2025-02-22T17:54:55-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199213%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T17:54:55-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199213%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T17:54:55-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-22T17:54:55-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква

У публікації подано археологічну карту пам’яток вельбарської культури басейну середньої течії р. Іква (притоки р. Стир). Карту складено на основі детальних розвідок регіону з урахуванням раніше виявлених пам’яток....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Ткач, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2005
Series:	Археологія
Subjects:	Нові відкриття та знахідки
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199213
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-199213
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1992132024-09-29T16:29:07Z Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква Ткач, В.В. Нові відкриття та знахідки У публікації подано археологічну карту пам’яток вельбарської культури басейну середньої течії р. Іква (притоки р. Стир). Карту складено на основі детальних розвідок регіону з урахуванням раніше виявлених пам’яток. В статье представлена археологическая карта окрестностей широкоизвестного памятника вельбарской культуры — Дитинического могильника. Всего в регионе среднего течения р. Иква обнаружено 28 памятников, из них 26 — поселения и 2 — могильники. На поселениях собран подъемный материал, состоящий из лепной и гончарной керамики, пряслиц. Обнаружены следы рудоплавильных горнов, известен гончарный горн. Поселения располагались на террасах и мысах коренного берега р. Иква, реже — на островах и дюнах в пойме. Намечено несколько групп — от двух до семи поселений в каждой. Памятники на притоках р. Иква, где выявлены следы железоделательного и гончарного производств, очевидно, возникли позже, чем поселения на берегах р. Иква. The article presents an archaeological map of the surroundings of a widely known monument of Vel’barska culture — Ditinicheskiy burial ground. All in all 28 Monuments were discovered in the area of the middle stream of the River Ikva, 26 of which were settlements and 2 — burial grounds. The surface finds collected on the settlements are represented by hand- and wheel-made ceramics, and spindle whorls. Traces of smelting furnaces were discovered, a kiln was noted. The settlements are located on the terraces and capes of the bedrock bank of the River Ikva, more rarely — on the islands and dunes in the flood-plain. Several groups were traced, two to seven settlements in each. The monuments located on the tributaries of Ikva where traces of iron-making and pottery production were revealed evidently appeared later than the settlement on the banks of the main river. 2005 Article Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква / В.В. Ткач // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 69-77. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199213 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки
spellingShingle	Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки Ткач, В.В. Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква Археологія
description	У публікації подано археологічну карту пам’яток вельбарської культури басейну середньої течії р. Іква (притоки р. Стир). Карту складено на основі детальних розвідок регіону з урахуванням раніше виявлених пам’яток.
format	Article
author	Ткач, В.В.
author_facet	Ткач, В.В.
author_sort	Ткач, В.В.
title	Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква
title_short	Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква
title_full	Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква
