Порушення прав на інтелектуальну власність
Останнім часом в українській пресі, у тому числі й науковій, надзвичайно гостро постала проблема інтелектуальної власності. Майже не захищені законодавством науковці, не маючи надії відстояти свої права у суді, почали звертатися до засобів масової інформації. Наше видання орієнтоване на висвітлення...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199221 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порушення прав на інтелектуальну власність // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 118-121. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199221 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992212024-09-29T16:30:04Z Порушення прав на інтелектуальну власність Хроніка Останнім часом в українській пресі, у тому числі й науковій, надзвичайно гостро постала проблема інтелектуальної власності. Майже не захищені законодавством науковці, не маючи надії відстояти свої права у суді, почали звертатися до засобів масової інформації. Наше видання орієнтоване на висвітлення наукових проблем і не може стояти осторонь ситуації, що склалася з поширенням плагіату в Україні. Тим паче, що і наше видання, як виявилось, було використане з цією брудною метою, і ми не бачимо дієвих способів захисту інтелектуальної продукції від незаконного привласнення. У цьому номері ми публікуємо два листи творчих колективів, права на інтелектуальну власність яких було порушено. Вони надійшли до редакції журналу «Археологія» впродовж останніх кількох місяців, що є своєрідним сигналом для редколегії, на який ми не можемо не реагувати. 2005 Article Порушення прав на інтелектуальну власність // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 118-121. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199221 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Порушення прав на інтелектуальну власність Археологія |
| description |
Останнім часом в українській пресі, у тому числі й науковій, надзвичайно гостро постала проблема інтелектуальної власності. Майже не захищені законодавством науковці, не маючи надії відстояти свої права у суді, почали звертатися до засобів масової інформації. Наше видання орієнтоване на висвітлення наукових проблем і не може стояти осторонь ситуації, що склалася з поширенням плагіату в Україні. Тим паче, що і наше видання, як виявилось, було використане з цією брудною метою, і ми не бачимо дієвих способів захисту інтелектуальної продукції від незаконного привласнення.
У цьому номері ми публікуємо два листи творчих колективів, права на інтелектуальну власність яких було порушено. Вони надійшли до редакції журналу «Археологія» впродовж останніх кількох місяців, що є своєрідним сигналом для редколегії, на який ми не можемо не реагувати. |
| format |
Article |
| title |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_short |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_full |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_fullStr |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_full_unstemmed |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_sort |
порушення прав на інтелектуальну власність |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199221 |
| citation_txt |
Порушення прав на інтелектуальну власність // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 118-121. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-09-30T04:02:23Z |
| last_indexed |
2024-09-30T04:02:23Z |
| _version_ |
1811592190520983552 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3118
Директору Інституту археології
НАН України академіку НАН України
П.П. Толочку
шановний Петре Петровичу!
Звертаємося до вас як до високоповажного ди-
ректора Інституту археології нан україни та
головного редактора наукового журналу «архео-
логія». Ми, співробітники Буковинського центру
археологічних досліджень при Чернівецькому
національному університеті ім. Ю.Федьковича
(БЦаД) (створений 1996 р., його засновниками
є Іа нан україни, Чернівецька обласна адмі-
ністрація, Чернівецький національний універ-
ситет), високо цінуємо величезне значення жур-
налу «археологія», який є провідним фаховим
виданням з археології україни та одним з авто-
ритетніших видань у світі з вивчення старожит-
ностей східної Європи. на його сторінках публі-
куються важливі матеріали та подаються наукові
розробки з цілої низки проблем вітчизняної та
зарубіжної археології. Журнал «археологія»
є для нас взірцем високого рівня наукових до-
сліджень, прикладом толерантності та етичності
при розгляді багатьох дискусійних питань з ми-
нулого україни.
разом із тим, нам прикро, що в одному з його
номерів трапилося непорозуміння і висловлює-
мо стурбованість із цього приводу. Мова йде
про статтю І.П. возного «топографія та типо-
логія відкритих поселень XII—XIV ст. Пруто-
Дністровського межиріччя», надруковану в жур-
налі «археологія». — 2004, № 2. — с. 48—67.
