Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя
У статті розглянуто питання наявності крем’яних виробів кукрекської культурної традиції в інвентарі побузьких пам’яток різних періодів буго-дністровської культури. Проаналізовано склад крем’яних колекцій, дані публікацій та польової документації В.М. Даниленка. З’ясовано причини, які призвели до поя...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199209 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя / Д.Л. Гаскевич // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 24-37. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199209 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992092024-09-29T16:28:37Z Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя Гаскевич, Д.Л. Публікації археологічних матеріалів У статті розглянуто питання наявності крем’яних виробів кукрекської культурної традиції в інвентарі побузьких пам’яток різних періодів буго-дністровської культури. Проаналізовано склад крем’яних колекцій, дані публікацій та польової документації В.М. Даниленка. З’ясовано причини, які призвели до появи відмінних поглядів на розвиток буго-дністровського крем’яного інвентарю. В статье проанализированы коллекции кремневого инвентаря ряда неолитических памятников Побужья, а также публикации и полевая документация В.Н. Даниленко. На основании полученных данных сделан вывод о связи изделий кукрекской культурной традиции (вкладышей кукрекского типа, микропластин с притупленным ретушью краем, отщеповых многолезвийных резцов с плоскими резцовыми сколами) только с одним — печерским — периодом развития буго-днестровской культуры. При этом намечается возможность выделения в Побужье и единичных печерских памятников, инвентарь которых не имеет характерных кукрекских черт (нижний слой Сокольцов VI). На ряде неолитических памятников Побужья (Саврань, Гард, Добрянка 1) изделия кукрекской культурной традиции, самчинская и савранская керамика были найдены в условиях, поддающих сомнению их органичную связь. Находки карандашевидных нуклеусов на савранских памятниках Пугач 1, Пугач 2, Гард 3 не сопровождались характерными кукрекскими орудиями, что не позволяет связывать упомянутые нуклеусы с кукрекской культурной традицией. Эти данные опровергают высказанное в публикациях Н.С. Котовой и Л.Л. Зализняка мнение о кукрекских чертах кремневого инвентаря самчинских и савранских памятников Побужья. The article analyzes collections of flint tools from a number of Neolithic monuments of the Buh River Region, as well as published works and field documents of V.M. Danylenko. Relying on the obtained data the author comes to a conclusion that the products of Kukrek cultural tradition (inset tools of the Kukrek type, micro-bladelet backed by retouching, flaked multi-edged burins with flat burin spalls) should be associated with only one — Pecherskiy — period in the development of the Buh-Dnister culture. In addition, there is a possibility to set out in the Buh River Region individual Pechersky monuments the inventory of which has no characteristic Kukrek features (the lower layer Sokoltsy VI). On a number of Neolithic sites of the Buh River Region (Savran’, Gard, Dobryanka 1) artifacts of the Kukrek cultural tradition, Samchinska and Savranska ceramics were discovered in the environment that doubts their organic connection. The finds of pencil-shaped nuclei on the Savran’ monuments Pugach 1, Pugach 2, and Gard 3 were not accompanied by characteristic Kukrek tools, which makes it impossible to associate the abovementioned nuclei with the Kukrek cultural tradition. These data refute the opinion advanced by N.S. Kotova and L.L. Zaliznyak in their publications regarding the Kukrek features of the flint inventory of the Samchinski and Savranski monuments of the Buh River Region. 2005 Article Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя / Д.Л. Гаскевич // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 24-37. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199209 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Гаскевич, Д.Л. Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя Археологія |
| description |
У статті розглянуто питання наявності крем’яних виробів кукрекської культурної традиції в інвентарі побузьких пам’яток різних періодів буго-дністровської культури. Проаналізовано склад крем’яних колекцій, дані публікацій та польової документації В.М. Даниленка. З’ясовано причини, які призвели до появи відмінних поглядів на розвиток буго-дністровського крем’яного інвентарю. |
| format |
Article |
| author |
Гаскевич, Д.Л. |
| author_facet |
Гаскевич, Д.Л. |
| author_sort |
Гаскевич, Д.Л. |
| title |
Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя |
| title_short |
Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя |
| title_full |
Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя |
| title_fullStr |
Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя |
| title_full_unstemmed |
Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя |
| title_sort |
крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток побужжя |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199209 |
| citation_txt |
Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя / Д.Л. Гаскевич // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 24-37. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT gaskevičdl kremânívirobikukreksʹkoíkulʹturnoítradicíívínventaríbugodnístrovsʹkihpamâtokpobužžâ |
| first_indexed |
2024-09-30T04:01:55Z |
| last_indexed |
2024-09-30T04:01:55Z |
| _version_ |
1811592160859914240 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 324
Âñòóï
останні роки в українській археології позначилися
певним пожвавленням як у дослідженні неолітичної
проблематики в цілому, так і у вивченні буго-дніст-
ровської культури (БДк) зокрема. у низці публіка-
цій н.с. котова (котова 2002), М.т. товкайло (тов-
кайло 2003), л.л. Залізняк (Залізняк 2004; Залізняк,
Манько 2004), Д.л. гаскевич (гаскевич 2002;
гаскевич 2003) висловили відмінні погляди щодо
характеру крем’яного інвентарю різних періодів
розвитку її побузького локального варіанта. Ці
міркування часто суперечили не лише одне од-
ному, але й усталеним поглядам на розвиток кре-
м’яного інвентарю БДк Побужжя, викладеним
у монографії в.М. Даниленка «неолит украины»
(Даниленко 1969). При цьому основні розбіжності
стосуються питання наявності або відсутності у
крем’яному інвентарі різних періодів розвитку БДк
виробів кукрекської культурної традиції .
тут і далі під терміном «вироби кукрексь-
кої культурної традиції» розуміємо вироби, що
є спільною складовою крем’яних комплексів
пам’яток різних частин ареалу кукрекської ме-
золітичної культури і характеризують специфіку
кукрекського набору як такого. До них належать
вкладні кукрекського типу, мікропластинки з
притупленим ретушшю краєм, відщепові бага-
толезові різці з пласкими різцевими сколами,
мініатюрні пірамідальні (т. зв. олівцеподібні)
нуклеуси для отримання мікропластинок.
аналіз поглядів різних дослідників щодо на-
явності виробів кукрекської культурної традиції
в інвентарі неолітичних пам’яток Побужжя ви-
магає попереднього розгляду періодизації БДк.
Це дасть змогу уникнути розбіжностей, спричи-
нених неузгодженістю термінів, які використо-
вуються в публікаціях різних авторів.
Ïóáë³êàö³¿
àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â
© Д.л. гаскевиЧ, 2005
ä.ë. ãàñêåâè÷
êðåì’ÿ í² âèðîáè êóêðåêñüêî¯
êóëüòóðíî¯ òðàäèö²¯ â ²íâåíòàð²
áóãî-äí²ñòðîâñüêèõ Ïàì’ ÿòîê Ïîáóææÿ
У статті розглянуто питання наявності крем’яних виробів кукрекської культурної традиції в інвентарі побузьких
пам’яток різних періодів буго-дністровської культури. Проаналізовано склад крем’яних колекцій, дані публікацій та
польової документації В.М. Даниленка. З’ясовано причини, які призвели до появи відмінних поглядів на розвиток буго-
дністровського крем’яного інвентарю.
наразі існує п’ять періодизацій БДк. Першу,
з дев’яти послідовних культурно-хронологічних
фаз, згрупованих у чотири періоди, склав в.М.
Даниленко (Даниленко 1962, с. 23, 24; Дани-
ленко 1969, с. 48, 49, 142—157). Другу, з п’яти
фаз, на матеріалах Подністров’я побудував в.І.
Маркевич (Маркевич 1965, с. 89, 90). у 1970-ті рр.
р. трингхем (Tringham 1971, p. 97) та Д.я. теле-
гін (телегин 1977, с. 90) опублікували однакові
тричленні періодизації БДк, що складаються з
трьох періодів: раннього (печерського), серед-
нього (самчинського) та пізнього (савранського).
спираючись на результати власного аналізу ма-
теріалів поселення Базьків острів, н.с. котова
(котова 2002, с. 19—21) запропонувала поділ
БДк на два періоди — перший та другий. взаєм-
ну кореляцію періодів та фаз згаданих періоди-
зацій наведено в табл. 1.