title_fullStr	Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква
title_full_unstemmed	Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква
title_sort	пам’ятки вельбарської культури в басейні середньої течії р. іква
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Нові відкриття та знахідки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199213
citation_txt	Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква / В.В. Ткач // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 69-77. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT tkačvv pamâtkivelʹbarsʹkoíkulʹturivbasejníserednʹoítečííríkva
first_indexed	2024-09-30T04:02:04Z
last_indexed	2024-09-30T04:02:04Z
_version_	1811592170540367872
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 69 у 1957 р. досліджено широковідому пам’ятку вельбарської культури на р. Іква — Дитиницький могильник. Проте до останнього часу він був єдиним на археологічній карті, тому що засе- леність цієї території вельбарськими племенами не було з’ясовано, незважаючи на те що окремі поселення римського часу виявлено ще в 30— 40-і роки хх ст., але дослідники їх відносили до черняхівської або пшеворської культур. у 1992 р. відкрито кілька нових вельбарських поселень (самолюк 1992). у 1996—2002 рр. автором було проведено детальні археологічні розвідки в ба- сейні середньої течії р. Іква, під час яких пе- ревірено більшість відомих та відкритo значну кількість нових пам’яток вельбарської культури. географічно цей реґіон можна обмежити з пів- дня с. Птича Дубенського р-ну рівненської обл., де р. Іква покидає Мале Полісся, з півночі — с. аршичин Млинівського р-ну, нижче за течією від якого зникає найхарактерніша риса рельє- фу Дубенщини — велика кількість островів у заплаві, на яких часто розташовувалися згадані поселення. усього в цьому реґіоні відомо 28 пам’яток вельбарської культури, дві з яких є могильни- ками (рис. 1). 1. с. Білогородка, пункт 3 — поселення роз- міром 270 × 50 м займає кінець довгого мису лівого берега р. нірка за 0,5 км на північний схід від церкви (рис. 1, 1). Зібрано ліпну та гончарну кераміку (рис. 2, 9, 10). 2. с. Птича, пункт 1 — поселення знаходить- ся на мисі правого берега р. нірка за 300 м на південний схід від мосту (рис. 1, 20). виявлено і частково досліджено в.о. самолюком. у роз- копі та шурфах зібрано ліпну та гончарну кера- міку, жорноподібне пряслице (самолюк 1992, с. 16—18, табл. 24, 25). 3. с. Птича, пункт 4 — поселення займає південний схил берегової тераси лівого берега р. нірка, де вона впадає у заплаву р. Іква, за 50 м на північний схід від мосту (рис. 1, 3). виявле- но в.о. самолюком (самолюк 1992, с. 19). ав- тор зібрав тут ліпну та гончарну кераміку (рис. 2, 6, 7). 4. с. Птича, пункт 5 — поселення розташо- ване на краю берегової тераси лівого берега р. нірка за 260 м на захід від мосту (рис. 1, 4). Зібрано фрагменти сіроглиняної гончарної ке- раміки (самолюк 1992, с. 19). 5. с. клюки, пункт 3 — поселення займає тра- пецієподібний мис правого берега р. Іква за 250 м на південний захід від залізничного мосту, в ур. «нивка перша за чугункою» (рис. 1, 5). виявле- но І.к. свєшніковим у 1959 р., обстежувалося в.о. самолюком у 1992 р. (Пелещишин 1961, с. 140—145; самолюк 1992, с. 24). вельбарські матеріали виявлено автором у 1996 р. Зібрано ліпну та гончарну кераміку, біконічне пряслице (рис. 3). розміри пам’ятки 150 × 100 м. 6. с. клюки, пункт 1 — поселення знаходить- ся на краю правобережної тераси р. Іква за 500 м на північний схід від залізничного мосту (рис. 1, 6), частково зруйноване кар’єром. виявлено і досліджено в.