у ній за підписом І.П. возного опубліковано
рукописні матеріали (плани поселень, інформа-
ція про їхні розміри, характеристика культурних
нашарувань), що є авторською власністю дослід-
ників, які обстежували археологічні пам’ятки
ÏîðóØåíí ÿ Ïðàâ
íà ²íòåëåêòóàëüíó âëàñí²ñòü
Останнім часом в українській пресі, у тому числі й науковій, надзвичайно гостро постала
проблема інтелектуальної власності. Майже не захищені законодавством науковці, не ма-
ючи надії відстояти свої права у суді, почали звертатися до засобів масової інформації. Наше
видання орієнтоване на висвітлення наукових проблем і не може стояти осторонь ситуа-
ції, що склалася з поширенням плагіату в Україні. Тим паче, що і наше видання, як виявилось,
було використане з цією брудною метою, і ми не бачимо дієвих способів захисту інтеле-
ктуальної продукції від незаконного привласнення.
У цьому номері ми публікуємо два листи творчих колективів, права на інтелектуальну власність
яких було порушено. Вони надійшли до редакції журналу «Археологія» впродовж останніх кількох
місяців, що є своєрідним сигналом для редколегії, на який ми не можемо не реагувати.
Чернівецької обл., а також Буковинського центру
археологічних досліджень.
рукописні матеріали, опубліковані І.П. воз-
ним як власні дослідження, насправді є резуль-
татом роботи (1987—1988 рр.) групи науковців
Чернівецького університету (л.П. Михайлина,
с.в. Пивоваров) і Чернівецького краєзнавчого
музею (ЧкМ) (в.М. войнаровський, І.а. Під-
дубний) із підготовки «Зводу пам’яток археоло-
гії, історії та культури. Чернівецька область» на
замовлення товариства охорони пам’яток історії
та культури в Чернівецькій обл. Значну частину
планів (хотинський, кельменецький, глибоць-
кий, сторожинецький р-ни Чернівецької обл.)
було знято л.П. Михайлиною та с.в. Пивоваро-
вим інструментальною зйомкою за допомогою
кіпрегеля. тоді ж було виготовлено масштабовані
плани пам’яток на ватмані і кальці та складено
анотовані списки, де зазначено інформацію про
їхні розміри та описано матеріали, знайдені під
час їхнього обстеження.
у 1993—1994 рр. на вимогу товариства охо-
рони пам’яток анотовані списки і плани до них
перероблено відповідно до нових стандартів
(розміри планів зменшено до формату 14 × 9
см, до інформації про пам’ятки додано список
літератури тощо). у той час до переоформлення
анотованих списків був залучений І.П. возний,
який разом зі студентами історичного факуль-
тету займався лише графічним зменшенням
планів і передруком анотованих списків згідно
з новими стандартами. на жодній із пам’яток,
опублікованих ним у журналі «археологія», він
не був, планів не складав і, відповідно, не має
авторських прав на їхню публікацію.
Плани і копії анотованих списків зберігалися
в археологічній лабораторії Чернівецького уні-
верситету, пізніше — у фондах Буковинського
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 119
у видавництві «возможности киммерии» (ди-
ректор і видавець в.а. карнаух, м. Миколаїв) у
1997 р. побачила світ науково-популярна серія
«страницы истории Южной украины», до якої
увійшло 25 окремих брошур, написаних спів-
робітниками Інституту археології нан україни.
серед них 8 брошур антикознавців було присвя-
чено огляду історії та культури античних держав
Північного Причорномор’я VI ст. до н. е. —
IV ст. н. е. кожна з брошур обсягом 1 др. арк.
перед здачею до видавництва обговорювалася
на засіданні відділу античної археології та була
проілюстрована авторськими фотографіями та
малюнками, які повністю відповідали її змісту.
у 2004 р. ці брошури самовільно, без попе-
реднього погодження із жодним з авторів і знач-
ним порушенням авторських прав, лише за ідеєю
в.а. карнауха, що ним особисто відзначено, пе-
ретворені на розділи і видані окремою книжкою
«античные государства северного Причерномо-
рья. источники. искусство. Монеты. херсонес
таврический. ольвия. Боспор киммерийский.