у цій праці, як і у своїх попередніх публікаціях
(гаскевич 2002; гаскевич 2003), автор використо-
вує тричленну періодизацію БДк Д.я. телегіна.
Ïðîáëåìà íàÿâíîñò³ âèðîá³â
êóêðåêñüêî¿ êóëüòóðíî¿ òðàäèö³¿
ó êðåì’ÿíîìó ³íâåíòàð³
ÁÄÊ Ïîáóææÿ
у монографії «неолит украины» в.М. Данилен-
ко відзначив наявність знахідок олівцеподібних
нуклеусів, вкладнів кукрекського типу («проре-
зывателей», за термінологією вченого), відще-
пових різців в описі як ранньо-, так і пізньо-
неолітичних пам’яток Побужжя. натомість, під-
сумовуючи дані про інвентар БДк, він зауважив,
що вироби кукрекської культурної традиції ха-
рактеризують кременеобробку лише печерських
стоянок реґіону (Даниленко 1969, с. 151, 152).
Це положення в.М. Даниленка нещодавно пос-
тавила під сумнів н.с. котова (котова 2002,
Я
Я Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 25
с. 23), яка в узагальнюючій характеристиці ін-
вентарю першого періоду БДк Побужжя жодно-
го з перерахованих типів виробів не згадала.
водночас н.с. котова (котова 2002, с. 23)
відзначила наявність кукрекських вкладнів
у матеріалах самчинських та савранських па-
м’яток Побужжя, об’єднаних нею в один, «дру-
гий», період БДк. аналогічного висновку про
те, що «на розвиненій самчинській фазі буго-
дністровської культури, крем’яний інвентар ще
зберігав виразні кукрекські риси», а в савран-
ському періоді — мав нечисленні «кукрекські
особливості», дійшов і л.л. Залізняк (Залізняк
2004, с. 13; Залізняк, Манько 2004, с. 146, 150).
на підтвердження цієї тези він посилається на
знахідки зі стоянки Добрянка 1, дослідженої на
р. тікич, та з дніпро-донецької пам’ятки лаза-
рівка на р. Здвиж у київському Поліссі. крім
того, л.л. Залізняк наводить слова в.М. Дани-
ленка, який у своїй монографії зазначив, що
крем’яний комплекс самчинської фази «едва ли
претерпел сколько-нибудь заметные изменения»
порівняно з попереднім періодом (Даниленко
1969, с. 153), а також відзначає наявність в інвен-
тарі савранських пам’яток степового Побужжя
Пугач 1, Пугач 2, гард 3 «кукрекських олівце-
подібних нуклеусів» (Залізняк, Манько 2004,
с. 146).
опрацювавши колекції низки неолітичних
пам’яток Побужжя, Д.л. гаскевич (гаскевич
2002, с. 98; гаскевич 2003, с. 5) відзначив на-
явність виробів кукрекської культурної тради-
ції у печерському інвентарі та відсутність їх у
матеріалах самчинського й савранського часу.
аналогічного погляду дотримується й М.т. тов-
кайло (товкайло 2003, с. 195).
Метою цієї публікації є встановлення наяв-
ності чи відсутності кукрекських традицій у кре-
менеобробці кожного з трьох періодів БДк. При
цьому особливу увагу приділено аналізу причин,
які призвели до появи протилежних поглядів
щодо розвитку крем’яного інвентарю неоліту
Побужжя, з’ясуванню ступеня аргументованості
думок, висловлених різними дослідниками.
Ïå÷åðñüêèé ïåð³îä
найкращим способом з’ясувати склад печер-
ського крем’яного інвентарю побузького ло-
кального варіанта БДк міг би стати аналіз ко-
лекцій із пам’яток, на яких виявлено знахідки
лише одного періоду — печерського. Знахідки
матеріалів печерського періоду БДк в.М. Да-
ниленко згадує в описі чотирнадцяти пам’яток
Побужжя (Даниленко 1969). Проте з тексту його
монографії випливає, що на всіх них, крім печер-
ської, виявлено кераміку і пізніших періодів куль-
тури — самчинського та савранського (табл. 2).
отже, нині в Побужжі не існує жодної пам’ятки,
колекція якої, взята в цілому, може характеризу-
вати кременеобробку печерського періоду БДк.
виділення виробів печерського часу із загальної
кількості крем’яних знахідок кожної з чотирнад-
цяти пам’яток вимагає спеціальної дослідниць-
кої процедури.
саме цим шляхом пішла н.с. котова, побу-
дувавши свою характеристику кременеобробки
печерського періоду БДк Побужжя на аналізі
крем’яної колекції нижнього шару стоянки
Базьків острів, дослідженої в.М. Данилен-
ком (котова 2002, с. 22). При цьому розподіл
крем’яної колекції пам’ятки на частини, що
відповідають різним періодам БДк, дослідни-
ця здійснила, спираючись на стратиграфічні та
планіграфічні спостереження в.М. Даниленка.
у результаті аналізу н.с. котова констатувала
відсутність в інвентарі нижнього шару Базь-
кова острова виробів кукрекської культурної
традиції, зазначивши лише, що «к этому же
слою в.М. Даниленко отнес трапецию и сече-
ние пластин, близкие вкладышам кукрекского
типа, которые не удалось найти в коллекции»
(котова 2002, с. 20).
Дійсно, в колекції Базькова острова, яка
зберігається в наукових фондах Іа нан ук-
раїни, відсутня значна кількість крем’яних ви-
робів, зокрема олівцеподібні нуклеуси та вкладні
кукрекського типу, згадані у монографії в.М. Да-
ниленка (Даниленко 1969, с. 67, рис. 17, 19—21,
заньковецька скибинецька соколецька печерська самчинська савранська хмільницька
фаза фаза фаза фаза фаза фаза фаза
в.І. Маркевич (1974,
с. 136—141) І фаза ІІ фаза ІІІ фаза IV фаза V фаза —
р. трингхем (1971, с. 97), — Печерський період самчинський савранський —
Д.я. телегін (1977, с. 90) період період
н.с. котова (2002, с. 19—21) — Перший період Другий період —
Пізній період
Таблиця 1. Періодизація пам’яток БДК, за В.М. Даниленком, В.І. Маркевичем,
Р. Трингхем, Д.Я. Телегіним, Н.С. Котовою
Безкераміч-
ний неоліт
ранній період розвинутий період
в.М. Даниленко (1969,
с. 48, 49, 142—157)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 326
с. 69, рис. 21, 10). отже, результат здійснено-
го н.с. котовою аналізу печерської частини
крем’яного інвентарю Базькова острова не
можна вважати надійним через відсортованість
колекції.
Запобігти помилкам в аналізі матеріалів
буго-дністровських пам’яток, розкопаних в.М.
Даниленком 45—55 років тому, може перевірка
стану збереженості їхніх колекцій. якщо така пе-
ревірка свідчить про втрату частини матеріалів,
аналіз колекції має враховувати дані про її
первинний склад, що містяться у відповідних
публікаціях та інвентарних описах польових
звітів. При цьому для з’ясування типологіч-
ного складу крем’яного набору пам’яток БДк
узагальнюючі публікації в.М. Даниленка —
фахівця з археології кам’яної доби — часто є
інформативнішими, ніж інвентарні описи, які
складалися переважно менш кваліфіковани-
ми співробітниками. натомість, на відміну від
публікацій, польова документація містить до-
кладнішу інформацію щодо кількості знахідок
та умов їх виявлення. З огляду на це відомості з
монографії та польових звітів в.М. Даниленка
набувають непересічного значення, іноді — єди-
ного джерела інформації про крем’яний інвентар
певного скупчення матеріалу чи шару пам’ятки,
що змушує приділити їхньому розгляду особ-
ливу увагу.
у своїй монографії в.М. Даниленко наво-
дить опис крем’яного інвентарю лише чотирь-
ох пам’яток раннього періоду БДк Побужжя —
нижніх шарів сокольців VI, Мельничної кручі,
гайворона-Поліжка та Печери. опис супровод-
жується трьома рисунками крем’яних виробів
цих пам’яток (Даниленко 1969, с. 98, рис. 58;
с. 101, 109, рис. 76; с. 110, 112, 113, рис. 81; с.