о. самолюком. розкопане житло підпрямокутної форми з заокругленими кутами, розмірами 5,0 × 3,4 м, орієнтоване кутами за сто- ронами світу. у західному куті житла виявлено рештки вогнища, біля якого зафіксовано оваль- не заглиблення в долівці та кілька невеликих ямок. Біля північно-східної стінки житла стов- пова ямка діаметром 0,3 м, завглибшки 0,35 м. висота стінок материкового заглиблення житла з півночі 0,5, з півдня 1,1 м. у житлі виявлено ліпну та гончарну кераміку (остання становить 8,5 % загальної кількості), а також 3 біконічні й 1 жорноподібне пряслиця, кістяну проколку, за- лізний ніж, скляну намистинку (самолюк 1992, с. 19—23, табл. 27—34). 7. с. кам’яниця, пункт 1 — поселення зай- має окреме підвищення в заплаві лівого берега р. Іква за 350 м на північ і північний захід від за- Íîâ³ â³äêðèòòÿ òà çíàõ³äêè © в.в. ткаЧ, 2005 â.â. òêà÷ Ïàì’ òêè âåëüáàðñüêî¯ êóëüòóðè â áàñåéí² ñåðåäíüî¯ òå×²¯ ð. ²êâà У публікації подано археологічну карту пам’яток вельбарської культури басейну середньої течії р. Іква (притоки р. Стир). Карту складено на основі детальних розвідок реґіону з урахуванням раніше виявлених пам’яток. Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 370 лізничного мосту (рис. 1, 7). Зібрано гончарну кераміку (самолюк 1997, с. 24). 8. с. кам’яниця, пункт 2 — поселення розта- шоване на окремому підвищенні в заплаві лівого берега р. Іква за 600 м на північний схід від за- лізничного мосту (рис. 1, 9). виявлено і шурфова- но в.о. самолюком (самолюк 1997, с. 24, 25). 9. хутір Заболоття, пункт 2 — поселення зай- має окреме підвищення в заплаві лівого берега р. Іква між хутором та с. кам’яниця (рис. 1, 9). Площа пам’ятки 300 × 70 м. на поверхні вияв- лено розтягнуті плугом рештки рудоплавильного горна у вигляді значного скупчення уламків ош- лакованих глиняних стінок, склоподібної крус- ти, залізної криці. Зібрано велику кількість гон- чарної та ліпної кераміки, уламки стінок амфор, точильну плитку, 2 біконічні і циліндро-конічні пряслиця (рис. 4—6). 10. с. Дитиничі. Могильник вельбарської культури досліджено у 1957 р. в.в. ауліхом і І.к. Cвєшніковим (смішко, свєшніков 1961, с. 89—114). розташований на піщаній дюні в центрі села (рис. 1, 10). 11. с. Підлужжя. Поселення знаходиться на південному схилі лівого берега р. Іква, біля млина, має площу близько 85 × 400 м (рис. 1, 11) (свєш- ніков, нікольченко 1982, с. 43). у 1956 р. тут ви- явлено гончарний горн (Махно 1960, с. 43). 12. с. великі Загорці — поселення розміром 300 × 100 м розташоване на похилому схилі та кінці довгого мису, забудованого селом, де зли- Рис. 1. карта-схема пам’яток вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква: 1 — Білогородка-3; 2 — Птича-1; 3 — Птича-4; 4 — Птича-5; 5 — клюки-3; 6 — клюки-1; 7 — кам’яниця-1; 8 — кам’яниця-2; 9 — Заболоття-2; 10 — могильник Дитиничі; 11 — Підлужжя; 12 — великі Загорці; 13 — Дубно, воли- ця; 14 — Дубно, звірогосподарство; 15 — Дубно, сурмичі-1; 16 — Дубно, сурмичі-2; 17 — Дубно, замок; 18 — рачин-3; 19 — Мирогоща, ур. Завалля; 20 — Мирогоща, могильник; 21 — Мирогоща, біля церкви; 22 — Привільне-2; 23 — Привільне-3; 24 — Івання-7; 25 — Івання-2; 26 — коблин; 27 — Підгайці; 28 — аршичин Рис. 2. 1, 2 — коблин; 3—5 — Дубно—сурмичі-1; 6, 7 — Птича-4; 8 — аршичин-7; 9, 10 — Білогородка-2; 11 — Мирогоща—Завалля. 1, 3, 4, 6, 7, 9 — ліпна кераміка; 2, 5 — пряслиця; 8 — гончарна кераміка ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 71 ваються два струмки (рис. 1, 12). Зібрано ліпну та гончарну кераміку, біконічне пряслице, округ- ле орнаментоване пряслице (рис. 7—9). 13. м. Дубно, район волиця, — поселення розміром 1500 × 100 м займає правобережну те- расу р. Іква, тягнеться від залізничного мосту до насосної станції (рис. 1, 13). Досліджували М.Ю. смішко у 1974 р., в.о. самолюк у 1992 р. (смішко 1952, с. 337, 338; самолюк 1992, с. 25— 27). автором у 1995—2003 рр. зібрано значну підйомну колекцію ліпної та гончарної керамі- ки, уламок амфори, 5 біконічних і біпірамідаль- не пряслиця, уламки червонолакової кераміки (рис. 3). 