Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник
У статті розглянуто один із різновидів ранньоскіфського орнаменту, що має аналогії на ассирійському рельєфі. Встановлено ще одну опорну дату для ранньоскіфської культури....
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199207 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник / О.Д. Могилов // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 13-17. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199207 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992072024-09-29T16:28:22Z Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник Могилов, О.Д. Статті У статті розглянуто один із різновидів ранньоскіфського орнаменту, що має аналогії на ассирійському рельєфі. Встановлено ще одну опорну дату для ранньоскіфської культури. В статье рассмотрен клетчатый орнамент раннескифского времени, который находит параллели на рельефе Ашшурбанипала из Ниневии (Ассирия). Автор приходит к выводу о возможности использования данного орнамента в качестве хроноиндикатора раннескифской культуры. The article considers the chequered decorative pattern on the Early Scythian period, which has parallels on the relief of Ashurbanipal from Ninua (Assyria). The author arrives to a conclusion regarding the possibility of using this decorative pattern as a chronological indicator of the Early Scythian culture. 2005 Article Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник / О.Д. Могилов // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 13-17. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199207 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Могилов, О.Д. Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник Археологія |
| description |
У статті розглянуто один із різновидів ранньоскіфського орнаменту, що має аналогії на ассирійському рельєфі. Встановлено ще одну опорну дату для ранньоскіфської культури. |
| format |
Article |
| author |
Могилов, О.Д. |
| author_facet |
Могилов, О.Д. |
| author_sort |
Могилов, О.Д. |
| title |
Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник |
| title_short |
Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник |
| title_full |
Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник |
| title_fullStr |
Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник |
| title_full_unstemmed |
Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник |
| title_sort |
клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199207 |
| citation_txt |
Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник / О.Д. Могилов // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 13-17. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mogilovod klítčastijornamentrannʹoskífsʹkogočasuâkhronologíčnijpokaznik |
| first_indexed |
2024-09-30T04:01:49Z |
| last_indexed |
2024-09-30T04:01:49Z |
| _version_ |
1811592154889322496 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 13
хронологічна характеристика є одним із ключо-
вих показників будь-якої археологічної культури.
вона дає змогу визначити «нижню» та «верхню»
межі культурного кола пам’яток, з’ясувати час
побутування окремих категорій матеріальної
культури, співвіднести їх з іншими типами ар-
тефактів.
хронологія скіфської культури на сьогодні
будується на хронології імпортних речей, пе-
реважно античних. Провідне місце серед них
посідають керамічні матеріали (онайко 1966, с.
7—66; онайко 1970, с. 5—19). утім, якщо для
середньоскіфського і пізньоскіфського періодів
хронологічна шкала загалом зрозуміла (звичай-
но, і тут є суперечливі моменти), то хронологія
ранньоскіфської культури (особливо її ранньо-
го етапу) продовжує залишатися дискусійною.
Причиною цього є незначна кількість датуваль-
них давньогрецьких матеріалів.
у зазначеній ситуації чільне місце посідають
передньоазійські матеріали. скіфські передньо-
азійські походи призвели до контактів культури
номадів із провідними для того часу цивілізація-
ми Переднього сходу (ильинская, тереножкин
1983, с. 40—44), наслідком чого стало взаємо-
проникнення елементів матеріальної сфери цих
культур. відповідно, наявність у скіфських па-
м’ятках імпортних матеріалів або виявлення в
обох культурах спільних елементів дають змогу
«прив’язувати» хронологію скіфської культури
до передньоазійської абсолютної хронології.
Значний резонанс у 1990 рр. викликала пра-
ця І.М. Медведської (Медведская 1992, с. 86—
105), розробки якої певною мірою збігаються
з дослідженнями г. коссака і спираються на
них (kossak 1987, с. 24—86). І.М. Медведська
розподілила ранньоскіфську культуру (рск) на
три етапи і спробувала пов’язати кожен із них
з передньоазійською хронологією. у результаті
етап рск-1 датовано останньою третиною VIII
(із можливістю ще більшого подавнення) — по-
чатком VII ст. до н. е. (у таблиці 750—700 рр.
