Kravčenko 2003, p. 185—
196; Зубарь 2004, с. 60—64), а це, у свою чергу,
не могло не відбитися на характері наділення зем-
лею як перших поселенців, так і епойків, в яких,
безумовно, була зацікавлена херсонеська грома-
дянська община. крім того, на гераклейському
п-ові переважають кам’янисті, малопотужні ґрунти і
дуже мало вологи (рогов 1996, с. 74). Для того, щоб
зробити земельну ділянку в такому районі придат-
ною для сільськогосподарського використання,
треба було зібрати величезну кількість каменю з
поверхні та створити штучну агротехнічну сис-
тему. Про це свідчить не лише археологічне вив-
чення гераклейського п-ова (стржелецкий 1961,
с. 68—73), але й термінологія, що використову-
валася в епіграфічних пам’ятках херсонеса, в
яких, на думку ю.г. Виноградова, гекаторюгом
називалася земельна ділянка, де «повністю була
вибрана зрушена скеля» (Виноградов, Щеглов
1990, с. 367—368; пор.: соломоник, николаенко
1990, с. 85—86).
такі роботи вимагали неабияких трудових
витрат і часу. Втім, оскільки нині немає якихось
надійних даних про широке залучення рабів кла-
сичного типу в сільськогосподарському вироб-
ництві на гераклейському п-ові (Зубарь 1993,
с. 62—67), обробка й використання ділянки
площею навіть 4,4 га вимагали значних зусиль
і щоденної тяжкої праці всіх членів родини її
власника. Це робить нереальним припущення про
виділення повноправним херсонеситам у середині
IV ст. до н. е. наділів удвічі більшої площі, розта-
шованих, до того ж, у різних районах хори в той
час, коли процес становлення поліса в херсонесі
вже завершився (пор.: сапрыкин 1994, с. 140).
З іншого боку, створення на гераклейському
п-ові досить складної агротехнічної системи і
наявність чіткої системи земельних ділянок пло-
щею 17,6 і 26,4 га, обмежених дорогами (рис. 1)
(Виноградов, Щеглов 1990, с. 370; николаенко
1999, с. 33—67; 2001, с. 187—195; Nikolaenko
Рис. 2. Земельні ділянки на гераклейському п-ові, розділені на шість наділів площею 4,4 га кожен, за с.ю. сапри-
кіним: 1 — ділянка 131; 2 — ділянка 137; 3 — ділянка 47. римськими цифрами позначено наділи громадян,
арабськими — номери полів
Рис. 3. Зображення Партенос, яка сидить зі стрілою в
руці, та лані на херсонеській монеті 370—360 рр. до
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 222
2003, р. 131—144), дозволяють припускати, що
цей район освоювали за певним планом не окремі
родини на свій страх і ризик, а їхні об’єднання.
З огляду на те, що в аттиці земля ділилася за де-
мами (андреев 1967, с. 53; яйленко 1982, с. 244;
глускина 1983, с. 40, 52; Osborne 1992, р. 42—46),
а в римі — за центуріями (свенцицкая 1957, с. 97;
1960, с. 57; корсунский 1985, с. 68), з певною
ймовірністю можна припустити, що в херсо-
несі такими об’єднаннями могли бути гекатосії
— військово-політичні підрозділи громадянсь-
кої общини (сапрыкин 1994, с. 135—136, 138;
пор.: Виноградов, Щеглов 1990, с. 332; Пальцева
1999, с. 205; андреев 2004, с. 194—195, прим. 30;
с. 203) або філи (пор.: Виноградов 1993, с. 61—
66; андреев 2004, с. 188—193), що організову-
вали і спрямовували процес освоєння гераклей-
ського п-ова. у цьому, мабуть, слід вбачати одну
з особливостей розвитку дорійского херсонеса,
де громадянська община активно втручалася в
господарське життя своїх членів (Даниленко
1993, с. 238). на користь такого висновку побіч-
но свідчать високий рівень типізації житлових
споруд у місті часу розмежування гераклейського
п-ова й організація регулярного планування херсо-
неса в середині IV ст. до н. е. (буйских, Золота-
рев 2001, с. 119), що добре узгоджується з дани-
ми про специфічний менталітет дорійців (пор.:
Thuc. I, 84, 3).