14. м. Дубно, біля звірогосподарства, — по- селення розмірами 400 × 100 м знаходиться у Рис. 3. Дубно—волиця. ліпна кераміка Рис. 4. Заболоття-2: 1—6 — гончарна кераміка; 7 — пряслице Рис. 5. Заболоття-2: ліпна кераміка, пряслице ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 372 Рис. 6. Заболоття-2. гончарна кераміка, пряслице західній частині окремого підвищення в заплаві правого берега р. Іква, за 2 км на північ від за- лізничного мосту (рис. 1, 14). Зібрано ліпну і гон- чарну кераміку, 3 біконічні пряслиця (рис. 12). 15. м. Дубно, район сурмичі, пункт 1 — посе- лення займає корінну терасу правого берега р. Іква і лівого р. липка (рис. 1, 15). відкрив М.І. островський у 1943 р. (Махно 1960, с. 43), перевірив автор у 1996 р. Через сучасну забудо- ву розміри визначити важко, відстань між край- німи знахідками — 750 м. Зібрано ліпну та гон- чарну кераміку, біконічне пряслице (рис. 2, 3—5). 16. м. Дубно, район сурмичі, пункт 2 — по- селення займає піщану дюну у місці, де р. лип- Рис. 7. великі Загорці: 1—4 — гончарна кераміка; 5 — ручка амфори; 6 — пряслице Рис. 8. великі Загорці: 1, 3, 4 — ліпна кераміка; 2 — гончарна кераміка; 5 — пряслице ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 73 ки впадає у р. Іква (рис. 1, 16). Зібрано кілька фрагментів ліпної та гончарної кераміки. роз- міри пам’ятки 200 × 50 м. 17. м. Дубно, замок, — культурний шар вель- барської культури виявлено при розкопках у Дубенському замку (Swiesnikow, gupalo 1996, с. 297—303, рис. 1, 17). 18. с. рачин, пункт 3 — поселення розміром 150 × 300—400 м розташоване на лівобережній терасі р. липка за 750 м на схід від церкви (рис. 1, 18). Зібрано велику кількість гончарної та ліпної кераміки, уламок амфори, точильну плиту, ку- лясту намистину з червоної склоподібної пасти, виявлено значне скупчення уламків залізної криці (рис. 11, 23—41). 19. с. Мирогоща, ур. Завалля, — поселення займає лівобережну терасу р. липка за 100 м на північ від цвинтаря (рис. 1, 19). Зібрано ліпну та гончарну ке- раміку (рис. 2, 11). розмір пам’ятки 300 × 100 м. 20. с. Мирогоща, ур. За греблею (дорога на варковичі). Могильник (рис. 1, 20). При будів- ництві дороги зруйновано невідому кількість тілопальних поховань, обстежених Ю.Ф. шумов- ським у 30-ті рр. хх ст. Докладних даних щодо цього поховання автор не наводить, згадуючи лише «велику їх кількість» (шумовський 1992, Рис. 9. великі Загорці: 1—3, 6 — ліпна кераміка; 4, 5 — гончарна кераміка Рис. 10. Дубно—волиця. ліпна кераміка, пряслице ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 374 с. 69). Ще одне поховання в гончарній посудині зруйновано в 1934 р. (Махно 1960, с. 43). 21. с. Мирогоща, біля церкви, — поселення зна- ходиться на мисі правого берега р. липка, де в неї впадає пересихаючий струмок (рис. 1, 21). виявлено М.Ю. смішком у 1947 р. (смішко 1952, с. 352). 22. с. Привільне, пункт 2 — поселення займає мис у місці злиття двох струмків за 400 м на південний захід від церкви (рис. 1, 22). Зібрано ліпну та гончарну кераміку. 23. с. Привільне, пункт 3 — поселення роз- ташоване на правобережній терасі струмка за 750 м на захід від церкви (рис. 1, 23). Зібрано ліпну та гончарну кераміку. 24. с. Івання, пункт 7 — поселення займає ос- трівець у заплаві правого берега р. Іква, біля мос- ту (рис. 1, 24). Зібрано ліпну та гончарну кера- міку. розмір пам’ятки 200 × 50 м. 25. с. Івання, пункт 2 — поселення знахо- диться на острівці в заплаві правого берега р. Іква, біля греблі. Зібрано кілька уламків гон- чарної кераміки (рис. 1, 25). розмір пам’ятки 250 × 50 м. 26. с. коблин — поселення розміром 500 × 100 м займає низьку правобережну терасу р. Іква за 0,5 км на північ від мосту (рис. 1, 26). Зібрано ліпну і гончарну кераміку, біконічне пряс- лице (рис. 2, 1, 2). Рис. 11. Дубно—волиця. гончарна кераміка Рис. 12. Дубно—звірогосподарство: 1, 2 — гончарна кераміка; 3, 4 — пряслице; 5—11 — ліпна кераміка ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 75 27. с. Підгайці — поселення розташоване на мисі правого берега р. Іква, де в неї впадає стру- мок (рис. 1, 27). виявлено в 1965 р. (свєшніков, нікольченко 1982, с. 79). автором тут зібрано ліпну і гончарну кераміку. 