до н. е.); етап рск-2 — початком — першою
половиною VII ст. до н. е.; період рск-3 — дру-
гою половиною VII ст. до н. е. Праця викликала
різні відгуки: від схвальних до негативних (га-
ланина 1994, с. 92—105; Дьяконов 1994, с. 108—
116; Махортых 1996, с. 14—16; Махортых 1999,
с. 79—81; Погребова 1993, с. 84—88; Полін 1996,
с. 115—123; раевский 1993, с. 79—84; тохтасьев
1993, с. 89—96; шер 1993, с. 98—100 тощо).
нині погляди дослідників щодо початку ран-
ньоскіфської культури умовно можна поділити
на три основні групи.
Перша — прибічники подавнення ранньоскіф-
ської культури до VIII ст. до н. е.: І.М. Медвед-
ська, с.в. Полін (Медведская 1992, с. 86, 87;
Полін 1996, с. 119, 120).
Друга — прихильники поміркованого по-
давнення ранньоскіфської культури, дата ви-
никнення якої, на їхню думку, коливається в
межах кінця VIII — першої чверті VII ст. до
н. е.: а.Ю. алексєєв, с.в. Махортих, с.а. ско-
рий (алексеев 2003, с. 27; Махортых 1999, с. 80;
скорый 2003, с. 32—42).
третя — прибічники «пізніх» дат поширення
скіфської культури: т.М. кузнецова, в.а. кореня-
ко (кузнецова 2002, с. 80; кореняко 2001, с. 63).
За таких умов важливого значення набуває
кожен елемент, що дає прив’язку до абсолютних
дат. Дослідники вже неодноразово зверталися
до передньоазійських паралелей під час дату-
вання передскіфського і ранньоскіфського пе-
ріодів історії Причорномор’я (Белинский 1990,
с. 194, 195; ковпаненко 1966, с. 177, 178; Махор-
тых, Черненко 1995, с. 21—27; Махортых 2000,
с. 190—192; Петренко 1980, с. 15—18).
Цікаві паралелі в орнаментальних моти-
вах удалося простежити між зображенням на
рельєфі часу ашшурбаніпала (668—627 рр. до
н. е.) і низкою речей ранньоскіфського часу.
рельєф періоду ашшурбаніпала з ніневії міс-
тить зображення царя на двоколісній колісниці
у супроводі численної челяді (Potratz 1966, taf.
XXV, s. XlIV). Для нас цікавим є орнамент борту
колісниці. він виконаний у вигляді поля, вкри-
того клітчастими мотивами. кожен з маленьких
квадратиків поділяється діагональною лінією
навпіл. лінії, що розділяють зображення, —
це смужки із загостреними кінцями, розширені
в центрі. окрему композицію зображено на пе-
редній частині борту: видовжена смуга, яка вни- © о.Д. Могилов, 2005
êë²ò×àñòèé îðíàìåíò ðàííüîñê²Ôñüêîãî ×àñó
ê õðîíîëîã²×íèé ÏîêàÇíèê
У статті розглянуто один із різновидів ранньоскіфського орнаменту, що має аналогії на ассирійському рельєфі. Вста-
новлено ще одну опорну дату для ранньоскіфської культури.
î.ä. ìîãèëîâ
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 314
зу дещо звужується. вона прикрашена одним
вертикальним рядом розділених навпіл квадра-
тиків, причому у верхній частині смуги, через її
розширення, зроблено спробу переходу до двох
рядів квадратиків. Проте до смуги увійшла лише
їхня центральна частина, так що загалом вини-
кає враження розетки (рис. 1; 2).
Зазначений орнаментальний мотив має ана-
логії на низці виробів ранньоскіфського часу.
Зокрема, подібні зображення містяться на
кістяних псаліях та на одній із пластин з кург.
2 біля Жаботина (рис. 3, 1). на псаліях (на од-
ному — біля голівки, на іншому — біля копи-
та) зображено поля, розділені лініями на шість
квадратиків, більшість з яких, у свою чергу, поді-
ляються навпіл діагоналлю. на пластині, у лівій
верхній частині, також є зображення трьох квад-
ратиків у лінію, два з яких розділені діагонал-
лю. третій квадратик має дві діагональні лінії.