розмірковуючи про розмежування гераклей-
ського п-ова, де в середині IV ст. до н. е. існував
принцип рівного наділення всіх громадян зем-
лею, не слід забувати, що такий стан зберігався
недовго. З різних обставин хтось із громадян
міг позбутися свого земельного наділу, а хтось
— його розширити (рис. 4). Інакше кажучи, для
визначення характеру землекористування на хорі
херсонеса, хоч і дуже приблизного, слід роз-
глянути питання про рівень концентрації землі
на гераклейському п-ові. крім того, на наявних
джерелах необхідно спробувати з’ясувати, на-
скільки це можливо, чи мав тут місце процес
збезземелювання частини громадянського колек-
тиву, що, природно, не могло не позначитися на
соціально-економічному і політичному розвитку
херсонеса в елліністичний період.
на підставі вивчення внутрішнього поділу
земельних наділів на поля і загальну кількість
садиб, зафіксованих на гераклейському п-ові,
свого часу було зроблено висновок про те, що
лише близько 23—26 % усього земельного фон-
ду в цьому районі перебувало у власності вели-
ких і середніх землевласників, а на дрібне гро-
мадянське землеволодіння припадало 74—77 %
усієї землі, що оброблялася (Зубарь 1993, с. 23).
Проте у зв’язку з виходом двох монографій
г.М. ніколаєнко, присвячених хорі херсонеса
(николаенко 1999; 2001), де, порівняно з більш
ранніми її роботами (пор.: николаенко 1985,
с. 11—15; 1988, с. 203—211), на підставі яких
були зроблені відповідні підрахунки (Зубарь 1993,
с. 19—24, 31—32), зазначені висновки потребу-
ють істотного коригування.
По-перше, варто підкреслити, що система
розмежування землі на гераклейському п-ові,
базові принципи якої було, безумовно, закладено
близько середини IV ст. до н. е., простежена за
обмірюваннями на місцевості та даними аерофо-
тографування, відбиває стан на кінець пізньоан-
тичного періоду. адже, за одностайною думкою
дослідників, в епоху середньовіччя тут могли
відбутися лише незначні зміни (стржелецкий
1961, с. 133—134; кругликова 1981, с. 14—16;
Зубарь 1993, с. 34), тому опубліковані г.М. ніко-
лаєнко дані насамперед свідчать про структуру
землекористування на гераклейському п-ові в
пізньоантичний період, а висновки для більш
раннього часу є значною мірою гіпотетичними 3.
Рис. 4. Земельна ділянка № 26 на гераклейському
п-ові, де вже не простежується розподіл на шість час-
тин по 4,4 га, за с.Ф. стржелецьким. у колах наведено
нумерацію окремих ділянок
3 З огляду на зазначене, щонайменше дивною є наявність
у назвах монографій г.М. ніколаєнко підзаголовку
«Земельний кадастр IV—III ст. до н. е.» (николаенко
1999; 2001).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 23
По-друге, варто звернути увагу на те, що аж
до епохи раннього середньовіччя система зе-
мельних ділянок, розділена дорогами, не втрати-
ла своєї чіткості. отже, в її основі продовжували
залишатися ділянки площею 17,6 і 26,4 га, які
теоретично можна розглядати як розміри мак-
симально можливих за умов херсонеса великих
землеволодінь (пор.: Зубарь 1999, с. 23), позаяк
внутрішнє розмежування цих ділянок на поля
аж до кінця античної епохи залишалося дуже
дрібним. За уточненими даними г.М. ніколаєн-
ко, площа переважної більшості полів становила
4,4 га і менше (рис. 2) (николаенко 2001, с. 3,
148—157, додаток 1), і вже не можна говорити
про 15 полів площею по 13,2 і 16,6 га (пор.: ни-
колаенко 1985, с. 13), які розглядали як показник
наявності тут великих землеволодінь (Зубарь
1993, с. 32—33). адже інтенсивне ведення гос-
подарства вимагає обробки полів значної площі,
а за умов дрібного розподілу землі воно було
дуже утруднене, якщо взагалі можливе (див.:
Зубарь 1993, с. 33).