28. с. аршичин, ур. Пекалів, — поселення займає лівобережну терасу р. Іква за 0,3 км від церкви (рис. 1, 28). відкрито в 1965 р. Звідси ж походить відомий скарб із трьох римських де- наріїв (свєшніков, нікольченко 1982, с. 69, 70). автором тут зібрано ліпну і гончарну кераміку (рис. 2, 8). топографія пам’яток досить різноманітна. Переважають поселення на краях здебільшо- го високих надзаплавних терас (11 поселень), топографічно близькими до них є поселення на мисах (8 поселень). Із заплавних поселень 6 розміщено на лесових острівцях, одне — на піщаній дюні. Поселення можна розбити на декілька окре- мих груп. Перша група, з 4 поселень, розташо- вана на берегах р. нірка; друга, із семи посе- лень, — біля Дитиницького могильника; третя, два великі поселення волиця та Дубно, — біля звірогосподарства; четверта, з шести посе- лень, — на р. липка (тут можна виділити і дві окремі групи); п’ята, два поселення у верхів’ях струмка, — біля с. Привільне і шоста, з чотирьох поселень, — біля с. Івання. основними знахідками на обстежених по- селеннях є уламки керамічного посуду. на всіх добре досліджених пам’ятках зібрано ліпну та гончарну кераміку черняхівського типу. ліпний посуд має червоний, сірий або чорний колір, час- то лощену або рустовану зовнішню поверхню, в глиняному тісті є домішки піску, часто шамоту чи органіки і в більшості випадків дрібнотовче- ної жорстви білого кольору. винятком є посе- лення клюки-3, де ця домішка в ліпній кераміці трапляється рідко. серед ліпного посуду пере- важають горщики двох основних типів — яйце- подібні, із загнутими всередину вінцями (рис. 2, 4, 7, 9, 10; 5, 7; 8, 1; 10, 3; 13, 7) та посудини з ок- руглим тулубом і короткою відігнутою шийкою (рис. 2, 1; 5, 3; 8, 3; 9, 1, 2, 6; 10, 1). такі горщики є найхарактернішими знахідками з вельбарських поселень (козак 1992, с. 89, 90). окрім горщи- ків, на поселеннях часто трапляються уламки мисок, ваз та кухликів, які важко розрізнити за уламками, оскільки оформлення верхніх час- тин різних видів посудин буває дуже подібним. Знайдено кілька невеликих мисок із відтягнутою назовні шийкою, різким або округлим перело- мом тулуба (рис. 5, 2; 9, 3; 10, 4, 2, 5; 13, 2, 3). Подібні вироби часто трапляються на дослідже- них вельбарських пам’ятках волині (козак 1992, с. 91). Поодинокими є миски інших типів. один екземпляр з волині має слабко виділену шийку, злегка відтягнуте вінце, стінки, що плавно зву- жуються до денця (рис. 3, 1). Ще одна мисочка з цього самого поселення простої конічної форми (рис. 3, 2). вазам властиві вертикальна або слабко розхилена шийка, розширений тулуб з гострим або заокругленим переломом плічок (рис. 2, 3; 5, 1, 5, 6; 8, 3, 4; 12, 5). Ці посудини найчасті- ше лощені та орнаментовані. Знайдено кілька Рис. 13. клюки-3: 1, 2, 4 — гончарна кераміка; 3, 6—11 — ліпна кераміка; 5 — пряслице ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 376 стінок і вінце друшляка яйцеподібної форми (рис. 3, 5; 12, 8; 13, 8). на поселенні Заболоття- 2 виявлено уламок лощеного глека з вертикаль- ною шийкою, прикрашеною валиком (рис. 5, 4). З волицького поселення походить підставка від посудини на ніжці (рис. 3, 4). кухлі за формою подібні до невеликих ваз, однак мають видов- женіші пропорції. шийки слабо розхилені, ту- луб округлий або опуклий, петельчасті ручки круглі або прямокутні в перетині (рис. 2, 6, 11; 12, 11). орнаментований посуд трапляється рідко. Це горизонтальні та ламані лінії (рис. 2, 1, 3; 8, 4; 