комплекс є перехідним, він містить новочеркась-
кі двокільчасті вудила та вироби у ранньоскіф-
ському звіриному стилі (ильинская 1975, табл.
VI, 8, 9, 11; вязьмитина 1963, рис. 1, 2; 5, 1, 2;
Зуев 1993, рис. 1, 3; 2, 1, 2). М.н. Погребова і
Д.с. раєвський висловили думку про походження
такого орнаменту від передньоазійського клино-
писного письма. слід зауважити, що зіставляти
орнамент жаботинських псалій із зображення-
ми на псалії з роменського повіту та на псалії з
кармир-Блура не зовсім правомірно (Погребова,
раевский 1999, с. 271). на жаботинських псаліях,
на відміну від зазначених, трикутники утворю-
ють прямокутник.
орнамент подібного типу має кістяна плас-
тина, знайдена у приміщенні 36 цитаделі тей-
шебаїні у Закавказзі (Пиотровский 1955, рис.
9). лінії розбивають її на чотири частини. Дві
діагональні частини прикрашені зображеннями
кіл. Інші дві — зображенням поділених навпіл
квадратиків (рис. 3, 2). комплекс кармир-Блура
містив численні знахідки, що дають змогу синх-
ронізувати його з келермеськими пам’ятками.
Цікавим є трикутний у перетині кістяний
псалій із Жаботинського поселення (Покровская
1973, рис. 4, 8). один з його боків містив смугу
з семи поділених навпіл врізних квадратиків. у
центральній частині псалія — три округлі отвори
(рис. 3, 3).
Прикрашені зазначеним орнаментом і уламки
трьох кістяних псаліїв із зооморфними зображен-
нями з кург. 16 нартанського могильника (рис.
3, 4). Інвентар поховання складався з дволопа-
тевих та трилопатевих стріл з листоподібною та
трикутною голівками, залізних трипетельчастих
псаліїв, дзеркала з центральною ручкою на зво-
роті, бляшки з увігнуторомбічною фігурою, що
дає змогу синхронізувати комплекс із келермесь-
ким часом (Батчаев 1985, табл. 41, 28—30).
у пох. 106 самтаврського могильника на
кавказі знайдено орнаментовані уламки кістя-
них псаліїв (рис. 3, 5). на одному з них зобра-
ження мають геометричний характер (два ряди
по три розподілені квадратики). Інший псалій
також має два ряди по три квадратики, втім лінії-
розподільники тут опуклі, а зовнішні бічні лінії
квадратів не позначені, що створює враження
розеток зі спільними пелюстками (ильинская,
тереножкин 1983, с. 29). За технологією орна-
менту цей псалій найближчий до ассирійських
зображень.
Подібні зображення містяться і на кістяно-
му молоті з Пастирського городища (рис. 3, 6).
утім, кожен із квадратиків розділений тут дво-
ма діагоналями, а не однією, так що повної то-
Рис. 1. рельєф ашшурбаніпала (за J. Potratz)
Рис. 2. рельєф ашшурбаніпала, фрагмент (за J. Potratz)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 15
тожності до ассирійських орнаментів немає
(яковенко 1969, рис. 1).
окремо слід згадати дерев’яне зооморфне
зображення з пох. 15 могильника гастон-уота
на Північному кавказі (рис. 3, 7). воно вкрите
орнаментом, що нас цікавить. утім, комплекс
належить до пізнішого часу: в ньому наявні
дводірчасті псалії (Мошинский, скаков 1996, с.
35, 37, рис.; Мошинский 1997, рис. 1—3). оче-
видно, має місце випадок пізнього пережитку
орнаментального мотиву.
картографування пам’яток свідчить, що біль-
шість із них пов’язана з кавказьким реґіоном,
суміжним із Передньою азією. лише екземп-
ляри з Жаботина знайдено у Правобережному
лісостепу Північного Причорномор’я.
у хронологічному плані основна частина
знахідок (тейшебаїні, нартан, самтавро) за
інвентарем пов’язана з келермеським часом,
нижня межа якого визначається нині середи-
ною — третьою чвертю VII ст. до н. е. (Петренко
1980 с. 15—18; галанина 1994, с. 105; галанина
1997, с. 192). Цікаво, що датувальні речі з келер-
меського та краснознам’янського курганів також
синхронізуються з епохою ашшурбаніпала.