Зрештою, якщо раніше земельні ділянки із
садибами, з яких було відомо лише 84 (нико-
лаенко 1988, с. 203), розглядали як показник
наявності на хорі херсонеса великих і серед-
ніх господарств (Зубарь 1993, с. 23), то тепер
про це можна говорити лише з цілою низкою
істотних застережень. За поновленими даними
г.М. ніколаєнко, садиби зафіксовано на більш
ніж половині земельних ділянок площею 17,6 і
26,4 га (241, за г.М. ніколаєнко, 2001, с. 148—
157). утім, вкрай недостатня їх вивченість, за не-
значними винятками (див.: стржелецкий 1961,
с. 90, 111; кругликова 1981, с. 14; Saprikin 1994,
р. 13—62; 2003, р. 145—164; кузищин, иванчик
1998, с. 205—232), і невизначеність датування
переважної більшості таких споруд поки що не
дозволяє використовувати цей матеріал для яки-
хось серйозних соціально-економічних реконс-
трукцій чи підрахунків. Матеріал, введений до
наукового обігу г.М. ніколаєнко (2001), на жаль,
не заповнив цієї лакуни, оскільки в її монографії
відсутній аналіз керамічних комплексів, а подано
здебільшого лише сумарний опис садиб 4.
необхідно зважити й на те, що на 25 земель-
них ділянках, за спостереженнями г.М. нікола-
єнко, зафіксовано по дві, а на двох — навіть по
три садиби (николаенко 1999а, с. 112; 2001, с. 4,
148—157, додаток 1). Попри те, що в деяких
випадках їх не можна точно датувати, наявність
кількох садиб на одній земельній ділянці свід-
чить, що в її межах було розташовано кілька
господарств, і їх у жодному разі не можна роз-
глядати як центри великих землеволодінь.
г.М. ніколаєнко, відмовившись від своїх ко-
лишніх датувань (див.: кругликова 1981, с. 13—
14), вважає, що будинки з вежами на земельних
наділах громадян з’являються вже близько се-
редини IV ст. до н. е. Вони зводяться на герак-
лейському п-ові в кілька етапів, останній з який
датується 30-ми рр. IV ст. до н. е. (николаенко
1999, с. 41). Проте беззастережно погодитися із
запропонованою класифікацією нині навряд чи
можливо.
на відміну від інших дослідників (пор.: кац
1972, с. 30—35; Золотарев, туровский 1990,
с. 74—81; Saprіkin 2003, р. 145—164), г.М. ні-
колаєнко не аналізує весь комплекс керамічно-
го матеріалу, а посилається лише на наявність
на пам’ятках синопських клейм на черепиці й
амфорах середини IV ст. до н. е., не уточню-
ючи, до яких конкретно хронологічних груп вони
належали, і не публікуючи малюнків або фото-
графій найпоказовішого матеріалу (николаенко
1999, с. 41). тому цей принципово важливий для
реконструкції історії землекористування на ге-
раклейському п-ові висновок має бути підкріп-
лений не посиланнями на синопські клейма, а
аналізом усього масового матеріалу, який прак-
тично залишився поза увагою дослідниці (див.:
николаенко 2001).
не виключено, що синопські клейма сере-
дини IV ст. до н. е., які згадує г.М. ніколаєнко,
можуть свідчити про початок будівництва на
наділах гераклейського п-ова саме в той час
простих квадратних чи прямокутних у плані бу-
динків-башт (рис. 5), на відміну від укріпленого
стіною Маячного (кругликова 1981, с. 14; нико-
лаенко 1999, с. 41; 2001, с. 4; пор.: Щеглов 1978,
с. 61—64; Lohman 1992, р. 39—56). такі будин-
ки-башти були одним із типів ізольованої
4 Принагідно слід зазначити, що наведені в роботі
г.М. ніколаенко (николаенко 2001, с. 9, 24, 53) дату-
вання монет зі скарбів, виявлених на території герак-
лейського п-ова, безнадійно застаріли і вже давно пере-
глянуті в науковій літературі (дет. див.: гилевич 1973,
с. 10—11; 1999, с. 358; костромичева, алексеенко
1983, с. 40—43; туровский 1997, с. 25—26).
