До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка
2005-ий—ювілейний рік для Віталія Васильовича Отрощенка. Вчений зустрічає його у розквіті сил, екіпірований званнями, ступенями й посадою: заввідділу археології енеоліту—доби бронзи Інституту археології НАН України, доктор історичних наук, лауреат Державної премії в галузі науки й техніки, професор...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199218 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 111-112. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199218 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992182024-09-29T16:29:45Z До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка Хроніка 2005-ий—ювілейний рік для Віталія Васильовича Отрощенка. Вчений зустрічає його у розквіті сил, екіпірований званнями, ступенями й посадою: заввідділу археології енеоліту—доби бронзи Інституту археології НАН України, доктор історичних наук, лауреат Державної премії в галузі науки й техніки, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», член постійно діючої Ради Міжнародного союзу пре- і протоісторичних наук при Департаменті археології Університету в м. Гент (Бельгія), професор археології (2005), доктор Honoris causa Донбаського держав-ного технічного університету (2005). За тим усім стоїть талант і неймовірна працьовитість, помножені на інтерес до археології та пристрасть до пізнання стародавньої історії. 2005 Article До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 111-112. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199218 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка Археологія |
| description |
2005-ий—ювілейний рік для Віталія Васильовича Отрощенка. Вчений зустрічає його у розквіті сил, екіпірований званнями, ступенями й посадою: заввідділу археології енеоліту—доби бронзи Інституту археології НАН України, доктор історичних наук, лауреат Державної премії в галузі науки й техніки, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», член постійно діючої Ради Міжнародного союзу пре- і протоісторичних наук при Департаменті археології Університету в м. Гент (Бельгія), професор археології (2005), доктор Honoris causa Донбаського держав-ного технічного університету (2005). За тим усім стоїть талант і неймовірна працьовитість, помножені на інтерес до археології та пристрасть до пізнання стародавньої історії. |
| format |
Article |
| title |
До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка |
| title_short |
До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка |
| title_full |
До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка |
| title_fullStr |
До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка |
| title_full_unstemmed |
До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка |
| title_sort |
до 60-річчя віталія васильовича отрощенка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199218 |
| citation_txt |
До 60-річчя Віталія Васильовича Отрощенка // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 111-112. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-09-30T04:02:15Z |
| last_indexed |
2024-09-30T04:02:15Z |
| _version_ |
1811592181935243264 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 111
2005-ий — ювілейний рік для віталія васильовича
отрощенка. вчений зустрічає його у розквіті сил,
екіпірований званнями, ступенями й посадою: за-
ввідділу археології енеоліту—доби бронзи Інсти-
туту археології нан україни, доктор історичних
наук, лауреат Державної премії в галузі науки й
техніки, професор національного університету
«києво-Могилянська академія», член постійно
діючої ради Міжнародного союзу пре- і протоіс-
торичних наук при Департаменті археології уні-
верситету в м. гент (Бельгія), професор археології
(2005), доктор honoris causa Донбаського держав-
ного технічного університету (2005). За тим усім
стоїть талант і неймовірна працьовитість, пом-
ножені на інтерес до археології та пристрасть до
пізнання стародавньої історії.
народився віталій васильович 20 вересня
1945 р. у м. Чернігів. З 1954 р. мешкає у києві.
вирішальним для всієї його долі став 1963 р.,
коли він закінчив 11-річну школу й вступив до
київського державного університету ім. т. шев-
Õðîí³êà
äî 60-ð³÷÷ÿ
â²òàë² ÿ âàñèëüîâè×à îòðîùåíêà
ченка. одержавши диплом з відзнакою, віталій
васильович потрапив за розподілом на роботу
до Інституту археології (1968 р.), де пройшов усі
стадії зростання, починаючи з посади старшого
лаборанта. але знайомство з Інститутом стало-
ся раніше, коли о.М. лєсков, за рекомендацією
л.М. славіна, залучив студента до керченської
експедиції (1964—1967 рр.). тоді й сформува-
лися провідні інтереси ювіляра — зрубна куль-
тура в Припонтійських степах. вони збіглися зі
спалахом новобудовних експедицій, які швидко
примножували джерельну базу і в яких віталій
васильович брав активну участь: каховська
(1968—1970 рр.), Запорізька (1972—1987 рр.),
яку він очолював 12 років. серед здобутків
ювіляра — могильник білозерської культури
степовий біля с. Заповітне та сотні курганів
з похованнями від доби енеоліту до середньо-
віччя. не обійшлося й без сенсацій, серед яких,
наприклад, яскраві катакомбні поховання з так
званими модельованими черепами, поховання
скіфської еліти, знаменита Чингульська Могила
з похованням половецького хана. в.в. отрощен-
ко доводить, що там було поховано хана тігака —
останнього з відомих за літописами лідерів по-
ловецьких племен.
Захоплюючись різними проблемами, на які
наштовхував строкатий матеріал, набутий під
час експедиції, віталій васильович не зраджував
основному захопленню. у 1981 р. він захистив
кандидатську дисертацію «Зрубна культура сте-
пового Подніпров’я (за матеріалами поховаль-
них пам’яток)», в якій розмежував поховання
бабинської та зрубної культур і підійшов до
ідеї виділення пам’яток білозерського зразка в
окрему культуру. її було реалізовано у другому
виданні з археології україни (1985 р.) та колек-
тивній монографії «культуры эпохи бронзы на
территории украины» (1986 р.).