античная тира» у тому ж видавництві «возмож-
ности киммерии» накладом 1000 примірників. у
цій книжці на трьох різних сторінках вказано всі
прізвища авторів, у тому числі й у змісті. внаслі-
док цього в її читачів навряд чи може виникнути
сумнів стосовно того, що ми зовсім нічого про
таке видання не знали, не брали у ньому жод-
ної участі і навіть не підозрювали, поки один з
авторів (в.М. Зубар) випадково не побачив цю
книжку в кіоску на книжковому ринку києва.
насправді ж ми заявляємо, що вона викли-
кала неймовірне здивування, приголомшила
і шокувала всіх нас та наших колег насампе-
ред тими ілюстративними матеріалами, якими
в.а. карнаух самовільно й безграмотно про-
ілюстрував раніше опубліковані тексти брошур.
Попри те, що зміст залишився непорушеним, до
них внесено найгрубіші помилки шляхом роз-
міщення на сторінках виданої книжки без на-
лежних підписів значної кількості фотографій
таких археологічних речей, які не мають не лише
жодного стосунку до цих розділів, а й загалом до
центру археологічних досліджень. Значна їх час-
тина, особливо тих, які стосуються середньовіч-
них пам’яток реґіону, за нез’ясованих обставин
зникли з фондів Центру. Зараз вони опубліковані
як «науковий доробок» І.П. возного, без дозволу
авторів і навіть без зазначення їхніх прізвищ у
статті. Проте у фондах БЦаД збереглися всі чер-
нетки планів, виконані на міліметрівці, більшість
планів на кальці й ватмані, копії анотованих
списків. усі вони підписані л.П. Михайлиною
та с.в. Пивоваровим, а у фондах Чернівецького
краєзнавчого музею зберігаються аналогічні
рукописні матеріали за підписом в.М. война-
ровського та І.а. Піддубного. крім того, у фон-
дах БЦаД знаходяться археологічні матеріали
(кераміка, предмети побуту, прикраси), виявлені
під час обстеження пам’яток і фотоматеріали,
відзняті при їхньому дослідженні.
«Піратську» публікацію І.П. возним рукопис-
них матеріалів (планів пам’яток, інформації про
їхні розміри), які є інтелектуальною власністю
л.П. Михайлини, с.в. Пивоварова, в.М. война-
ровського, І.а. Піддубного та наукових установ
(БЦаД, ЧкМ) розцінюємо як грубе порушення
авторських прав згаданих науковців та установ.
вказані дії І.П. возного суперечать Закону ук-
раїни «Про авторське право і суміжні права» від
23.12.1993, вони порушують авторське право
вказаних науковців і установ (ст. 8, п. 12) і по-
винні бути розцінені як неправомірні та протиза-
конні. сподіваємося, що в найближчих номерах
журналу «археологія» з’явиться інформація про
справжніх авторів опублікованих рукописних ма-
теріалів, а дії І.П. возного будуть належним чи-
ном оцінені.
З повагою,
співробітники БЦАД при ЧНУ ім. Ю. Федьковича:
Директор БЦАД канд. істор. наук, докторант
С.В. Пивоваров
Наукові співробітники:
канд. істор. наук, доцент І.Г. Чеховський
канд. істор. наук, доцент Б.Т. Рідуш
канд. істор. наук, доцент Ю.В. Мисько
Одержано 30.06.2005
Ç Ïðèâîäó ÏîðóØåíí ÿ àâòîðñüêèõ ÏðàâЯ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3120
«страниц истории отечества», що рекламуєть-
ся видавцем на обкладинці книжки і у стислій
анотації до неї, адже були знайдені під час роз-
копок античних міст і некрополів на території не
україни, а сучасних греції, Італії, росії, навіть
сирії, зберігаються в колекціях всесвітньовідо-
мих музеїв, зокрема Музею Метрополітен (нью-
Йорк), Британського музею (лондон), ермітажу
(санкт-Петербург) тощо. Чимало фотографій
унікальних золотих предметів виключно для
прикрашення книжки в.а. карнаух без дозволу
«запозичив» з каталогу міжнародної виставки,
який спочатку видано в лондоні: «D. Williams,
J. ogden. greek gold. Jewellery of the Classical
World. — london, 1994», а потім перевидано
у санкт-Петербурзі: «Д. уильямс, Дж. огден.