Рис. 5. Плани будинків з баштами кінця IV — початку
III ст. до н. е. на ділянках № 9 і 10, за І.т. кругліковою
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 224
сільської будівлі (пор.: Jones 1973, р. 418, 419;
Saprіkin 2003, р. 145—164). Вони не розраховані
на довгострокову облогу, але в таких будинках-
баштах власники земельного наділу разом з ро-
диною могли сховатися на випадок раптового
і нетривалого нападу в період сільськогоспо-
дарських робіт. Згодом саме ці будинки-вежі ста-
ли центрами садибних комплексів (пор.: Jones,
Graham, Sackett 1973, р. 255—452; Osborne 1982,
р. 15—46; 1987, р. 53—74), будівництво яких,
як свідчить археологічний матеріал, описаний
самою ж г.М. ніколаєнко, найактивніше поча-
лося не раніше кінця IV — початку III ст. до
н. е. (николаенко 2001, с. 20—23, ділянки 25
і 26; с. 31, ділянка 41; с. 52, ділянка 87; с. 38,
ділянка 57; с. 51, ділянка 86; с. 57, ділянка 100;
с. 65—66, ділянка 128; с. 65, ділянка 227 тощо;
пор.: туровский 1994, с. 16). каталізатором цього
процесу, ймовірно, стала варварська загроза, яка
трохи пізніше зумовила заходи громадянської
общини, спрямовані на зведення на східному
кордоні гераклейського п-ова під керівництвом
агасікла стіни з баштами, де дислокувався
херсонеський гарнізон (дет. див.: Зубарь 2004,
с. 52—60). Відсутність стандартизації та значне
розмаїття у плануванні садиб дозволяє говори-
ти про те, що їх зводили не колективи грома-
дян, а власники наділів самостійно, і масштаби
робіт насамперед залежали від матеріальних
можливостей їхніх господарів (рис. 5, 6, 7, 8)
(кругликова 1981, с. 14). За умов кількісної пе-
реваги наділів порівняно невеликої площі та
скромних доходів їхніх власників цей процес був
досить тривалим.
на підставі зазначеного можна констатува-
ти, що протягом всього античного періоду в
Рис. 6. садиба на ділянці № 10, за с.ю. саприкіним
Рис. 7. садиба на ділянці № 100, за г.М. ніколаєнко
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 25
найближчих околицях херсонеса кількісно пе-
реважало дрібне громадянське землеволодіння,
яке було основою полісної соціально-політичної
організації та економічного життя всього анти-
чного світу (Фролов 1956, с. 62; илюшечкин
1986, с. 73—99). Попри тенденцію до руху зе-
мельного фонду й збільшення низки земельних
володінь (дет. див.: Зубарь 1993, с. 19—23), зок-
рема й завдяки оренді громадської і храмової
землі, що підтверджується даними епіграфіки
(Виноградов, Щеглов 1990, с. 364—269), нині
немає підстав говорити про значний ступінь кон-
центрації земельної власності та масове збеззе-
мелювання громадян херсонеса (див.: Зубарь
1993, с. 19—22; пор.: николаенко 1988, с. 211).
Для цього, на відміну від капіталістичної стадії
розвитку, ще не склалися необхідні умови (пор.:
Jones 1973, р. 97, 103; Штаерман 1978, с. 337;
кошеленко 1979, с. 228), а громадянська общи-
на, яка була верховним власником землі, актив-
но втручалася в цей процес і за допомогою законо-
давчих заходів мала йому протидіяти (пор.: Шта-
ерман 1968, с. 655; кошеленко 1979, с. 228).
на жаль, зроблений висновок про незначний
рівень концентрації землі на гераклейському
п-ові не можна проілюструвати більш-менш
вірогідними підрахунками, що ґрунтуються
на всій сукупності археологічного матеріалу.
Проте вивчення системи землекористування в
околицях херсонеса у зв’язку з публікацією
робіт г.М. ніколаєнко (николаенко 1999; 2001)
одержало новий імпульс, який після аналізу
всього наявного матеріалу дозволить говори-
ти про характер землекористування конкрет-
ніше. Втім, уже тепер висновок про кількісну
перевагу в херсонесі дрібного землеволодіння
і відсутність значної кількості великих госпо-
дарств на гераклейському п-ові, зроблений на
підставі отриманих даних, можна вважати твер-
до встановленим фактом.