115). крем’яні знахідки нижнього шару Базькова
острова у тексті не описані, натомість зображені
на досить інформативному рисунку (Даниленко
1969, с. 69, рис. 21).
За даними монографії, вкладні кукрекського
типу були виявлені у нижніх шарах Базькова ос-
трова, Мельничної кручі та гайворона-Поліжка.
Пластинки з притупленим краєм та відщепові
різці різних типів згадуються серед матеріалів
нижнього шару Мельничної кручі, олівцеподіб-
ні нуклеуси — нижніх шарів Базькова острова,
гайворона-Поліжка, Мельничної кручі. Жодно-
го виробу кукрекської культурної традиції в.М.
Даниленко не згадує, розглядаючи матеріали Пе-
чери та нижнього шару сокольців VI. Можливо,
інвентар цих пам’яток представляє інший тип
кременеобробки ранньонеолітичного населення
Побужжя, що не передбачав виготовлення ви-
робів кукрекської культурної традиції?
Згадка в.М. Даниленка (Даниленко 1969,
с. 115) про крем’яний комплекс Печери є більш
ніж лаконічною. описуючи зачистку на місці
майбутнього розкопу, він зазначив, що у ній «за-
легало ... много кремневых изделий, включаю-
щих округлые скребки, трапеции, ножевидные
пластинки, призматические нуклеусы, отщепы
и прочее». Проте вироби кукрекської культурної
традиції могли бути виявлені у самому розко-
пі або в зачистках на певній відстані від нього.
відповідь на запитання, так це чи ні, дає аналіз
колекції пам’ятки.
Пам’ятка Печера знаходиться на краю над-
заплавної тераси правого берега порожистої
ділянки Південного Бугу на території с. Печера
тульчинського р-ну вінницької обл. її було ви-
явлено П.І. хавлюком у 1956 р. і досліджено
в.М. Даниленком у 1957—1958 рр.
За даними польового щоденника в.М. Дани-
ленка (Даниленко 1958/5, № 3403/1, с. 31), у 1957 р.
на відстані близько 300 м один від одного було
зафіксовано два неолітичні пункти. комплекси
їхніх знахідок містять незначну кількість кре-
м’яних виробів, що мають шифри «Пещера І-57»
та «Пещера ІІ-57, зачистка». виходячи з нечис-
ленних фрагментів кераміки, можна констатува-
ти печерський вік принаймні частини знахідок,
Базьків острів + + +
Митьків острів + + +
сокольці I + +
сокольці II + + +
сокольці VI + +
Заньківці II + + +
шимановське II + +
глинське + +
Мельнична круча + +
гайворон-Поліжок + +
Печера + +
Щуровці +
самчинці I + +
самчинці II +
коржів + +
Жакчик +
Завалля +
ладижин I + +
ладижин II +
Чернятка +
саврань + +
володимирівка +
Миколина Брояка +
гард +
савранський
Таблиця 2. Наявність знахідок різних періодів БДК, за
даними монографії В.М. Даниленка (Даниленко 1969)
Пам’ятка
Період
печерський самчинський
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 27
зашифрованих як «Пещера ІІ-57, зачистка» (Да-
ниленко 1958/5, № 3406, с. 30). Поодинокість
керамічних знахідок у колекції іншого пункту
не дає змоги пов’язати його з певним періодом
БДк.
у 1958 р. на краю тераси у різних місцях тієї
ж 300-метрової ділянки берега зачистками було
досліджено кілька скупчень матеріалів різних
періодів БДк (Даниленко 1958/5, № 3401, с. 3,
№ 3403, кн. 2, с. 7). усі виявлені знахідки ма-
ють однаковий шифр: «Пещера-58», «Зачистка».
отже, комплекс крем’яних виробів з цим шиф-
ром не може характеризувати кременеоброб-
ку якогось одного періоду. те саме стосується
виробів із шифрами «Пещера-58», «выкид» та
«Пещера-58», «сбор». у тому самому році у
місцях найбільшої концентрації знахідок було
закладено розкоп розміром 8 × 13 м та вели-
ку зачистку площею близько 15 м2 («Зачистка
ІІІ»). у розкопі поряд із досить представницьким
комплексом крем’яних виробів за аналогічних
геологічних умов було виявлено кераміку як
печерського, так і самчинського типів (Дани-
ленко 1969, с. 115). у зачистці ІІІ зафіксовано
2 неолітичні шари — «нижній» зі знахідками
печерського часу, та «верхній» — з керамікою
самчинського або савранського періоду.
Проведений автором аналіз усіх складових
крем’яної колекції Печери, яка зберігається в на-
укових фондах Іа нан україни, свідчить, що
низка виробів кукрекської культурної традиції
представлена в комплексах зачистки 1957 р.,
Рис. 1. Печера. крем’яні вироби з розкопу 1958 р.: 1—3 — трапеції; 4—6 — вкладні кукрекського типу; 7, 8 — ати-
пові вкладні кукрекського типу; 9—12 — різці; 13—26 — скребачки; 27, 28 — перфоратори
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 328
розкопу 1958 р. та нелокалізованих зачисток
1958 р. (табл. 1, рис. 1—3). Зокрема, були вияв-
лені типові (рис. 1, 4—6; 3, 4, 20, 21) та атипові
(рис. 1, 7, 8; 3, 3) вкладні кукрекського типу, від-
щепові різці з пласкими різцевими сколами (рис.
1, 9—11; 3, 5—7), мікропластинка з притупленим
ретушшю краєм (рис. 3, 2) та олівцеподібний
нуклеус (рис. 3, 17). крім цього, в колекції наявні
симетричні та дещо асиметричні трапеції (рис. 1,
1—3; 3, 1), відщепові та пластинчасті скребачки
різних типів (рис. 1, 13—26; 3, 8—14, 18), кутові
різці на пластинках (рис. 1, 12), ретушовані плас-
тинки (рис. 3, 15, 22), пластинки-анкоші (рис. 2,
1, 2; 3, 19), перфоратори (рис. 1, 27, 28), одно- та
двоплощадкові, переважно однобічні, нуклеуси
для пластинок (рис. 2, 3—7; 3, 16), нуклеуси для
відщепів (рис. 2, 8).
Зазначимо, що, на відміну від крем’яної ко-
лекції Базькова острова, крем’яні матеріали Пе-
чери втрат практично не зазнали. Порівняння
складу колекції та інвентарного опису свідчить
про відсутність лише двох знарядь — трапеції
та «остриеобразного орудия на пластинке» із
зачисток 1958 р. натомість кількість дебіта-
жу в колекції навіть дещо більша від зазначе-
ної — загалом в описі згадано 470 крем’яних
виробів (Даниленко 1958/5, № 3406), а проаналі-
зоване зібрання містить 477 предметів.
отже, у розкопі та зачистках Печери, як і на
інших згаданих побузьких пам’ятках БДк, що
містять кераміку печерського типу, були вияв-
лені вироби кукрекської культурної традиції.
Пам’ятку сокольці VI досліджував в.М. Да-
ниленко в 1957, 1958 та 1961 рр. вона займає
ділянку берега Південного Бугу, завширшки до
15 м, витягнуту вздовж ріки на відстань близь-
ко 60 м. у цьому місці зроблено зачистку та
закладено розкопи загальною площею близько
900 м2. Знахідки печерського часу залягали у
жовтому суглинку на глибині 1,20—1,40 м. на
0,10—0,15 м вище виявлено шар із матеріалами
самчинського часу (Даниленко 1969, с. 91).
За інвентарними описами, колекція обох не-
олітичних шарів пам’ятки нараховує 184 крем’яні
вироби (Даниленко 1958, № 3406, кн. 1, с. 9,
кн. 2, с. 10—15; Даниленко 1959—1961/7, №
4425, кн. 10—11, с. 5—14). нині колекція со-
кольців VI, що зберігається в Іа нан украї-
ни, налічує 167 крем’яних виробів. отже, 17
крем’яних знахідок не аналізувалися. у наявній
частині колекції крем’яних виробів кукрекської
культурної традиції не виявлено. не згадує їх і
в.М. Даниленко. у своїй монографії він пише,
що крем’яні знахідки нижнього шару сокольців
VI «…весьма немногочисленны. они включа-
ют несколько грубоватых нуклеусов из серого
кремня, а также несколько обычных скребков
и ножевидных пластинок…». не згадуються
вироби кукрекської культурної традиції і серед
знахідок інших шарів пам’ятки (Даниленко 1969,
с. 92—101; с. 96, рис. 53; с. 98, рис. 58).