греческое золото. Ювелирное искусство клас-
сической эпохи. V—IV вв. до н. э. каталог вы-
ставки 1995. Британский музей, Музей Метро-
политен, государственный Эрмитаж. — сПб.:
славия, 1995». крім того, чимало фотографій
розписних ваз подібним чином передрукова-
но з різних альбомів, наприклад, «античная
расписная керамика из собрания гМии (госу-
дарственного музея изобразительных искусств
им. а.с. Пушкина). — Москва, 1985». у цьому
музеї зібрана цікава колекція апулійських кера-
мічних виробів (Італія), які не мають жодного
стосунку власне до античних держав Півдня
україни. І на обкладинці книжки, і в окремих
розділах представлено також мармурові статуї і
рельєфи, знайдені на території інших держав, які
зберігаються в різних музеях світу.
Для детальнішого роз’яснення наведемо деякі
приклади за окремими розділами у порівнянні з
ілюстраціями в наших брошурах:
1. С.Д. Крыжицкий «Античные государства
Северного Причерноморья». Із 7-ми ілюстрацій
у брошурі лише одну (карту) розміщено у роз-
ділі, зате йому передує фото золотого браслета
з кургану Золота Близниця (росія, ермітаж), а в
самому розділі — фото різних золотих прикрас
з ермітажу, Британського музею та розписні
вази, у тому числі й придбані в Італії. у жодно-
му випадку не вказано місце знахідки цих речей
і місце їхнього сучасного зберігання. крім того,
під двома фотографіями золотих перснів з Бри-
танського музею взагалі відсутні підписи.
2. М.В. Скржинская «Античные писатели о
Северном Причерноморье». З 5-ти ілюстрацій, які
були в брошурі, не залишено жодної у розділі: одна
перенесена до розділу с.Д. крижицького, а власне
розділ скржинської здебільшого проілюстровано
зображеннями золотих прикрас і ваз, які пере-
друковано з наведених вище каталогів та інших
публікацій і не узгоджуються з його змістом.
3. А.С. Русяева «Искусство греков Север-
ного Причерноморья в античную эпоху». З
9-ти ілюстрацій найцікавіших пам’яток мистецт-
ва з античних міст Північного Причорномор’я у
брошурі теж не перенесено жодної до розділу, де
їх замінено фотографіями мармурових скульптур
з греції, різних золотих прикрас, навіть знайде-
них у сицилії, а також розписних ваз. Жодна з
цих пам’яток не згадується у тексті, не відоб-
ражає його змісту, а їх зображення розміщено
безсистемно й безпідставно.
4. В.А. Анохин «Античные монеты Северного
Причерноморья». З 5-ти ілюстрацій у брошурі
до відповідного розділу перенесено одну, проте,
на відміну від розділів інших авторів, тут збіль-
шено кількість зображень монет, особливо бос-
порських та ольвійських. водночас вставлено
фотографії золотих прикрас із музеїв Метрополі-
тен і Британського, знайдені в Італії.
5. В.М. Зубарь «Херсонес Таврический в ан-
тичную эпоху». З 6-ти ілюстрацій у брошурі
жодної не перенесено до відповідного розділу.
За винятком 4-ох нових ілюстрацій скульптур, всі
інші, у тому числі фотографії золотих прикрас із
музеїв Метрополітен, Британського та ермітажу,
апулійських розписних ваз, а також відомої херсо-
неської християнської базиліки не мають стосун-
ку до історії херсонесу за античної епохи.
6. В.В. Крапивина, Н.А. Лейпунская «Ольвия».