Рис. 8. херсонеський напис щодо продажу чи оренди землі (з двох боків)
Андреев В.Н. аттическое общественное землевладение // ВДи. — 1967, № 2.
Андреев Ю.В. Мужские союзы в дорийских городах-государствах (спарта и крит). — сПб., 2004.
Анохин В.А. Монетное дело херсонеса (IV в. до н. э. — XII в. н. э.). — к., 1977.
Бондаренко М.Е. Пантеон херсонеса таврического. — М., 2003.
Буйских А.В., Золотарев М.И. градостроительный план херсонеса таврического // ВДи. — 2001, № 1.
Виноградов Ю.Г. Полис в северном Причерноморье // античная греция. — 1983. — т. 1.
Виноградов Ю.Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. историко-эпиграфическое иссле-
дование. — М., 1989.
Виноградов Ю.Г. Дорийские филы в херсонесе таврическом // ВДи. — 1993, № 4.
Виноградов Ю.Г., Щеглов А.Н. образование территориального херсонесского государства // Эллинизм: экономика,
история и культура. — М., 1990.
Гилевич А.М. хронология и топография кладов херсонесских монет IV—II вв. до н. э. и некоторые вопросы
скифо-херсонесских взаимоотношений // античные государства северного Причерноморья и варвар-
ский мир: тез. докл. — л., 1973.
Гилевич А.М. хронология и топография кладов и коллективных находок херсонесских монет IV—II вв. до н. э. //
археологические вести. — 1999, Вып. 6.
1
2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 22�
Глускина Л.М. Фратрия и род в структуре афинского полиса в IV в. до н. э. // ВДи. — 1983, № 3.
Даниленко В.Н. херсонес и тавры гераклейского полуострова // МаиЭт. — 1993, № 3.
Зедгенидзе А.А. херсонес в классический период: автореф. дис. … канд. истор. наук. — М., 1983.
Золотарев М.И., Туровский Е.Я. к истории сельских усадеб на гераклейском полуострове // Древнее Причерно-
морье. — одесса, 1990.
Зубар В.М. З історії херсонеса таврійського другої половини IV — початку III ст. до н. е. // археологія. — 1990, № 1.
Зубарь В.М. херсонес таврический в античную эпоху (экономика и социальные отношения). — к., 1993.
Зубарь В.М. херсонес таврический и население таврики в античную эпоху.— к., 2004.
Зубарь В.М., Кравченко Э.А. об одном аспекте греко-таврских взаимоотношений в окрестностях херсонеса тав-
рического в середине IV вв. до н. э. // Проблемы истории, филологии, культуры. — Москва—Магнитогорск,
2003. — т. 13.
Илюшечкин В.П. сословно-классовое общество в истории китая. опыт системно-структурного анализа. — М., 1986.
Кац В.И. о времени возникновения сельскохозяйственных усадеб на гераклейском полуострове // античный
мир и археология. — 1972, Вып. 1.
Коваленко С.А. о монетном деле херсонеса таврического в позднеклассическую эпоху // нЭ. — 1999, т. 16.
Корсунский А.Р. сельское население поздней римской империи // история крестьянства в европе. — 1985. —
т. 1.
Костромичева Т.И., Алексеенко Н.А. клад херсонесских монет IV—II вв. до н. э. // ксиа. — 1983, Вып. 174.
Кошеленко Г.А. градостроительная структура «идеального» полиса (по Платону и аристотелю) // ВДи. —
1975, № 1.
Кошеленко Г.А. греческий полис на эллинистическом Востоке. — М., 1979.
Кошеленко Г.А. Древнегреческий полис // античная греция. — М., 1983. — т. 1.
Кругликова И.Т. Земельные наделы херсонеситов на гераклейском полуострове // ксиа. — 1981, Вып. 168.
Кузищин В.И., Штаерман Е.М. Проблемы классовой структуры и классовой борьбы в современной античной ис-
ториографии античности // Ви. — 1986, № 10.