окремо стоїть комплекс другого Жаботин-
ського кургану: він перехідний — новочер-
касько-скіфський. Цю пам’ятку створено рані-
ше, ніж келермеські комплекси, причому вони
безпосередньо не межують: як виявилося, для
ранньоскіфського часу, на підставі кореляції дат
різних деталей вузди, можливе визначення до-
сить дрібних хронологічних груп. Ідеться, на-
самперед, про відносну хронологію. на жаль,
нерозробленість абсолютної хронології не дає
змоги датувати їх точно. ключовою для кореля-
ції виявилася наявність у комплексах новочер-
каських елементів, залізних стременоподібних
і петельчастих вудил, бронзових тридірчастих
псалій «жаботинського» типу та залізних псалій
із трьома петлями. виділено чотири групи дета-
лей кінського спорядження.
у першій групі наявні новочеркаські бронзові
двокільчасті вудила, скіфські стременоподібні
вудила та бронзові жаботинські псалії: Жаботин 2
(ильинская 1975, табл. VI, 1—11), олексієвський
курган (Мурзин 1978, рис. 3, 1—8).
Друга група — Жаботин 524 (ильинская 1975,
табл. VII) — характеризується виходом з ужитку
новочеркаських деталей. Провідним інвентарем
залишаються бронзові стременоподібні вудила
і жаботинські псалії.
Для третьої групи — старша Могила (ильин-
ская 1968, табл. I—IV) — характерна поява за-
лізних вудил і псаліїв зі збереженням бронзових
стременоподібних вудил і жаботинських псаліїв.
Рис. 3. клітчастий орнамент ранньоскіфського часу: 1 — Жа-
ботин, кург. 2, 2 — тейшебаїні, 3 — Жаботинське поселення, 4
— нартан, кург. 16, 5 — самтавро, пох. 106, 6 — Пастирське горо-
дище, 7 — гастон уота, кург. 15; 1—6 — кістка, 7 — дерево (1 —
за М.І. вязьмітіною, 2, 5 — за в.а. Іллінською та о.І. теренож-
кіним, 3 — за Є.Ф. Покровською, 4 — за в.М. Батчаєвим, 6 — за
е.в. яковенко, 7 — за а.П. Мошинським та а.Ю. скаковим)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 316
Четверта група, представлена келермеськими
курганами (галанина 1983, с. 32—53; галанина
1997, с. 12—151) та пох. 2 реп’яхуватої могили
(ильинская, Мозолевский, тереножкин 1980,
с. 39—54), характеризується виходом з ужитку
бронзових тридірчастих жаботинських псаліїв.
Провідним інвентарем є бронзові та залізні стре-
меноподібні вудила, а також залізні кільчасті ву-
дила, залізні трипетельчасті псалії. нижня межа
четвертої «келермеської» групи, як було зазначе-
но, — середина — третя чверть VII ст. до н. е.
резюмуємо викладене. Маємо зображення
часу ашшурбаніпала (668—627 рр. до н. е.), яке
містить клітчастий орнамент. виявити такий ор-
намент на колісницях раннішого часу поки що
не вдалося. Зокрема, ранні колісниці епохи аш-
шурнасирпала, салманасара ІІІ, тиглатпаласара
ІІІ, синнахериба орнаментовані рослинним ор-
наментом і геометричними мотивами (які, однак,
відмінні від тих, що розглядаємо ми) або взагалі
не містять орнаменту (Potratz 1966, taf. XX, 4,
XXI, 45, 46, XXXII, 69; Barnet, Forman 1960,
taf. 14, 15, 20, 129; yadin 1963, s. 299—301, 382,
383, 386—389, 416, 417, 420, 421, 431, 432). Збері-
гаються такі орнаментальні мотиви і за часів
ашшурбаніпала (nagel 1967, taf. 13, 2; Barnet,
Forman 1960, taf. 90, 117). Проте на раннішому
виробі з асіне (asine) у греції, що належить
ще до доби бронзи (ранньоелладська культура),
наявні орнаментальні мотиви у вигляді низки
поділених за діагоналлю квадратиків. Щоправда,
тут розподілені навпіл квадратики не створюють
правильної лінійної системи (Muller-karpe 1974,
taf. 394, 15). отже, є підстави говорити про пів-
денні (грецькі та, можливо, передньоазійські)
корені зазначеного орнаменту. водночас маємо
групи скіфських виробів, орнаментованих у схо-
жому стилі, причому датуються вони келермесь-
ким часом, близьким до епохи ашшурбаніпала,
а також раннішим періодом.