виділення білозерської культури надалі скеру-
вало інтереси вченого на власне зрубну культур-
но-історичну спільноту — одне з останніх гран-
діозних явищ бронзової доби на Євразійських про- © к.П. Бунятян
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3112
сторах. розробка її концепції проводилася пос-
тупово та на тлі нових джерельних надходжень
з усього простору цієї спільноти — від уралу до
Дніпра, переосмислення старих джерел, а також
критичного аналізу старих і нових ідей та пог-
лядів. глибоке знання джерел, високі вимоги до
себе, не притаманна вченому гонитва за сенсація-
ми зробили віталія васильовича авторитетним
фахівцем. Без нього не обходилася жодна конфе-
ренція чи нарада з проблем зрубної чи суміжних
культур, які доволі регулярно відбувалися в росії
(воронеж, самара, саратов) та україні (Дніпро-
петровськ, Донецьк, капітанове луганської обл.).
важко назвати тему, яка б лишилася поза ува-
гою дослідника. але кожна розробка — окремих
складових речового комплексу, поховального об-
ряду, образотворчої традиції, стратиграфічної си-
туації — вливалася в річище глобальних проблем,
що стосуються походження зрубної спільноти, її
періодизації і хронології, а також реконструкції ет-
нічної належності її носіїв, соціальної організації,
питань ідеології тощо.
водночас віталій васильович — майстер
невеликих есе. Його гострий науковий зір має
здатність помітити й вихопити з маси джерел
одиничні факти, стежити за появою нових схо-
жих, аби, зрештою, вийти на констатацію певно-
го явища. Цей дар не лише йти за статистикою
масових джерел, а й помітити оригінальні оди-
ничні факти дозволяє йому вловити найперші
пагінці якихось явищ — чи то народження нової
культури, чи найперші сліди вторгнення в інше
культурне середовище, чи якісь соціальні зміни.
саме це вміння поєднувати масові й одиничні
факти, загальні закономірності й конкретний їх
прояв зумовлюють основні переваги його пра-
ць, зокрема монографії «Проблеми періодизації
культур середньої та пізньої бронзи півдня схід-
ної Європи (культурно-стратиграфічні зіставлен-
ня)» (2001 р.) та докторської дисертації «Історія
племен зрубної спільноти» (2002 р.).
розмаїття інтересів вченого відображено в
більш ніж 300 друкованих працях. серед при-
страстей віталія васильовича — «письмена»
зрубної культури, бабинська культура (багато-
валикової кераміки), старожитності кімерійської
пори, інтерес до яких передав йому науковий
керівник о.І. тереножкін. володіючи колосаль-
ною джерельною базою з різних проблем, віта-
лій васильович дозволяє користуватися нею
охочим, залюбки консультує всіх бажаючих і
ділиться своїми знаннями.
свідченням знань і авторитету в.в. отрощен-
ка є залучення його до написання узагальнюю-
чих праць з археології та давньої історії україни,
її давньої етнічної історії й історії стародавньої
культури. він є членом спеціалізованих рад із
захисту дисертацій при Інституті археології та
Інституті сходознавства ім. а. кримського, ред-
колегії журналу «археологія», багатьох серійних
видань та окремих збірок, науковим редактором
монографій. він активно співпрацює з енцикло-
педичними виданнями як автор. Є редактором,
науковим консультантом і рецензентом «енцик-
лопедії сучасної україни». Його вихованці — такі
знані археологи, як р.о. литвиненко, в.в. Цимі-
данов, л.а. Черних, с.в. Іванова, Ю.М. Бровен-
дер. три аспіранти й один здобувач працюють під
керівництвом ювіляра над кандидатськими ди-
сертаціями, а перші з тих, хто захистилися, — над
докторськими. Фактично віталієм васильовичем
започатковано на сході україни школу дослідни-
ків зрубних старожитностей. він є координатором
східноукраїнського філіалу Інституту археології
нан україни, створеного в березні 2004 р.
нині увага в.в. отрощенка зосереджена на
дослідженні старожитностей бронзової доби на
луганщині. З 1992 р. він є науковим консультан-
том Центрально-Донецької археологічної експе-
диції, керованої його учнем Ю.М. Бровендером.
розкопки в луганській обл. поступово переросли
у два масштабні українсько-російські проекти.
Перший з них торкнувся вивчення капітанівсь-
кої агломерації поселень зрубної спільноти
(1995—1999 рр.). Зокрема, за участі науковців
воронезького державного університету прове-
дено розкопки поселення капітанове II та ви-
дано матеріали цих досліджень (Пряхин а.Д.,
отрощенко в.в., Беседин в.и., Бровендер Ю.М.
Поселение эпохи бронзы капитаново II. — во-
ронеж, 2000). крім того, в капітановому прове-
дено п’ять науково-практичних польових семі-
нарів з неодмінною публікацією їхніх матеріалів.
Другий, масштабніший, проект започатковано
2001 р. і спрямовано на вивчення Донецького
гірничо-металургійного центру доби бронзи. у
ньому на договірній основі задіяні наукові сили
Донбаського державного технічного універси-
тету, воронезького державного університету та
Інституту археології нан україни. вже прове-
дено п’ять сезонів розкопок та чотири польові
семінари «Проблеми гірничої археології» на
рудовияві картамиш біля с. новозванівка лу-
ганської обл.
віталій васильович — небайдужий громадя-
нин своєї країни, він прихильник демократичних
ідей і в суспільному житті, і в науці. водночас
він непримиримий до фальші, до надуманих
сенсацій, псевдонаукових побудов, злодіянь
грабіжників старожитностей. намагаючись по-
долати негативні явища, він активно популяри-
зує здобутки археології у науково-популярних
журналах, у пресі, на радіо та телебаченні.
колеги щиро вітають ювіляра та зичать йому
нових звершень.
К.П. Бунятян Одержано 19.10.2004
|