9, 1; 13, 3), безсистемні штрихи (рис. 10, 8), пальцеві вдавлення (рис. 10, 3), скісні канелюри та округлі заглиблення (рис. 12, 7), мініатюрні або глухі вушка на шийці чи переламі стінок посудини (рис. 2, 3; 5, 5; 8, 3), валик на шийці глека (рис. 5, 4), короткий скісний штамп у поєд- нанні із заглибленими лініями або маленьким прямокутним валиком (рис. 3, 4; 12, 6). гончарна кераміка в цілому характерна для черняхівської культури, однак виявлений біля с. Підлужжя горн дає змогу стверджувати, що принаймні частину її виготовляли місцеві майс- три. кераміка двох видів: лощена й шерехата, зі значною домішкою піску. колір переважно сірий різних відтінків, однак зафіксовано незначну кількість червоноглиняної лощеної кераміки. основним видом гончарної кераміки є горщи- ки, серед яких часто трапляються екземпляри з нахиленою досередини шийкою, та миски, які здебільшого мають біконічну форму (рис. 4, 2; 11, 1, 7). на поселенні Заболоття-2 виявлено циліндро-конічну товстостінну миску (рис. 6, 2) та екземпляр, за формою подібний до ліпних мисок. Миски завжди лощені та у більшості ви- падків орнаментовані. вази мають розширене пласке вінце. лощені екземпляри переважають, вони також орнаментовані (рис. 6, 1, 3; 7, 1, 2; 12, 1). одиничним екземпляром є червоноглиняний кубок біконічної форми (рис. 4, 3). Денця гончар- них посудин мають різнотипні піддони (рис. 3), рідше рівні. орнаментація складається із заглиб- лених та пролощених прямих і хвилястих ліній, тонких валиків (рис. 4, 1—3; 6, 1, 3; 7, 2—4; 9, 4; 11, 1—3; 12, 1). рідше трапляються комбінації з пролощених ліній (рис. 11, 5; 13, 4), залощені трикутники на вінці вази, насічки на ребрі миски (рис. 12, 2), штамповий орнамент. на поселеннях волиця, Заболоття-2, рачин-3, великі Загорці знайдено імпортну кераміку — пе- реважно ручки та стінки амфор жовтого та чер- вонуватого кольору з домішкою дрібного піску та слюди (рис. 7, 5). кілька дрібних уламків столово- го червоноглиняного посуду мають сліди лаку. серед знарядь праці найбільше виявлено глиняних пряслиць. За складом глиняного тіс- та вони, як правило, аналогічні ліпній кераміці. Переважають пряслиця біконічної форми різної висоти та діаметра. одне з них орнаментоване скісними насічками на ребрі (рис. 2, 2, 5; 4, 7; 6, 4; 8, 5; 10, 7; 12, 3, 4; 13, 5). в одиничних екземп- лярах зафіксовано циліндро-конічне (рис. 13, 9), жорноподібне (самолюк 1992, с. 23), біпірамі- дальне 10-гранне (рис. 10, 8) та округле, орна- ментоване вертикальними штрихами (рис. 7, 6), пряслиця. останнє має аналогію на Дитиниць- кому могильнику (смішко, свєшніков 1961, с. 97, рис. 6, 6). З інших виробів виявлено заліз- ний ніж, кістяки проколки, скляну намистину з поселення клюки-1 (самолюк 1992, с. 23) та невеличку кулясту намистину з червоної пасти з поселення рачин-3. Щодо співвідношення різних типів кераміки на поселеннях, є лише дані стосовно житла з клюків-1, де гончарна кераміка становить 8,5 % (самолюк 1992, с. 19—23). також слід звернути увагу на значне переважання гончарної кераміки у збірках з поселень, розташованих на притоках р. Іква, на відміну від пам’яток на її берегах, де кількість зібраної ліпної та гончарної кераміки приблизно однакова. Порівнюючи реґіони середньої та нижньої течії р. Іква, відзначимо, що в добре досліджено- му реґіоні від смт Млинів до с. торговиця, де р. Іква впадає у р. стир, відомо 7 поселень (свєш- ніков, нікольченко 1982, с. 70—81). навіть якщо є ще кілька невиявлених, все одно очевидною є значна концентрація вельбарських пам’яток саме на Дубенщині. найімовірніше саме цю міс- цевість з широкою заплавою, багатьма острів- цями та Малим Поліссям на півдні вибрало для освоєння одне з племен готів, які розселилися по берегах р. Іква. Подібна структура заселен- ня племенем готів басейну річки простежена на р. Чорногузка — лівобережній притоці р. стир поблизу м. луцьк (козак, оприск, шкоропад 1999, с. 59, 60, рис. 26). не виключено, що ок- ремі групи поселень, розділені незайнятими землями, відповідали родам. Принаймні у двох випадках (волиця та клюки-3) готи поселили- ся на місцях, покинутих венедами. наступним етапом освоєння слід вважати розселення готів на невеличких притоках р. Іква — ліпці, Пов- чанці, нірці та двох безіменних струмках. на р. ліпка є навіть окремий могильник. очевидно на тому етапі працювали рудоплавильні осередки Заболоття-2 і рачин-3 та гончарний горн біля с. Привільне. на заможніше життя мешканців цих осередків вказує той факт, що саме тут знайдено переважну кількість амфорної тари. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 77 Козак Д.Н. етнокультурна історія волині (І ст. до н. е. — ІV ст. н. е.). — к., 1992. Козак Д.Н., Оприск В.Г., Шкоропад В. Пам’ятки давньої історії волині у с. городок. — к., 1999. Махно Е.В. Памятники черняховской культуры на территории усср // Миа. — 1960, вып. 82. — с. 9—83. Самолюк В.О. Звіт про роботу археологічної експедиції рівненського краєзнавчого музею у 1992 році // архів рівненського краєзнавчого музею. — рівне, 1992. — с. 1—24. Свєшніков І.К., Нікольченко Ю.М. Довідник з археології україни. ровенська область. — к., 1982. Смішко М.Ю. Дослідження пам’яток культури полів поховань в західних областях урср у 1947 р. // аП. — 1952, т. 3. — с. 337—378. Смішко М.Ю., Свєшніков І.К. Могильник ІІІ—ІV століть н. е. у с. Дитиничі ровенської області // МДаПв. — 1961, вип. 3. — с. 89—114. Пелещишин М.А. нові матеріали до археологічної карти волині // МДаПв. — 1961, вип. 3. — с. 140—150. Шумовський Ю.Ф. Зруйноване гніздо: автореферат // архів ДкМ. — саванна, 1992. — т. 1. Swiesznikow I., Hupalo W. Wstepne winiki badan archeologicznych na zamku w Dubnie // Materialy i Sprawozdania Rzeszowskiego osrodka archeologicznego. — Rzeszow, 1996. — T. 17. — s. 297—303. Одержано 02.03.2005 В.В. Ткач ПаМятники велЬБарскоЙ кулЬтуры в БассеЙне среДнего теЧения р. иква в статье представлена археологическая карта окрестностей широкоизвестного памятника вельбарской культу- ры — Дитинического могильника. всего в регионе среднего течения р. иква обнаружено 28 памятников, из них 26 — поселения и 2 — могильники. на поселениях собран подъемный материал, состоящий из лепной и гончарной керамики, пряслиц. обнаружены следы рудоплавильных горнов, известен гончарный горн. Поселения располагались на террасах и мысах коренного берега р. иква, реже — на островах и дюнах в пойме. намечено несколько групп — от двух до семи поселений в каждой. Памятники на притоках р. иква, где выявлены следы железоделательного и гончарного производств, очевидно, возникли позже, чем поселения на берегах р. иква. V.V. Tkach MonuMEnTS oF VEl’BaRSka CulTuRE In CaTChMEnT BaSIn oF ThE MIDDlE STREaM oF ThE RIVER IkVa The article presents an archaeological map of the surroundings of a widely known monument of Vel’barska culture — Ditinicheskiy burial ground. all in all 28 Monuments were discovered in the area of the middle stream of the River Ikva, 26 of which were settlements and 2 — burial grounds. The surface finds collected on the settlements are represented by hand- and wheel-made ceramics, and spindle whorls. Traces of smelting furnaces were discovered, a kiln was noted. The settlements are located on the terraces and capes of the bedrock bank of the River Ikva, more rarely — on the islands and dunes in the flood-plain. Several groups were traced, two to seven settlements in each. The monuments located on the tributaries of Ikva where traces of iron-making and pottery production were revealed evidently appeared later than the settlement on the banks of the main river.

Пам’ятки Вельбарської культури в басейні середньої течії р. Іква

Similar Items