отже, аналіз даних монографії в.М. Дани-
ленка та складу крем’яних колекцій Печери і
сокольців VI дає змогу говорити про наявність
у Побужжі пам’яток, в інвентарі яких печерська
кераміка співіснує з двома типами крем’яних
наборів — зі знахідками характерних кукрек-
ських виробів та без них. При цьому виділення
пам’яток з набором другого типу поки що має ха-
рактер припущення, адже здійснене на підставі
лише однієї невеликої за кількістю знахідок та
неповної через відсутність 17 виробів крем’яної
колекції сокольців VI.
Через наявність на всіх пам’ятках, де було ви-
явлено печерську кераміку, ще й знахідок пізніших
періодів БДк виникає питання, чи не пов’язані
тамтешні кукрекські крем’яні вироби із самчинсь-
кими та савранськими матеріалами? особливої
актуальності це питання набуває під час розгляду
пам’яток, на яких залишки печерського та сам-
чинського посуду залягали в одному культурному
шарі чи були виявлені на поверхні. Пролити світло
на цю проблему може аналіз крем’яного інвента-
рю самчинських пам’яток Побужжя.
Рис. 2. Печера. крем’яні вироби з розкопу 1958 р.:
1, 2 — анкоші; 3—8 — нуклеуси
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 29
Ñàì÷èíñüêèé ïåð³îä
характер самчинського крем’яного інвентарю,
на відміну від печерського, можна з’ясувати за
допомогою аналізу колекцій пам’яток, які не
містять матеріалів інших періодів БДк. у мо-
нографії в.М. Даниленка (Даниленко 1969) зга-
дуються 19 неолітичних пам’яток Побужжя зі
знахідками самчинської кераміки. Печерські та
савранські матеріали відсутні в інвентарі п’яти
з них — Щуровців, самчинців ІІ, Жакчика, За-
валля, ладижина ІІ (табл. 3). у Заваллі прово-
дилося тільки збирання підйомного матеріалу.
Знахідки решти пам’яток походять зі зборів на
поверхні та з невеликих розкопів і зачисток країв
берегових урвищ, де вони були виявлені in situ.
Із п’яти названих пам’яток більш представни-
цькі набори крем’яних знахідок мають колекції
Жакчика та ладижина ІІ.
Пам’ятку Жакчик виявив та дослідив в.М. Да-
ниленко в 1955 р. крем’яні вироби, кістки тва-
рин, фрагменти самчинської та ранньотрипіль-
ської кераміки зібрані на 200-метровій ділянці
зруйнованого краю надзаплави лівого берега
Південного Бугу. Зачисткою берегового урвища
в деяких місцях зафіксовано наявність неолітич-
ного горизонту завтовшки 0,1 м, що залягав у
жовтому суглинку на глибині близько 2 м (Да-
ниленко 1969, с. 119, 120). крем’яні знахідки
зі зборів на поверхні та зачистки не розподіле-
но. отже, не виключено, що колекція Жакчика
містить і ранньотрипільські крем’яні вироби.
Рис. 3. Печера. крем’яні вироби з нелокалізованої зачистки 1958 р. (1—17), зачистки ІІІ 1958 р. (18, 19), зачистки
1957 р. (20—22): 1 — трапеція; 2 — мікропластинка з притупленим краєм; 3 — атиповий вкладень кукрекського
типу; 4, 20, 21 — вкладні кукрекського типу; 5—7 — різці; 8—14, 18 — скребачки; 15, 22 — ретушовані пластинки;
16, 17 — нуклеуси; 19 — анкош
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 330
нуклеуси для пластинок та їхні уламки 13 7 1 7 7 2
одноплощадкові 10 6 1 6 6 1
однобічні 8 3 1 5 6
двобічні суміжні 1 1 1 1
двобічні альтернативні 1 1
кругові пірамідальні 1
двоплощадкові 1 1 1
однобічні біпоздовжні 1
двобічні біпоздовжньо-суміжні 1
двобічні суміжно-перпендикулярні 1
уламки нуклеусів для пластинок 2 1 1
нуклеуси для відщепів 5 4
одноплощадкові 3
однобічні 1
трибічні 1
кругові 1
багатоплощадкові 2 4
облупні та нуклеподібні уламки 3 2 4 1
Пластинки та їхні уламки 2 74 43 3 60 26 26
відщепи, уламки, луски, технологічні
сколи 6 1 104 89 1 11 45 25 6
Знаряддя
трапеції середньовисокі 3 1 1
симетричні 1 1
асиметричні 2 1
Пластинки з притупленим краєм 1
Платівки тронковані 3
діагонально 1
перпендикулярно 2
вкладні кукрекського типу 2 3 2
вкладні кукрекського типу атипові,
комбіновані з кінцевою скребачкою 2
різці 7 7 3 1 2
на відщепах та уламках 5 5 1 1
бокові 2 2
серединні 1 1 1
кутові 2 1 1
комбіновані кутові із серединним 1
на пластинках 2 2 2 2
кутові 1 2 2 2
серединні 1
скребачки 1 22 19 1 25 14 11
на відщепах 16 13 19 14 10
кінцеві 5 6 7 4 1
Таблиця 3. Типологічний склад колекцій крем’яного інвентарю неолітичних
пам’яток Побужжя: Печери, Сокольців VI, Жакчика, Ладижина ІІ
виріб
1958
Печера (колекція № 402)
лади-
жин ІІ
(колек-
ція
№ 415)Печера І
Печера ІІ,
зачистка розкоп Зачи-
стка
Зачист-
ка ІІІ
«викид»,
«сбор», без
зазна-
чення
місця
соколь-
ці VI
(колек-
ція
№ 404)
Жакчик
(колекція
№ 311)
1957
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 31
Пам’ятка ладижин ІІ, виявлена в 1956 р.
П.І. хавлюком (хавлюк 1959, с. 172), досліджу-
валася у 1958 р. ним та в.М. Даниленком (Да-
ниленко 1969, с. 120, 121). вона займає ділянку
положистого схилу тераси правого берега Півден-
ного Бугу за 1 км на південний схід від м. лади-
жин. крем’яні вироби та самчинську кераміку
було зібрано на оранці (60 знахідок із шифром
«сбор») та виявлено в зачистці площею 5 м2
(85 знахідок із шифром «Зачистка 2»). Дані про
стратиграфічне положення неолітичного шару
в зачистці у публікаціях та польовій докумен-
тації не наведено. в інвентарному описі серед
знахідок зі зборів на поверхні пам’ятки згадано
фрагмент трипільської кераміки, орнаментова-
ний чорним розписом (Даниленко 1958/5, №
3406, кн. 2, с. 21, 22). отже, не виключено, що
окремі крем’яні вироби, зібрані на оранці, мо-
жуть датуватися трипільським часом.
аналіз колекцій Жакчика та ладижина ІІ, що
зберігаються в наукових фондах Іа нан украї-
ни, виявив повну відсутність будь-яких виробів
кукрекської культурної традиції (табл. 3, рис. 4).
склад колекції Жакчика характеризують аси-
метрична трапеція (рис. 4, 1) і три пластинки з
діагонально і перпендикулярно ретушованими
кінцями (рис. 4, 2—4), частина яких, можливо, є
заготовками трапецій. також було виявлено пер-
форатор (рис. 4, 5), ретушовані пластинки (рис.
4, 6), різнотипні скребачки на відщепах (рис.
4, 7—17), серединний різець на відщепі, одно-
площадкові однобічні нуклеуси для одержання
пластинок (рис. 4, 18—21).