З 10-ти ілюстрацій у брошурі до відповідного
розділу перенесено лише план городища. у
розділі, окрім нових ілюстрацій ольвійських
пам’яток, також мають місце фотографії ви-
робів із золота та срібла, знайдені у скіфському
кургані на території сирії, греції, Македонії і
нині зберігаються в Британському музеї та Музеї
Метрополітен.
7. В.М. Зубарь, А.С. Русяева «Боспорское
царство». З 6-ти ілюстрацій у брошурі у від-
повідному розділі опубліковано одну, водночас
із брошури а.с. русяєвої про мистецтво пе-
ренесено три ілюстрації пам’яток скульптури
та живопису, про які тут навіть не згадується.
як і у всіх попередніх розділах, у зазначеному
безпідставно представлено фотографії золотих
прикрас із Метрополітен та Британського музеїв,
апулійська розписна посудина та частина марму-
рового рельєфу, які не мають жодного стосунку
до історії Боспорського царства.
8. Т.Л. Самойлова «Античная Тира». З 4-х
ілюстрацій у брошурі до відповідного розділу не
перенесено жодної. крім того, це єдиний розділ у
книзі, в якому зовсім немає ілюстрацій пам’яток,
відкритих під час розкопок цього античного міс-
та або поселень його сільської округи. Є фото-
графії золотих прикрас з херсонеса, греції та
кефалленії, апулійських розписних ваз, передру-
кованих із зазначених вище каталогів, скульпту-
ри греції і Боспору тощо. До тірських знахідок
помилково віднесена і відома статуя неокла
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 3 121
II ст. н. е. з міста горгіппії, розташованого на
території азійського Боспору.
Загалом, у цій книжці опубліковано 130 ілюс-
трацій, з яких близько половини не стосується
історії і культури античних держав Північного
Причорномор’я, до того ж більшу частину з них
знайдено за межами нашої країни. Привертає
особливу увагу той незаперечний факт, що в
книжці представлено значну кількість фото-
графій унікальних ювелірних виробів, які пе-
редруковано з престижних видань каталогів і
альбомів, ілюстрації для яких виконують високо-
професійні фотографи.
у стислій анотації до книжки теж допущено
грубі історичні помилки, які підривають науко-
вий авторитет авторів, бо жоден з нас не написав
би, що «с VII в. до н. э. начинается лавинооб-
разное проникновение греков в Черноморское
пространство, непрерывно продолжавшееся из
века в век вплоть до падения античной культу-
ры»; що ольвія, херсонес, Пантікапей, тіра були
легендарними і що всі вони являли собою давні
держави-поліси, минулі цивілізації.
виходячи з усього сказаного, можна дійти
висновку, що така книжка розрахована на ма-
лограмотних читачів, особливо ж грабіжників
античних міст і некрополів, які тісно пов’язані з
колекціонерами і яких найбільше цікавлять
стародавні коштовні і рідкісні вироби. Про це,
зокрема, свідчить те, що під усіма золотими ви-
робами проставлено їхню вагу, що не припусти-
мо у науково-популярних працях. разом із тим,
така книжка вводить в оману багатьох читачів,
які можуть подумати, що абсолютно всі золоті
прикраси знайдено в місцях розташування ан-
тичних міст, поселень, некрополів, які зазнали і
все ще зазнають значних розграбувань.
на підставі всього викладеного вище вважає-
мо, що нам як науковцям нанесено значну мораль-
ну шкоду. водночас це справжня дискредитація
не лише наших наукових знань, але й загалом ар-
хеологічної науки в україні. Жоден з нас не став
би ілюструвати свої праці фотографіями археоло-
гічних речей, знайдених далеко за межами анти-
чних міст Північного Причорномор’я, без належ-
ного, прийнятого в науці посилання на видання,
місце знахідки і місце зберігання.
Член-кореспондент НАН України С.Д. Крижицький,
доктори історичних наук В.М. Зубар,
А.С. Русяєва, М.В. Скржинська,
кандидати історичних наук В.О. Анохін,
В.В. Крапівіна, Н.О. Лейпунська, Т.Л. Самойлова
Одержано 17.03.2005
|