Кузищин В.И., Иванчик А.И. «усадьба басилидов» в окрестностях херсонеса таврического (результаты работ
херсонесской историко-археологической экспедиции исторического факультета Мгу в 1976—1987 гг.) //
ВДи. — 1998, № 1.
Кутайсов В.А. керкинитида в античную эпоху. — к., 2004.
Николаенко Г.М. Межевание полей херсонесской хоры // ксиа. — 1985, Вып. 182.
Николаенко Г.М. херсонесская округа в I в. до н. э. — IV в. н. э. (по материалам гераклейского полуострова) //
античные древности северного Причерноморья. — к., 1988.
Николаенко Г.М. хора херсонеса таврического. Земельный кадастр IV—III вв. до н. э. — севастополь, 1999. — Ч. 1.
Николаенко Г.М. херсонес таврический и его хора // ВДи. — 1999а, № 1.
Николаенко Г.М. хора херсонеса таврического. Земельный кадастр IV—III вв. до н. э. — севастополь, 2001. — Ч. 2.
Пальцева Л.А. из истории архаической греции: Мегары и мегарские колонии. — сПб., 1999.
Рогов Е.Я. Экология Западного крыма в античное время // ВДи. — 1996, № 1.
Русяева А.С., Русяева М.В. Верховная богиня античной таврики. — к., 1999.
Сапрыкин С.Ю. о внутренней колонизации херсонеса таврического // ВДи. — 1994, № 3.
Свенцицкая И.С. Зависимое население на землях городов Западной Малой азии в период эллинизма // ВДи. —
1957, № 3.
Свенцицкая И.С. Земельные владения эллинистических полисов в Малой азии // ВДи. — 1960, № 3.
Соломоник Э.И., Николаенко Г.М. о земельных участках херсонеса в начале III в. до н. э. (к IOSPE, I2, № 403) //
ВДи. — 1990, № 2.
Стоянов Р.В. Демографическая ситуация в херсонесе таврическом в V—I вв. до н. э. по данным городского не-
крополя // старожитності степового Причорномор’я і криму. — 2002. — 10.
Стржелецкий С.Ф. клеры херсонеса таврического // хсб. — 1961. — 6.
Туровский Е.Я. хронология сельских усадеб херсонеса на гераклейском полуострове: автореф. дис. … канд.
истор. наук. — сПб., 1994.
Утченко С.Л. Политические учения древнего рима III—I вв. до н. э. — М., 1977.
Фролов Э.Д. Экономические взгляды ксенофонта. анализ трактата «об управлении хозяйством» // уч. зап. лгу,
1956. — сер. истор. — № 192. — Вып. 21.
Штаерман Е.М. античное общество. Модернизация истории и исторические аналогии // ПиДо. — 1968, кн. 1.
Штаерман Е.М. Древний рим: Проблемы экономического развития. — М., 1978.
Щеглов А.Н. северо-Западный крым в античную эпоху. — л., 1978.
Яйленко В.П. к интерпретации декрета иссейцев о разделе земли колонистами // ВДи. — 1971, № 2.
Яйленко В.П. греческая колонизация VII—III вв. до н. э. — М., 1982.
Finley M.I. The Ancient Economy. — Berkeley—Los Angelеs, 1973.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 27
Graham A.J. Colony and Mother City in Ancient Greece. — 2nd Ed. — Chicago, 1983.
Jameson M.H. Agricultural Labor in Ancient Greece // Agricultur in Ancient Greece. — Stockholm, 1992.
Jones A.H.M. The Decline of the Ancient World. — 1966.
Jones J.E., Graham A.J., Sackett L.H. An Attic country House below the Gave of Pan at Vary // British School at Athens,
Annual. — 1973, Vol. 68.
Lohman H. Agriculture and Country Life in Classical Attica // Agricultur in Ancient Greece. — Stockholm, 1992.
Nikolaenko G.M. The Chersonesean Chora in Light of the New Investigations in the Herakleian Peninsula (1991—2003) //
The Cauldron of Ariantas. Studies presented to A.N. Ščeglov on the occasion his 70th birthday. — Aarhus University
Press, 2003.
Osborne R. Demos: The Discavery of Classical Attica. — Cambridge, 1982.