слід підкреслити непогану збереженість
Закінчення табл. 3
виріб
1958
Печера (колекція № 402)
лади-
жин ІІ
(колек-
ція
№ 415)Печера І
Печера ІІ,
зачистка розкоп Зачи-
стка
Зачист-
ка ІІІ
«викид»,
«сбор», без
зазна-
чення
місця
соколь-
ці VI
(колекція
№ 404)
Жакчик
(колек-
ція
№ 311)
1957
бокові 1 2 4 2
кінцево-бокові 7 2 5 4 2
на ѕ периметра 3 2 1 5
циркулярні 2 1 2 2
атипові 1 1
на пластинках 1 5 2 1 6 1
кінцеві 1 4 2 1 2 1
кінцево-бокові 3
бокові подвійні 1
циркулярні 1
фрагментовані 1 4
Перфоратори 3 1 1
на пластинках 2 1 1
на відщепах та уламках 1
скребло на пластині 1
ретушер-відбійник човноподібний 1
комбіновані знаряддя на відщепах 2 3
скребачки-скобелі 2
скребачки-різці 1 1
скребачки-перфоратори 1
скобелі на відщепах 2 2
анкоші 2 1 1
Пластинки ретушовані 1 1 8 4 1 7 2 2
відщепи, сколи та уламки ретушовані 9 3 2 5 4
р а з о м, 9 5 260 182 3 18 167 85 49
у т. ч. знаряддя 1 4 61 41 2 3 47 26 15
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 332
колекцій обох пам’яток. Порівняння їхнього
складу з даними інвентарних описів (Даниленко
1955/8, № 3406, кн. 1, с. 63—65; Даниленко 1958/5,
№ 3406, кн. 2, с. 21, 22) засвідчило, що в колекції
ладижина ІІ відсутня лише одна скребачка на від-
щепі, а набір крем’яних виробів Жакчика на тре-
тину перевищує кількість, зафіксовану у звіті.
крем’яний інвентар решти трьох «чистих»
самчинських поселень представлено незнач-
ною кількістю виробів. За даними інвентарних
описів, у Щуровцях було виявлено дві відщепові
скребачки, 11 цілих і фрагментованих пластин,
частина яких має ретуш, та чотири відщепи (Да-
ниленко 1958/5, № 3406, кн. 1, с. 15). Із Завалля
походять трапеція, округла та кінцева скребачки,
три пластинки та відщеп (Даниленко 1955/8, №
2683, с. 112). крем’яні знахідки самчинців ІІ до
інвентарного опису включені не були. колекція
крем’яних виробів із відповідним шифром ав-
тору не відома.
Про типологічний склад крем’яного інвента-
рю самчинців ІІ та пам’яток, на яких, крім сам-
чинських, виявлено матеріали інших періодів
БДк, можна робити висновок за даними моно-
графії в.М. Даниленка. у ній описано самчин-
ський крем’яний інвентар самчинців ІІ, Базько-
ва острова, сокольців VІ та саврані (Даниленко
1969, с. 66, 92, 93, 102, 103, 133). на рисунках
зображені крем’яні вироби самчинських шарів
Базькова острова, сокольців VI, сокольців І та
Мельничної кручі (Даниленко 1969, с. 67, рис. 17;
с. 96, рис. 53; с. 103, рис. 63; с. 108, рис. 73).
виходячи зі згаданих описів та рисунків,
вкладні кукрекського типу, пластинки з при-
тупленим краєм, відщепові кукрекські різці з
пласкими різцевими сколами в інвентарі назва-
них самчинських пам’яток відсутні. До виробів
кукрекської культурної традиції можна зарахува-
ти лише три олівцеподібні нуклеуси, зображені
на рисунку, підписаному: «Базьков остров. на-
бор кремневых изделий из среднего слоя» (Да-
ниленко 1969, с. 67, рис. 17, 19—21). натомість
у польовому звіті в.М. Даниленка цей самий
рисунок підписано: «Базьков остров-1959. об-
разцы кремневого инвентаря», тоді як підписи
решти рисунків знахідок цієї пам’ятки містять
зазначення певного шару, з якого походять ма-
теріали (Даниленко 1959—1961/7, № 4422, табл.
ІІІ—VIІІ). таким чином, не можна виключати,
що на згаданому рисунку зображено вироби не
лише самчинського, а й інших шарів.
отже, аналіз колекцій двох «чистих» самчин-
ських пам’яток Жакчик та ладижин ІІ, а також
дані польових звітів та монографії в.М. Дани-
ленка демонструють, що під час переходу від
печерського до самчинського періоду у Побужжі
буго-дністровський крем’яний інвентар зазнав
істотних змін, які полягали у зникненні виробів
кукрекської культурної традиції. відповідно,
кукрекські вироби в колекціях пам’яток, де були
виявлені як печерські, так і самчинські мате-
ріали, зокрема Печери, з великою ймовірністю
можна пов’язати зі знахідками печерського
періоду.
Зроблений висновок суперечить згаданому
на початку роботи твердженню л.л. Залізняка
про збереження «виразних кукрекських рис»
самчинського крем’яного інвентарю. основ-
ним аргументом на користь своїх поглядів л.л.
Залізняк вважає виявлення в одних комплексах
кукрекського кременю та кераміки з характер-
ною самчинською орнаментацією на пам’ятках,
розташованих на схід від Південного Бугу.
Ïàì’ÿòêè ç³ çíàõ³äêàìè êóêðåêñüêèõ
êðåì’ÿíèõ âèðîá³â òà êåðàì³êè
³ç ñàì÷èíñüêèì îðíàìåíòîì íà ñõ³ä
â³ä ϳâäåííîãî Áóãó
відстоюючи положення про функціонування
кукрекських виробів до самчинського часу, л.л. За-
лізняк посилається передусім на матеріали па-
Рис. 4. Жакчик. крем’яні вироби: 1 — трапеція; 2—4 —
тронковані пластинки; 5 — перфоратор; 6 — ретушована
пластинка; 7—17 — скребачки; 18—21 — нуклеуси
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 33
м’ятки Добрянка 1, розташованої на р. тікич у
тальнівському р-ні Черкаської обл. Пам’ятку
було виявлено в.М. степанчуком (степанчук
2000) та досліджено у 2001 та 2003 рр. л.л. Заліз-
няком, о.в. Маньком і М.т. товкайлом (Залізняк
2002; Залізняк, Манько 2004). Численні крем’яні
вироби, зокрема яскраві серії вкладнів кукрек-
ського типу, олівцеподібних нуклеусів, пласти-
нок із притупленим ретушшю краєм, багатоле-
зових відщепових різців з пласкими різцевими
сколами, у супроводі нечисленних фрагментів
неолітичної кераміки з типовим самчинським
орнаментом та кераміки доби бронзи виявлені
в гумусованому піску від поверхні до глибини
1,4 м. такий характер залягання знахідок ви-
кликав у авторів дослідження справедливі
сумніви щодо гомогенності всього крем’яного
комплексу пам’ятки та можливості датування
кукрекського крем’яного інвентарю архаїчного
вигляду самчинським часом (Залізняк, Манько
2004, с. 138, 144).
Попри висловлені сумніви, підтвердження
можливості органічного зв’язку кукрекського
кременю Добрянки 1 з керамікою, прикрашеною
самчинським орнаментом, л.л. Залізняк вбачає
у виявленні аналогічного сполучення знахідок
у «гомогенних» комплексах стоянок лазарівка,
розташованої на р. Здвиж у Брусилівському
р-ні Житомирської обл., та крушники — на р. уж
неподалік с. тараси Поліського р-ну київської
обл. (Залізняк, Манько 2004, с. 146).
Дійсно, пам’ятки лазарівка та крушники
з Добрянкою 1 зближує як подібність їхньо-
го керамічного та крем’яного інвентарю, так і
аналогічні умови його залягання — у відкла-
дах гумусованого піску, без чітко вираженого
культурного шару (Зализняк 1979, с. 6; Залізняк,
Балакін, охріменко 1987, с. 65, 69). утім, екстра-
полювати спостережене на Поліссі сполучення
кукрекських виробів та кераміки із самчинським
орнаментом на матеріали Добрянки 1 і тим паче
— на інвентар пам’яток долини Південного Бугу
можна, лише довівши буго-дністровський харак-
тер матеріалів самих лазарівки та крушників.
нині сполучення кукрекського крем’яного
інвентарю з керамікою, орнаментованою у
самчинський спосіб, вважається визначальною
рисою комплексів знахідок раннього періоду
дніпро-донецької (києво-черкаської, за Д.я.