такими чином, є всі підстави датувати зга-
даний різновид орнаменту на предметах келер-
меського часу VII ст. до н. е., а точніше 668—627
рр. до н. е. (середина — третя чверть VII ст. до
н. е.). Можливо, дещо раннішим часом датуєть-
ся другий Жаботинський курган. утім, не слід
далеко «відривати» його від початку другої тре-
тини VII ст. до н. е. (початок епохи ашшурбані-
пала). очевидно, мають рацію дослідники, які
відносять появу скіфських пам’яток на Півдні
східної Європи до межі VIII—VII — першої
чверті VII ст. до н. е.
у світлі викладеного варто поставити під
сумнів тезу І.М. Медведської про «допохідний
період» в історії ранньоскіфської культури та
дослідників, що приєдналися до її думки. як
було зазначено, вироби з кург. 2 біля Жаботина
(допохідний час рск-1, за І.М. Медведською)
уже містять орнамент з передньоазійськими
аналогіями. Це свідчить про контакти скіфсь-
ких племен з Переднім сходом із самого початку
появи їх у Північному Причорномор’ї.
як бачимо, ми отримали ще одну дату для ви-
значення хронології пам’яток ранньоскіфського часу.
Алексеев А.Ю. хронография европейской скифии. — сПб., 2003.
Батчаев В.М. Древности предскифского и скифского периодов // археологические исследования на новостройках
кабардино-Балкарии. — нальчик, 1985. — с. 7—115.
Белинский А.Б. к вопросу о времени появления шлемов ассирийского типа на Ближнем востоке // са. — 1990,
№ 4. — с. 190—195.
Вязьмитина М.И. ранние памятники скифского звериного стиля // са. — 1963, № 2. — с. 158—170.
Галанина Л.К. раннескифские уздечные наборы (по материалам келермесских курганов) // асгЭ. — 1983,
вып. 24. — с. 32—55.
Галанина Л.К. к проблеме хронологии келермесских курганов // ра. — 1994, № 1. — с. 92—107.
Галанина Л.К. келермесские курганы. — М., 1997.
Дьяконов И.М. киммерийцы и скифы на Древнем востоке // ра. — 1994, № 1. — с. 108—116.
Зуев В.Ю. изучение жаботинских гравировок и проблема развития звериного стиля в европейской скифии на
рубеже VII—VI вв. до р. х. // Пав. — 1993, № 6. — с. 38—52.
Ильинская В.А. скифы Днепровского лесостепного левобережья. — к., 1968.
Ильинская В.А. раннескифские курганы бассейна р. тясмин. — к., 1975.
Ильинская В.А., Мозолевский Б.Н., Тереножкин А.И. курганы VI в. до н. э. у с. Матусов // скифия и кавказ. — к.,
1980. — с. 31—63.
Ильинская В.А., Тереножкин А.И. скифия VII—IV вв. до н. э. — к., 1983.
Ковпаненко Г.Т. носачівський курган VIII—VII ст. до н. е. // археологія. — 1966, т. 20. — с. 174—179.
Кореняко В.А. курган скифского времени у села новозаведенного в ставропольском крае // северный кавказ:
историко-археологические очерки и заметки. — М., 2001. — с. 52—64.
Кузнецова Т.М. ранние скифы (VII—VI вв. до н. э.) // степи евразии в древности и средневековье. — сПб., 2002.
Махортых С.В., Черненко Е.В. о кавказских «пекторалях» VIII—VII вв. до н. э. // ра. — 1995, № 2. — с. 21—29.
Махортых С.В. к проблеме хронологии раннескифской культуры // актуальные проблемы археологии северного
кавказа. — М., 1996. — с. 114—116.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 17
Махортых С.В. об актуальных вопросах раннескифской археологии // скифы северного Причерноморья в VII—IV
вв. до н. э. — М., 1999. — с. 79—81.