Osborne R. Classical Landscape with Figures // The Ancient Greek City and its Countryside. — London, 1987.
Osborne R. «Is It a Farm?» The definition of Agricultural Sites and Settlements in Ancient Greece // Agricultur in Ancient
Greece. — Stockholm, 1992.
Salvian F., Vatin C. Le Cadastre de Larissa // BCH. — 1974, Vol. 48, I.
Saprikin S.J. Ancient Farms and Land-Plots on the Khora of Khersonesos Taurike (Research in the Herakleian Peninsula
— 1974 — 1990). — Amsterdam, 1994.
Saprikin S.J. The Chersonesean Farmhouse on Land-plot no. 49 on the Lighthouse Point // The Cauldron of Ariantas. Studies
presented to A.N. Ščeglov on the occasion his 70th birthday. — Aarhus University Press, 2003.
Welwei K.-W. Die griechische Polis. Verfassung und Gesellschaft in archaischer und klassischer Zeit. — Stuttgart, 1998.
Will E. Histoire politique du monde hellénistique (323 — 30 av J. — C.). — Nancy, 1966. — T. 1.
Zubar’ V.M., Kravčenko E.A. Interpretation of Group of Archaeological Sites in the vicinity of Tauric Chersonesos // The
Cauldron of Ariantas. Studies presented to A.N. Ščeglov on the occasion his 70th birthday. — Aarhus University
Press, 2003.
Одержано 07.09.2004
В.М. Зубарь
о характере ЗеМлеВлаДения В херсонесе таВриЧескоМ
на основании результатов изучения размежевания земли на гераклейском полуострове можно констатировать, что
в середине — второй половине IV в. до н. э., как и в продолжение всего античного периода, в ближайших окрест-
ностях херсонеса количественно преобладало мелкое гражданское землевладение, являвшееся основой полисной
социально-политической организации и экономической жизни античного мира. невзирая на тенденцию к движению
земельного фонда и укрупнение ряда земельных владений, в том числе и посредством аренды общественной и храмовой
земли, сейчас нет оснований говорить о значительной степени концентрации земельной собственности и о массовом
обезземеливании граждан херсонеса. к сожалению, пока вывод о незначительном уровне концентрации земли на
гераклейском полуострове не может быть проиллюстрирован с помощью каких-либо подсчетов, базирующихся на
всей совокупности археологического материала. однако изучение системы землепользования в окрестностях херсо-
неса в связи с публикацией последних работ г.М. николаенко получило новый импульс, который после завершения
анализа и публикации всего имеющегося в распоряжении исследовательницы массового археологического материала
позволит говорить о характере землепользования более конкретно. тем не менее уже сейчас вывод о преобладании
в херсонесе мелкого землевладения и отсутствии значительного количества крупных хозяйств на гераклейском
полуострове на протяжении всей античной эпохи, сделанный на базе имеющихся данных, может считаться твердо
установленным фактом.
V.M. Zubar
TO THE CHARACTER OF LANDOWNERSHIP
IN TAURIC CHERSONESOS
Relying on the study of the land demarcation on the Herakleian peninsula one can state that in middle — second half of the IV
c. BC, as well as during the whole Ancient period, the near chora of Chersonesos was mainly represented by small-size civil
landownership, which was the basis of polis’ social and political organization and economic life of the Ancient world. Despite
the tendency towards turnover of available land and consolidation of a number of estates, including that by means of
renting public and temple lands, now there is no reason to believe in considerable concentration of land property and in
large-scale dispossession of land among the citizens of Chersonesos. Unfortunately, being the conclusion regarding low
concentration of land on the Herakleian peninsula is impossible to be illustrated by any kind of calculations based on
the whole body of archaeological materials. However, the study of land tenure system in the environs of Chersonesos
was given new impetus owing to the works recently published by G.M. Nikolaenko. That will permit discussing the
character of land tenure more specifically after the analysis and publication of all mass archaeological material, which the
researcher has at her disposal. Even now the conclusion regarding prevalence of small-size landowning in Chersonesos
and absence of a considerable number of large estates on the Herakleian peninsula throughout the whole Ancient period,
made on the grounds of the already available data can be considered to be a fixed fact.
|