телегіним та о.М. титовою) культури (котова
1994, с. 78; котова 1997, с. 168; котова 2002,
с. 31, 32; гаскевич 2001а, с. 44; гаскевич 2001б,
с. 68). натомість л.л. Залізняк за таким сполу-
ченням матеріалів Добрянки 1 та лазарівки ро-
бить висновок про зарахування цих пам’яток до
БДк (Залізняк, Манько 2004). Щоб пояснити ви-
явлення «буго-дністровської» стоянки лазарівка
за 170 км від крайніх північних пунктів ареа-
лу БДк, дослідник зазначає: «Через призму міг-
раційної версії неолітизації значних територій
україни слід передбачати можливість відкриття
в середовищі мезолітичних аборигенів стоянок
мігрантів з інвентарем, що не зазнав суттєвих
впливів з боку місцевого населення» (Залізняк,
Манько 2004, с. 151).
отже, твердження л.л. Залізняка про те,
що «на розвиненій самчинській фазі буго-дніс-
тровської культури крем’яний інвентар ще збе-
рігав виразні кукрекські риси» ґрунтується на
двох припущеннях: а) про гомогенність матеріа-
лів Добрянки 1 та лазарівки; б) про інтерпре-
тацію лазарівки як пам’ятки, залишеної буго-
дністровськими мігрантами.
Проте навіть у випадку доведення буго-
дністровської приналежності та гомогенності
крем’яних і керамічних комплексів Добрянки 1
та лазарівки спостережене в їхніх матеріалах
сполучення кукрекських виробів із самчинською
орнаментацією кераміки не обов’язково характе-
ризуватиме самчинський інвентар усієї БДк. не
виключено, що пам’ятки, розташовані на схід від
Південного Бугу, доведеться виділити у новий
локальний варіант культури. специфікою цього
локального варіанта може стати певне відставан-
ня темпів змін крем’яного інвентарю порівняно
з матеріалами синхронних буго-дністровських
пам’яток західніших територій.
на користь такої ймовірності свідчить те, що
впродовж неоліту кукрекський крем’яний інвен-
тар різних частин ареалу БДк та низки культур
території україни втрачає свої кукрекські риси
поступово (гаскевич 2003, с. 103; гаскевич 2004,
с. 12, 13). виходячи з наявних на сьогодні даних,
у різних частинах ареалу БДк ці зміни відбува-
лися неодночасно. так, на Дністрі окремі кукрек-
ські вкладні та олівцеподібні нуклеуси відомі в
інвентарі фінальномезолітичних пам’яток, але
в колекціях печерських поселень уже відсутні.
натомість у долині Південного Бугу вони виявлені
і на фінальномезолітичних, і на печерських па-
м’ятках, але відсутні у самчинському інвентарі.
Ця різниця свого часу стала однією з підстав
виділення в межах БДк двох локальних варіантів
(Маркевич 1974, с. 137). не виключено, що ще
східніше традиції кукрекської кременеобробки
могли існувати до самчинського і навіть сав-
ранського часу. саме цим може пояснюватися
стабільне поєднання кукрекських крем’яних
виробів з керамікою, орнаментованою у самчин-
ський спосіб, у матеріалах дніпро-донецьких па-
м’яток Полісся: лазарівки, крушників, Завалів-
ки, Бородянки ІІІв, ходосівки-ур. Заплава.
спостережена «загальмованість» змін ха-
рактеру крем’яного інвентарю неолітичних
пам’яток лісостепового Правобережжя україни
в міру віддалення від Дністра відбиває посту-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 334
повість процесу неолітизації, що поширювався
із заходу на схід (гаскевич 2002, с. 103; гаскевич
2003, с. 11—13).
отже, аналіз колекцій Жакчика і ладижина
ІІ, вивчення публікацій та польової документа-
ції в.М. Даниленка, а також непереконливість
аргументів, висунутих л.л. Залізняком, на-
разі не дають достатніх підстав говорити про
кукрекський характер крем’яного інвентарю
самчинських пам’яток Побужжя. у зв’язку з
цим певний подив викликають факти виявлення
окремих кукрекських вкладнів та олівцеподіб-
них нуклеусів у наборах пізніших савранських
пам’яток реґіону. так, н.с. котова (котова 2002,
с. 181, рис. 57, 12) зображує кукрекський вкла-
день, знайдений на епонімній стоянці періоду —
саврані, а л.л. Залізняк (Залізняк, Манько 2004,
с. 146) згадує «кукрекські олівцеподібні нуклеу-
си», виявлені на поселеннях Пугач 1, Пугач 2 та
гард 3. Чим же можна пояснити наявність цих
виробів у савранському крем’яному інвентарі?
Ñàâðàíñüêèé ïåð³îä
Зображений н.с. котовою кукрекський вкла-
день із саврані згадує у своїй монографії і в.М.
Даниленко. крім цього, він наводить дані про
знахідки вкладнів кукрекського типу й олівце-
подібних нуклеусів на пам’ятках Миколина Бро-
яка та гард (Даниленко 1969, с. 132, 136, 140).
Пам’ятку саврань досліджував в.М. Данилен-
ко у 1949 та 1955 рр. Згаданий вкладень кукрек-
ського типу виявлено у скупченні крем’яних ви-
робів та мушель unio на крайньому західному
краю пам’ятки, за 60 м на захід від скупчень
знахідок самчинського часу і більш ніж за 100 м
від «житла № 1» савранського періоду. Знахід-
ки залягали на поверхні ділянки надзаплави,
зруйнованої глинищем. на місці знахідок було
закладено розкоп № 4 площею 24 м2. у ньому в
горизонті «буроватой супеси» на однаковій гли-
бині близько 0,3 м від поверхні виявлено кістки,
крем’яні відщепи та пластинки, два фрагмен-
ти кераміки й трикутний наконечник дротика,
оброблений з обох боків пласкою відтискною
ретушшю (Даниленко 1955/8, № 2682, с. 28—30,
№ 2685, кресл. 1; 6).
описуючи в польовому щоденнику крем’яні
вироби розкопу № 4, в.М. Даниленко (Дани-
ленко 1955/8, № 2682, с. 28) підкреслює їхню
мікролітичність і не виключає датування цих
знахідок раннім неолітом. натомість у моно-
графії він зараховує їх до савранського періоду
БДк. Підставою для цього стали два фрагменти
кераміки, виявлені в розкопі. один — «обычный
сероглиняный с линейно-угловатым орнамен-
том». Другий — уламок вінця посудини «из чер-
ной глины толщиной свыше 1 см, украшенный
елочным рядом из уголков, состоящих из мелких
оттисков скобочного штампа», аналоги якого до-
слідник (Даниленко 1969, с. 132) знайшов лише
в неоліті адріатики. на наш погляд, це вінце та
згадане вістря дротика належать до середньос-
тогівської культури. н.с. котова (котова 2002, с.
178, рис. 54, 2; с. 181, рис. 57, 16) і вінце, і вістря
датує савранським часом.
отже, у саврані кукрекський вкладень було
виявлено на поверхні у віддаленій від центру
зруйнованій частині поселення. шар, з яким,
напевно, був пов’язаний вкладень, містить під-
креслено мікролітичні крем’яні вироби, один
фрагмент савранської кераміки та дві знахідки,
ймовірно, енеолітичного часу. різночасовий ха-
рактер знахідок та їхнє залягання на незначній
глибині у шарі супіску не дають змоги однознач-
но пов’язувати всі крем’яні вироби розкопу № 4
із фрагментом савранської кераміки. не виклю-
чено, що цей розкоп розкрив шар перевідкладе-
них залишків пам’яток мезолітичного, пізньонео-
літичного та енеолітичного періодів.
Пам’ятку Миколина Брояка (Чорний ташлик)
досліджували у 1930-х рр. П.в. харлампович
(козубовський 1933, с. 20, 21) та у 1955 р.
в.М. Даниленко (Даниленко 1969, с. 134—139).
Поселення займає край надзаплави лівого берега
р. Чорний ташлик — лівої притоки р. синюха. у
1955 р. матеріали савранського періоду БДк були
виявлені у шурфах та розкопі площею близько 50
м2 на глибині майже 2,7 м в основі темно-сірого
гумусованого суглинку. Під цим суглинком заля-
гав ще й «серый вязкий суглинок с отдельными
кремнями и расколотыми костями неопределен-
ной фазы неолита» (Даниленко 1955/8, с. 27; Да-
ниленко 1969, с. 135).