Махортых С.В. об актуальных вопросах раннескифской археологии // скифы и сарматы в VII—III вв. до н. э.
— М., 2000. — с. 186—193.
Медведская И.Н. Периодизация скифской архаики и Древний восток // ра. — 1992, № 3. — с. 86—107.
Мошинский А.П., Скаков А.Ю. работы северо-кавказской экспедиции гиМ в 1991—1995 гг. // тез. докл. отчетной
сессии гиМ по итогам полевых археологических исследований и новых поступлений 1991—1995 гг. — М.,
1996. — с. 35—37.
Мошинский А.П. взаимосвязь населения горных районов северного кавказа со скифами (по диагорским матери-
алам) // ра. — 1997, № 3. — с. 33—45.
Мурзін В.Ю. скіфи на Північному кавказі (VII—V ст. до н. е.) // археологія. — 1978, № 27. — с. 22—36.
Онайко Н.А. античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII—V вв. до н. э. // саи. — 1966, вып. Д 1-27.
Онайко Н.А. античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV—II вв. до н. э. // саи. — 1970, вып. Д 1-27.
Петренко В.Г. изображение богини иштар из кургана в ставрополе // ксиа ан ссср. — 1980, № 162. —
с. 15—19.
Пиотровский Б.Б. кармир-Блур. результаты раскопок 1951—1953. — ереван, 1955. — т. 3.
Погребова М.Н. о принципах датировки скифской архаики // ра. — 1993, № 2. — с. 84—88.
Погребова М.Н., Раевский Д.С. к культурно-исторической интерпретации памятников звериного стиля из Жабо-
тинского кургана № 2 // евразийские древности. 100 лет Б.н. гракову: архивные материалы, публикации,
статьи. — М., 1999. — с. 260—273.
Покровская Е.Ф. Предскифское поселение у с. Жаботин // са. — 1973, № 4. — с. 169—188.
Полін С.В. Про хронологію ранньоскіфської культури // археологія. — 1996, № 4. — с. 115—126.
Раевский Д.С. о логике построения раннескифской археологии // ра. — 1993, № 2. — с. 79—84.
Скорый С.А. скифы в Днепровской Правобережной лесостепи. — к., 2003.
Тохтасьев С.Р. к хронологии и этнической атрибуции памятников скифского типа на Ближнем востоке // ра.
— 1993, № 2. — с. 89—99.
Шер Я.А. о статье и.н. Медведской «Периодизация скифской архаики и Древний восток» // ра. — 1993,
№ 2. — с. 98—110.
Яковенко Э.В. резной молоток из среднего Поднепровья // са. — 1969, № 2. — с. 246—249.
Barnet R., Forman W. assyrische рalastreliefs. — Prague, 1960.
Kossak G. Von den anfangen des skytho-iranischen тierstils // Skythika. — Munchen, 1987. — S. 24—86.
Muller-Karpe H. handbuch der vorgechi chichte. — Munchen, 1974. — Bd. III/3.
Nagel W. Die neuassyrische Reliefstile unter Sanherib und assurbanaplu. — Berlin, 1967.
Potratz J. Die рferdetrensen des alten orient. — Roma, 1966.
Yadin Y. The art of warfare in Biblical lands in the light of arhaeologikal discovery. — london, 1963.
Одержано 01.06.2004
А.Д. Могилов
клетЧатыЙ орнаМент раннескиФского вреМени
как хронологиЧескиЙ ПокаЗателЬ
в статье рассмотрен клетчатый орнамент раннескифского времени, который находит параллели на рельефе аш-
шурбанипала из ниневии (ассирия). автор приходит к выводу о возможности использования данного орнамента
в качестве хроноиндикатора раннескифской культуры.
O.D. Mogylov
ChEQuERED DECoRaTIVE PaTTERn oF ThE EaRly
SCyThIan PERIoD aS a ChRonologICal InDICaToR
The article considers the chequered decorative pattern on the Early Scythian period, which has parallels on the relief of
ashurbanipal from ninua (assyria). The author arrives to a conclusion regarding the possibility of using this decorative
pattern as a chronological indicator of the Early Scythian culture.
|