Згадку про виявлені в Миколиній Брояці «не-
плохо оформленные прорезыватели (один из них
с резцовым сколом)» містить монографія в.М. Да-
ниленка (Даниленко 1969, с. 136). в інвентарно-
му описі знахідок пам’ятки «прорезыватели» не
згадуються. нині колекція Миколиної Брояки,
що зберігається в Іа нан україни, нараховує
152 крем’яні знахідки зі 156 виробів, занесених
до інвентарного опису. отже, у колекції відсутні
чотири вироби, позначені в описі як «трапеция»,
«нуклеус», «скребочек на тонком отщепе» та
«пластинка» (Даниленко 1955/8, № 2683, кн. ІІ).
серед наявних крем’яних знахідок Миколи-
ної Брояки кукрекських вкладнів не виявлено.
одне знаряддя, занесене до інвентарного опи-
су як «отжимник» (Даниленко 1955/8, № 2683,
кн. ІІ, с. 10), дещо нагадує вкладень кукрекського
типу. Це проксимальний уламок широкої плас-
тинки, обидва кінці якого використовувалися
як ретушери. сліди відщеплення маленьких
лусок помітні навколо робочих кінців як на вен-
тральній, так і на дорсальній поверхні пластин-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 35
ки. від кута зламу пластинки вздовж краю заго-
товки проходить різцевий скол. судячи з глибини
залягання (2,8 м), знаряддя виявлено в саврансь-
кому шарі пам’ятки.
олівцеподібні нуклеуси та відщепові різці
будь-яких типів серед наявних знахідок Мико-
линої Брояки відсутні.
отже, аналіз неповної, через відсутність чо-
тирьох виробів, крем’яної колекції Миколиної
Брояки виявив лише один виріб, що викорис-
товувався як ретушер і дещо нагадує вкладень
кукрекського типу.
Пам’ятку гард досліджували в 1930-ті рр. т.М.
Мовчанівський (козубовський 1933, с. 28—34)
та в 1949 р. в.М. Даниленко (Даниленко 1969, с.
139—142). у монографії останнього (Даниленко
1969, с. 140) вміщено дані про виявлення ним
на пам’ятці «прорезывателей» та олівцеподіб-
них нуклеусів. Із 209 зазначених в інвентарному
описі (Даниленко 1949/25, № 1738, с. 18—26)
крем’яних виробів, виявлених на гарді у 1949
р., нині в колекції відсутні сім виробів — три
пластинки, один нуклеус, одна відщепова скре-
бачка, один «остроконечник с высокой спинкой
и ретушью, заходящей на спинку» та один «ми-
ниатюрный остроконечник на высоком отщепе
или пластине». серед наявних знахідок вкладнів
кукрекського типу немає, проте є олівцеподібний
нуклеус і типовий «кукрекський» різець — від-
щеповий багатолезовий із пласкими різцевими
сколами, нанесеними з вентрального боку.
За даними польового звіту в.М. Даниленка (Да-
ниленко 1949/25), у 1949 р. на гарді було зібрано
підйомний матеріал та розкопано траншею роз-
міром 10 × 1 м. у траншеї знахідки різночасових
крем’яних виробів, уламків кераміки саврансь-
кого періоду БДк, різних періодів трипільської
культури та доби бронзи траплялися у всій тов-
щі гумусу від поверхні до глибини понад 1 м.
олівцеподібний нуклеус виявлено на поверхні,
різець — у траншеї на рівні третього «штика».
отже, характер нашарувань та умови заля-
гання знахідок на пам’ятці гард дозволяють
піддати сумніву органічний зв’язок виявлених
тут крем’яних виробів кукрекської культурної
традиції та кераміки пізньонеолітичного часу.
Згадані л.л. Залізняком «кукрекські» олівце-
подібні нуклеуси савранських пам’яток степо-
вого Побужжя походять із великих за кількістю
крем’яних знахідок, добре збережених і доку-
ментованих колекцій поселень Пугач 1, Пугач
2 та гард 3, досліджених о.г. шапошніковою
та М.т. товкайлом (шапошникова, товкайло
1989; товкайло 1998; товкайло 2003). оскіль-
ки матеріали цих пам’яток не містять ранньо-
неолітичних і мезолітичних домішок, згадані
олівцеподібні нуклеуси мають бути продатовані
пізнішим часом. натомість не є беззаперечним
їх зв’язок з кукрекськими традиціями обробки
кременю.
«не-кукрекське» коріння олівцеподібних
нуклеусів названих пам’яток підтверджується
відсутністю в інвентарі кукрекських вкладнів
та мікропластин з притупленим краєм, пооди-
нокістю відщепових різців (товкайло 2003).
Про це свідчить і виявлення серій мініатюрних
пірамідальних нуклеусів у матеріалах енеолі-
тичних культур україни, генеза населення яких
жодною мірою не пов’язана з носіями кукрексь-
кої культури мезоліту. так, олівцеподібні нукле-
уси є стабільним елементом інвентарю багатьох
ранньотрипільських поселень (Збенович 1980,
с. 67, 71, рис. 55, 12, 14—20; Збенович 1989, с.
48). Зафіксовані вони й серед знахідок енеолі-
тичних пам’яток криму. Зокрема, у Байдарській
долині такий нуклеус разом із мідними ножем
та браслетом знайдено в розписному кам’яному
ящику підкурганного поховання кемі-обинської
культури (Щепинский 1968, с. 124, 127, 131).
таким чином, умови виявлення кукрекських
вкладнів пам’яток саврань та гард ставлять під
сумнів зв’язок цих виробів з керамікою савран-
ського часу. «кукрекські вкладні» Миколиної
Брояки представлені лише одним невиразним
виробом. олівцеподібні нуклеуси, виявлені на
савранських пам’ятках Пугач 1, Пугач 2, гард
3, як і в комплексах низки ранніх трипільських
поселень та енеолітичних пам’яток криму, не
супроводжувалися іншими характерними кукрек-
ськими виробами, що робить некоректним їхній
зв’язок із кукрекською культурною традицією.
наразі не існує достатніх підстав для тверджен-
ня про пережиток традицій кукрекської кремене-
обробки в інвентарі савранських пам’яток По-
бужжя.
Âèñíîâêè
нині існують три основні позиції щодо наяв-
ності крем’яних виробів кукрекської культур-
ної традиції в інвентарі побузьких пам’яток
різних періодів БДк. н.с. котова вважає їхню
наявність характерною рисою самчинського та
савранського періодів, які дослідниця розглядає
разом. л.л. Залізняк зазначав яскраві кукрексь-
кі риси буго-дністровської кременеобробки пе-
черського і самчинського періодів, а також ок-
ремі кукрекські пережитки в інвентарі саврансь-
ких пам’яток. Д.л. гаскевич та М.т. товкайло
зараховують вироби кукрекських типів лише до
одного періоду БДк — печерського. в.М. Да-
ниленко утверджує кукрекський характер пе-
черської кременеобробки та висловлює супере-
чливі погляди щодо наявності виробів кукрек-
ської культурної традиції у самчинських та сав-
ранських матеріалах.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 336
Гаскевич Д. регіональні особливості у неолітизації Прип’ятського Полісся // гістарычна-археалагічны зборнік. —
2001а, № 16. — с. 36—49.
Гаскевич Д. неолітизація Південного Полісся: характер та напрямки міжкультурних контактів // od neolityzacji
do początków epoki brązu. Przemiany kulturowe w międzyrzeczu odry i Dniepru między VI i II tys. przed Chr. —
Poznań, 2001б. — S. 61—72.
Гаскевич Д.Л. Дослідження крем’яного інвентаря неолітичних культур україни // археологічні відкриття в україні
2000—2001 рр. — к., 2002. — C. 98—105.
Гаскевич Д.Л. крем’яний інвентар неолітичних культур україни: автореф. дис. … канд. істор. наук: 07.00.04 / Ін-т
археології нан україни. — к., 2003.
Даниленко В.Н. отчет о работе среднебугской экспедиции в 1949 г. — науковий архів Іа нану. — 1949/25.
Даниленко В.Н. отчет об археологических исследованиях Южнобугского отряда за 1955 г. — науковий архів Іа
нану. — 1955/8.
Даниленко В.Н. археологические исследования на Южном Буге в 1957—1958 гг. отчет о работе среднебугской
неолитической экспедиции — науковий архів Іа нану. — 1958/5.
Даниленко В.Н. отчет об исследовании Бугской экспедицией иа ан усср неолитических памятников на Южном
Буге в 1959—1961 гг. — науковий архів Іа нану. — 1959—1961/7.
Даниленко В.Н. археологические исследования в зонах строительства гЭс на Южном Буге в 1959—1960 гг. //
ксиа ан усср. — 1962, вып. 12. — с. 23—27.
Даниленко В.Н. неолит украины: главы древней истории Юго-восточной европы. — к., 1969.
Зализняк Л.Л. о влиянии северопричерноморской кукрекской мезолитической культуры на мезолит Полесья //
Памятники древних культур северного Причерноморья. — к., 1979. — с. 5—14.
Залiзняк Л.Л., Балакiн С.А., Охрiменко Г.В. неолiтичнi поселення корма 1 та крушники на Житомирщинi // архе-
ологiя. — 1987, № 58. — с. 64—73.
Залізняк Л.Л. Дослідження кукрекської стоянки Добрянка на Черкащині // археологічні відкриття в україні 2000—
2001 рр. — к., 2002. — C. 123—126.
Залізняк Л.Л. Мезоліт лісостепу Центральної україни // археологія. — 2004, № 4. — с. 3—16.
Залізняк Л.Л., Манько В.О. стоянки біля с. Добрянка на р. тікич та деякі проблеми неолітизації середнього
Подніпров’я // кам’яна доба україни. — 2004, вип. 5. — с. 137—168.
Збенович В.Г. Поселение Бернашевка на Днестре (к происхождению трипольской культуры) — к., 1980.
Збенович В.Г. ранний этап трипольской культуры на территории украины. — к., 1989.
Козубовський Ф.А. археологічні дослідження на території Богесу (1930—1932 рр.). — к., 1933.
Котова Н.С. Мариупольская культурно-историческая область // археологічні пам’ятки та історія стародавнього
населення україни. — ковель, 1994. — № 1. — с. 1—143.
Котова Н.С. неолітична епоха // Давня історія україни. — к., 1997. — т. 1. — с. 157—224.
Котова Н.С. неолитизация украины. — луганск, 2002.
Маркевич В.И. исследования неолита на среднем Днестре // ксиа ан ссср. — 1965, вып. 105. — с. 85—90.
Маркевич В.И. Буго-днестровская культура на территории Молдавии. — кишинев, 1974.
Степанчук В.Н. новые памятники мезолитического времени на юге Черкасской области // археологічні дослідження
в україні 1994—1996 років. — к., 2000. — с. 145—146.
Проведеним дослідженням установлено, що
на більшості пам’яток з представницькими ком-
плексами матеріалів печерського типу, кукрек-
ських виробів виявлено не було. виняток поки
що становить одна неповна, через відсутність
17 виробів, колекція сокольців VI. Матеріали
побузьких пам’яток зі знахідками лише самчин-
ського періоду виробів кукрекської культурної
традиції не містять.
в інвентарі низки неолітичних пам’яток По-
бужжя і києво-Житомирського Полісся, дані про
які використовують для аргументації своїх пог-
лядів н.с. котова та л.л. Залізняк, крем’яні виро-
би кукрекської культурної традиції та самчинська
і савранська кераміка були виявлені за умов, що
не дають змоги стверджувати їхній органічний
зв’язок. Знахідки олівцеподібних нуклеусів на
савранських пам’ятках Пугач 1, Пугач 2, гард 3 не
супроводжувалися специфічними кукрекськими
знаряддями, що робить некоректним тверджен-
ня л.л. Залізняка про пережитковий кукрекський
характер згаданих нуклеусів.
Зроблені висновки спираються на дані публі-
кацій та польової документації в.М. Данилен-
ка, а також на аналіз колекцій низки пам’яток із
невеликою кількістю знахідок. оскільки біль-
шість неолітичних пам’яток Побужжя є багато-
шаровими, залучення як аргументів даних їхніх
крем’яних колекцій наразі, на жаль, неможливе
через змішаність знахідок різних культурних
шарів. виділення у матеріалах багатошарових
пам’яток комплексів крем’яних виробів окремих
періодів БДк, а також результати нових польових
досліджень можуть відкоригувати наші уявлен-
ня про характер буго-дністровського крем’яного
інвентарю.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 37
Телегин Д.Я. [рецензія] // археологія. — 1977, вип. 23. — с. 88—91. — рец. на кн.: Маркевич в.и. Буго-днестров-
ская культура на территории Молдавии.
Товкайло М.Т. неоліт степового Побужжя: автореф. дис. ... канд. істор. наук: 07.00.04 / Ін-т археології нану. —
к., 1998.
Товкайло М.Т. крем’яний інвентар пізньонеолітичних пам’яток степового Побужжя // кам’яна доба україни. — 2003,
вип. 2. — с. 187—205.
Хавлюк П.И. стоянки развитого неолита в северной части среднего течения Южного Буга // ксииМк. — 1959,
вып. 75. — с. 169—173.
Шапошникова О.Г., Товкайло Н.Т. некоторые итоги исследования многослойного поселения Пугач на Юж-
ном Буге // Первобытная археология. — к., 1989. — с. 86—97.
Щепинский А.А. о неолите и энеолите крыма // са. — 1968, № 1. — с. 121—133.
Одержано 02.03.2005
Д.Л. Гаскевич
креМневые иЗДелия кукрекскоЙ кулЬтурноЙ траДиЦии
в инвентаре Буго-Днестровских ПаМятников ПоБуЖЬя
в статье проанализированы коллекции кремневого инвентаря ряда неолитических памятников Побужья, а также
публикации и полевая документация в.н. Даниленко. на основании полученных данных сделан вывод о связи
изделий кукрекской культурной традиции (вкладышей кукрекского типа, микропластин с притупленным ретушью
краем, отщеповых многолезвийных резцов с плоскими резцовыми сколами) только с одним — печерским — пери-
одом развития буго-днестровской культуры. При этом намечается возможность выделения в Побужье и единичных
печерских памятников, инвентарь которых не имеет характерных кукрекских черт (нижний слой сокольцов VI).
на ряде неолитических памятников Побужья (саврань, гард, Добрянка 1) изделия кукрекской культур-
ной традиции, самчинская и савранская керамика были найдены в условиях, поддающих сомнению их ор-
ганичную связь. находки карандашевидных нуклеусов на савранских памятниках Пугач 1, Пугач 2, гард 3
не сопровождались характерными кукрекскими орудиями, что не позволяет связывать упомянутые нуклеу-
сы с кукрекской культурной традицией. Эти данные опровергают высказанное в публикациях н.с. котовой и
л.л. Зализняка мнение о кукрекских чертах кремневого инвентаря самчинских и савранских памятников По-
бужья.
D.L. Gaskevуch
FlInT ToolS oF ThE kukREk CulTuRal TRaDITIon
aMong ThE InVEnToRy oF ThE Buh-DnEISTR MonuMEnTS
oF ThE Buh RIVER REgIon
The article analyzes collections of flint tools from a number of neolithic monuments of the Buh River Region,
as well as published works and field documents of V.М. Danуlenko. Relying on the obtained data the author comes
to a conclusion that the products of kukrek cultural tradition (inset tools of the kukrek type, micro-bladelet backed
by retouching, flaked multi-edged burins with flat burin spalls) should be associated with only one — Pecherskiy —
period in the development of the Buh-Dnister culture. In addition, there is a possibility to set out in the Buh River
Region individual Pechеrskу monuments the inventory of which has no characteristic kukrek features (the lower
layer Sokoltsy VI).
on a number of neolithic sites of the Buh River Region (Savran’, gard, Dobryankа 1) artifacts of the kukrek
cultural tradition, Samchinska and Savranska ceramics were discovered in the environment that doubts their organic
connection. The finds of pencil-shaped nuclei on the Savran’ monuments Pugach 1, Pugach 2, and gard 3 were not
accompanied by characteristic kukrek tools, which makes it impossible to associate the abovementioned nuclei with
the kukrek cultural tradition. These data refute the opinion advanced by n.S. kotova and l.l. Zalіznyak in their
publications regarding the kukrek features of the flint inventory of the Samchinski and Savranski monuments of the
Buh River Region.
|